Новини одним рядком:

9 березня – свято до 35-річчя Олександра Капіноса за участі кобзарів, лірників, с. Дунаїв на Тернопільщині

10 березня – дует Алєся Чумакова Тетяна Ячна (Білорусь)  співав під акомпанемент гуслей в Острозькому музеї

12 березня – вечір «І знов весна бентежить наші душі…», Дніпровська Центральна міська бібліотека, Воскресенська, 23

14 березня – музично-поетичний вечір, присвячений Дню українського добровольця, Чернівці, Центральний Палац культури

14 березня – бард Ігор Жук та письменниця Ірен Роздобудько у київському КАП “Дім”, Київ, вул. Шота Руставелі, 22Б

16 березня – весняний концерт КАП “Біла Ворона”, Миколаїв, бібліотека ім.. Кропивницького

16 березня – творчий вечір барда Сергія Рудя «И однажды поймёшь…», Дніпровська Центральна міська бібліотека

20 березня – О.Смик: "Навчися цінувати мить!" у клубах "Співуча родина" і “Шанувальники роман-су”, Київ, т-во “Знання”

21 березня – концерт пам'яті Володимира Івасюка у Вінницькій філармонії

21 березня – день народження виконавця Михайла Паламаренка, одного із засновників сумського КАП “Булат”

22 березня – концерт Валерія Сергєєва у київському КАП “Дім”, Київ, вул. Шота Руставелі, 22Б

22 березня – день народження киянки Ольги Богомолець, автора пісень, громадської діячки і політика

23 березня – фестиваль “Історія:UA” за участі кобзаря Тараса Компаніченка та «Хореї козацької» в Ужгороді

25 березня – день народження Анастасії Бринцевої, автора пісень із Луганщини

25-26 березняфестиваль-конкурс бандуристів “Золоті струни” у Хмельницькому

 

 

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії

Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.netbardlit@i.ua

 

Сайт https://vsim.ua/Kult-podii/u-hmelnitskomu-provedut-festival-banduristiv-10802674.html

 

У Хмельницькому проведуть фестиваль бандуристів

Іванка ЧАБАНЮК

 

25-26 березня в місті  проводитиметься відкритий фестиваль-конкурс “Золоті струни”.

Бандура посідає чільне місце серед національних музичних інструментів. Насолодитися її звучанням сповна хмельничани зможуть 25-26 березня. Саме тоді у нашому місті проведуть Всеукраїнський фестиваль-конкурс бандурного мистецтва "Золоті струни". Про це повідомили у прес-службі ОДА.

Фестиваль-конкурс проводиться традиційно з 2012 року. Організаторами конкурсу виступають управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва, Хмельницький музичний коледж ім. В.І. Заремби. Метою фестивалю є популяризація музичних творів українських композиторів, національного музичного інструменту бандура серед дітей та молоді, удосконалення майстерності виконання та підтримка молодих талановитих виконавців-бандуристів, обмін досвідом роботи викладачів-бандуристів мистецьких навчальних закладів.

 

 

Миколаїв – Ольга Золотухіна

 

Дорогие друзья,

Весенний концерт Белой Вороны - уже в ближайшую субботу:

ДАТА: 16.03.

МЕСТО: библиотека имени Кропивницкого

НАЧАЛО: 16:00

 

 

Одеса – сайт https://www.filarmonia.odessa.ua/index.php?newsid=2332

 

Хорея Козацька

30 березня 2019 року

Одеська філармонія, велика зала, 17:00

 

ПРО СВОБОДУ – альбом Хореї Козацької про найбільшу цінність для кожної людини та кожного народу. Добірка пісень-свідчень від часів Мазепи до сучасних творів про Свободу - особисту, індивідуальну та Свободу національну. Вони неможливі одна без одної, доповнюють одна одну. А боротьба за особисту свободу для українців часто, а то й завжди, була боротьбою за національну. Обстоювання власних прав і вольностей часто виростало в обстоювання прав і вольностей цілого народу, цілої Вітчизни. Концерт є квіткою в вінець шани й слави усім їм: знаним і незнаним, шляхетним і благородним, сміливим та чесним, усім щирим поборникам та робітникам Духу, борцям за свободу та Права людини, за права та вольності народу нашого, нашої Вітчизни – Руси-України!

В програмі концерту звучать твори Г. Сковороди, літописця 18 століття. Григорія Грабянки, поетів-романтиків 19 століття, поетів визвольних змагань часів УНР (1917-1921 років), дисидентів-шістдесятників та сучасні авторські твори про одвічну боротьбу за Свободу.

Тара́с Компаніче́нко - кобзар, бандурист, лірник, дослідник і реконструктор давньої української музики, поет і композитор, громадський діяч, Народний артист України. Засновник і лідер гурту «Хорея Козацька».

Гурт «Хорея Козацька» виник у 2005 році в Києві. Назва колективу походить від назви музичної пам'ятки «Chorea Kozacky», з клавірної табулатури 1640-го року, яка збереглась в братиславському музичному архіві у Словаччині і перекладається як "Танець козацький”. Репертуар охоплює пісні з різних епох: від пізнього Середньовіччя наших днів. Гурт виконує концертні програми музики Середньовіччя, Ренесансу, Бароко, Класицизму, Романтизму. Жанрова різноманітність творів — широка: думи, історичні, героїчні, козацькі, стрілецькі та повстанські пісні, гімни, псалми, канти, романси, марші, духовні концерти тощо. Ансамбль виконує твори на давніх музичних інструментах, українських та європейських, струнних та духових. Неповторне обличчя ансамблю створюють: його унікальний репертуар, чоловіче багатоголосся, самобутнє звучання та віртуозна інструментальна орнаментація.


