Новини одним рядком.

28 вересня – вечір патріотичної поезії та пісні з Тарасом Компаніченком, Київ, Музей Шістдесятництва, Гончара, 33

29 вересня – вечір, де виступили автори пісень Тетяна Доміловська, Ілля Чернілевський, Київ, бібліотека ім. О.Грибоєдова

4 жовтня – відкриття сезону у Клубі авторської пісні "Дом", Київ, вул. Шота Руставели 22 б

4 жовтня – презентація книги Арве Хансена (Норвегія) “Війна пісень: поп музика та рос.-укр. відносини”, Харків, Літмузей

6 жовтня – творчий вечір Володимира Каденка, Одеська обласна наукова бібліотека ім. М.Грушевського

8 жовтня – день народження Ірини Барабаш, автора пісень із Харкова

9 жовтня – день народження поета Івана Ольховського з Києва

9-11 жовтня – літературний фестиваль «Lуtavrу» на Чернігівщині

10 жовтня – ювілейний день народження Алли Тимошиної, виконавиці пісень із Конотопу

10 жовтня – концерт до Дня Захисника України, Київ, Будинок звукозапису Українського радіо

10 жовтня – Віктор Петров-Домонтович: Іронічний «Рентген» 1920-х (Перформативна лекція), Харків, Літмузей

11 жовтня – Мартін Ванек “Чому музеї (іноді) нецікаві” для дітей та підлітків від 10 до 17 років, Харків, Літмузей

11 жовтня – лекція Ася Баздирєва “У стосунках із Землею: Екологія в сучасній віз. культурі та укр.мист”, Харків, Літмузей

12 жовтня – концерт бардів на Меморіалі памяті друзів, база відпочинку "Зелений Гай" біля Сум

12 жовтня – 2015 року помер бард Андрій Панчишин, один із засновників театру "Не журись!" у Львові

14 жовтня – концерт авторської пісні Всеволода Стеблюка, Музей Становлення української нації (Київ, вул. Лаврська, 27)

 

 

 

Едуард Драч

 

ВІДДАЙТЕ МОВУ

 

Не лиш герої на землі зростають.

Є у Вітчизни і такі сини,

Котрим ота Вітчизна й не святая

(святі їм тільки гроші та чини).

Такий глаголить: „Я – слуга народу!”

Але народу тим цей служить „друг”,

Що нишком нищить мову й Краю вроду,

Народ свій обертаючи на слуг.

Такий уже і в селах рідне слово

З останніх сил старається добить.

а нащо їм історія і мова, –

всім тим, кого призначили в раби!?

Віддайте мову! – не прохання а наказ!

Віддайте мову! Прорубайте в серці лід!

Віддайте мову! Й не колись, а в цей ж час!

Лиш мовою живий козацький рід.

 

Нелегко було мову в нас забрати,

Котра корінням в батьківській землі!

Сам хан Батий не зміг її стоптати,

Проте, народу слуги,  – все змогли!

Вони зробили з неї „непрестижну”,

Забравши від усіх життя основ.

Нас спонукали кожним днем і тижнем

До зради найспівучішої з мов!

Нам пильність присипали побрехеньки,

Що ми в тій зраді майже рай знайшли!

Ой, встаньте, козаченки й хмельничанки,–

Поки ми спали, мову ізвели!

Віддайте мову! – не прохання а наказ!

Віддайте мову! Прорубайте в серці лід!

Віддайте мову! Й не колись, а в цей ж час!

Лиш мовою живий козацький рід.

 

Хто ми для них? Прості аборигени!

Але в цім слові величезний зміст,

Бо в землю повростали наші гени,

Й то навіть крізь асфальт великих міст.

Хазяїн хто? Чиновничі конклави,

Чи ти, абориген землі ції?

Це скаже бій, хоч може й не кривавий,

Але навряд чи легший із боїв.

Ми в тім бою ще скажем своє слово

Про Чорну Биль, про Чернівці і Львів

Та головне – відвоювати Мову, –

Той кий, котрим ми вб'єм в собі рабів.

Віддайте мову! – не прохання а наказ!

Віддайте мову! Прорубайте в серці лід!

Віддайте мову! Й не колись, а в цей ж час!

Лиш мовою живий козацький рід.

 

Брати! На нас ви не дивіться скоса,

За своє кровне бій іде у нас.

Сьогодні в нас косою мову скосять,

А завтра косарі підуть на вас!

Це буде кращий в світі братства прояв,

Коли у пісню зіллються слова,

І стане брат за брата рідну мову,

Й хор тисячоголосий заспіва:

Віддайте мову! – не прохання а наказ!

Віддайте мову! Прорубайте в серці лід!

Віддайте мову! Й не колись, а в цей ж час!

Лиш мовою живий козацький рід.

