Новини одним рядком:

12-15 жовтня фестиваль «Лірницька Покрова у Рівному»

13 жовтня творча зустріч кобзаря Володимира Горбатюка у Києві

13 жовтня –М.Косенко, І.Нікітін, І.Снарська, Н.Тихонова, Ю.Бардіна, С.Оленець, О.Савченко, С.Зосімов виступали у Полтаві

13 жовтня презентація збірки поезій Мар'яни  Даниленко «Іншими очима», Харків, ЛітМузей

14 жовтня – фестиваль козацької пісні “Байда”, смт. Вишівець на Збаражчині Тернопільської області

14 жовтня фестиваль фронтової пісні “Поки мовчать гармати...” у Краматорську

14-15 жовтня – кобзарі співали на святі “День захисника Вітчизни”, Київ, музей І.Гончара

14-15 жовтня фестиваль "Під покровом Тризуба" у Боярці на Київщині

15 жовтня – 70 років з дня народження Віктора Бойка, поета із Харкова

15 жовтня – Сергій Василюк виступав у програмі “Обрії” українського радіо

15 жовтня концертна програма Тараса Компаніченка «Пісні Перших Визвольних змагань» у Вінниці

15 жовтня – презентація диска Дениса Голубицького, Київ, бібліотека №15

16 жовтня майстер-клас зі створення мультфільмів, Харків, ЛітМузей

16 жовтня – кобзарсько-лірницька Покрова у Києві

20 жовтня – концерт Наталки Соболєвої в Києві

27-30 жовтня – міжнародний арт-фестиваль «Одна маленька свіча» в Києві

28 жовтня – концерт Віктора Пашника, Полтава, Художній музей (Галерея Мистецтв) ім. М.Ярошенка

30 жовтня – творчий вечір Ірини Легонькової, Валерія Акулініна, Олександра Спицького у сумській бібліотеці Т.Шевченка

 

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії

Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net,  p_karta@maіl.ru

 

Київ – Анна Калита

 

15 октября - Денис ГОЛУБИЦКИЙ. Презентация нового диска в Библиотеке№ 15  https://www.facebook.com/events/1231468273572202/

20 октября - Наталья Соболева-Памирова (Птаха) — певица, автор разножанровых песен, лауреат музыкальных проектов, конкурсов, фестивалей авторской песни в Украине, Беларуси, России.

Гран-при фестиваля авторской песни "Соловьиная трель 2008".

Гран-при фестиваля авторской песни "Автограф 2009".

У Птахи авторский стиль во всем, у неё удивительное и самобытное творчество, а музыкальная палитра, похожа на букет самых нежных цветов, и безусловно своеобразный взгляд на удивительный мир, наполненный яркими чувствами радости и восторга, печали и любви, безумно вкусным вином, гармонией и счастьем...

Так вперед, друзья, на встречу с ПТАХОЙ! https://www.facebook.com/events/1766766533598082/

21-23 октября - Песни Окуджавы на Дунае.

Концертная программа фестиваля состоит из лучших коллективов жанра Авторская песня в Украине. Это уже известные, знаковые фигуры - Дмитрий Долгов, Театр поэтической песни Ля Шансон, Дуэт Парадокс. Так же в Гала-концерте примут участие творческие коллективы Вилкова.

Условия поездки: 

- Проезд на комфортабельном автобусе на 25 мест, 

- Размещение на две ночи на липованском подворье (домики, горячая вода, питание)

- Участие в экскурсии, Ухе, концертах, песенных посиделках.

Стоимость поездки для 1 человека: 1500 грн 

Для резервирования места необходимо перечислить 600 грн на карту Приватбанка 5168 7423 4440 6602 и подтвердить перевод при помощи SMS на тел 098 311 8014

https://www.youtube.com/watch?v=-fcnYTPzMvw
https://www.youtube.com/watch?v=nFdTWY2yxOY
https://www.facebook.com/events/1388153314547263/permalink/1396903427005585/?notif_t=event_mall_comment¬if_id=1475080564117603

21-23 октября Солнечный Зайчик в Запорожье. Детский бардовсикй фестиваль-мастеркласс. Склад делегації: 1 керівник та 5 вихованців. 
Для участі у фестивалі необхідно подати заявку до 10.10.2016 в електронному вигляді на адреси dvorec @ gordiy.zp.ua, jeannn@rambler.ru
Ознайомитися з матеріалами попередніх фестивалів можна на сторінці сайту Театру поетичної пісні під керівництвом О.Алексєєвої http://www.theatre-ap.cc.ua/pages/sz.html

27 -30 октября  Міжнародний арт-фестиваль «Одна маленька свіча» в Києві Ювілейний фестиваль ОМС-2016 поєднує організаційні зусилля і ресурси кращих поетичних рухів двох українських столиць: Києва і Харкова. 

Фестиваль передбачає дві номінації: поезія та авторська пісня. Склад журі з музичної частини уточнюється, попередньо виглядаючи так: автори і виконавці Інна Труфанова (Київ, голова журі), Дмитро Долгов (Київ), Вадим Ланда (Одеса), Сергій Ламакін та група «Вереск» (Одеса), Дмитро Нікішин та група «Зілля» (Київ).

27 ЖОВТНЯ ,ЧЕТВЕР – ПЕРШИЙ ДЕНЬ.
13.00. − 16.00 - ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ. 
Виступи фіналістів, гостей та членів журі фестивалю. 
Спеціальні гості: Мирослава Которович та Ігор Саєнко.
Адреса: арт-галерея «Скло», вул. Тургенівська 8/14 (ст. м. «Вокзальна» або «Університет»). 
19.00. – 23.00 – Вечір пам’яті поетів контркультури.
Кінопоказ документального відео «Нонконформізм у поезії Києва: як усе починалося». Обговорення. Читання текстів Юрія Крижановського, Влада Клена, Тараса Ліпольца. Виступи з поетичними присвятами.
Музична підтримка: Сергій Васільєв, рок-гурти «Артіш», «Вереск», «Зілля».
Адрес: галерея «ВЫСОЦЬКИЙ», вул. Воздвиженська, 40 (ст.м. «Контрактова площа»).

