Новини одним рядком:
24 січня – концерти до дня народження Володимира Висоцького у Кіровограді, Харкові
25 січня – концерти до дня народження В. Висоцького у Бердянську, Вінниці, Донецьку, Запоріжжі, Одесі
25 січня – концерти-фестивалі до дня народження В.Висоцького у Краматорську, Рівне
28 січня – ювілейний день народження поета із Сум Людмили Ромен (Шевченко), члена Національної спілки письменників
2 лютого – концерт Сергія Курочкіна «Третья оборона Севастополя» у Балаклавському центрі культури і дозвілля
10 лютого – день народження поета із Києва Сергія Пантюка, секретаря Національної спілки письменників України
12 лютого – концерт пам’яті О.Короля, Д.Келова, О.Шаргородського у великому залі київського КАП “Арсенал”
до 21 лютого – виставка фотографій Володимира Висоцького у Шоколадному будиночку в Києві
Володимир Сосюра
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі...
Як та купина, що горить – не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...
Любіть у труді, у коханні, в бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою –
і вічні ми будемо з нею!
1944
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Житомир – Володимир Шинкарук
* * *
Я хочу тільки
такої долі
Для себе
й своєї країни –
Щоб руки у всіх
були в мозолях.
Руки,
а не коліна!
Суми – Людмила Ромен
Видала місяць тому збірку "За синню - СИН!.. Реквієм". Зараз доверстую до 135 - річчя О.Олеся "Скрипка Сонця".
Приймаю фінансову допомогу на видання.
Мій рахунок в ПраватБанк 5211 5373 1238 1747 Шевченко Л.В.
МАЙДАН!
(Триптих)
Тільки одна Україна ще спить –
Громом її не збудили.
О.Олесь
Супиться.
Хмариться.
Небом – гримить!
Сполох і спалах.
Врозтіч мигавиця –
Світло свободи крешімо на лицях.
Гей, Україно!
Буди, хто ще спить!
Котиться.
Хвилеться.
Людно.
Майдан. –
Жовто-блакитно клекоче, вирує,
Волю народную пильно пантрує
Гордая нація в зріст молода!
Ні! Вже не спить Україна, не спить!
Друге пришестя Майдану!
«На ВИ!» – клич.
Кров’ю обагрено.
Кинуто виклик.
Голос свободи вже не заглушить!
Спротив свавіллю! Урвався терпець.
Слухай, Європо, – ми є! – Українці!
Купно. Нас тьма вже. Ми не поодинці.
Серце Вкраїни – мільйони сердець!
РІК КОНЯ (2014)
(Диптих)
1.
Стриножена, як кінь, душа…
М.Гриценко
Стриножена (не кинь!) моя душа,
До тебе, як до дерева прип’ята, –
Налякане, ображене лоша,
На власних болях тричі розіп’ята.
Не має сил вже бігти навздогін,
І марне те шукання винуватого,
Не легша від знання усіх причин.
І сніг – не сніг…
ти знов у снах…
Та варто чи?...
2.
Аби вуздечка, а кінь – буде.
Укр. приказка
На волі кінь – то кінь. А ти – в узді,
Загнузданий, хоч збив усі копита.
Ту вершницю (той гріх), собі схотів,
В покорі нудитимеш білим світом.
Скидає шкіру старий рік – змія,
А новий – кінь, несе мені вже лицаря.
Відчинені ворота. Двір зія.
Ти сам себе в собі обклав, як митаря.
2.02.14
* * *
А ти мені, як чорнобривець на снігу!
Так пахнеш літом, мамою,
теплом домівки.
Промінчик кожний, кожну барву на бігу
По стежці видива вхоплю.
Он в мене стільки!!!
Такий гарячий!
В кольорах ясних, палкий!
Голівоньку схилю твою в свої долоні,
Відчуй цей дотик ніжний, лагідний руки,
Мій чорнобривцю!
Зваблюєш. Тобою вповні!
Скрізь чорнобривці! Усміхаються мені!
Отак, серед зими, діждати (Боже!) літа!?
Просила яблук.
Та ці квіти запашні
Посіяв мені в долю Білобога вітер.
Мені в снігах, як диво Боже,
знай, зориш!
