Новини одним рядком:

11 лютого – концерт Ольги Артеменко, Київ, Галерея ВИСОЦЬКИЙ, вул. Воздвиженська, 40

12 лютого – концерт Володимира Партики, Львів, Арт-кав’ярня «Квартира 35»   (вул. Вірменська, 35)

12 лютого «Гетьмане, веди!..» поетична вистава за участі барда Володимира Самайди, Тернопіль, Театр Актора і ляльки

14 лютого – бард Валентина Слуквіна співала на відкритті фотовиставки, Рівне, обласний краєзнавчий музей

15 лютого – творчий вечір Аркадія та Дениса Голубицьких, Київ, Будинок Учителя

17 лютого – концерт Миколи Ютушуя і Олексія Дзевицького у київському КАП “Дом”

18 лютого – фестиваль «Пісні, народжені в АТО», м. Любомль на Волині

18 лютого – поетично-музичний вечір киян Зази Пауалішвілі та Христини Халімонової у Полтаві, ПК ПТМЗ

18 лютого – вечір авторської музики барда Мирона Павельчака, Львів, Кав'ярня-галерея Штука

19 лютого – Анатолій Рибін з піснею "Шукали Європу - Україну знайшли" виступав на Майдані Незалежності у Києві

21 лютого – концерт Віктора Стребежева, Чернівці, Public Pub   (вул. Головна, 265а)

24 лютого – день народження барда Тризубого Стаса (Станіслав Щербатих) (роки життя: 1948-2007)

24 лютого – Кавярня Пока в ЛітМузеї Харкова відкриває новий сезон

24 лютого – концерт Сергія Мартинюка, Київ, Галерея ВИСОЦЬКИЙ, вул. Воздвиженська, 40

25 лютого – вечір патріотичної пісні «Ми – українці!», Хмельницький, міський Будинок культури

25 лютого – презентація другого тому книги «Архів Розстріляного Відродження» у харківському ЛітМузеї

25 лютого – концерт Володимира Каденка у малому залі київського КАП “Арсенал”

25 лютого – концерт Віктора Байрака, Миколаїв, бібліотека ім.. Кропивницького

25 лютого – авторський вечір Бориса Георгієвського «КинА не будет!», Київ, Галерея ВЫСОЦКИЙ, вул. Воздвиженська, 40

26 лютого – благодійний концерт на підтримку бас-гітариста "Кому Вниз" Сергія Степаненка, Львів The Gas Station

1 березня – вистава барда Володимира Смотрителя «Не промовчи Шевченка у собі…», Київ, Будинок актора, Ярославів Вал, 7

 

 

Олександр Бобошко

 

* * *

 

Сідайте, грішні, за столи,

де їжа й випивка.

Повік ніхто ще не стулив.

Воляча витримка!

 

Ми святкуватимемо День...

Когось Великого.

А хто там ще до нас іде?

Аби з наливками.

 

Не так важливо, хто накрив

оцю галявину.

Лише для захисту від криз

ми так гуляємо.

 

А право бути молодим

ще не скасовано.

Підходьте, грішні! Бо святим

із нами – соромно.

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net,  p_karta@maіl.ru

 

Київ – Анна Калита

 

Афишка на февраль. 

 

3.02 - Ольга Дробот и Сергей Левин в клубе Дом 

https://www.facebook.com/groups/bardclubdom/permalink/1349841165065957/?story=S%3A_I100001740147182%3AVK%3A1349841165065957
10 февраля в 19.30 в Арсенале состоится концерт Николая Чернявского.
https://www.facebook.com/events/1347935165270930/   https://vk.com/event139221675  Взнос 50 грн.
10 - 11 - Лыжи + авторская песня на базе Водяники.
Место проведения: Черкасская обл., Звенигородский р-н, горнолыжный курорт "Водяники" (www.vodyaniki.com)
Трансфер: Киев-Водяники-Киев (автобус)   см https://www.facebook.com/events/200397940431567/

11.02 - Оля Артеменко в Гелерее Высоцкий 

https://www.facebook.com/events/1177813985659079/?notif_t=plan_user_joined¬if_id=1485164712201921

17 февраля концерт Николая Ютушуя и Алексея Дзевицкого. в клубе Дом. Начало в 20-00 Взнос благотворительный

19 февраля - Наташа Хоменко в клубе Арсенал 18-00 https://www.facebook.com/events/239231569868809/

24 февраля - Сергей Мартынюк https://www.facebook.com/events/166427097181738/

25 февраля Владимир Каденко (Киев) Малый зал клуба Арсенал Начало в 18.00

 

 

Харків – Літературний музей

 

Молодіжний парк: «Цвинтар... молодість і любов...»