Склад ансамблю Хорея Козацька:

Тарас Компаніченко (бандура, ліра, кобза, лютня, спів)

Сергій Охрімчук (скрипка, спів)

Северин Данилейко (віолончель, спів)

Михайло Качалов (фідель, спів)

Ярослав Крисько (віуела, барабан, спів)

Максим Бережнюк (сурма, сопілки, дуда, спів)

Данило Перцов ( пандора, шалмей, корнет, лізард, дуда, спів)

Концерт Хореї Козацької - це завжди містичний екскурс в незнані світи української музики та культури!

 

 

Сайт https://www.youtube.com/watch?v=mMx6Msn7Ut8

 

Музично-поетичний вечір до Дня українського добровольця (2019, ЦПК м.Чернівці)

 

Олександр Мадей

 

14 березня 2019 року в малій залі Центрального Палацу культури Чернівців відбувся музично-поетичний вечір, присвячений Дню українського добровольця. Захід вже традиційно розпочався з пісні Олекси Бика "Добровольці", що стала лейтмотивом до однойменного фільму "Добровольці Божої чоти" та хвилини мовчання пам'яті українських воїнів, що віддали свої життя у війні з російським агресором.

Спогадами про війну на сході України з присутніми поділився доброволець, учасник АТО, заступник Чернівецького міського голови Олександр Паскар.

Прозвучали твори у виконанні учасників мистецької світлиці "Місце зустрічі" ЦПК, зокрема: родинного тріо сім'ї Олесів, авторів та виконавців Лариси Бережан, Любомира Равлюка, Едуарда Ткачука та Олександра Мадея, а також учасників відбірного туру фестивалю "Червона рута" Мар'яни Мицак й Оксани Бойко. Окрім музичних творів звучала й поезія у виконанні студентів ЧНУ Косовича Ігоря, Ярослава Басараба, Аліни Назаришиної, яка навчається в педколеджі ЧНУ. Прозвучала також й поезія у аторському виконанні Олександра Довбуша та Іванни Стеф'юк. Окреме місце було відведейно й поетичним творам воїна-добровольця ДУК Правий сектор Олекси Бика з його поетичної збірки "Вірші на руці" у виконанні ведучої вечора Лариси Бережан.

 

 

Суми – сайт КАП “Булат” http://bulat.bardy.org/

 

Остров Ре

Авторский вечер Виктора Сыроватского

Когда: 29 марта 2019 года
Где: Конгресс-центр СумГУ (ул. Покровская, 9/1)
Начало: 18:30

 

А что, друзья, не соскучились ли вы по островам? На нашем острове Ре так романтично и свежо… Яркие краски, острые запахи, сильные чувства. И знайте: вас тут ждут. Поднимайте паруса! Обратите внимание: дата изменилась!
Виктор Сыроватский

 

29 марта мы будем петь песни мира в переводах Виктора Сыроватского и знакомые и совсем новые!

Песня — это жизнь сердца! В настоящей песне стихи и музыка теряют от разделения, даже если это хорошие стихи и прекрасная музыка

Возможно ли сделать дословный перевод, переложить жизнь сердца?

Они написаны на разных языках: Франция, Бразилия, Чехия, Польша, Израиль,Чили… для нас очень важно, чтобы сокровенные смыслы любимых нами песен были услышаны вами)

Яна Шифрина

 

 

Тернопіль – сайт https://provse.te.ua/2019/03/9-bereznia-vidbudet-sia-sviato-ukrains-kykh-tradytsiy-na-chest-35-i-richnytsi-z-dnia-narodzhennia-heroia-ukrainy-sashka-kapinosa/

 

Свято українських традицій

 

Традиційно до дня народження Олександра Капіноса в Музеї Івана Гончара в Києві відбувався вечір його пам’яті.

Тож цьогоріч 9 березня, напередодні 35-ї річниці з дня народження Олександра, в його рідній школі буде відтворено те, чим він жив, надихався та надихав. У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати по селах, отож ми почуємо спів кобзарів. На своїй малій батьківщині Олександр навчав молодь народним танцям, тому свято матиме танцювальну частину. Молодий патріот започаткував уроки писанкарства напередодні Великодня в рідному краї, тож діти зможуть повчитися цьому мистецтву – й не тільки йому, адже майстри відкриють дітям цілий світ різноманітних народних ремесел. А ще закличемо в Дунаїв весну, гучно співаючи веснянок!

Сашко Капінос – громадський діяч, один з найактивніших учасників Мовного Майдану 2012 року та Революції Гідності. Під час революції він став членом 35-ї штурмової сотні “Волинська січ” Самооборони Майдану. Закінчив із відзнакою Львівський лісотехнічний університет. За покликом серця Сашко був землеробом, тому чимало зробив для розвитку фермерського господарства. Також він доклав зусиль до відродження свого рідного села Дунаїв на Тернопільщині й вельми переймався екологічною ситуацією в рідному краї. У Кременецькому районі завдяки Олександрові постав пам’ятник полеглим у боротьбі за волю України. Для напису на ньому він обрав такі слова: “Коли я впаду, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…” Однак слова ці, на превеликий жаль, виявилися не просто значущими та промовистими, а ще й пророчими. Увечері 18 лютого 2014 року 29-річний сміливець отримав поранення в голову поблизу Будинку профспілок і наступного ранку помер через тяжку травму.

 

До уваги присутніх – низка різнопланових заходів.

11:00-14:00 – наукові експерименти та майстер-класи з народних ремесел для дітей:

  • наукові експерименти/ Центр Науки Тернополя;
  • гончарство/ Руслан та Олесь Друки, м.Тернопіль;
  • витинанка/ Галина Дудар, м.Тернопіль;
  • народна лялька/ Алла Шушкевич, м.Тернопіль;
  • писанкарство/ Ярослав Осадца та Анжеліка Кононюк, м.Тернопіль;
  • іграшка з сіна/ Ольга Закорчемна, м.Тернопіль;
  • петриківський розпис/ Вікторія Романчук, м.Луцьк.
  • ліплення свищиків/ Сергій Томашівський, м.Кременець;
  • писанка-крапанка для наймолодших/ Юлія Янчук, Богдана Гуменюк, м.Кременець;
  • народний розпис/ Тетяна Балбус, м.Кременець.

