Готика

Декорації і герої

У світі живуть мільйони людей, які сповідують світогляд і філософію, що є ґотичними у своїй суті. Кожен ґот сам по собі, але не самотній. Самий стиль було започатковано в Англії групою "Sisters Of Mercy" ("Сестри милосердя") на початку 80-х. У нас ґотика розвивалася автономно, майже без впливу Заходу

Світ сучасної готики неймовірно строкатий, широкий і усепроникливий – про це наочно свідчать: мода, архітектура, література, кінематограф, графіка, живопис, дизайн, театр, та, звісно, музика. Величезний сегмент сучасної рок-культури починаючи з середини 80-х років належить саме їм – загадковим, втаємниченим істотам з цінностями і світоглядом, які разюче відрізняються від загальноприйнятних поглядів, норм і традицій цього карнавально-різнокольорового світу. У нас експансія готичних ідей розпочалася у 90-х, а кульмінаційної популярності досягла у середині 2000-х. Сталося це внаслідок очевидної привабливості середньовічно-романтичної естетики, зовнішнього підкреслено-суворого іміджу, високої дисциплінованості та ідейності справжніх готів. У нас на початку 90-х у містах можна було спостерігати зграйки дивної молоді, одягненої у чорне та з монохромним макіяжем на відкритих частинах тіла. Найвищу концентрацію подібної публіки можна спостерігати на різного роду спеціальних вечірках, дискотеках, імпрезах. Найбільшу кількість готів збирав фестивальний бренд "Діти Ночі", організований невтомним пропагандистом та видавцем Віталієм Федуном. Палітра стилів там була найширшою – від важких метал-готичних формацій – до фольково-акустичних і електронно-ембієнтних проектів. Тоді усіх об’єднувала містеріальна доктрина окремішності і посвяченості, причетності до ордену "істинних готів". Суто з музичної сторони концептуально чистих проектів у нас дуже і дуже мало, найбільше таких, де готичні мотиви присутні як одна із складових звучання.

Окрім "Кому Вниз", класичними представниками жанру є київська група "Інферно". У 90-х вони грали жорсткий треш, а на зламі 2000-х запропонували власний зразок метал-готики з виразним жіночим вокалом. Вокалістки змінювали одна одну, але стиль залишався незмінним. На глибинних язичницьких культах побудувала свій імідж легендарна формація з довгою і складною історією – група "Вій" з незмінним гуру, автором музики і текстів Дмитром Добрим вечором. Доволі широке визнання в Україні отримала команда "Холодне Сонце" - вельми витончений рафінований проект. Групу зібрав харизматичний, схожий на денді радіо-діджей Василь Гоцко, який є лідер-вокалістом та головним генератором ідей. У активі "Холодного Сонця" два повноформатних альбоми – "Промені сліз" - 2004 року та "Театр темних пелюсток" - 2008-го. Сьогодні це одна з найромантичніших і найбільш стильних команд, а диск "Театр..." один з найкращих релізів 2008-го року.

Молодші колеги і друзі "Вія" - полтавська "Арахнофобія" на чолі з гітаристом-вокалістом Валерієм Власенком вирізняється сильними нетривіальними психоделічними настроями та надзвичайно експресивною подачею матеріалу.

Прозору музику у ключі акустичного фольк-року київський "Ворождень" визначає як "похмуру романтику", а "Вінки" творять екзотичний коктейль зі смаком і ароматами різноманітних стилів, гармонійно об’єднаних в одне ціле. Водночас жорсткі індустріальні звуки кидають то в жар, то в холод, примушують відчувати то жах, то захват і допомагають побачити світ зовсім з іншої сторони. Зовсім інший музичний рецепт пропонує рівненський "Вомбад" з лідер-вокалістом Вадимом Гончаровим на чолі. Сумні, але достатньо ритмічні і насичені густим гітарним звуком опуси найбільше нагадують сучасні елегії від втомленої одноманітністю та неправедністю людини, яка шукає свого місця у цьому світі. У 2005-му "Вомбад" видав програмний альбом "Вісім годин на добу", який вражає цілком прозорими "меседжами"та воістину "фірмовою" меланхолією.

