Цей несподіваний тур

Літл

Наприкінці лютого 2011 року ветеранам і класикам української рок-сцени київській групі «Вій» виповнилося 20 років. Лідер команди Дмитро Добрий Вечір і менеджер групи Сергій Литвинюк вирішили обмежити святкування круглої дати спеціальним концертом в одному відомому столичному клубі. Задля цього вони підготували неординарну програму, складену з хітів різних років та нових пісень з нового альбому 2010-го «Йшов я небом». Однак після появи анонсу «Вій-20 років» на офіційному сайті, групу розпочали атакувати численні прихильники з різних міст країни з проханням приїхати і виступити у них. Так до програми святкування додалося кілька міст, потім-ще кілька і у результаті ідея «клубного ювілею» зросла до розмірів всеукраїнського концертного туру, який розтягнувся у часі на кілька місяців… Про це та інше ми поспілкувалися з менеджером Сергієм Литвинюком.

УМ: - У підготовці та реалізації фактично першого всеукраїнського туру «Вія» ключову роль довелося зіграти саме тобі.

Сергій Литвинюк: - Спочатку ми насправді не планували цей тур…Думали, що проведемо у Києві ювілейну вечірку, зберемо старих друзів, пограємо, трохи з ними хильнемо по чарці, та й по всьому. Втім інформаційний меседж відносно нашого ювілею, розміщений у мережі Інтернет, викликав цілу зливу відгуків і пропозицій з боку давніх шанувальників, яких виявилося дуже багато. Тоді ми зрозуміли, що наші фани не дозволять нам спокійно, так би мовити, почивати на лаврах. Якось наче самі собою «намалювалися» концерти в Луцьку у клубі «Майдан», де раніше ми вже грали кілька разів, львівський клуб «Лівий берег», розташований просто по-під Оперним театром, концерт у Кіровограді, Черкасах і ще один - у полтавському клубі «Вілла крокодила».

УМ: - Ювілейні концерти відрізнялися від звичайних виступів групи, чи не так?

С.Л.: - Безумовно. Так у луцькому «Майдані» «Вій» перебував на сцені рівно дві години, для нас це рекорд. Ми дуже шануємо цей клуб, який, на нашу думку, тримає сьогодні в країні Пальму першості у сенсі організації сольних концертів різних груп і виконавців. Після того мали також масштабний виступ у ще одному «знаковому» місці – столичному клубі «Rout-66». Там, до речі, функціонує найкращий у Києві концертний апарат – для музикантів це дуже важливо, де арт-директором працює наш давній приятель Сергій Степаненко, бас-гітарист «Кому вниз». У Кіровограді ми вперше грали не в клубі, а у великому концертному залі педагогічного  інституту ім. Гринченка і той виступ мав благодійну мету – усі кошти, зібрані з квитків, пішли на реставрацію пам ятника на могилі нащадків Тараса Шевченка у селі Знам’янка на Кіровоградщині. Один важливий момент – протягом усієї історії групи ми переважно грали на різноманітних імпрезах і фестивалях і звикли до знайомих облич, які з року у рік були майже ті самі. А тут, у турі, окрім давніх знайомих, ми бачили величезну невідомих нам людей, що наживо почули нашу музику вперше. Так було у Черкасах і, особливо, у Полтаві. Щойно прибули до славного міста Полтави, одразу відчули якийсь містичний контакт з персонажами і поетикою Гоголя. Це важко пояснити словами, але це – факт… Взагалі найбільшим емоційним піком усього туру був концерт саме у Полтаві. То був ніби вибух бомби на тлі справжнього пере аншлагу. Туди завітали активісти нашого місцевого фан-клубу, який має назву «Панди». Це – молоді люди, які культивують історичний туризм в Україні і скрізь пропагують українську музику. До речі: на початку осені у полтавському клубі «Сто доріг» відбудеться досить незвичний концерт-перформанс спільно з відомою полтавською командою «Онейроїд», який буде транслюватися у мережі Інтернет.

УМ: - Проанонсуй, будь-ласка, заключну частину туру «Вій – 20 років».

С.Л.: - Це будуть такі міста : Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Чернівці, Рівне, Івано-Франківськ. Нас запрошували ще й до інших міст, але тамтешні організатори просто можуть нас технічно не витягнути, адже «Вій» у цьому сенсі досить не проста формація, а везти з собою обладнання з Києва – це невигідно.

УМ: - Літо – традиційна пора фестивалів. Яким воно буде для групи?

С.Л.: - Най більш знаковою для нас подією має бути виступ на дубненському фестивалі «Тарас Бульба», який, як і група «Вій» цього року святкує своє двадцятиріччя. Нас вже запросили, адже ми не просто ровесники імпрези, а й багато разів там виступали. Пригадую як двадцять років тому у фестивальному буклеті було зазначено, що оргкомітет бере на себе обіцянку відкрити пам’ятник Тарасу Бульбі у Дубні. Зараз циркулюють чутки, що цього року пам’ятник нарешті буде відкрито. Влітку також будемо грати в Росії на фольклорному фестивалі і будемо єдиною групою з України, яка грає нео-фолк. Плануємо поїздки у Відень на готичний фестиваль, у Краків та Мінськ. А головне – нині Добрий Вечір і компанія записують новий альбом, абсолютно за естетикою відмінний від попереднього «Йшов я небом», який презентуємо вже восени.