 

 

Сайт https://moemisto.ua/kiev/pid-pokrovom-pisni---kontsert-do-dnya-zahisnika-176282.html

 

Під покровом пісні - Концерт до Дня Захисника

 

До Дня Захисника України! Концерт "Під покровом пісні" влаштують у Будинку звукозапису Українського радіо 10 жовтня. Початок - о 19.00. Вартість квитків становить від 70 до 220 гривень.

Для Вас прозвучать патріотичні, ліричні та історичні пісні.

Серед виконавців:

- Академічний оркестр народної та популярної музики Українського радіо (художній керівник та головний диригент - Михайло Пікульський),

- Національна заслужена капела бандуристів України (художній керівник та головний диригент- Юрій Курач),

- Тріо бандуристок Українського радіо (Тетяна Маломуж, Катерина Коврик, Катерина Шепелюк),

- популярна етно-співачка Руслана Лоцман,

- театр пісні "Ладоньки" (керівник - Світлана Садовенко).

"Пісня, як материнський оберіг, для всіх хто любить і захищає нашу Україну. Концерт любові та єдності у переддень великого свята Покрови", - додають організатори.

 

 

Харків – Літературний музей

 

Вечірні заходи:

 

ВІКТОР ПЕТРОВ-ДОМОНТОВИЧ: ІРОНІЧНИЙ «РЕНТГЕН» 1920-Х (ПЕРФОРМАТИВНА ЛЕКЦІЯ)

10 жовтня 18.30

 

Запрошуємо відзначити день народження Віктора Петрова-Домонтовича, зачинателя жанру українського інтелектуального роману, чиє життя радше нагадує детектив.

«Доктор Парадокс»: літератор, філософ, археолог та подвійний агент.

«Той, хто багато каламутить»: науковець, що зміг одурити розвідки двох ворогуючих держав.

«Шостий у “гроні п’ятірному”»: неокласик, який не ввійшов до «канонічного» списку.

«Рентген»: автор іронічного компромату на своє оточення й час.

«Гурман» — інтелектуальний і не тільки: письменник, якого не можна читати на голодний шлунок.

Вхідний квиток: 35 гривень

 

Події в рамках Бієнале молодого мистецтва:

 

Лекція

МАРТІН ВАНЕК «ЧОМУ МУЗЕЇ (ІНОДІ) НЕЦІКАВІ»

для дітей та підлітків від 10 до 17 років

За підтримки Чеського центру у Харкові.

11 жовтня Час: 11:00

Вхід вільний

 

Лекція

АСЯ БАЗДИРЄВА «У СТОСУНКАХ ІЗ ЗЕМЛЕЮ: ЕКОЛОГІЯ В СУЧАСНІЙ ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ ТА УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ»

11 жовтня Час: 19.00

Вхід вільний

 

ЛітМузей

вул. Багалія, 6   Харків 61002, телефони: (057) 766 03 60, 0502872238

www.litme.com.ua / e-mail: litmuzej@gmail.com

Вхідні квитки для учнів/студентів — 15 грн., для дорослих — 20 грн.

Пільговим категоріям населення вхід вільний.

Вартість екскурсії, освітнього заняття в експозиційних залах музею для всіх категорій відвідувачів  — 100 грн.

Група —  до 15 осіб.

Для вчителя, який супроводжує дітей —  вхід вільний.

Квиток на заходи для всіх категорій відвідувачів — 35 грн.

Вартість вуличної екскурсії 400 гривень; групи до 20 осіб.

Вартість виїзної екскурсії для класу до 20 осіб — 250 грн.

Вартість виїзної екскурсії  для декількох класів (актова зала) — 500 грн.

Квиток сімейний — 50 грн. (2 дорослих та 1-2 дитини)

 

 

Сайт https://www.poglyad.tv/na-den-zahysnyka-ukrayiny-dlya-veteraniv-provedut-bezkoshtovnyj-kontsert/

 

На День Захисника України для ветеранів проведуть безкоштовний концерт

 

Катерина Бенке

01.10.2019

 

На концерті власні авторські пісні, створені після участі в АТО, виконає український вчений Всеволод Стеблюк.

14 жовтня до Дня Захисників України учасників ООС та АТО запрошують до Музею Становлення української нації у Києві, де відбудеться концерт авторської пісні Всеволода Стеблюка.

Стеблюк – український вчений-медик, який, взявши участь в антитерористичній операції, врятував близько 80 бійців під Іловайськом. Після повернення з війни ветеран видав книгу “Синдром АТО. Нотатки Айболіта”, а також став лауреатом конкурсу “Пісні народжені в АТО”, написавши власні композиції.

Крім виступу Всеволода, ветерани зможуть переглянути експозицію, представлену в музеї, та зустрітись з побратимами, яких представили у виставці.