 

24 лютого о 18.00 Кавярня Пока в ЛітМузеї відкриває новий сезон з найголовнішого джерела натхнення, що наснажує виходити за межі (в тому числі й за межі музею:)

 

На вас чекають:

- романтично-містичні історії письменницьких побачень;

- архетипи закоханих пар у літературі Розстріляного Відродження;

- мова освідчень 1920-х;

- відхід від табу: сексуальні подробиці в текстах; 

- літературно-музичний джем-сейшн;

- чаювання зі смаколиками від літературних дон жуанів.

і...

- нічне побачення на цвинтарі.

 

Вартість: повний квиток – 40 грн, пільговий – 30 грн.

Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1cd4XnarSiWt2E4tbLjpqIIHxdd20LkH6GkWJIr4aAcU/edit

Подія на фб: https://www.facebook.com/events/1775328079456732/

 

 

Дорогі друзі,

25 лютого відзначається 130 річниця від Дня народження видатного українського режисера та театрального діяча Леся Курбаса. З цієї нагоди 23 лютого о 18.30 у Літмузеї відбудеться довгоочікувана презентація другого тому книги «Архів Розстріляного Відродження» видавництва «Смолоскип». Захід обіцяє бути напрочуд цікавим та не обмежуватися лише презентацією видання. Тож чекаємо гостей!

Вхід — 20 гривень для дорослих і 15 гривень для школярів, студентів та пенсіонерів.

Подія на фб: https://www.facebook.com/events/1917979631764181/?active_tab=about

 

Адреса ЛітМузею: вул. Багалія, 6 (ст. м. «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова»)

Телефон для довідок: (057) 706 25 79.

 

 

Сайт http://vdalo.info/svyato-bandurnogo-mistetstva-proyde-v-kamyantsi-podilskomu/

 

Свято бандурного мистецтва пройде в Кам’янці-Подільському

...

Цього року свято бандурного мистецтва буде складатись із двох частин: методичної складової та власне святкового концерту учасників.
Перша частина буде проходити в концертному залі Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Ганіцького. В ній візьмуть участь:

– композитор , педагог, керівник ансамблю Охтирської музичної школи, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Руслана Лісова;

– викладач класу бандури відділу народних інструментів Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича, керівник капели бандуристів училища, керівник ансамблю бандуристок «Орнамент» Ольга Гук-Кабачій.

Святковий концерт, який буде проходити в Галереї мистецтв 23 лютого, пройде за участю: учнів класу бандури Кам’янець-Подільської міської ДМШ ім. Ф.Д. Ганіцького викладачів Дмитра Бачинського, Олени Лисої; учнів НВК №9 викладача Лілії Вакар; студентів Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв викладача Дмитра Бачинського; учнів Хотинської музичної школи викладачів Марії Сельської, Марії Керницької; зразкового ансамблю бандуристів «Калиновий цвіт» ДМШ ім. Ф. Д. Ганіцького; ансамблю викладачів ДМШ ім. Ф. Д. Ганіцького; учнів Охтирської музичної школи клас викладача Руслани Лісової, студентів Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича клас викладача Ольги Гук-Кабачій.

 

Івано-Франківськ – сайт http://www.trk.if.ua/2017/01/25/gotuietsya-dokumentalniy-film-pro-t/

 

Готується документальний фільм про Тризубого Стаса

25.01.2017 Ірина Каразуб           

 

В Івано-Франківську створять документальний фільм про місцевого барда Станіслава Щербатих, відомого під сценічним псевдонімом Тризубий Стас. Сім’я барда передала режисеру Мирославу Бойчуку ексклюзивні плівки, більшість з яких ніхто ще й ніколи не дивився. Там виявилося багато унікальних зйомок Стаса, його родини та друзів.

 

Пропоную вірш пісні відомого барда, якого у повідомленні назвали місцевим. Упорядник

Тризубий Стас

 

Байстрюки

 

Колись гітару я вперше в руки взяв,

Я думав скажу людям щось про волю.

Та я даремно, мабуть, все співав,

І часом серце вхоплює від болю.

 

Якісь настали такі сумні часи,

Я в них нічого второпати не можу.

Немов сновида, по Станіславі ходжу,

Де не подивлюсь - Господи, спаси.

 

Який же ж там спів,

Хіба що знов - анекдоти.

Де ж ти пропав, патріоте,

З тих перших років?

 

Була ідея і горді пропори,

Але, на жаль, то все пішло у вчора.

Бо нині що? Замкнися та жери,

Були б своя купюра та комора.

 

І кожен з нас замкнувся сам в собі,

Немов слимак або як черепашка.

Носити панцир, хай воно і тяжко,

Але якось безпечніше в юрбі.

 

Ми втратили щось,

І маєм небо у хмарах,

І по суцільних базарам

Ми несемось.

 

Він був актор, тепер купи-продай,

А той поет - міняло та мішечник.

І повний шлунок - єдиний його рай,

Тепер за нього думає кишечник.

 

А той доцент подався за кордон,

Не на сімпозіум, а також із торбами,

Він би і сам продався з тельбухами

За пару баксів, марок або крон.

