Бюлетень №21 (507) 2018 рік
Новини одним рядком:
23 травня – концерт Сергія Василюка, Київ, сквер імені Петра Болбочана, вулиця Січових Стрільців, 86
24 травня – день народження поета-урбаніста Костя Шишка з Луцька
25 травня – презентація книги Олекси Бика «Незрим(н)ість» у Києві (читайте рубрику – «Презентація книги»)
25 травня – В.Морозов виступав на презентації антології українського верлібру "Ломикамінь" у Першій львівській медіатеці
26 травня – бард Олександр Мадей у проекті “На трьох”, Чернівці, Центральний Палац культури (Театральна площа, 5)
26-27 травня – етно-екофестивалю #КодимаФест у селі Івашків на Одещині
27 травня – Х-й буковинський молодіжний етнодуховний фестиваль «Обнова-фест» у Чернівцях
28 травня – концерт за участі О.Ахаїмова, Р.Барановського, Г.Ільєвої, О. і Ю. Коняєвих, С.Сергієнко, Київ, Будинок вчених
1 червня – презентація німецькомовного видання роману Сергія Жадана «Інтернат» у Харківському ЛітМузеї
4 червня – день народження Олександра Гадзінського, поета і літературознавця з Ніжина
Олександр Гадзінський
* * *
Знову роки будити,
Знову листи писати…
Падають на будинки
Теплі сніги шістдесятих.
Падають тихо-тихо,
Гріють, а потім палять.
Падає біле диво
І засипає пам’ять.
Спалена фотоплівка.
І по весіллю сіллю…
Пахнеш, як зрізана гілка,
Або на сонці сіно.
І серед ночі скрипка
Криками наоколо,
І на рушник із криги
Віхола чи віола…
І хризантеми стерпли,
В люстра умерзли води…
Тихне життя без тебе.
Майже пройшло. Проходить.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net, bardlit@i.ua
Харків – Літературний музей
Червень у ЛітМузеї
Щочетверга (7, 14, 21), 18.00 — Клуб співу в ЛітМузеї
1 червня, 18.30 — Презентація німецькомовного видання роману Сергія Жадана «Інтернат». Дискусія «Інтернат як роман та як соціальний інститут» за участі Сергія Жадана та Генерального консула Німеччини в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі Вольфґанґом Мьоссінґером
6 червня, 19.00 — Подорожні в місто Ха /літвечір за участі харківських поетів.
Модератор — Арсеній Троян
7 червня, 18.00 — Відкриття виставки «А.В.О (аrtbook)», авторського проекту харківського художника та архітектора Антона Ткаченка
13 червня, 18.00 — Зустріч із сучасними філософами Райнгардтом Кнодтом (Німеччина) і Олександром Філоненком (Україна). Обговорення книги «Біль» Райнгарда Кнодта, яка виходить в українському перекладі Сергія Димитрова з оформленням Гамлета Зіньківського
20 червня, 17.00 — Буккросинг із харківським бібліофілом Володимиром Гусєвим. Презентація книги спогадів Володимира Гусєва «Харьков книжный»
У розкладі можливі зміни, слідкуйте за новинами на нашій сторінці
у фб https://www.facebook.com/litme.ua/?fref=ts, а також на сайті ЛітМузею http://litme.com.ua/
Виставки
«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Постійна експозиція Харківського ЛітМузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
Адреса: м. Харків, вул. Багалія, 6 (ст. м. «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова»).
Вартість вхідного квитка до музею – 20 грн (для учнів та студентів – 15 грн ),
екскурсії чи інтерактивної програми – 100 грн.
Довідки за телефоном: 057 766 03 60, 050 14 95 818
«Інтернат як роман та як соціальний інститут»
1 червня о 18.30 запрошуємо до Харківського ЛітМузею (вул. Багалія, 6) на дискусію «Інтернат як роман та як соціальний інститут» за участі Сергія Жадана та Генерального консула Німеччини в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі Вольфґанґом Мьоссінґером.
У березні 2018 року роман Сергія Жадана «Інтернат» в перекладі німецькою Сабіне Штьор та Юрія Дуркота отримав премію Лейпцизького книжкового ярмарку. Видання визнали найкращою книгою 24-го Форуму Видавців у номінації «Сучасна українська проза».
У 2017 році в Україні стартувала реформа інтернатної системи. За планом Уряду й Президента, від 2020 року жодне народжене в Україні немовля не потраплятиме до жодного будинку дитини. Та повноцінної комунікації цих змін немає, навколо трансформації інтернатів — купа міфів та спекуляцій. Серед батьків, педагогів та медиків немає єдності: як саме мають відбуватися зміни.
У межах Українсько-німецького року мов Генеральне консульство Німеччини разом із партнерами проводить дискусію, присвячену, з одного боку, роману Жадана «Інтернат», а, з іншого — соціальним аспектам існування інтернатної системи в Україні: умови життя, труднощі, перспективи на тлі медичної та освітньої реформ тощо.