Вхід до музею безкоштовний за посвідченням про участь в АТО (ООС). Концерт почнеться о 14 годині в приміщенні Музею Становлення української нації (Київ, вулиця Лаврська, 27).

 

 

Київ – сайт http://www.kobzari.org.ua/?page=news&subpage=91

 

Міжнародний конкурс юних бандуристів “Волинський кобзарик”

25.10.2019

Міжнародний конкурс юних бандуристів “Волинський кобзарик” відбудеться 25-27 жовтня 2019 року у Луцьку.

Мета конкурсу

  • пропаганда традицій національної культури;
  • популяризація та розвиток народних музичних інструментів;
  • надання пріоритету національному кобзарському руху як складової частини патріотичного виховання молоді.

 

Умови та порядок проведення конкурсу

В конкурсних прослуховуваннях беруть окремі виконавці, учні музичних шкіл, шкіл мистецтв, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням музики, кобзарських шкіл і студій, виконавці аматори.

В рамках конкурсу буде проведений фестиваль «Кобзарська родина». Для участі у фестивалі запрошуються: сімейні, родинні ансамблі бандуристів.(дуети, тріо, квартети, квінтети). Учасники виконують два твори. Програму виступу надіслати до 10 жовтня 2019 року.

 

Вікові категорії

1. До 8 років 2. Від 9 до 12 років 3. Від 12 до 14 років. 4. Від 15 до 16 років.

 

Номінації по жанрах

1. Бандурист-співак. 2. Бандурист-інструменталіст. 3. Бандурист-аматор.

Бандурист-аматор: вік необмежений, програма довільна.

 

Вимоги до конкурсних програм

Учасники виконують по три твори тривалістю до 10-12 хвилин:

  1. Співак-бандурист: два різнохарактерні вокальні твори (один з них на патріотичну тематику), інструментальний твір.
  2. Бандурист-інструменталіст: твір великої форми, класичний твір, мініатюра.

Порядок виступів на прослуховуванні встановлюється жеребкуванням.

Прослуховування проводиться публічно. Розподіл місць і премій серед учасників конкурсу визначаються на заключному засіданні журі відкритим голосуванням по кожній кандидатурі.

 

Порядок надання заявки на участь у конкурсі

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 10 жовтня 2019 року за адресою: kobzar_volun@ukr.net, або 43005 м. Луцьк, пр. Грушевського 8/20, Пилипчук Валентина Володимирівна, Голова Волинського обласного осередку НСКУ, тел. (0332) 24-93-72, моб. (050) 7214359, 0679821485.

У заявці зазначаються: прізвище та ім’я, вікова категорія, жанр, конкурсна програма, учбовий заклад, викладач, додається ксерокопія свідоцтва про народження, ідентифікаційного коду і фотографія.

 

Премії та нагороди

Учасники конкурсу, які зайняли І, ІІ та ІІІ місця, диплом дипломанта, отримують звання лауреатів та дипломи затвердженого зразка, подарунки та сувеніри від спонсорів та організаторів.

 

 

Суми – Юрій Ош (Геннадій Костенко)

 

ЧЕРНОТА

 

На фоне утренней зари

плывут агатовые крылья –

то птица чёрная парит,

как ночь над лучезарной былью.

Не изменилось в вышине

и, может, даже в стратосфере,

но что-то дрогнуло во мне,

оставив тень, по крайней мере.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Я растревожен чернотой,

но не понять мне божьих правил…

и, вместо точки с запятой,

я многоточие поставил.

 

 

Сайт http://www.victormorozov.com/ukr/frame.html

 

6 жовтня 2019 - Віктор Морозов виступатиме разом із хором собору Пресвятої Родини в рамках 88-ї щорічної прощі до сестер чину святого Василія Великого (Дженкінтаун, штат Пенсильванія, США)

27 вересня 2019 - Віктор Морозов виступав у арт-кабаре DEKADANCE від ТанцТеатру «Життя» разом із Оксаною Мухою, Юрієм Винничуком і Назаром Савко в львівському клубі Малевича.

25 вересня 2019 - Віктор Морозов виступав у концерті на даху: "The Beatles (Святкування 50-річного ювілею) у Lviv Film Center.
Віктор Морозов и Батяр-Бенд Галичина виступали у Львівському культ-просвітньому училищі.

24 вересня 2019 - Віктор Морозов, Леся Бонковська і Батяр-Бенд Галичина виступали в Палаці Потоцьких (Простір Інноваційних Креацій) у Івано-Франківську.


Виступи і презентації Віктора Морозова на XXVІ Форумі Видавців у Львові:

22 вересня 2019 - Концерт «Спів-Причетність» з тріо "Мар'яничі" (Мар'яна Савка, Юра Романів, Сергій Гурін) і Юрієм Іздриком у театрі Леся Курбаса.

