Бюлетень №9 (387) 2016 рік
Новини одним рядком:
27 лютого з 10-ї ранку до 18-ї вечора пізнавальний час у Літмузеї
3 березня – програма Алли Титаренко «Осторожно, женская логика!» за участі Євгенії Торопової, Суми, бібліотека Шевченка
4 березня – концерт «Життя — як пісня», присвячений Володимиру Івасюку та Михайлу Вербицькому, Чернівці, філармонія
4 березня – концерт-бенефіс до 60-річчя Олександра Супруна, Запоріжжя, вул. Гоголя, 60, Ляльковий театр
5 березня – концерт Юлія Кіма (Ізраїль), Запоріжжя, Палац культури “Металург”
5-6 березня – 10-й фестиваль авторської пісні “Березневий кіт” , Запоріжжя, Палац культури “Орбіта”
6 березня – концерт "Песни горячих мачо" КАП “Біла Ворона”, Миколаїв, Науково-педагогічна бібліотека (Буд. творчості учнів)
8 березня – концерт Юлія Кіма, Дніпропетровськ, “Менора”
9 березня – день народження Тараса Шевченка
9 березня – концерт Юлія Кіма, Харків, вул. Скрипника, 7, Центр культури Київського району
9-11 березня – V Всеукраїнський конкурс юних бандуристів “Кобзарська юнь України”, Чернігів, музична школа №1
11 березня – концерт Юлія Кіма, Одеса, Beit Grand, єврейський культурний центр
12-13 березня – IV Всеукраїнський конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар», Запоріжжя, пр. Леніна,183, зал ім. М. І. Глінки
12-13 березня – Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Країна Талантів» у Херсоні
12 березня – концерт Юлія Кіма, Київ, планетарій
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net, p_karta@maіl.ru
Миколаїв – Ольга Золотухіна
Добрый день, господа,
КОНЦЕРТ клуба авторской песни БЕЛАЯ ВОРОНА "Песни горячих мачо", посвященный весне, как всегда, будет - обо всём))
ДАТА: 6 марта (воскресенье)
МЕСТО: Научно-педагогическая библиотека (в Доме творчества учащихся)
НАЧАЛО: в 15:00
Вход свободный
Харків – Літературний музей
27 лютого з 10-ї ранку до 18-ї вечора пропонуємо вам напрочуд активний, веселий і пізнавальний час у Літмузеї. Ми протягом усього місяця готувались до цього дня, а отже - маємо тепер дуже насичену програму:
11:00 - проводжаємо зиму зі Сніговою Королевою та Гансом Християном Андерсеном на новому, ще гарячому (!!!), музейному занятті. Як завжди, будемо грати в літературні ігри, співати, шукати приховані смисли, а ще - заберемо з собою на згадку виготовлену власноруч паперову іграшку, популярну в Данії протягом зимового сезону.
13:00 - святкуємо 145-літній ювілей Лесі Українки. До вашої уваги - слайд-лекція "Хотіла б я піснею стати...", розрахована на родинне відвідування, а також - на дорослу аудиторію.
16:00 - Створюємо свій власний мультик разом зі Світланою Дахіною!
Окрім запропонованих активностей, можна просто завітати в суботу до Літмузею і походити різними атмосферними просторами... Протягом дня будуть відкритими всі музейні експозиції: "Григорій Сковорода: мандрівка за щастям", "Будемо жити! (світова література про війни ХХ ст.)", "Сучукрліт"...
Вхід до музею у суботу - 20 грн з людини.
Вартість майтер-класу зі створення мультфільма - 30 грн.
До зустрічі в Літмузеї!
Подія на фб: https://www.facebook.com/events/1571660186489267/
Подія про майстер-клас із мультиплікації https://www.facebook.com/events/1334515859907186/
Березень у Літмузеї
Щоп'ятниці, 19.00 – збори Кіноклубу в Літмузеї (анонси на сторінці kinoklub_litmuz.livejournal.com)
18 березня, 17.00 – презентація книжки Валерії Бакуліної «Хто вкрав істину?»
19 березня, 13.00 – «КолоКоміксів. Історії про екогероїв»
21 березня, 17.00 – «День поезії в Літмузеї»
23 березня, 18.00 – «Жіноча маніфестація у "Кав'ярні Пóка"»
26 березня, 10.00-18.00 – «Вихідні в Літмузеї»
Виставки
«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Постійна експозиція Харківського Літмузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
«“Будемо жити!” (світова література про війни ХХ століття)»
Експонати виставки – це твори світових класиків про війну, артефакти та фото із зони бойових дій на Сході України. Вони створюють атмосферу причетності кожного до сучасної війни в Україні, а також включають трагічне сьогодення у мілітарний контекст ХХ-ХХІ ст.
Заходи
«Кав’ярня Пока» – «місце перепочинку літераторських душ 20-х рр.», де обговорювалися пекучі теми та народжувалися ідеї.
Раз на місяць протягом цілого року сходи Літмузею перетворюватимуться на очуднений простір у стилі «Кав'ярні Пока», де любили збиратися літератори. У 20-х числах, 20 щасливих відвідувачів зможуть побувати на особливому заході про 1920-ті роки. Скуштувати улюблені напої і ласощі котрогось із письменників, побути учасником творчої текстової лабораторії, дізнатися чимало невідомих історій.
Меню кав’ярні Пока:
• Атмосфера столичного Харкова, відтворена за документами, листами, спогадами.
• Мистецька тусовка: дружба, суперництво, кохання.
• Одяг від «письменницьких брендів» 1920-х.
• Улюблені страви літераторів.