Серед гостей:
Сергій Жадан, письменник та громадський діяч,
Сабіне Штьор, німецька літературна перекладачка,
Юрій Дуркот, український журналіст, публіцист, перекладач,
Вольфґанґ Мьоссінґер, Генеральний консул Німеччини в Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі,
Тетяна Гавриш, Почесний консул Німеччини в Харкові,
Роман Марабян, головний лікар Харківського обласного спеціалізованого будинку дитини №1,
Олена Розсказова, керівниця Східноукраїнського представництва міжнародного фонду «Відродження».
Модерує дискусію Іванна Скиба-Якубова, керуюча партнерка PR-аґенції „Bagels & Letters“.
Мова заходу – українська.
Організатори та партнери заходу: Генеральне консульство Німеччини у Донецьку з офісом у Дніпрі, Посольство Німеччини в Києві, Почесний консул Німеччини у Харкові, Харківський літературний музей, DAAD.
Вхід вільний.
Чернівці – оргкомітет "Обнова-фест" <obnovafest@gmail.com>
Прес-реліз
УСІ НА ЮВІЛЕЙНИЙ «ОБНОВА-ФЕСТ» !
Краще за десять років та нові атракції чекають на відвідувачів ювілейного фестивалю у музеї просто неба.
27 травня 2018 року на Зелені свята Товариство українських студентів-католиків «Обнова» з благословення єпископа Чернівецької єпархії УГКЦ, владики Йосафата (Мощича) проведе Х-й буковинський молодіжний етнодуховний фестиваль «Обнова-фест». Дійство буде присвячене світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара (саме з його благословення у 2008 році й був започаткований фестиваль !) та 20-річчю Товариства «Обнова» у Чернівцях.
Свято розпочнеться о 10-й ранку Архиєрейською Божественною Літургією у Катедральному Соборі Успення Пресвятої Богородиці у Чернівцях. А на території обласного Музею народної архітектури та побуту починаючи з 12.30 відбудуться спільна екуменічна (багатоконфесійна) молитва за мир в Україні та інші фестивальні заходи. Щороку організатори свята намагаються здивувати відвідувачів і дарувати незабутні враження як дорослим, так і юним гостям «Обнови». Цьогоріч свято готують майже 1000 учасників, тож програма буде на будь-який смак!
Гостей фестивалю зустрічатимуть актори «Театру анімації Івана Бутняка». Не помітити їх буде важко ! «Обнова-фест» презентує дитячий простір для найменших гостей фестивалю – «Обноваленд». У програмі: майстерні стрінг-арту, ебру, індіанс, малювання та, навіть, шуму дощу. На діток чекають також аквагрим, іграшки, унікальні еко-констуктори, бізнес-лекції та ще дуже багато цікавинок. Вистачатиме й майстерень для дорослих – ляльки-мотанки та живопис, писанкарство та соломоплетіння, декупаж, народні танці та банси. А ще вперше на фестивалі запрацює кузня !
Цікавими і пізнавальними будуть літературні читання, які модеруватиме чернівецький письменник Максим Дупешко та вуличний університет (модератор – отець Руслан Боровий). Цього разу знаних науковців, богословів, музикантів та громадських діячів просто неба об’єднають слова Блаженнішого Любомира Гузара – «Бути людиною».
Музична сцена на «Обнові» буде різноманітною і вражаючою: театр-студія «Гердан», «Пенсія», «Еффата», «ZAPAL», «БУК», «Decorum», «Кана», «Voanerges», «КораЛЛі», «TaRuta» «МЕРІ» та «KOZAK SYSTEM». Увага ! У програмі будуть і не анонсовані зіркові артисти!
Яскравим завершальним акордом фестивалю стане вогняна сцена – цьогоріч полум’я приборкуватимуть формація "Тіні вогню", театр вогню і світла «OBRIY» (переможці конкурсу WOW show fest 2018) та Sisters Project.
На Зелені свята «Обнова-фест» знову поєднає українську духовність, патріотизм і традиції. За попередні роки фестиваль відвідали десятки тисяч гостей. Він по праву став улюбленим родинним та молодіжним святом не лише для м. Чернівці та Буковини, але й для Західної України.
Отож, усі на ювілейну «Обнову» ! Творимо історію фестивалю разом !
Деталі на сайті: www.obnovafest.cv.ua
Вартість благодійного квитка – 80 грн.,
для пенсіонерів та школярів – 40 грн,
дошкільнята і учасники АТО - безкоштовно
Сайт http://foma.in.ua/news/v-stolitse-predstavyat-tvorchestvo-izvestnogo-svyashchennika-barda-2
В столице представят творчество известного священника-барда
22 Май 2018
Участники Клуба авторской песни и творчества г. Киева представят новую творческую программу. Концерт, на котором прозвучит авторская песенная поэзия известного священника и барда протоиерея Романа Барановского, состоится в День Святого Духа, 28 мая, в Доме ученых.
В мероприятии примут участие: Галина Ильева, Алексей Ахаимов, Сергей Сергиенко, дуэт Коняевых.
Начало концерта в 18.00. Вход свободный.
Дом ученых находится по адресу: г. Киев, ул. Владимирская, 45-А (станция метро «Золотые Ворота»).
Телефон для справок: 050-648-56-63.
Напомним, протоиерей Роман Барановский — известный автор-исполнитель, основатель нескольких монастырей в разных областях Украины, настоятель киевского храма в честь святителя Михаила. Недавно представил свой сборник стихов.