Жовтогарячий вогнику, так грієш душу,
Проталюєш мене.
Глянь, серце, як черінь!
Цей теплий спокій
вже нікому не порушить.
Київ - Анатолій Рибін
Український фольклор поповнився новим персонажем… Ну, не так прямо новим, але вдосконаленим… чи то еволюцією, чи то революцією… А втім це не важливо. Важливо, що його виявлено... Зрештою він і не ховався…
ТРИГОЛОВИЙ ГОРБОКОНИК
Все нові й нові герої з’являються у нашім краю,
І ніхто вже не має сумніву що до їхніх докорів чи жалю,
Мало-помалу утворився й такий собі герой,
У котрого спереду три голови, а позаду суцільний геморой…
Дивна річ – створіння з трьома головами,
Про такий витвір природи у сусідів ми давно вже знали,
От і наш герой – нам з дитинства знайомий
Казковий лицар Горбоконик – став тепер триголовий…
Невтішні ж справи вже на кожнім кроці,
Хоч геморой у коника один, але більмо він має в кожнім оці,
І через хворі очі вже не бачить він куди стрибати,
Де б геморой болючий краще лікувати…
То вліво він стрибне, то вправо,
Але ж три голови – не дуже гарна справа,
Бо коли права хоче спершу дати раду геморою,
Дві інші сліпо вірять – треба йти до мовного двобою…
Двобій сліпих з глухими теж погана річ,
Бо геморой сам по собі болить весь день і, особливо, в ніч,
Болячку цю тепер так просто не вгамуєш,
Хоч вуха і глухі – та все-одно її відчуєш…
Незрячі очі і погані вуха…
Одні не можуть бачити, а інші вже давно позбулись слуху,
Хоча на золотому унітазі й непотрібно мати слух,
Та скільки вже не лий води – лишається завжди смердючий дух…
Якщо ти вірив з самого дитинства,
Що Горбоконик твій герой,
Іди й роби сучасним монстрам не удаваний,
А справжній геморой!..
Ця та інші пісні на http://www.bards.name/person418
Харків – сайт новин http://nahnews.com.ua/na-xarkovshhine-proshel-20-j-yubilejnyj-festival-avtorskoj-pesni-zimnij-esxar/
На Харьковщине прошел 20-й юбилейный фестиваль авторской песни «Зимний Эсхар»
24-25 января 2014 года на Чугуевщине состоялся 20-й юбилейный фестиваль авторской песни «Зимний Эсхар» на котором собралось более сотни исполнителей авторской песни. Жюри фестиваля возглавил известный бард из Москвы Вадим Егоров, автор более 400 стихов и 230 песен.
В гостевом концерте на Эсхаре приняли участие авторы и исполнители из Харькова, Полтавы, Киева, Запорожья, Воронежа, Ровно.
Особенностью 2014 года было то, что в честь годовщины со дня рождения Владимира Высоцкого в конкурсном концерте отдельно выступали и оценивались исполнители его песен. В этой номинации победил харьковчанин Александр Довшан.
В номинации «Исполнители» лауреатами фестиваля стали Алексей Козинец (г.Сумы), Владимир Антонов (Запорожье) и Анастасия Шаповалова (Харьков), которая одержала победу и в прошлом году. В номинации «Юный бард» два года подряд первенство держит Алексей Хохлов (г.Харьков). Однако в этом году он разделил первое место с Екатериной Рудь из Днепропетровска. В номинации «Автор музыки» победил Сергей Рудь (г.Днепропетровск).
Дипломантами конкурса в номинации «Исполнители» стали Константин Стадник и Антон Волков из Харькова, в номинации «Авторы» — Вячеслав Васькин (г.Днепропетровск), Анна Калита (г.Киев) и Анатолий Лось (Харьков), в номинации «Ансамбль » — трио «Сумы» (Сумы).
Севастополь – сайт новин http://kianews.com.ua/news/v-sevastopole-proveli-koncert-pamyati-vysockogo
В Севастополе провели концерт памяти Высоцкого
В Севастополе в Центре культуры и искусства 25 января прошел концерт-спектакль «Владимир Высоцкий. Сквозь время. Откровения». Также в рамках вечера состоялась выставка памяти Владимира Высоцкого.