• Богемний відпочинок і розваги.
• Творча лабораторія, секрети написання модерного й авангардного текстів.
• Музика й живопис із 1920-х.
• Сходи, які мають, що сказати, та стіни, які мають вуха...
І – головне: безпосередня участь кожного з вас.
Адреса: м. Харків, вул. Багалія, 6 (ст. м. «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова»).
Вартість вхідного квитка до музею – 12 грн. 50 коп. (для учнів та студентів – 7 грн ),
екскурсії чи інтерактивної програми – 50 грн. Довідки за телефоном 706-25-79.
Слідкуйте за подіями в Літмузеї на сторінках http://www.facebook.com/groups/lit.museum/ та http://vk.com/litmuzey_club
Суми – сайт КАП “Булат” http://www.bulatclub.com/frm/index.php?t=1669&p=8615#pp8615
Дорогие друзья! В первые дни весны, накануне самого женского праздника, приглашаем вас на юмористическую программу Аллы Титаренко «Осторожно, женская логика!» (при участии Евгении Тороповой). Концерт состоится в отделе искусств Центральной городской библиотеки им. Т.Г.Шевченко 3 марта в 17-30. В программе: песни, стихи, анекдоты на тему того, чему нет никакой альтернативы - женской логики, ведь это повод для мужской логики отдохнуть с непредсказуемым результатом и пофилософствовать на тему сущности самого загадочного существа на Земле – Женщины!!!
Київ – сайт КАП “Дом” http://www.dom.bardy.org/afisha-cluba
Детки-конфетки и солнечная Лена: концерт
Марьяна Крамар
26 февраля Лена Лысенко и ее замечательные воспитанники подарят клубу «Дом» в последнюю пятницу этой зимы солнечные лучики — предвестники весны в виде своих улыбок, серьезных детских глаз и недетских песен, которые они исполняют с недетской серьезностью — красиво и со вкусом.
Нас ждет концерт театра бардовской песни, организованной педагогом со светлой душой Леной Лысенко в Подольском доме детского творчества. Ребята уже не раз поражали и восхищали публику на фестивалях авторской песни, никогда не оставаясь незамеченными. Вот и в «Доме» теперь можно будет увидеть этих замечательных артистов — вовсе не маленьких, как может кому-то показаться. Ведь они прекрасно понимают о чем поют, а песни не из разряда простеньких. А это уже осознанность, взрослость. Это не всегда зависит от возраста, а говорит о наличии чего-то очень важного внутри человека. Приходите посмотреть!
Запоріжжя – сайт http://iz.com.ua/zaporoje/92857-gotovona-yubilee-zaporozhskogo-barda-aleksandra-supruna-vystupyat-gosti-iz-ssha-izrailya-kazahstana-moldovy-gruzii-i-ukrainy.htmlКобзар Шкрум [Віктор Пашник] у Сумах
Повна зала, дві з половиною години живої української музики, численні запитання глядачів, розпродані диски, щирі емоції і прохання приїжджати знов - таким був концерт Віктора Пашника в Сумах!
На юбилее запорожского барда Александра Супруна выступят гости
из США, Израиля, Казахстана, Молдовы, Грузии и Украины
Концерт-бенефис к своему 60-летию известный запорожский бард, президент клуба авторской песни "" Александр Супрун проведет в день рождения — 4 марта. А 5 и 6 марта организует фестиваль "Мартовский кот", которые впервые провел ровно 10 лет назад.
- Именно в день рождения выйти на сцену — думаю, это круто! - говорит Александр Супрун. - Выступлю не только я, но и мои любимые друзья из разных стран, с которыми выступал долгие годы. Формула юбилея - "Я — это не я, а лица моих дорогих друзей".
Вечер пройдет в форме музыкального спектакля, где выступят театр эстрадных миниатюр "Старый Будильник", джазовые музыканты из США и Израиля, фантастический танцор, руководитель запорожской школы танца "Фиеста" Геннадий Шевцов, яркие авторы и исполнители из Казахстана, Молдовы, Грузии и Украины.
- С чего началось ваше увлечение музыкой, авторской песней?
- Сорвал листик календаря, а там были интересные стихи. Мне было 20 лет, и мне впервые захотелось написать музыку.
До этого пел в школьном ВИА. А научился играть на гитаре, когда служил в армии, в ансамбле песни и пляски Черноморского флота.
Я выступил с этой песней и стал победителем на бардовском конкурсе. С тех пор пишу музыку на понравившиеся стихи и всю жизнь связан с музыкой.
- Что считаете главным достижением в личной и творческой жизни?
- Огромное количество поездок, выступления в самых разных местах. Я пел в Кремлевском Дворце съездов, я четыре раза стоял на сцене Дворца съездов Украины, выступал в Индии, Непале, Болгарии, Израиле, Польше, Франции… Из недавних поездок - у меня был концерт в Одессе. А также побывал в Ялте, на фестивале имени горноспасателя Артура Григоряна. И могу сказать, что творческие люди все равно едины и никакие политики не смогут нас разделить.
Есть колоссальный багаж и опыт концертной деятельности. И моя общественная, и личная жизнь, это, на самом деле — творчество.
- А ваша семья — это…
- Мои близкие, родственники, это моя мама, моя сестра, племянница, две внучки.
- О каком подарке мечтаете?
- Опять хочется съездить в Париж, где я еще не был (улыбается), хотя и был во Франции. Так что мечта остается.
Приходите!
Концерт-бенефис Александра Супруна состоится в театре кукол 4 марта, начало в 18.00.
10-й фестиваль авторской песни "Мартовский кот" состоится во Дворце культуры "Орбита" 5 марта в 17.00, 6 марта в 16.00.