В 1991 году стал лауреатом ІІ фестиваля «Червона рута» в Запорожье (зал встречал его песню «Вечная память» стоя). В 1992-м отец Роман занял первое место на Международном фестивале «Доля» в жанре авторской песни. Сегодня священник поет на встречах, мероприятиях в больницах, военных частях.
Дніпро – сайт http://dniprograd.org/2018/05/22/tretiy-vseukrainskiy-festival-pisni-narodzheni-v-ato-zbere-mayzhe-60-vikonavtsiv_67901
Третій всеукраїнський фестиваль «Пісні, народжені в АТО» збере майже 60 виконавців
На третьому всеукраїнському фестивалі «Пісні, народжені в АТО» виступлять майже 60 виконавців. Серед них – 12 лауреатів-новачків. Протягом двох днів фесту звучатимуть пісні, які давно полюбилися, і абсолютно нові композиції. Про це повідомив голова ДніпроОДА Валентин Резніченко, передає Дніпроград.
«Президент України Петро Порошенко акцентує на всебічній підтримці українських захисників. На Дніпропетровщині хлопці її відчувають. Організовуємо для АТОвців десятки різних проектів – від змагань до танців. Рівно два роки тому ДніпроОДА започаткувала всеукраїнський фестиваль солдатської пісні. Він знайшов відгук у серцях багатьох – сьогодні Дніпро вже втретє збирає бійців з різних куточків України у дружньому колі», – зазначив Валентин Резніченко.
Фестиваль-2018, який відбудеться за три тижні, об’єднає майже 60 виконавців. Серед них – як нові голоси, так і добре знайомі.
«Кількість виконавців суттєво зросла, тому розділили пісенний фест на два дні. 8 червня о 18:00 у великій залі ДніпроОДА виступлять «ветерани» фестивалю. 9 червня о 16:00 композиції зазвучать на традиційному майданчику – у літньому театрі парку Шевченка», – розказала начальник управління з питань учасників АТО ДніпроОДА Наталія Шуліка.
Цьогоріч дебютують Богдан Ковальчин, Іван Бабій, Дмитро Скипник, Олександр Сухарський, Іван Бурковський, Костянтин Луц та ін. Автори з різних регіонів України: від Львівщини до Дніпропетровщини.
Вперше заспіває у Дніпрі й волинянин Віталій Кірсанов. На передовій він обороняв Донецьке летовище, однак після запеклих боїв перестав розмовляти. Дар мовлення хлопцю повернула музика. З тих пір він пише пісні та грає на гітарі.
Також на фесті можна буде почути голоси відомих лауреатів. Як завжди, без купюр розкажуть про війну В'ячеслав Купрієнко, Олег Дмитрук, Олександр Клец, Сергій Бойко, Всеволод Стеблюк, Станіслав Паплінський, Юрій Сусло, Володимир Полєшко, Олексій Бик, Олександр Ламбурський, Сергій Кононенко, Христина Панасюк та ін.
Незмінні ведучі фестивалю «Пісні, народжені в АТО» – Єгор Прищепкін та Юлія Курочкіна.
Перший фестиваль «Пісні, народжені в АТО» відбувся навесні 2016 року, другий – у 2017-му. За підсумками ДніпроОДА випустила два диски, які презентували на великій столичній сцені.
Автор: Іван МУРАХА
Сайт http://charivnabandura.at.ua/index/0-2
Міжобласна Громадська організація
«Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке"
VII ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ
ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС ЮНИХ БАНДУРИСТІВ
«ЧАРІВНА БАНДУРА »
м. Одеса
Одеська обласна філармонія
Велика зала
21-23 червня 2018 року
ПОЛОЖЕННЯ
Мета фестивалю-конкурсу
- Збереження традицій української національної культури
- Виховання молоді в дусі найкращих традицій України
- Популяризація народного інструмента – бандури
- Підвищення педагогічної майстерності та професійного рівня виконавців
- Виявлення юних талановитих музикантів-бандуристів
Засновники фестивалю-конкурсу
Долгіх Оксана Володимирівна
Шпак Сергій Васильович
Чалігава Ігор Сергійович
Умови проведення фестивалю-конкурсу
У конкурсі беруть участь учні початкових мистецьких навчальних закладів, середніх спеціалізованих музичних шкіл, кобзарських шкіл і студій, студенти I-II курсів музичних коледжів та училищ.
Фестиваль-конкурс проводиться серед солістів (бандурист-інструменталіст, бандурист-співак) та ансамблів (малі форми до 4 учасників, включно, великі – від 5-х учасників)
Фестиваль-конкурс проводитися у вікових групах:
- Молодша – до 11 років включно;
- Середня – з 12 до 14 років включно;
- Старша – з 15 до 18 років, ( для ансамблів до 19 рокiв)
Програмні вимоги
Учасники фестивалю-конкурсу виконують два різнохарактерні твори за вибором:
- бандурист-інструменталіст - два інструментальні твори;
- бандурист-співак – два вокальні твори;
- ансамблі – два твори за вибором
Молодша група – до 6 хв.
Середня – до 8 хв.
Старша – до 12 хв.