 

Немає проблем,

Ми - бізнесмени завзяті,

А що в занедбаній хаті -

То якось проживем.

 

Тепер держава стала нічия,

Кому охота, той і розкрадає.

Усі крадуть, усі, але не я!

Мені байдуже, моя хата з краю.

 

Чи ми свідомі, хто ми є такі?

Чому говорим: Україна - мати?

Чи вже не годі самім собі брехати?

Ми не сини її, звичайні байстрюки.

 

Який же ж там спів,

Хіба що знов - анекдоти.

А ти помовч, патріоте,

Не треба слів...

 

 

Київ  -  Анатолій Рибін

 

ШУКАЛИ ЄВРОПУ  –  УКРАЇНУ ЗНАЙШЛИ

 

Шукали Європу ми вже стільки років,

Чи справді жадана була вона й мила… 

Аж раптом біда наша і лють ворогів,

Відкрили нам очі – у нас є Україна! 

 

Шукали Європу – Україну знайшли  

І тільки вона нам жадана і мила. 

Хай знають пихаті, гидкі вороги:

Ми маємо все, доки є Україна

 

Чи справді прозріли ми?..

Може й не всі… Та не варто над прірвою вічність стояти.

Наш день от настав… За минулі віки

Нам час вже навчитись літати

 

Як можна було стільки літ і століть

В роздоріжжях віків свою матір шукати, 

Довго так серед стріх і чужинців обійсть

На задвірках у наймах усе ж виживати…

 

Знайшли Україну…  Скільки ж треба пройти, 

Щоб врешті збагнути де є рідна мати.

Тепер, озираючись на минулі віки, 

Нам час вже навчитись її не втрачати

 

Шукали Європу – Україну знайшли, 

Її в нас ніхто вже не зможе відняти. 

 Хай знають пихаті, гидкі вороги: 

У нас є Україна  -  нам її захищати… 

 Хай знають пихаті, бридкі вороги, 

Що ми вже навчились її не втрачати  

 

Пісня «Шукали Європу – Україну знайшли» у виступі Анатолія Рибіна  19 лютого 2017 р. о 15.00 у Києві на Майдані Незалежності.  

               Ця та інші пісні на http://www.bards.name/person418

 

 

Миколаїв – Ольга Золотухіна

 

Концерт Виктора Байрака (Одесса-Винница)

 

Дата: 25.02.(суббота)

Место: Библиотека им. М. Л. Кропивницкого

Начало: 16:00

 

Виктор Байрак - бард, поэт, прозаик,  знаток, КВН-щик, художник, археолог, рыболов, блоггер…

Словом, «Байрак - это повод собраться»©   )))

 

 

Київ – сайт http://today.kiev.ua/ne-promovchi-shevchenka-u-sobi/

 

Не промовчи Шевченка у собі…

 

Автор п’єси — Володимир Смотритель

Постановка та виконання народного артиста України Володимира Смотрителя

Жанр – сповідь барда

Дія – 1 год. 10 хв.

Прем’єра – 2014 рік.

В 2014 році на Міжнародному театральному фестивалі «Людина граюча» в м. Миколаєві робота здобула першу премію серед моно- та камерних вистав.

Фабула – Не зважаючи на всі події буремного 2014 року, якими охоплена Україна, постать Шевченка є недоторканою і вічною святістю.

«Не промовчи Шевченка у собі…» — саме ці рядки відомого українського поета Павла Гірника і вивели на лаштунки сцени Володимира Смотрителя не як актора, а як небайдужого громадянина і патріота.

Що відбувається на сцені:

Протягом всього дійства головний герой вистави веде розмову з автопортретами Т.Г.Шевченка, що виникають у медіапросторі. Відверте спілкування торкається глибинних і причинних речей про долю українського народу і про те, як так сталося, що такий талановитий і красивий народ потрапив у кріпацтво з якого потрібно було звільнити (викупити) свого сина – генія.

Розмова підкріплюється відео кліпами, авторською піснею на слова як Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, Є.Плужника, Т.Мельничука та інших, вже сучасних, поетів.

Думка головного героя є простою – поетичне зерно, яким засіяв Т.Шевченко Україну, є незнищиме і все більше і більше проростає на ниві молодої української держави.

 

На афіші вистави вказано: 1 березня 19-00, Будинок актора, вул.. Ярославів Вал, 7 (Упорядник)

 

Із сайту Будинку актора

Вартість квитків, грн.  50 – 100 грн. Замовлення квитків  097-484-25-77

 

 

Київ – Володимир Самайда

 

Вчора 12.02. у Тернополі відбули прем’єру. Я "в епізодах", співаю кілька пісень козацьких.. дякували-перервали дійство оплесками, а так на однім диханні пройшла поема Бориса Олійника "Трубить Трубіж" перелита у моновиставу Миколою Булатом..