Телефоны для справок: 066-737-93-82, 096-360-88-08.
Запоріжжя – сайт http://www.filarmonic.zp.ua/afisha/item/1426-hala-kontsert-iv-vseukrayinskoho-konkursu-festyvalyu-khortytskyy-kobzar
У концертному залі ім. М.І. Глінки чекають на юних бандуристів з усієї країни!
12 березня 2016 року відбудеться ІV Всеукраїнський конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар». Бандура – інструмент, на якому шістдесят п’ять струн, і аналога якому немає ніде в світі. Мелодії бандури живлять серця українців не одне століття. Проведення конкурсу-фестивалю у Запоріжжі не випадково, адже саме тут бандурне мистецтво має своє коріння та продовжує розвиватись і надалі. Тому, Всеукраїнський конкурс-фестиваль - унікальна нагода почути бандуристів з усіх куточків країни. Учасниками вже стали понад 250 молодих талановитих бандуристів від 6 до 16 років з 15 областей України.
Конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар» - культурно-мистецька акція на честь гідного вшанування 202-річного ювілею Великого Кобзаря України Тараса Григоровича Шевченка. В знак вшанування кожен бандурист-вокаліст виконає твір на слова Тараса Шевченка.
Урочисте відкриття конкурсу-фестивалю «Хортицький Кобзар» відбудеться о 9.30 у великій залі Запорізької обласної філармонії. В ході проведення конкурсної програми, яка розпочнеться о 10.00, визначать кращих у номінаціях бандурист-вокаліст та бандурист-інструменталіст. До складу журі запрошені провідні фахівці-бандуристи, відомі діячі культури України на чолі з головою Національної спілки кобзарів України, народним артистом України, професором Володимиром Єсипком (Київ). На всіх гостей козацької столиці чекають майстер-класи провідних бандуристів України, зокрема соліста Національної капели бандуристів, заслуженого артиста України Сергія Захарця (Київ, старосвітська бандура). Всі учасники матимуть змогу відвідати Національний заповідник «Хортиця».
На святковому гала-концерті о 17.00 юні бандуристи даруватимуть своє мистецтво разом із майстрами сцени. Всі охочі зможуть безкоштовно відвідати свято музики та краси.
Конкурс-фестиваль «Хортицький Кобзар» це прекрасна нагода об’єднати усіх поціновувачів нерозгаданої таїни мелодій струн бандури, поспілкуватися, поділитися досвідом й продемонструвати майстерність гри на інструменті, який по праву вважають національним символом України.
Тож, грай бандуро, весели серце українців! Нехай щастить всім учасникам конкурсу-фестивалю «Хортицький Кобзар»!
До зустрічі 12 березня цього року у концертному залі ім. М.І. Глінки Запорізької обласної філармонії!
Київ – сайт http://festivali.org.ua/
ПОЛОЖЕННЯ
про Всеукраїнський фестиваль-конкурс
«Країна Талантів»
При підтримці Міністерства освіти і науки України і Міністерства культури України,
під гаслом: «Молодь – за майбутнє без СНІДУ, наркотиків, тютюнокуріння, правопорушень та забруднення навколишнього середовища!»
У рамках проектів «Прем’єра», «Покажи талант світу», «Найяскравіші таланти України» і Соціально-благодійного проекту
«Україна у нас єдина!»
I. Дата і місце проведення:
Фестиваль-конкурс відбуватиметься 12-13 березня 2016 року, в м. Херсон, вул. 40 Років Жовтня 27, Херсонський Державний Університет, концертна зала
II. Вікові категорії, номінації, вимоги до конкурсної програми:
1. ВІКОВІ КАТЕГОРІЇ:
Дитяча номінація – від 4 до 8 років
2 категорія – від 9 до 12 років;
3 категорія – від 13 до 17 років;
4 категорія – від 18 і більше.
2. НОМІНАЦІЇ:
Вокальне мистецтво (солісти, дуети, ансамблі):
Жанр – естрадний вокал;
Жанр – народний вокал;
Жанр – академічний вокал;
Жанр – джазовий вокал;
Жанр – авторська пісня;
Жанр – реп.
Хореографічне мистецтво (солісти, дуети, малі та великі форми):
Жанр – танці народів світу;
Жанр – класична хореографія;
Жанр – сучасна хореографія;
Жанр – естрадний танець;
Жанр – народна стилізація;
Жанр – бальна хореографія;
Жанр – брейк-данс, хіп-хоп.
Оригінальне мистецтво ( солісти, дуети, ансамблі):
Жанр – циркове мистецтво;
Жанр – художнє читання;
Жанр – естрадні мініатюри;
Жанр – театри мод та модельні агенції;
Жанр – інструментальна музика.
3. Усі виступи виконуються наживо у супроводі фонограми ( - ) або а`cappella. Фонограми номерів подавати в день проведення фестивалю звукооператору на флешці. (Диски не приймаються!!!). На флешці повинні буди лише файли фонограм представлених в заявці номерів. Для того, щоб учасники, які бажають виконати більше одного конкурсного номеру, мали змогу переодягнути сценічні костюми, ці конкурсанти у кожній номінації будуть виходити на сцену двічі, тобто, спочатку виконають перший номер свого виступу, а згодом інший. Тому потрібно обов’язково пронумеруйте («01» і «02») свої фонограми, в залежності від того, яка фонограма повинна прозвучати першою, а яка другою.
Текст не повинен містити ненормативну лексику!!!
