Рецензії в розділі:
Едуард Драч - Про славу і багатство
DEPECHE MODE - SOUNDS OF UNIVERSE
JEFF BECK - Emotion and Commotion
Долорес О Ріордан - No baggage


Інтернет-крамниця UMKA


Едуард Драч альбом про славу і багатство


Едуард Драч
Про славу і багатство

2011


Інший відомий представник і співзасновник жанру співаної поезії Едуард Драч із 1988-го року, відтоді як заприятелював з діячами Київського кобзарського цеху, мріяв про власний кобзарський альбом, у якому міг би акумулювати свої епічні твори, написані у дусі традиційних дум. Диск найкраще характеризує поетичний епіграф Драча: «Історія-дитя влади. Її переписують радо. Наймуть собі Нестора чи Самовидця, той нашкребе їм як по чину годиться. А як забашляють ще більше, то й те, що до нього було перепише і скаже що так і було. Таке вже його ремесло. От епос - дитя моралі. Ні золото, ні коралі, ні коливання ринку не вплинуть на його оцінку». Задля етичного камертону на диску присутні по своєму проспівані речі знаменитого кобзаря Остапа Вересая, особистого друга Тараса Шевченка і Миколи Лисенка.

 


DEPECHE MODE
SOUNDS OF UNIVERSE

EMI, 2009


"Депешманія" у країнах СНД, зокрема в Україні, у 90-роках набула небачених розмірів. Не дивлячись на цілковиту фізичну відсутність легенд сінті-попу на наших підмостках, вишукані техно-рок-хіти "I feel you" - "Відчуваю тебе", "Personal Jesus" – "Персональний Ісус", "Black celebration" – "Чорні роковини" та багато інших від Мартіна Гора, Енді Глетчера та Девіда Гехена – вихідців з британської глибинки, мали якийсь дивовижний магічний вплив на європейську молодь. Їхня музика покликала до життя цілу армію електронних епігонів і навіть спровокувала появу доволі оригінальних команд, зокрема у нас виразними послідовниками "депешів" був СКРЯБІН. Втім, реальний шлях британців нагадував карколомні американські гірки із стрімкими злетами і не менш вражаючими падіннями. Будучи у статусі визнаних світових мега-зірок, ДЕПЕШ МОД мало не розвалився – наркозалежний лідер-вокаліст Девід Гехен через овер-дозу "спідболу" - суміші героїну й кокаїну, ледве не помер, переживши клінічну смерть наприкінці 90-х. Якось оговтавшись від шоку, група видає все ж таки ще один могутній реліз – альбом "ULTRA", але з настанням "нульових" років Девід Гехен несподівано пірнає у сольну діяльність, він, до речі, пару років тому відвідував Київ зі своїм альбомом "Газетний монстр". Однак, реакція світової спільноти на сольні опуси Гехена була вельми млявою... Головним композитором і хіт-мейкером "депешів" завжди був Мартін Гор, який, власне й умовив лідер-вокаліста повернутися у "рідну музичну сім’ю". Символом тріумфального воз’єднання мала стати платівка "Звуки Всесвіту" – "Sounds of Universe". Але, на жаль, не стала. В новій роботі групи важко впізнати передусім самого Гора – настільки невиразними стали його, зазвичай дуже яскраві теми. Девід Гехен співає ніби з-під палки, а загальний пафос і багатослівність мало нагадують колишні глибину, експресію і лаконізм. Нових речей, подібних до "Персонального Ісуса" у "Звуках Всесвіту" годі й шукати. Всесвіт виявився порожнім...

 


JEFF BECK
Emotion and Commotion

2010


Останні 25 років легендарний блюз-роковий гітарист Джеф Бек видавав добротні, але надто старомодні альбоми, благо, прихильників блюзової гітари в світі ще вистачає. Новий диск “Емоція і нервовий струс” виявився геть відмінним – і не тому що там акомпанує цілий симфонічний оркестр з 64 осіб... Власну 65-ту річницю відзначив тим, що зробив собі і людям подарунок, видобувши зі світової скарбниці улюблені арії Джакомо Пуччіні і зробивши на них кавер-версії. Окрім того тут присутні найкращі на думку Джефа зразки музики ф’южн, ритм-н-блюзу і важкого мелодійного року. Усе це разом, рахуючи безподібну блюзову гітару іменинника та блискучі вокальні партії Джессі Стоун, створюють відчуття свята.

 


Долорес О Ріордан
No baggage

EMI, 2009


Цікаво, що у другій половині 90-х ірландці "Cranberries" - "Суниці" по хіт-парадовим розкладам наступали на п яти мега-зірковому монстру з того ж таки Дубліну – групі U-2. Землячка знаменитих Боно і Еджа Долорес із "Суниць" цілком законно зазіхала на лаври колег. Однак на початку "нульових" наступний альбом "Прокинься і вдихни запах кави" був не дуже вдалим і, на жаль, останнім. Щоправда сама співачка зібралася з духом і видала сольний альбом "Are you listening" який критики визнали немодним, несучасним і нецікавим. Розчарована Долорес з головою поринула у справи сімейні і зникла з музичного обрію аж до 2009-го, коли немов з неба впав "No baggage" - нова робота співачки. На диво легкі, просвітлені і красиві пісні явили нам нове обличчя її музики, яку можна окреслити як тихий гімн сімейного щастя. Кульмінаційним треком диску є "Ода моїй сім'ї", де вона повертається до вічних цінностей. Тим не менше на початку 2010-го співачка заявляє про повернення "Cranberries" на велику сцену.