На концерте выступили Александр Городницкий, Ксения Симонова, Джошуа Ланцо, Киевский театр поэзии и песни, струнный ансамбль «Вдохновение», заслуженные работники культуры Украины и Крыма, барды.
Деньги, собранные от реализации билетов, будут переданы на установку памятника Владимиру Высоцкому в Симферополе.
Напомним, в Симферополе на набережной Салгира планируется установить памятник Владимиру Высоцкому.
Севастополь – сайт www.sevbardafisha.narod.ru/
ВЛАДИМИР ГРАЧЕВ – ЗАСЛУЖЕННЫЙ РАБОТНИК КУЛЬТУРЫ УКРАИНЫ!
Указом Президента Украины № 27/2014 от 22.01.2014г., по случаю Дня Соборности и Свободы Украины, почетное звание «Заслуженный работник культуры Украины» присвоено известному крымскому барду, поэту и писателю Владимиру Грачеву (Симферополь).
Редакция сайта «Севастопольская БАРД-АФИША», всё бардовское сообщество города-героя, любители Жанра, поздравляют Лауреата государственной премии АР Крым (а теперь – и Заслуженного работника культуры Украины!!!) Владимира Грачева с присвоением высокого звания, желают ему творческих побед, неизбывного вдохновения и новых песен.
Маріуполь – сайт новин http://www.0629.com.ua/news/461748
Мариупольцы отметили День рождения Высоцкого
Сегодня в Мариуполе отметили 76-ю годовщину со Дня рождения Высоцкого.
Нужно заметить, что в этом году наш город праздновал это событие, более чем скромно. Возможно, это связано с трагическими событиями, происходящими в стране. Городу не до песен. Но, не смотря на то, что были отменены мероприятия, посвященные торжеству, которые традиционно проводились поклонниками поэта в библиотеке имени Короленко и других местах, память о Владимире Семеновиче Высоцком жива в сердцах некоторых мариупольцев.
К подножию памятника в центре города были возложены цветы от жителей нашего города, для которых поэзия, песни, актерское мастерство этого человека – предмет глубокого уважения и любви.
Перед собравшимися выступил поэт Анатолий Шевченко, который прочел свои стихи, посвященные Владимиру Высоцкому.
Напомним, что Высоцкий, благодаря своему творчеству стал неотъемлемой частью жизни для многих наших земляков. Искренность, глубокий психологизм, лирика его, более 600 песен, покорили сердца людей.
Київ – розсилка форуму київського КАП “Арсенал”
По независящим от организаторов концерта и самого выступающего причинам концерт Александра Щербины пока что отменяется.
Суми – сайт КАП “Булат”
http://www.bulatclub.com/frm/index.php?t=1587&p=8330#pp8330
Дорогие сумчане и гости нашего сайта КЛУБА АВТОРСКОЙ ПЕСНИ "БУЛАТ"!
Все концерты творческого проекта "ПОСРЕДИ ЗИМЫ" в городах: СУМЫ, КИЕВ, ЗАПОРОЖЬЕ и ДНЕПРОПЕТРОВСК
по независимым от нас причинам отменяются и переносятся на другое время.
Приносим свои извинения.
Берегите себя!
Искренне Ваши,
Игорь Добровольский, Дмитрий Долгов, Дмитрий Колтаков
Сайт www.victormorozov.com/
28 січня 2014 - Стаття в "Gazeta.ua" - "Віктор Морозов наспівав 40 веселих майданних пісень"
Віктор Морозов наспівав 40 веселих майданних пісень
http://gazeta.ua/articles/culture/_viktor-morozov-naspivav-40-veselih-majdannih-pisen/538870
Українська революція 2013-1014 року з перших своїх днів стала відображеною у творчості її учасників, уболівальників і просто спостерігачів. Народилися не тільки вигадливі написи та малюнки, а й повноцінні мистецькі твори.
Один із "плодів революції", що найбільше розійшлися - безіменний вірш Тетяни Власової. Після відомостей про перших убитих вона розмістила його на своїй стіні в мережі facebook. Тільки від профілю авторки його поширили майже 700 людей:
Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.
Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.
Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.
Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати
Але, знаєш, тут кожен сяє:
"Переможемо. Обіцяєм".
І з здобутком безмежно цінним,
Я приїду додому цілим".
Багато музикантів присвячують Євромайданові свої пісні. Одні з перших - одесити "ЯблонSky". Свою пісеньку хлопці залили в мережу ще 3 грудня:
Внаслідок сплеску творчості веб-портал "Жінка-Українка" відкрив окрему сторінку "майданної" поезії. Винесений у правий стовпчик вірш "Двоє на майдані" Анатолія Миколайчука - звідти.
ДВОЄ НА МАЙДАНІ
Не шукайте таємного змісту,
Просто доля, мов карта лягла:
Двоє хлопців зібралися в місто,
Двоє хлопців з одного села.
Незіпсовані, сильні, красиві,
Їм обом ще нема й двадцяти,
Їхні мами ще зовсім не сиві.
Їх просили себе берегти…
І шляхи їх згубились в тумані,
Різні долі, як різні пісні…
Хто ж міг думати, що - на Майдані,
Знов зустрінуться раптом вони.
Як від повені вруниться річка,
Так зіткнулись - очима й чолом.
Та в одного в руках єврострічка,
А на іншому - чорний шолом.
"Тарасе, знову нас в кайдани...
За те, що вийшли на майдани.
Бо все ще правди в Україні
Немає, батьку, і донині", - починається на тому ж порталі вірш "До Шевченка" Тетяни Череп-Пероганич. А Наталія Крісман закінчує свій словами:
"Несе Дніпро на хвилях гнів, ридає небо із відча́ю,
Прости, мій Господи, мені - я смерті брата не прощаю!!!"
Проте, як це властиво всякому періоду боротьби, народжена з виру подій творчість - не тільки жаліслива та трагічна. Співак Віктор Морозов виконав під гітару майже півсотні віршів-памфлетів авторства Юрія Винничука та Андрія Панчишина. Бард викладає їх в інтернет, де їх можна прослухати всі разом. Поширює також одну за одною в своєму фейсбуці. Деякі з них заспівані на нові мелодії, а деякі - переробки відомих мелодій, зокрема народних. Є, наприклад, таке:
"Била мене мати березовим прутом, щоби я не стояла з молодим Берку́том
Била мене мати цепом від рове́́ра, щоби я не стояла з міліціонером.
Била мене мати колінчастим валом, щоби я не стояла із регіоналом.
А я з ним не стояла, і не говорила. На Беркут воду ляла, щоби не смерділо.
Ме́не моя мати більш не буде бити, бо любо по Майдану з козаком ходити...".
Кожен рядок цієї відомої пісні виконуються по двічі:
"Горіла бочка-диміла
Під ней дівчила сиділа.
Під ней дівчина сиділа,
тендітні рученьки гріла.
Ой, руці, руці ви мої,
довго носили напої..."
Палають покришки,
неначе зірниці, і кулі, як зорі, гудуть.
Булижник злітає, неначе жар-
птиця. Такого не можна забуть.
Рядки "Маріїнський парк - наче хлів затоптали ви. Тільки свиня - де жере, там сере" лягли на мелодію пісні "Есть только миг".
Серед пісень - "Миколай на барикадах", "Різдво на Майдані", "Троє поросят пішли собі до Хряка", "Інтернаціомайдан", "В Межигір'ї криниченка", "Прощальна" про Віктора Федоровича. Він - найчастіше згаданий персонаж, але дісталося також дотеперішньому прем'єр-міністрові, керівникам Харкова й області, донецькому підприємцю Рінатові Ахметову, оперному співакові Володимиру Гришку, який співав на сцені Антимайдану. Присвячено пісню і "Гандзю-рибці, Гандзі-птичці, вже не молодичці", яка тепер не може вернутися до Львова:
"Я шахтарочка стара, галицька бабуся.
Вже на пенсію пора, а я все ***.
Шахтарочка-стахано́вочка
за велінням серця стала януковичка.
Я шахтарочка стара, але білолиця.
Я акула без пера - Геббельс у спідниці.
Шахтарочка-пролетарочка.
Я із Ововочем, як Твікс, сладка парочка.