 

Про цю подію із сайту http://te.ridna.ua/2017/02/10/u-ternopoli-vidbudetsya-premjera-poetychnoji-vystavy/ (Упорядник)

 

У Тернополі відбудеться прем’єра поетичної вистави

10 Лютого 2017

 

Поетичну виставу «Гетьмане, веди!» за твором Бориса Олійника «Трубить трубіж» підготував Лауреат всеукраїнських конкурсів читців ім. Т.Шевченка Микола Булат (м.Тернопіль). Співана поезія в постановці звучить у виконанні Лауреата Всеукраїнського фестивалю авторської пісні «Срібна підкова» Володимира Самайди  (м.Київ).

 

У жанрі моновистави тернопільський підприємець, волонтер, актор Микола Булат працює понад 20 років. Цього разу обрав поему Бориса Олійника «Трубить трубіж».

  • – У творі історія українських козаків переходить у сучасність. Автор стоїть біля пам’ятника Б.Хмельницькому, який раптом оживає. Між ними зав’язується діалог, до якого невдовзі приєднується Тарас Шевченко. Усі разом вони дивляться, до чого доведена Україна, – розповідає “Рідному Тернопіллю” Микола Булат.

На життя моновиставу за своєю поемою благословив сам письменник. Зараз він перебуває у лікарні, але спілкувався з М.Булатом телефоном і тішиться від того, що його творчість не лежить у шухляді. Творчість Бориса Олійника читець вважає гострішою за будь-яку сучасну поезію.

  • – Він був і залишається більшим патріотом України, ніж сучасні автори, – вважає Микола Булат.

У Тернополі прем’єра поетичної вистави «Гетьмане, веди!» відбудеться 12 лютого о 18.00 в Театрі Актора і ляльки.

Столична прем’єра – 17 лютого, 19.00 – Будинок Актора (вул. Ярославів вал,7)

Вхід для учасників АТО безкоштовний.

 

 

Волинь – сайт http://lyuboml.rayon.in.ua/news/22783-na-liubomlshchini-vidbudetsia-festival-pisni-narodzheni-v-ato

 

На Любомльщині відбудеться фестиваль «Пісні, народжені в АТО»

13.02.2017

 

Вперше на Волині, крокує фестиваль «Пісні, народжені в АТО», який відбудеться у м. Любомль.

Організатори: (поет, учасник АТО, підполковник Збройних Сил України Валерій Глушук – уродженець м. Любомль) та Любомльська громадська організація ветеранів та учасників АТО «МИРОТВОРЕЦЬ», – інформують у Фейсбуці Атовці Любомльщини.

Всі учасники – виключно автори виконавці, учасники війни на Сході України (АТО), волонтери, які своєю творчістю надихали і надихають наших героїв на передових позиціях ведення бойових дій в зоні проведення АТО.

Дата проведення – 18 лютого 2017 року на 16 год., місце – актовий зал Любомльського професійного ліцею.

Учасники фестивалю:

1. Валерій Глушук, м. Житомир, учасник АТО (2015, 2016 рр.).

2. Олег Дмитрук, м. Луцьк, артист, соліст Волинської обласної філармонії, учасник АТО (2014 – 2015 рр.).

3. Сергій Кононенко, м. Умань, учасник АТО (2014 – 2015 рр.).

4. Сергій Бойко, м. Дніпро, учасник АТО (2014 – 2015 рр.)

5. Володимир Бурко, м. Кропивницький, учасник АТО (2014 – 2015 рр.).

6. Стас Паплінський, м. Івано-Франківськ, учасник АТО (2014 – 2015 рр.) та Мартін Небо, «ROCKgASM».

7. Марія Таранко м. Луцьк.

8. Іван Стратієнко – 72 бригада, м. Гранітне, 2015 рік, Донецька обл., ст. сержант, командир взводу.

9. Вова Гейзер – (спеціальний гість) – автор офіційного гімну АТО пісні «Браття Українці» лідер та засновник українського гурту «ШАБЛЯ».

 

 

Київ – сайт http://ukrreporter.com.ua/culture/poetychna-rat-zibralasya-u-sergiya-pantyuka.html

 

Поетична рать зібралася у Сергія Пантюка (+фото)

 

Першою поетичною збіркою може похвалитися доброволець, волонтер, бард Олексій Бик. Днями у столичному видавництві «Смолоскип» Олексій мав нагоду і читати, і співати свої «Вірші на руці» – таку назву має книга.

А нагода була — вечір поезії «Віршень», який організував і провів знаний поет, журналіст та видавець Сергій Пантюк. До своєрідної літературної студії завітали брати Капранови, Олег Короташ, Артем Полежака, Євгенія Чуприна, Олександра Новгородова, гурт «Рутенія», інші імениті, та не дуже, гості.

Подібні творчі зустрічі — не новина як для шанувальників художнього слова, так і для митців. Адже Сергій Пантюк упродовж багатьох років проводив фестивалі поезії та авторської пісні «Сліва-фест» (позивний Сергія Дмитровича – Сліва). Зазвичай це відбувалося 10 лютого, на день народження Сліви.