Презентація книги спогадів про Олега Лишегу "Полум'я відігріє пам'ять" у театрі Леся Курбаса.

Презентація з Іваном Малковичем книги Роальда Дала "Чарлі і великий скляний ліфт" київського видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" в конференц-залі Палацу Мистецтв.

21 вересня 2019 - Концерт "Не журись. Все буде добре" з Батяр-Бендом Галичина, Лесею Бонковською, Олегом Лихачем, Богданом Рибкою, Мирославою Сидор та іншими у філармонії.

20 вересня 2019 - Концерт "Чубай Україна Любов. POETY" з Соломією Чубай, Сергієм Жаданом,  оркестром "INSO", Галею Чубай, Мар'яною Савкою, Юрієм Винничуком та іншими в театрі ім. Марії Заньковецької.

Презентація "П'ятикнижжя" Грицька Чубая шрифтом Брайля в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи.
Виступ на CreativeMornings/Lviv у копальні кави.

19 вересня 2019 - Віктор Морозов і Батяр-Бенд Галичина виступали для працівників мережі аптек D.S. у львівському клубі !FESTrepublic

 

 

Київ – сайт фестивалю «Червона рута» https://rutafest.art/news/rutafest_2019_rezultati_u_zhanri_akustichna_muzika/2019-09-23-156

 

#RutaFest 2019: Результати у жанрі «Акустична музика»

Майшев 23-Вер-2019

 

ПРОТОКОЛ засідання суддівської ради у жанрі «Акустична музика»

І Премія:
1.Гурт «Зґарда» (м. Київ)
2.Дует «ТWOE» (м. Чернівці)
3.Жукова Софія (м. Бородянка Київської обл.)
4.Чумаченко Артур (м. Київ)

ІІ Премія:
1.Гурт «Сахара» (м. Пирятин Полтавської обл.)
2.Бурнос Дарина (м. Львів)
3.Жураковський Ігор (смт.Залізці Тернопільської обл.)
4. Гурт «Bugs Bunny» (м. Тернопіль)

ІІІ Премія:
1.гурт «Міміка» (м. Слов’янськ Донецької обл.)
2.гурт «Стейк» (м. Чернігів)
3.гурт «Догма» (м. Чернівці)
4. Мірка Клос (м. Львів)

ДИПЛОМ
1.гурт «Поки Тріо» (м. Селідово Донецької обл.)
2.Марченко Вадим (м. Кропивницький)
3.Кудінова Марина (смт Казанка Миколаївської обл.
4.Парфенюк Анастасія (м. Київ)
5.Гусарук Юрій (Бобровицький р-н Чернігівської обл.)
6.Тищенко Олександр (м. Кам’янка Черкаської обл.)
7.дует «Дві сестри» ( с. Тарасівка Сквирського р-ну Київської обл.)
8. Акулова Ольга (м. Вінниця)

ВІДЗНАКИ:
1.Миронюк Анастасія (м. Чернівці)
2.гурт «Рестарт» (м. Вінниця)
3.гурт «Голос Душі» (м. Чернігів)
4.Гуменюк Євген (м. Кам’янка Черкаської обл.)
5.Шевченко Вероніка (м. Чернівці)
6.Хохідра Юлія (м Глобине Полтавської обл.)
7.гурт «Анна Таурус» (м. Київ)

 

Суддівська рада
Ольга Верес (голова)
Ірина Сікорська
Віктор Бернацький
Віталій Калітовський
Олександр Сікорський

 

 

Волинь – сайт http://www.volynpost.com/news/149061-volynianka-vyborola-peremogu-na-festyvali-vitryla-prygod-foto

 

Волинянка виборола перемогу на фестивалі «Вітрила пригод». ФОТО

 

Любешівську музикантку Наталію Горщар визнали найкращою в номінації «Співана поезія» на туристичному фестивалі «Вітрила пригод».

Про це пише Район.Любешів.

Зазначимо, що «Вітрила пригод» – це фестиваль, на якому демонстрували свої досягнення барди, фотографи та кіноаматори з усієї України.

Наталія виступила в конкурсній програмі бардів і підкорила серця журі рок-баладою «Очі звіра» та піснею «Поговори зі мною, любий» на слова любешівських поетів Миколи Шмигіна й Валентини Ланевич.

 

 

Сайт https://armyinform.com.ua/2019/09/u-pryfrontovomu-misti-popasna-pokazaly-dokumentalnu-strichku-shlyah-chornyh-zaporozhcziv/

 

У прифронтовому місті Попасна показали документальну стрічку «Шлях Чорних Запорожців»

 

Фільм режисера Олексія Гончарука розповідає про бойовий шлях славетної механізованої бригади на Сході України в період з 2014 по 2017 роки. Це найяскравіші та найгероїчніші сторінки її фронтової біографії: участь у боях біля Савур-Могили, Старогнатівки, звільнення Маріуполя, оборона Авдіївки.