14:00-15:00 – майстер-клас з дитячих традиційних народних ігор, веснянок:

Валерій Гладунець, Сусанна Карпенко.

17:00 – концерт за участі кобзарів, лірників, відомих українських виконавців:

  • Ярема Шевчук/ колісна ліра, старосвітська бандура, м.Київ;
  • Святослав Силенко/ старосвітська бандура, м. Київ;
  • Тарас Силенко/ старосвітська бандура, м. Київ;
  • Андрій Ляшук/ колісна ліра, м. Рівне;
  • Віктор Пашник/ бандура, гітара, м. Львів;
  • Сусанна Карпенко, керівник гурту “Божичі”, м. Київ;
  • Майстер-клас з традиційних українських танців/троїсті музики, гурт “Варйон”, м.Київ

Концерт провадить Валерій Гладунець.

 *У програмі концерту можливі зміни

ДАТА, ЧАС І МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: 9 березня 2019, субота. 11:00 – 20:00.
вул. Шкільна,11 (приміщення Дунаївської ЗОШ І-ІІІ ст.школи), с. Дунаїв, Кременецький район, Тернопільська область.

 

 

Сайт http://cym.org.ua/2019.03/vechir-pam-yaty-mykoly-budnyka-u-harkovi/

 

Вечір пам’яти Миколи Будника у Харкові

Макс Подорожній 

02.03.2019

 

28 лютого у Харкові в приміщенні обласного відділення Національної спілки письменників України відбувся вечір пам’яти визначного подвижника традиційної культури, бандуриста, цехмайстра Кобзарського цеху, художника і поета Миколи Будника.
Ім’я Миколи Будника тісно пов’язане з Харковом – у буремні 1980- 90 – ті роки він часто бував у місті, брав участь у культурницьких і громадських заходах, творчих вечорах, концертах, активно відроджував вуличне кобзарювання. Багато уваги приділяв Будник плеканню народньої естетики, традиційних цінностей і моралі серед харківської молоді. Він був завжди бажаним гостем на виховних таборах Спілки Української Молоді, молодечих гутірках, святкуваннях, дійствах. Пан Микола (як всі зазвичай прозивали кобзаря) любив мандрувати живописними місцями Слобідщини, виготовлювати разом з однодумцями музичні інструменти, малювати краєвиди, творити поезію і нові кобзарські виспіви.

У дружній і затишній атмосфері харків’яни із вдячністю згадували про кобзаря, майстра, поета і художника Милу Будника.

У цікавому і душевному пам’ятному концерті взяли участь кобзарі і лірники – Михайло Хай, Тарас Силенко, Василь Жованик (Київ), Володимир Габуда (Дніпро), Іван Попов, Назар Божинський, Кость Черемський (Харків).
Харківською громадою було вирішено проводити кобзарькі концерти пам’яти Миколи Будника щороку.

Павло Клененко, Харків

 

 

Суми – сайт КАП “Булат” http://bulat.bardy.org/

 

ПОЛОЖЕННЯ
про проведення XXXI міжнародного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «БУЛАТ»
(м. Суми, 12-14 квітня 2019)

(головні фрагменти)

Попередня реєстрація учасників

Всі учасники фестивалю обов'язково проходять єдину електронну реєстрацію. Підтвердження прибуття учасників фестивалю, зустріч делегацій, бронювання місць для поселення і згоду на комплексне харчування - тільки за попередньо надісланими заявками.

Попередня оплата за харчування та проживання на рахунок карти ПриватБанка № 4149 6293 9463 5080 Добровольський І.В. із вказівкою призначення платежу та ПІБ платника.

Подати попередню заявку можна ТУТ >>>


Важливо !!! Якщо ви вже є користувачем сайту www.bards.name , то спочатку авторизуйтесь на ньому, і тільки після цього натискайте на "Реєстрація учасників фестивалів" в лівій частині сторінки!

Всім, у кого немає своєї сторінки на даному ресурсі, повинні пройти таку реєстрацію. Надалі це полегшить вашу реєстрацію як на наступних фестивалях "Булат", так і на багатьох інших фестивалях, які використовують універсальний функціонал даного сайту.

Одразу попереджаємо користувачів www.bards.name , які раніше пройшли реєстрацію на даному ресурсі про те, що якщо ви раптом забули свої логін і пароль, скористайтеся функцією нагадування пароля. Якщо пароль відновити не вдається з яких-небудь причин, зв'яжіться з адміністратором сайту! Ні в якому разі не реєструйте ще одну свою сторінку! При реєстрації подібної сторінки-клону адміністратор залишає за собою право видалити подібну сторінку без пояснення причин!


Термін подачі заявок до 10 квітня 2019 року. На підставі поданої заявки, після прибуття на фестиваль учасникам видаються бейджи з реєстраційними даними та статусом учасника.

Відповідальний за онлайн-реєстрацію учасників на фестивалі - Артем СОКОЛОВ.

Відповідальний за реєстрацію учасників на фестивалі – Вікторія СТЕЦЬ.

УВАГА!!!
Зазначення контактних даних у заявці для попереднього зв'язку з вами є обов'язковою умовою!

 

Проживання учасників
Учасники фестивалю з інших міст поселяються в ОЗСТ «Ровесник».
Проживання: В корпусі з опаленням - 125,00 грн / за добу
Комендант фестивалю: Валерій КАНДИБЕЙ

Харчування учасників
Харчування учасників організовано в їдальні ОЗСТ «Ровесник». Комплекс харчування включає в себе:
• Вечеря (п'ятниця) 30,00 грн;
• Сніданок (субота) 30,00 грн;
• Обід (субота) 40,00 грн;
• Вечеря (субота) 30,00 грн;
• Сніданок (неділя) 30,00 грн.
Вартість повного комплексу харчування (з п'ятниці по неділю) становить 160,00 грн.

