ДРУГЕ ДИХАННЯ

У квітні 2000-го року Сергію Чаришникову виповнилося б 50. Не дожив. Він був кращим блюзовим співаком країни. Кращої блюзової групи ДРУГЕ ДИХАННЯ, яка почала грати у 1966-му. У квітні 2000-го у київському блюз-клубі «Баді-Гай» зібралися журналісти, музиканти — друзі Чариша, як його називали. Зібралися майже за звичкою, адже ходити на ДРУГЕ ДИХАННЯ стало серед людей, музично «просунутих», доброю традицією. Ходили, аби торкнутися чогось Справжнього. А він був Справжнім, як і музика, яку любив і грав. Відхід Чаришникова був першим, але не останнім ударом для групи — у січні 2000-го не стало Геннадія Лімана — найінтелігентнішого бас-гітариста. Слухаючи музичні присвяти Євгена Новицького, Наталі Гури та Олександра Долгова (ДОЩ), я згадував спогади самого Чариша. Спогади про те, як усе починалося.

Сергій ЧаришніковВлітку 1996-го Олег Слободенко (гітара, вокал), Сергій Чаришников (ударні), Михайло Ніколаєв (бас-гітара) та Володимир Ткалич (гітара) вже мали в активі цілу програму хітів від БІТЛЗ, НОЛЛІЗ, БІЧ БОЙЗ. Гралося усе це один в один із неймовірним завзяттям. У Києві тоді їхніми найближчими конкурентами були хіба що УАНС. Високий професійний рівень ДРУГОГО ДИХАННЯ підтвердили перемогами на біг-бітових фестивалях: перше місце на одному з них вони посіли у жовтні 1967 року. Ейфорія тривала недовго — у 1968-му група змінює назву, склад і статус. В ті часи, аби вижити, потрібно було існувати під офіційною вивіскою Укрконцерту.

Сергій Чаришніков, Григорій МахноСергій Чаришников та Олег Слободенко створюють ансамбль ВЕСЕЛІ ШПАКИ. Але їхні спроби публічно виконувати рок-музику закінчуються гнівним дзвінком з Москви на кшталт «що ви там собі дозволяєте?». Наступна спроба легалізації привела до створення естрадного ВІА під назвою ГРАЙМО. Фактично ГРАЙМО склалося з музикантів УАНС та частково — ДРУГОГО ДИХАННЯ. І це був акомпануючий склад Тарапуньки і Штепселя та Юлії Пашковської. І хоча від хлопців вимагали стандартного супроводу, вони й тут спромоглися вийти з-під контролю. Існувала певна категорія слухачів, які ходили саме на них — акомпаніаторів легендарних зірок. Протягом тих років Сергій Чаришников виношував ідею перенесення на наш грунт справжнього блюзу — з усіма його нюансами і особливостями. Він докопувався до блюзового коріння, відкриваючи для себе цілий світ іншої культури. Захоплювався творчістю Джона Майяла та групи БЛЮЗБРЕЙКЕРЗ, чудово знав і вивчав корінний негритянський блюз.

ДРУГЕ ДИХАННЯВідродилася група ДРУГЕ ДИХАННЯ на початку 90-х. Тоді я зустрівся с Сергієм і ми говорили не лише про примхи долі і легендарний склад. На запитання про імпульси, що спровокували повернення групи в новій якості Сергій відповів так: — Ностальгія за ідеалами юності — це найсильніший імпульс. Прагнення грати те, що любиш стало сильнішим за нас. Ми хочемо відродити музику 60-х: блюз, рок-н-рол, соул. Після нас, десь із 1971-го такої музики в Україні вже не грали. Здається, просто не відчували її так, як ми. Тому, напевно, настав час для старої гвардії. Тепер основою є блюз. Ми спираємося на творчість Рея Чарлза, Джона Майяла. Серед учнів останнього — Ерік Клептон Елвін Лі, Ерік Бардон. Мені вдалося зібрати музикантів, які блюз відчувають шкірою. Це — гітаристи Олександр Кузнєцов, Олег Федченко, барабанник Юрій Забара і я — Сергій Чаришников.

ДРУГЕ ДИХАННЯПізніше склад ДРУГОГО ДИХАННЯ змінювався, але ДУХ БЛЮЗУ ніколи не залишав їх. Спільні концерти з харківським ДОЩЕМ були спрямовані на створення в Києві блюз-клубу. І його було створено. У 1996-му група відсвяткувала своє 30-річчя. ДРУГЕ ДИХАННЯ має постійний аганжемент в клубі «Баді-Гай». Молоде покоління блюз-менів представляють сьогодні Стас Луцький, гітарист Володимир Герасимович, барабанник Володимир Михальченко. У свій час тут грав Михайло Алєксєєв — гітарист БРАТІВ КАРАМАЗОВИХ. Із старої гвардії присутні Григорій Махно, Євген Новицький, Олександр Кузнєцов. Життя триває.