Новини одним рядком:

15 лютого – фестиваль пісень Володимира Івасюка у Кіцманській музичній школі Чернівецької області, де навчався співець

19 лютого – 4-й міській фестиваль патріотичної пісні у Ніжинському будинку дітей та юнацтва

19 лютого – презентація збірки поезії Василя Ковтуна «Дорогою через Майдан», Київ, вул. О. Кошиця, 11, Дарницька РДА

21 лютого – фестиваль патріотичної пісні за участі О.Смика, Н.Франчук, Г.Лук’яненка, Е.Драча, І.Білого у Хмельницькому

21 лютого – літературно-мистецьке свято Людмили Ромен «Сонцестояння любові» у сумській філармонії

23 лютого – концертна програма «Барви лютого або напередодні весни», Кропивницький, вул. Б.Перспективна, 60, музей

23 лютого – вечір пам'яті барда Володимира Ткача, Дніпро, Центральна міська бібліотека

27 лютого – творчий вечір Тимура Шаова, Дніпро, філармонія

28 лютого – день народження Андрія Саєнка, автора пісень і засновника фестивалю “Срібна Підкова” (помер 2017 року)

28 лютого – вечір пам’яті бандуриста, засновника Кобзарського Цеху Миколи Будника, Харків, вул. Чернишевська, 59

28 лютого – творчий вечір Тимура Шаова, Харків, Палац студентів ХПІ

1 березня – вечір Оксани Скоробагатської за участі Сергія Городничого, Суми, Конгрес-центр СумДУ, Покровська, 9/1

3 березня – знайомство із українськими старовинними муз. інструментами, Київ, Володимирська, 2, музей історії України

4 березня – вечір на честь 70-річчя Володимира Івасюка, Чернівці, муздрамтеатр ім. Ольги Кобилянської

4 березня – концерт з нагоди 70-річчя від дня народження В. Івасюка, Львів, філармонія

 

 

 

 

Олег Покальчук

 

Балада про Володимира Івасюка

 

Голгофа українських муз там, де зійшлися хрест і пісня,

Хоч може здатися комусь, що ці поняття несумісні,

Тому що в пошуках творця ми не відкрили новий вимір,

Як нам колись пообіцяв старий хреститель Володимир.

 

Мабуть, апостол і вівчар передбачав над нами, сонними,

Орденоносних яничар із батогами телефонними.

І захищали, мов шолом, чутки, що час вділяв нам дрібкою,

Про Володимира з хрестом і Володимира зі скрипкою.

 

Церкви вокзалів і дворів, консерваторні зали скверів

Навчали нас подвійній грі, де завжди вигравала скверна,

За небажання донести життя нагадувало круто,

Що від версти і до версти у два ряди залізна рута,

 

Червона від даремних спроб прорвати коло зачароване,

А нам хоч мить почуть було б відверте, не відредаговане

Всемилостивійшим перстом чи загратованою шибкою…

Напевне, той, що із хрестом, благословив того, зі скрипкою

 

Точились одностайні дні. Не існувало слова “гласність”,

Вслухаючись в його пісні, ми з часом доросли до власних,

І вибирались з манівців ватагами і поодинці,

Коли Ротару з Чернівців співала ще по-українськи.

 

І далі будуть захищать нас від духовної мізерії,

Від неуміння помічать усіх, бажаючих імперії,

Ті самі істини прості, тисячу літ тому народжені,

Про перемогу на хресті в ім’я мелодії відродження.

 

 

Сайт https://shpalta.media/2019/02/19/chernivchan-zaproshuyut-na-yuvilejnij-vechir-na-chest-70-richchya-volodimira-ivasyuka/

 

Чернівчан запрошують на ювілейний вечір на честь 70-річчя Володимира Івасюка

 

4 березня о 17:00 відбудеться ювілейний вечір на честь 70-річчя лицаря української музики – Володимира Івасюка. Всіх охочих запрошують на зустріч відомих митців української естради та артистів Чернівецької обласної філармонії. Концерт відбудеться у муздрамтеатрі імені Ольги Кобилянської. Про це у Facebook повідомляє Чернівецька обласна філармонія.

 

У вечорі візьмуть участь:

• Герой України, народний артист України Василь Зінкевич;

• народні артисти України: Оксана Савчук, Іван Кавацюк, Іван Дерда, Павло Чеботов;

• заслужені артисти України: Людмила Шапко, Ірина Зінковська, Христина Охітва, Володимир Фісюк.

• заслужений працівник культури України Світлана Юрченко;

• солісти обласної філармонії ім. Д. Гнатюка – Олеся Франків, Ігор Раца, Олександр Атодирес, Віталій Собалєв;

• академічний камерний хор «Чернівці»;

• артисти академічного обласного укрмуздрамтеатру ім. О. Кобилянської;

• ансамбль пісні та танцю «Трембіта» ЧДМУ.

 

За 30 років життя Івасюк створив 107 пісень, а також став автором 53 інструментальних творів і музичного супроводу до декількох спектаклів. Писав музику до опери про запорозьке козацтво та мріяв писати класичні твори. Його неперевершені мелодії та поезія надихають та гармонійно заколисують нас і сьогодні.

 

 

Чернівці – сайт пам’яті Володимира Івасюка http://www.ivasyuk.org.ua/news.php?lang=uk

 

Надзвичайна сила пісень Володимира Івасюка

 

На Кіцманщині розпочалися святкові урочистості, присвячені ювілею їхнього знаменитого земляка, композитора, Героя України Володимира Михайловича Івасюка. 15 лютого 2019 року у кіцманській музичній школі імені Володимира Івасюка відбувся пісенний фестиваль «Пісня буде поміж нас», присвячений 70-річчю від дня народження В. Івасюка, яким і розпочали ювілейний рік композитора.

