Ніна Матвієнко

У нас є "золоті голоси", є рекордсмени по продажах дисків, є чемпіони заробленню шалених грошей з продажу відвертого кітчу, є ректори, які поскуповували ефіри національних каналів задля необмеженої ротації того ж таки несмаку. Однак вони ж самі напевно знають що любов неможливо купити за гроші. Цей крилатий вислів великих "Beatles" буде актуальним в усі часи. Маючи величезну кількість "мильних бульбашок" від шоу-бізнесу на наших телеекранах нам усім було ю дуже сумно, якби ми не мали Явища на ім ’я Ніна Матвієнко. Вихід розкішного альбому співачки "Найкраще", який містить 25 пісень, які ілюструють 35 років професійної творчої діяльності не був помічений у мас-медіа. Причина цього проста – мас-медіа рефлекторно реагують виключно на "продукти" шоу-бізнесу, високе мистецтво традиційно залишається за лаштунками. Творчість народної артистки України Ніни Матвієнко не є продуктом шоу-бізнесу, не є об’єктом бізнесової діяльності. Її творчість – надзвичайно рідкісне природне Диво. Коли говорять, що її голос – це "Голос народу", то це не є перебільшенням. Враження цілковитої досконалості її співу йде від щирості, чистоти, глибини і краси, що в сумі і створює архетипнародної пісні. А людей, які здатні втілити архетип культури цілого народу на всій планеті – одиниці.

Основу диску складають якісно оркестровані народні пісні, серед них особливою родзинкою є "Віночок українських народних пісень" – своєрідна колекція пісень, записаних співачкою від її матері Антоніни Матвієнко. Поряд з фольклорними тут представлені найкращі авторські твори композиторів, з якими Ніна Матвієнко співпрацює вже кілька десятків. Передусім це справжні "перлини" Ігора Поклада на вірші Юрія Рибчинського, Дмитра Луценка, Бориса Олійника, пісні, які вже давно увійшли в золотий фонд української естради – "Чарівна скрипка", "Дикі гуси", "Пісня про матір", "Як я люблю тебе" та інші.

Мимоволі порівнюючи фольклор і авторську музику наших сучасників доходиш висновку, що через "енну" кількість роківтвори того ж Ігора Поклада сприйматимуться як народні. Адже не варто забувати, що за висловом "народна музика" стоять реальні автори, а зовсім не безлика маса. Естафета передачі усної творчості з покоління до покоління передбачала не лише високий "фільтраційний" бар’єр (час просіював і зберігав тільки справжні діаманти) але й цілковиту анонімність. Так само як в іконописному мистецтві та в інших жанрах, споріднених зі сферою духовності. Варто зазначити, що усі пісні записувалися з найкращими колективами, а це Оркестр народних інструментів хору ім. Г. Верьовки, Естрадно-симфонічний оркестр Українського радіо, Інструментальний ансамбль під керуванням В. Смогителя, ансамбль "Мрія". Є тут і пісні записані співачкою у складі тріо "Золоті ключі". На обкладинці свого "найкращого" Ніна Матвієнко зображена в авторському костюмі художника-модельєра Галини Заба ш ти "Будяк". Цікаво, що модельєр зконструювала цей костюм за мотивами творів Марії Приймаченко.

Шляху мистецтво Ніни Матвієнко щонайменше нагадує історію Попелюшки. Казковість її долі лише в тому, що народившись на Житомирщині у простій сім’ї, вона з дитинства переймала від мами і бабусі безцінне ремесло співу. Пізніше Ніна сама збирала й записувала старовинні пісні, велика кількість яких через роки увійшла до книги, що за формою нагадує автобіографічний роман.

"Мої пісні – говорить співачка – це інтерпретація українського духу. Цей дух закодовано в інтонації народної пісні, яку без відчуття генетичної цілісності з моїм народом не можна співати. Останнім часом я дедалі більше думаю про таїну народної пісні, однак і досі цю пісенну магію збагнути не можу – просто співаю те, що хочу і те, що люблю. І настільки слова вражають, бо слова – це тільки спосіб комунікації, мелодія виявляється сильнішою. Мелодія проникаєв кров, у серце, мелодія є носієм духу людських прагнень до світлого і чистого. Пісенна інтонація – то журлива, то весела, але завжди змістовна, мудра. В "Мелодії" Мирослава Скорика немає слів, але вона витягує з буденності, змушує рухатись. Не остаточно ми загрубіли, десь іде по роду до нас живлючий сік і ми починаємо зеленіти гілочкою древнього дерева-роду. Кожна гілочка понесе свої плоди і кожна відповідатиме за свій рід…"

У 1966-му Ніна Матвієнко вступила до вокальної студії Державного академічного народного хору ім. Г. Верьовки. Невдовзі стає солісткою. Протягом 67-68 років тривають тріумфальні гастролі Хору в багатьох країнах світу, серед яких США, Франція, Канада, Країни Латинської Америки. Маючи дуже активний комунікативний характер, Ніна співпрацює з ансамблем "Кобза", "Березень", "Мрія", львівським хором "Дударик", академічною капелою "Думка", співає у вокальному тріо "Золоті ключі". Поряд з народними обрядовими, побутовими та ліричними піснями її репертуар поповнюють твори композиторів-учасників: Євгена Станковича, Лесі Дичко, Ігора Поклада, Ірини Кириліної, Мирослава Скорика, Олександра Білаша та інших. Своїми піснями Ніна Матвієнко озвучила величезну кількість кінофільмів, телевистав, радіоп’єс. До речі: деякі фільми можна побачити і в наш час на каналі "Культура" ("Перший національний"), трансляція розпочинається після… другої години ночі (?) І це, на мій погляд, яскраво демонструє ставлення наших телебізнесменів та теленачальників до рідної культурної спадщини. І нехай вони хоч до ранку розказують про "рейтинги" і "моніторинги", але в жодній країні світу ви не зустрінете такого зневажливого брутального ставлення до найціннішого, що має кожна країна – її національні скарбниці.

З 1991-го року Ніна Матвієнко стає солісткою камерного оркестру "Київська камерата". Протягом 95-97 років співачка здійснила два великих міжнародних проектів: з американським Театром "LAMA TA" , зіграла 16 музичних вистав у Нью-Йорку та разом з японським танцівником Тадаші Ендо створила музичну виставу "Під сонцем" (режисура – Сергій Проскурня). На початку 2000-го року Ніна Матвієнко разом з композитором Ганною Гаврилець та лібретистомСофією Майданською створила грандіозну ораторію "Золотий камінь посіємо". З 1999-го співачка викладає в Національному університеті культури та мистецтв, а 2000-му стала Президентом українського відділення Міжнародної Ради організацій фольклорних фестивалів та народного мистецтва. Ніна Матвієнко має безліч призів, нагород і Премій, зокрема – є лауреатом Державної Премії ім. Тараса Шевченка. Однак найголовнішим є інше – в її особі ціла нація має колосальні сили модератора і ретранслятора народної мудрості. Крихточку Явища на ім ’я Ніна Матвієнко знаходимо на диску "Найкраще".