28 ЖОВТНЯ – ДРУГИЙ ДЕНЬ.
13.00. – 16.00 – Майстер-класи гостей і членів журі.
Спеціальні гості: Любомир Дереш (Київ), Ірина Цілик (Київ).
Адреса: арт-галерея «Скло», вул. Тургенівська 8/14 (ст. м. «Вокзальна» або «Університет»). 
19.00. − 23.00. – ПОЕТИЧНИЙ СЛЕМ.
ВЕДУЧИЙ: Віталій Ковальчук.
Адрес: галерея «ВЫСОЦЬКИЙ», вул. Воздвиженська, 40 (ст.м. «Контрактова площа»).

29 ЖОВТНЯ – ТРЕТІЙ ДЕНЬ.
13.00 - 16.00. – ПОЕТИЧНИЙ КОНКУРС. 
Тривалість виступу фіналіста: 5 хвилин (3 тексти). 
Адреса: арт-галерея «Скло», вул. Тургенівська 8/14 (ст. м. «Вокзальна» або «Університет»). 
19.00-23.00 – МУЗИЧНИЙ КОНКУРС.
Тривалість виступу виконавця: 7 хвилин (2 пісні).
Адрес: галерея «ВЫСОЦЬКИЙ», вул. Воздвиженська, 40 (ст.м. «Контрактова площа»).

30 ЖОВТНЯ – ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ.
13.00 – 16.00. – ЗАКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ. 
Адреса: арт-галерея «Скло», вул. Тургенівська 8/14 (ст. м. «Вокзальна» або «Університет»). 
19.00. - 23.00. – ГАЛА-КОНЦЕРТ.

 

 

Суми – Ігор Добровольський

 

18 октября 2016 года, актер и режиссер театра бардовской песни Сергей РУБАШКИН в зале профсоюзов Петропавловская,61) покажет моноспектакль поэта, барда, сценариста, и диссидента Александра Галича «Кадиш».

 

"Кадиш" - одна из вершин творчества Александра Аркадиевича Галича.

Одно из самых пронзительных произведений, посвященных Холокосту и Янушу Корчаку, польскому еврею, гуманисту, врачу, педагогу, писателю погибшего вместе со своими воспитанниками из школы-интерната "Дом сирот" в Варшаве, в концлагере Треблинка.

 

А во 2-м отделении концерта, актер и режиссер Сергей Рубашкин расскажет о Театре песни, и конечно же, споет известные песни любимых нами бардов: Юрия Лореса, Юлия Кима, Александра Галича...

 

Начало: 18:30

 

 

Харків – Літературний музей

Друзі, в четвер, 13 жовтня о 19:00 запрошуємо на лекцію-воркшоп «Майбутнє видавничої галузі: традиції чи інновації», присвячену технологічним інноваціям, що дозволяють популяризувати читання. 


Захід відбудеться у межах  «Тижнів Німеччини в Харкові».

Місце проведення — Харківський ЛітМузей, вул. Багалія, 6 (кол. вул. Фрунзе, 6).

Вхід вільний!

Подія у фб: https://www.facebook.com/events/194214284321560/

 

 

Друзі, ще одна подія, яка відбудеться 13 жовтня в ЛітМузеїпрезентація збірки поезій Мар'яни  Даниленко «Іншими очима». 
Поетеса народилася 1987 року в Харкові. Займалася журналістикою. Вірші друкувалися в молодіжному альманаху «Левада» (##5-13; 2005-2015), у літературно-художньому журналі «Дніпро» (2013). Отримала нагороду ХОДА «Молодіжний лідер року-2009» у номінації «українська поезія». Здобула перемогу в номінації «поезія українською» на огляді-конкурсі літераторів «Молода Слобожанщина» (2012; 2014). Фіналіст поетичного конкурсу «Перо Жар-птиці» (2016). Із березня 2014 року донині провадить активну волонтерську діяльність, допомагаючи українським військовим в АТО. Автор збірок «Моя срібляста риб'яча луска» (2008) та «Іншими очима» (2016). 

 

Також для гостей зіграє талановита українська флейтистка Леся Кофанова. 


Модератор — Стаська Падалка. 


Всі кошти, що вдасться зібрати з продажу книжок, підуть на благодійність.

Подія на фб: https://www.facebook.com/events/1697011610616796/

 

 

Київ Євген Романенко

 

За українських воїнів помолилися у симфо-роковому супроводі

 

До Дня захисника України гурти «TaRuta», «Гайдамаки» і Борис Севастьянов презентували нову спільну пісню для українських воїнів на слова тернопільської поетеси Любов Бурак (Дзвінка Торохтушко) – «Молитва». Пісня вийшла дуже потужною як за змістом, так і за формою, чому посприяли, в першу чергу, дуже сильні слова та естрадно-симфонічне аранжування, зроблене Борисом Севастьяновим.

Ідея об’єднати митців для створення цього твору виникла у керманича гурту «TaRuta» Євгена «Їжака» Романенка після того, як до його рук потрапив текст віршу «Молитва».

«До мене звернулися волонтери з Ірландії з проханням написати пісню про АТО. Цей вірш мене дуже вразив. Я зрозумів, що я не маю права привласнювати собі цю лірику, я мушу заспівати її разом з тими, з ким всі ці роки разом їжджу  співати нашим бійцям в АТО – Борис Севастьянов, Олександр Ярмола, Орест Криса. А ще мені хотілося, щоб у майбутньому ця пісня стала справжньою класикою, тому я прийняв рішення робити її у естрадно-симфонічному аранжуванні. А в цій справі кращого за штатного аранжувальника «Віртуозів Слобожанщини» Бориса Севастьянова я не знаю», - ділиться спогадами продюсер пісні Євген «Їжак».