Музичний заклад заснований у 1955 році і був філіалом Чернівецької музичної школи №1, а з 1956 року — це самостійна музична навчальна установа. За час свого існування школа випустила близько 2000 випускників, які і нині примножують добрі традиції своєї школи. Першим директором якої був Юрій Миколайович Візнюк (1955–1963 рр.) — заслужений працівник культури, прекрасний скрипаль, вчитель Володі Івасюка. З 1963 по 2008 рік закладом керував композитор, заслужений працівник культури України Микола Володимирович Новицький. У 1999 році закладу присвоєно ім’я Володимира Івасюка постановою Кабінету міністрів України №145/71 від 29 липня 1999 року. Нині школою керує досвідчений педагог Ірина Василівна Мігірюк.

 «Якщо вважаєш себе хоч трохи причетним до творчості, то шукай вперто, із пристрастю, радістю і болем нові теми, сюжети, образи, символи, свіжі інтонаційні фрази, ще не вживані мелодійні звороти. Але людські серця завоюєш тільки оригінальним твором із вагомим змістом і яскравою формою», — так вважав геніальний композитор сучасності Володимир Івасюк.

І юним співакам, справді, вдалося завоювати і зворушити серця і душі своїх батьків, вчителів, гостей, друзів чудовим виконанням пісень славетного автора.

Також у межах заходу відбулося відкриття виставки «Володимир Івасюк — фотомайстер», де представлені світлини з фондів Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.

На пісенному святі були присутні почесні гості: Ольга Василівна Литвинюк — т. в. о. директора Центру мистецтва, культури та дозвілля Кіцманської міської ради та Оксана Омелянівна Кушнір — керівник торгово-виробничої програми «Кедр», представник буковинського земляцтва.

Кожен учасник концерту отримав диплом про участь, солодкі гостинці та ошатний подарунок від Меморіального музею Володимира Івасюка — книгу Михайла Івасюка «Лицарі великої любові».

Його пісні набули широкої слави та надзвичайної популярності у всьому світі. Бо у них, пісень Володимира Івасюка, є надзвичайна сила окриляти, дарувати натхнення, допомагати в нелегку годину, об’єднувати і вселяти надію на мир. І як говорив юний Володимир Івасюк, пісня «у радості осяє ніжно, розрадить в горі і журбі».

Олена Логінова,

молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального

музею Володимира Івасюка.

 

Додаю вірш пісні, що дала назву фестивалю на батьківщині автора. Упорядник

Володимир Івасюк

 

Пісня буде поміж нас»

Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То ж чому згубився твій самотній слід —
Знаєш ти одна, ти одна…

Приспів:
Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила…
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Й не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.

Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.

Бо твій голос, бо твій голос — щедра повінь,
Я, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.

Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой глибокими, навесні,
Забринить дорога та не спокоєм
Вдалині мені, вдалині…

Приспів.

 

 

Кропивницький – Віктор Холявко

 

23 лютого 2019 року о 15.00 в рамках роботи «Музичної вітальні» обласного художнього музею Клуб авторської пісні та поезії «Байгород» запрошує на концертну програму «Барви лютого або напередодні весни».

Вхід вільний

Кировоградский областной художественный музей

Кропивницкий, ул. Б.Перспективная, 60

 

Будемо щасливі Вас бачити!

 

МиколаївОльга Золотухіна

 

Учасники концерту "Песни нашего двора" 16.02.

Дмитрий Данильчук

Аркадий Суров  (поэт)

Оксана Шевченко

Наталья Сиротюк

Наталья Оконская

Юрий Максименко

Артём Нечипоренко

Любовь Драгоморецкая

Сергей Бондаренко

Сергей Рынденко

Лариса Новоселова

Александр Новоселов

Константин Бережинский

Елена Бережинская

Илларион Кузнецов

Анна Кузнецова

Александр Вербицкий

Ольга Золотухина

 

 

Сайт https://www.facebook.com/groups/599706293412785/

 

Маріанна Крамар поделилась публикацией Лизы Логиновой.

 

Друзья! 10 марта пройдет благотворительный вечер в Галерее ВЫСОЦКИЙ на Воздвиженке в поддержку Инны Труфановой, которая сейчас проходит лечение и находится на стадии выздоровления! Причем делает это очень тихо и невероятно мужественно. Я бы, наверное, так не смогла. Да и сейчас вот не могу - поэтому и пишу вам.

Инна невероятная, лучистая, искристая, очень талантливая, нами очень любимая! Я бы вообще занесла ее в красную книгу как самую талантливую киевлянку с гитарой. Вечер мы назовем красивой строчкой со стиха Инны Труфановой "И так неистово и дерзновенно жить...".

Спасибо тем, кто откликнется!

Как человек, который не раз наблюдал как люди поддерживали и спасали друг друга совместными усилиями, авторитетно заявляю - это работает.

Пусть и на этот раз!

 

Теперь о том, как Вы можете поучаствовать:

1. Если Вы хороший организатор и можете помочь в организации вечера, составлении сценария и организации самих участников пишите мне, предлагайте свою помощь, буду очень рада.

2. Если Вы хотите поучаствовать как артист - пишите мне личное сообщение и что бы Вы хотели исполнить или с чем бы вы хотели выступить.

