Новини одним рядком:

1 жовтня – Ігор Жук, Ірен Роздобудько і Сашко Лірник виступали на книжковому фестивалі Irpin Book Fest – 2017 в Ірпіні

10-11 жовтня – фестиваль-конкурс української патріотичної пісні та музики «Червона калина» у Хмельницькому

12 жовтня – день народження поета Миколи Воробйова

12-15 жовтня – ІV Міжнародний етнічний фестиваль «Лірницька Покрова у Рівному»

13 жовтня – Сергій Василюк виступав на військово-патріотичної грі «Сокіл» («Джура») у Дніпрі

13 жовтня – презентація  проекту «Пісні війни» у Національній академії сухопутних військ ім.. П.Сагайдачного у Львові

13-15 жовтня – фестиваль літературно-музичної композиції та поезії «Під вітрилами піднесених мрій – 2017» в Одесі

14 жовтня – фестиваль авторської воєнної пісні «Пісні, народжені в АТО» у Калуші Івано-Франківської області

14 жовтня обласний фестиваль патріотичної пісні «Героям слава!» в урочищі Гутвин на Рівненщині

14 жовтня – бандуристи Юліан Китастий і Єлизавета Соловйова виступали на презентації диску «Disturbance Fields»

15 жовтня – день народження поета Дмитра Луценка

19-20 жовтня – 12-ий фестиваль авторської пісні «Вальс бостон» у Хмельницькому

20-21 жовтня конференція «Почаївський василіянський монастир як центр…», Харків, вул. Полтавський шлях, 44

20-22 жовтня – IХ Всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль-майстерня авторської пісні «Сонячний зайчик» у Запоріжжі 26-29 жовтня фестиваль-тур "Дунайская фантазия 2017", Київ-Вилково-Ізмаїл-Київ

27-29 жовтня – дитячий конкурс юних бандуристів “Волинський кобзарик” у Луцьку

 

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії

Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net,  p_karta@maіl.ru

 

Хмельницький – сайт http://budukursi.in.ua/2017/10/11/12-vals-boston/

 

У Хмельницькому відбудеться 12-ий фестиваль авторської пісні «Вальс бостон». Запрошуємо!

 

Цьогоріч у Хмельницькому усіх шанувальників авторської пісні та її талановитих виконавців 12-ий фестиваль «Вальс бостон» очікує у затишному залі кінотеатру «Планети».

Незмінною вдохновителькою та організаторкою фестивалю виступила талановита володарка бездоганного та глибокого голосу Лілія Кліпова.

Усе неповторне дводенне дійство розпочнеться у наступну п’ятницю, 19 жовтня о 18-00.

Фестиваль відбудеться, як уже звикли його прихильники, у форматі виступів, тривалістю від 45 хвилин до 1 години.

Завітайте та насолодіться співом як уже відомих, так і лише починаючих виконавців пісень!

 

Програма 12-го фестивалю
авторської пісні «Вальс-Бостон»

 

Перший день — 19 жовтня 2017 року

18:00 — Відкриття фестивалю

18:15 — Концерт чарівної і неповторної Стефанії Бродської

19:15 — Концерт ліричного філософа Олександра Новокшонова

20:15 — Концерт лауреата і дебютанта одинадцятого фестивалю авторської пісні 2017 року талановитої і магічної Вікторії Забавки

21:00 — Зірковий гість: мультиінструменталіст, джазовий віртуоз — Віталій Коваль. Інструментальні розповіді.

 

Другий день — 20 жовтня 2017 року

18:00 — ВИСТУП ГОСТЕЙ ФЕСТИВАЛЮ

18:15 — Концерт Армена Єгіазаряна. «Літні акварелі»

19:00 — Концерт Лілії Кліпової та фортепіанні джазові імпровізаціїї маестро Віктора Відоменка

20:00 — Концерт мудрого віртуоза Андрія Шамрая «Від лірики — до року»

Крім цього, на фестивалі цьогоріч також очікуйте на виступ чудового та талановитого кобзара Віктора Пашника!

 

Запоріжжя – сайт gordiy.zp.ua/documents/ПОЛОЖЕННЯ%20Сонячний%20зайчик%202017.doc

 

ПОЛОЖЕННЯ

про IХ Всеукраїнський дитячо-юнацький
фестиваль-майстерню авторської (бардівської) пісні
«Сонячний зайчик»
(без додатків 2-5)

20.10. 2017 по 22.10. 2017

 

Загальні положення.

Всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль-майстерня авторської (бардівської) пісні «Сонячний зайчик»  (далі − Фестиваль) проводиться з метою виховання  у молоді патріотичних почуттів, любові та поваги до своєї країни та рідної мови, розвитку та збереження авторської пісні, залучення дітей та молоді до пісенної та поетичної творчості, виховання молоді на кращих зразках класики авторської пісні, показу творчих досягнень молодих виконавців, які працюють у напрямі бардівської пісні, виявлення та підтримки обдарованих дітей та молоді, подальшого розвитку їх творчих здібностей, обміну досвідом роботи керівників творчих колективів та педагогів.

Організаторами Фестивалю є Український державний центр позашкільної освіти, Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, Позашкільний навчальний заклад “Міський Палац дитячої та юнацької творчості”, Всеукраїнське об’єднання діячів авторської пісні, Театр поетичної пісні під керівництвом Алексєєвої О. І.

 

Мета проведення фестивалю-майстерні.

  1. Сприяння вихованню  у молоді патріотичних почуттів, любові та поваги до своєї країни та рідної мови.
  2. Створення в Україні традиції системної освіти дітей та молоді в галузі авторської пісні шляхом проведення Всеукраїнського фестивалю-майстерні.
  3. Об’єднання творчих та організаційних зусиль дитячих та юнацьких колективів авторської пісні України.
  4. Залучення до роботи з талановитими дітьми найкращих педагогічних кадрів у галузі авторської пісні.

5.  Методична допомога керівникам дитячих та юнацьких колективів,  взаємо обмін творчими напрацюваннями.