Над піснею довелося працювати все літо, підлаштовуючись під щільний графік усіх причетних до запису музикантів. А їх було чимало. Вокальні партії виконали солісти гуртів «TaRuta» і «Гайдамаки», а також сам композитор Борис Севастьянов. Партію ударних, електрогітар, баса та сопілки виконали музиканти гурту «TaRuta». Орест Криса прописав біля 30 різних партій скрипок та альтів. Юлія Севастьянова записала всі віолончелі. А духова секція «Гайдамаків» забезпечила для пісні труби і тромбони, волторни ж записував Анатолій Тоненький.

Але найбільшою проблемою виявилося знайти звукорежисера, який би зміг якісно і сучасно звести цей трек. Над піснею працювали саундпродюсери з України, Литви та Польщі. Але найбільше всіх вразила робота іранського звукорежисера Hossein Mirzagholi (Aquarium Music Production), якому вдалося вивести «Молитву» на рівень крутого голлівудського саундтреку. Тож вся команда, що працювала над створенням цієї пісні, має надію, що колись, коли в Україні настане мир, їхня «Молитва» прозвучить у крутому вітчизняному блокбастері про війну на Донбасі. 

 

«Молитва»

(Любов Бурак)

 

Побудь, мій Боже, отут, зі мною,

У цьому полі, у розпал бою.

Серед руїни і серед краху

Не дай пізнати глибини страху.

Не дай упасти в зневіру й розпач

І побратимам розбігтись врозтіч.

Побудь зі мною, тут, незникомо,

Коли немає звісток із дому,

Коли чекання спалює в попіл

В серце і душу входить неспокій,

Коли в набоях сиріє порох,

Коли в обличчя сміється ворог.

Побудь, мій Боже, отут, між нами,

Душею батька, сльозою мами,

Сестри любов'ю, брата плечима,

Чеканням милої, її очима.

Побудь мій Боже, отут, зі мною,

Посеред світу, посеред болю.

Храни від смерті, від кулі вражої.

Будь мені, Боже вартою, стражею.

Я тіло й душу тобі офірую.

Побудь, мій Боже, зі мною! Вірую!

 

    Нагадаємо, що київський гурт «TaRuta» існує з 2007 року, є постійним учасником відомих європейських та українських фестивалів таких як: «Tallinn Music Week», «Koktebel Jazz Festival», «Країна Мрій», «Kauno Hanza Dienos», «Skamba skamba kankliai», «Z wiejskiego podwórza», «Mėnuo Juodaragis», «Трипільське Коло», «Woodstock UA», «Vilnius City Fiesta», «Atlas Weekend», «Славське Рок», «ГогольFEST», «EuroRadio Folk Festival», «Камяніца», тощо. Також гурт «TaRuta» відомий регулярними концертами на підтримку українських військових в зоні АТО. З квітня 2014 року музиканти гурту відіграли вже понад 250 концертів для військових ЗСУ та добровольців, в тому числі й під обстрілами в районі Донецького аеропорту.

 

 

Сайт http://www.istpravda.com.ua/short/2016/10/13/149235/

 

У Боярці пройде фестиваль "Під покровом Тризуба" на тему героїки УНР

 

Захід відбудеться 14-15 жовтня в парку ім. Шевченка в Боярці і буде приурочений до святкування Покрови та Дня захисника України.

Мета фестивалю "Під Покровом Тризуба" — започаткувати традицію вшанування героїв доби УНР у Боярці, доповнивши перелік таких історичних фестивалів, як "Бандерштат" у Луцьку, "Нескорена Нація" в Холодному Яру, "Оле Довбуш" в Івано-Франківську.

Партнером заходу є Український інститут національної пам'яті.

Як і кожен з вищезгаданих заходів, організатори прагнуть поєднати українську історію із тематичною концертною програмою, лекторіями, майстер-класами та військовими реконструкціями.

До фестивалю,  під час проведення і по його завершенню діятиме інформаційна платформа, яка  поширюватиме знання  про період Української Революції. Зокрема, тематичні лекції відбудуться у місцевих школах та військовому ліцеї ім. І.Богуна. Це є яскравим прикладом роботи громади на благо міста.

Контактна особа: Марина Мірзаєва (головний організатор) maryna.mirzaeva@gmail.com   моб.тел.: 097 591 92 97

 

Програма

14 жовтня

08:30 — легкоатлетичний пробіг "Здорова Нація" (на стадіоні)
14:00 — Хресна хода до меморіалу Армії УНР

15:00 — молитовне вшанування пам'яті Героїв-захисників України (меморіал Армії УНР)
17:00 — облаштування табору (парк Шевченка)

Дискусійний сектор імені Павла Полуботка:

18:00 - відкриття акустично-повстанської сцени (литаври, трембіта), запалювання смолоскипами фестивальної ватри 
18:10 - Martin Neaga (віолончель) 
18:30 - Сергій Пантюк (поет)
19:00 - Живосил Лютий (бард)
19:30 - гурт Торбан

20:00 — Тарас Компаніченко
20:30 - баритон Юрій Поляков ( з гітарою)
21:00 - гурт Телері
21:30 - Кіносхрон: "Українська Революція", режисер - Іван Канівець

15 жовтня

13:00 — відкриття меморіальної дошки Всеволоду Петрову за участі реконструкторів ВІК "Повстанець" (вулиця Всеволода Петрова будинок 24/6 (стара назва - Горького)

Головна Сцена

17:00 — відкриття сцени  "від ХХ століття до сьогодні"
17:20 — The Doox
18:00 — Залізний Хрест
19:00 — Sciana
20:00 — КораЛЛі
21:00 — Kozak System

 

 

Київhttp://www.kobzari.org.ua/?page=news&subpage=83

 

Творча зустріч Володимира Горбатюка

 

13 жовтня у Києві відбудеться творча зустріч кобзаря, заслуженого діяча мистецтв Володимира Горбатюка. Участь також візьмуть Ярослав Джусь, Лілія Поленчук, народний артист України Володимир Єсипок.

 

Адреса: вул. Саксаганського, буд. 95.