Ой, чий то джип стоїть
з донецьким номером?
Ой, не доїде він.
Ой, не доїде він десь під Житомиром
"У Допи хвора Гепа, вона йому болить.
Потрібно Гепу Допі зеленкою полить", - це вже про харківські способи боротьби з незгодними.
Серед почутого легко розпізнати мотиви в піснях "Їхав, їхав козак містом, та й зустрівся з комуністом", "Червону бімбу не шукай на Майдані", "Зимно, зимно на душі. Все забрав злодюга, тільки залишив: одну корову на селі, одну картоплю на столі" й так далі. Замість "Ой, на горі два дубки" колишній учасник театру "Не журись!" заспівав про президентову фізкультуру: "В Межигір'ї три пеньки, в Межигір'ї три пеньки. В Межигір'ї три пеньки, три пеньки, опа, опа, опаньки".
Журавлине "кру-кру" з гімну діаспори перетворилося на абревіатуру КРУ, що вчувається Віктору Януковичу.
В теперішній революційній добірці Морозова є пісні й не в жартівливому настрої:
"Лютим пеклом стало, що вчора було смішним. Пси від крові п'яні. Похмілля буде страшним".
Є навіть одна співанка російською мовою:
"Год лошади мы встретили на площади.
И нас ни зек, ни кагебист не поздравлял".
Звідти ж рядок: "У нас не будет больше ёлки на крови".
Вітор Морозов - автор пісні "Вона" на слова Костя Москальця, яку більшість людей знає в виконанні рок-гурту "Плач Єремії" з Тарасом Чубаєм на вокалі. Один із викладених за тематикою записів - студійна пісня Віктора Морозова з альбому "Армія Світла": Також він переклач із англійської та португальської мов. Автор українських перекладів "Гаррі Портера" та книжок Пауло Коельйо.
"Колись у театрі "Не журись!" ми співали політсатиру на концертах. А коли в листопаді почався Майдан, я запостив на свою сторінку у фейсбуці дві сатиричні пісні на слова Винничука, які були написані раніше ("Золотий унітаз" і "Сплять ворони"). Вони отримали великий відгук у гостей моєї сторінки, і я тоді подумав, чи не зробити спробу відтворити політсатиру "Не журись!" онлайн, в інтернеті, тим паче, що Андрій Панчишин живе в Києві, Юрко Винничук у Львові, а я зараз у Вашингтоні", - розповів Віктор Моорзов для Gazeta.ua.
"Я написав про це Панчишину й Винничуку і виявилося, що ця ідея вже буквально висіла в повітрі, бо Панчишин якраз того дня, вертаючись з Майдану написав текст "Заповіту" від імені гаранта. Він вислав мені цей текст, я поклав його на музику, наспівав під гітару й записав на комп'ютері, а тоді запостив на свої фейсбучній сторінці. З того все й почалося. Панчишин дав назву цьому нашому віртуальному альбому "Реффолюція", і на сьогодні вже записано 39 таких пісень. До речі, саме зараз я працюю над 40-ю піснею, але цього разу на дивовижно-пророчий вірш Івана Франка, написаний 130 років тому - "Беркут", який маю надію запостити сьогодні", - зізнався музикант увечері 28 січня.
Северин НАЛИВАЙКО
Іван Якович Франко
Беркут
З укритого гнізда в скалистій десь щілині
З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині —
З таємних мов джерел гнівлива думка рветься,
Облетить світ, і аж о неба звід опреться,
І б’є важким крилом, де лиш сягнути зможе,
І зве: "Де правда та? Де ти, великий боже?
Всі зорі збігла я, атоми всі в природі
Перешукала скрізь, тебе ж спіткати годі.
В блакиті він завис недвижний, розпростертий,
Мов над життям грізний, невпинний образ смерти.
Здаєсь, що до небес він гвоздями прибитий,
Та чуєш, що він гнеть вниз вержесь- кров пролити.
Ти чуєш се, і жах тебе проходить зимний:
Таж над тобою тож завис беркут нестримний!
Він не хибне тебе, хоч як високо висить!
Чи много то ще хвиль тобі гуляти лишить?.
Ось рушив він. Пливе без маху крил в блакиті,
Мов човник Долі тче днів наших пасма скриті.
Спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь.
За хмару криється, в лазурі розпливаєсь.
Лиш острий крик його вістить, що він голодний!
Так в час тиші не раз прорветься плач народний.
І защемить в душах вельможних біль таємний,
Мов землетрясіння віщун, той грім підземний.
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в груді ти ховаєш серце люте,
За те, що кров ти п’єш, на низьких і слабих
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;
За те, що так тебе боїться слабша твар,
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.
І замість нести смерть згори на земне ложе,
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.
І не як божий суд, але як труп бездушний
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;
І все, що звесь беркут, полоще кров’ю рот,
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.
А труп бездушний ми без жалю, без промови
Ногою копнемо й підемо дальш на лови.
22—24 мая 1883 .
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Січень без пісень
Українські та закордонні музиканти відміняють концерти у Києві
(газета «Україна молода» від 29 січня 2014 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2405/164/85562/
Ганна ДАЦЮК
У столиці — форс–мажор. Чимало вітчизняних музикантів відміняють концерти задля солідарності з Майданом. А закордонні гастролери розуміють, що у такий час не зможуть зібрати очікувану виручку, адже більшості киян «не до того».
Небайдужі
Ска–реггі–панк гурт Kozak System скасував майбутній концерт у клубі «44», що мав відбутися 31–го січня. Хлопці підтримують Євромайдан від самого його початку, логічно що абстрагуватись від подій, які сколихнули Україну, музиканти просто не можуть. «Митець — істота без шкіри, тобто наша чутливість зараз на найвищому рівні сприйняття. І те, що ми зараз як митці й громадяни відчуваємо, не дозволяє наразі виходити на сцену, ніби нічого не сталося, — розповідає «УМ» басист гурту Володимир Шерстюк. — Хоча навіть на війні музика завжди допомагала людям, але саме комерційні концерти в Україні ми поки переносимо». Поза тим, музиканти збираються концертувати у Польщі з 12 по 16 лютого. «Це буде носити такий просвітницький характер, щоб поляки через нашу музику краще зрозуміли те, що робиться в Україні», — пояснюють учасники Kozak System.
Відомий серед молоді поп–рок бенд Bahroma також скасував свій виступ у клубі «44» — кажуть, не могли вчини інакше. Попри те, що подія мусила бути благодійною — кошти планували зібрати для близького друга музикантів, який втратив рідну людину. Вокаліст гурту Роман Бахарєв каже «УМ», що дуже переймається подіями на Майдані: «Щодо політики, я завжди намагався бути тільки спостерігачем. Але зараз не той час, аби просто споглядати. Єдине, чого мені дійсно хочеться, — це щоб політики нарешті про щось домовилися і припинилися ці заворушення! Я був і залишаюся дипломатом, вважаю: якщо людина має язик, а інша — вуха, то вони здатні один одного зрозуміти».
Недоступні
Музиканти з–за кордону викреслюють Україну з концертних списків: хтось — на знак підтримки Майдану, а хтось — через безвихiдь. Наприклад, для вельми відомої лондонської пост–панк групи O. Children Майдан став справжньою митною перепоною. Хлопці мали зіграти концерт 26 січня у клубі «Юність», але українська влада закрила видачу віз на в’їзд у країну як мінімум на місяць. І хоч громадяни країн ЄС можуть приїздити сюди без віз, але вокаліст гурту є громадянином Нігерії. Тож музикантам до буремної України поки вхід закритий. Організатори концерту не втрачають надій — «забили» для O. Children майданчик на 7 березня.
Відомий своїми «непопсовими» гостями з–за кордону клуб The Lab, що на Бессарабській площі, сам «вручив гарбуза» іноземним виконавцям і відмінив дві вечірки після трагічних подій на Грушевського. «Ми співчуваємо сім’ям усіх загиблих і постраждалих та сподіваємося на якнайшвидше врегулювання ситуації і вирішення всіх спірних питань», — iдеться у офіційному повідомленні організаторів. Діджеїв Ніка Кьорлі з Англії та Коломбо з Бельгії The Lab обіцяють привезти пізніше, але навіть у власній афіші власники клубу поки не впевнені: «Найближча вечірка намічена на 31 січня — китайський Новий Рік, але знову ж, все — виходячи з ситуації в місті! Слідкуйте за анонсами на наших офіційних сторінках і бережіть себе!..»
