Нові обрії «Тіні Сонця»

Тінь сонця гурт

Вже сьогодні, напередодні виходу альбому «Танець серця» можна сміливо стверджувати, що цей реліз є на кілька голів вищий за попередні два, а нова робота київської команди «Тінь сонця» має усі шанси потрапити до найкращої десятки альбомів 2011-го року. Перед як з'ясувати причини раптового злету у національному хіт-параді пісні «Місяцю мій», здійснимо невеличкий екскурс у творче сьогодення «Тіні сонця».

Для Сергія Василюка і компанії усе розпочалося у 1999-му-у рік затемнення сонця. Хлопці тоді слухали переважно похмуру музику, звідси і назва. «2001-го був записаний, але так і не вийшов дебютний альбом «Святість віри». 2003-го розпочали грати ними ж започаткований «козацький рок» (синтез кращих традицій рок-музики і українського мелосу). 2004-го вперше перемогли на студентському фестивалі «Подих» та стали хедлайнерами фестивалю «Авангард перемоги», після якого, так збіглося, розпочалася Помаранчева революція. 2005-го виходить перший повноцінний альбом «Над диким полем», який побудовано на символах запорізького козацтва. Увесь наступний рік працюють над програмою «Полум’яна рута», яку презентують 2007-го у Києві. Тоді ж з новим диском вперше виступили у Польщі (фестиваль «Басовіща») та у Мінську. «Тінь сонця» активно гастролює і встигає щороку відвідувати найвідоміші українські імпрези. З весни 2010-го працюють над новою програмою «Танець серця». На початку 2011-го на «White studio» Олега Шевченка-Білого записують новий диск, презентація якого відбудеться 2 квітня 2011-го року у Культурному центрі Києво-Могилянської академії.

Тінь сонця - Танець серця

О.Є.: - Зі свого досвіду добре знаю, що для творчого майбуття будь-якої формації визначальним є третій альбом, а у вашому випадку він є справді переконливою роботою.

Сергій Василюк: - Дякую. Ми багато надій покладаємо на цей реліз, на те, що наша музика зачепить «за живе» молодь, а точніше-різні молодіжні субкультури. Зараз працюємо над тим, аби вийти на міжнародний рівень у слов’янському світі і на Заході. Нині нами зацікавився діаспорний фестиваль «Союзівка» у США.

О.Є.: - Стилістика нового диску, вочевидь, суттєво відрізняється від попереднього…

С.В.: - Новий альбом дійсно дуже важко втиснути у якісь жорсткі рамки. Передусім це не хард-рок або хеві-метал, які нам постійно приписували. Це також і не фольк-метал, хоча окремі елементи тих стилів присутні. На диску є композиції баладного типу, є елітарно-рафіновані речі. Тобто ми свідомо відійшли від стандартів важкої сцени, у нас дуже виразно задіяні бандура (Іван Лузан) та скрипка (Софія Рогальська).

О.Є.: - Чи спиралися під час роботи на якісь над-ідеї, концепції?

С.В.: - Наші попередні альбоми були ідеологічно споріднені - «Над диким полем» переносить славетні образи козацтва у наш час, осучаснює їх, «Полум’яна Рута»відображає традиції Русі-України, а «Танець серця»відображає дуже особистісні почуття. Над-ідея диску-сильна особистість у розмаїтих проявах. Для мене пісні «Місяцю мій», «Сонця літ», «Перша квітка» і «Схована у мріях» розкривають не стільки мої громадянські позиції, скільки передають внутрішній душевний стан. І цей стан-колективний, оскільки, окрім мене, його творять і компонують Іван Лузан та мій брат Олексій Василюк.

О.Є.: - Яким є нинішній склад «Тіні сонця»

С.В.: - Вважаю, що за музичним рівнем теперішній склад є найсильнішим за увесь час існування групи. Це - Андрій Хаврук (гітара, сопілка та клавішні інструменти), Іван Лузан (бандура, вокал, клавішні), Софія Рогальська (скрипка), Іван Григоряк (бас-гітара), Володимир Хаврук (барабани), Сергій Василюк (вокал, акустична гітара)

О.Є.: - Якось ти зауважив, що на групу серйозно вплинули «Кому Вниз», «Вій» та деякі західні гранди…

С.В.: - Для мене живий концертний альбом «In vivo in kastus» київської групи «Кому Вниз» - це справжній взірець української музики усіх часів. Ті пісні Андрія Середи на його вірші та на вірші класиків Олександра Олеся та Тараса Шевченка є неперевершені. Також мене вразили «Очі відьми», «Змія» , «Як летіли бугаї» та інші твори групи «Вій». Серйозно вплинули на нас Василь Жданкін та Сашко-лірник з його епічними казками. Із закордонних впливів відзначив би британців «Iron Maiden» та білорусів «Gods tower».

О.Є.: - Чи плануєте промоцій ний тур під «Танець серця»?

Тінь сонця гурт

C.В.: - Нині ведемо переговори з містами, де у нас найбільша кількість шанувальників. Це Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці. Також будуть Мінськ і Москва, де у мене минулого року був сольний концерт. Ще тривають переговори з промоутерами в Польщі, Чехії і Словаччині.

О.Є.: - Що і хто навіяв теми нових пісень?

С.В.: - Пісню «Дорога в ліс» навіяла «Лісова пісня» Лесі Українки. Читаючи поему, я збагнув, що увесь цей паралельний міфологічний світ з усіма мавками, русалками та іншими істотами-це зворотній бік, а точніше альтер его нас самих. «Золотослов» - це пісня Івана Лузана про сотворення світу. «Хрестини вовкулаки» тематично перегукуються з «Дорогою в ліс». «Місяцю мій» особливо мені дорога річ. Написав її, коли хворів, вона-про старовинний Київ з його міфами і легендами. «По вранішній зорі» - дуже особиста пісня мого брата Олексія. «Козача могила» - давня наша пісня, яку ми переробили під нинішній склад групи. «У цьому полі, синьому як льон» - річ на пронизливу лірику Василя Стуса. «Сонця літ» я присвятив духовному подвижнику і нашому другу Добромиру Гри горяну, який пішов з життя. «Перша квітка» - найбільш зріла моя композиція, присвячена жінці з дуже драматичним життям, продовженням якого є перша квітка, що сходить. «Схована у мріях» - колискова для донечки, яку я дуже мріяв мати від своєї коханої. «Тінь сонця» - це річ Івана Люзана, яка ніби підсумовує нашу реальність і закликає не складати руки, не здаватись.

О.Є.: - Яким буде фестивальне літо для групи?

С.В.: - З огляду на цей реліз - доволі насиченим. Сподіваюсь, що будемо на фестивальних сценах «Трипільського кола», «Підкаменю»,»Заходу».

О.Є.: - Чи були у вас спроби візуалізувати музику?

С.В.: - Так, ми зробили відеокліп на пісню «Місяцю мій» і тільки-но зібралися презентувати його на каналі «Ентер», коли там почалися якісь проблеми. Однак і цей кліп і багато наших живих виступів викладено на відомому Інтернет-ресурсі «ю-туб».

Воює.: - Яким ти бачиш майбутнє сучасної української рок-сцени?

С.В.: - Чи буде зменшуватися або збільшуватися кількість і якість національно і соціально-свідомих музикантів - це залежить від соціально-політичної температури всередині нашого суспільства, але поки що підстав для оптимізму не дуже багато.

 

Інтерв'ю -
"Полум'яна рута" життєдайно розквітає