Символічно, що показ фільму відбувся в Будинку культури міста Попасна, всього за кілька кілометрів від передової. Глядачами картини стали військовослужбовці частини, безпосередні герої фільму. Вони продовжують сьогодні бойовий шлях «Чорних Запорожців», захищаючи Україну від російської агресії.

Виступаючи перед воїнами, творча група, зокрема й автор ідеї Тетяна Примак, бард Валерій Мартишко, голова Історичного товариства «Чорних Запорожців» Роман Боровик подякували особовому складу частини за їхній ратний подвиг. Вони відзначили, що в створенні фільму брали участь воїни бригади. Їхні розповіді допомогли відновити хронологію героїчних подій тих днів. Не випадково, що стрічка – виключно волонтерський проєкт. Творча група працювала над ним безоплатно у свій вільний час. Велику допомогу в створенні картини надали Національна федерація самбо України, Громадська організація «З країною в серці». У фільмі звучать пісні Валерія Мартишка, Тараса Силенка, Христини Панасюк, Сергія Адам’яка.

Розповіді захисників України, документальні кадри боїв та історичні паралелі з часами боротьби за незалежність у роки перших визвольних подій не залишили байдужим нікого.

Після показу стрічки представник командування відзначив найкращих військовослужбовців частини та вручив символічні подарунки поважним гостям.

Творча група фільму і запрошені гості вшанували хвилиною мовчання воїнів, які загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України від російської агресії на Сході країни.

 

 

Сайт https://cbspodil.org.ua/2019/10/01/29-veresnya-u-bibliotetsi-imeni-oleksandra-gryboyedova-pid-chas-provedennya-literaturno-muzychnoyi-vitalni-kryla-glyadachi-z-velykym-zadovolennyam-nasolodzhuvalysya-dobrozychlyvoyu-atmosferoyu-garnogo/

 

 Жовтень 1, 2019

 

29 вересня у бібліотеці імені Олександра Грибоєдова, під час проведення літературно-музичної вітальні «Крила», глядачі з великим задоволенням насолоджувалися доброзичливою атмосферою гарного настрою, чудовим співом та зворушливою поезією. Гостею вітальні стала співачка, автор пісень Тетяна Доміловська – дипломант багатьох фестивалів авторської пісні.

Співачка полонила і зачарувала серця присутніх своїм співом, виконавши пісні з циклу «Пори року». Бібліотекар та співачка Тетяна Шевчук виконала надзвичайно чуттєві та щирі пісні на слова сучасних українських поетів. Приємно вразив та розчулив присутніх студент Ілля Чернівецький, який високопрофесійно виконав власні пісні. Талановита студентка Анна Щербак проникливо прочитала авторські вірші. Долучилися до поетичного слова В’ячеслав Нетецький, представник літстудії «Первоцвіт» та читачка бібліотеки Любов Довженко. Щиро вдячні всім учасникам, глядачам, які завітали до нашої бібліотеки! Зустріч була неперевершеною!

 

 

Сайт https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_znajshli-mogilu-avtora-pisni-gej-sokoli/930655

 

Знайшли могилу автора пісні "Гей, соколи"

01 жовтня 2019

Газета по-українськи Україна

 

У селі Махнівці Козятинського району на Вінниччині знайшли могилу поета й композитора Тимка Падури. Творив на початку 1830-х. Відомий польсько-українською піснею "Гей, соколи". Її часто помилково називають народною. Перекладав поезію Адама Міцкевича. Твором усього життя вважав віршовану "Історію України", яку не встиг дописати.

На честь поета в Махнівці провели фестиваль "Гей, соколи", створили Культурно-туристичний центр.

— Тимка Падуру не приймали ні поляки, ні українці, — розповідає краєзнавець 66-річний Микола Купчик. — Конкретної професії чи справи у житті не мав. Видав збірку своїх пісень за чужі гроші. Доки їх віз, роздарував. Частина замокла під дощем. Був замішаний у любовних інтригах, за що потрапив до в'язниці. Друзі викупили його, врятували від заслання. Народився в Іллінцях на Вінниччині. Останні роки провів у Махнівці.

Микола Купчик три роки шукав місце поховання поета.

— На надгробній плиті Падури палили листя, складали цвинтарне сміття. Півметра землі зняли, доки добралися до могили.

Поет виступав проти російського гноблення України й Польщі. За СРСР такі постаті намагалися стерти з народної пам'яті. Я написав книжку "Стежками Тимка Падури". До неї увійшло 15 пісень. Їх ­уперше за 150 років заспівали на фестивалі. Оригінали текстів із нотами відшукали в обласній науковій бібліотеці — там зберігся примірник зі змоклого тиражу. Свої пісні він писав українською й польською. Думаю, "Гей, соколи" списав із романсу "Їхав козак за Дунай" Семена Климовського.