4. Власна відео і фото зйомка на заходах фестивалю дозволена. Учасники можуть попередньо замовити професійний (професійною теле і фото апаратурою) відеозапис свого виступу (50 грн. за відео зйомку одного концертного номеру), і фото (50 грн. за фотозйомку всіх номерів виступу кожного виконавця).
5. У разі порушення регламенту, публічного ігнорування норм моралі, виявлення неповаги до інших конкурсантів, організаторів, або членів журі учасники за рішенням дирекції знімаються з конкурсу.
6. Відповідальність за життя і здоров'я дітей несуть батьки, родичі, керівники та супроводжуючі особи.
III. Журі, критерії оцінки виступів:
1. До складу журі входять: викладачі вузів музичних дисциплін, представники Продюсерських та Фестивальних центрів, концертних агенцій, працівники шоу-бізнесу.
2. Журі обирає переможців та призерів фестивалю за такими критеріями:
• Виконавська майстерність;
• Художній рівень репертуару;
• Сценічна культура;
• Якість аранжування обробки, інструментовки;
• Новизна подачі матеріалу.
3. Підсумки результатів проводиться шляхом підрахунку суми оцінок журі і виведення середнього балу. Кожен член журі оцінює учасника по 10-ти бальній системі.
Результат висвітлюється за сумою усіх балів, що набрали виконавці. Тож, оцінювання і підрахунок оцінок журі є відкритим. Члени журі піднімають дощечки з оцінками після виступу кожного конкурсанта, всі ці оцінки зразу ж оголошують ведучі. Тож і учасники, і глядачі будуть знати оцінки і їх суму зразу ж, після виступу кожного конкурсанта. Загальний результат буде оголошено при нагороджені.
Для виявлення володаря «Гран-Прі» чи інших призових місць члени журі залишають за собою право колегіально визначити найбільш яскравого і достойного на приз кандидата, навіть якщо його загальна сума балів буде рівною з іншим конкурсантом чи кількома конкурсантами.
Рішення журі є остаточним і оскарженню не підлягає.
IV. Програма фестивалю:
12 березня
8:00 – реєстрація учасників;
10:00 – саундчек;
12:00 – початок першого конкурсного дня (хореографія). По закінченні – нагородження учасників.
13 березня
10:00 – саундчек;
12:00 – початок другого конкурсного дня (вокал і інші жанри).
По закінченні – виступи «Гостей фестивалю», нагородження учасників.
V. Нагородження:
Нагородження проводяться по віковим категоріям, номінаціям і жанрам:
• Диплом Гран-прі і кубок (два Гран-прі, за хореографію і вокал);
• Диплом Першого ступеню і кубок, (Десять місць).
• Диплом Другого ступеню і кубок (Двадцять місць)..
• Диплом Третього ступеню і медаль. (Нагороди третього ступеню отримують усі інші конкурсанти. При великій кількості учасників можливо нагородження: 20 перших і 30 других місць).
1. Кращі номери фестивалю отримують право прийняти участь у літніх гала-фіналах, які організатори проводять (у рамках проекту «Фестивальне літо») протягом кожного курортного сезону на Чорноморському узбережжі Херсонщини і інших курортах України – без сплати вступного внеску за участь.
2. Кращим виконавцям фестивалю вручаються «ЗАПРОШЕННЯ» на участь у проекті «Найяскравіші таланти України на столичній сцені», на гала-концертах, що проводяться з травня по жовтень на відкритих літніх сценах Києва, а також на головній вулиці країни на Хрещатику, на Майдані Незалежності – без сплати вступного внеску за участь.
3. Дипломи «ПОДЯКА» вручаються усім керівникам колективів і установам, чиї вихованці приймали участь у фестивалі. (Керівникам надавати повну інформацію про себе – Прізвище, ім’я, по-батькові; повну назву закладів).
4. З метою подальшої підтримки кращих виконавців і колективів проекту, організатори будуть запрошувати їх на участь у престижних гала-концертах «Країни талантів», які будуть проходити протягом року у багатьох містах України.
VI. Організатори фестивалю:
• Херсонський Державний Університет, факультет культури і мистецтв, м. Херсон, вул. 40 Років Жовтня 27.
• Фестивальний центр «BORZENKO records», м. Київ; ХМБФ «Прем’єра століття», м. Херсон.
Тел.066-254-93-86, 097-305-39-55, 063-443-88=94
Е-mail: borzenko_g@i.ua
В Контакті: http://vk.com/gregoriy_borzenko
• Партнери фестивалю: ТРК «Скіфія», ТРК «Херсон», радіо «Таврія», Меценат Тарас Бурда, Готелі «Турист», «Кристал», «Станція юних туристів», кафе «Солодкий рай», Студмістечко ХДУ, арт-кафе «Маска», Фабрика бард-зірок Олександра Лазарєва-криворізького
VII. Фінансові питання
Організатори беруть на себе витрати, пов'язані з організацією, проведенням та нагородженням учасників. Направляюча сторона оплачує витрати на проїзд, проживання та харчування учасників.
Благодійний внесок (за виконання ОДНОГО конкурсного номеру в одній номінації):
солісти - 250 грн.;
дуети - 400 грн.;
тріо - 480 грн.;
квартети - 520 грн.;
групи 5-10 осіб - 800 грн;
групи 10 осіб і більше – 1400 грн.
У разі бажання конкурсанта виконати не один, а два конкурсні номери в рамках однієї номінації він сплачує за виконання другого номеру 50% від вартості номеру.
На участь у додатковому жанрі, або номінації надається знижка в розмірі – 50%;
Внески перераховуються ПОПЕРЕДНЬО, не пізніше, ніж за 10 діб до початку фестивалю! Тобто, до 2 березня 2016 року.
