999

Уся ця катавасія почалася у 1986 році. Комусь спало на думку повернути догори ногами три зловісні шістки. Звіра було поставлено з ніг на голову. Що не кажіть — а три дев`ятки — то вже майже десятка. В ціль вони гатили точно, щоправда одними і тими самими номерами. Зараз відхрещуються — ну немає ніякого сенсу в тій назві. Нема та й все. В контексті будь-яких концертних толок вони мають вигляд «заморської штучки», де всього накручено, а точніше перекручено на кшталт експериментального кабаре. Камерність, рок-авангардизм — звучить дещо пафосно, по-музейному, хоча «дев`яткам», без сумніву, личить і така бірка. Власне тому на будь-яких збіговиськах вони — не серед більшості, вони — виразна меншість. Ось така еліта в шортиках з дудочками і скрипочками... Є паралелі з АУКЦІОНОМ та талліннським НЕ ЖДАЛИ. Але вони і від цього відбиваються, бо мають єдиний наркотик — КРІДЕНС. Той самий — КЛІОТЕР РІВАЙВЕЛ.

«Загублений серед конвалій» — перший альбом «дев`яток», який фрагментарно звучав на всіх імпрезах, включаючи «Червону Руту» і «12-2». Потім був готовий другий альбом, але це скоріше збірник «найкращого від дев`яток», де компілюються речі з першої і другої програм. Загалом, 999 не були комерційним проектом, хоча коли б вони поставили на конвеєр і посилили буфонадно-клоунадні мотиви і ритм-секцію, то з фішки могла вийти Штука.

Усі в команді мають музичну освіту, окрім барабанника. У Львові, де «дев`ятки» народились, живуть й подекуди з успіхом грають у центрі міста (сам бачив і чув), вони грають порівняно рідко. Коли вони на «Руті» посіли друге місце, їх почали плескати по плечах, мовляв, гарно хлопці «лабаєте». «Дев`яток» заслужено любить хіт-конвеєр «12-2». І це взаємна любов. «Дев`ятки» були в нормальній формі для того, щоб виродити свій Біг-Хіт, а щодо складу, то вони серйозно вважали, що він є максимально стабільним порівняно з попередніми. Отож, 999 це — гітарист Сашко Вєдєнін, скрипаль Віктор Рижий, барабанник Гліб Толстой, перкусист Олег Скибчак, співачка Олена Романовська, басист Юрко Чуб та флейтист Андрій Степанов. 999 дуже хотіли нормально працювати. Грати, концертувати й отримувати за це гроші, попрацювати за бугром, але ця проста схема не є винятковою, а була цілком сприйнятна усіма. Колись виник логічний творчий альянс з театром «Воскресіння», де вони грали живцем, а це досить гарна ніша для такого «коллєктіва».

Другий альбом робили довго, він був навіяний незрівнянною пані Романовською (шерше ля фам, чуваки). Сталося так, що Олену привів до «дев`яток» її чоловік та й каже: «Хлопці, я вам вокалістку привів». А вони вже вісім чи десять прослухали та відпровадили. З легкої руки чоловіка виник щасливий союз, який тримався купи три роки.

Гурт працював дуже-дуже повільно. Одну композицію робили ретельно протягом 1-1,5 місяці. Хоча й звучить якихось 3 хвилини. Ідеальний партнер по сцені для «дев`яток» — ВІЙ або ЖАБА В ДИРИЖАБЛІ. Власне, за способом життя, поведінкою та естетикою вони й нагадують ЖАБУ. І не заперечують цього. Ще є цікава особливість «дев`яток», які у дещо зміненому складі грали комерцовий джаз-традішн... Грали у Варшаві в ресторані, а поляки дивувалися, бо окрім фолку з України нічого більше не чули. Виступивши як винищувачі стереотипу, «дев`ятки» виконали благородну місію і знищили навіть ті помилки чи стереотипи-бірки, які ми їм понавішували раніше.