 

Орієнтовні витрати на одну людину
Обов'язкові витрати:
• Організаційний внесок 100,00 грн;
Додаткові витрати (повний пансіон):
• Проживання 250,00 грн (2 доби);
• Харчування 160,00 грн (з п'ятниці по неділю);
РАЗОМ 510,00 грн

Транспорт
Оргкомітет фестивалю організовує зустріч учасників. Надається транспорт для доставки учасників та почесних гостей фестивалю до місця проведення фестивальних концертів.

Відповідальні за зустріч гостей - Віталій ПОЛОЖАЙ, Кирило КОТЕЛЕВСЬКИЙ, Ігор ТИТАРЕНКО, Катерина КОРЕНЕВА.
Вартість проїзду на фестивальному транспорті включено до організаційного внеску.

Потрапити в фестивальне містечко можна самостійно. ОЗСТ «Ровесник» розташований в районі «Баранівка». Міський транспорт: від ж / д-вокзалу - №16 «Ковпака - Баранівка», №24 «Баранівка – Баранівка», №57 «Роменська - Баранівка», №57А «Баранівка - Центр» до зупинки «Вулиця Фізкультурна», далі за вказівниками до ОЗСТ «Ровесник»; від автовокзалу - маршрутне таксі №57 до зупинки «Вулиця Фізкультурна», від МакДональдса (універмагу «Київ») - маршрутне таксі №57А «Баранівка - Центр», далі за вказівниками.

Вартість проїзду в міському транспорті - 5,00 грн (за станом на 01.04.2019).


ВАЖЛИВО!
Після прибуття до Сум добиратися до бази відпочинку Ровесник Вам потрібно самостійно (за свій рахунок).

Оргкомітет організовує тільки зустріч прибулих учасників на вокзалах міста і посадку їх на громадський транспорт.

 

Режим роботи автобусів на маршрутах
№16 «Ковпака - Баранівка» 6:00 - 22:00;       №24 «Баранівка - Баранівка» 6:00 - 21:00
№57 «Роменська - Баранівка» 6:00 - 22:00;   №57А «Баранівка - Центр» 6:00 - 22:18
Примітка - їхати в бік Баранівки!

 

Навчальні майстер-класи
В рамках фестивалю «Булат» проводяться навчальні майстер-класи (уточнюються).
До участі в навчальних майстер-класах допускаються всі бажаючі, попередній запис проводиться при реєстрації.

Молодіжний майданчик
В рамках фестивалю передбачено проведення Молодіжного майданчика - циклу заходів, спрямованих на залучення молоді до жанру авторської пісні.
У роботі майданчика можуть взяти участь автори і виконавці віком від 6 до 30 років, попередньо подавши заявки з позначкою «Учасник Молодіжного майданчика».

 

Участь в конкурсі фестивалю «Булат»
В рамках XXXI фестивалю «Булат» проходить конкурс. За результатами конкурсу авторитетним журі визначаються лауреати та дипломанти. Переможці нагороджуються дипломами та призами.

РОБОТА ТВОРЧИХ МАЙСТЕРЕНЬ, КОНКУРСНИЙ КОНЦЕРТ
Участь в конкурсі починається з прослуховування в творчих майстернях. Конкурсанти подають заявки тільки в одну номінацію. Право конкурсного прослуховування в творчій майстерні підтверджується талончиком з позначкою «КОНКУРС», що видається реєстраційною комісією фестивалю.
Конкурсанти мають право об'єднувати свою основну номінацію за участю в складі ансамблю або дуету.
Час роботи творчих майстерень обмежено!

Для роботи в творчих майстернях авторського профілю, учасники конкурсу повинні надати керівникам майстерні тексти пісень (віршів) в двох примірниках, не більше 3-х творів одним конкурсантом.
Члени Оргкомітету фестивалю користуються правом позачергового прослуховування.
Список конкурсантів, рекомендованих до участі в конкурсному концерті, затверджується на загальних зборах керівників майстерень. Авторитетне журі фестивалю визначає лауреатів та дипломантів з числа учасників конкурсного концерту.

НОМІНАЦІЇ ФЕСТИВАЛЮ
- Автори (лауреат, дипломант);
- Автори музики (лауреат, дипломант);
- Поети (лауреат, дипломант);
- Виконавці (лауреат, дипломант);
- Ансамблі та дуети (лауреат, дипломант).
Всього передбачено нагородження 5 лауреатів та 5 дипломантів фестивалю.
Журі фестивалю залишає за собою право не присуджувати деякі з номінацій.
Можливе запровадження додаткових номінацій від організаторів та спонсорів фестивалю.

ТВОРЧІ МАЙСТЕРНІ ФЕСТИВАЛЮ
• Автори (Номінації «Автори»).
• Виконавці (Номінація «Виконавці»).
• Поети (Номінація «Поети»).
• Автори музики, ансамблі та дуети (Номінації «Автори музики», «Ансамблі та дуети»).

До участі в конкурсі допускаються всі бажаючі автори та виконавці, творчість яких може бути віднесено до жанру авторської пісні та поезії, а також допускається альтернативне виконання пісень (наприклад, в стилі рок, джаз, фолк). Твори, що виконуються у супроводі електронних музичних інструментів або під фонограму, а також аудіозаписи творів не розглядаються. Журі та керівники творчих майстерень фестивалю залишають за собою право не виправдовуватись за прийняті ними рішення і не доводити їх об'єктивність і спроможність.

Програма фестивалю

 

12 квітня (п’ятниця)

6:00 – 17:00    Заїзд учасників фестивалю з інших міст. Зустріч гостей на вокзалах міста та супроводження до ОЗСТ   

                         «Ровесник». Реєстрація прибулих учасників фестивалю.