6. Збереження та піднесення на новий творчий рівень авторської пісні  в Україні шляхом популяризації жанру, привертання уваги до авторської пісні  широких кіл суспільства

 

Терміни та місце проведення фестивалю.

Фестиваль проводиться з 20.10.2017 по 22.10.2017 у Позашкільному навчальному закладі «Міський Палац дитячої та юнацької творчості» (ПНЗ «МПДЮТ») за адресою: 69006 м. Запоріжжя, площа Запорізька, 1. Довідки:  приймальня/факс  (061) 236-48-45, електронна адреса dvorec.gordiy@gmail.com контактна особа Алексєєва Олена Іванівна (0973006896), електронна адреса jeannn@rambler.ru

 

Організаційні умови участі у фестивалі-майстерні:

До участі у фестивалі запрошуються дитячі та юнацькі колективи авторської пісні та окремі автори, автори музики на чужі вірші, виконавці, дуети, ансамблі та поети (не більше 1 учасника на делегацію). Вік учасників від 6 до 21 року.

Склад делегації: 1 керівник та 5 вихованців. Чисельність квоти може корегуватися. Для індивідуально  заявлених учасників до 16 років супровід батьків чи осіб, що їх заміняють, є обов’язковим.

Для участі у фестивалі необхідно подати заявку до 10.10.2016 в електронному вигляді на адреси dvorec.gordiy@gmail.com, jeannn@rambler.ru за зазначеним зразком. Проживання та харчування учасників та керівників делегації за рахунок організацій, що відряджають. Проживання та харчування педагогів, що ведуть творчі майстерні, та членів оргкомітету (у разі необхідності) за рахунок організаторів (додаток 1).

 

 Творчі умови участі у фестивалі:

Учасники повинні підготувати для творчої роботи 3 пісні  (одна  обов’язково з класичного репертуару – Б.Окуджава, Ю.Візбор, Ю.Кім, І.Жук, О.Богомолець та інші). Пісні виконуються російською та українською мовами. Виконання пісень під фонограму не допускається. Автори пісень та поети надають власні тексти у двох примірниках.

Потрібно мати із собою зошит, письмові приладдя (ручку, олівець, гумку), нотний зошит, спортивну форму та килимок (для занять сценічним рухом). Для дітей 6-9 років - кольорові олівці.

Для участі у зустрічі - знайомстві потрібно підготувати візитки виконавців (одну пісню чи вірш). За підсумками зустрічі-знайомства будуть сформовані (за рівнем підготовки та віком) навчальні групи. Керівники повинні підготувати в друкованому вигляді та на електронному носії: резюме колективу (1-2 сторінки); короткий опис творчого методу роботи; навчальну програму, якщо така є.

 

Підведення підсумків та нагородження

     Усі учасники фестивалю, що успішно пройшли навчання у профільних майстер-класах, отримують Посвідчення про проходження початкового курсу навчання з вказаних дисциплін. За підсумками роботи майстер-класів, визначаються учасники концертних програм на малій та великій сценах фестивалю. Учасники концерту на малій сцені отримують заохочувальні дипломи призерів фестивалю. Учасники заключного концерту на великій сцені отримують дипломи лауреатів фестивалю.

Переможці отримують дипломи з формулюваннями (орієнтовно):

-       «За найкращу авторську пісню» 

-       «За найкращій патріотичний вірш»

-       «За найяскравіше втілення сценічного образу»

-       «За продовження та розвиток традицій авторської пісні»

-       «За кращу авторську пісню»

-       «Магія голосу» (вокал)

-       «Золота гітара» (найкраща музика, володіння інструментом, аранжування для акомпаніатора)

-       «Співоче товариство» (ансамбль, дует)

-       «Кращий поетичний твір»

-       «Приз глядацьких симпатій фестивалю «Сонячний зайчик»

Можуть бути встановлені додаткові заохочення.

Ознайомитися з матеріалами попередніх фестивалів можна на сторінці сайту Театру поетичної пісні під керівництвом О.Алексєєвої http://www.theatre- ap.cc.ua/pages/sz.html

 

Умови проживання

Учасники фестивалю проживають у гуртожитку Запорізького вищого професійного училища за адресою: вул. Заводська, 9 (2-х, 3-х, 4-х місні номери, додаток 5).

 

Додаток 1

Програма проведення фестивалю-майстерні

20 жовтня, п’ятниця:

до       11.00 – заїзд учасників до гуртожитку

           11.00 – нарада педагогів

                12.00-12.30 – реєстрація учасників у ПНЗ «МПДЮТ»

           12.30-13.00 – обід

           13.00-13.30 – відкриття фестивалю

           13.30-16.20 – «зустріч-знайомство»

Навчальні заняття:

16.30-17.50

психологічний тренінг

акторська майстерність / сценічний рух,

режисура пісні / авторська пісня,

гітара,

вокал

18.00-18.30        вечеря

18.40-19.20

психологічний тренінг

акторська майстерність / сценічний рух,

режисура пісні / авторська пісня,

гітара,

вокал

 

21  жовтня, субота

09.00-09.30 – сніданок

Навчальні зайняття:

09.40-11.00   теорія АП

11.10-12.30   сценічна мова

12.45-13.15   обід

                       акторська майстерність,

13.30-15.20    вокал,                                                   

15.30-16.50    режисура пісні,                  

17.00-18.20    гітара,                                                  

18.20-18.50    вечеря

19.00-20.00    концерт на малій сцені

 

22  жовтня, неділя

08.00-09.00   сніданок

09.00-10.20   сценічний рух

10.00-11.00   семінар керівників та педагогів

11.30-12.15   підготовка до заключного концерту

12.30-14.30   Закриття фестивалю. Заключний концерт у великій залі Палацу

15.00-15.30  обід

з 16.00    роз’їзд учасників

Програма проведення фестивалю може корегуватись. Склад педагогів, що ведуть творчі майстерні уточнюється.

 

 

Київ – сайт Палацу культури “Україна” http://palace-ukraine.com/afisha/323-sergij-shyshkin

 

Сергій Шишкін

04.11.2017
18:00
Малий зал

 

Сергій Шишкін. Краще за 40 років.