На фестиваль представники польської діаспори Волині привезли зброю XVI–XVII ст. Організували виставки, виступили фольклорні колективи, етно-рок гурти.

На відкриття Центру Тимка Падури та проведення фестивалю витратили 1,4 млн грн.

 

Мирослава СОКОЛОВА

 

 

Київ – сайт https://www.radiosvoboda.org/a/news-knyzhkovyi-dvoryk-na-kolesah-praha/30188665.html

 

«Книжковий дворик на колесах» розпочав подорож Європою. Перша зупинка – Прага

 

28 вересня 2019

 

За словами організаторів, метою «книжкового туру» є формування дружнього простору між представниками інтелігенції, що проживають в Україні, та українцями за кордоном

Мандрівний автобус «Книжковий дворик на колесах» з українськими письменниками, народними майстрами, скульпторами та видавцями 28 вересня завітав до столиці Чехії. Прага стала першою зупинкою у турне країнами Європи, яке також охопить Рим, Флоренцію, Відень, Венецію і Любляну.

Місцем проведення першої зустрічі організатори акції обрали український культурно-освітній центр у Празі «Крок».

У Прагу завітали українські видавці та письменники

«Ми маємо унікальну змогу поспілкуватися з українськими художниками, видавцями, письменниками та поетами тут, у Празі. Діти і батьки, і загалом усі українці, які проживають тут, можуть купити те найрідніше – українську книжку. Не треба для цього їхати додому. Вони мають унікальну можливість спробувати унікальні види народного мистецтва. Це дуже важливо для людей, які з тих чи інших причин проживають за межами України», — розповіла Радіо Свобода директорка культурного центру «Крок» Марія Гаврилюк.

За словами організаторів, метою «книжкового туру» є формування дружнього простору між представниками інтелігенції, що проживають в Україні, та українцями, які з різних причин перебувають за межами держави.

Основна частина учасників «Книжкового дворика» — письменники та видавці. Зокрема, багаторазова лауреатка Міжнародного конкурсу «Коронація слова» Марія Ткачівська, поетеса та розробниця авторської педагогічної системи Марія Чумарна, Василь Кузан — автор понад сотні текстів пісень, які виконують Валентина Степова, Іван Попович, Степан Гіга, Сергій Лазо, поет та драматург Олександр Смик – автор концептуальних розробок таких культових українських фестивалів, як «Вивих» та «Тарас Бульба».

За сім років існування акції «Дворик» подолав приблизно 70 000 кілометрів лише Україною. Щороку письменники та видавці, які брали участь у проєкті, відвідували по 20 міст.

«Після подорожей Україною нас запросили із такою ж ідеєю до Європи. І ми подумали, що це унікальна можливість поспілкуватись із українцями, які живуть за кордоном. Обмінятися енергією, привести до них не просто українські книжки, але й людей, письменників, які їх пишуть», — розповіла ініціаторка та керівниця проєкту Любов Хомчак.

Після Праги «Книжковий дворик» вирушає далі Європою. Наступною зупинкою стане Відень.

 

 

Сайт http://leopolis.news/page/8674/1/u-yavorivskomu-npp-proyshov-festyval-babyne-lito--2019-foto&print=true&print=true&print=true&print=true&print=true&print=true

 

У Яворівському НПП пройшов фестиваль «Бабине літо – 2019» (ФОТО)

30-09-2019

 

28 вересня у відпочинковому осередку «Верещиця» Яворівського НПП відбувся щорічний молодіжний фестиваль української туристичної пісні «Бабине літо 2019», який присвячений Всесвітньому дню туризму, що відзначається 27 вересня.

Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.

Активними учасниками заходу були студентські команди із 7 вищих навчальних закладів Львівщини.

У адміністрації Яворівського НПП зазначають, що щорічний фестиваль «Бабине літо» спиряє популяризації української туристичної пісні, формує екологічну культуру та патріотичну свідомість молодого покоління, а також дає можливість розкрити свій талант у авторських піснях.

Під час заходу також представлено проект «РовеЛове Розточчя – разом попри кордони», який реалізується в межах Програми ТСК Польща-Білорусь-Україна ЄІС 2014-2020. Проект реалізовується в межах регіону Розточчя 6 партнерами: 3 польськими та 3 українськими. Загальною метою проекту є промоція та збереження природної спадщини шляхом вдосконалення туристичної інфраструктури, створення туристичних продуктів, що сприятиме зміцненню партнерських відносин та покращенню іміджу та туристичної привабливості польського та українського Розточчя.