11:00 – 14:00  Робота майстер-класів (ОЗСТ «Ровесник»)

07:00 – 17:00  Фотоконкурс (ОЗСТ «Ровесник»)

14:00                Доставка учасників на концерт молодих авторів та виконавців

15:00 – 16:30  КОНЦЕРТ МОЛОДИХ АВТОРІВ ТА ВИКОНВЦІВ (Сумська муніципальна галерея, вул. Соборна, 27)  

17:00                Виїзд учасників фестивалю автобусами на концерт-відкриття.

18:00 – 20:30  КОНЦЕРТ-ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ  (Палац культури, пл. Горького, 5)

                               Беруть участь: КАП «Булат», керівники творчих майстерень й журі фестивалю, блок молодіжного майданчика

21:00                Виїзд учасників фестивалю автобусами до місць проживання.

21:30 – 22:00  Вечеря (їдальня ОЗСТ «Ровесник»)

22:00 – 24:00  КОНЦЕРТ БІЛЯ ВОГНИЩА (ОЗСТ «Ровесник»)

23:00 – 24:00  ЛАМПОВИЙ БУЛАТ (ОЗСТ «Ровесник»)

 

13 квітня (субота)

9:00 – 9:30      Сніданок (їдальня ОЗСТ «Ровесник»)

9:30 – 14:00  Реєстрація учасників фестивалю, прийом заявок на конкурс.

                         Робота творчих майстерень – прослуховування учасників конкурсу. (ОЗСТ «Ровесник»)

07:00 – 17:00  Фотоконкурс ( ОЗСТ «Ровесник»)

14:30 – 15:00  Обід (їдальня ОЗСТ «Ровесник»)

15:00 – 16:00  Bard-Rock-бесідка (ОЗСТ «Ровесник»)

16:30 – 19:30   КОНКУРСНИЙ КОНЦЕРТ (концертна зала ОЗСТ «Ровесник»)

19:30 – 20:00  Вечеря (їдальня ОЗСТ «Ровесник»)

21:00 – 23:00  КОНЦЕРТ ГУМОРИСТИЧНОЇ ПІСНІ (концертна зала ОЗСТ «Ровесник»)

23:00 – 24:00  ЛАМПОВИЙ БУЛАТ (ОЗСТ «Ровесник»)

 

14 квітня (неділя)

9:00 – 9:30       Сніданок (їдальня ОЗСТ «Ровесник»)

10:30                Виїзд учасників фестивалю на ГАЛА-КОНЦЕРТ.

11:00                Гітарний флешмоб (залізничний вокзал)

12:00                Фото на пам’ять усіх учасників фестивалю.

13:00 – 16:00  ГАЛА-КОНЦЕРТ За участю лауреатів, керівників творчих майстерень, членів журі фестивалю та переможців

                         анкетного голосування. (Палац культури, пл. Горького, 5)

19:00                Від’їзд учасників фестивалю з інших міст.

 

Контакти

Контактна особа                             Сфера компетенції                                Контакти

Ігор ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ       Президент фестивалю                                   м. +38(050)327-17-46  dobrobard@gmail.com

Алла ТИТАРЕНКО                  Художній керівник фестивалю          м. +38(095)669-56-57 м. +38(097)377-69-96  alti@ukr.net

Артем СОКОЛОВ          Відповідальний за онлайн-реєстрацію учасників   м. +38(050)152-50-07  Sokolov.Artyom@gmail.com

Євгенія ТОРОПОВА     Ведуча концертів, вечору гумористичної пісні       м. +38(097)265-85-47  м. +38(099)508-02-38

Валерій КАНДИБЄЙ                 Комендант фестивалю                                   м. +38(067)442-13-98  м. +38(050)800-87-82

Ігор ПРИХОДЬКО                     Відповідальні за організацію вечора           м. +38(050)812-28-30

Сергій ОВЧАРОВ                       біля вогнища                                                  м. +38(066)855-11-07

Віталій ПОЛОЖАЙ                   Відповідальні за зустріч гостей                   м. +38(050)619-24-89

Кирило КОТЕЛЕВСЬКИЙ                        - “ -                                                 м. +38(099)663-79-15

Катерина КОРЕНЕВА                                 - “ -                                                м. +38(095)755-58-32

Ігор ТИТАРЕНКО                     Молодіжний майданчик                                м. +38(099)738-29-48

Анна ШИЛОВА                                            - “ -                                                м. +38(095)191-23-57

Олег ШЕВЧЕНКО                     Координатор фотоконкурсу                          м. +38(066)933-69-60

 

 

Дніпро – сайт https://afishadnepr.com.ua/events/i-odnazhdy-pojmjosh/

 

И однажды поймёшь…

Центральная городская библиотека

г. Днепр ул. Воскресенская, 23 тел. 056-740-38-75

 

16/03/2019

 

Творча вітальня “Відлуння” запрошує на творчий вечір відомого дніпровського барда Сергія Рудя «И однажды поймёшь…». В концертній програмі прозвучать власні пісні на вірші відомих сучасних російських та українських поетів. Різні за тематикою та соціальним змістом вони занурять слухачів у захоплюючий, тривожний та часом несподіваний світ сучасної авторської пісні, а їх щире та відверте авторське виконання не залишить нікого байдужим.

 

 

Острог на Рівненщині – сайт https://ostrohcastle.com.ua/drevnij-muzychnyj-instrument-zvuchatyme-v-starovynnomu-zamku/

 

Древній музичний інструмент звучатиме в старовинному замку

 

Цієї неділі,10 березня, о 16:00 в Краєзнавчому музеї м. Острога маємо нагоду почути давню і сучасну музику, виконану на древньому музичному інструменті – гуслях.

