М - Мандри, Мотор’ролла, Мерва, Мертвий півень

Рецензії в розділі:
МАНДРИ - Світ
МОТОР’РОЛЛА - The best of…
МЕРВА - Бардо
МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ - MADE IN Ю.А.

МАНДРИ
Світ

2011

Нової роботи «Мандрів» їхні шанувальники чекали добрих три роки. Протягом цього часу Фома і друзі презентували розкішне відео на титульну пісню «Світ» та кілька синглів. Тобто контур майбутньої програми вимальовувався поступово, зберігаючи інтригу певної таємничості щодо нового музично-стильового обличчя гурту. Як виявилося, «Світ» - це справді цілісно-концептуальна програма, що відкриває нову грань відомого колективу. Нині музиканти виглядають змужнілими філософами, які, щоправда, не втратили вишукано-мелодійного шарму. Були запрошені на сесії звукозапису друзі-музиканти, що суттєво збагатили звучання диску. Передусім це дуже цікава вокалістка Інна Прокопчук з групи «Дримба да Дзиґа» та гітарист Олег Білий-Шевченко з важкої групи «White».

МОТОР’РОЛЛА
The best of... (СD+DVD)

Moon records, 2009

Порівняно молода хмельницька формація МОТОР’РОЛЛА дожила до своєї першої збірки "Найкращого" - а це дводисковий комплект, де є DVD-диск з вибраними кліпами та звичайний аудіо-диск з визнаними хітами. Граючи жвавий і міцний рок-мейнстрім, група вже давно зажила репутації стабільного колективу, який щосезону незмінно викидає на медіа-ринок два-три радіо-хіти та регулярно радує фанів живими концертами. Не дивлячись на кризу, хлопці нині знову в дорозі, знову "викладаються" на сто відсотків і радіють, що публіка справді скучила за їхніми піснями. Секрет попиту на їхню музику простий – у грамотному дозуванні складових, де є фірмовий глем-роковий драйв, щира відвертість, іронія і самоіронія, здоровий позитив світосприйняття. Те, що називають активною громадянською позицією, група неодноразово засвідчувала під час турів "Не будь байдужим", організованих на популяризацію, захист і підтримку української мови серед молоді. Майже усі треки "Найкращого" - це пісні-номінанти національних хіт-парадів у період з 1996-го до 2008-го років. Добре знаючи матеріал з усіх чотирьох офіційних альбомів, а це – "Забави патріотів", "Тиск", "Що кому не ясно?" та "Кольорові сни", я зробив би трохи іншу компіляцію - з наголосом на жорсткіший нонконформізм, що домінував у Їхній творчості наприкінці 90-х. Власне, тоді вони належали до альтернативної суб-культури, тексти свідчили про болісні пошуки сенсів буття... Добре, що хоч "Революція", "Забави патріотів", "Моя голова – не мікросхема" присутні у збірці. Матеріал 2000-х – а це "Восьмий колір", "Моя вода", "Полум’я" - пісні надзвичайно мелодійні і драйвові, з чудовою лірикою. Відповідно – мають підтримку ширшої аудиторії. Саме тому не хочеться розкладати на одну шальку терезів гостро-соціальні треки, а на іншу – усе інше, адже і те і те – це дві сторони одного і того ж нетривіального явища під назвою "Мотор’ролла".

МЕРВА
Бардо

Інша музика, 2009

Олександр Євтушенко. Аудіо-інтерв'ю (2009-2013 рр.)
www.youtube.com
МЕРВА / інтерв'ю з музикантами гурту про творення звукової алхімії альбому "Бардо", 2009 р.

Уявіть собі звуки сопілки, дримби, дуди, флояри, ріжка, зозульки і скрипки, майстерно вмонтовані у шпаринки поміж могутніми рифами хеві-металевих гітар і барабанів... Уявіть екзистенцій ні тексти про самотність душі поміж небесами і землею, про пошуки метафізичного сенсу буття та безліч спроб ментально прорватися до сакральних цінностей з полону профанної дійсності. Усі 12 треків диску об’єднано багатозначною назвою – "Бардо". Це – доволі специфічний стан людської душі у момент її розставання з тілом людини. Можливо, тибетська "Книга мертвих" - "Бардо Тьодол" тут ніби притягнута "за вуха", а втім – усе це генерує одна з найзагадковіших українських команд з Рівного, яка тривалий час мала назву "Ейфорія", видавала альбоми, концертувала, а у "нульових" змінила стиль і назву. МЕРВА - це діалектизм, означає густий туман або марево. Три роки тому група мало не перемогла у відбірковому київському турі міжнародного фестивалю "The global battle of the bands" з програмою, яка багатьох вразила сміливим міксом української автентики і відбірного нью-металу. Той матеріал міг не лише "зривати дах" поціновувачам жанру вдома, а й стати експортним товаром найвищого ґатунку, не гірший за той, що продукують "Гайдамаки" і "Перкалаба". За останні пару років МЕРВА розрізнені пісні поступово перетворила на цілісне звукове полотно, на кшталт рок-сюїти, залучивши до творення звукової алхімії музикантів-"класиків" та фольклористів. Аби остаточно не занурювати слухача у похмурі сутінки "Бардо", хлопці завершили полотно своєрідним "гімном життя" - надзвичайно дотепними сороміцькими коломийками.

МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ
MADE IN Ю.А.

М.П.-рекордс, 2009

Певно, МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ - це найбільш літературно-заангажована група в Україні, група, що найбільш охоче озвучує поезії класиків і сучасників, притому серед сучасних поетів перевага, ясна річ, надається найближчим друзям, з якими було з’їдено не один "пуд солі". Ну от як з Юрієм Андруховичем. Так звані "львівські вечори у Фрайбурзі", влаштовані Вальтером Мосманом у костелі св. Катерини – унікальному соборі без даху – тривали по чотири години і представляли різні програми української групи – фольклорну, поетичну і альтернативну. Після альбомів, зроблених на вірші і тексти Андруховича "Пісні для Мертвого півня", "Кримінальні сонети", саме "Made in Ю.А." присвячено поетом майстрам красного слова і друзям, які вже пішли з життя... Окрім того – двадцятиліттю невгамовної команди "Мертвий півень" що саме зараз звучить максимально потужно і переконливо. Востаннє у цьому можна було впевнитися на фестивалі "Антонич-фест" у Києві, де "півні" разом з "Кому вниз", "Вієм" та Сестрами Тельнюк були хедлайнерами імпрези і співали тексти видатного Богдана-Ігора Антонича. Нині "півні" творчо відзначають власний ювілей серією клубних виступів у Львові і Києві. До речі – Юрій Андрухович колись мріяв стати рок-музикантом і нині його мрія потроху починає збуватися – його голос максимально задіяний у вигляді мелодекламацій на цьому диску, назву якого можна перекласти "Зроблено Юрієм Андруховичем". "Цей альбом – запевняє поет – особливий. Його хронометраж складає рівно 45 хвилин, тобто це є якби шкільний урок сучасної української літератури, який упаковано в таку ж сучасну музику..." Двадцять років тому "півні", тоді ще студенти, стартували на знаменитому фестивалі "Вивих", що навіть візуально значно змінив зовнішній вигляд ценру галицької столиці в бік якоїсь фантастичної тотальної містерії. І ось ця схильність до музично-поетичної містерії назавжди перетворилися на головний бренд "півнів". А співтворцем такого колоритного і незаяложеного бренду завжди був і залишається поет-прозаїк Юрій Андрухович.