МАНДРИ

Романсеро про ніжну королеву» — таку-от ліричну назву отримав новий альбом МАНДРІВ — київської формації, яка сповідує урбаністичний фольк-рок і дуже активно розширює коло своїх прихильникв. На теплій, традиційно-пивній вечірці, присвяченій виходу CD, невимушено «тусувалися» Юрій Покальчук, Тарас Чубай, Олег Скрипка та інші, вельми «знакові», персони. Усе дійство відбувалося у київському блюз-клубі «Баді Гай», яке організувала рекорд-компанія «Караван CD», яка, власне, і видала «Романсеро...» на усіх можливих носіях.

"Мандри"Чи знаєте ви Гоголя? Що не кажіть, але зв`язок — дивовижний і ментальний — поміж Миргородом, Диканькою, київським Подолом кінця ХХ століття таки існує. М`яка, але драйвова подача пісень-історій, пісень-сентенцій така ж ненав`язливо добра, як і гоголівська проза. Фома — дуже милий, шляхетний хлопець, справжній герой київського андеграунду. МАНДРИ — нова група, появу якої зафіксовано у холодному грудні 1997 року у київському кіноклубі. І дуже скоро досвідчена тусівка начепила МАНДРАМ ярлик епігонів — наявність колоритного акордеона у складі групи не є виключно правом Олега Скрипки. Щодо Фоми, то вперше він з`явився на рок-фестивалі «Йолки-палки»-90. З хорошими піснями. Деякий час існувала — тобто робила записи і концертувала його група ДЕНЬ ПОМИРАЄ РАНО. На відміну від попередніх спроб, МАНДРИ отримали базу продюсерської агенції «Астероїд», багато часу для репетицій і професійну студію звукозапису. Отже, разом із Фомою мандрують молоді і здібні діячі київського андеграунду. Це — Леонід Бєлєй, якого вважають найкращим акордеоністом. Басист Сергій Чегодаєв має чималий досвід студійної роботи з Романом Суржею, Ані Лорак, Наталею Сумською, Сергієм Круценком.

Сергій ЧегодаєвМАНДРИ — це не типовий андеграунд. Нічого екстремального, ніякої злості або агресії. Вони «беруть» іншим. Ритмічно-магічний фундамент у групі створюють Андрій Занько та відомий перкусист Салман Салманов — той самий, який працював у групах РУТЕНІЯ, ВІЙ, ЗАРАТУСТРА. Нині він уплітає своє таємниче екзотичне мереживо звуків у тканину пісень Фоми. В групі МАНДРИ є двоє мультиінструменталістів: Андрій Бєлєй грає на клавішних, акордеоні, на гітарах; Андрій Занько, окрім барабанної кухні, добре володіє цимбалами і піаніно.

У хлопців цієї команди — маса креативної енергії, а це означає, що вони не обмежаться рамками уже знайденого стилю. Точно відомо — наступна програма й альбом будуть іншими, з значно жорсткішим звуком. Візиткою цієї роботи стане пісня «Криві дзеркала» — про людину у пеклі мегаполісу. Але за духом — це все одно будуть МАНДРИ. Які тільки розпочали далеку подорож.

Восени 2001 року Фома розглядав новенький сяючий диск і радів як дитина: відома французька аудіокомпанія «Virgin france» видала CD-збірку «Rock ukrainien» із записами п`яти наших рок-команд — ВВ, МАНДРИ, ОКЕАН ЕЛЬЗИ, МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ, ПЛАЧ ЄРЕМІЇ. Диск і справді дуже гарний: вкладка-буклет вміщує тексти всіх пісень на українській і французькій мовах, підбір треків і якість звучання — все супер-пупер. До того ж це перша за останні роки музична збірка з СНД, яка вийшла в Західній Європі.Леонід Бєлєй

За словами Фоми, аудіофірма вельми рада з того, як розходиться рок-збірка, адже промокампанія диску була мінімальною. Отже, чи можемо ми казати про прорив нашої музики на західний ринок? Схоже на те. Справа в тому, що диск «Український рок» — не благодійність, а пристойний комерційний продукт, зроблений за всіма канонами західного шоу-бізнесу, який буде витримувати жорстоку конкуренцію. До речі, в паризьких магазинах, «Rock ukrainien» красується разом з останнім альбомом Ю-ТУ, що само по собі показово. В травні вони виступили на фестивалі «Україна» в місті-герої Лондоні разом зі СКРЯБІНИМ, Нічлавою, Ані Лорак та новою київською формацією ЧІЛІ НЕТ. Однак для того, щоб розібратися, в якому насправді «пункті» мандрувань перебувають сьогодні МАНДРИ, нам потрібно повернутися назад.