 

 

Рівне – сайт http://culture-rivne.com.ua/events/134-tretij-etnichnyj-festyval-lirnycka-pokrova-u-rivnomu-12-15-zhovtnja-2016-r

 

Третій етнічний фестиваль «Лірницька Покрова у Рівному» 12-15 жовтня 2016 р.

 

12 жовтня 2016 р. вул. Кн. Володимира

 

За два дні до свята Покрови Пресвятої Богородиці  у Рівному стартує унікальний етнографічний проект – фестиваль «Лірницька Покрова у Рівному», який у нашому місті проходитиме уже втретє. У програмі  –  концерти на відкритті та закритті фестивалю, презентації, майстер-класи, танці під ліру та безпосередньо лірникування і кобзарювання. 14 жовтня у  центрі міста, а також поблизу різних храмів  рівняни побачать «вуличних музикантів з минулого» — лірників та кобзарів, які виконують псальми, твори на епічну та релігійну тематики.

Участь у фестивалі візьмуть лірники та кобзарі з Білорусі та України, а саме з Сумщини, Києва, Львова, Івано-Франківська та Рівного. Двоє з них, як і в давні часи, є незрячими музикантами. Рівне представлятиме  у цьому проекті відомий етно-музикант  Андрій Ляшук.

Директор фестивалю заслужений працівник культури України, керівник Етнокультурного центру Рівненського ПДМ Віктор Ковальчук зазначає: «Рівненщина і, загалом, Волинь – благодатний край для реконструкції лірництва… Саме тут ще багато живих очевидців, які бачили і слухали останніх поліських лірників – Івана Власюка, Івана  Верховця, ліра якого дбайливо зберігається у музеї Дубнівського замку та ін. Саме в Рівному періодично відбуваються численні фольклорні дійства за участю відомих лірників України… Цьогорічний етнофестиваль «Лірницька Покрова у Рівному» має стати переломним етапом на шляху науково-реконструктивного руху однієї із найпотужніших колись в Україні волинсько-поліської  лірницької практики. Цього вимагає час, цього вимагають від нас Герої Майдану і Герої фронту однієї із найпідступніших неоголошених нам воєн… Їм, як бальзам на зболені душі, потрібна лірницька псальма, саме звучання ліри, цілющо-медитаційної дії якого не зможе замінити жодна попса чи авторська пісня…Оскільки автентика не підлягає жодним, крім Божого та природнього, присудам, то сама Покрова повеліває нам звернутися до однієї із найсвятіших естетик – лірницьких сакральних псальмів і кантів, балад та історичних пісень... Сьогодні надзвичайно важливо зрозуміти, що кожен танцювальний вечір чи то у Лютовиськах на Львівщині чи на майданчику Музею Івана Гончара у Києві, чи у Дубенському замку на Рівненщині бодай декілька разів у році має відбуватися під традиційну скрипку і бубен, бандуру чи ліру; під коломийку, козачок, польку чи лірницький танок.

Отже, шановні рівняни та гості міста, відвідайте етнічний фестиваль «Лірницька Покрова в Рівному» і ви доторкнетесь своєю власною душею автентичних глибин достеменної, а не сфальшованої традиції. Взявши безпосередню участь у нашому фестивалі,  ви відчуєте усю щирість і органіку справжнього духу і сили Традиції, яка із глибини віків відлунює до нас високим Чуттям не менш високого Чину невмирущої русько-української Нації.»

Учасники:

1. Михайло Хай (лірник Стефан, м.Київ)  - ліра
2. Лайош Молнар (м.Львів),
незрячий,  з поводирем – ліра  
3. Вадим Шевчук (лірник Ярема, м.Київ) - ліра
4. Тарас Компаніченко (м.Київ) –ліра, кобза, лютня, старосвітська бандура

5. Ярослав Крисько (м.Львів) – ліра, старосвітська бандура  

6. Віктор Левицький  (м.Івано-Франківськ) – ліра, дуда
7. Юрко Ягусевич (м.Київ) – ліра, кобза, майстер музичних інструментів

8.Алєсь Лось (Білорусь) – ліра, скрипка, дуда

9.Васіль Гринь (Білорусь)   - ліра, скрипка, дудки                                                                      

10. Олександр Тріус (м.Ромни, Сумська обл.),незрячий, з поводирем –ліра, старосвітська бандура   

11.Ляшук Андрій  (м.Рівне) – ліра 

Резерв:

1.Гордій Старух (м.Львів) – ліра, майстер

2.Юрко Авдєєв (м.Київ) – ліра, майстер
3.Павло Моргунюк (м.Львів)– старосвітська бандура

4.Тарас Силенко (м.Київ) – старосвітська бандура

5.Віктор Іщук (м.Луцьк) – майстер музичних інструментів

6.Сергій Ткач (м.Корець) – ліра, майстер музичних інструментів

 

 

Київ – сайт http://www.nubip.edu.ua/node/25490

 

Національне свято – День захисника України – еволюція святкування

 

14-15 жовтня в музеї Гончара, за адресою вул. Лаврська, 19, зберуться кобзарі та лірники з усієї України на фестиваль "Кобзарсько-лірницька Покрова". Тарас Компаніченко, Михайло Хай, Олександр Тріус, Ярослав Крисько, Василь Лютий, Тарас Силенко, Святослав Силенко, Василь Жованик, Євген Макацьоба, Андрій Селецький та інші знані кобзарі та бандуристи подарують своє мистецтво киянам.

 

 

Київ – сайт http://ukrpohliad.org/news/kobzarsko-lirnytska-pokrova-u-kyyevi.html

 

Мистецьке об’єднання “Глечик”

Свято-Покровська Подільська церква УАПЦ

Бандерівський фестиваль «Голосіївська криївка ім. Мирослава Мисли»

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»

 

ЗАПРОШУЮТЬ

16 жовтня 2016 року

 

Кобзарсько-лірницька Покрова у Києві

До Дня захисника України

Свята Покрови Пресвятої Богородиці

74-річниці створення УПА

 

 Пам’яті загиблого Героя Мирослава Мисли та всіх полеглих воїнів за волю України

 

Кожне полкове і сотенне місто Великої України мало своїх бандуристів та кобзарів. Лірники Західної України брали участь у нелегкому побуті січових стрільців і повстанців УПА. Історія кобзарства надихає сьогодні учасників кобзарських цехів Києва, Харкова та Львова на продовження життя давньої української епічної традиції.