"Вейв готик треффен" – назва цього європейського фестивалю зігріває серця тисяч прихильників ґотичного року. Себе вони називають «готами». Щовесни ці люди прибувають до Лейпціга послухати найкращі європейські групи цього напряму. У 2002 відбувся одинадцятий фестиваль. Уперше сенсацією став виступ "КОМУ ВНИЗ". Вперше один з хедлайнерів, тобто "КОМУ ВНИЗ", співав не англійською або німецькою, а рідною українською. Так сталося, що вони приїхали в Лейпціг як «темні конячки», а вибиралися звідти як фаворити «готів» – публіки досить перебірливої. Ідеологи «готик-руху», вони ж організатори акції, виявилися великими майстрами промоушена музики, яка припала їм до душі. "КОМУ ВНИЗ" визначався як готик-фолк-індастріел-рок і про це розповідалося цілому світові на їхньому офіційному сайті. З нашого боку про участь української групи потурбувався Віталій Федун – активний пропагандист і популяризатор «готичної» хвилі в нашій країні.

Усі ми звикли вважати себе "барочною нацією". Стиль барокко з його вітальною життєлюбною енергією, якнайкраще пасує українській ментальности, що й знайшло відбиток в музиці, архітектурі, літературі. Але! Як кажуть, не барокко єдиним… Виявляється, втаємничені ґоти, вбрані в чорне, також мають у нас своїх адептів. Віталій Федун, засновник Українського ґотичного порталу ствержує, що українська готика як мистецько–музичний напрямок є доволі оригінальним, а в чомусь – унікальним. Справа в тім, що пан Федун тривалий час вчиться і працює в Німеччині, де рух готів є помітним явищем, де регулярно відбуваються імпрези і фестивалі готичної музики і мистецтва. Себто йому зручніше порівнювати і оцінювати євроготів з укрготами. Отже, коли він в Україні, то неомінно влаштовує якісь акції, пов`язані з популяризацією нашої готики та їх західних прототипів. Однак головним інструментом пропаганди і зв`язків поміж готами був і залишається Український готичний портал. А тепер ось – перша в Україні CD-збірка "Українська готика", яка представляє всю українську готичну сцену від середини 80-х до сьогодення. Перед тим, як розібратися в тому, хто є укрготами в музиці, послухаємо ідеолога проекту Віталія Федуна:

– У світі живуть мільйони людей, які сповідують світогляд і філософію, що є ґотичними у своїй суті. Кожен ґот сам по собі, але не самотній. Самий стиль було започатковано в Англії групою "Sisters Of Mercy" ("Сестри милосердя") на початку 80-х. У нас ґотика розвивалася автономно, майже без впливу Заходу. Характерні її риси – це сила, поєднана з красою й елементами філософії. Тобто тут є те, що допомагає залишатися собою на життєвому шляху не зраджуючи своїх поглядів і принципів. Наш світогляд – це неоромантика, індивідуалізм, похмура іронія та постійне самовдосконалення за принципом "кожен день – це пошук себе і краси в емоціях". Ґотичний імідж. Це – чорний одяг, як протест проти кольорової суєти суспільства, як вираз усіх відтінків життя в одному кольорі. Серед прикрас лише срібло – як противага золоту – цьому символу крови і бруду. Стосовно ґотичної культури, це завжди неформат, нестандарт та психологічна напруга, екзистенціалізм, меланхолія, містика і декаданс. Ідеї ґотичности в кіно мають широкий спектр: від емоційного "Ворона" до кібернетичної "Матриці". В літературі це твори Ремарка, Оруела, По, Сартра, Бодлера. Ґотична музика також має широкий спектр від ґотик-року до камерної та оркестрової ґотики, від динамічної електроніки до фольк - чи ґотик-металу.