У разі відмови конкурсантів від участі у фестивалі-конкурсі пізніше, ніж за 10 днів до його початку – оргкомітет залишає за собою право не повертати внески, які були здійснені учасниками.
Діти-сироти беруть участь у фестивалі без благодійного внеску за умови надання відповідних документів.
Внески попередньо перераховувати: на банківську картку – Приватбанк 5168 7423 4692 9239 Борзенко Григорій Григорович. Чеки проплати зберігати при собі.
Як тільки перерахували внесок подзвоніть організаторам (контактні номери: 066-254-93-86, 097-305-39-55, 063-443-88-94) і повідомте:
1. На участь у якому фестивалю і в яку дату перераховані кошти;
2. Прізвище і ім’я конкурсанта, за якого проплачений внесок
3. Сума внеску. Якщо попередньо оплачено і за участь у додаткових номінаціях чи за відео та фото зйомку, сповістіть про це.
Обов’язково надішліть «Повідомлення» В Контакті: http://vk.com/gregoriy_borzenko де сповістіть про переказ внеску і дайте відповідь на вказані вище три пункти.
Не бажано, але, якщо немає змоги повідомити «Повідомленням» Вконтакті, то надсилайте дані про сплату внеску на Е-mail: borzenko_g@i.ua
VIII. Проживання учасників:
1. Номери для проживання учасники замовляють і оплачують самостійно у готелях, які розташовані недалеко від місця проведення фестивалю:
► «Студмістечко» при ХДУ, де є готель (гуртожиток) та столова, вул. 40 років Жовтня, 2, тел. (0552)32-67-19. тел. 066-391-90-93 – Лілія Василівна. 1, 2, 3-х містні номери (телевізор холодильник, електрочайник, зрусності).
► Готель «Комфорт» . вул. Острівське шосе (перед Гідропрком). Тел. 095-256-53-64 – Світлана Анатоліївна.
► Туристичний комплекс «Фрегат», Херсон, пр-т. Ушакова 2 (Центральна міська набережна Дніпра), Сайт готелю (на сайті вказані ціни на проживання): www.hotelfregat.com offise_fregat@mail.ru Замовлення номерів: Тел. 093-281-10-30 , 067-309-19-51 – портьє, 066-20-86 – адміністратор Лариса Михайлівна.
► Готель при Станції Юних Туристів, пр-т. Ушакова 18, (вхід з вулиці Паризької Комуни). т. 050-494-790-96-36, 096-720-67-24, (0552)49-19-97
2 кімнати по 8 місць, 70 грн. за одне ліжкомісце
3 кімнати без зручностей по 3 місця, 75 грн.
Люкс на 3 місця по 120 грн. за місце (360 за номер)
Люкс двомісний 132 грн. за місце тел.
► Готель при Центральному стадіоні «Кристал» вул. Чекістів 20 тел. (0552)20-66-75.
70 грн. за одне ліжкомісце – в перший день,
65 грн. – за кожен наступній день
Усі кімнати на 4 місця.
IX. Харчування учасників:
Кафе «Солодкий Рай», тел.. (0552)22-49-02 пр.-т. Ушакова 20.
Сніданок – 34 грн, обід – 44 грн, вечеря – 33 грн; студентська столова ХДУ; Арт-кафе «Маска».
X. Транспорт:
Від залізничного вокзалу можна доїхати до:
► ХДУ: тролейбусом 1 до зупинки «Вулиця Ладичука», перейти дорогу, пройти один квартал і через дорогу ХДУ;
► Готель при Станції юних туристів: тролейбусом 1 до зупинки «Вулиця 9 Січня». Напроти зупинки готель. Вхід з вулиці Паризької Комуни. Напроти входу до готелю через дорогу буде вхід до кафе «Солодкий рай».
► Готель при стадіоні «Кристал»: тролейбусом 1 до зупинки «Стадіон «Кристал». Вхід з вулиці Чекістів.
► Готель «Фрегат»: тролейбусом 1 до зупинки «вул.. 9 Січня», спуститись два квартали вниз до набережної Дніпра і там зліва буде висока будівля готелю «Фрегат»
► Кафе «Солодкий Рай»: тролейбусом 1 до зупинки «вул. 9 Січня», через дорогу напроти готелю при Станції юних туристів вхід до кафе.
Всі ці об’єкти знаходяться у самому центрі Херсону і від них до ХДУ (місця проведення фестивалю) можна пройти пішки. Або проїхати одну-дві зупинки (до зупинки «Вулиця Ладичука») все тим же тролейбусом 1.
Дане положення є офіційним запрошенням на участь.
Заявки на участь надсилаємо на адресу оргкомітету: ailazarev@ukr.net
Заявки подаються до 2 березня 2016 року. (Прийом заявок закінчується за 10 днів до початку фестивалю).
Рубрика – «Поетична сторінка»
ИГОРЬ КАРАМНОВ
EN EL CORAZON*
За окном – аль чёрное, аль белое!
Красок нет других!
Кругом – зима…
Что я ни скажу и что ни сделаю,
на уме – Испания сама.
Манолетэ – соня до рассвета?
Не всегда. Ведь он – тореадор!
Бой быков – сраженье по билетам
и смертельный – как любовь – задор!
Как писал в какой-то пьесе Лорка,
смерть – с любовью!
Нет родней строки?
Кто бы, как бы ни был очень зорким:
жизнь – игра
и мы в ней – игроки!
Но в игре не позабудь про точный
бег судьбы…
Corrida** – тоже бег!
Если по-испански не лопочешь,
то тебе – ликбез
и без прорех.