 

Приклад лірника Яреми (Шевчука) та інших братчиків кобзарських цехів, які крім автомата взяли з собою на фронт ліри і бандури, говорить про те, що справа «сучасних Мамаїв» живе і сьогодні.

 

Пророчі слова Патріарха Філарета “З нами Правда, а значить – з нами Бог. А з ким Бог – з тим і Перемога!” – сьогодні, як ніколи, зрозумілі і потрібні кожному з нас. Кожній матері, дружині загиблого Героя, кожній удові чи дитині, батько яких не повернувся з війни потрібна не лише матеріальна, а й духовна й душевна компенсація невиправної втрати.

 

Кобзарсько-лірницька Покрова запрошує усіх охочих до вшанування пам’яті та оспівування історичних звитяг борців та волю України різних історичних епох.

 

Програма:

 

09:30 – 14:00

Свято-Покровська Подільська церква/вул. Покровська 7

Святкова Літургія. Панахида за Мирославом Мислою та всіма полеглими воїнами за волю України. Освячення інструментів. Кобзарювання біля церкви. Мітинг-реквієм за участі комбатантів «Легіону Свободи». Поминальна трапеза.

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»/вул. Лаврська 19

Презентація видання Михайла Хая та Лілії Федоронько “Динаміка фольклорної традиції сіл Лютовиська та Біличі на Старосамбірщині” (з нагоди 70-річчя українського етномузиколога, лірника, кобзаря, професора Михайла Хая)

 

15:00-18:00

Концерт за участі кобзарів та лірників Вадима-Яреми Шевчука, Тараса Компаніченка, Михайла Хая, Олександра Тріуса, Юрка Фединського, Лайоша Молнара, Ярослава Криська, Юрка Ягусевича, Василя Лютого, Тараса Силенка, Василя Жованика, Андрія Ляшука.

 

18:00-18:15

Презентація книги Романа Коваля “Історія Холодноярської організації”

 

18:15-19:30

Виступ фольклорного гурту с. Лука Києво-Святошинського району

 

 

Суми Юрій Ош (Геннадій Костенко)

 

              * * *

 

Будто кто-то постучался

в запотевшее окно –

сердце сбилось с курса-гался,

затуманилось оно.

Словно что-то жёлтым глазом

в душу глянуло мою.

И её узнал я сразу,

осень именно свою,

эту вещую икону,

у меня она одна…

Потому златому клёну

помолюсь я у окна.

 

 

Полтава – сайт https://tribuna.pl.ua/news/talanovitij-bandurist-vdruge-priyide-do-poltavi-z-solnim-kontsertom/

 

28 жовтня Віктор Пашник завітає до Полтави, щоб дати сольний концерт.

 

Полтавці вже мали нагоду познайомитися з талантом та творчістю відомого українського бандуриста, барда та гітариста. В жовтні минулого року Віктор Пашник, також відомий під творчим псевдонімом Шкрум, відіграв концерт в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка. Полтава та вдячні полтавські слухачі настільки вразили бандуриста, що він радо прийняв пропозицію повторно приїхати з концертом.

 

Віктор Васильович Пашник – сучасний український музикант, що обрав бандуру головним інструментом для вираження своїх почуттів. Його додатковий інструмент – гітара. Бандурист народився 22 вересня 1980 році у селі Кулачківці Снятинського району Івано-Франківської області. У 1999 році закінчив Стрітівську школу бандуристів. Пізніше навчався у Чернівецькому університеті на кафедрі музики та українознавства. Грав у складі акустичного тріо «ЗАУ», що в 2003 році здобуло перемогу на фестивалі «Червона рута» в жанрі авторської пісні та акустичної музики. Нині самостійно гастролює Україною та Західною Європою, популяризуючи рідну культуру. Віктор Пашник виконує авторські та народні твори українською, російською, білоруською та польською мовами. В його репертуарі також є пісні молдовською, чуваською, словацькою і чеською.

 

 

Суми – сайт міської бібліотеки http://www.library-sumy.com/content/news/5/1928/

 

У бібліотеці - «Літо. Післясмак...»

26.09.2016

 

21 вересня – в цей прохолодний осінній день відбулася досить тепла творча подія: завдяки спільним зусиллям голови клубу авторської пісні «Булат» Ігоря Добровольського та співробітників відділу літератури з мистецтва Сумської міської бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка відбувся чудовий концерт ансамблю «Чужасі».

Цей музичний колектив є не тільки сплавом давніх друзів і однодумців, але й рідкісним нині носієм духу цієї, можна сказати, автентичної авторської пісні. У роки комерціалізації всього і вся, вони змогли зберегти щось дуже важливе, головне, справжнє, тихе, що зробило авторську пісню популярною у всьому світі.

Учасники ансамблю вже давно сприймаються як єдине ціле, в якому гармонійно поєднуються чоловіче і жіноче начала. Олександр Сорокін - це незамінний гітарний фундамент ансамблю, він майстерно вибудовує композицію пісні: у кожної є інтрига, кульмінація і епілог. У співі і грі Наташі Смертяк – багато ніжності, жіночності і світлого суму. При цьому вона – організатор, який може швидко мобілізувати команду. Женя Торопова – яскрава, неординарна особистість, надійний товариш. Вона володар чудового артистичного дарунка – на сцені перевтілюється в той образ, якого вимагає поточний момент. Їх триголосся настільки гармонійно звучить, що для багатьох глядачів їх спів – це загадка, яку треба розгадувати не розумом, а серцем.

