Сергій АрхипчукМазепа-Фест:
історизм, патріотизм і справжній драйв

17-18 липня у Полтаві відбувся традиційний "Мазепа-Фест"


Всеукраїнський фестиваль "Мазепа-Фест" вперше відбувся 6 червня 2003-го року у Полтаві на Співочому полі ім. Марусі Чурай і відтоді щороку збирає численних прихильників ідеї, яку засновники імпрези – виконавчий директор Микола Кульчинський і головний режисер Сергій Архипчук бачать у органічному поєднанні з історичним і культурним контекстом краю. "Полтава, як твердь духовної України – говорив Микола Кульчинський – стане джерелом творчості митців різних поколінь і об єднає людей у прагненні до самопізнання і самоусвідомлення." Хедлайнерами імпрези у різні роки ставали найкращі рок-колективи країни – "Плач Єремії", "Кому Вниз", "Мертвий півень", "Вій", "Гайдамаки", "Вася Клаб", "Сад", "Борщ" та інші, які не мислять власної творчості без ідеалів свободи, історизму та автентичної самобутності. Про "Мазепу-Фест" зразка 2010 року розповідає головний режисер фестивалю Сергій Архипчук.

УМ: - Кілька років тому на фестивалі було оголошено про добровільний збір коштів на створення у місті пам ятника гетьману Івану Мазепі. Минулого року пам'ятник роботи відомого скульптора Миколи Білика вже був готовий до встановлення. Однак, здається, віз і нині там?

Сергій Архипчук: - Справа у тому, що теперішній мер, як циган сонцем, крутить і маніпулює різними обставинами. Йому хочеться, щоб пам ятник стояв за межами міста, краще - у полі. Водночас мер піклується про встановлення двоглавого орла у Полтаві, якого колись скинули більшовики... На догоду якимсь політичним маніпуляціям це робиться силами, дуже далекими від української державності. Але ми впевнені у своїй правоті і пам ятник буде встановлено у гідному місці.

УМ: - Минулого року з ініціативи греко-католицької Церкви Дирекція "Мазепи-Фест" влаштувала два концертних тури на підтримку побудови у столиці греко-католицького храму...

С.А.: - Це те, що маю за честь згадувати. До турів були причетні полтавські, харківські і київські гурти, зокрема "Скай", "Друга ріка", "Трансформер". Також були Ольга Сумська і Тарас Петриненко. І нікого не треба було вмовляти, тому що вони виявили велику прихильність до ідеї підтримки української культури, духовності. До речі: є в Полтаві коло музикантів різних поколінь, які до ідей "Мазепи-Фесту" ставляться як до справи своєї честі і гідності городян.

УМ: - Одним зперших у ряду іменних фестивалів був "Мазепа-Фест", а інші - "Гоголь-Фест", "Шевченко-Фест" або "Антонич-Фест" були значно пізніше. Чим з поміж інших вирізняється саме "Мазепа-Фест"?

С.А.: - Передусім тим, що фестиваль готується протягом року. Знаєте, після першої "Червоної Рути", де я мав щастя бути в оргкомітеті і у журі, був режисером і ведучим, було сформовано багато класних ідей у підходах до масових дійств. Їх натхненники - Тарас Мельник, Сергій Проскурня, Анатолій Калениченко, Кирило Стеценко, Олег Репецький, Василь Василенко, Олександр Горностай, Люція Забава. Ці люди були батьками транснаціональної імпрези, які створили нову філософію сучасного українського масового дійства. Саме тоді й відбувся водорозділ поміж радянською естрадою і новою українською сценою. Є очевидним, що багато нових громадських рухів йдуть за підтримки в першу чергу саме рок-музикантів. Відпочатку "Мазепа-Фест" звернув увагу на найбільш продуктивні й яскраві рок-гурти, які не мали відкритого доступу до ЗМІ. Є, до речі, таке хибне уявлення наших медійників про українські гурти,що ті, мовляв, малокваліфіковані, невиразні, тому й не допускають їх на телеканали, радіостанції... Між тим наші медійники не знають, що ті ж рсіяни заздрять нашим "Гайдамакам", "В.В.", "Бумбоксу", "Океану Ельзи", "Скаю", "Другій ріці" через те, що ті мають яскраве націнальне обличчя. Їм заздрісно, що там є молода й модерна течія як відгомін потужної і глибинної української культурі і душі. Тому наші команди часто їздять до Росії і творять там моду на українське.