3. Если Вы хотите присоединиться в этот день как зритель, просто регистрируйтесь на мероприятие, сообщите о своем желании. Почта для регистрации: events.vysotsky.gallery@gmail.com

 4. Также Вы можете сделать репост этого информационного сообщения, написать небольшой пост об этом событии и собственно цели его проведения, пригласить своих друзей.

 

Все собранные средства будут направлены для лечения Инне Труфановой.

 

 

Сайт https://www.nmiu.com.ua/anonsy-museum/1144-3-bereznia-v-nmiu-mozhna-bude-poslukhaty-i-navit-pohraty-na-starovynnykh-ukrainskykh-muzychnykh-instrumentakh

 

3 березня в НМІУ можна буде послухати і навіть пограти

на старовинних українських музичних інструментах

 

3 березня о 15:00 в Національному музеї історії України відбудеться година співогри на старосвітських музичних інструментах. Цей своєрідний концерт-лекція буде присвячений українським музичним інструментам, на яких у давнину грали мандрівні співці: кобзарі та лірники.

Відвідувачі наживо почують, як звучить кобза, старосвітська бандура та колісна ліра. Крім того зможуть ознайомитися з особливостями їхньої конструкції, дізнатися про твори, які насправді на них виконували, а також про життя мандрівних старців-музикантів в Україні.

Лірник Юрій Єжель представить колісну ліру. Всі присутні не лише побачать і почують інструмент, а й зможуть спробувати пограти на ньому. Також візьмуть участь у концерті-лекції Ігор Безвербний (бандура, кобза), Василь Жованик (бандура), можлива участь інших виконавців.

Початок заходу – у неділю, 3 березня, о 15:00.

Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Додаткова інформація – за телефоном (044) 278-48-64.

Вхід до музею на захід – 30 грн.

 

 

Київ –  https://kiev.vgorode.ua/event/kontserty/2486430-svety-tykho-krai-mylyi-moia-ukrayna

 

Національна капела бандуристів України 9 березня у Національній філармонії відбудеться концерт "Світе тихий, краю милий, моя Україно…", присвячений 205-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861).

Музичні твори на вірші Тараса Шевченка виконає Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний диригент – Юрій Курач). Історію створення цього музичного колективу пов’язують із виникненням "Кобзарського хору", заснованого в Києві 1918 року знаним бандуристом Василем Ємцем за фінансової підтримки Гетьмана Павла Скоропадського. Це був перший мистецький професійний колектив в Україні, з якого й бере початок новітня традиція у бандурному мистецтві ? гуртовий професійний спів зрячих артистів у супроводі бандур.

Після кількох успішних концертів (в Українському робітничому домі, Домі Купецького зібрання, Українському молодому театрі Леся Курбаса, Театрі Бергоньє та ін.) колектив припинив існування (останній виступ відбувся в березні 1919 року, це був концерт, присвячений пам’яті Т.Шевченка).

Відновлення "Кобзарського хору" у початковому складі так і не відбулося (лідери колективу за часів Сталінського терору були фізично знищені). Проте ансамбль дав поштовх виникненню таких явищ, як "Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка", утворена в Києві 1941-го, а з повоєнного часу перенесена до Детройта (США) та "Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди", утворена 1949-го Києві. Від 2013 року керівником Капели імені Георгія Майбороди є Юрій Курач. У концерті беруть участь народний артист України Анатолій Паламаренко (художнє слово), який виступить із поезією Кобзаря, та солістка Національної філармонії Каріна Кондрашевська (сопрано). 

 

 

Сайт https://kasa.in.ua/cervona-ruta-koncert-pisen-volodimira-ivasuka

 

ЧЕРВОНА РУТА. Концерт пісень Володимира Івасюка

 

15.03.2019 19:00  Луцьк Волинський академічний облмуздрамтеатр ім. Т.Шевченка

 

«ЧЕРВОНА РУТА» - концерт пісень Володимира Івасюка, без яких не можливо уявити сучасну українську естраду. 4 березня 2019 року Володимиру Івасюку мало б виповнитись 70 років.

У концертній програмі до дня народження легендарного композитора, автора безсмертних пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» беруть участь: солісти, хор та оркестр заслуженої академічної капели України «Трембіта» (м. Львів), співачка Тетяна Ціхоцька. Прозвучать пісенні твори Володимира Івасюка в оригінальних оркестрових аранжуваннях. Унікальну програму створено сподвижниками творчості знаменитого українського композитора-пісняра.

 

 

Хмельницький – сайт http://proskurov.info/news/section-news/events/13106-festyval-patriotychnoi-pisni-provedut-u-khmelnytskomu

 

Фестиваль патріотичної пісні проведуть у Хмельницькому

 

Героям Небесної Сотні присвячений фестиваль патріотичної пісні «Ми – українці!», який відбудеться 21 лютого о 18.30 в приміщенні міського будинку культури. Про це повідомляє ХМР.

Для хмельничан та гостей міста виступить гурт «TaRuta» та барди Олександр Смик, Неля Франчук, Григорій Лук’яненко, Едуард Драч, Ігор Білий.

Вхід вільний.

 

 

Суми – сайт http://www.vsisumy.com/news/kultura/sumska-poetesa-lyudmila-romen-za

 

Сумська поетеса Людмила Ромен запрошує на літературно-мистецьке

свято «Сонцестояння любові»

 

У Сумській обласній філармонії 21 ЛЮТОГО о 14-00 відбудеться творча зустріч із нашою талановитою землячкою Людмилою РОМЕН.