Дует Алєся Чумакова та Тетяни Ячної відроджує традиції старовинних бродячих середньовічних бардів. Але не під арфу, як прийнято в Ірландії, не з гітарою, як звикли бачити бардів ми. Дует співає під акомпанемент білоруських гуслей. Репертуар переважно складається із світових хітів, перекладених білоруською мовою. Тут й історичні ірландські балади, весела музика пабів і трактирів Європи, народні та авторські пісні Європи і Америки XIX – XX ст. А також під гуслі музиканти співають пісні з репертуару ВІА “Пісняри” і групи “Стары Ольса”, відомі твори білоруських поетів і композиторів радянських часів.

Місце проведення: 2 поверх краєзнавчого музею.

 

 

Чернігів – сайт https://www.gorod.cn.ua/news/foto-i-video/100773-kobzar-vasil-nechepa-v-nosivci-u-batkivskii-hati-oblashtuvav-kozackii-centr-video.html

 

Кобзар Василь Нечепа в Носівці у батьківській хаті облаштував козацький центр (відео)

 

9 Марта 2019

 

Кобзар Василь Нечепа в Носівці у батьківській хаті облаштував козацький центр, у якому є кімната присвячена Тарасу Шевченку. Там є і репліка посмертної маски митця, і репродукція його прижиттєвого портрета. Сюди час від часу приходять на екскурсії школярі, це своєрідна альтернатива музею, якого у Носівці немає. Уперше до свого обійстя Василь Нечепа запросив знімальну групу. Детальніше дивіться далі у сюжеті.

Василь Нечепа нині живе у Чернігові. До рідної Носівки приїздить на репетиції та коли до нього хочуть навідатися гості. Перші ніж проводити нас далі, господар іде обіймати Шевченкову вербу. Цей ритуал, що б не сталося, непорушний.

«Це верба якою Шевченко опікувався на Косаралі, мені передали маленьку гілочку, я її висадив. І от вона така виросла. Я щоразу відрізаю від неї гілочки і розвожу по світу, віз в Іспанію, Італію, Грецію по школах. Усім дарую тарасову вербу».

На території обійстя Нечеп близько семиста дерев. Двісті із них Василь Нечепа висадив до двохсотих роковин від дня народження Шевченка.

«Я все життя з Тарасом я коли готувався до двохсотріччя – двісті концертів, двісті дерев. У мене парк Тараса.»

Господар запрошує нас до будинку. Перш ніж сісти і заграти на кобзі – співає пісню перед портретом матері. Це теж традиція Василя Нечепи, без якої він не починає жодної репетиції у батьківському домі.

«Усе моє творче життя присвячене Шевченку. він у мене на кобзі, в душі, у творчості. До 175 річчя від дня Народження ми підготували велику моно виставу крізь віки і серця. Я розповідаю сторінки його життя, і співаю про нього. така от вистава. У 89 році я з нею здійснив навколосвітню подорож.

Я з Києва через Москву Югославію у Єгипет звідти в Індію, Сінгапур, Австралію, там 23 концерти, потім на Гавайські острови, а потім у Канаду, а потім в Америку, а звідти в Бельгію».

У кімнаті серед дорогих Василю Нечепі речей є репліка посмертної маски та репродукція прижиттєвого портрета Шевченка.

«Я шукав це фото це тараса фото і в нац. Музею фото а цю посмертну маску мені зробив Микола Білик.»

А цей шеститомник – Шевченківська енциклопедія. Книжки Василь Нечепа планує подарувати Національній бібліотеці Франції. У цьому вбачає свою кобзареву місію.

«Це унікальні книжки. Вони дорогі і по суті, і по вартості, але найдорожче, що ми передаємо свої скарби, говоримо, вони хто ми такі».

Два таких шеститомники Василь Нечепа вже подарував бібліотекам в Мадриді та Будапешті.

«Про шеститомник. Коли угорцям дарував вони плакали. Вони плакали і питали: це ви даруєте – так даруємо ми.

А ось такі, маленькі видання Кобзаря Василь Нечепа передає на фронт.

«Я беру ці книжечки, у мене тут аж мозолі я пишу їм з подякою нашому війську, наше військо не переможне. Це лишиться йому, він там в окопі, на службі. Я пишу коротко і зрозуміло з подякою і щоб повернулись живі здорові до своє сім’ї і повернулись з перемогою Тарас веде нас».

До обійстя Нечеп час від часу навідуються школярі. Зібрані тут речі замінюють музейні експозиції. Музею ж в Носівці немає. Василь Нечепа каже: гостям – завжди радий.

 

 

Рубрика – «ЗМІ про митців»

 

«Сакралізуватиму українського солдата»: кіборг Борис Гуменюк

видав новий двотомник творів про війну

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3432/188/131254/

12.03.2019

Тарас ЗДОРОВИЛО

 

Ім’я Бориса Гуменюка знайоме всім, хто цікавиться воєнною прозою. Але не лише прозою, а й поезією, образотворчим мистецтвом, бо автор має безліч талантів, якими він щедро ділиться з шанувальниками. Нещодавно пан Борис учергове порадував своїм новим доробком — двотомником «Вірші з війни» і «100 новел про війну», який презентував у Національному музеї літератури України. У залі, де проходило зібрання, були ще представлені картини цього багатогранного й духовно глибокого чоловіка — їх публіка мала нагоду побачити вперше.

 

«Вірші з війни» перекладено кримськотатарською і польською

 

   Борис Гуменюк (позивний «Кармелюк») — боєць-доброволець (був заступником командира батальйону ОУН), український поет, прозаїк. Родом із Тернопільщини. Був активним учасником Євромайдану. Автор проекту «Українські книги — українським тюрмам», координатор проекту «Інша література», член Національної спілки письменників України, заступник командира добровольчого батальйону ОУН у 2014 році, а з серпня 2015 року — голова Української військової організації.

