Рецензії в розділі:
РУТЕНІЯ - Хто живий
Олексій Ревенко. Дмитро Кірнос - Скульптор погляду
РОСАВА - Тепер і потім
RUSH - Working men

 

Рутенія - Хто живий


РУТЕНІЯ
Хто живий (2 CD)

Наш формат, 2011

Попередній реліз однієї з найвідоміших і найдосвідченіших бард-рокових формацій країни мав назву «Неопалима купина» і складався з авторських композицій Анатолія Сухого і Олександра Веремчука на теми визвольних змагань українського народу. На той момент вже мало не хрестоматійними стали такі пісні як «Пане полковнику», «Я возьму кріса», «Я - Крук». Це - своєрідні пісні-візитівки уславленої команди, яка фактично є ровесником Всеукраїнського фестивалю «Червона Рута». Тоді, у далекому 1989-му «Рутенія» стала дипломантом фестивалю у номінації «співана поезія». Нинішній дводисковий альбом «Хто живий» група присвячує 29-річчю УНСО, усім борцям за волю України а також світлій пам яті Анатолія Лупиноса, Костянтина Єрофєєва, Руслана Зайченка. Частина пісень на альбомі належить авторам-унсовцям, вони ж їх і виконують за музичної підтримки учасників «Рутенії», зокрема йдеться про Григорія Лук’яненка - гітариста гурту. Він же здійснив аранжування і мастерінг дисків, які містять цілих 28 треків. Символічним для цієї роботи є те, що титульна пісня «Хто живий» була виконана за участю Сухого, Лук’яненка та Констянтина Єрофєєва, який, на жаль, покинув цей світ три роки тому. Звучить та пісня як своєрідний гімн усієї програми. Тут є ще один трек Кості Єрофієва - «Легіонер», який є програмним у сольному одноіменному альбомі співака. Варто зазначити, що вже кілька років поспіль повноправним учасником «Рутенії» є відомий бард Едуард Драч, який тут представлений піснею «Військо». З боку УНА-УНСО одним з найяскравіших авторів є Василь Лютий ( пісні «Гімн волі», «Холодний Яр»). Альбом «Хто живий» готували на студії «Рутенії» цілих три роки. Фактично цей реліз завершує так званий військовий цикл (альбоми «Неопалима купина» і «Хто живий»), а відтак, за словами Григорія Лук’яненка, наступний міститиме лірико-драматичні твори, пісні про кохання.

У 1989-му студенти Київського національного університету ім.Тараса Шевченка створили квінтет «Рутенія». Перші обойми пісень були такими собі «квітами зла», що сходили в коловерті нічних посиденьок, розпиття портвейну, демонстрацій протесту, іспитів, мандрівок, поетичного і політичного самвидаву та, ясна річ, рок-н-ролу, позаяк їхнє життя і було безперервним рок-н-ролом. Перший підпільний альбом «Україна сучасна» складався з відвертого стьобу, пародій і чорного гумору. Потім був ще крутіший альбом - «Похрещені вогнем», що його друзі-студенти просто «розібрали на цитати». «Вулиці рожевого міста» став альбомом, який зробив гурт відомим, оскільки він був широко розтиражований. У 1998-му на київському лейблі «Гарба» був видрукований розкішний ритм-блюзовий диск «Провінційний джаз». Незачесані думки, смак «шершавого буття», дух катарсису та правдивий драйв зробили цей реліз справді визначним. Отже, двадцятирічна історія гурту триває, створено фестиваль пам’яті Костянтина Єрофєєва під назвою «Рутенія» та, звісно, народжуються нові пісні…

 

Ревенко-Кірнос


Олексій Ревенко. Дмитро Кірнос.
Скульптор погляду

Арт-меню, 2009


Шанувальники неоромантики та неокласики – стилів, який разом із пост-роком потроху стають у нас відомими і популярними, добре знають одного з найяскравіших адептів цієї музики – гітариста і композитора Олексія Ревенка та його формацію РЕВЕНКО БЕНД. Починаючи з 2001-го сполучення акустичних гітар, скрипки, віолончелі і флейти вже викликали зрозумілу ностальгію за чимось проникливим і світлоносним. Водночас з появою чудового альбому "Апогей душі", Олексій разом з піаністом Дмитром Кірносом створює вишуканий дует. "Скульптор погляду" - дебютний реліз. За словами Олексія, "ми не просто писали музику, ми моделювали певний простір, доводячи, що музика – не тільки звуки, а й паузи між ними".