Яким був «Віршень» цьогоріч? Брав за душу щирістю, розкутістю, неформальним спілкуванням, дотепністю, високою нотою майстерного слова. Відчувався й оголений нерв життя-буття… І про війну лунали поетичні рядки, і про біль утрат… Олексій Бик співав під гітару дуже проникливо, щемко, «запалював» залу, як кажуть. Між іншим, його пісня «Добровольці Божої чоти» стала вельми популярною.

Саме у видавництві Сергія Пантюка було видано книжку Олексія. Поет говорить, що давно вже хотів, щоб світ побачили ці поезії. Але все щось ставало на заваді. Коли почався Майдан, то кошти, заощаджені на збірку віршів, Олексій віддав на потреби революції. А коли на Донбас вдерлися московіти, поет витратив гроші на придбання бронежилета й шолома, вирушивши добровольцем на фронт. І ось сьогодні завдяки наполегливості видавця, допомозі громадськості Олексію вдалося зібрати кошти на цю збірку.

Про що пише патріот? І про війну, і про кохання… Повсякдення підказує йому теми.

 

«Котився світ, тріщали ободи,

Трухлява правда сипалась під ноги,

Не нами обиралися дороги,

Та наші залишаються сліди…».

 

Це також з поетичного доробку поета.

Приємно, що на цьому ж вечорі Олексію було вручено диплом лауреата премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні».

А на завершення фестивалю «Рутенія» на прохання іменинника виконала чудову пісню «Крук — чорний сотник УПА».

 

Світлана КОВАЛЬОВА

 

 

Сайт http://ukraineartnews.com/news/inframe/bojets-pravogo-sektoru-vidav-zbirku-vlasnih-virshiv

 

Боєць "Правого сектору" видав збірку власних віршів

 

Боєць "Правого Сектора" Олексій Бик презентував першу авторську збірку "Вірші на руці"

Олексій Бик був учасником трьох народних повстань - проти Кучми і двічі проти Януковича. Під час Євромайдану 18 лютого отримав поранення – гумова куля з міліцейської рушниці прилетіла прямо в голову.

Однак попри це він поїхав на Схід боротися проти російських окупантів. Усі ці події неабияк вплинули на творчість поета.

Вірші Олексій пише усе життя, та опублікувати їх ніяк не вдавалось. Кошти, які збирав на друк книги, спочатку віддав на потреби Майдану, а згодом на бронежилет та каску – з ними поїхав добровольцем на передову.

Там творча скарбниця поповнилася новими текстами. Видати лірику "революціонера" допоміг видавець Сергій Пантюк. Саме він закликав громадськість допомогти зібрати кошти на збірку "Вірші на руці".

Дивну, на перший погляд, назву збірка отримала не випадково. Саме на руці боєць нотував свої тексти, коли не мав можливості писати на папері.

Виникали ситуації, коли треба щось записати і в мене усі долоні були покреслені різними влучними фразами або образами. Або римами, які я довго шукав і не міг знайти, і щоб не забути. Найбільша втрата була перед сном помити руки і забув, що там щось було,

– поділився поет Олексій Бик.

На Схід Олексій їздить не тільки з бронежилетом та каскою, а й з гітарою. Багато його віршів стали піснями і тепер підбадьорюють хлопців на передовій.

14.02.2017

 

Київ – сайт http://holos.fm/page/sergij-vasiljuk-ta-tin-soncja-predstavili-novu-pisnju

 

Сергій Василюк та Тінь Сонця представили нову пісню (АУДІО)

12 лютого 2017 р.

 

Сергій Василюк та Тінь Сонця (Sun Shadow) представляють свою нову потужну роботу "Закохані вогні".

Рок-музика України: концерти та інтерв'ю ВІДЕО

"Серце виривається з грудей, твоя душа готова обійняти увесь світ і в неї виростають величезні крила...

Заради таких відчуттів варто жити і усміхатися кожному новому дню! Кохайте і літайте високо!", - представив нову пісню Сергій Василюк.

 

 

Полтава – сайт https://tribuna.pl.ua/news/u-poltavi-vidbudetsya-poetichno-muzichnij-vechir-zazi-paualishvili-ta-hristini-halimonovoyi/

 

У Полтаві відбудеться поетично-музичний вечір Зази Пауалішвілі та Христини Халімонової

 

18 лютого о 18.00 в приміщенні ДК ПТМЗ (біля ТРЦ «Київ») відбудеться поетично-музичний вечір, на якому виступлять кияни Заза Пауалішвілі та Христина Халімонова.