 

Чуттєвість, виразна образність, вишукана гармонія і голос…   «Душа, покладена на музику» - сказав про нього ще на початку 90-х Володимир Шинкарук.

Концерт для справжніх гурманів української співаної поезії в малому залі палацу «Україна» відбудеться 4 листопада.  Разом з ювіляром радість розділять Роман Коляда, Віталій та Дмитро Капранови, Галина та Леся Тельнюк, Григорій Лук`яненко, Василь Карапулько, Едуард Драч, Іванна Ворошилюк, Леся Мудрак, Сергій Шишкін-молодший, Валерій Ленартович та група «Дайте спокій», Роман Недзельський.

Ведуча Галина Бабій. 

 

 

Київ – сайт http://www.kobzari.org.ua/?page=news&subpage=88

 

Радіоконкурс «Кобзарський майдан»

28.09.2017

 

У рамках радіофестивалю «Кобзарський майдан» уперше за всю історію українського телерадіомовлення, започатковано радіоконкурс бандуристів. Взяти участь у ньому пропонуємо виконавцям з України та світової української спільноти з США, Канади, Аргентини, Бразилії, Австралії, європейських країн.

Мета радіоконкурсу – підтримка молодих виконавців на академічній бандурі та на традиційних інструментах (кобзі, лірі, старосвітській бандурі, торбані) з України та української діаспори. Переможців конкурсу визначатиме міжнародне журі, у складі якого фахівці бандурного (кобзарського) мистецтва. Автор і ведучий програм радіофестивалю – Юрій Боровик.

 

УМОВИ УЧАСТІ У РАДІОКОНКУРСІ "КОБЗАРСЬКИЙ МАЙДАН"

 

До участі у конкурсі запрошуємо виконавців на академічній бандурі, а також на традиційних інструментах: кобзі, лірі, старосвітській бандурі, торбані.

Вік учасників: 8 - 28 років.

Конкурс відбуватиметься у номінаціях: бандурист-вокаліст, бандурист-інструменталіст та ансамбль у вікових категоріях: 8-13 років, 13-18 років, 18-28 років.

Для участі у конкурсі надсилайте на електронну пошту: konkurs@nrcu.gov.ua записи 2-х творів різного характеру вокального або інструментального жанрів. Записи мають бути зроблені у форматі mp3 44.1 - 48KHz 320 kbps. Необхідно також надіслати інформацію про конкурсанта, а саме: ім'я та прізвище (назву колективу), дату народження, поштову адресу та e-mail, назву навчального закладу, ім’я педагога (керівника колективу), інші відомості (за бажанням), а також фотографію учасника в українському національному вбранні (для розміщення на конкурсній сторінці на Facebook).

Увага! До ефіру потраплять записи виконавців, які пройдуть попередній відбір за критеріями художнього і технічного рівня.

Переможців визначить професійне журі. У кожній номінації за віковими категоріями буде визначено 1-ше, 2-ге, 3-тє місця. У віковій категорії 18-28 років також буде присуджено Ґран-прі.

 

 

Київ – сайт http://www.kobzari.org.ua/?page=news&subpage=87

 

Восьмий міжнародний дитячий конкурс юних бандуристів “Волинський кобзарик”

 

27.10.2017

 

Восьмий міжнародний дитячий конкурс юних бандуристів “Волинський кобзарик” проводиться з ініціативи Національної спілки кобзарів України, Луцького педагогічного коледжу, Волинського обласного осередку Національної спілки кобзарів України. Конкурс відбудеться 27.10-29.10.2017 р. в м. Луцьку.

 

Мета конкурсу

  • пропаганда традицій національної культури;
  • популяризація та розвиток народних музичних інструментів;
  • надання пріоритету національному кобзарському руху як складової частини патріотичного виховання молоді.

 

Умови та порядок проведення конкурсу

В конкурсних прослуховуваннях беруть окремі виконавці, учні музичних шкіл, шкіл мистецтв, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням музики, кобзарських шкіл і студій, виконавці аматори.

В рамках конкурсу буде проведений фестиваль «Кобзарська родина». Для участі у фестивалі запрошуються: сімейні, родинні ансамблі бандуристів (дуети, тріо, квартети, квінтети). Учасники виконують два твори. Програму виступу надіслати до 15 жовтня 2015 року.

 

Вікові категорії

  1. До 8 років.
  2. Від 8 до 12 років.
  3. Від 12 до 14 років.
  4. Від 15 до 16 років.

 

Номінації по жанрах

  1. Бандурист-співак.
  2. Бандурист-інструменталіст.
  3. Бандурист-аматор: вік необмежений, програма довільна.

 

Вимоги до конкурсних програм

Учасники виконують по три твори тривалістю до 10-12 хвилин:

  1. Співак-бандурист: два різнохарактерні вокальні твори (один з них на патріотичну тематику), інструментальний твір.
  2. Бандурист-інструменталіст: твір великої форми, класичний твір, мініатюра.

Порядок виступів на прослуховуванні встановлюється жеребкуванням.

Прослуховування проводиться публічно. Розподіл місць і премій серед учасників конкурсу визначаються на заключному засіданні журі відкритим голосуванням по кожній кандидатурі.

 

Порядок надання заявки на участь у конкурсі

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 1 жовтня 2017 року за адресою: kobzar_volun@ukr.net, або 43005 м. Луцьк, пр. Грушевського 8/20, Пилипчук Валентина Володимирівна, Голова Волинського обласного осередку НСКУ, тел. (0332) 24-93-72, моб. (050) 721-43-59.

У заявці зазначаються: прізвище та ім’я, вікова категорія, жанр, конкурсна програма, учбовий заклад, викладач, додається ксерокопія свідоцтва про народження, ідентифікаційного коду і фотографія.

 

Премії та нагороди

Учасники конкурсу, які зайняли І, ІІ та ІІІ місця, диплом дипломанта, отримують звання лауреатів та дипломи затвердженого зразка, подарунки та сувеніри від спонсорів та організаторів.