Вона – поетеса, композитор, член Національної спілки письменників України та Асоціації діячів естрадного мистецтва України. У новій мистецькій програмі «Сонцестояння любові» прозвучать твори в авторському виконання Людмили Ромен.
В концерті також візьмуть участь заслужений артист України Леонід МАТВІЄНКО, Лауреат всеукраїнських конкурсів читців Ольга БАНИТЮК, лауреат міжнародних конкурсів композиторів пісенного жанру Людмила ПАСТУШЕНКО. Чудовою окрасою свята стане виступ зразкового художнього колективу дитячого музичного театру «ДЗВІНОЧОК» (Палац для дітей та юнацтва).

Тож, шановні сум'яни та гості міста завітайте на зустріч з поезією, музикою, мистецтвом, яке оспівує кохання! Людмила Ромен та її колеги-митці щиро запрошують усіх шанувальників прекрасного до діалогу про найсокровеннішє, про почуття, сенс буття й «душевні пориви у вирій спогадів про майбутнє кохання».

Чекаємо на Вас 21 ЛЮТОГО о 14-00 у Сумській обласній філармонії, де відбудеться літературно-мистецьке свято «Сонцестояння любові».

ВХІД ВІЛЬНИЙ.

 

 

Сайт https://concert.ua/uk/event/roman-grinkiv-i-druzja

 

Роман Гриньків та друзі.

31 березня 2019 19:00

 

МКЦ ім. І. Козловського

Київ, вул. Хрещатик 50-Б

від 150 грн.

 

Бандура. У багатьох це слово викликає асоціації з архаїчним інструментом з минулого. Може бандура асоціюватися з актуальною сучасною музикою? Може! Ще як може. Це віртуозно доводить Роман Гриньків - київський музикант з консерваторською освітою. Геній української сцени, прихильником його творчості є Боббі МакФеррін та Ел Ді Меолла. Бандуриста Романа Гриньків сьогодні знає весь світ. Блискучий виконавець, композитор, майстер з виготовлення бандури. Народний артист України. У концерті прозвучать відомі авторські композиції у виконанні Романа Гриньківа і його друзів.

 

 

Львівщина – сайт http://kam-buzrda.gov.ua/na-lvivschyni-startuvala-pidhotovka-do-festyvalyu-zashkiv-2/#more-93653

 

На Львівщині стартувала підготовка до фестивалю «Зашків»

18 Лютий 2019

 

Цього року у Львівській області відбудеться уже тринадцятий молодіжний фестиваль “Зашків – земля Героїв”.

Сьогодні, 18 лютого, відбулась зустріч представників молодіжних громадських організацій та Львівської облдержадміністрації, аби узгодити концепцію, мету та основні цілі фестивалю.

Відтак, цьогоріч фестиваль відбудеться 14-16 червня та розпочнеться із розгортання наметового містечка та обласного квесту. У програмі фестивалю у 2019 році передбачена чимала кількість локацій та тематичних майстер-класів.

Новинкою фестивалю стане зустрічі із відомими людьми Львівщини та численні показові виступи громадських організацій. До фестивалю цьогоріч заплановано залучити делегації із районів Львівської області та досягнути основну мету фестивалю – популяризація постаті Євгена Коновальця через інтелектуальні, творчі, спортивні та інші заходи в межах піврічної підготовки до проекту.

 

 

Сайт https://cbn.com.ua/2019/02/20/u-kropyvnytskomu-vshanuvaly-pam-yat-geroyiv-revolyutsiyi-gidnosti-foto/

 

У Кропивницькому вшанували пам’ять героїв Революції Гідності (ФОТО)

На зустріч завітали учні кількох шкіл міста

 

Сьогодні, 20 лютого, в ОУНБ імені Чижевского відбувся музично-літературний реквієм «Небо Майдану».

Школярі почули про події лютого 2014 року, Майдан та тих, хто віддав життя заради ідеалів свободи і незалежності, передає кореспондент CBN.

Саме 20 лютого на Інститутській вулиці в Києві силовики Януковича розстрілювали людей. Загинуло більше ста протестувальників, яких потім і назвали Небесною Сотнею.

«В житті треба говорити правду, любити Україну. І ці Любов і Правда – вони переможуть. Пять років назад загинув наш земляк Віктор Чміленко – Чміль. Він казав так: “Коли беззаконня стає законом, то супротив – наш обов’язок”. Не бійтеся робити свій обов’язок. Слава Україні!» – звернувся до присутніх учасник Майдану Микола Джоган.

На заході виступили відомі поети і барди Кропивницького та учні шкіл обласного центру.

В рамках заходу представили міні-виставку робіт вихованців історико-технічного стендового моделювання СЮТ та тематичну книжкову виставку бібліотеки «Небесна Сотня у вирій полетіла».

 

Лара Гуріна

 

 

Сайт http://vechoryspivslova.blogspot.com/

 

Відкриті небеса 1 лютого 2019 року відбулися при повному залі

(фоторепортаж Романа Власюка)

Підписи під фото:

Володимир Голосняк, керівник Арт-Центру Івана Козловського, оголошує початок концерту;

Ігор Жук;

Сергій Мороз;

Олександр Ігнатуша;

Дует "Живосил і Осяйна" - Василь Лютий і Оксана Бут;

Едуард Драч.