   На сьогодні «Вірші з війни» перекладено та видано кримськотатарською i польською мовами, а окремі вірші збірки перекладалися англійською, німецькою та російською. Форма його віршів досить незвична — чи то верлібр, «вільний вірш», чи то вірш у прозі. Це вже третє видання збірки (доповненої багатьма новими віршами — не менш прямими, чесними та пронизливими, ніж попередні), котра пишеться вже майже п’ять років, і кожне нове стає дедалі повнішим. У перших «Віршах про війну», які побачили світ у «Видавництві Сергія Пантюка» в 2014-му, було лише 14 текстів. Збірка, написана на передовій, була того ж року відзначена літературною премією імені Володимира Свідзінського та увійшла до списку премії «Найкраща книга 22-го Форуму видавців» у номінації «Спеціальна відзнака Міжнародного iнституту освіти, культури та зв’язку з діаспорою НУ «Львівська політехніка».

   Борис Гуменюк вважає, що поділ на вірші та новели дуже умовний — «це все один текст». Говорить: якщо через рік-два-три знову буде книжка, це знову будуть «Вірші з війни». «Поки не закінчиться війна, я не бачу іншої назви для цієї книжки». Вважає, що для нього це особисте, а не література: «Я не хочу тут збутися як поет. До 2014 року поета Бориса Гуменюка не існувало, і якби не ця війна, його би ніколи й не було. І я волів би, щоб такого поета не було, бо я волів би, щоб не було цієї війни. Але раз вона вже є, і вона вросла мені вже в кістки, я писатиму про неї. Я сакралізуватиму українського солдата».

   Як сказав на зібранні Богдан Червак, голова Організації українських націоналістів і перший заступник очільника Держ­комтелерадіо, автор писав цей двотомник рік, а паралельно ще вів дуже активне громадське та політичне життя: брав участь у різних заходах, зустрічався з людьми, допомагав завантажувати машину волонтерам, які їдуть на війну, сперечався з міністрами, захищаючи наших військових.

   «Ми живемо на етапі так званих третіх визвольних змагань (перші — в часи УНР, другі — період Другої світової війни), — наголосив Богдан Червак. — Іде війна з Москвою, й ці новітні визвольні змагання повинні залишити в свідомості українців якийсь слід. Хто його має зробити? Письменники та поети! 

   І сьогодні ті, хто взяли до рук зброю, одночасно творять і духовну пам’ять про російсько-українську війну. Один із них, можливо, один із найперших — Борис Гуменюк, завдяки якому ми не хвилюємося й не переживаємо, що ці визвольні змагання десь «загубляться» або ж будуть інтерпретуватися не так, як треба. Жорстока правда війни закарбована у його двотомнику. Борис на рівні художніх узагальнень показав подвиг новітніх героїв, зокрема, бійців із позивними «Хан», «Хохол», «Гестапо» і багатьох інших українців, які творять нову історію України та ОУН».

   У свою чергу, директор видавництва «Ярославів Вал», письменник Михайло Слабошпицький зауважив: «Я є тією нудною людиною, яка майже все читає, й дійшов висновку, що наша література — найконсервативніше, що є в духовному житті України... До того, як прочитав 100 віршів з війни, мені не вірилося, що може бути така поезія, яка не хоче бути поезією, а хоче бути прозою. Вражає страшна деталізація автора... Прекрасними вважаю його «Заповіт», і ще із сім шедеврів цього рівня, зокрема, «Благословенна будь жінка» чи балада про хлопця, який тримає мобільник і намагається говорити...

   У нашій літературі має принципово важливе значення те, що з’явились якісь грандіозні тексти, котрі дали можливість відчути час і нас у цьому часі, і те, що відбувається з нами. І Борис цілковито відповідальний за те, що відбувається на війні.

   Я б не розмежовував ці два томи, а назвав би книгою чи повістю про війну, бо невідомо, де закінчуються вірші й де починається проза, й навпаки! Це той випадок, коли втікають від жанрів і прийнятих правил. Борис пише про страшні і час, і людей, і війну, й слова в текстах дуже непоетичні — вони ніби звуглені, в агонії, корчаться... І, читаючи Гуменюка, ловлю себе на відчутті, що про це можна було сказати тільки так і не інакше!..»

 

Реабілітація творчістю

 

   «Винуватець» зібрання зізнався, що першу свою картину намалював півтора року тому, додавши, що вірші й картини — це його специфічний спосіб реабілітації. «На жаль, у переважної кількості ветеранів реабілітації немає, хоча вони її конче потребують, — сказав Борис Гуменюк. — Тому дуже прошу всіх: коли десь бачите наших солдатів — виявляйте до них більше тепла, любові й уваги! Бо навіть, якщо колишній боєць з обома руками й ногами, то це ще не означає, що з ним усе гаразд... У всіх, хто воював, війна залишає глибокий відбиток у матриці його тіла. І це практично не лікується, цю «рану» все життя треба буде загоювати: ветеранський синдром — пожиттєвий!..

   Війна — така річ, де ти лише познайомився з людьми, а за якийсь короткий час — втрачаєш їх... І, якщо із пораненими ти можеш згодом з кимось із них зідзвонитися, а когось і забути, то загиблі від тебе нікуди не діваються, особливо, коли ти везеш його тіло матері чи дружині... У тебе вже залишається певний обов’язок дбати про його дітей. 

   Одним із таких загиблих побратимів є Василь Кіндрацький («Кіндрат»), із яким ми були знайомі півроку. Він став мені найближчим другом. Один із віршів присвячений саме йому! Із ним я по­знайомився наприкінці листопада 2014 року, тоді він приїхав у наш підрозділ у Піски з Андрієм Юргою («Давид»). «Давид» був на війні лише півдня й загинув... Після цього я усвідомив, що не має значення, скільки ти воював — декілька років чи декілька годин!».

   Пан Борис подарував у фонди Музею літератури свій перший військовий однострій-камуфляж, дві медалі (зокрема «За жертовність і любов до України») і... холодну зброю цієї війни — саперну лопатку. До слова, одна із новел двотомника так і називається: «Саперна лопатка» і написана на документальній основі. Як сказав Борис, це — найефективніша зброя цієї війни, без якої неможливо уявити ближній бій. 