До участі в VII Фестивалі-конкурсі юних бандуристів «Чарівна бандура» допускаються усі бажаючи, які пройшли прослухування.
Для участі у фестивалі-конкурсі необхідно надіслати наступні документи:
- Заявку на участь (за зразком)
- Свідоцтво про народження(копію)
- Якісне фото конкурсантів (солістів, ансамблю) 10/15
Заявки на участь у фестивалі -конкурсі необхідно надсилати до 1 червня 2018 року за електронною адресою: charivna.bandura@gmail.com., Долгіх Оксані Володимирівні, сайт фестивалю-конкурсу: www:charivnabandura.at.ua
Порядок проведення фестивалю-конкурсу
Порядок виступу учасників на фестивалі-конкурсі визначається жеребкуванням за віковими групами (від молодшої до юнацької) та номінаціями в наступному порядку:
1. Бандурист – інструменталіст
2. Бандурист – співак
3. Ансамблі малих форм
4. Ансамблі великих форм
Нагородження переможців
Гран-прі присуджується самому яскравому виконавцю (ансамблю) серед усіх вікових груп і номінацій.
Переможцю вручається диплом, пам'ятний приз і присвоюється звання Володаря Гран-прі VII фестивалю-конкурсу юних бандуристів «Чарівна бандура».
Переможцям, що зайняли I, II, III місця по кожній категорії та конкретним віковим групам, вручаються дипломи, пам'ятні призи і присвоюється звання Лауреата, Дипломанта чи Учасника VII Фестивалю-конкурсу юних бандуристів «Чарівна бандура».
Викладачі і концертмейстери Лауреатів нагороджуються почесними грамотами.
Всі учасники фестивалю-конкурсу, які не отримали призових місць, отримують Дипломи учасника VII Фестивалю-конкурсу юних бандуристів «Чарівна бандура».
Журі має право присуджувати не всі призові місця, зупиняти виступ учасників, якщо вони порушують ліміт часу виступу.
Рішення журі остаточне і не підтягається перегляду, голосування відкрите. В ході прослуховування будуть призначені призи за кращий сценічний костюм учасників.
Всі організаційні питання Оргкомітет і учасники фестивалю-конкурсу вирішують шляхом телефонних переговорів. Оргкомітет резервує всі права на запис (аудіо і відео компакт-дисків) всіх фестивальних заходів, а також їх подальше використання в любий час без виплати будь-яких винагороджень учасникам. Переможці фестивалю-конкурсу зобов’язані прийняти участь в урочистому концерті (за призначенням журі)
Склад журі
1. Морозевич Ніна Василівна – ГОЛОВА ЖУРІ. Професор кафедри народних інструментів Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України,;
2. Сукенник Галина Іванівна – викладач Одеської спеціалізованої музичної школи ім. П.С. Столярського, заслужена артистка України, м. Одеса
3.
4.
Склад оргкомітету
1.Долгіх Оксана Володимирівна – директор конкурсу, Голова Ради Берегинь МГО «Чорноморський округ «Козацтво Запорозьке», Тел. 093 533 96 77, (048) 770 57 69
2. Шпак Сергій Васильович – полковник УК, МГО «Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке», Голова Громадської організації «Зелена мрія»;
3. Чалігава Ігор Сергійович – замісник директора конкурсу по технічної частині.
4. Зіцер Г.Б. - заслужений працівник культури України, директор Одеської обласної філармонії;
5. Морозевич Н.В. - заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри народних інструментів ОНМА імені А.В.Нежданової;
6. Сукенник Г.І. - заслужена артистка України, артистка тріо бандуристок "Мальви" Одеської обласної філармонії, викладач по вокалу ОССМШІ імені П.С. Столярського;
7. Васильців Т.О. -викладач-методист ОССМШІ ім. Професора П.С. Столярського, артистка тріо бандуристок "Мальви" Одеської обласної філармонії;
8. Бондар М.Д. - викладач-методист ОССМШІ ім. П.С. Столярського, завідувач відділом народних інструментів ОССМШІ ім. П.С. Столярського
Фінансові умови
Солісти - 300 грн
Ансамблі МФ - 200 грн - 1 уч.
Ансамблі ВФ - 150 грн - 1 уч.
2 номінації - 500 грн
3 номінації - 600 грн
Потрібно зробити внесок до 1 червня 2018 грн на карту Приват Банку на технічного директора конкурсу
Чалігава Ігоря Сергійовича
4149 4996 4742 9958
та підтвердити відправку на вайбер за номерами 093 062 66 99 або 093 533 96 77
Інформація по розміщенню за тел 093 533 96 77 вайбер
Заявка (форма)
Прізвище, ім’я учасника_______________________________________
Дата народження_____________________________________________
Номінація, вікова група________________________________________
Місто, назва навчального закладу, клас (курс) учасника_______________ ___________________________________________________________
П.І.Б. викладача і концертмейстера (повністю)______________________ ___________________________________________________________
Контактний телефон викладача__________________________________
Програма виступу, хронометраж__________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________
Зверніть увагу, що до заявки додаються: якісна фотографія учасника, свідоцтво про народження (копія).
