Фундаменталісти з Поділля

ПРОПАЛА ГРАМОТА гурт

"Пропала Грамота" родом з Кам'янець-Подільського, була названа так на честь знаменитого фільму з Іваном Миколайчуком у головній ролі і вже третій рік поспіль грає у річищі Етно-ф'южн-стилю. Та, передусім, "Пропала Грамота" - знакове явище незалежної андерграундової сцени, а Павло Нечитайло і компанія самовизначили свій стиль як "подільський фундаментал". І справді – хлопці грають суміш фанку і бугі на основі подільського мелосу. А їхні найближчі друзі – вінницький "Очеретяний кіт", барабанщик якого Костянтин Бушинський грає також в складі "грамотіїв". До 2006-го група грала чисту акустику і хлопці постійно випробовували свій потенціал на різній публіці і різних сценах, зокрема – на фестивалі "Червона Рута" наприкінці 90-х. "Електрифікувавшись", хлопці знайшли собі достойного продюсера і видавця в особі керівника агенції "Наш формат" Влада Кириченка, який допоміг з виданням дебютного альбому "Цейво"та з подальшими його живими презентаціями. Другою людиною, яка зробила вагомий внесок у розвиток групи, став чеський музикант, промоутер і справжній громадянин світу Владі мір Вацлавек, який у якості ворлд-мюзік-виконавця об’їздив пів-планети. Він запропонував нашим хлопцям концертний тур по 9 містах Чехії з одночасною презентацією нової роботи групи. Дописавши за пару місяців альбом "Гонор", "Пропала Грамота" вирушила до сусідньої країни, де швидко переконалася у тому, що "фундаментальні"пісні сприймають однаково добре і старі , і молоді. В Україні презентація "Гонору"відбувалася вже після гастролів у Чехії. Кауни пряжа

З фронтменом і лідер-гітаристом Павлом Нечитайлом ми зустрілися спекотної фестивальної пори під час короткого перепочинку між поїздками групи.

Павло Нечитайло: - Коли ми лише починали "обкатувати" на публіці нову електричну програму, нас у клубі "44" в Києві почув Олег Скрипка і одразу запропонував участь в рок-акції "Були деньки" у відомому московському клубі "Тінь". Скрипка немов би повернувся до практики кінця 80-х, коли "В.В." у Росії виступали разом з кількома молодими командами з України. Цього разу, окрім нас, була ще чудова формація з Чернівців "Гуцул Каліпсо". Акція "Були деньки"під проводом Олега Скрипки була наскільки незвичною, настільки ж фантастично цікавою для московських поціновувачів..." Так написала газета "Комерсант". Для нас це був справді фантастично позитивний досвід. Далі були кілька живих презентацій "електрики"на фестивалях "Шешори", "Чайка", "Під камінь"...

Олександр Євтушенко: - Маєте творчі контакти та спільні проекти з іншими музикантами?

Павло Нечитайло: - Тривалий час я працював на "Радіо Київ", вів програму "Варган"про етнічну музику світу. У програму постійно запрошував наших артистів. З багатьма заприятелював. Коли "Пропала Грамота" почала регулярно концертувати і записуватися, ті зв'язки стали нам в пригоді. Чесно кажучи, я давно хотів зробити спільну річ з Андрієм Середою – лідером легендарних "Кому Вниз". Під час роботи над дебютником "Цейво", я запросив Андрія, аби ми разом заспівали композицію "Шлях до небесної України", яку я не уявляв без середівського вокалу. І ми зробили це, тож пісня зазвучала по-новому і глибоко. Іншим разом група "Вій"затіяла видання так званого "трибют-диску", коли багато різних груп прочитують по-своєму репертуар "Вія". Самі ж команди вибирають собі найулюбленіші треки. Ми обрали і виконали дуже містичну "Змію". "Кому Вниз"вибрали пісню "Серед тіней"а "Піккардійська терція" - "Очі відьми".

Олександр Євтушенко: - Яким чином виник цей ваш дивовижний термін "подільський фундаментал"?

Павло Нечитайло: - Коли ми робили альбом "Гонор", в певний момент відчули потребу концептуально та ідеологічно визначити нашу музику, яка – і це було очевидно – суттєво відрізнялася від того, що ми чули навколо. "Подільський фундаментал" – це з одного боку світовий досвід, який пропускаємо через себе і перетворюємо в звуки, а з іншого – сила, міць і матриця подільської землі, що живуть у народних піснях. В обох наших альбомах ми віддаємо данину фольклорній традиції нашого краю. Ми виросли і сформувалися у невеликому, але гордому містечку Кам'янець-Подільському. Старе місто, до речі, у плані має форму містичного символу "Омега", а "Альфа" і "Омега" - це не більше, ні менше – "Початок" і "Кінець" цього світу. Отже, існує така екстравагантна легенда, що Кам'янцю відведена роль останнього міста у пост апокаліптичні часи...

Олександр Євтушенко: - Ви відчуваєте, що музика "Пропалої Грамоти" є запитаною у суспільстві?

Павло Нечитайло: - Те, що ми насправді вже маємо нашого адресного слухача, ми відчули і після виходу другого диску, і нині, коли нас регулярно кличуть на різноманітні імпрези. Граємо мало не щотижня, отже – нашу музику можна назвати запитаною. Наш трирічний досвід свідчить, що можна бути запитаним і навіть успішним, не маючи у доробку жодного кліпу. Іншими словами – його величність Інтернет та живі фестивалі досить ефективно роблять свою справу.