Учасники фестивалю ознайомились із ходом будівництва еколого-просвітницького центру на території рекреаційної зони «Верещиця», який будується в рамках реалізації проекту «РовеЛове Розточчя – разом попри кордони».

Завданнями Центру екологічної освіти Яворівського національного природного парку у Верещиці над яким ведеться робота є:

- навчальна база Парку, яка дозволяє проводити освітню діяльність, організовувати фестивалі, тренінги, семінари, конференції, лекції для учнів і вчителів та інших груп, зацікавлених у природній та культурній спадщині Розточчя,

- місце для природних та культурних виставок, натхненних природою та культурою Розточчя з Польщі та України, зокрема фотовиставки, виставки картин, графіки, просторових  інсталяцій;

- головний приймальний пункт «Центрального велосипедного маршруту Розточчя від Красника до Львова» з українського боку.

З метою промоції переможцям конкурсів в межах фестивалю надані призи з логотипами Проекту та Програми.

Перевагами реалізації проекту є новостворена і модернізована туристична інфраструктура та промоція Розточчя для усіх учасників проекту.

Варто зазначити, що Яворівський національний природний парк співпрацює з 1999 року, відколи став партнером Розточанського національного парку. Партнерство базується на угоді про співпрацю, спрямованій на обмін досвідом у галузі охорони природи та відкриття парків для освіти та туризму. Результатом співпраці стала спільна освітня діяльність: семінари, тренінги, конференції, а також проект «Транскордонний біосферний заповідник Розточчя». Також Яворівський національний природний парк і Розточанський національний парк спільно брали участь під керівництвом Люблінського воєводства у впровадженні туристичного продукту – Центрального велосипедного маршруту Розточчя.

 

 

Рубрика – «Презентація книги віршів»

Петро Картавий

 

   4 вересня 2019 року отримав з Ніжина книгу віршів Олександра Гадзінського “Зустріч випускників” (Видавництво “Орхідея”, Ніжин – 2019). У книзі розділи власних віршів: “Теплі сніги шістдесятих”, “Слова як скрики” та перекладів – “Метеоритний дощ”.

   Про поета, який керував літстудією Ніжинського університету, розповіли мені 2006 року в Гуляйполі його вихованки на фестивалі «День Незалежності з Махном". У 2009-2011 роках відвідував у Ніжині фестиваль “Гоголівка”, що проводили члени літстудії під керівництвом Олександра Гадзінського. Вірші поета публікував у 16 випусках літопису.

 

   Аналітичну передмову до книги “Зустріч випускників” написав однокурсник поета – Анатолій Шкуліпа. Наведу пару абзаців про Олександра Гадзінського, як особистість:

   “Він – тонкої струни душа. Вразливий і спостережливий. Уміє влучно порівняти й осмислити. Та й розказати про все гарно вміє і переконливо, а от на папері викласти...

   Весь час у сумнівах... Ні, не впирається, як бульдозер у скелю, не буксує... А повільно обмірковує, переосмислює, переперевіряє, уточнює, зважує безперестанку... То одним оком подивиться, а іншим примружиться, то другим – так само – тільки навпаки... Так де ж та істина?.. Де єдино-правильне рішення?.. Де тонша грань?.. І чи розмежовує вона, чи з’єднує – от питання з питань!”

 

   Вірші з книги:

 

Добірному товариству

 

Знову листя застуджене

Покриває дорогу…

Я вітаю літстудію

Із приходом Нового

 

Покоління незнаного

Поетичного слова!

Як чудово, що наново

Оживляється мова

 

Ритму, думки, епітета,

Алегорії, погляду!

Роль поета у світі –

Завмирати від подиву.

 

Перелити в метафори

Здивування дитяче,

Бути волхвом і знахарем,

Мати серце гаряче.

 

Як чудово, що в Ніжині

Для іскрою уражених

Всі дороги наїжджені

До літстудії нашої,

 

Котра має традиції,

Котра має кондиції,

Товариство добірне,

Що поезії вірне.

 

Хай же творчість містична

Увінчається працею,

Якщо є поетична

У серцях радіація!

 

 

ЗУСТРІЧ  ВИПУСКНИКІВ

 

Ніч у Ніжині. Місяць над містом померк.

Там закручене дійство тяжке й неспасенне.

Там у церкві – труна.

Тишина – Хтось помер.

Там від страху бурсак креслить коло круг себе.

 

Ніч тримає... І ходить по колу Хома.

Жоден півень не збудить хропучі Магерки...

Раптом – вибух!

І в прах – старовинна стіна!

І летить реактивна

труна із Померлим!

 

В Графським парку

тополі зрива

понадзвук!

Як вогненна комета,

прорізавши простір,

Хто влітає в Гімназію вищих наук –

Гоголь-янгол

чи

Гоголь-Яновський?