Чому джазові музиканти з італійського гурту Malacuscenza відмінили свій виступ у «Бочці» 25 січня, здогадатись неважко. Однак достеменно не відомо, чи музиканти зважили на те, що українцям зараз не до музики, чи просто тривожаться за своє життя.
Очікувані
Проте меломанів чекає ціла низка зірок пізніше. Починаючи з кінця лютого і до спекотного літа в Києві очікують багато зірок, і організатори не поспішають оприлюднювати інформацію про можливий зрив концерту. Кажуть, із ситуацією в країні напевне не знаєш, що буде завтра. Отже на сьогоднішній день ми все ще чекаємо на британських електро–рокерів Depeche Mode 26 лютого у Міжнародному виставковому центрі, зірку французького шансону Мірей Матьє 6 березня у Палаці «Україна», світових зірок року Aerosmith 21 травня на НСК «Олімпійський», ліричну піаністку Торі Еймос 17 червня у Жовтневому палаці та індастріал–рок гурт Nine Inch Nails в той самий день у «Стерео Плазі».
НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
Філармонія та Ляльковий театр узяли перерву до лютого
Національна філармонія України, що на Європейській площі, та Київський академічний театр ляльок, що на вулиці Грушевського 1а (на схилі над зоною барикад), взяли перерву до 31січня. Філармонія у себе на сайті, а також на афіші, що вивішена на будівлі, повідомляє, що концерти, які були заплановані до 30 січня, переносяться на березень, квітень, травень. Придбані квитки дійсні. Перший захід, який можна буде відвідати у філармонії, відбудеться 31 січня. Це буде концерт циклу «Всі симфонії Чайковського» «Пам’яті Натана Рахліна» з головним диригентом Романом Кофманом. Цього тижня музиканти щодня ходять у філармонію на роботу, готують наступні концерти.
Театр ляльок запланував вистави на найближчі вихідні. 1–2 лютого тут хочуть показати одна за одною чотири дитячі вистави, з 11.00 до 17.00. На минулі вихідні вистави не відбувалися. Адміністрація театру запропонувала повернути квитки. А поки що лялькарі нагадують про себе мелодіями, які в тихі години долинають до барикад з Годинникової вежі у Маріїнському парку.
Запануєм ще ми, браття
Відомий композитор Валентин Сильвестров написав новий гімн України — Майданівський
(газета «Україна молода» від 31 січня 2014 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2407/164/85650/
Ганна ДАЦЮК
«Я ні на що не претендую, просто такий мій відгук на події в Україні», — коментує новину Валентин Сильвестров. 76–річний композитор буває на Майдані часто, тож, чуючи, з якою пристрастю протестувальники виконують «Ще не вмерла...», наново закохався у Державний Гімн. «Гімн Михайла Вербицького дуже хороший, і, знаєте, дивне відчуття: коли люди співають його на Майдані, без супроводу, він усе краще і краще починає звучати, — зізнається «УМ» композитор. — Зараз, коли слухаю, виникає відчуття, що в душі неначе крила виростають». Гімн на Майдані Валентин Васильович називає музикою правди та гідності, а ще, як не дивно — милості: «Він має літургічну основу, алілуйність, розспіви... Коли Майдан співає цю пісню — неагресивну, там навіть слова такі: «згинуть наші вороженьки (не вороги!), як роса на сонці» — якась милість є в цьому».
Запал Майдану в результаті вилився на партитуру композитора, написану для хору а капела. «У цьому «Гімні» є фонеми дзвонового дзвону, — розповів Сильвестров у нещодавньому інтерв’ю газеті «День». — Коли намагалися розігнати Майдан уночі 11 грудня, били у дзвони, і це був другий випадок за всю історію Михайлівського монастиря. Дзвонар, який бив у дзвони, розповів, що першого разу це відбувалося під час татаро–монгольскої навали 1240 року. І у мене в музиці є інтенсивний набат — алюзія цих подій».