 

 Завершення концерту фестивалю "Відкриті небеса" й оголошення виконавців майбутнього концерту в березні

 

 

Сайт https://vechirniykiev.com.ua/news/navihator-na-18-te-lyutoho-kudy-pity-u-kyyevi

 

Священні знаки мови. До Дня рідної мови

 

 Національний музей літератури України та Київське міське об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка запрошують спільно відзначити День рідної мови на п’ятому засіданні мандрівного дискусійного клубу «КИЇВСЬКЕ КОЛО».Тема – «Священні знаки мови». У програмі заходу виступи експертів-лекторів: Md Mominul Hoque (Республіка Бангладеш): «Таємниця народження свята»; Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук: «Універсалії українськості»; Василь Чебаник, член-кореспондент НАМУ: «Графіка рідної мови». У концертній програмі братимуть участь: Павло Лисий (фортеп’яно), Кирило Стеценко (скрипка), Тарас Силенко (кобзар).

 

Коли: о 16.00

Де: Національний музей літератури України, вул. Богдана Хмельницького, 11

Вхід вільний

 

 

Київ_сайт_https://kyivcity.gov.ua/event/19_lyutogo_vasil_kovtun_prezentuye_zbirku_patriotichno_poezi_dorogoyu_cherez_maydan.html

 

19 лютого Василь Ковтун презентує збірку патріотичної поезії «Дорогою через Майдан»

 

19 лютого о 17:00 відбудеться творчий вечір поета Василя Ковтуна з презентацією збірки патріотичної поезії «Дорогою через Майдан». Про це інформує Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація.

У програмі вечора авторська поезія, а також пісенні твори, написані на слова Василя Ковтуна. Запрошені родини Героїв Небесної Сотні, родини полеглих Героїв АТО-ООС, ветерани, волонтери.

Учасники презентації:

  • Анатолій Матвійчук – народний артист України, поет, композитор, співак;
  • Фемій Мустафаєв – народний артист України, співак;
  • Олександр Василенко – народний артист України, співак;
  • Анжела Ярмолюк – заслужений діяч мистецтв України, композитор, співачка;
  • гурт ТаRuta;
  • Василь Лютий – бандурист, музикант, співак;
  • Василь Панцирєв – композитор, співак (м. Ладижин);
  • Наталія Крісман – поетеса (м. Львів);
  • Олег Дмитрук – композитор, співак-хорист Луцької філармонії, учасник бойових дій;
  • Леонід Мазур – бард (м. Хмельницький);
  • Юлія Холодна – організатор Фестивалю «Червона доріжка Гідності»;
  • Раїса Шматко – лідер Всеукраїнського жіночого Руху «За вільну Україну»;
  • Анатолій Гордієнко – лідер музичного рок-гурту «DИХАЙ VІЛЬNО»;
  • Андрій Пастушенко «Сивий» – учасник бойових дій, доброволець, захисник ДАП;
  • ансамбль української пісні Дарницького Територіального центру соціального захисту «Калинові наспіви» (художній керівник Сергій Шматок).

Модератор програми Володимир Гонський – заслужений діяч мистецтв України, бард, публіцист, ведучий сцени Майдану.

Вхід вільний!

Місце проведення: вул. Олександра Кошиця, 11, Дарницька районна державна адміністрація, актова зала.

Детальніша інформація – за тел.: 095-617-55-01, 063-257-35-28, 067-441-58-03, e-mail: kovas@ukr.net

 

 

Сайт http://novomos23.blogspot.com/2019/02/blog-post_18.html

 

Вечір авторської пісні Володимира Бігми

 

15 лютого виповнилося 69 років талановитому новомосковцю, поету, письменнику, співаку та композитору Володимиру Бігмі. Поетичне натхнення прийшло до пана Володимира у 2011 році, з тих пір муза не покидає його ані на мить. В арсеналі автора 4 поетичні збірки та одна прозова і це, звісно, не межа.

Володимир Іванович є постійним гостем бібліотечних заходів, тому не дивно, що саме тут, у бібліотеці-філії № 3, відбувся його авторський вечір, який 17 лютого влаштували для іменинника фахівці філії разом з творчою когортою міста.
Ведуча заходу, провідний бібліотекар філії № 3 Вікторія Пілюгіна, почала вечір з урочистого привітання та щедрих побажань нескінченного натхнення і наснаги, миру та світлої долі пану Володимиру. До побажань доєдналися всі присутні гості – найкращі друзі маестро, музики та співаки міста. А як вітати поета та композитора? Звісно, віршами й піснями, які лилися сьогодні невичерпними ріками. Катерина Заозірна відкрила захід віршами Володимира Івановича, не забувши присвятити іменинникові власну пісню, яку й виконала під акомпанемент двох гітар. Людмила Волчкова, яка славиться своїм виконанням гуморесок, дуже артистично зачитала вірші поета, а за нею Володимир Кириченко торкнувся гітарних струн й душ присутніх, побажавши автору «писати побільше пісень, щоб нам, виконавцям, було, що співати». Сергій Павлов заспівав одну з перших пісень поета та композитора, написану для шахтарського фестивалю (тут навіть Володимир Іванович не втримався і підспівав товаришеві). Ольга Саламатова та Світлана Хріник, Іван Шевченко та Світлана Лебеда, Анатолій Красовський та Наталія Мамаєва, Світлана Куценко та Валентина Коваленко - один за одним гості бажали автору тільки найкращого, даруючи свої музичні та віршовані подарунки.

Проте цього дня Володимир Бігма не тільки отримував, а й презентував сам: спочатку коротку розповідь про своє дитинство, а потім і пісні, гуморески, спогади про різні періоди свого життя. І, звісно, читав власні поезії.

Тепла та дружня атмосфера панувала в стінах бібліотеки-філії № 3. Всі присутні із задоволенням підспівували артистам, раз у раз лунав сміх, посмішки не сходили з облич гостей всі дві години музичного вечора. Як і будь-яке День народження, це свято не обійшлося без чаювання зі смаколиками, а прикрасою столу, звичайно ж, став святковий торт.