Запоріжжя – сайт http://www.iz.com.ua/kultura/v-zaporozhe-uchastnikam-festivalya-podarili-sedobnyie-muzyikalnyie-instrumentyi.html
В Запорожье участникам фестиваля подарили съедобные бандуры
21 мая 2018
Олейник Светлана
В Запорожье прошел Всеукраинский конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар»
2 дня в Запорожье проходил Всеукраинский конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар». Обычно он длится один день, но нынешний фестиваль — юбилейный, пятый. В конкурсе участвовало 80 юных бандуристов из более, чем 10-ти областей Украины.
В первый день проходили музыкальные «соревнования», итогом в которых стала победа 6-ти музыкантов в разных номинациях и возрастных категориях. Завершился день церемонией награждения и гала-концертом в филармонии, на котором играли не только лучшие участники, но и гости — именитые взрослые музыканты. Победители получили от городской власти денежные призы по 1500 грн. Соответствующие сертификаты молодым талантам вручил заместитель мэра Запорожья Анатолий Пустоваров. А каждый участник фестиваля получил на память по сувенирной бандуре и по прянику в виде этого музыкального инструмента.
Второй фестивальный день прошел на Хортице, в историко-культурном комплексе “Запорозька Cіч”. Там проходило «Кобзарське коло» — бандуристы играли возле церкви.
— Очень много впечатлений! — делится с «Индустриалкой» председатель областной организации Национального союза кобзарей Украины, художественный руководитель областной филармонии Ольга Беженарь. — На фестивале были настоящие мэтры бандурного искусства. Это кобзарь Николай Мошик из Сум, Владимир Есипок из Киева. Владимир Николаевич, а он председатель Национального союза кобзарей Украины, отметил, что не одна область не проводит такой фестиваль, и предложил провести у нас съезд кобзарей Украины.
А еще в этом году была такая «изюминка» — столичный коллектив «Шпилясті кобзарі». Они поразили всех! И очень полюбились нашим зрителям. Это такая молодежная группа. Можно сказать, что ансамбль бандуристов «Божена» нашей филармонии тоже работает почти в таком же направлении. Но «Шпилясті кобзарі» — еще креативнее. Это молодые парни. Они так умеют управляться с бандурой, например, выпускают бенгальские огни. Делают современные аранжировки. На этой эстрадной ниве они лучшие в Украине.
…Как писала «Индустриалка», на фестивале планировали заложить на Хортице «капсулу времени» для будущих кобзарей. Как рассказала Ольга Беженарь, письмо подготовили, а вот с местом пока не определились.
-Также присоединились дети — каждый из них сделал открытку-послание в будущее, — сообщила Ольга Петровна. — Но капсула пока у нас. Сейчас мы думам, где мы можем ее хранить — она еще не нашла своего места.
Львівщина – сайт http://turka-ua.net/news/2018-05-21-4648
Капустинська Роксолана - лауреат конкурсу-фестивалю «Хортицький Кобзар»
21.05.2018
Учениця ІV класу бандури Турківської дитячої музичної школи Капустинська Роксолана (клас викладача Мельник Оксани Петрівни )- єдина учасниця від Львівської області взяла участь і стала лауреатом ІІ премії V Всеукраїнського конкурсу-фестивалю «Хортицький Кобзар», який проходив 18-19 травня 2018 року в м.Запоріжжі.
В нагороду Роксолана отримала ряд подарунків, серед яких найдорожчий для неї – вишиванка за артистичність.
Бажаємо Роксолані та її викладачу Оксані Петрівні нових музичних перемог, гарного настрою, цікавого репертуару та успіхів у всіх їхніх починаннях.
Лілія Яворська, FB
***
Українська арфа. Так у народі називають бандуру. Це — не просто музичний інструмент, а символ духовних цінностей народу. Щоб це довести, у Запоріжжі влаштували конкурс-фестиваль “Хортицький кобзар”. Він відбувався вже вп’яте. Свої таланти у бандурному мистецтві продемонстрували понад 80 дітей з різних міст України.
Обласна філармонія. У холі закладу урочисто нагороджують учасників п’ятого фестивалю-конкурсу “Хортицький кобзар”. У ньому взяли участь діти від 6 до 16 років. Приїхали з різних куточків України. Після нагородження учасників, фестиваль продовжує гала -концерт, в якому беруть участь переможці.
Організатори кажуть – метою конкурсу є відродження традицій бандурного мистецтва. Зазначають, бандура завжди була символом української нації. Також завдання конкурсу — підтримка юних талантів.
Організатори розповідають:бандурне мистецтво наразі популярне в усьому світі. Адже на бандурі можна виконувати твори в різних жанрах. А її звуки здатні пробудити у людині мільйони асоціацій, почуттів і спогадів про традиції та духовні цінності українського народу. Зазначають, що чекатимуть на нових учасників вже шостого конкурсу “Хортицький кобзар”.
Сайт http://kpkkim.km.ua/index.php?newsid=1568
Хотинський кобзарик
Свято бандурного мистецтва
16-05-2018
16 травня в місті Хотин Чернівецької області відбулося свято бандурного мистецтва «Хотинський кобзарик», у якому взяли участь студенти коледжу Войціцька Христина та Торжинська Олександра (клас викладача Бачинського Д.П.)