   «Цю лопатку з гравіруванням львівський майстер Богдан подарував мені, а інші я відвіз у свій батальйон, — розповів пан Борис. — Держак до неї зроблено з клена, який був зрізаний 100 років тому січовим стрільцем (прадідом майстра) i схований ним на горищі, аби колись онук чи правнук зробив iз нього скрипку... Але настали такі часи, так собі міркує майстер, що сьогодні краще мати одну саперну лопатку, ніж дві скрипки! Бо ще не настав час поетів, а зараз час воїнів — тож бойова лопатка є в пріоритеті... Це все описано в новелі, i я це оповідання вважаю одним із кращих у книжці «100 новел про війну».

   Є ще там одна новела: «Опришки (Гуцульський рід)», яка складається з декількох частин і базується на документальній основі. Там є епізод, коли в героїв оповідання поламалася коробка передач у волонтерському мікроавтобусі, а у «газона» — задній міст. Грошей на ремонт не було, тож вирішили потрібну суму заробити, здавши мідь. Із Пісок пішли ближче до Донецького летовища вирізати з комунікацій мідні кабелі. І вирізали доти, поки не вилізли в терміналі, який уже був зайнятий ворогом. Напоролися на сибіряків: двох зарізали й стали тікати назад. Устигли поставити розтяжки, на одній з яких підірвалися переслідувачі. І що вони з терміналу винесли, так це... «посадочний талон Донецького аеропорту». Ось він... Можливо, він існує в єдиному екземплярі. І я його теж дарую музею!»

   Наостанок воїн-поет промовив, що не вірить ні в які переговори, а вірить лише в українську зброю, в українську армію! «І ми обов’язково повернемо Донбас і, як писав колись Сергій Пантюк: «І загнеться від спраги останній москаль в Севастополі!» Вони здохнуть від спраги на березі Чорного моря. Чи буде це ближчим часом, чи в якійсь осяжній перспективі, але ми мусимо йти у наступ і будинок за будинком звільняти, вибивати нечисть звідти. А потім засукавши рукави працювати з місцевим населенням: вони не винні, вони обивателі. Луганськ, як і Донецьк, — абсолютно нормальні українські міста, в чому я ще до війни мав можливість пересвідчитися; ми їх просто пустили на самоплив! Ми ж туди не їздили й вважали, що все буде робитися само собою. Треба було там працювати за свідомість людей. Але рано чи пізно — ми все повернемо!» — емоційно сказав Борис Гуменюк. 

   ...Читати новели та вірші Бориса Гуменюка важко і боляче. Утім, iз текстів розумієш, що таких людей здолати неможливо. 

 

ПОЛІТПАРНАС

 

Заповіт

 

Борис Гуменюк

 

Сьогодні знову копаємо землю

Цю ненависну донецьку землю

Цю черству закам’янілу землю

Тулимося до неї

Ховаємось у ній

Ще живі.

Ми ховаємося за землю

Сидимо в ній тихо

Наче малі діти за маминою спиною

Ми чуємо як б’ється її серце

Як вона втомлено дихає

Нам тепло й затишно

Ще живі.

Завтра ми вже будемо мертві

Може багато з нас

Може всі.

Не забирайте нас із землі

Не відривайте нас від матері

Не збирайте на полі бою наші рештки

Не намагайтеся наново скласти нас докупи

І – благаємо вас – ніяких хрестів

Пам’ятних знаків чи меморіальних плит.

Цього нам не треба

Адже це не для нас – для себе

Ви ставите нам величні пам’ятники.

Не треба ніде карбувати наших імен.

Просто пам’ятайте:

На цьому полі

У цій землі

Лежать українські солдати

І – все.

Не віддавайте нас батькам

Не хочемо щоб батьки бачили нас такими

Нехай батьки запам’ятають нас малими дітьми

Неслухняними хлопчиками

З рогатками з синцями на колінах

З двійками у щоденнику

З повною пазухою яблук із сусідського саду

Нехай батьки сподіваються що ми колись повернемося

Що ми десь є.

Не віддавайте нас дружинам

Нехай кохані запам’ятають нас красенями

Такими які подобалися багатьом дівчатам

А дісталися їм.

Нехай вони запам’ятають наші гарячі губи

Наш гарячий подих

Наші палкі обійми

Нехай вони не торкаються нашого холодного чола

Наших холодних вуст.

Не віддавайте нас дітям

Нехай діти запам’ятають наші теплі очі

Наші теплі посмішки

Наші теплі руки

Нехай діти не торкаються тремтячими губами

Наших холодних рук.

Ось в цих окопах

Які сьогодні для нас тимчасове житло

А завтра стануть нашими могилами

Поховайте нас.

Не потрібно прощальних промов

В тиші яка настає після бою

Це завше виглядає недоречно

Це наче штурхати загиблого воїна

І просити щоб той встав.

Не треба панахид

Ми й так знаємо де тепер буде наше місце

Просто накрийте нас землею

І – йдіть.

Було б добре якби на тому місці було поле

Колосилося жито

Щоб жайвір у небі

І – небо

Багато неба –

Ви можете собі уявити якій хліб родитиме поле

Де лежать бійці?!

(У пам’ять про нас їжте хліб з поля

Де ми полягли.)

Було б добре якби на тому місці були луки

І багато-багато квітів

І бджола над кожною квіткою

Щоб надвечір приходили закохані

Плели вінки

Кохалися до ранку

А вдень щоб приходили молоді батьки

З малими дітьми.

(Не перешкоджайте дітям приходити до нас)

Але це буде завтра.

А сьогодні ми ще копаємо землю

Цю дорогу українську землю

Цю солодку ласкаву землю

Пишемо гуртом саперними лопатками

На її тілі

Останній вірш української літератури.

Ще живі.

08.08.2014