Всі працівники бібліотеки доєднуються до привітань та бажають талановитому авторові натхнення, успіху в усіх починаннях та оптимізму. Нехай книга Вашого життя, Володимире Івановичу, буде об’ємною, змістовною та надзвичайно цікавою. Щастя і добра на многії літа!

 

 

Сайт https://www.facebook.com/groups/599706293412785/

 

Маріанна Крамар поделилась публикацией Дениса Блощинського.

 

Денис Блощинський

 

Перефарбовані стіни, перефарбовані люди,

колір не на підлозі — фарби прийшли до душі.

Ті хто народжений білим, може і чорним буде,

якщо не стане справжніх в його житті дощів.

 

Моє життя промокле, наскрізь і жодних ниток,

читай, хоча б всохлий клаптик, після Майдану злив.

Найголовніша мудрість, дорогоцінний злиток -

знати ким ти міг стати і бути ким ти хотів.

 

Випробовувати на смак, випробовувати на міцність

Те що тут заведено так, нічого ще не означає.

Можна спробувати прийняти що цим світом керує ницість,

і життя однієї людини варто чашки смачного чаю...

 

В темряві ми не перші - її буття як даність,

просто не в наших силах заборонити ніч.

Мова не про безсовісність, мова не про вульгарність,

мова про тих, хто встане супроти них пліч-о-пліч.

 

Ми лише те, що бачимо, ми лише наші справи,

шансів нема закритись в бункерах в глибині.

І віра у вічний квітень, надія на теплий травень

єдині по-справжньому сильні цієї ночі вогні.

 

Випробовувати на смак, випробовувати на міцність

Те що тут заведено так, нічого ще не означає.

Можна спробувати прийняти що цим світом керує ницість,

і життя однієї людини варто чашки смачного чаю...

 

Можна пробувати вагатись, коли доля дарує вибір

чи відбутися, як людині, чи залишитися на дні.

А можна крізь перебиті губи промовляти навчитись спасибі

за те, скільки можеш зробити в свої богом відведені дні.

 

 

Сайт https://amazing-ukraine.com/zabuzhko-stala-shevchenkivskym-laureatom-2019-kompanichenko-ni/

 

Забужко стала Шевченківським лауреатом-2019, Компаніченко – ні

Лютий 19, 2019

 

Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка назвав лауреатів 2019 року.

Переможців голосування 19 лютого оприлюднив член Комітету, директор видавництва “Смолоскип”, літературознавець  Ростислав Семків.

За його даними, лауреатами в різних номінаціях визначені:

  • “Публіцистика, журналістика” – Богдан Горинь та Оксана Забужко
  • “Музичне мистецтво” – Володимир Шейко
  • “Візуальне мистецтво” – Василь Чебаник
  • “Кіномистецтво” – Роман Бондарчук
  • “Театральне мистецтво” – Ростислав Держипільський

“Результати голосування буде подано на затвердження президенту України. Премію традиційно вручатимуть на початку березня”, – додав Семків.

Раніше, у грудні, Шевченківський комітет повідомляв, що до третього (фінального) туру конкурсу були допущені такі автори:
у номінації “Література” ‑ Кононович Леонід Григорович, Лазуткін Дмитро Михайлович, Мотрич (Мигаль) Катерина Вакулівна, Роздобудько Ірен Віталіївна, Татчин Сергій Олександрович;

у номінації “Публіцистика, журналістика” ‑ Горинь Богдан Миколайович, Забужко Оксана Степанівна, Портников Віталій Едуардович, Тимошик Микола Степанович;

у номінації “Музичне мистецтво” ‑ Вацек Олександр Олександрович (диригент), Громов Євген Володимирович (піаніст),  Компаніченко Тарас Вікторович (виконавець), Шейко Володимир Олександрович (диригент);

у номінації “Візуальне мистецтво” ‑ Бевза Петро Олександрович (художник), Бородай Олександр Андрійович (художник), Чебаник Василь Якович (графік);

у номінації “Кіномистецтво” ‑ Бондарчук Роман Леонідович (режисер);

у номінації “Театральне мистецтво” ‑ Держипільський Ростислав Любомирович (режисер); Кужельний Олексій Павлович  (режисер); Самуіл Олександр Григорович (диригент-постановник), автори лібрето Георгій Ковтун і Марина Черкашина-Губаренко.

З оприлюдненої інформації випливає, що в номінації “Література” – жодного переможця, натомість двоє – серед публіцистів.

Оксана Забужко була номінована за книгу “І знов я влізаю в танк… /Вибрані тексти 2012-2016: статті, есе, інтерв’ю, спогади/”, Богдан Горинь – за твори “Святослав Гординський на тлі доби” (у двох книгах).

Ростислав Держипільський обраний за такими творами, як феєрія-бурлеск “Енеїда” за однойменною поемою І.Котляревського, арт-проект “Оскар і Рожева Пані” за Е.-Е. Шміттом, притча-ораторія “Вона Земля” за В. Стефаником, неоопера-жах “HAMLET” за В.Шекспіром.

 

 

Рубрика – «ЗМІ про митців»

 

Тарас Компаніченко у Музеї літератури зачаровував кобзою, лютнею і лірою

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3425/164/130672/

 22.02.2019

Євдокія ФЕЩЕНКО

 

   Людиною-театром назвав Тараса Компаніченка поет і видавець Іван Малкович на творчому вечорі музиканта у Національному музеї літератури.  Лідер гурту «Хорея Козацька» співав, змінюючи почергово кобзу, лютню та ліру, а також цитував свої вірші: «...Пункція егоїзму// Унція альтруїзму// Ница й велична істота// Суміш злота й болота// Одвічне contra spem spero// І нескінченне zero// Любове моя єдина// су-ча-сна людина!» 