У рамках фестивалю відбувся майстер-клас та концерт бандуриста-новатора, композитора, викладача Одеської національної музичної академії ім. А. Нежданової Георгія Матвіїва.
Волинь – сайт https://www.volynnews.com/news/all/pamiati-syvoho-barda-luchany-chytaly-poeziiu-kostia-shyshka/
Пам’яті сивого барда: лучани читали поезію Костя Шишка
25 Травня 2018
«В обідній час вулицею її величності Лесі Українки у княжім місті Луцьку прогулюється чоловік у зеленому пальті, чорному капелюсі і розчовганих черевиках. У нього сива борода, кудлаті брови, почервонілі від безсоння очі. У пожовтілих від тютюну пальцях димить дешева цигарка. Загомонить бува з вітром! Про що це він?» – таким побачив в 2000 році луцького поета-урбаніста Костя Шишка письменник Сергій Цюриць.
Сьогодні у затишному сквері на гамірній та багатолюдній вулиці Лесі Українки «спостерігає» за нами Кость Шишко – у великих на пів-обличчя окулярах і крислатому капелюсі, з-під якого спадають пасма густого волосся, у своєму звичному пальті. В руці він тримає чашку улюбленої міцної кави – класичного напою інтелектуалів. І зауважує собі: як ми поспішаємо у буденних клопотах, відпочиваємо на зручних лавках скверику, п’ємо каву чи ласуємо морозивом. Печальний сивий бард Кость Шишко у своєму скульптурному втіленні знову серед лучан на своїй улюбленій вулиці.
24 травня легендарному луцькому поетові-шестидесятнику, художнику, інтелектуалу Костеві Шишку виповнилося б 78 років. Цього дня у сквері, названого його іменем, зібралися його давні друзі і колеги, шанувальники таланту і перехожі. Ділилися спогадами про поета і читали його вірші. Про #Флешмоб_пам’яті_Костя_Шишка домовилися напередодні ввечері: анонсували через соціальну мережу Фейсбук, просто зателефонували один одному.
Своєрідним сигналом для початку неформального заходу стала екскурсія міських школярів, яким екскурсовод саме показувала скульптуру луцького інтеліґента і розповідала про поета.
Я – дощ.
Я – дощ.
Я сивий бард
осінньої печалі…
О, свіжість барв!
О, вранішня цното конвалій!
(«Пісня дощу»)
Її розповідь підхопила знана волинська художниця Олена Бурдаш, яку з Костем Шишком пов’язувала давня дружба. «Він був неперевершеним оповідачем, – пригадувала Олена, – Знав напам’ять сотні поезій. Ми слухали його з захопленням! Він доречно стишував і підвищував голос, жестикулював, інколи декламував з пафосом, дуже майстерно».
У форматі флешмобу, позбавленому показного пафосу і списків доповідачів, друзі та шанувальники віддали свою шану мистцеві, талант якого в українському контексті можна порівняти з шевченківським. Своїми спогадами і роздумами про творчість Костя поділилися його товариші письменник Сергій Цюриць, Леонід Сахнюк.
Поважний літературний доробок Шишка вражає вибагливого читача розмаїттям жанрів і глибиною тем – а це три вінки сонетів, книжка самобутніх «Писанок» у жанрі поезомалярства, сюрреалістичний цикл «Мульплікаційне», поема-бурлеск «Епупея», сотні творів соціально-філософської та пейзажно-психологічної лірики, неперевершені переклади з кількох європейських мов та багато інших творів. Яскравий талант поета-патріота зазнав гонінь тоталітарної системи, яка зробила все, аби його голосу не почули, аби загнати його в пастку забуття.
Ми – не підпільна організація!
Ми – нація!
Ми – все ж таки нація!
(З поеми «Серце матері»)
На жаль, роки проголошеної незалежності України не принесли Костеві Шишку заслуженої уваги і вшанування. Досі його поезія рівня світового поетичного бомонду залишається непрочитаною загалом з тією уважністю, на яку давно заслуговує. Сергій Цюриць з гіркотою пише: «Талановитий поет із Волині Кость Шишко – незумисне забутий чи із незнання сучасною Україною?... Неповернуті в Україну імена, особистості поруч із нами».
Не вміємо ми плевел
Від зерен одрізнити
І гідно не померлих
А живих ушанувати.
Серед тих, хто взяв участь у спонтанній зустрічі-імпровізації – художник Володимир Жежерун, мистецтвознавиця Олена Романюк, краєзнавець Олександр Котис, радниця міського голови Маріанна Сорочук, шанувальники таланту Шишка Олександр Сєдих, Анатолій Чайкін, Анна Мартинюк та інші. Свої вірші прочитав молодий талановитий луцький поет Rtu. Флешмоб підтвердив розуміння того, що такі зустрічі потрібні лучанам ще й тому, що під час спілкування народилися нові ідеї у популяризації творчості нашого видатного земляка, налагодилися тісніші контакти.
«Цей поет високий і достойний, творчість якого збагатить скарбницю вітчизняну, до підручників українських буде повернута», –сформулював завдання сучасникам письменник Сергій Цюриць.
І невже не лишу
я на світі слідів,
а безслідно спливу,
як проточна вода?