Corazon – как будто не неволя…
Но попробуй: сердцу прикажи!
Жизнь – театр?
Отнюдь!
Все – к чёрту роли,
когда в сердце: истины-ножи.
Манолетэ – как дурак – влюбился?
Дураки не любят никого!
Без ума сердца – как у дебилов,
только умный любит ого-го!
Сам Франсиско Франко, по-отцовски,
Манолетэ весточку прислал:
«Нет, не ту ты выбрал…
цвет бесовский
ей идёт, как будто крови вал.
Наш народ и беден, и несчастен,
что ж тогда останется ему,
если дар ты потеряешь страстный,
дар тореро в зимушку-зиму…»
Но Маноло в Мексику поехал
не один, а с Люпэ не святой!
Соловьи поют, как будто вехи
жизни – словно сердце – золотой!
Довела ль любовь и до muerte?***
Лорка вещий гибель предсказал?
Чёрт возьми, хоть верьте,
хоть не верьте:
смерть – всё той же жизни карнавал!
Как расхристаны небес бутоны
гроз, что даже мёртвых в бой зовут…
Манолетэ, ты – ведь просто сонный
и всего на несколько минут!
-----------------------------
*EN EL CORAZON (исп.) – В СЕРДЦЕ
**Corrida (исп.) – бег, быстрое движение
***muerte (исп.) – смерть
25 – 26 февраля 2016 г.
Рубрика – «ЗМІ про мову та історію»
Українська — неначе наймичка...
Послання представників громадськості до Президента України та всієї української влади
(газета «Україна молода» від 24 лютого 2016 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2777/180/96963/
Ми, представники різних політичних партій і громадських організацій, які сповідують ідею українського національного відродження, зібралися 21 лютого на Майдані Незалежності, аби спільно відзначити Міжнародний День рідної мови. Його відзначення було започатковано за рішенням ЮНЕСКО з метою підтримки мов, які зникають через зменшення кількості людей, які ними активно користуються.
Упродовж кількох віків російський імперіалізм і шовінізм знищували українську мову шляхом асиміляції українців під росіян. На час відновлення Незалежності у 1991 р. українська мова була витіснена російською мовою майже з усіх сфер суспільного життя. Відновлена Незалежність пригальмувала зросійщення українців, але не зупинила його.
Українська влада часів Кучми і Януковича сприяла пануванню російської мови над українською і тим самим зупинила національне відродження українства як нації. Це була політика потурання мові ворога, який уже тоді планував розчленування України. Наслідки такої політики і практики очевидні і зрозумілі. Путіну ніколи не вдалося б окупувати частину території України, якби він не опирався на українців-перевертнів. Війна на Донбасі це не громадянська і не класова війна, вона носить етнічний характер. Її можна було попередити шляхом національно-патріотичного виховання молодих українців Донбасу, прищеплення їм поваги до мови предків. Але від цього наша влада постійно відмовлялася, а мовне питання завжди було для неї «не на часі». І ось тепер хлопці з українським прізвищами ціляться дулами російських автоматів і жерлами гармат у тих, кого вони з презирством називають украми.
Національна політика Президента П. Порошенка і української влади в цілому мало чим відрізняється від політики попередників. Далі діє антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка, який витісняє українську мову повсюди, в телепросторі панують канали «Україна», «Інтер», СТБ, які скоріше нагадують канали російські, ніж українські, на книжному ринку панує книга, завезена з Росії, українське кіно ніяк не народиться через брак коштів. Українська мова наче наймичка виставляється за двері. А тим часом по всій Україні висить гасло «Єдина країна — Единая страна», а Президент не раз повторює, що Україну можна любити й російською мовою, тобто мовою окупанта. Українська мова продовжує зникати в містах півдня і сходу України та в окремих суспільних середовищах: молодіжному, спортивному, бізнесовому.
Ми закликаємо всі вищі гілки нашої влади докорінно змінити свою мовну політику і не вести український народ шляхом двомовності, а вести його шляхом національного відродження. Цим шляхом йшли інші народи, зокрема польський. У противному разі українську націю у майбутньому чекає розкол на дві нації, бо націй, які б мали дві мови, у природі не буває.
Ми вимагаємо від Президента Петра Порошенка:
— припинити загравання з ворогом на мовному ґрунті та нагадувати українцям у своїх промовах, що мова є націєтворчим чинником та фактором національної безпеки;
— оголосити 9 листопада – День української писемності та мови – державним святом;
— внести до Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», зареєстрованого групою народних депутатів сьомого скликання.
Від Голови Верховної Ради В. Гройсмана:
— організувати у найближчому часі парламентські слухання про стан державної мови в Україні.
Від Кабінету Міністрів і міністра культури В. Кириленка зокрема:
— підготувати та затвердити «Програму розвитку і функціонування державної мови» з окремим розділом у ній, присвяченим Донбасу;
— створити державний орган з питань регулювання мовної політики;
— на виконання Статті 8 Закону про державну службу розробити і затвердити Положення про мовний сертифікат, який передбачав би контроль володіння держаною мовою державними службовцями та іншими категоріями працівників;
Від Конституційного Суду України:
— скасувати на підставі внесеного групою народних депутатів подання у злочинний спосіб ухвалений Закон «Про засади державної мовної політики»;
Від Київського міського голови:
— підтримати підготовлений групою депутатів Київради проект рішення «Про мовну деокупацію столиці України.
«Просвіта»,
Просвітницький центр
імені Євгена Чикаленка, інші.