Валентин Сильвестров присвятив київському Майдану–2014 не лише нову музику Державного Гімну, а й різдвяний псалом. Обидва твори вже доступні у мережі, а сам композитор мріє презентувати їх на сцені: «Можливо, хор Миколи Гобдича коли–небудь його виконає...».
До слова, у 2004 році, після перемоги Помаранчевої революції, маестро також написав кілька творів, натхненний майданівськими подіями, однак тоді не наважився їх оприлюднити. «Такі твори сильні, коли неясно — буде перемога чи ні. А коли є перемога, виникає проблема моральності, що ти начебто підіграєш переможцям», — пояснює Валентин Васильович. Тепер кантати «Гімн» та «Пісня» («Разом нас багато») можна послухати на сайті видавництва «Дух і літера».
А ТИМ ЧАСОМ...
«Беркут» із Вашингтона.
Ще одна з півсотні пісень Віктора Морозова про Майдан
Бард, композитор, перекладач на українську всіх книг «Гаррі Поттера» Віктор Морозов у ці дні перебуває у Вашингтоні, але серцем і думками він на Майдані. Починаючи з листопада, музикант записав майже півсотні пісень на вірші Юрія Винничука зі Львова та Андрія Панчишина з Києва. Свіжий соціально–сатиричний проект маестро називає «Реффолюція».
На своїй сторінці у «Фейсбуці» Морозов виклав написані раніше дві пісні на слова Юрія Винничука «Золотий унітаз» і «Сплять ворони». Френдам музиканта вони припали до душі, тож довелося рухатися далі у цьому напрямi. Назви пісень говорять самі за себе: «Маріїнський парк», «Гришко», «Хабар», «Панда», «Пуща», «Йолка», «Допа і Гепа»... Деякі мелодії бард запозичив з відомих пісень. Наприклад, про фізкультуру Президента Морозов заспівав на зразок «Ой на горі два дубки»: «В Межигір’ї три пеньки, в Межигір’ї три пеньки. В Межигір’ї три пеньки, три пеньки, опа–опа–опаньки».
Останньою Віктор Морозов записав пісню «Беркут» на слова вірша Івана Франка, якому вже 130 років. Варто відзначити, що у вівторок музикант виклав в інтернет готову пісню у Вашингтоні, а хтось у Києві у цей час на Європейській площі на великому бігборді розмістив уривок iз «Беркута» і портрет Франка.
«Гадюкіни» повертаються
У це важко повірити, бо надто багато років від легендарного гурту «Брати Гадюкіни» не було чути ні півслова. Востаннє хлопці зібрали всіх своїх друзів у червні 2011 року на концерт пам’яті Сергія Кузьмінського «Я вернувся домів». «Гади» тоді заспівали одну–єдину пісню, а далі мікрофон передали гуртам «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Ляпіс Трубєцкой», «ТНМК», «Бумбокс», «Мандри», «ТіК», «ДахаБраха», «Гайдамаки», Тарас Чубай, «Димна Суміш» та іншим виконавцям. Нещодавно у «Гадів» на сайті з’явилося звернення: «Друзі, ми музиканти, але сьогодні ми, перш за все, громадяни, тому відображення нашої громадянської позиції — то є наші пісні».
«Гади» зізналися, що з минулого літа працюють над новим альбомом, куди має ввійти 16 треків. Орієнтовна назва Made in Ukraine. «Ми мріяли презентувати його у перфектній якості. Але сьогодні це не на часі. Складно записувати музику, знаходячись на вулиці. Тому ми вирішили викласти демо–версії декількох пісень. Це наші почуття та думки. І ми хочемо поділитись ними сьогодні», — пояснюють «Гади».
Бас–гітарист «Гадюкіних» Ігор Мельничук каже: тільки музика може об’єднати Україну. Він пригадує, коли гурт їздив з гастролями Україною, то під час концертів не відчувалася різниця, це Захід чи Схід. «Між людьми немає різниці. Одна з пісень у нас називається «Злидні». Вони об’єднують нашу країну. Немає різниці між шахтарем, який лізе в копанку, і гуцулом, який їде на заробітки. Люди ті самі», — доводить ідею єдності новою піснею музикант.
«Гадюкіни» вірять, що навесні запишуть новий альбом у новій Україні.