 

 

Рівне – сайт http://rivne.travel/ua/news/IV-mijnarodniy-etnichniy-festival-lirnitska-pokrova-u-rivnomu--12-15-jovtnya-2017-r-

 

ІV Міжнародний етнічний фестиваль «Лірницька Покрова у Рівному» (12-15 жовтня 2017 р.)

 

12-15 жовтня в рамках проекту «Рівне - місто унікальних подій» та за сприяння управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради відбудеться ІV Міжнародний етнічний фестиваль ЛІРНИЦЬКА ПОКРОВА У РІВНОМУ.

Відвідай Лірницьку Покрову – торкнися душею автентичних глибин достеменної традиції!

 

ПРОГРАМА

 

12 жовтня

17.00 – «Традиційна інструментальна музика та побутові танці Білорусі та України». Майстер-клас Алєся Лося та Васіля Гриня (Білорусь).

(Рівненський міський Палац дітей та молоді ,вул. Кн.Володимира,10)

 

13 жовтня

15.00 - Відкриття фестивалю, презентаційні виступи учасників.

– Круглий стіл: «Лірницька традиція Білорусі, Польщі та України: історія, практика, перспективи». Модератори: Алєсь Лось (Білорусь), Ремек Мазур-Ганай (Польща), Михайло Хай, Володимир Кушпет та Віктор Ковальчук (Україна).

- Танці під ліру та школа поліського танцю від Етнокультурного центру ПДМ .

(Рівненський міський Палац дітей та молоді , вул. Кн.Володимира,10)

 

14 жовтня

11.00. – Лірникування та кобзарювання на вулиці.

(Подвір’я Покровського та Воскресенського соборів, Майдан Незалежності, Площа Короленка)

11.00-15.00. Участь у заходах до Свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України та 75-ої річниці створення Української повстанської армії. (За окремим планом)

17.00 - Танці під ліру та школа поліського танцю від Етнокультурного центру ПДМ .

(Фойє І-го поверху МБК, вул. Соборна,3д)

18.00 - Заключний концерт фестивалю. (Виставкова зала МБК, вул. Соборна,3д)

 

15 жовтня

10.00 - Екскурсії для учасників фестивалю, лірникування та кобзарювання.

(Державний історико культурний заповідник м.Острог та м.Дубно), Культурно – археологічний центр «Пересопниця», с.Пересопниця Рівненського р-ну)

 

Учасники:

Алєсь Лось (Білорусь) - ліра

Васіль Гринь (Білорусь) – ліра

Яцек Галас (Польща) – ліра

Ремек Мазур-Ганай (Польща) – ліра

Михайло Хай (лірник Стефан, м.Київ) – ліра

Володимир Кушпет (с.Стрітівка , Київська обл.) - ліра, кобза Вересая

Дмитро Кузьмич (с.Стрітівка,Київська обл.- м.Рівне) – ліра

Юрій Сковкін (м.Київ - м.Рівне) - кобза Вересая

Андрій Ляшук (м.Рівне)– ліра

Тарас Силенко (м.Київ) – старосвітська бандура

Андрій Сілецький (м.Львів) – кобза Вересая

Тарас Дороцький (м.Львів) – ліра, старосвітська бандура

 

Організатори:

Рівненський міський Палац дітей та молоді . Етнокультурний центр Рівненського ПДМ .

ГО «Молодіжне творче об’єднання «Древлянські джерела».

Співорганізатори:

Рівненський Міський Будинок Культури.

КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР. Рівненське обласне відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.

Львівський лірницький та Київський кобзарський цехи

 Фестиваль відбуватиметься за сприяння управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради та в рамках проекту «Рівне-місто унікальних подій»

 

 

Івано-Франківськ – сайт http://gk-press.if.ua/prykarpatski-bijtsi-provedut-u-kalushi-vseukrayinskyj-festyval-pisni-narodzheni-v-ato/

 

Прикарпатські бійці проведуть у Калуші всеукраїнський фестиваль «Пісні, народжені в АТО»

 

Наталя Мостова             

 

В суботу, 14 жовтня, на День захисника України, в Калуші відбудеться всеукраїнський фестиваль авторської воєнної пісні «Пісні, народжені в АТО», який збере вояків з різних куточків держави.

Серед учасників – не лише талановиті бійці АТО, які пишуть музику, слова та виконують власні композиції, а й професійні артисти, котрі підтримують армію.

Вперше такий фестиваль відбувся в травні 2016 року в Дніпрі. Його ініціаторами стали бійці АТО, котрих підтримали у Дніпровській ОДА. Фестиваль став традиційним і постійно мандрує різними містами України. У його рамках записано вже два альбоми, які стали першими в історії незалежної України платівками військових пісень.

У Калуші фестиваль відбудеться о 17.00 в палаці культури «Юність». Організаторами заходу, які також є і його учасниками, стали боєць 72-ої механізованої бригади калушанин Іван Стратієнко та івано-франківський боєць 90-го окремого десантного батальйону Станіслав Паплінський. Фестиваль відбудеться за підтримки Калуської міської та районної рад, місцевих підприємців і народного депутата Віктора Шевченка.

Очікується, що свої композиції виконають більше 10 талановитих атовців. Серед учасників концерту будуть і такі бійці, які ще ніколи не були на Прикарпатті, тому приїдуть разом із дружинами та дітьми, щоб показати їм батьківщину Степана Бандери.

«Більшість із тих, хто почав писати вірші на війні, саме через творчість висловлюють свої емоції від пережитого на фронті досвіду, – розповідає Іван Стратієнко. – Я, наприклад, до війни не писав текстів на серйозні теми, а саме в зоні АТО народилася перша композиція в такому форматі під назвою «Сльози серця», пізніше – «Сивий туман». А на фестивалі, який буде в Калуші, презентую прем’єру третьої пісні, яку присвятив усім загиблим героям України».

«Фестиваль «Пісні, народжені в АТО» є складовою музичного військово-патріотичного руху, – зазначає Станіслав Паплінський. – Військова пісня дуже важлива на сьогодні. Ви й уявити собі не можете, як вона піднімає дух як бійцям, так і їхнім рідним! Також чи не основною метою фестивалю є вкотре нагадати збайдужілим українцям, що на сході точиться війна, яка стосується кожного в державі».