Заза Пауалішвілі – поет та фотограф з Києва. Переможець поетичного слему фестивалю «Захід» (2011 р.), ІІ місце на фестивалі сучасної української поезії «СУП» в м. Рівному (2011 р.), багаторазовий учасник літфестів та поетичних читань у межах фестивалів: «Форум видавців» у Львові, «Meridian Czernowitz», «Гогольфест», «Трипільське коло», «Бандерштат», «Захід», «Країна Мрій» та ін. У 2013 році став лауреатом літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за збірку «Реґіна Ольсен» (вийшла друком у травні 2015 року). Окремі вірші автора можна почути в акустичному виконанні Христини Халімонової та прочитати у перекладі на інші мови.

Христина Халімонова – співачка, композиторка, авторка і виконавиця пісень, фронтвумен київського гурту «X.O.». Була учасницею таких літературних і музичних фестивалів як «Трипільське коло», «Гогольфест», «Бандерштат», «Книжковий Арсенал», «КобзАрт», «ШеФест», «Ї», «Форум видавців» та інші.

 – Заза Пауалішвілі – один з моїх улюблених сучасних поетів. І хоча «Реґіна Ольсен» — його перша збірка, у ній звучить зрілий авторський голос, який говорить до нас впевнено, виважено і глибоко. Мені близьке його філософське осмислення смерті, поруч з якою завжди він бачить життя і осмислення Бога, про якого насправді ми нічого не знаємо, – говорить Анна Ютченко, організаторка вечору.

Близьке його осмислення простих побутовий речей і його розуміння важливості кожного слова, звідти й потреба говорити так, щоб тебе почули. Звідти потреба спокою і тиші як позбавлення всього зайвого:

«тож

кажу я йому

вмій слухати тишу друже»

 

У філософських верлібрах Зази багато «питань, що не потребують відповідей» і «відповідей, що не викликають питань».

Багато переосмислення себе в собі, себе в інших людях, себе в цьому світі. А ще пошук світла — як віри, як істини, як того, що розвіє темряву навколо нас:

 «але

коли я зовсім не хочу згадувати

Тебе

Ти вкладаєш у мою руку

перо ластівки

і виводиш нею Своє ім’я

і саме тоді

мої руки

залишаються чистими»

 

 – Для мене вірші Зази як густий туман над тихою рікою, у якому, якщо уважно вслухатись, кожен зможе почути себе, – говорить Анна Ютченко.

 

Роман Грицун

 

 

Миколаїв – Олександра Залукаєва

 

ТРИ МАСТЕРИЦЫ

В отдельном уголке Вселенной
Стоит там дом, сопрятан клад;
Река - источник мудрости, прозрений,
Там свято место - дивный сад.
Сидят там чудо-Мастерицы:
Одна загадочна, как ночь,
Судьбу плетет на тонких спицах,
Вторая гонит смертных прочь,
А третяя - слепа, нема, глуха,
Дороги жизни она строит:
Там жизнь и смерть в её руках,
Она и милует, и заживо хоронит,
И души превращает в прах,
Смерть от них порой отводит...
Там, где созвездия переплелись,
Где храм до нас еще построен,
Нити бесконечные плелись -
Три Мастерицы мир возводят.

 

НЕ ЗАРЫВАЙТЕ СВОЙ ТАЛАНТ

 

Не зарывайте свой талант, 
Чтобы другими не казаться... 
Талант творить - от Бога дар... 
Нельзя на мелочи меняться... 
Вы пришли... И это свыше.. 
Талантами душа наделена.... 
Кто-то борется, а кто-то пишет. 
Судьба таланта не определена... 
Кто живет, а кто-то выживает. 
Пешка, а прорвется в дамки 
Отпечаток в мире оставляет... 
Не боясь идти за рамки...

* * *

Люблю смотреть, ни на кого ни глядя,
Как распускается единственный бутон,
Краснеющий на фоне серого фасада,
Что назывался раньше - детства дом...
Люблю гулять среди берез и трав,
Щекой к плющу зеленому прижаться..
Смирив на миг свой буйный нрав,
К мудрости деревьев прикасаться..

 

 

Сайт https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/pisni-kobzariv-v-ato-taki-zh-aktualni-yak-i-400-rokiv-tomu-banduryst

 

Пісні кобзарів в АТО такі ж актуальні, як і 400 років тому, — бандурист

19 лютого 2017

 

Війна з москалями за Донбас почалася більше, ніж 400 років тому, — цехмайстер Київського кобзарського цеху Микола Товкайло

 

Ірина Славінська: Цех кобзарів – це як?

Микола Товкайло: Це громадське об’єднання, яке хоче зберегти кобзарську традицію. Ми переймаємо ту назву, якою користувалися кобзарі. Часто вони називалися братствами чи цехами.

Ірина Славінська: Слово «цех» відсилає нас до ремесла. Те, що роблять кобзарі це ремесло чи мистецтво?

Микола Товкайло: Це ремесло і мистецтво.

Ірина Славінська: Чи статус ремісника не принижує статус митця?

Микола Товкайло: Ну, це професія. Називайте, як завгодно. Були цехи ремісників, а були цехи музикантів. Були і кобзарські цехи. Це не має відношення до виробництва, хоча ми виробляємо інструменти на замовлення.

