НЕБЕСНА КОПАЛИНА

Свій виступ у клубі «Остання барикада» київська група «Небесна копалина» закінчила за десять хвилин до початку Нового року. Ті, хто вирішили зустріти Новий рік в цьому напрочуд гостинному клубі, який культивує сучасну українську культуру, анітрохи не пошкодували. Щодо групи, то ця новорічна імпреза являла собою подвійне свято для музикантів, адже напередодні вийшов друком альбом «Сплять янголи». Альбом, який визрівав дуже довго, було записано у 1998 році, а на Світ Божий з`явився лише наприкінці 2001-го. Слід одразу зазначити, що «Небесна...» настільки неподібна до інших рок-формацій, що якісь порівняльні аналогії виявляються недоречними. Сказати, що група грає рок-мейнстрім з елементами психодемії — нічого не сказати. У своїх текстах лідер команди — гітарист і співак Юрій Польченко найближче стоїть до класиків екзистенційної поезії ХХ століття — те саме відчуття пронизливої самотності душі, ті самі нашарування метафор буття. Одне слово, те, що робить сьогодні «Небесна копалина» — робить на українській сцені тільки і виключно «Небесна копалина».

Мар'яна Сивак«Selestial Mine», а в українському варіанті — «Небесна копалина», виникла як тріо в 1990 році, в Києві, і на початку займалась ідеями імпровізованого джазу з включенням невербального співу. Хоча ті часи загального захоплення імпровізацією давно минули, дух пошуку та несприйняття встановлених стереотипів продовжує і зараз переслідувати репетиції, на яких виникають фантоми ідей. Відсутність іміджу і зробило групі імідж його відсутності. Записані тоді в підвалі збірки відчайдушних пошуків нових музичних земель «Delirium» і «Оставленный дом», на підсвідомому рівні, без приєднання зрозумілого тексту розповідають про панівну тоді імперію свободи.

Перший виступ завзятих «небесних шахтарів» на фестивалі «Молодість»-90 викликав неабияку реакцію з боку кінознавців і кінофанів, а передача на українському радіо, яка вийшла після фестивалю, викликала відгуки зі всієї України. Пізніше відбулися два інтерв`ю на московському «Радіо юності» — і ця програма не залишилась непоміченою — у слухачів виникало багато запитань до Юрія Польченка.
В 1992 році за запрошенням «Independent Music Network» Юрій Польченко помандрував у США. Після проведеного там року, гітарист познайомився з каліфорнійською рок-тусовкою і найголовніше, показав на студії в Юкая 20 своїх пісень англійською. Американці зацікавилися матеріалом і записали для себе 4 демо-пісні. Зібравшись знову на репетиції в Києві, група почала формування повноцінної пісенної рок-програми, що призвело до появи спонсорів.

Юрій ПольченкоПісля чотирьох місяців записів на студії, музиканти нарешті наблизились до того, про що мріяли роками. Англомовний альбом «Mist Of Dance» з одинадцятьма оригінальними піснями був вручений в клубі амбасади персонально Послу Великої Британії. Пан Рой Рив, перед телекамерами заявив, що саме ЗМІ «зробили їх спонсорський жест повноважним». Поставивши таким чином високий штамп на потенціалі колективу, Посол надихнув групу на осягнення нових обріїв. На початку 1997 року, намагаючись проникнути за стіни власної обмеженості, група запросила руденьку скрипальку і вокалістку Мар`яну Сивак.

Поява нового інструмента і характеру призвело до написання україномовного альбому «Сплять янголи», який було завершено в 1998 році і зміненню назви групи на «Небесна копалина».

"Сплять янголи"Довгими сумними вечорами Юрій Польченко блукав у інтернет-павутинні, де знайшов адресу «Вудстока», надіслав матеріал до Італії і отримав запрошення від організаторів. Уперше в історії фесту мала виступати група з України.

Геннадій КлименкоМістечко Коіромонте розташоване у мальовничих горах північної Італії, за сто кілометрів від Мілана. Тут щороку (з 1993-го), в серпні відбувається рок-фестиваль «In spirit of Woodstock». Не йдеться про багатотисячні натовпи, гігантські сцени та мега-зірок від рок-н-ролу. Мова про маленький, майже кишеньковий фестиваль, незвичного для нас домашнього формату.