На вечорі у виконанні ансамблю «Чужасі» звучали пісні, які без перебільшення співають від Курил до Нью-Йорка: «Чотири ангела», «Нам вистачить», «Снігурі», «За річкою» та інші. Вони – не автори, але прекрасні виконавці або, як вони самі себе назвали, – «рознощики пісень». Друзі «ловлять» пісні на фестивалях, а потім «готують» їх по-своєму, часто навіть цікавіше, ніж самі автори і пригощають всіх, кому пощастить опинитися поруч.

Виділяє «Чужасей» серед інших виконавців цього жанру те, що у них багато стилізацій на народні пісні. Особливо зворушливо прозвучала посвята мамі Наталі (яка в цей вечір була присутня в залі) - пісня О. Іванова: «Маманя».
У широкий репертуар «Чужасей» входять і пісні відомих українських бардів з усіх куточків країни – Валерія Марченка, Сергія Каплана, Володимира Васильєва, Володимира Шинкарука.

Багато з пісень, що прозвучали – туристичні. А в походах виживають і приживаються далеко не всі пісні. Як і люди, до речі. У народних туристичних піснях є щось невловиме: запах дороги, свободи, первісність і об'єднаність навколо зрозумілої позитивної мети, а ще – відсутність людських ворогів, а значить – ненависті і інших поганих почуттів. Тільки дружба, доблесть і розуміння краси навколишнього світу.

«Чужасі» багато разів були лауреатами різноманітних фестивалів авторської пісні, про них багато писали в пресі, але при цьому вони залишилися абсолютно простими (у кращому розумінні цього слова). Може тому їх люблять і радіють, коли вони влаштовують концерти.

Окреме задоволення доставив імпровізований конферанс від солістки ансамблю – Наталії Ухіной-Смертяк. Наташа володіє прекрасною сценічною чарівністю і вміє зруйнувати, а точніше, ненав'язливо і непомітно розібрати «четверту стіну», що відокремлює артистів від публіки.

Слухаючи цей музично-дружній колектив, розумієш, що ти не самотні у світі зі своїми проблемами, печалями і радощами. Відчуваєш себе у великому колі друзів, де існує турбота і вірність і, звичайно ж, надія. Пісні, які співають «Чужасі», несучи в світ красу, змушують згадати і задуматися про головне в житті.

                                                                                                                                                                                                   Лебідь Т.О.

 

Рівне – сайт http://radiotrek.rv.ua/news/rivnenska_avtorka_legendy_pro_poliskyy_burshtyn_prezentuvala_dysk_z_vlasnymy_pisnyamy_208999.html

 

Рівненська авторка «Легенди про поліський бурштин» презентувала диск з власними піснями

 

понеділок, 26 вересня 2016

 

Поетеса і бард Лідія Гольонко влаштувала презентацію вчора у міському Будинку культури у Рівному

 

Лідія Гольонко під час презентації читала свої вірші і виконувала під гітару пісні власного авторства. Серед них - пісні, присвячені її чоловіку "Ти мене не ревнуй до пісень" та "Осіння пісня" ("Нам ніколи з тобою не йти по житах..."), мамі - "Мамина пісня", "Вишиванка". Також звучали пісня Лідії Гольонко про власну долю ("Доля", "Вірю, а значить живу"),  тощо.

Загалом до диску "Зіграйте, маестро" ввійшло 20 творів у виконанні авторки. Звукозапис пісень здійснив Андрій Вавринчук. Робота із запису диска тривала з травня цього року. Записати його Лідії Гольонко допомогли спонсори: рівненський бард, президент Клубу авторсьбкої пісні Валерій Марченко та заступник голови правління Центру українсько-грузинської дружби "Сакартвело", директор товариства "С.П.А.С." Валерій Парфенюк.

На презентації можна було побачити чимало відомих облич із богемного середовища міста - письменників, художників, фотохудожників, бардів. Друзі, колеги, вчителі Лідії Гольонко і просто любителі гарної пісні та поезії під час презентації довгими аплодисментами дякували за кожну пісню. На це авторка аж жартувала, що так довго аплодують, коли закінчується концерт, тож доведеться їй припиняти виступ.

Лідія Гольонко не тільки співала і читала вірші, а й розповідала історії створення деяких пісень. Так, вона повідала, що колись текст її пісні "Ось і розійшлися наші доріженьки" не взяли у книжку, бо укладачу творів рядки видалися нехристиянськими: "І твоя дружина хай тебе не любить Так, як ти, коханий, не любив мене". Цю пісню, за словами Ліди Гольонко, вона написала про свого залицяльника з глибокої молодості, який "діставав" її своїм упаданням. І, врешті, їй сказав: "Я бажаю тобі закохатися так, як я, і щоб той, кого ти любитимеш, тебе не кохав". 

Нагадаємо, що Лідія Гольонко у березні презентувала дві свої книги. Одна з них - поема "Легенда про поліський бурштин".

 

Мирослава Опанасик

Радіо Трек

 

 

Рубрика – «Поетична сторінка»

 

Богдан-Ігор Антонич

 

“І”

 

І вітер, що жене по руннім полі,
і дощ, що жне руді хмар руна в млі,
і злотий усміх зір на синім тлі,
і долі спів пшеничної в стодолі.

І виноград і водоспад удолі,
і сад і дзвінкодзвонні солов’ї,
і їх пісні, немов фонема “і”
і гай, і водограй, і край на волі.

І сон на сіні й сонні лісу тіні,
і смерк в руїні, і казки в країні,
і чалі коні, і чвал баский по степі.

І грунь, і рунь, і ватра у вертепі,
і гарний світ удень і серед ночі,
і найгарніший, як лиш замкнеш очі.