2001 рік для музикантів був справді напружений за кількістю кардинальних змін. Насамперед вони припинили ділові стосунки зі студією «Астероїд», яка продюсувала групу і де було записано два альбоми. Вільні хліби спочатку виявились з гірким присмаком, та вони не відступили від принципів незалежного існування, і доля не забарилася з подарунками. Перший — великий концертний тур у Польщі, професійно організований Петром Тимою. Найбільше Фому вразило те, що юні фани прибігали до нього за автографом з власноруч зробленими і розмальованими дисками і касетами МАНДРІВ. Все це розворушило його до сліз. Скінчилося все тим, що музиканти просто обмінювали свої справжні диски на піратські. Такий ось парадокс.Салман

Другий — перша поїздка Фоми до Лондона, на запрошення Андрія Жовнірука, президента фестивалю «Україна». Ось як згадує про це Фома: «Це неймовірно, але через три з половиною години ти опиняєшься в зовсім іншому світі. А точніше — в столиці світової музики. В Лондоні музика, як повітря. Розлита скрізь. Враження таке, що тут зібрався увесь світ. Зокрема, українців у британській столиці аж 50 тисяч, а по всій країні — близько мільйона! В кожному місті Англії є український клуб, бібліотека, церква. Нещодавно з`явилося «Українське радіо», яке опікує тий самий Жовнірук.

Що стосується самого фестивалю — його місія — представити популярну музику метрополії, і не де-небудь, а в великому залі в центрі Лондона. Я мав виступати разом з EL.Кравчуком, Олександром Пономарьовим і Катєю Бужинською. Я вперше брав участь у такій збірній «солянці». І я повинен був власноручно представити цілий жанр — українську рок-музику. Вперше за три роки я виступав, так би мовити, соло. Все це відбувалося в «Елбері-театрі». Театр був повен, а між тим квитки коштували по 25 фунтів — стільки ж в Англії коштують квитки на концерти Стінга чи Елтона Джона. Скажу по правді: перед своїм виходом дуже хвилювався, адже я був єдиним із артистів хто сам собі акомпанував на акустичній гітарі. Заспокоївся тільки після того, коли почув оплески. На біс викликали тричі…».Андрій Занько

Мені здається, що Фома не виправдав би назви своєї групи, коли б разом з усіма сів би в літак і повернувся в Київ. Після вдалого інсценування запізнення в аеропорт він ще три доби досліджував Лондон, заглядаючи до усіх його загадково-таємничих куточків.

І нарешті — третій подарунок долі — пропозиція-контракт молодої та досить амбіційної аудіо-компанії «РГ-мюзік», яка вже видала нові альбоми Ані Лорак і ВВ. Найсвіжіший реліз МАНДРІВ має назву «Легенда про Іванка та Одарку». Фома вважає, що нова робота групи стане одкровенням — для них самих насамперед. Уперше їм вдалося синтезувати український мелос, балканські мелодії і орієнтальні мотиви. Подібні суміші в світі називаються «волд мюзік», інакше кажучи, світова чи поліетнічна музика. В перервах між гастролями і студією МАНДРИ зняли і запустили в ефір кліп в естетиці 70-х, на одну з кращих своїх балад — «Дочка мельника», а потім — перший в історії МАНДРІВ анімаційний відеокліп на пісню «Орися».