Наступного дня після фестивалю, у неділю 15 жовтня, відбудеться прес-конференція в с. Старий Угринів в музеї Степана Бандери. А потім учасники фестивалю завітають до садиби «Джерело» на Калущині, де відбуваються реабілітаційні заїзди для вояків.

 

 

Львів – сайт http://loda.gov.ua/news?id=31066

 

«Пісні війни» звучали у Національній академії сухопутних військ

імені гетьмана Петра Сагайдачного

 

Сьогодні, 13 жовтня, у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного презентували унікальний проект «Пісні війни».

На концерт-презентацію альбому сучасних фронтових пісень за участі авторів, воїнів АТО та українських артистів запросили більше 500 військовослужбовців. Присутнім на мистецькому заході був також голова Львівської ОДА Олег Синютка.

Усі композиції проекту «Пісні війни» україномовні, їх авторами є воїни АТО. Вони виконують фронтові пісні у дуеті з відомими зірками. Відтак, у концертній програмі – виступи Олекси Бика, Зиновія Медюха та Максима Перев’яка, Ігоря Шульца і Тараса Гаврика, Дар’ї  Зубенко, Богдана Ковальчина і Віктора Винника, Станіслава Паплінського, Сергія Тітаренка і Анички, Романа Семисала і сестер Тельнюк, Ірини Красоти та Ірини Долі, Олександра Рожка і Сергія Фоменка, Зиновія Медюха і Оксани Мухи, а також Тараса Тополі, балету «Життя» та Павла Табакова.  

 

 

Харків – сайт http://www.cultura.kh.ua/uk/news/5562-vidbuvsja-schorichnij-traditsijnij-kontsert-kobzarskoyi-muziki

 

Відбувся щорічний традиційний концерт кобзарської музики  .

 

6 жовтня 2017 року в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва, за ініціативи Фонду національно-культурних ініціатив імені Г. Хоткевича, відбувся щорічний традиційний концерт кобзарської музики. Починаючи з 2005 року, це вже 13-й концерт автентичного виконавства на кобзі, лірі, бандурі та інших інструментах. Цього року він був присвячений 140-річчю від дня народження видатного діяча української культури, письменника, музиканта, громадського діяча Гната Мартиновича Хоткевича.

У концерті, як завжди, взяли участь кобзарі та лірники з різних куточків України. Київ представляли Святослав Силенко, Ждан Безвербний, Сергій Чурай. Зі Львова приїхав Андрій Селецький, Ромни представляв Олександр Тріус, Черкащину - Михайло Коваль. Вперше серед виконавців був Володимир Габуда з Дніпра. Харків і Харківщину представили Назар Божинський, Кость Черемський і його син Тиміш. Автентичні балади Слобідського краю заспівав і відкрив програму Іван Попов. Декілька автентичних пісень Харківської та Полтавської областей виконав фольклорний гурт Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва «Муравський шлях» під керівництвом заслуженої артистки України Галини Лук’янець.

Ведучим концерту був науковець Олександр Савчук.

Глядацька зала Центру ледве вмістила усіх поціновувачів кобзарського мистецтва, які щиро і тепло зустрічали виступи кобзарів, лірників, бандуристів та співаків

 

 

Київ – сайт https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/slizmy-zmyty-bil-u-kyyevi-vidbudetsya-koncert-uchasnykiv-festyvalyu-pisni-narodzheni-v-ato

 

«Слізьми змити біль»: у Києві відбудеться концерт

учасників фестивалю «Пісні, народжені в АТО»

28 вересня 2017

 

29 вересня, в Києві відбудеться концерт фіналістів і учасників фестивалю «Пісні, народжені в АТО». У студії — учасники події

 

У студії Громадського радіо журналіст, доброволець «Правого сектора» Олексій Бик, та офіцер у відставці, В’ячеслав Купрієнко. Говоримо про фестиваль «Пісні, народжені в АТО»:

«Сама ідея фестивалю народилася на Дніпропетровщині, у місті Дніпро, і взагалі натхненником ідей був Володя Кочубей – це наш хороший друг, радіожурналіст. Ідея полягала в тому, щоб зробити фестиваль, що наповнений піснями, котрі писали люди, які пройшли війну, або зараз перебувають на війні в окопах, або причетні якось до цього – волонтери, чи інші люди, які тим чи іншим чином з цим пов’язані. Минулого року нас зібрали всіх у Дніпрі, це був перший великий концерт, фестиваль, який вилився в диск з піснями, які презентували минулого року тут, в Києві, в Жовтневому палаці. Цього року цей фестиваль відбувається вже вдруге, є друге коло переможців, і незабаром ми презентуємо диск за два роки, там буде близько 70-ти пісень», – сказав Олексій Бик.

В’ячеслав Купрієнко розповів про терапевтичний ефект від пісень про війну:

«Буває, що мені кажуть: давай тільки без війни, без сопель, люди втомились, у нас матері загиблих. Я кажу: хай вона поплаче, слізьми змиє той біль свій, їй легше стане, потім щось веселе, і це обов’язково треба. А якщо закривати очі: давайте ми їм будемо тільки «ля-ля-ля» співати, вони цю фальш відчують. Ці пісні потрібні, в певних дозах – не так, щоб валити одне і те ж. Ці пісні щирі, вони про біль. Вона ще раз переживе ту втрату сина чи ще когось, і це і є терапія», – сказав В’ячеслав Купрієнко.

 

 

Сайт https://ukurier.gov.ua/uk/news/na-donechchini-she-odin-literaturnij-festival/

 

На Донеччині — ще один літературний фестиваль

Павло КУЩ

 

На межі вересня і жовтня у Покровську на Донеччині започаткували Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Покровський ЛІТfest». Організували його відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради, центральна міська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка та громадська організація «Творче об’єднання «Суцвіття». Саме вони створили гарні умови для учасників, які приїхали сюди з населених пунктів Донеччини та сусідніх Дніпропетровської й Харківської областей і змагалися у таких творчих номінаціях: громадсько-патріотична, любовна і пейзажна, гумористична і сатирична, твори для дітей, духовна й авторська пісня.