Найважливiша доповідь ХХ століття
До 60-річчя знаменитої «секретної» промови Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС+
http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/nayvazhlyvisha-dopovid-hh-stolittya
Ігор Сюндюков
“День”, 25 лютого, 2016
Доповідь Першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова «Про культ особи та його наслідки» відома усьому світові. Цей виступ, котрий було виголошено на останньому, закритому засіданні ХХ партійного з’їзду 25 лютого 1956 року (що дуже показово — вже після того, як Хрущова переобрали на найвищу посаду в ЦК і він, отже, міг вважати себе убезпеченим від усіляких неприємних «сюрпризів»), став, як зараз очевидно, першим, вкрай непослідовним, дуже фарисейським та лицемірним, проте абсолютно необхідним й історично виправданим кроком на шляху «десталінізації» в СРСР. Наслідки цього вчинку Хрущова вийшли геть далеко за межі початкових розрахунків Першого секретаря (а так завжди буває в історії, коли недолугий або ж, навпаки, вправний «керманич» намагається вписати державний «корабель» у раптовий крутий поворот її, історії, русла). Тим більшої уваги, проте, вимагають усі обставини підготовки, нюанси змісту й цілком неочікуваний, принаймні в таких масштабах, резонанс хрущовської промови, справедливо названої у низці публікацій авторитетних західних дослідників «найважливішою доповіддю ХХ століття».+
Нам сьогодні, мабуть, непросто відчути те величезне потрясіння (для тих, хто щиро вважав Сталіна богом або напівбогом чи переконав себе, що треба вдавати «ревно віруючого» сталініста для збереження свободи й життя) й те величезне відчуття внутрішнього звільнення та неминучості близьких докорінних змін (для тих, хто усвідомлював, ким є Сталін — ненажерливий, кривавий тиран!). І зараз історики як на Заході, так і в Росії жваво обговорюють, якими ж були мотиви Микити Сергійовича Хрущова, коли він наважився на, безперечно, найбільш ризиковану справу свого життя — виступити із засудженням Вождя народів? Прагнення уникнути персональної відповідальності за співучасть у сталінських злочинах (а треба чітко наголосити, що такими співучасниками були всі, без винятку, члени тодішньої Президії ЦК КПРС, у всіх руки були в крові мільйонів — і у Молотова, і у Кагановича, і у Ворошилова, і у Маленкова, і, звичайно, у Хрущова також; бо діяла сталінська кривава «кругова порука»!)? Бажання першим зробити спритний політичний хід, перегравши тим самим своїх конкурентів у боротьбі за владу? Розуміння необхідності бодай якось, хай невдало, відповісти на нещадні виклики часу? Бо тримати мільйонів політв’язнів у неволі (звільнення їх на момент з’їзду вже тривало) було немислимим, уникнути оприлюднення інформації, бодай дуже й дуже обмеженої, про скоєне Сталіним ставало дедалі важче. І головне — просто неможливо було підтримувати, принаймні в колишніх, сталінських, масштабах, цілковиту ізоляцію СРСР від цивілізованого світу. В наглухо замурований тоталітарний «підводний човен» треба було дати хоча б мінімальний доступ кисню.+
Тому, можливо, є певне зерно істини в твердженнях тих істориків, котрі вважають, що коло основних питань, що їх доводилося розв’язувати постсталінському керівництву СРСР (хоч яка постать опинилася б на чолі цього керівництва), а також напрями можливих змін у певному сенсі були заздалегідь задані. Всі ці «больові точки» імперії, виснаженої терором, репресіями, масованою, вселенською брехнею (і перше, і друге, й третє мало не так багато аналогів у світовій історії), ігнорувати далі було вже неможливо. І Хрущов знайшов вихід: покласти цілковиту відповідальність за тотальні смертовбивства в СРСР впродовж кількох десятиліть особисто й виключно на Сталіна (і ще на Берію та Єжова). Микиті Сергійовичу, який «десятою дорогою» обійшов питання про нелюдську суть системи, очолюваної Сталіним (а втім, хіба зараз ця система аж так глибоко досліджена? Якби це було так, чи були б ми свідками реанімації, принаймні часткової, тоталітаризму в путінській Росії?), очевидно, такий «хід конем» видавався неймовірно хитрим та вдалим: Сталіна засудити, систему зберегти. Проте Перший секретар ЦК не врахував однієї справді важливої речі: занадто багато важила «божественна непогрішимість» Сталіна для самої системи; цей образ Сталіна-Бога тримав систему, давав їй не лише політичне, а й, по суті, сакральне виправдання. І коли Сталіна скинули з п’єдесталу — вся система дала тріщину. Почалося повільне, поступове, але незворотне, неухильне (три з половиною десятиліття зайняв цей процес) звільнення душ, умів, світоглядів та ціннісних орієнтирів мільйонів людей. Почули «вітер свободи». І по-своєму був правий переконаний сталініст, член Політбюро, міністр оборони СРСР за часів Брежнєва, маршал Дмитро Устинов, коли (вже у 1984 році, з нагоди відновлення Молотова в КПРС) заявив про Хрущова: «Він своєю доповіддю на ХХ з’їзді завдав нашій партії, справі соціалізму такої шкоди, якої жодна імперіалістична розвідка не могла б завдати. Він вчинив як наш ворог!» Це — дуже характерний висновок.+
Коли на початку 1956 року (ХХ з’їзд відкрився 14 лютого) Хрущов порушив питання про те, що «нам, партії, керівництву її треба чітко визначити своє ставлення до того, що накоїв Сталін. Ми не можемо передавати це питання на розсуд майбутніх поколінь. Бо інакше ті, що прийдуть після нас, саме на нас покладуть відповідальність й нас засудять»,— тоді відбулося кілька засідань Президії ЦК КПРС, де обговорювали цю проблему. Одне з цих засідань, що відбулося 9 лютого 1956 року, застенографував завідувач Загального відділу ЦК Володимир Малін. Цей прецікавий документ варто уважно прочитати. Отже, партійні вожді вирішували, чи робити на з’їзді доповідь про «культ особи» і що говорити про Сталіна.+
Анастас Мікоян: «Неспроможність Сталіна розкривається як вождя. Що за вождь, якщо всіх знищував? Треба виявити мужність, сказати правду. Моя думка: з’їзду сказати, продумати, як сказати, кому сказати. Відбулася концентрація влади в одних руках. В нечесних руках».
