На сайті доступні для завантаження Галас #9-10 (1997), #11-12 (1997).

Галас - 1997 - 09-10

Хедлайнер номеру - Олександр Пономарьов

Матеріали: Таврійські ігри, Катя Chilly, Олександр Пономарьов, нова сцена, ВСЯК ВИПАДОК, Віктор Морозов, ТАНКИ, DURAN DURAN, Девід Ковердейл, книга Тома Вулва, SHOCKING BLUE, Мерайя Кері та ін.


Скачати №9-10 (1997)

Галас - 1997 - 11-12

Хедлайнер номеру - Руслана

Матеріали: Таїсія Повалій, Руслана, Тото Кутуньо в Києві, український шоу-бізнес у 1997, Таврійські ігри, рок-фестиваль в Одесі, МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ, Тарас Чубай, Олег Путятін, INXS, Beavis & Butthead, Дженет Джексон, панк-культура та ін.

Скачати №11-12 (1997)

 

 

Читайте також - Естрада / Поп

Що не говоріть, але в тому як і в який спосіб презентують у нас естрадне мистецтво слухачеві-покупцеві, лишилося чимало рудиментів совкової доби, а від того кожна всеукраїнська імпреза нагадує звітні концерти майстрів мистецтва партії та уряду… Ієрархічність в усьому, навіть в послідовності виходу на сцену. Народні артисти, потім  заслужені потім — ніякі (себто — без звання) утворюють собою кілька прошарків в залежності від кількості привілеїв, дотаційних фондів і якихось інших годівниць. Присутність ринкових відносин в країні ви не відчуєте на концертах народно-заслужених артистів, де усе базується на дотаційних засадах — від безкоштовних запрошень до видання альбомів. Говорити про те, що простий люд (себто глядач — слухач) навіть не здогадується про астрономічну кількість тутулованих співаків було б зайвим тому що цей сумний факт витыкаэ з попереднього коментаря. Форма існування нинішнього естрадного бомонду — це і є офіційно дозволене санкціоноване згори мистецтво. Звідси — пафос, титули, державна підтримка. І повна відірваність від реалій життя… Але попри штучність офіційної культури нинішньої, ми маємо якісний і міцний фундамент — українську класичну естраду. Могутній вплив творчості Володимира Івасюка і дотепер “робить погоду”, усе сачтіше співаюча молоді звертається до його пісень. Аншлаги на концертах пам`яті композитора лише підтвержують цю аксіому. Сьогодні немає жодної більш-менш серйозної акції, де б не лунали твори Івасюка. «Класична» доба 60-70-х залишила не лише чудової якості шлягери,. А й своєрідні еталони виконавчої майстерності. Назарій Яремчук, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Ніна Матвієнко, Василь Зінкевич та багато інших майстрів — явили нам живий приклад несанкціонованої масової популярності. Та й сьогодні ми ясно бачимо прямих нащадків класичної доби. Цікаво, що саме вони увесь час прагнуть вдосконалення музичного мислення, себто — творчо розвиваються. Іво Бобул, Олександр Василенко, Павло Зібров, Таїсія Повалій, Оксана Білозір та інші складають вищу лігу класиків жанру. На межі між естрадою класичною і поп-культурою плідно працюють Віктор Павлік, Олександр Пономарьов, Наталя Могилевська, Ірина Білик, Жанна Боднарук, Алла Попова, Тарас Петриненко і ціла нова генерація артистів. Щороку в Україні відбувається кілька десятків фестивалів, які репрезентують сучасну естраду. Щороку видається кілька десятків альбомів і різноманітних збірок. І ніби ніхто і ніщо не стоїть на місці. Але! Ми позбавлені головного: інформаційної підтримки вітчизняного артиста, радіо і телеротацій. Чи часто ви бачили українських артистів на національних кналах «1+1», «Інтер», «ICTV», “Новому каналі”? Виняток складає лише лише “УТ-1” та деякі регіональні студії. В умовах, коли так звані національні канали відверто обслуговують російський шоу-бізнес у пересічного глядача складається враження, що усі українські артисти вимерли як динозаври. І наші теле-магнати усіляко підтримують це хибне враження. Про ФМ-радіостанції і говорити Нічого — це просто п`ята колона, яка паразитує на грошах українських рекламодавців. Ясна річ, у глухому інформаційному куті опинилася не тільки естрада, а й інші жанри. Інакше як «попелюшками» ефіру наших поп-зірок і не назвеш. А насправді, таке становище — це сором нації. Національна ганьба. Спробуйте мене переконати у протилежному, панове міністри, генеральні директори, президенти! Власне, відсутність в Україні відповідальної державної інформаційної політики — це і є найбільше гальмо на шліху вільного розвитку національного шоу-бізнесу, це і є сумною причиною дуже слабкої ротації нових яскравих імен на естраді і в поп-музиці. Це і є стагнація, тобто застій. Зауважте, штучно викликаний…

 

Якщо Ви помітили помилку
в тексті, виокреміть її
та натисніть Ctrl + Enter

Виправити помилку  тексті


Дискографія українських
виконавців та гуртів
на CD і DVD

Увесь спектр української музики:
нові cd-релізи, рецензії, огляди


Анализ сайта