Організатори подбали про авторитетний склад журі, у якому були письменник, директор видавництва «Український пріоритет» Володимир Шовкошитний, бард і публіцист Володимир Гонський зі столиці, а також місцеві письменники Петро Гайворонський і Валерій Романько, художник-карикатурист Микола Капуста та інші відомі творчі особистості.

Приємно, що дводенний творчий захід не обмежився конкурсними читаннями поетів і прозаїків, адже гостям в оновленій міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка запропонували ще й авторські зустрічі з присутніми тут письменниками, виступи тутешніх хореографічного колективу та театральної студії, літературний квест на дитячому майданчику, книжковий та хенд-мейд ярмарки, виставки картин місцевих художників, екскурсію до Покровського історичного музею і чимало іншого пізнавального й цікавого.

Як водиться, переможцям найпершого Покровського ЛІТfest’у вручили відповідні дипломи, всі учасники отримали дипломи-подяки, не залишилися без вдячності й члени журі та гості фестивалю. Але найбільшої подяки, схоже, заслуговують організатори цьогорічного літературного дійства — найпершого, та дуже перспективного для подальшого розвитку. Адже представники літературних об’єднань, які досі діють у деяких містах області від південного Маріуполя до північного Слов’янська, у форматі фестивалю отримали ще одну чудову нагоду для зустрічі, спілкування та обміну творами і книжками з колегами по творчості.

 

 

Київ – сайт https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/viyna-tabory-emigraciya-u-kyyevi-pokazaly-film-horobra-simnadcyatka-istoriya-ukrayinskoyi-kapely-bandurystiv

 

Війна, табори, еміграція: у Києві показали фільм «Хоробра сімнадцятка. Історія Української капели бандуристів»

 

10 жовтня у Києві презентували фільм про 17-х учасників та засновників капели бандуристів ім. Тараса Шевченка. У студії — автор фільму Орест Сушко

Трагічна і тріумфальна історія 17-ти українських бандуристів, які були насильно вивезені до німецьких таборів примусової праці у 1942 році, пройшли через Другу світову війну, і згодом опинились в еміграції — у Києві презентували фільм «Хоробра сімнадцятка. Історія Української капели бандуристів». У студії Громадського радіо автор фільму, кінорежисер Орест Сушко.

«Фільм не лише про цих 17-ть музикантів, які сформували кістяк капели бандуристів. Це історія, досвід, це третя хвиля еміграції для діаспори. Граючи в капелі, хлопці підтверджували силу громади для Північної Америки, для Австралії, де вони їхали. Це дало багато знання для самої громади», – сказав він.

Режисер також розповів про особисту сімейну історію, яка пов’язана з капелою:

«Формально я є учасником капели. Але для мене це має і символічне значення – ідентичність. Мій тато був першим канадським учасником. Він вперше зустрівся в капелою в 1942 в Україні, вдруге – після війни, в таборах біженців. Після об’єднаного концерту до нього підійшов Григорій Китастий, і запропонував поїхати з ними в Америку», – розповів  Орест Сушко.

 

 

Київ – сайт http://www.univ.kiev.ua/ru/news

 

Тарас Компаніченко навчив студентів КНУ чути музику сфер

 

9 жовтня у мистецькій залі Інституту філології відбулося чергове засідання літературної студії, на яку завітав керівник колективу «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко.

Тарас Компаніченко – колишній студент Університету. Нині він сам провів практично спрямовану лекцію для студентів про музику у слові.

Велика мета «Хореї Козацької» – відкрити для широкого загалу давні тексти, зацікавити ними, навчити правильно їх читати. Через музику це зробити простіше. «Говорити про слово як пісню можна без кінця», – каже Компаніченко. Багато залежить і від декламування. Цим прийомом Тарас користується перед тим, як покласти слова на музику.

Як діє давня українська мова на сучасного слухача, Тарас показав разом із своїм товаришем із «Хореї» Михайлом Качалом. Вони зіграли на лютні, бандурі та фідлі кілька пісень різних періодів. Лунали середньовічний різдвяний гімн «З нами Бог», весела пісня про страшний суд «А горе мні, грішнику», обробка «De libertate» Григорія Сковороди (додали епіграф з Радивиловського та «силу»), 2 тексти Стуса, а на завершення – власний текст «Дума про Савур-могилу», від якої у слухачів на очі наверталися сльози, а по шкірі бігли мурашки. Дехто упродовж міні-концерту підспівував виконавцям.

Не оминули теми війни. Звучали історії про волонтерів, бійців АТО, лунали пісні на цю тему. Запрошений гість зауважив, що іноді в народній пісні – історія окремого воїна чи цілої війни.

Філологам цікаво було поглянути на давні друковані видання – джерела для музики «Хореї Козацької». Тарас приніс із собою чималу бібліотеку. Словники Памва Беринди, Павла Білецького-Носенка, факсимільні видання збірників пісень та багато іншого. Важливим для Тараса є збірник Івана Величковсього, що він його колись знайшов у батька і з того моменту зачитав буквально до дір. Окрім цього, деякі слова Тарас розкодував із принесених словників просто на майстер-класі. Цікаво, що рос. «солянка» – це калька з українського «шарий борщ» чи що «бити баклуші» – питомо український фразеологізм. Чи що означають слова «сливе», «літость», «шушун». Або що слово «возбранник» – не «обраний», а «непереможний у битві воїн» (за Бериндою). Тож цікаво було і літтворцям, і україністам, які теж відвідали лекцію.

Насамкінець зустрічі Тарас Компаніченко порадив студентам більше пізнати українських та зарубіжних композиторів. Тарас прагнув донести поезію через музику та навчити майбутніх творців найважливішому: поет – це той, хто може передати в слові своє враження.

За неймовірну енергетику та мудрість гостю подякував директор Центру літературної творчості Михайло Кузьмович Наєнко, який презентував Тарасові Компаніченку символічну шаблю.

«Чуйте музику сфер!» – закликав Тарас.