Василь Шандро: Що трапилося із кобзарською традицією у ХХ столітті і чому виникла небезпека зникнення цього культурного явища?

Микола Товкайло: Важко сказати, коли виникло саме кобзарство, як явище. Науковці кажуть, що кобзарі виростають з давньоруської традиції князівських часів від баянів-співців, що існували у той час. Саме кобзарство згадується наприкінці ХV сторіччя. Це явище проіснувало до кінця 20 років. Тоді це явище знищували. І самих кобзарів і інструменти.

Ірина Славінська: Наскільки на традиції кобзарів вплинуло «офіційно дозволене мистецтво» радянських часів? Чи багато довелося втратити?

Микола Товкайло: Коли говоримо про давніх кобзарів, то вони, об’єднуючись у цехи, працювали, як автономні організації на добровільних засадах. Вони були незалежні і тримали свою традицію, відстоювали філософські погляди. Вони не були переможені. Звичайно, суспільство впливало. Наприклад, російська влада переслідувала кобзарство. Ці переслідування були доволі м’які, бо коли прийшли комуністи, то вони все винищили.

На початку ХХ століття в Україні наша українська музична інтелігенція почала замислюватися над тим, що можна забрати бандуру з середовища кобзарів і зробити з неї загальноєвропейський інструмент. Ось у мене старосвітська бандура. Тоді почалися спроби перетворити цю бандуру на універсальний інструмент. Народна бандура не є хроматична, це скоріше діатонічний інструмент. На ньому творилася українська музика, а академічна бандура (це той інструмент, який врешті решт вдалося витворити) – це повністю хроматизований академічний інструмент. Тоді відбулася несправедливість – нову академічну бандуру теж назвали бандура.

Поясню простіше: був загальєвропейський інструмент клавесин, на його базі виникло фортепіано. Це інструменти, які виростають одне з одного, проте фортепіано отримало нову назву.

 Василь Шандро: Що найпоширеніше виконується на вашому інструменті?

Микола Товкайло: Ми намагаємося притримуватися традиційного репертуару.

Традиційний репертуар кобзаря – це український давній епос і релігійні духовні твори, які виконуються поза церквою. Чому так? Решту співають усі.

Завдання кобзарів – нести цю давню традицію.

Василь Шандро: Чи можна визначити рік пісні, яку ви виконали?

Микола Товкайло: Хто знає. Вони передавалися із століття у століття. Річ давня. Це навіть не 19 століття.

Ірина Славінська: Кобзарі були активно присутні на Майдані, їздили в АТО. Що можете розказати про цю активність?

Микола Товкайло: На Майдані ми майже усі брали участь у цих подіях. Як це виглядало? Були імпровізовані концерти у КМДА, в Українському домі, на центральній сцені на Майдані.

Василь Шандро: Як кияни ставилися до цієї музики?

Микола Товкайло: Коли звучить оця бандура і ця мелодика, то вона діє прямо на емоції і на серце. Це зачіпає глибинні струни українця, навіть, коли він не усвідомлює.

Василь Шандро: На скільки актуальним ваш репертуар є для фронту.

Микола Товкайло: На війні воювало кілька наших хлопців, і ще кілька зараз воюють. В старому козацькому війську також були кобзарі. Коли співають пісню про Супруна, то згадують Савур-могилу і такі ж події. Зараз теж Савур-могила згадується. І взагалі, війна з москалями не вчора почалася.

Війна з москалями за Донбас почалася більше, ніж 400 років тому. Перші бої, а це 1580 роки були саме за Донбас.

Ірина Славінська: Чи це загальноукраїнська культура? Чи є райони, де її не було?

Микола Товкайло: Ні. Це загальноукраїнська культура. Коли говоримо в історичному аспекті, то слід розуміти чому Україна така єдина етнічно? Бо в ХVII-XVIII сторіччі відбувався величезний міграційний процес. Переміщення відбувалося з правого на лівий берег. Тоді частково була освоєна Луганська, Харківська, Сумська, Донецька область.

Василь Шандро: Сьогодні відбувся вечір пам’яті Миколи Бутника. Розкажіть про нього і про ці зустрічі.

Микола Товкайло: Так склалося, що ми вже 10 чи 11 раз проводимо вечори пам’яті Бутника (мабуть – Будника, упорядник) у Будинку вчителя. Люди ходять, інтерес не вщухає.  

 

 

Суми Юрій Ош (Геннадій Костенко)

 

             ПРИСТАНЬ

 

Снег, как прежде, несказанно чистый

швартовался белым кораблём.

Но души лазоревая пристань

заросла обильным бурьяном.

 

И белеет снег на фоне мглистом,

словно веет солнечным теплом.

А в груди, как песня гармониста,

чистота осталась за бортом.

 

Разыгралось радугой лучистой

белое сиянье за окном.

