Нові публікації на сайті

Іван Корсак - інтерв'ю

Інтерв'ю з Іваном Корсаком.

Звісно, складно не допустити «історичного пересолу» і не перейти межу почуття міри, переборщуючи з медом ура-патріотизму. Приціл Івана Корсака вивіряють дві речі: глибока любов до України і прискіпливість історика-дослідника. Правда – це найдорожчий «аргумент», саме вона визначає в кінцевому результаті довговічність художнього історичного твору. Корсак якраз пропонує ґрунтовні книги, які великою мірою заповнюють «білі плями» історичної правди про Україну.

Новий його добуток роман «Немиричів ключ» (видавництво «Ярославів Вал», 2012 р.) не тільки висвітлює причини-наслідки певного відрізку минувшини, а й дає деякі відповіді на виклики сьогодення. Читати далі

 


Читайте також - Документальний серіал "Гра долі".

Презентація фільмів проводилася спільно з Чернігівським земляцтвом та телеканалами “Культура” і “5 канал”. Авторський проект “Гра долі” представила студія “Віател” та її Генеральний продюсер Василь Вітер. З привітанням виступив Михайло Іллєнко: - Один з моїх знайомих порівняв теперішній культурний простір України з таким собі гіпермаркетом, де все продається й купується. Тим більш дивовижними і цінними здаються поодинокі острови духовності. Одним з них, безперечно, є студія “Віател”, в активі якої близько 50 фільмів – документальних, музичних, культурологічних. Три фільми, які сьогодні представляє студія – це для мене як три вулиці. Одна – це вулиця Павла Тичини, друга – Пантелеймона Куліша, третя – Микол Яковченко”.

Отже, фільм “Кличу тебе” – це історія першого юнацького кохання Павла Тичини, фільм “Геній сміху” – справжня трагікомедія життєвої долі видатного коміка Миколи Яковченко, фільм “Невгамовний Пантелеймон” – історія вельми драматичного кохання і непростих стосунків Пантелемона Куліша і Ганни Барвінок – письменників, відомих діячів української культури. Усі три кіноновели об’єднує харизматична особистість авторки і ведучої Наталі Сопіт.

Режисер та продюсер студії “Віател” Василь Вітер представляючи творчу групу зауважив: “Усі ми добре знаємо не наших героїв, але не пам’ятаємо наших. Серіал “Гра долі” претендує на те, аби висвітлити небанальні маловідомі факти особистого життя великих людей української культури. Показово те, що усі троє героїв вийшли з теренів Чернігівщини. Коли ми розпочинали роботу над циклом фільмів, то були сповнені оптимізму, творчого горіння. Однак стикнулись з фінансовими проблемами. Обійшовши чистенні кабінети, ми зустріли підтримку в Чернігівському земляцтві. Завдяки цьому стало можливим продовжити роботу. Також показовим є те, що ці стрічки робили молоді випускники Наталя Сопіт, Олег Туранський, Юлія Орленко та інші. Мене по хорошому дивує, як тонко вони зуміли проникнути в життя наших далеко не сучасних героїв.”

Олег Туранський (кінорежисер): - Для мене особисто, кожна з цих історій – це своєрідний екскурс в інший час, іншу систему цінностей, іншу енергетику, інакший вимір людського кохання. Я увесь час намагався вловити особливий темпоритм і вібрацію, яку випромінювали особистості, про яким ми знімали фільм. Заглиблюючись у документи та свідчення різноманітних людей, ми, здається, змогли реконструювати певні реалії, події того часу та створити психологічні портрети наших героїв”.

Згадуючи про те, як робився фільм “Невгамовний Пантелемон”, Василь Вітер пригадав таке: “Одного зимового вечора я зустрів свого давнього-давнього друга Олександра Шокала. Ми просиділи з ним цілий вечір і він подарував мені свою книжку. Я прочитав її не відриваючись, за ніч. Це була дивовижна історія життя та кохання нашого літератора і філософа Пантелеймона Куліша. Також я знайшов і прочитав двотомник Куліша з передмовою Миколи Жулинського. Я зрозумів, що це потребує екранізації.”

На кіновечері серед гостей були присутні Ніна Матвієнко, яка виконувала пісню на вірш Павла Тичини у фільмі “Кличу тебе” та Микола Жулинський.

Микола Жулинський: - Творці цих фільмів знайшли дуже гарний ключ до душі людини. Ці історії показують, що ми, нарешті, відмовляємося від тієї ілюстративності, повчальності, дедактики. Береться історія з життя конкретного діяча, незначна на перший погляд, але в ній, як у краплині води, можна побачити велике море таланту. Я дивився фільми і думав про те, які ми багаті, надзвичайно багаті. Честь і хвала Чернігівсьму земляцтву, яке підтримало цю ідею, і ми побачили ці фільми. Я переконаний, що кожна земля – Поділля, Волинь, Слобожанщина можуть дати дивовижні свідчення нашого духовного багатства. Але люди цього не знають і це наша біді, наше горе, що ми духовно бідніємо. Ми відчуваємо, що цей світ нашої духовності не відкритий для нас. І от виявляється, можливо в коротких кіноновелах передати таке багатство людської душі тих митців, які часто для нас були заідеологізовані і закриті. Вони так подані, що одразу відчуваєш небайдужість і хочеться дізнатися про них ще. Пантелеймон Куліш – унікальна постать в українській історії. Людина, яка пройшла такий довгий життєвий шлях і намагалася творити з української нації культурну систему. Він намагався охопити все, що здавалося б, неможливо охопити одній людині – поезію, історію України, переклади. І в той же час – це людина, яка вміла кохати, закохуватись, вигадала серію любовних історій, більшість з яких були платонічні. Відкрити нам Пантелеймона Куліша, це відкрити той період національної історії, який для нас багато в чому незрозумілий. Зараз я маю написати передмову до 25-ти томного видання творів Куліша, яке, на мою думку, ще не є повним. Це не є повний обсяг того огрому, його культурницької та мистецької спадщини, яка справді заворожує. Я хочу привітати авторів фільмів і студію «Віател» із цим творчим успіхом.

Студія “Віател” була заснована ще в 1994 році відомим українським режисером Василем Вітром. З 1997-го по 2005 рік студія працювала над створенням трилогії повнометражних кінофільмів-літописів, присвячених відродженню найвідомішіих українських православних храмів. У 2001-му було завершено перший фільм трилогії “Успенський Собор”, у 2002-му – “Михайлівський Золотоверхий”, а у 2005-му – “Володимирський Собор у Херсонесі”. Фільми студії, такі як “Відродження. Національна філармонія”, “Дзвіниця”, “Собор”, “Святиня”, “Успенський Собор. Відродження з руїн” демонструвалися на Першому Національному канілі України та на інших недержавних каналах. Також фільми було показано на телеканалах “CNN”. Фільми студії “Віател” були представлені на численних міжнародних виставках, серед яких “Експо-2000 у Ганновері”, на міжнародних фестивалях та наукових конференціях (в Литві, на Мальті, в Німеччині, у Польщі, Франції, Італії та Македонії). У Карлових Варах (Чехія) на 33-му міжнародному кінофестивалі “TOURFILM-2000” фільм “Собор” став призером у номінації публіцистичних фільмів і був продемонстрований на Першому Національному каналі Чехії.

.

Якщо Ви помітили помилку
в тексті, виокреміть її
та натисніть Ctrl + Enter

Виправити помилку  тексті


Дискографія українських
виконавців та гуртів
на CD і DVD

Увесь спектр української музики:
нові cd-релізи, рецензії, огляди


Анализ сайта