Саме такою – стилістично різнобарвною і є збірка "Українська ґотика". Найпочесніше місце в компіляції відведено корифеям жанру – групі "КОМУ ВНИЗ". Цілих три композиції "КОМУ ВНИЗ" – "Кленовий вогонь", "Нава" і "Ліра" являють якби еволюційний шлях команди Андрія Середи. Найновішою є "Ліра". Пісня презентує нинішнє обличчя "КОМУ ВНИЗ", а це – ядерна суміш готик-фольк-індастріелу. У 2002-му львівська група "Замкова тінь" створила незвичну пісенну програму під назвою "Із середньовічних мотивів". Відтоді готично-фолькова складова виходить на перший план і стає домінуючою, у чому неодноразово пересвідчувалися завсідники фестивалю "Некрополіс". А от їхні земляки – ансамбль "Полинове Поле" спромоглися переконливо синтезувати потужний гітарний саунд, українську автентичну пісню та переплавити усе це в готичному тиглі. Нещодавно група видала сингл "Чисті душі", а згодом повно форматний альбом "На семи вітрах". До речі: альбом було викладено у Інтернеті для вільного скачування і за це хлопці отримали бонус у вигляді нових палких прихильників. Електронний гурт з Тернопільщини "Audio Sile" з появою у 2003-му цікавої вокалісти Інни Корнелюк, почав видавати дуже нетривіальний матеріал, що вигідно й вирізняє проект поміж інших.

Двадцять років бурхливої кар’єри групи "Скрябін" вмістили усе – круті стильові повороти, загравання з політиками і так звані "паралельні" проекти – "Молотов-20", "Козззак-диско", "Еутерпа", карикатурну "Спатанку"... Кузьма і друзі розпочинали свій шлях, копіюючи "Депеш Мод", але при тому виробили і власну манеру, і самобутній стиль. Цікаво, що у 90-х вони пережили період максимального наближення до канонів електронної готики – кульмінаційним у цьому сенсі був альбом "Хробак" 98-го року – най похмуріший у дискографії групи. Разом з кліпмейкером Віктором Придуваловим створили кілька справжніх шедеврів у вишуканій готичній манері.

Це, передусім, речі записані з Юлією Лорд, яка у своїй сльній програмі використовувала готичні стандарти. Кліпи на пісні "Брудна як ангел", "Клей", "Зламані крила" режисера Тараса Хіміча швидко стали еталонними для напрямку.

Задовго перед тим як влитися у склад групи "Мандри", акордеоніст-віртуоз Леонід Бєлєй на початку 90-х активно експериментував з формацією "ЯРН", і разом з композитором Олександром Юрченком створив дивовижний ембієнт-дует "Звірята Суфіни". Середньовічні мотиви, граціозно- сріблястий саунд витончених інструментальних п’єс нагадували прекрасні загадкові орнаменти, які за якістю і самобутністю спокійно могли конкурувати з кращими зразками західної ембієнт-сцени. Маленький київський лейбл "Квазі-Поп" у 2002-му видав супер-раритетним накладом у 200 примірників єдиний альбом "Звірят Суфіни" - справжній шедевр, який не знає собі рівних... Особливий примхливо-сутінковий сад звуків ретельно вирощують атмосферні готи з Одеси "Dust Heaven", "Grey scale", "Inmeditarium". Серед цього типу одинаків-схимників, які функціонують майже виключно у студійній площині, вищеназвані творці досягли вельми переконливих результатів. Їхні треки нерідко можна почути "фоном" у вигляді саундтреків до театральних вистав, передач на радіо і ТБ, науково-популярних фільмів. Остання хвиля готик-року першої декади нового століття являє нам нові імена, такі як "Ірій", "Містерія", "Малінконія" та, відповідно, нові тенденції, які можна вкласти у формулу "класика плюс Етно плюс містика плюс електроніка". Суттєво підросла готична молодь у сенсі професійному – більш зрілими стають аранжування, імідж та виконавська майстерність. Є й мінуси. Штучна прив’язка власної творчості до західних брендів нікому не йде на користь. Надто багато клонів "Найтвіш", надто очевидним є нехтування рідною мовою, українським корінням, рідною сакральною символікою, яка є надзвичайно багатою і різноманітною. Їм варто якомога скоріше зрозуміти, що у клонів немає майбутнього...