В’ячеслав Молотов: «На з’їзді треба сказати (про Сталіна. — І. С.). Але при цьому сказати не лише це. З національного питання Сталін — великий продовжувач справи Леніна (! — І. С.). Ми 30 років жили під керівництвом Сталіна — індустріалізацію провели, таку війну виграли... Після Сталіна вийшли великою партією...»
Лазар Каганович: «Історію обманювати не можна. Факти не викинеш. Правильною є пропозиція т. Хрущова доповідь зробити. Ми несемо відповідальність... Але обстановка була такою, що ми не могли заперечувати. Я навіть брата не міг урятувати — розстріляли його. (Насправді Каганович як сталінський раб публічно засудив брата. — І. С.). Але ми були б нечесними, якби не сказали, що вся боротьба з ворогами, з троцькістами насамперед, була невиправданою. Проте поряд із боротьбою ідейною відбувалося винищення кадрів... Але я згоден із т. Молотовим, що доповідь цю треба підготувати з «холодним розумом» (як говорив т. Хрущов). Ми (я) хвилюємося, щоб нам не розв’язати стихію. Не можна 30 років нашої історії «змазати».
Микола Булганін: «Члени партії бачать, що ми змінили ставлення до Сталіна... Якщо з’їзду не сказати — говоритимуть, що ми боягузи. Те, що зараз виявили, ми не знали (Це неправда. — І. С.). Треба на два етапи роль Сталіна розділити. На другому етапі Сталін перестав бути марксистом».
Климент Ворошилов: «Обережним треба бути... Будь-яка помилка матиме наслідки... Були вороги, були! Але Сталін сказився у боротьбі з ворогами. Проте у нього багато було людських якостей. Але були й звірині звички».
Знову А. Мікоян: «Ми не можемо не сказати з’їзду. Вперше можемо самостійно обговорювати (злочини Сталіна. — І. С.). Як ставитися до минулого? До 1934 року Сталін поводив себе героїчно (!! — І. С.). Після 1934-го зробив жахливі речі. Узурпував владу».
Михайло Суслов: «Треба делегатам з’їзду розповісти усе. Про колективність керівництва говоримо, а зі з’їздом будемо хитрувати? Але недоречно в цілому давати характеристику Сталіну (! — І. С.)».
Георгій Маленков: «Вважаю правильним рішенням сказати з’їзду. Відчуваємо радість: виправдовуємо товаришів (це — розстріляні партійні діячі. А десятки мільйонів «простих» загиблих? — І. С.). Ніякою боротьбою з ворогами зроблене Сталіним не поясниш... Перебили кадри... Проте, можливо, не варто робити окремої доповіді про Сталіна взагалі, якось інакше сказати...»
Микита Хрущов: (резюме) «Нам не соромно... Немає розбіжностей серед нас, що з’їзду треба сказати. Всі ми працювали зі Сталіним, але це не зв’язує нас. Коли виявилися страшні факти — треба сказати про них, інакше ми виправдовуємо цей жах, чи що? Ми можемо на повний голос, можемо сказати... Не боятися, не бути обивателями, не «смакувати» (! — І. С.). Розвінчати остаточно роль особистості (так у стенограмі. — І. С.)...»
***
Для того щоб читач повною мірою й до кінця зрозумів зміст записів Маліна, треба згадати, що всі (винятків немає) згадані тут промовці — зокрема Молотов, Каганович, Хрущов, Маленков — винні у знищеннях, розстрілах, депортаціях, арештах мільйонів людей — українців. Тексти історії треба вміти правильно читати...+
***
Коли вранці 25 лютого 1956 року Хрущов впродовж чотирьох із половиною годин зачитував свою «секретну» доповідь (опублікована в СРСР лише 1989 року; втім, це був письмовий текст, відредагований особисто Першим секретарем (як свідчать очевидці, виступаючи, Микита Сергійович безліч разів відступав від «папірців»), отже, реальний текст того виступу ми вже, мабуть, не дізнаємось), то, як розповідають делегати, у залі запала «мертва тиша» («чутно було, як муха літає»). Очевидно, принаймні частина присутніх відчувала, що настає нова епоха (не всі, звісно). Образу сталінського «соціалізму» (й соціалізму взагалі) було завдано дошкульного удару в цілому світі. І в СРСР теж зміни стали неминучими. А мотиви вчинку Хрущова? Не можна, зрештою, виключати й суто людського бажання очистити свою совість. Микита Сергійович, людина сильного природного розуму й політичної інтуїції, проте недостатньо освічена, мабуть, не читав про Веспасіана — римського імператора кінця І ст. н. е., який дав державі спокій і провів ліберальні реформи, «застабілізувавши» суспільство після кривавих жертв часів імператорів Нерона й Калігули. Веспасіан сказав: «Моя роль є скромною; я — та ганчірка, якою змили кров невинних римлян». Цікаво, чи підписався б Микита Сергійович під цими словами?