 

 

ШЕВЧЕНКО

 

Не  пишний  монумент  із  мармуру  Ти  залишив  по  собі,  
коли  туди  відходив,  звідкіля  немає  вороття.  
За  бронзу  й  мідь  тривкіше  слово  —  і  як  завжди  сонце  сходить  
і  не  цвітуть  свічок  лілеї  молитвами  забуття.  
Не  тихне  сторож  вишні  —  соловейко  в  місяця  пожарах,  
дівчата  не  вмовкають,  і  зозулиним  весіннім  чарам  
все  піддане.  Земля  і  на  землі  закон  зростання  й  крові.  
Змінливість  вічна  і  трива  незмінність  прав  і  справ.  
Країна,  що  над  нею  місяць  грає,  як  і  грав,  
волошково,  пшенично,  черешнево,  вільхово,  вербово.  

Не  тихне  клик  чаїний  над  лиманами,  що  в  них  заснули  
вітри  завмерлих  бур,  немов  стяги  потоплених  човнів,  
де  сплять  сповиті  у  китайку  дні  минулі  
і  море  морщить  хвилі,  наче  людські  чола  наглий  гнів.  

Це  Ти  сто  літ  показував  мету  і  шлях  стовпом  вогнистим,  
ми  виросли  у  спадщині  Твоїй,  як  в  сяйві  сонця  листя,  
у  куряві  воєн,  у  мряці  буднів  час  Тебе  не  зрушив.  
Твоє  наймення  мов  молитву  кладемо  на  стяг,  
бо  знаємо,  що  мов  тавро  понесемо  в  життя  
печать  Твоїх  палючих  слів,  що  пропекла  до  дна  нам  душі.  

 

Рубрика – «ЗМІ про митців і книги»

 

«Піккардійська терція» відзначає ювілей на сцені

Нова програма «Лети...» — в 17-ти містах України!+

http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/pikkardiyska-terciya-vidznachaye-yuviley-na-sceni

Тетяна Поліщук

«День», 5 жовтня, 2016

 

Вокальна формація «Піккардійська терція» вирушає у рекордний тур містами сходу та півдня України. Цьогоріч «Піккардійська Терція» відзначає 25-річчя. Розпочнуться гастролі 16 жовтня у Полтаві, а далі концерти гурту відбудуться в Сумах, Кременчуку, Кропивницькому, Олександрії, Кривому Розі, Нікополі, Кам’янському, Дніпрі, Запоріжжі, Мелітополі, Херсоні, Миколаєві, Бердянську, Сєверодонецьку, Краматорську і закінчаться 1 листопада в Маріуполі. Це буде вже четвертий музичний вояж «Терції» містами сходу та півдня України за останні два роки.

— Це буде абсолютно нова програма під назвою «Лети...», яку ми зараз починаємо представляти на концертах, — відзначив художній керівник «Піккардійської терції» Володимир ЯКИМЕЦЬ. — До речі, саме ця програма невдовзі стане основою до нашого нового альбому, який готуємо до 25-річчя гурту.+

Нагадаємо, точка відліку в яскравому самобутньому творчому польоті «Піккардійської терції» розпочалася 24 вересня 1992 року — в день, коли новостворений секстет дебютував із концертом у Львівському національному університеті ім. І. Франка.+

Позитив та оптимізм закладені в самій назві формації. «Піккардійська терція» — термін авторства відомого українського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Означає мажорний зворот у фіналі музичного твору. Утім, вокальний гурт вніс у цей термін власну родзинку — подвоїв літеру «К».+

У творчій спадщині секстету — понад 300 пісень у найрізноманітніших музичних стилях: поп, рок, класика, фолк, джаз, кантрі, духовна музика, рок-н-рол, блюз... Репертуар «Терції» на 95% — україномовний. Хоча в пісенному активі гурту — пісні 12 мовами світу. Не менше вражає й географія гастролей: Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Канада, США, Бельгія, Швейцарія, Сінгапур...

 

 

Мирослава Вербови-Онух: «Дитині важливо усвідомити, що вона дістає

задоволення від читання українською»

http://tyzhden.ua/Culture/175946

 

Чверть століття в Торонто успішно працює українська книгарня Koota Ooma. Сьогодні вона отримує замовлення не лише з Канади чи США, а й із Європи, Австралії та Японії. Цей проект починався з продажу книжок для дітей з українських родин, а переріс у місце, де україномовні люди з Північної Америки та інших куточків планети знаходять потрібну їм літературу українською. Родинам із діаспори ця книгарня дає засоби для навчання їхніх дітей мови — якісні сучасні видання, розраховані на потреби різного віку. Про те, як допомогти людям зберегти знання мови своїх батьків незалежно від місця мешкання, Тиждень спілкувався зі співзасновницею Koota Ooma Мирославою Вербови-Онух.

 

Із чого починалася ваша робота з українськими книжками в Канаді? Адже перш ніж відкривати книгарню, треба чітко розуміти специфіку попиту...

— У Канаді протягом багатьох років видавали українські книжки, але бракувало грошей, щоб робити це якісно й у кольорі. Коли ми приїжджали до України, бачили, що тут друкують багато гарних книжок. Я і моя колега Таня Онищук вирішили щось зробити для того, аби книжки з України з’явилися в Торонто, аби діти там могли читати по-українськи. Ми почали доправляти ті видання до Канади, пропонували їх батькам, школам. Це була наша громадська діяльність для українських дітей. Із цього почалася наша книгарня Koota Ooma, яка існує вже 25 років. Вона є постачальником дитячих книжок на північноамериканський ринок. Кажу саме про нього, тому що завдяки інтернет-крамничці наші книжки доступні покупцям від Флориди до Північного полюса, але маємо також замовлення з Європи, Австралії та Японії.

Що означає назва вашої книгарні?

— Колись хтось в Україні мені подарував книжку Сергія Плачинди про стародавні часи українських земель. Він дуже гарно пише про сумеріян, які жили над Дніпром. Вони були надзвичайно мудрими людьми, мандрували світами й будували різні міста. Звели поміж інших Ур, місто орачів, і Кута-Уму, яку називали містом учителів та мислителів. Мені ця назва дуже сподобалася. Ми обидві з Танею були вчительками й директорками шкіл. І я використала цю назву: місце, де продаються книжки, — місце для вчителів i мислителів. Люди часто запитують, що означає ця назва. Тоді ми їм розповідаємо про аріан, їхні таланти та побудовані ними міста. Нам часом кажуть, що Koota Ooma — це схоже на японську назву.

