БРАТИ КАРАМАЗОВИ

Сьогодні БРАТІВ КАРАМАЗОВИХ сприймають майже як реліктове, але не менш симпатичне, «чудовисько», яке успішно пережило епоху «русского рока», критичний реалізм соціалістичного року і органічно вписалося в контекст незалежної суверенної Неньки. Олег Карамазов любить підкреслювати, що БРАТИ КАРАМАЗОВИ — це українська група, яка співає російською, що вони — плоть від плоті теплої і родючої української землі.

Отже, група старої формації і надалі живиться невмирущими імпульсами ритм-блюзу, незмінною лишається первісна основа пісні — текст і мелодія. Олег і надалі не так співає, як розповідає. Він жбурляє слова — інколи спокійно і неквапливо, часом — болюче-експресивно. А якщо розглядати рок-н-рол як спосіб життя, то для КАРАМАЗОВИХ рок-н-рол — єдино можливий спосіб життя з усім його башлабайством, занепокоєнням і відчуттям внутрішньої свободи.

БРАТИ КАРАМАЗОВИ - Олег Карамазов

Вперше я «навів фокус» на «братів» у 1993-му, на фестивалі «Рок проти наркоманії та алкоголізму». У компанії із ЗВУКАМИ МУ, ДДТ і БРАТАМИ ГАДЮКІНИМИ вони мали досить виразний саунд і, що характерно, відчувався потенціал, навіяний безперечною харизмою Олега. Насправді він не грав «свого в дошку парубка», він таким був. І таким є. В першій половині 90-х на території колишнього СРСР були в моді різні передвижницькі акції просто неба на кшталт «Рок на марші миру», «Інтер-саунд», «Рок проти сніду» тощо. І в тамтешні солянки БРАТИ вдало вписувалися, тому і опинилися «у фокусі» преси, телебачення і, ясна річ — фанів. У 1995-му вони записують перший альбом під назвою «Сім найгірших пісень останніх років». Невдовзі було зроблено відеофільм, який змонтували із записів живих концертів у Києві і Санкт-Петербурзі. У 1996-му КАРАМАЗОВИ представляли Україну на найбільшому на той час рок-фестивалі «Наполним небо теплотой», що організовував театр ДДТ у Санкт-Петербурзі. Трохи пізніше вони вони зіграли в Києві на стадіоні «Олімпійський» у рамках фестивалю «Осінній марафон». У перервах між поїздками Олег і компанія записують новий матеріал. Другий альбом «Ледокол Киев» робився дуже довго. Пісні «накопичувалися» і «мікшувалися» на студії «Династія». В сенсі ретельності і довготривалості цього процесу БРАТИ КАРАМАЗОВИ мало не побили рекорд КОМУ ВНИЗ, які свій альбом «In kastus» писали цілих півтора року. Варто зазначити, що із першого релізу до «Ледоколу» перекочували пісні «Маленькая стая», «Рожденная, чтобы умереть любовь», «Тили-Бом».

БРАТИ КАРАМАЗОВИ - ТуапсеЦі пісні вже стали хітами, але тепер вони були подані в зовсім новому аранжуванні. Тепер то був якісний і добротний рок, доволі комфортний для будь-якого вуха. З іншого боку до «Ледоколу» Олег включив пісні, які ніби визначали актуальний на той момент звук і зміст. Це — чудова ода місту міст «Ледокол Киев» та «Железнодорожный роман», «Муравьи». Альбом вийшов на лейблі «Росток Рекордз». На обкладинці — репродукція картини відомого київського художника Владислава Шерешевського. Зворушливо-ностальгійний портрет великої єврейської родини початку ХХ століття. Цей образ на титулі ніби камертон, що налаштовує на сприйняття змісту. І справді — тут кожна пісня має погляд у минуле — близьке і далеке. Це — ще одна спроба Олега розібратися хто ми є сьогодні які ми є, якими будемо… У «Ледоколі» є чимало гірких і пронизливих слів про речі і про людей, яких ми втратили назавжди.

Є риси, які відрізняють КАРАМАЗОВИХ від інших наших груп. З самого початку вони серйозно ставилися до візуалізації своєї творчості, а простіше — до створення і ротації відеокліпів.Так, альбом «Ледокол Киев» було «підтримано» трьома відео, які регулярно крутили на різних телеканалах. Побіжно варто згадати, що загальновідома схильність рок-н-рольщиків до футболу і «зеленого змія» не оминули групу. Численні футбольні матчі «зірок естради» України і Росії закінчувалися стадіонними концертами і подальшим вливанням сорокоградусної рідини у спраглі шлунки. Часом — із перевантаженням серцевих м`язів. Бувало, «мотор» головного Карамазова зашкалювало і в такі моменти він не на жарт замислювався над доцільністю рок-н-рольного способу життя. Він встигав, як йому здається, зупинитися за півроку до біди…

БРАТИ КАРАМАЗОВИ1998 рік для КАРАМАЗОВИХ був піковим. Це був апогей команди, яка таки вивела свій ортодоксальний рок на рубежі загальнонаціонального явища. На початку року група видає сингл «Солнце догонит тебя». Ця пісня звучить скрізь по радіо, потім з`являється відеокліп. Під звуки і кадри «Солнца…» КАРАМАЗОВИ вирушають в тур — великий всеукраїнський тур, під час якого вони зіграли 56 концертів не лише у великих містах. Внаслідок цього вони стають номінантами Професійного рейтингу «Таврійських Ігор» в жанрі «рок-музика».

На початку 99-го КАРАМАЗОВИ виїхали до Москви, де в студії звукозапису Московської консерваторії записують матеріал, який вже добряче обкатали під час туру. Саунд-продюсером запису став Євген Маргуліс — той самий, з МАШИНИ ЧАСУ. Альбом отримав назву «2 UP SAE» — простіше кажучи «Туапсе». Вихід і цього диска був підкріплений двома кліпами на пісні «Туапсе» та «Кто я тебе». Знімати відео хлопці їздили у Єгипет в Аравійську пустелю. В кліпі головний образ — екзотична і справжня пустеля з барханами і усім чим слід… Звісно, таких пісків удома немає. Взагалі — і пісня, і відео явили нам Карамазова-філософа. А це — суцільна екзистенція. Власне увесь альбом витримано в такому ж дусі.

БРАТИ КАРАМАЗОВИУ 2000-му КАРАМАЗОВИ приймали друзів — Шевчука і Макаревича. Шоу, присвячене 10-річчю групи, прогриміло на Майдані Незалежності. Пізніше з`явився концертний альбом «БРАТИ КАРАМАЗОВИ і друзі». Наступний крок Олега і компанії — запис окремих пісень з симфонічним оркестром. І хоча КАРАМАЗОВИХ випередив ОКЕАН ЕЛЬЗИ, але це не біда. Симфонізація БРАТІВ КАРАМАЗОВИХ, напевно, буде мати зовсім інший вимір і колорит. Тому що вони — дійсно ортодоксальна рок-група. У кращому розумінні цього слова.