 

Хто він – Янкель,

Андрій,

Басаврюк

або Вій –

Змертвихвсталий козак? Термінатор носатий,

Програмований нищити пасинок війн?

Чи Нікоша –

майбутній писатель?

 

Він летить коридором – енергійний, як твел,

Відчиняючи поглядом двері,

І від погляду того тремтить універ,

Ходять

           ходором

                          душі завмерлі! 

 

Що, як впишеться знову у наш вертоград!?..

То вже потім –

одвічне страхіття

В реактивній труні

повертатись назад –

В дев’ятнадцяте мертве століття…

 

 

Із перекладів Олександра Гадзінського: з російської на українську:

 

Віталій Пуханов

 

*    *    *

 

Вані прищуватому

Кажуть: «Вибирай –

Чи за так вмиратимеш,

Чи за рідний край».

 

Ситому та п’яному

І облом – ніштяк…

Легше росіянину

Вмерти не за так.

 

Ватник вдяг затяганий,

Перетнув межу…

Рушив зі звитягами

За родиму лжу.

 

 

   Завершує книгу інформація про поета:

 

ПРО АВТОРА

 

   Олександр Євгенович Гадзінський народився 4 червня 1950 року в с. Золотолин Костопільського району Рівненської області.

   У 1967 році закінчив Деражнянську середню школу на Хмельниччині. Згодом набув спеціальності вчителя української мови і літератури у Ніжинському державному педагогічному інституті імені М. В. Гоголя. Працював за фахом у школах Чернігівщини, Запоріжжя. Із 1989 до 2011 року – старший викладач кафедри української літератури у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.

   Керував роботою університетської літературної студії з 1996 по 2016 рік. За цей період поетами, знаними в Україні, стали вихованці літстудії Олена Степаненко, Анна Малігон, Тетяна Винник, Ярослав Гадзінський, Олена Марченко, Ольга Роляк, Тетяна-Марія Литвинюк...

   Наставник наймолодшої генерації літературних талантів. Серед його вихованців – переможців і призери Всеукраїнського конкурсу Малої академії наук у номінації “Літературна творчість”. Незмінний літературний редактор поетичного альманаху “Стежка до Шевченка”.

   Пише вірші, літературно-критичні статті, займається художньо-поетичним перекладом. Друкувався в антологіях “На пагорбах століть”, “У храмі духу”, “Литаври”, у журналі “Літературний Чернігів”.

 

 

Рубрика – «ЗМІ про митців»

 

110 років тому народився український поет Богдан-Ігор Антонич

https://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/138161/

05.10.2019

 

Цього дня народився Богдан-Ігор Антонич - український поет, прозаїк, перекладач.

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) народився в селі Новиці, Горлицького повіту, на Лемківщині, в родині священика, пише "Укрінформ".

Закінчив Сяноцьку гімназію - єдину на всю Лемківщину польську гімназію, де викладали і українською мовою. Восени 1928 року вступив на філософський факультет Львівського університету.

Перша збірка поезій Антонича - "Привітання життя", вийшла в 1931, коли авторові було 22 роки. Вихід у світ другої збірки "Три перстені" (1934; саме ця збірка й зробила Антонича популярним, показала творчі можливості поета) співпав у часі з закінченням Львівського університету.

Власне, другою була "Велика гармонія" - збірка віршів на релігійні теми, написана у 1932-1933 роках.

Уперше повне видання збірки українською мовою - однотомник вибраних праць - здійснили у 1967 році у Нью-Йорку колега, сучасник і друг Антонича Святослав Гординський та поет-емігрант і літературний критик Богдан Рубчак.

В Україні найповніше видання поезій митця вийшло лише у 1989. Разом з тим, поет знаходив час на працю в інших жанрах та на публіцистику, робив переклади, на сторінках преси дискутував на політичні та громадські теми; публікував сатиричні фейлетони та пародії.

Крім того, Антонич пробував свої сили в прозі та драматургії. Здобувши за життя славу та визнання на західноукраїнських землях, після смерті поет, що прожив усього неповних 28 років, був на довгий час несправедливо забутий, а його творчий доробок - заборонений.

Та навіть у неповному, усіченому вигляді творчість Антонича прийшла до читача в публікаціях на початку 1960-х років, а потім у книзі "Пісня про незнищенність матерії", і не тільки привернула до себе загальну увагу, а й стала активним фактором літературного процесу. Вона несла з собою поетику ХХ ст., яку тодішні молоді митці відкривали для себе у творчості Лорки, Поля Елюара, Юліана Тувіма.

Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Після перенесеного апендициту та наступного запалення легень перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало.

Після його смерті та входження Західної України до складу УРСР Антонич, як аполітичний поет-містик, був заборонений; інтерес до нього виник лише у 1960-х роках в українській діаспорі, а потім й у СРСР. Його вірші перекладені багатьма мовами.