Зі сторінки книгарні в інтернеті видно, що в неї є комерційна складова (подарунки, іграшки) і є власне просвітницька, тобто книжки, немасова художня література. Яка загалом концепція такої книжкової крамниці в Канаді й що дає їй змогу бути успішною вже стільки років?

— Koota Ooma була довгі роки тільки книгарнею з книжками для дітей. Потім нас почали запитувати, чому не продаємо літератури для дорослих. Спочатку ми додали тільки одну полицю таких книжок. А на сьогодні вже маємо дев’ять. Підбирати їх нам допомагають наші друзі письменники, літературознавці, а також Книгарня «Є». Потім у нас з’явилися сувеніри, вишивки для малюків.

У Канаді популярним хобі є писанкарство, причому не лише серед українців. Коли закрилася єдина українська крамниця в Торонто «Арка», постала проблема, де купувати речі для розпису. Тоді ми почали торгувати ще й фарбами, писальцями, книжками про писанки. Приїжджаючи в Україну, бачили, що з’являються різні нові ігри для навчання та розвитку й озвучені українською мовою забавки, тож ми взялися все це продавати. Наша мета була постачати речі, які допоможуть батькам i педагогам навчити дітей говорити по-українськи, творити мовне середовище для розвитку. Взагалі ця книгарня існує, щоб допомогти людям вивчати мову, а тим, що її знають, — поглибити знання й пізнати українську літературу. Впродовж років справа розросталася.

На які книжки є найбільший попит поміж ваших канадських покупців?

— Маємо в продажу 3700 найменувань. Найбільше серед них видань для дітей. І найчастіше купують книжки саме для них. Коли діти стають старшими, то в них щоразу меншає часу для читання. Але є дуже багато підлітків, які приходять до книгарні й допитуються, коли буде третій чи четвертий випуск такої-то книжки. До нас, приміром, заходив хлопчик купити комікс «Даогопак». Це була перша книжка українською мовою, яку він прочитав. Завдяки дідусю він знає багато про козаків. Ті комікси були про них. Може, він не знав усіх слів, мучився, але таки прочитав їх. Нам дуже приємно було. Ми гордимося нашими молодими читачами.

Українські письменники до вас приїжджають?

— Так, приїжджають. Цього року чекаємо авторку книжки «Відвага і страх» доктора Олю Гнатюк. Вона її презентуватиме в Торонто, ми до того причетні. Також домовилися з письменницею Катериною Бабкіною про її приїзд до цього міста на зустрічі з малими й дорослими читачами. Сподіваюся, що вона відвідає школи, де спілкуватиметься з українськими дітьми.

Наскільки великою є ваша потенційна аудиторія в масштабах Онтаріо, а то й цілої Канади?

— Складно сказати. Можу тільки зазначити, що ми постійно продаємо щодалі більше книжок й отримуємо замовлення зі щоразу нових міст та країн. За останні два роки побачили велике зростання, додали сторінку у Facebook, нині переробляємо й удосконалюємо нашу інтернет-крамничку. Є багато людей, які виховали дітей на наших книжках. Вони нам довіряють. Ми над цією довірою працювали 25 років і сьогодні можемо святкувати ювілей. Нині до нас починають приходити ті дорослі, які виростали на цих виданнях. Вони купують книжки для себе i для своїх дітей. Популярною є «Абетка» Івана Малковича. Він видавав її за підтримки шкільної ради Торонто, тож ми почуваємося до певної міри її хресними батьками. Дуже багато дітей були виховані на цій «Абетці». Він, може, навіть не знає, як багато хлопчиків та дівчаток у Канаді довіряють саме книжкам «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Велику популярність здобуває Видавництво Старого Лева, у його виданнях немає русизмів. У діаспорі багато людей, які дуже стежать за мовою: це й ті, хто виріс у Канаді, й ті, хто приїхав туди недавно. Вони кажуть, що, читаючи українську книжку, хочуть, аби її мова була чиста. Є багато інших видавництв, із якими співпрацюємо. Завжди дуже тішимося, коли постають нові. Коли починаємо з ними працювати, дуже уважно перечитуємо їхні книжки. Шукаємо такі, які мають відповідний віку наших читачів зміст, і звертаємо увагу на чистоту мови.

На сьогодні нам дуже бракує книжок формату picture book, які містять великі ілюстрації та небагато тексту, поданого великим шрифтом. Також нині шукаємо книжок easy reading для дітей, що тільки вчаться читати. У них малюнки підказують зміст, а тексти починаються з кількох слів на сторінці. У такий спосіб малеча починає читати книжки самостійно, дістає від цього задоволення, звикає до читання різних видань, а не лише текстів у підручниках. Дитині дуже, дуже важливо усвідомити на початку навчання читати: «Я спроможна/cпроможний прочитати самостійно книжку з розумінням і дістати від цього задоволення». Тоді є надія, що це вміння розвиватиметься й у дорослому віці книжки будуть частиною нашого життя. Крім того, у зв’язку з реформою освіти, що розпочалася, виникає потреба в таких книжках для різних рівнів розвитку читання. Ми вже побачили перші спроби подібних видань і дуже їм раді.

-------------------------------------------------------------------

Мирослава Вербови-Онух є співзасновницею української книгарні Koota Ooma в Торонто (Канада). За фахом педагог. Директор школи, викладач Інституту професійного розвитку для вчителів у Торонто. Cпівзасновниця та координатор Ресурсного центру для вчителів у Торонто. Читала курси лекцій із методик викладання іноземних мов у Канаді, США та Польщі. Oрганізувала й провела серію курсів із сучасних методик викладання в початковій школі під назвою «Школа без сліз» у Києві, Львові, Луцьку, Хмельницькому, Тернополі, Одесі та інших містах України.