 

Текст – Юлії Кузьменко

 

 

Сайт https://vchasnoua.com/donbass/53392-potuzhnij-golfstrim-u-literaturi-jde-same-z-donbasu-avtori-proektu-poroda-pro-tvorchij-fenomen-zi-skhodu

 

«Потужний «гольфстрім» у літературі йде саме з Донбасу», -

автори проекту «Порода» про творчий феномен зі сходу

06.10.2017

 

Презентація антології українських письменників Донбасу «Порода» цієї осені стала однією з найяскравіших подій у літературному житті України. Видання було представлено на Львівському форумі, а також презентоване у містах східного регіону і Києві. Книжку вже називають проривом і незаперечним доказом того, що Донбас завжди був і залишається українським. Про виникнення ідеї створення збірки «Порода» і те, як твори авторів зі сходу змінюють ставлення до Донбасу, редакції «Вчасно» розповіли керівник проекту Станіслав Федорчук і письменник Дмитро Білий.

ІА «Вчасно»: Презентація книги «Порода» під час Львівського форуму видавців викликала резонанс серед експертів. Що саме сколихнуло людей?

Станіслав Федорчук: На Львівському форумі книга «Порода» взяла дві номінації: увійшла в 20-ку золотих творів за версією Укрінформу та «Десять сенсацій» за версією Громадського ТБ. Раніше такого продукту не було. Всі антології, що укладалися, мали суто регіональне значення і не претендували на загальноукраїнську аудиторію. На початку 2000-х років вийшла збірка молодих письменників Донеччини, але хто знав про неї поза межами області? Майже ніхто.

У нас на Львівському форумі було достатньо облич, хто не соромився розповідати про себе, презентувати себе в цій книзі. Це Сергій Жадан, Олексій Чупа, Любов Якимчук. Усі вони вже мають свою аудиторію, впізнаванні читачами. Звичайно, успіх презентації книги був багато в чому завдяки цим авторам.

У нас вийшов досить амбітний проект: під однією палітуркою зібрані дуже різні голоси, і це вийшло досить органічно. Не скажу, що антологія постмодерна, тут представлені письменники різних поколінь.

Взагалі антологія покликана показати не окремішність літератури Донбасу, а її органічність з усією українською літературою. Всі ті теми, що в різні періоди хвилювали українських митців, відображені в творах й місцевих авторів.

- Чому виникла ідея створення антології?

- Ця книга не творилася  зараз. Ідея виникла ще в 2014 році в упорядників Микити Григорова та Веніаміна Білявського, які стали вигнанцями, виїхавши з окупованого Донецька. Вони вирішили створити такий собі «Ноєв ковчег»,  зібрати усіх авторів сходу в одному «місці», зробити це у вигляді книги. Весь цей час задумка залишалася лише ідеєю.

Про втілення її в життя почала йти мова в жовтні минулого року,  коли з письменником та поетом Сергієм Жаданом взяли проект під нашу опіку і почали шукати можливість видання антології.

Скажу не приховуючи: більшість людей, з ким говорили, або відверто висловлювали небажання підтримувати проект, бо з Донеччиною та Луганщиною пов’язано багато негативу, або вважали, що це непотрібно, і антологія нічого не змінить: «Не витрачайте сили, спускайтеся на землю».

Але більшість нашої команди – ідеалісти, які були переконані, що у антології є майбутнє. Нарешті вдалося знайти  можливість для видання книги, благодійний фонд «Відродження» оплатив друкування накладу в 2 тис. примірників. Половина книг буде роздаватися по бібліотеках, половину плануємо продати.

- Яким чином обирали авторів, чиї твори увійшли до антології «Порода»?

- Письменників з «Породи»  можна умовно розділити на три категорії. Перша – це автори-класики, які вже давно є членами Спілки письменників та здобули премії, чия творчість вивчається в школах та вишах, давно впізнавані в Україні. Василь Стус, Володимир Сосюра, Іван Дзюба – всі відомі імена.

Друга категорія – молоді письменники, які зараз друкуються чи друкувалися в 2000-х роках. Деякі з них стали дуже популярними вже після переселення в нові регіони, інші здобули меншу відомість, але вони також пишуть про рідну землю.

До третьої категорії віднесли тих авторів, які не є вихідцями з Донеччини чи Луганщини, але пишуть про регіон, про війну, своєю творчістю досліджують те, що тут відбувається. Таких письменників лише троє – один з Києва та два іноземці.

Автор мав право надіслати до упорядників той текст, який він сам вважав найкращим, щоб показати себе в літературі. Довелося різати те що отримали, бо виходило аж 800 сторінок, прийшлося прибрати половину. Були обмежені обсягом книги, саме тому не всі автори ввійшли до антології. Звучали пропозиції зробити два чи навіть три томи, але через обмежений бюджет такої можливості не було.

Наша команда вірить, що настане час для доповнення і книжка ще не раз обійде Україну і не раз стане темою для дискусій, в першу чергу фахових, для культурологів, політологів, філологів. Антологія набагато ширше, ніж культурний зріз митців слова з Донбасу.

- Чому книгу назвали «Порода»?

- Перший варіант назви антології був «Світові - степові», але після обміркувань, вирішили, що це занадто великий замах. Тоді батько одного з упорядників запропонував назвати збірку «Порода». На Донбасі це слово сприймається стосовно вугільної промисловості. З одного боку, порода – це той непотріб, що залишається після видобутку вугілля.  А з іншого боку, в породі залишається багато корисних елементів, які треба навчитися витягувати.

Ще одне значення «породи» - приналежність до благородного роду. Більшість сучасних авторів, чиї твори увійшли до антології - переселенці. Саме ця категорія людей стає об’єктом стигматизації, письменники й на своїй шкурі відчувають, що місцеве населення очікує від них якогось негативу, а не творчих здобуток та нових книг. А цю тенденцію треба міняти.

Для оформлення палітурки, до речі, використали роботу відомого художника з Горлівки Петра Антипа, який також був змушений покинути рідне місто.

- Яким чином склалася доля тих письменників, що стали переселенцями?