 

Росава - Тепер і потім


РОСАВА
Тепер і потім

Compmusic, 2009

Від початку – а таким слід вважати 99-й , коли Росава зібрала перший врожай музичних нагород на різних імпрезах, вона вже суттєво відрізнялася від співаючого поп-бомонду передусім розвинутою внутрішньою музичною культурою. Її жодним чином не торкнулася тотальна профанація а ля "Фабрика зірок", або щось подібне... У музику вона увійшла легко і просто : її батько Вадим Янчук диригував оркестром і був трубачем. У 1994-му Олена Янчук – ще не Росава – виграла престижну стипендію і навчалася у канадійському коледжі "Лестер персон", де спеціалізувалася у класичному джазовому вокалі. Свої перші пісні вона написала разом з Едуардом Приступою – учасником ТАНКУ НА МАЙДАНІ КОНГО, пізніше – соло- артистом на ім’я Неділя. Їхня версія синтезу народного мелосу з ультра-сучасним тріп-хоповим аранжуванням виглядала природно і стильно. Про це свідчить дебютник "Просто неба" - спільний проект тандему "співачка-композитор" та відомої студії "Гадюкіни рекордз". Далі були "Колисанки" – дуже симпатична суміш авторських і народних колискових за участю групи "ГуртОЙогурт" у повному складі. Схильність до рафінованих джазових експериментів продемонстрував минулорічний диск "Lotus feat. Rosava"- виразний продукт спільних композиторських візій Леоніда Титова і Росави. Новий альбом "Тепер і Потім", спродюсований самою Росавою, співачка присвятила десятиліттю творчої діяльності. Але найголовнішим є нова і  несподівана якість пісенного матеріалу, який вона сама окреслює як "урбаністичну романтику". Цього разу Росава презентувала власне бачення поп-культури з наголосом на слові "культура". Пісні не те що не захаращені звичними штампами мас-культу, вони просто світяться новизною, радістю, свіжістю. Цей диск – рідкісний на наших теренах зразок небанальної розумної поп-музики. Зовсім невипадково в альбомі задіяні Тетяна Шамшетдінова, Геннадій Сидоров, Свєтіслав Грбіч, який додав сербського колориту. Усі вони – аранжувальники і виконавці з двох споріднених колективів – "Аби МС" і "Shopping Hour", які нині є справжніми флагманами модерного українського тріп-хопу.

 


RUSH
Working men

EMI, 2010


Канадійському тріо RUSH виповнилося сорок років. Це – доволі серйозний термін для формації, яка усе своє свідоме життя валила якісний гітарний прогресив-рок на усіх континентах планети. У рідній країні це справжній національний бренд, а у світі – "священна корова" прогресив-року. Самі музиканти чудово розуміють суть і значення власного ювілею, тому й не дивно, що після останнього студійного альбому 2006-го "Snakes and arrows" одна за одною вийшли концертні збірки, остання з яких – "Working men" складена з кращих фрагментів живих шоу групи. І цей хід – невипадковий, оскільки минулого року канадійське тріо було визнано найуспішнішим концертним складом у світі. Ясна річ, до збірки увійшли виключно "золоті і платнові" треки – "2112 Overture", "Freewill", "Closer to the heart", "One little victory" та багато інших композицій, які, будьте певні, вже стали живою класикою сучасного прогресив-року.