Жрачка (на хохляцькій мові означає їжу).


В попередній частині ми розглянули, так би мовити, ментальні стихії, що регулюють архетипний балянс Хохляндії.

Тепер варто розглянути більш буденні, але й водночас більш фундаментальні стихії, що їх об’єднаю тут в розділі "Жрачка". (Не плутати з поняттям кухні, тому що готувати і їсти можна й гівно, а жерти – тільки рідне й близьке).

Зауважимо, що на відміну від бухла, що має в собі галюциногенну спрямованість, жрачка об’єднує в собі психотропні стихії.

 

Отже:

 1. Звичайно – сало. Геніальний витвір хохляцької цивілізації. Блискучий приклад того, як із зовнішнього середовища можна брати будь-яке гівно, пропускати через живу свиню (яка виступає своєрідним біофільтром) і шляхом свині викидати через її ж задній прохід все зайве, а квінтесенцію накопичувати їй під шкіру. Та квінтесенція і є сало. Сама семантика цього продукту вимагає медитативного сприйняття.

Сало створює цілий пучок психічних станів:

а) соціяльного задоволення – наївся і пофіг;

б) сонної підозрілості;

в) ілюзії ситості;

г) віри в майбутнє.

При індивідуальному вживанні (поїдання сала) – це боротьба за пріоритет, за центр уваги, за самоствердження (особливо з часником).

Колективне довгострокове вживання сала призводить до суспільної галюцинації, яка з’являється лише в суспільній свідомості народу, в кожній же окремій голові про неї й не підозрюється.

В залежності від наявности чи відсутности сала суспільна свідомість бачить то привид комунізму, то капіталізму, або навпаки. Ці привиди з’являються протягом лише останніх 100 років, що свідчить про генетичну мутацію суспільної свідомости. Висувається ідея взяти сало під охорону ЮНЕСКО.

2. Ковбаса – винайдена, як альтернатива всім фалічним символам, що перебувають нині в занепаді (включаючи й саміфалоси).

Здатність здобувати ковбасу характеризує сексуальну винахідливість чоловіка, його спроможність і твердість. Жінки вхопивши цей символ в магазині відчувають задоволення, що ідентичне задоволенню від такого ж справжнього фалосу. (І того ітого однаково мало). Це наслідки совдепізації. Коли хохли ходили в широких штанях – того й "того" було багато, але ковбаса була м'якше. Зараз все м'яке від підсвдомої невпевнености в завтрі. Ця архетипна комбінація – "ковбаса-фалос" – зараз в стадії розриву, і тільки генетики можуть сказати чи залишиться вона в хохляцькому хромосомному наборі.

Зафіксуємо для нащадків стани, що створює ковбаса:

а) зуд, схожий  на сексуальний;

б) гордість короткотривала;

в) відчуття єдиної родини (совєтськості);

г) відчуття, що все не вічне (напр. держава).

Пункти в) та г) успішно нейтралізуються салом, але це в свою чергу посилює націоналізм – характерну рисунекорінних хохляцьких народностей.

Пункт б) реалізується в манії носити прапори – червоні, жовто-блакитні, "Динамо - Київ" тощо. Відбувається медитація: заплющивши очі, думати, що тримаєш ковбасу.

Пункт а) ніяк не реалізується взимку і реалізується без усякої ковбаси влітку (де завгодно!).  Автор присягається своїм власним досвідом. Слід тіьки зауважити, що не варто того робити на стелі і на болоті.

 

3. Борщ

О, борщ! Ім'я тобі – життя! – сказав великий поет Павло Неврубель і не збрехав. Наймогутніша ідеологічна зброя. Примушує навіть кацапів говорити суржиком. Борщ – це всеохоплююча любов. В борщі – любов матері до дітей, пристрасть коханки до свого партнера, тиха і радісна гордість хозяйки за свою сім'ю. Національне примирення між хохляцькими народами буде існувати доти, доки не зникне останній носій рецепту. Аналізувати цю феноменальну стихіюбез спеціяльного дозволу автокефальних, долікокефальних і брахіоцефальних конфесій вдається автору неетичним. Зауважимо тільки, що борщ – то могутній асимілюючий фактор, що хохлізує навіть партєйця-пінгвіна.

 


4. І нарешті – гречка

Сіяли гречку найпокійніші верстви хохляцтва, а стрибали в неї найнепокірніші. І тих і тих об'єднувало:

а) присутність ерекції;

б) відсутність державности.


Гречку можна їсти, іцепрочищає і полегшує.

Гречку можна підсипати в ліжко, це буде западло.

Можна іще багато чого. Але найкраще в гречку стрибати! Мільйони лицарів абсурду стрибають апаратом донизу і не бояться той апарат зламати. Хохли! Трах та й трах, та й ще раз трах! Нехай буде гречка!