- Автори антології – у своїй більшості вихідці Донецького національного університету з історичного чи філологічного факультетів. Це не випадковість: саме в Донецьку автори книги виросли та сформувалися як особистості. Така ж ситуація і на Луганщині. Тобто кузня кадрів існувала.

Певна кількість авторів належить саме цій землі, незалежно від того, куди поїхали далі. Дехто боляче переживає ці часи, дехто успішний, дехто ні. Наприклад, Олексій Чупа здобув популярність та визнання вже після переїзду, його почали активно друкувати, запрошувати за кордон. Любов Якимчук нарешті почали перекладати іноземними мовами. Але це не стосується всіх письменників, не всі стали видаваними. Деякі з них зовсім не можуть у своїй творчості торкатися теми війни, біженців.

Головна мета видання «Породи» - не сама антологія, це в першу чергу популяризація творчості письменників Донбасу.  Я хочу, щоб уся Україна знала про цих вихідців з Донеччини та Луганщини, щоб кожне місто чи село, куди вони переїхали, пишалися, що ці люди приїхали саме до них, що тепер вони є частиною їхнього культурного ландшафту.

Відомий історик з Донеччини Дмитро Білий, який у травні 2014 року покинув рідну Макіївку та оселився у Львові, лише завдяки презентації «Породи» вперше за три роки приїхав до рідного краю. Протягом декількох днів перебування в північній частині Донецької області не міг вдосталь надихатися степом – настільки скучив за малою Батьківщиною.

ІА «Вчасно»:  Дмитро, яка ваша робота увійшла до антології «Порода» і що саме Ви хотіли донести до читача?

Дмитро Білий: До книжки увійшов уривок з мого першого роману, написаного в 1999 році. З історико-містичного пригодницького роман обрали новелу, яка розповідає про складні часи на Західній Україні в кінці 40-х років, як східний українець потрапляє в ті події, його сприйняття та роздуми. Новела називається  «Іди і дивись».

Коли я переїхав жити до Львова, то побачив що тамтешні мешканці або нічого не знають про культуру Донбасу, або сповнені стереотипами. Ніби то Донеччина – це виключно пролетарії та шахтарі, які прокидаються під «гудок», думають лише про шахту чи метал. А наш край славетний письменниками, українською культурою, яка розвивається тут починаючи з XIII століття! Одним із завдань вторгнення ворога було зупинити розвиток українського Донбасу, зруйнувати економіку регіону, який швидко набирав обертів.

- Як зможе антологія «Порода» змінити ставлення до Донеччини?

-  Література - досить впливовий фактор на свідомість суспільства,  але це тільки один з факторів.  Потрібна цілеспрямована співпраця на рівні державних структур, освіти, літератури, щоб це була не одна збірка, а виходило якомога більше творів донецьких письменників. Зараз дуже потужний донбаський феномен у літературі. Це Любов Якимчук, Сергій Жадан, Олексій Чупа, Володимир Рафієнко… Не в образу іншим регіонам, я б сказав отакий потужний «гольфстрім» у літературі йде саме з Донбасу.

Ми розсіялися по Україні, але на відстані знаходимо спільні інтереси.

- Яких, на вашу думку, ще книг потребує Донбас?

- На Донбасі літератури не менше, ніж в інших регіонах. Останнім часом почали доходити українські видання набагато більше, ніж раніше. В мирні часи в Донецьку працював колосальний книжковий ринок, де  можна було знайти майже все. Справді, мало було української літератури, так на ті часи її  видавали мало взагалі.

Зараз, коли почали діяти санкції проти ввезення літератури потужного конкурента, українські видавництва активізувалися. По насиченості книжками я б не сказав, що Донбас відстає від решти України. Що проблематичне -  необхідна конкретна державна підтримка по відкриттю крамниць, щоб держава робила певні субсидіювання на книгарні, тоді ціни книжки не будуть такими «зашкварними», а доступними для всіх читачів.

ІА «Вчасно»:  Станіслав, на якого читача розрахована книга «Порода», де її можна придбати?

Станіслав Федорчук: «Порода» розрахована на читачів віком 16+, в ній немає занадто «перепечених» текстів, книга достатньо зважена і акуратна. Сподіваємося, що її прочитають якомога більше людей, особливо ті, хто виступають в якості «експертів» Донеччини, її культури. Саме вони, виступаючи на центральних телеканалах, формують громадську думку. Нехай спочатку прочитають, а потім уже формують думку  суспільства про цей край, про людей які тут живуть, про культуру, про літературні школи. їх виступи та роздуми мають на базуватися на певному знанні, а не на політичних переконаннях чи прочитаних гаслах на транспарантах. Суспільство має розуміти, що Донецьк  - так само один зі стовпів української культури, як Київ чи Львів.

Придбати книжку можна або під час презентацій, ми обов’язково приїдемо на Донеччину в листопаді на літературно-художній проект «Кальміюс», або у видавництві «Легенда», де була надрукована антологія.

- Чи існують у вашій творчій команді наміри продовжити роботу щодо популяризації митців з Донеччини?

- Антологія «Порода» - лише частина великого проекту. На радіо «Свобода» вже записані декілька інтерв’ю з письменниками, на цьому ж ресурсі можна послухати уривки з їхніх творів, які читають самі автори. Вже існує домовленість з інтернет-телебаченням про організацію тематичних дискусій. Плануємо зібрати творчий десант хоча б з 10 письменників та поїхати на Донеччину та Луганщину, щоб поспілкуватися з читачами.

Можливо, буде окрема книжка з прямою мовою авторів  про своє життя, про суспільство. Іноді важливо не тільки дати голос автору через його твори, а дати голос як людині, особистості, що не менш важливо ніж видавати твори.

Завдяки нашим партнерам у рамках проекту «Книжка на Схід» з презентацією «Породи» ми побували в Бахмуті, Слов’янську, Краматорську, Дружківці, Лимані. Обов’язково приїдемо до Маріуполя, в рамках іншого проекту. Будь яка книжка не має власного голосу, голоси книжки - це її автори. Якщо вони будуть говорити з аудиторією, книжка буде жива.