   Тарас Компаніченко — відомий кобзар, бандурист, лірник, історик музики, лідер гурту «Хорея Козацька», культурний активіст. Він відшуковує та відроджує українські музично-пісенні скарби — працював у книгозбірнях України, Європи й Америки. Як результат — у репертуарі «Хореї Козацької» і Тараса Компаніченка є твори різних епох: середньовіччя, бароко, класицизму, романтизму, часів української революції 1918 — 1922 років, народні пісні й кобзарсько-лірницькі, твори на слова Василя Стуса, Ліни Костенко, Євгена Сверстюка, інших. 

   «Хорея Козацька» минулоріч презентувала аж три альбоми, останній із яких — на двох дисках. Зокрема, представили збірку De Libertate — Про Свободу. До альбому ввійшли 12 пісень, серед яких «Ангели, знижайтеся» (слова Григорія-Варсави Сковороди, музика невідомого автора XVIII ст., із репертуару Галаганівського або Сокиринського вертепу, 1874), а також твори на музику Тараса Компаніченка De Libertate (слова Григорія Сковороди, 1757), стрілецький марш «Весна» (слова Спиридона Черкасенка), «За читанням Ясунарі Кавабати» (слова Василя Стуса). Найсвіжіший альбом гурту має назву «Пісні української революції».

   «Я не думаю, що Музей літератури колись бачив такий аншлаг, — ділиться враженнями Ігор Луценко. — Люди сидять і стоять у залі, в коридорах і холах. Нарешті творчість нашого великого візіонера Тараса Компаніченка, який десятиліттями, кожного дня відроджує фундаментальні основи України, дістає заслужене визнання. Мене часом дивує, коли люди кажуть, що мій добрий приятель і колега Тарас відроджує духовність. Ні, це занадто вузько. Тарас відмиває і дістає з-під намулу совєцької та імперських окупацій України саму суть, саме єство, сам становий хребет України».

   «Цей творчий вечір став своєрідним звітом видатного музиканта і дослідника за певну частину зораної і засіяної ним духовної ниви», — підсумував Володимир Цитович. Нагадаємо: нещодавно Тарасу Компаніченку присвоїли звання народного артиста України.

 

 

Василь НЕЧЕПА: «...В окопах кобза почувалася солдатом»

Митець — про волонтерську місію, непереможність війська та внутрішнього і зовнішнього ворога

http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vasyl-nechepa-v-okopah-kobza-pochuvalasya-soldatom

Микола Гриценко

21 лютого, 2019

 

Василь Нечепа — митець знаний і дуже рухливий. Удома його застати неможливо — весь час у дорогах і то, не лишень рідних, — півсвіту об’їздив із концертами, пропагуючи могутню українську пісню. Він вельми відкритий і відвертий, що, особливо владці, не надто шанують. Але Василь Григорович на те не зважає й пильнує одне — аби не обірвалася ота невидима струна, яка єднає його мистецтво з вірними слухачами та глядачами. У надійності ж струн власної кобзи він ніколи не сумнівається.+

Наша розмова відбулася одразу після повернення співака зі сходу України. Це далеко не перша його поїздка до українських воїнів. Але ця виявилася особливою...

+

«У НАС ВІЙСЬКО НАРОДНЕ»

 

— По-перше, ми виконали — волонтерсько-мистецьку місію, адже взяли з собою багато різних подарунків для наших воїнів: понад центнер сіверських медів, варення, яблука, книги від Інституту літератури ім. Тараса Шевченка, диски патріотичних пісень від Громадської спілки «Музичний батальйон», а ще — бензопили, приладдя для обігріву окопів...+

У нашій команді були голова Талалаївської районної ради Чернігівської області Юрій Дзюбан, полковник ЗСУ у відставці Сергій Максименко, місцевий підприємець Віталій Салівон. Ініціатором цієї поїздки став голова Семенівської районної ради Чернігівської області Василь Малкович, який виділив транспорт. Звісно, без сприяння Північного командування сухопутних військ ЗСУ ми б не обійшлися.+

— Але ж безпосередньо на передову, в окопи, вас пустили вперше і лишень одного?

— Так. Головною метою для мене, як митця, було відвідати на передовій Десяту гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс». Я про це нікому не казав. Навіть домашнім. ...Звісно, трішки моторошно стає, коли тебе везуть на виступ до бійців на передню лінію в касці й бронежилеті й говорять, що нас... ворожі снайпери бачать. А хлопці при цьому спокійно розповідають про вчорашній обстріл дороги, якою ми тепер їдемо, та показують вирви від снарядів. І тоді я зрозумів: людина, яка не боїться, заслуговує на перемогу.+

— Що прихопили в окопи, крім кобзи?

— Узяв ще й ліру. Знаю, що багато хто її слухатиме вперше... Хотілося здивувати хлопців. А ще дуже добре, що прихопив настоянку прополісу. Відспівав на передовій дев’ять сольних концертів по півтори години. Співав і в холодних залах і в окопах. Повернувся, Богу дякувати, здоровим.+

— Кобза не просила бронежилета?

— Саме за кобзу я й хвилювався, адже знав, що в сусідніх ворожих окопах мій виступ також слухали. Зазвичай, на морозі кобза трохи детонує та стрій понижує. Але там, у окопах, звучала дзвінко. Наче й сама почувалася солдатом.+

— І які ваші враження від тих, хто стоїть, говорячи військовою термінологією, — «на нулі»?