Чистое в душе, сегодня истой,

будто растворилось всё в былом.

 

 

Рівне – сайт http://tomat.rv.ua/u-rivnomu-fotohudozhny-tsya-i-likarka-bard-prezentuvaty-mut-venetsiyu-z-lyubov-yu/

 

У Рівному фотохудожниця і лікарка-бард презентуватимуть «Венецію з любов’ю»

 

Відвідати фотовиставку «Венеція з любов’ю» Валентини Захарової та послухати авторські пісні у виконанні волонтерки, лікаря-стоматолога Валентини Слуквіної запрошує 14 лютого обласний краєзнавчий музей.

– Пані Валентина представить фотонотатки із неповторної казкової і сонячної Венеції, де вона побувала і привезла до Рівного свої яскраві враження. Світлини на виставці – це лише невеличка частина її фотонарисів із Італії. Під час презентації також виступить ще одна талановита рівнянка – Валентина Слуквіна, виконавиця авторської пісні, лікар-стоматолог Рівненської обласної стоматологічної поліклініки. З гітарою і душевно-проникливою піснею разом із друзями-волонтерами із громадської організації «Воїни світла» вона допомагає збирати кошти для наших воїнів-оборонців, – розповіла завідуюча відділу виставок КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради Галина Данильчук.

Відкриття виставки – 14 лютого о 12.00 год.

 

 

Чернігів – сайт http://onmckim.com.ua/news/2017-02-09-1534

 

2017 » Лютий » 9

Фестиваль “Солов’їна родина”- 2017

 

Запрошуємо прийняти участь у VIIІ відкритому молодіжному пісенному фестивалі “Солов’їна родина”- 2017, який відбудеться 18-19 березня 2017 року в м. Городні, Чернігівської області.

Метою фестивалю є:

- виявлення нових талановитих особистостей та популяризація їх творчості;

- збереження національних пісенних традицій та сприяння розвитку сучасної

 естрадної пісні;

- донесення до широкого загалу населення сучасної пісні;

- розширення мистецько-художнього світогляду молоді, збагачення духовності,

ознайомлення з культурою інших країн;

- обмін досвідом та творчими досягненнями;

- зміцнення творчих зв’язків між районами Чернігівської області та країнами

 ближнього та дальнього зарубіжжя.

Фестиваль проводиться за окремими номінаціями:

- НАРОДНИЙ ВОКАЛ

- АВТОРСЬКА ПІСНЯ

- ЕСТРАДНИЙ ВОКАЛ

- АКАДЕМІЧНИЙ ВОКАЛ

- АКАДЕМІЧНИЙ АНСАМБЛЬ

- ЕСТРАДНИЙ АНСАМБЛЬ

- РОК-МУЗИКА

- ХІП-ХОП-МУЗИКА

- реп;

- бітбокс.

- «ЧЕРЕЗ ТЕРНИ ДО ЗІРОК» (діти з вадами розвитку).

Засновниками фестивалю є Городнянська райдержадміністрація, відділ культури і туризму Городнянської районної держадміністрації, районний будинок культури. Співзасновники: міська рада, відділ освіти Городнянської РДА, Городнянське земляцтво в місті Києві.

Консультації з питань проведення фестивалю можна отримати

 за телефонами (04645) 2-74-87 – методичний кабінет РБК;

0674601121, 0635876642 - Олена Євгеніївна;

0988485295 – Наталя Олександрівна;

Подати заяву та документи для участі у фестивалі можна за адресою: м. Городня, вул.. Троїцька 8А, районний будинок культури, методичний кабінет, або за електронними адресами: gormetodrbk@i.ua, byhovec@i.ua.

План проведення фестивальних заходів на сайті https://vk.com/club.solovinaroduna.

 

 

Рівне – сайт http://tomat.rv.ua/u-rivnomu-vidbuvsya-kontsert-rivnens-koyi-spivachky-ta-volonterky-hry-sty-ny-panasyuk/

 

У Рівному відбувся концерт рівненської співачки та волонтерки Христини Панасюк

 

У п’ятницю 10 лютого в МПК «Текстильник» відбувся концерт рівненської співачки та волонтерки Христини Панасюк. Фактично, це був перший «сольник» Христини в рідному місті: як відомо, левову частку своїх концертів вона дає в зоні бойових дій

Незважаючи на те, що цей вечір відбувався на мирній землі, він усе одно був пов’язаний із війною та військовими — і не лише через тематику пісень та присутність у залі людей у камуфляжі. Спільно з волонтерами рівненської ініціативи «ДАР» Христина проводила збір коштів на переобладнання реанімобіля, який, до речі, назвали її іменем.

Окрім Христини Панасюк, на сцену — на її запрошення — виходили інші люди. Зокрема, свої проникливі вірші читала Софія Дзевенко — дівчина, обидва брати якої зараз воюють. Також із поетично-хореоргафічним номером виступили учні рівненської ЗОШ №1.