Марія Бурмака: час збирати каміння

Марія Бурмака:
час збирати каміння

Солідна дискографія, а це 11 повноцінних студійних альбомів стали наочною ілюстрацією творчої еволюції співачки з Харкова, яка потужно заявила про себе під час першої «Червоної Рути» у 1989-му у Чернівцях. Згодом Марія перетворилася на справжню діву українського рок-мейнстриму. Марія Бурмака - автор десятків глибоких за змістом і легких за подачею бард-рокових хітів. Свій камерний вокальний діапазон вона використовує з максимальною користю для створення образів - зовні ніжно-жіночих, а внутрішньо напружено-драматичних. Минулорічний альбом «Саундтреки мого життя» був цілком органічним продовженням її творчого кредо. Поява нових пісень і той помітний від них резонанс у мас-медіа засвідчив появу нових настроїв відносно важливих суспільних подій. Зокрема йдеться про пісню «Я втомилась від тих революцій».

УМ: - Є очевидним, що у наш цинічно-прагматичний час так званий шоу-бізнес є відверто-маніпулятивним інструментом, який часто нехтує художньою складовою творчості артиста. Якими у цьому сенсі є відносини співачки Марії Бурмаки і шоу-бізу?

М.Б.: - Сьогодні справді різко змінилася ситуація, мода, потреби суспільства, тобто те, що визначає пропозицію у шоу-бізнесі. Я чудово усвідомлюю, що природа моєї творчості є зовсім інакша. Я почала писати свої авторські речі ще у 1988-муі співала їх вже на першій «Руті». Саме там я вперше помітила і зрозуміла, що чимало артистів, і не тільки початківці, національне піднесення і патріотизм перетворили на кон’юктуру. Неприємно було чути пісні про наших героїв, що гинули за волю, у супроводі мажорних диско-ритмів. Я завжди шукала свою стежку у мистецтві, свою природну інтонацію і теми.

УМ: - Чи не здається тобі, що нині взагалі стає важко співати українською?

М.Б.: - Здається. І це видно неозброєним оком. Свідомо створюють несприятливі умови для тих, хто співає українською. Багато хто, відчувши нову кон’юктуру, переходить на російську. Але це не для мене, оскільки писати і співати українською це моя сутність, мій спосіб життя. Крім того патріотична пісня для мене-це не порожній звук. Як правило, свої концерти закінчую піснями саме патріотичного звучання - «Ми йдемо», «Гей, на горі, на Маківці», «Не бійся жити».

УМ: - Гадаю, один з головних твоїх пріоритетів - а це пісні про вічні цінності - зберігається і тепер, під час підготовки нового альбому.?

М.Б.: - Так. На одну з них, що має назву «Не забувається любов» вже знято відео.

УМ: - У інтерв’ю з відомими музикантами дуже рідко можна дізнатися про духовний світ людини, його віру та переконання…

М.Б.: - Для мене це складне питання, тому що воно-інтимне. Хоча я переконана-на все у житті є воля Божа. Я знаю що таке сила молитви, переживала моменти, коли твоє єдине сподівання-це Божа допомога. Віра-це така річ, яка має вийти з потреб самої людини. Кожного разу, коли надходить час посту, я завжди чекаю на цю подію. Чому? Тому що моїй душі насправді стає легше. Я православна і мене часто можна побачити у Покровській, Кирилівській церквах, Володимирському соборі. І я дійсно вважаю, що доля кожної людини –у руках Божих.

УМ: - Як тобі сьогодні пишеться? Які чинники впливають найбільше?

М.Б.: - Намагаюсь щоб на мене якнайменше впливали події політичного життя, тому що, як правило, вони псують мій настрій. Найбільше мене непокоїть те, у якому просторі моральних цінностей житиме моя дитина… Це - головне. А так-я дуже люблю працювати, коли навколо тебе панує київська осінь, коли навколо-неймовірно красива країна, неймовірно красивий Київ і такі ж люди.

У.М.: - Твоя нова пісня «Я втомилась від тих революцій» викликає доволі суперечливі реакції у твоїх прихильників.

М.Б.: - Задля ясності я просто процитую кілька рядків. «Я втомилась від тих революцій, що такими не є насправді, що такими даремно лиш звуться. Я сама собі буду правда. Говорімо про щось інакше - я нічого вже не боюся. Лише трохи, напевно, є фальші. Досить з мене тих революцій». У тих рядках-моя громадянська позиція, мій меседж до усіх небайдужих.

У.М.: - Розкажи про музикантів своєї групи, новий альбом, чому тебе давненько не видно на концертних майданчиках?

М.Б.: - Я справді тривалий час не давала концертів. У мене тяжко хворіла мама, а влітку її не стало. Дуже довго я була ніби сама в собі. І от з осені я, ніби той Мюнхаузен, витягаю себе за косичку з творчого небуття. Коли ти переживаєш такі потрясіння, то починаєш розуміти, що в житті є головне. На щастя, усі мої музиканти зі мною, хоч вони паралельно і задіяні в інших проектах. У мене, як і раніше, на концертах звучить тільки жива музика. Зараз я співпрацюю зі студією «Кофеїн», яка продукує надзвичайно стильний, вишуканий і актуальний саунд. Можливо це буде спільний проект з групою «Shoping hour», де двоє учасників співають сербською, а двоє - українською мовою. Я точно знаю, що з цього вийде щось дійсно нове і цікаве.