— Заявляю з повною відповідальністю — такого війська ви ніде не знайдете! І тут головне не стільки новітня техніка, а — непереможний дух, патріотизм, дисципліна, чіткість! У нас військо народне. Це видно з усього. От, скажімо, звернув увагу: стоїть на столі солдатському трьохлітрова банка сала з написом: «Повертайтеся живими з перемогою!» Кажуть, якась бабуся передала ще і в гості за указаною адресою запрошує.+

Наше військо непереможне. І це в мені вселяє оптимізм. Ми багато років не перемагали. Битви вигравали, а ось війни...

+

«ХОЧУ СКЛАСТИ ПОДЯКУ ІНІЦІАТИВАМ ГАЗЕТИ «День»

 

— Так, історія когось вчить, когось — ні... Для багатьох власна історія ще тільки повертається у свідомість, важко повертається...

— Ось тут я хочу скласти подяку ініціативам газети «День», і, власне, самій газеті, яку волонтери щотижня передають на фронт. Я разом із побратимами зі спілки «Музичний батальйон» також неодноразово брали у свої мистецькі походи  газету «День», розумні книги бібліотеки «Дня». ...Але ми виступили та й поїхали. Та залишаємо інтелектуальний продукт для неспішного читання й усвідомлення себе самих... Співпраця Благодійного фонду газети «День» та Громадської спілки «Музичний батальйон» перевірена роками, як взаємопідсилююча. До речі, газету «День» я передплачую і собі...+

Запам’яталися слова одного командира під час цієї поїздки на передову. «На війні, — казав він, — не тільки втрати, а й здобутки. Деякі наші україночки, жартома, діток своїх воїнів величають: Атошовичами (від абревіатури АТО)... Це означає, що ми просто зобов’язані  перемогти в цій війні».   +

...Виводили мене хлопці з позицій після виступів під гул снарядів. І я розумів, кожен із них був готовий прикрити собою і мене, і мою кобзу.+

— Наше волонтерство... Ваше пояснення цього феномену.

— Українці мають давні волонтерські традиції. Коли запалає хата — всі біжать з відрами води. Бігав, ще маленьким, і я гасити пожежу. Тому можна образно сказати, що я виріс у сім’ї волонтерській. До останніх днів життя мої батьки допомагали нужденним людям.+

Так було і в Чорнобилі. Там я зі своєю кобзою був з перших днів. Опісля здійснив навколосвітню концертну подорож — розповідав про лихо наше, заробляв кошти на лікування дітей Чорнобиля.

+

«УСЕ МОЄ ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ПРОХОДИТЬ НА ЛІНІЇ ФРОНТУ»

 

— Чи змінився ваш репертуар після поїздок на фронт?

— Усе моє творче життя проходить на лінії фронту. Сумні думи кобзарські, правдиві. Не всім подобаються. Хоча їм по триста, чотириста років, більшість — досі актуальні. Що ж я з цим можу зробити?! Я своїх 100 концертів відспівую щороку. Співаю й приговорюю про наші біди-негаразди, яких ми ніяк не позбавимося, про підступного внутрішнього ворога — несправедливість, злодійство, байдужість... Ще в багатьох регіонах так звані антимайданівці міцно тримаються за владу. Особливо це притаманно сходу, півночі та півдню України. Хоча, як подивитися, у нас і закони  гарні приймають. Та виконувати їх нікому.+

— Я знаю, ви у своїй рідній Носівці (на Чернігівщині) організували своєрідний Козацький центр виховання...

— Так, на садибі моїх предків, які тут жили з діда-прадіда. Моя хата на колишньому Наливайківському дворищі. Тут поряд Нечепина Гребля та Тишківщина. Козаку Нечепі пам’ятник у Берестечку стоїть. Бережу цей клаптик землі з великою відповідальністю. Непростий наш край сіверський. Колись тут за козацької доби відбулося повстання через те, що Ніжинський полковник Петро Толстой козацькі вибори скасував. І сьогодні піднімаються новітні козаки проти тих, хто неякісними отрутохімікатами обробляє поля й людських бджіл труїть... Президенти міняються, а ненависть до бджіл зростає. Жадоба до наживи нікуди не поділася. Я по фронтах співаю та кошти для війська заробляю, а вони в Носівці переорали мій сінокіс. І хто з них знає, що це — пай від моїх батьків на прадавній гетьманській землі?!  Яка краса була тут колись!.. Тепер джунглі кукурудзяні.+

Та це я так душу роз’ятрив батьківщиною... Хоча більшість часу, звісно, гастролюю по світах. ...Мусимо гуртуватися і давати відсіч ворогам на всіх фронтах: зовнішніх і внутрішніх. Будемо будувати своїм онукам могутню, заможну та непереможну Україну. Тоді й артистів наших почуємо та побачимо, і люди славні в пошані будуть, а не якась олігархічна бандота.

— І що ж у планах у Василя Нечепи? Чого прагне неспокійна душа?

— Буду й надалі долучатися до волонтерських проектів, гастролюватиму. Треба постійно підтримувати свій мистецький рівень. Я уже в 36 столицях світу співав нашу пісню. Маю нові цікаві запрошення. Зупинятися мені вже не можна. Після якоїсь вимушеної зупинки я вже не зможу стати з кобзою перед симфонічним оркестром. Нині готую програму, присвячену 130-й річниці від дня народження Левка Ревуцького зі швейцарською піаністкою, з якою, до речі, познайомився під час недавніх виступів у Севєродонецьку.