Та наперекір усьому
Все ж не лаю й таку
навіть долю мою:
у котромусь садку
я траву напою.
Наді мною трава
заспіва, зашумить,
заповітні слова
про осмислену мить.
Переглянути архівні матеріали, відео, ознайомитися з фото робіт і прочитати поезію Костя Шишка в електронному форматі можна на його персональній сторінці на сайті Галереї мистецтв.
Використано цитати з публікації «Кость Шишко: в обнімку з Хайямом і Бодлером» Сергія Цюриця («Луцький замок», №22 (225) від 01.06.2000)
Маша Пилипчук
Сайт https://hromadskeradio.org/programs/hromadskeradio/na-koncerti-my-bachymo-ditey-yaki-pryhodyat-bo-yim-podobayetsya-pisnya-did-panas-lider-rok-gurtu-chumackyy-shlyah
На концерті ми бачимо дітей, які приходять, бо їм подобається пісня «Дід Панас», -
лідер рок-гурту «Чумацький шлях»
24 травня 2018
Навіщо рок-гурту «Чумацький шлях» козяча морда, сопілка і бандура? Запитаємо у ватага «Чумацького шляху» Сергія Строяна
Андрій Куликов: Я вже давненько стежу за видатною творчістю гурту «Чумацький шлях». У вас небагато пісень, але вони дуже якісні.
Сергій Строян: Так, ми ніколи не гналися за тим, щоб просто наштампувати тих пісень, кожна пісня проходить дуже довгий процес створення. Іноді одна пісня створюється півроку і більше.
Андрій Куликов: Відрізняється нинішня музика «Чумацького шляху» від того, що можна було почути в альбомі 2015-го року. Чим поясните?
Сергій Строян: Так, є в нас якийсь такий нонсенс – в нас пісні бувають дуже різними. Останній міні альбом вже більш прогресивний, сучасний. Старші пісні та альбоми були іншими, а зараз світ розвивається, музика не стоїть на місці, ми намагаємося бути в курсі нових тенденцій, тому це так на нас і впливає.
Тетяна Трощинська: Перебуваючи у Хмельницьку, ми дізналися, що це місто фестивалів. Це фестивалі, для яких ви у форматі чи ні?
Сергій Строян: Взагалі Хмельницький мене зараз дуже тішить, це місто, яке має найбільшу кількість фестивалів. І ми в Хмельницькому вже не граємо у маленьких клубах, тому що тут є великі фестивалі, ми вже навіть на День міста граємо третій рік поспіль. Ми іноді граємо для людей, які не зовсім розуміють таку музику, але вони її починають розуміти буквально з першої пісні
Андрій Куликов: А яка аудиторія для вас оптимальна?
Сергій Строян: Ми помітили останнім часом такий нонсенс: ми іноді граємо для людей, які не зовсім розуміють таку музику, але вони її починають розуміти буквально з першої пісні. Я не знаю, що саме їм подобається, та й взагалі в Україні люди бояться рок-музики, адже так історично склалося і багато хто знає, що при совку це все заборонялося. Але попри це ми помічаємо, що наша аудиторія дуже широка. На наших концертах ми бачимо навіть дітей, які приходять, бо їм подобається пісня «Дід Панас». Ми самі дивуємося, як так відбувається. Наша музика на концертах звучить потужно, і ми дуже сильно відрізняємося від гуртів, які грають більш лайтовішу музику.
Андрій Куликов: Для чого гурту «Чумацький шлях» сопілка, бандура і козяча морда?
Сергій Строян: Це образ, який мусить заворожувати наших прихильників. Чому саме коза? В українському фольклорі коза і вертеп – це досить близько, тому ми зробили це в такому стилі. Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Під час ефіру лунали композиції гурту «Чумацький шлях» з нового міні альбому «1000 років»:
«Ламай»
«Віддай»
«Кольорові звуки».
Сайт http://www.terminalnews.com.ua/2018/05/21/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97/
Урок історії
21/05/2018
Не території Бориспільського історичного музею за участю представників історичного клубу «Холодний яр» пройшов захід «Не забуваймо тих, хто віддав життя за Україну», присвячений 98-й річниці антибільшовицького повстання в Борисполі. Це був урок історії просто неба для бориспільських школярів та всіх бажаючих. Трагічною датою в історії рідного краю є 9 травня 1920 року, коли в очікуванні підходу українсько-польських військ, які двома днями раніше звільнили Київ, бориспільці підняли повстання проти більшовицьких окупантів, відмовившись пропускати загони червоних через місто та забезпечувати їх продовольством. Повстання було жорстоко придушене, а Бориспіль так і залишився під більшовицькою окупацією.
Почесними гостями стали представники історичного клубу «Холодний Яр» — письменник та історик Роман Коваль, кобзар, лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко, заслужений артист України, лідер гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк, заслужений артист України, кобзар Василь Лютий, а також бандурист, композитор Тарас Силенко, які представили патріотичну концертну програму.