Щоліта, подібних імпрез у всій Європі буває безліч. Але італійський «Дух Вудстока» — особливий. Передусім тому, що представлені групи з 12 країн Європи. Про поисковое продвижение и оптимизация сайта читайте тут. Усі вони ще не зіпсовані «духом великого шоу-бізнесу», грають «за так» і нічим та ніяк не обмежені в засобах самовираження.

Поїздку НЕБЕСНОЇ КОПАЛИНИ взялася профінансувати компанія «Yamaha», а телекомпанія «Інтер» («Мелорама») пообіцяла усе це відзняти. Але тут почалося малозрозуміле блокування з боку італійського посольства. На щастя, бюрократична епопея, у процесі якої працівники італійської амбасади довго не вірили (!), що є такий фестиваль, вчасно завершилася — і НЕБЕСНА КОПАЛИНА таки дісталася жаданого Коіромонте у день свого першого виступу. На той момент барабанника Олександра Коленченка, через хворобу, замінив Дмитро Коломієць.

НЕБЕСНА КОПАЛИНАВже на місці зв`ясувалося, що в містечку з кінця 40-х років збиралися прихильники Шрі-Ауробінди. Увесь будинок, де жили музиканти і знімальна група, був прикрашений знаками, символами і фото індійських гуру. Але так і не вдалося зв`ясувати який зв`язок між рок-н-ролом та ідеями Ауробінди. Головний ідеолог імпрези, водночас рокер і співучасник кількох бендів на ім`я Мішель Монтекросса, помітно культивував модель такої собі міжнародної рок-н-рольної комуни. Власне, звідти походить і назва, адже легендарний американський «Вудсток» уже давно став символом рокерсько-гіпового братерства. І хоча в Коіромонте вся музична тусовка перебувала в максимально комфортних умовах, сам музичний дух відгонив альтернативою.

Небесний шахтарСеред наших земляків, окрім КОПАЛИНИ, на фесті заявив про себе київський СВЯТОШИНСЬКИЙ ХРЕСТ, а також цікава фольк-рокова формація з Білорусі під назвою БЄЗ БІЛЄТА. Усі решта були з Німеччини, Британії, Словенії, Франції, Туреччини, Японії, Сполучених Штатів, Кіпру, Угорщини і звісно — з Італії. Хеві-металевий бенд MAIN PAIN з Мілана — приязні і приємні люди — в усьому допомагали нашим хлопцям: у подоланні мовного бар`єра, настроюванні звуку і... товариському розпиванні чудового червоного вина. За словами лідера НЕБЕСНОЇ КОПАЛИНИ Юрія Польченка, музиканти групи дуже швидко адаптувалися в атмосфері фестивалю, а потужний супер-якісний саунд підбадьорив їх такою мірою, що протягом усіх трьох днів вони грали з максимальним драйвом і повною віддачею. Щодо італійської публіки, то, попри загальновідомий темперамент, вона досить вибаглива. Але саме ця публіка обрала Юрія Польченка «Містером рок-н-ролу», а НЕБЕСНУ КОПАЛИНУ вітала як справжньогоДмитро Коломієць хед-лайнера цілої імпрези. Отже, українські пісні чи не вперше лунали у популярних італійських радіо-і телепрограмах, а українська «Мелорама»довідалася про існування цікавої групи. Але для цього тележурналістам музичної передачі потрібно було перетнути кордони кількох держав.

Ще одну зміну в складі група пережила після гастролей в Італії. Мар`яна залишає групу заради сольної кар`єри. Її місце посів скрипаль з консерваторською освітою Олександр Єгоров. Саме в такому складі — з новим барабанником і скрипалем НЕБЕСНА записує новий матеріал на студії «Аркадія». Ці 12 пісень становлять основу альбому, який вийде у 2002 році. Стилістика значно змінилася в бік мелодійної альтернативи. Схоже, що більшість пісень в альбомі — це майбутні хіти. Про це свідчить ротація на радіо двох зведених пісень — «Марення» та «Одинак».

НЕБЕСНА КОПАЛИНА