Добре іноді опинитися в потрібний час у потрібному місці. Наприклад — холодного грудневого вечора зазирнути в галерею «Ательє Карась», що на Андріївському узвозі. І з'ясувати: вперше у відомій галереї сучасного мистецтва не відкривали музику, а презентували диск. Свій перший сольний альбом представляв лідер групи МАНДРИ — Фома. В «Ательє Карась» акцент був зроблений на розкішний глінтвейн і фрукти. Фома сидів з гітарою навпроти красивого золотого багета і просто грав пісні з альбому, названого теж просто — «Lіve», тобто живцем. Це — підправленій і підчищений у студії концертний матеріал. Власне, це і є запис того — пам'ятного для багатьох, літнього концерту в залі «Золоті ворота». Взагалі, поява лідера відомої групи як сольного співака, часто сприймається як тривожний дзвоник, свідчення «негараздів» усередині колективу. Та МАНДРИ, здається, не розваляться. Хоча, деякий ризик у соло-виходах у народ — мається. Чи пролунають повноцінні акустичні версії «мандрівського» репертуару, чи сприймуть старі, невідомі пісні, та й чи буде переконливо виглядати сам фронтмен? Звичайно, усі ці питання Фома собі задавав. А потім — узяв просту гітару і вийшов до публіки. І — не прогадав. Його диск «Lіve» тому свідчення. Головне — Фома дивно самодостатній у подачі своїх пісень. З'явилися такі нюанси слів і почуттів, що не читалися раніше в рок-аранжуваннях МАНДРІВ. Крім того, отут присутні «Зозуля», «Гілка», «Ти і я», «Блюз рудої кішки» — чудові речі, що Фома взяв і дістав зі своєї «старої скриньки». Добре все таки виявитися в потрібному місці вчасно. Тому, напевно, пісні Фоми, відмінно записані звукорежиссером Андрієм Ободом, тепер назавжди будуть мати терпкуватий присмак ароматного глінтвейну. Будьмо! 

Сергій Фоменко-Фома

Квітка, сонце, колесо, фрагмент орнаменту — усе це можна побачити на обкладинці нового альбому групи МАНДРИ «Дорога». А насправді — це силуети п’ятьох «мандрівників», які утворюють коло. Фото, яке «пропустили» крізь червоно-жовті фільтри, внаслідок чого ми отримали яскравий символ дороги. І довгоочікуваний альбом, до якого МАНДРИ рухалися протягом року. Ці дванадцять пісень за кількістю місяців свідчать про те, яким контрасним і неоднозначним був цей рік для групи. Водночас — це дуже фахова і якісна робота з точки зору звукорежисури: альбом записувався в одній з кращих київських студій — студії Олега Шевченка-Білого.

«Дорога» — це намисто з пісень-настроїв, пісень-вражень. Альбом містить як мінімум чотири стильових лінії, які чітко прочитуються. Передусім, це традиційний для МАНДРІВ український весільний формат: такі собі пісні про «гоп зі смиком». Є тут красиві балади: звісно ж про кохання. Є й патріотичні: пісня «Не спи моя рідна земля» стала одним із справжніх хітів помаранчевого Майдану. Візуалізована згодом у кліпі, пісня отримала нове дихання і ще глибший історичний контекст. Також в альбомі є декілька творів, що їх можна віднести до орієнтально-латиноамериканського напрямку. Темпераментно-запальні «Тінга-Лінга» і «Ріо-Ріта» гармонійно доповнюють українські весільні мелодії. — Тут кожна пісня — говорить Фома — має свою історію, саме тим альбом цікавий. Щодо стилю групи МАНДРИ, я хочу зауважити, що він базується на традиційній українській естрадній музиці, але має в собі певні космополітичні елементи. В цьому і є наша родзинка, оскільки ми давно відчули, що наша мелодика, наша поетика ідеально лягають на ритми реггей, ска або диско і сприймаються органічно. Ми культивуємо відкритість у світ, опираючись при тому на рідне коріння. Коли ми починали писати альбом, то якраз опинилися в епіцентрі помаранчевих подій, відблиски яких лишилися в піснях. Особисто я завжди ненавидів стан тупої заспокоєності , самонавіювання, які штучно створювали наші медіа аж до осені 2004-го. МАНДРИ з Юрієм ПокальчукомВибух помаранчевої непокори — це було велике Диво. Суть цієї події для мене полягає в тому, що приспаний століттями ген свободи нарешті прокинувся, ми всі це відчули. І ми, як група МАНДРИ виступали в той період на багатьох майданчиках нашої країни. Граючи й співаючи, ми відчували енегрію десятків тисяч людей, в серцях яких бринів, проростаючи, ген омріяної свободи. Уяви, з якими почуттями ми записували нові пісні у перервах між тими концертами. Словами не описати, але сподіваюсь — усе це залишилося в піснях…»

Ось яким, за словами Фоми, є їхній третій студійний альбом «Дорога». Попередні два — «Романсеро про ніжну королеву» та «Легенда про Іванка та Одарку» не є гіршими. Вони також романтичні і щирі. Однак «Дорога» — це вже інша історія. Можливо — інша епоха.


Інтерв'ю з лідер-вокалістом гурту МАНДРИ Сергієм Фоменко (Фомою)

 

Українська музика - фолк-рок, етно-фьюжн.
До коренів