Рубрика – «Презентація книги»
Петро Картавий
Уперше вірші Олексія Бика почув літом 2002 року в “Поетичній сторінці” українського радіо. Через кілька місяців ми познайомилися на Українському фестивалі в Києві. 2003 року, щоб підтримати 22-річного барда на комп’ютері надрукував кілька десятків збірки віршів Олексія Бика “ХТО УСТАНЕ З КОЛІН, ТОЙ І БУДЕ СПАСЕН!”.
2017 року Сергій Пантюк видав книгу Олексія Бика «Вірші на руці», яку презентували у багатьох містах України. Наклад був невеликим і книга розійшлася за пару місяців.
25 травня 2018 року в радіопередачі Громадського радіо “Ми йшли воювати, щоб дорожче продати своє життя і забрати більше часу у ворога, - поет Олекса Бик” звучали пісні барда, який розповідав про нову книгу «Незрим(н)ість». До книги увійшли нові та опубліковані раніше вірші. Завдяки неназваному спонсору книга вийшла великим накладом.
Опишу почуте (курсивом позначу фрагменти статті із сайту радіопередачі).
Розпочали з пісні, яка дала назву кінофільму.
Добровольці Божої чоти
Ще третій півень не співав,
Іще тебе ніхто не зрадив -
І вже на те немає ради,
Але тікати - Боже збав.
Усі епохи і світи
Як полотно на нашій голці,
Бо ми з тобою добровольці
Цієї божої чоти.
Сьогодні впишуться за нас
У цю шалену колотнечу
Загони смертників лелечі
І Котляревський, і Тарас.
Нехай ідуть під три чорти
Ті, хто відсидяться у скойці,
А ми з тобою добровольці
Цієї божої чоти.
Далі Олекса Бик сказав таке: “Пісню «Добровольці Божої чоти» написали задовго до війни, десь у 2012 році вже виконував її на фестивалі «Країна мрій». Тоді ще ніхто не розумів хто такі добровольці і що за «Божа чота». І коли 2014-го Льоня Кантер приїхав на базу Правого сектора знімати фільм про Донецький аеропорт, так ми і познайомились. Якогось разу я заграв свою пісню, через тиждень після від’їзду Льоня зателефонував і запита чи є ця пісня у хорошій якості.” Раніше пісню записали на студії Андрія Обода.
Згадали поетів Бориса Гуменюка і Олега Короташа, які не заради натхнення, а за покликом серця поїхали на війну і описали її події у віршах. Війна – трагедія, але вона зберегла Україні незалежність. Олекса Бик сказав про її вплив: “Війна змінила мене самого. Я кинув курити, практично не вживаю алкоголь і - так, писатися стало зовсім інакше. Я - згрубшав, став більш нечутливим до дрібниць.”
За словами поета – «Незрим(н)ість»: “Ця назва - данина та вдячність українській культурі, мові. Як каже мій побратим Сергій Пантюк: «Кожен поет мусить збагачувати українську мову неологізмами». Незримність - це те, що не римується.”
Далі Олексій прочитав вірш.
***
Всім воздасться по вірності. Розплатися за всі кредити.
Від останньої пристані відпливе корабель без керма.
Якщо двері зачинені – ти ще здатен їх відчинити.
Але що ти робитимеш, коли навіть дверей нема?
Коли жити по компасу – то усе набагато простіше.
Може, десь за екватором у вітрила спіймаєш пасат.
Океан прокидається і колиску твою колише,
і до тихої гавані повертається твій фрегат.
На далекому обрії пропливають роки, як риби.
Світ, надійний до млосності, балансує на спинах китів.
Всім воздасться по вибору, якщо, звісно, ти маєш вибір.
Помирати від старості – ти такого собі хотів?
Ніби все передбачено: із життям і собою квити,
тільки щось тобі муляє, ніби душу твою вийма.
...Якщо двері зачинені – ти ще здатен їх відчинити.
Але що ти робитимеш, коли навіть дверей нема?
Вірш зацікавив ведучих радіопередачі. На запитання про перекриття центру Києва через підготовку і проведення Кубка чемпіонів Європи з футболу поет сказав про танець на кістках, бо того дня ховали бійця-добровольця із “Правого сектора”. Через 5 років будуть казати: “Вас ніхто туди не посилав”. Влада тимчасова, а Україна вічна, і діти українців повинно мати перспективу на життя в ній. До власного майбутнього О.Бик ставиться песимістично. Вірш “Бог помирає...” про скорботу.
Завершила радіопередачу пісня записана Олексієм Биком разом із Сергієм Василюком для проекту "Пісні війни". Диски з такою назвою були передані для бійців, які захищають Україну.
Янголи у камуфляжі
Це місто скосили нежить і алкоголь,
воно тобі не належить споконвіків.
І янголи в камуфляжі кричать «пароль!»,
відпльовуючись від сажі і матюків.
Будуй собі барикади, пиши роман,
але не проси пощади і не канюч,
бо ця комендантська ера – природній стан
того, хто на БТРи йде голіруч.
Того, що волочать з бою за рукави,
того, хто задав собою моральний сенс.
Життя – як ножем по кістці, але живи.
У міста немає місця для драм і сцен.
Бажаючі можуть послухати радіопередачу на: https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/my-yshly-voyuvaty-shchob-dorozhche-prodaty-svoye-zhyttya-i-zabraty-bilshe-chasu-u-voroga-poet-oleksa-byk