УМ: - Чи змінюються форми і змісти фестивалю?

С.А.: - Це відбувається постійно, адже ми починали взагалі з одноденної рок-акції, а потім постійно додавалися то етнічні вечори, то кінематографічні покази, хорові імпрези. І нам дуже приємно, що у нас з явилися послідовники - "АРТ-Поле", "Шешори". Створюючи фестиваль "Рок-Січ", Олег Скрипка орієнтувався на досвід і засади "Мазепи-Фесту". Та й ми відвідуємо різні імпрези, вчимося чомусь корисному у наших колег. У нас відсутні конкурсні змагання, натомість прагнемо показати увесь жанровий спектр сучасної музики. Для нас є важливою підтримка наших учасників-артистів, і не лише йдеться про гонорари.

УМ: - Яким змістовно і географічно буде нинішній "Мазепа-Фест"?

С.А.: - Передусім буде багато якісної і талановитої музичної молоді, тих, хто вже за кілька років увійде до першого ешелону рок і поп-сцени. У якості хедлайнерів гратимуть свої нові програми "НеДіля", Росава, "Моторолла", Марія Бурмака. Цього року у нас будуть гурти з Миколаєва, Луцька, Сум, Харкова, Рівного, Львова, звісно ж –  з Києва.

УМ: - Як ви будуєте стосунки з музикантами, на яких засадах?

С. А.: - З Вашого дозволу процитую наше звернення до учасників фестивалю "Мазепа-Фест".   

Фестиваль-панорама української культури «Мазепа-фест» був покликаний сприйняти, заохотити та підтримати те, що є українською культурою для молоді сьогодні, те, що її формує, уособлює і випереджує. Назвати цей захід на честь гетьмана –– була внутрішня потреба захистити і запечатати у свідомості нових і нових поколінь святе для українців і осоружне для українофобів ім’я Івана Мазепи –– державника та духовного мецената й ідеолога України української.

Знов і знов духовний спадок, наша історія, поняття: українець, герой, патріот піддаються ревізії, шельмуванню політичними спекулянтами. Вакханалія в медіа, так звані політичні ток-шоу, стають ареною дискусій, де наперсточники, холуї, недоучки та шовіністи культивують ненависть до України, цинічно торгуючи найсвятішим, зухвало не гребуючи брехнею та напівправдою.

Досі невизначена концепція України є у процесі формування. Зрештою, це наша внутрішня справа. Але і від нас, учасників, організаторів, глядачів і слухачів «Мазепи-фесту», залежить, чи перейменують «сосєді» вулицю Мазепи в українській столиці? Чи буде стоятиме у Полтаві пам’ятник гетьману? І як до нас звертатимуться у світі: хохол, руский, малорос, остербайте, наймит чи Ванька-дурак? Українче, подумай, хто ти цьому світові?!

Усі ці поняття є дуже важливими для тебе! Навіть якщо ти й досі перебуваєш в летаргійному сні, де тіні Гітлера–Сталіна наспівують тобі колискову. Бо хіба тіні полеглих козаків, замучених в катівнях Сибіру і Мордовії, голоси безневинно загиблих у часи Голодомору 1932–1933 не зворушують твій сон?.. Небораче, знай, «Мазепа-фест» тебе розбудить!

Ким є ти? Що є для тебе «Мазепа-фест»? Врешті, що для тебе Україна? Нехай кожен учасник фестивалю з  відповідей на ці три питання  розпочне свій виступ!