Новини одним рядком:
19 серпня – акція на підтримку української армії за участі поетів Василя Голобородька та Івана Малковича в Києві
23 серпня – мистецька акція "Подаруй посмішку" для дітей зі Слов’янська у Пущі-Водиці в Києві
25 серпня – історична реконструкція до річниці посвячення в козаки Джона Пола Джонса, Київ, Арка Дружби народів
27 серпня – концерт Народної філармонії на підтримку українських військових у київському Будинку офіцерів
3 вересня – концерт Віктора Сироватського за участі Сергія Городничого у Сумській муніципальній галереї
5-7 вересня – фестиваль “Байда”, Запоріжжя, вул.Чубанова, 2Ж, база відпочинку “Лист”
Дмитро Лазуткін
Реквієм на дощі
За законами математики –
Мінус доля на мінус час…
Небо ридма ридає, солдатики,
Небо ридма ридає по вас.
Хтось звіряв на мапі маршрути,
Хтось дививсь на зорі з печер…
Нерозкритими парашутами
Називатимуть вас тепер.
По розмоклій траві розкидано,
Збиті сонця, немов бурштин.
Нині небо ридає ридма,
Диким полем гірчить полин.
Батьківщина або територія…
Кожен сам обирає шлях.
Запікається кров’ю історія,
Мов у дерево входить цвях.
Ваші хрестики, ваші прихистки,
Ваша правда, ваш сум і щем…
Так лягло – згідно правил балістики,
Так розквітло німим вогнем.
Ще чекають вас, ще вимолюють,
Ще ковтають рядки новин
І виколюють очі колами
Цих роз’ятрених Україн.
І нічого крізь сльози не видно
І біліє надтріснута вісь…
Нині небо ридає ридма,
Зі свічок осипається віск.
Вже за все перед Богом прощені
Линуть ангели-дембеля…
Засинайте спокійно, хлопчики,
Це навічно ваша земля.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Дніпропетровськ – сайт МА «АртВертеп»
http://artvertep.com/poster/9343/1/24967.html
Київ / Акція на підтримку української армії за участі Василя Голобородька та Івана Малковича
19 СЕРПНЯ 18:30
дім освіти і культури "Майстер Клас"
50 грн.
19 серпня у Києві митці влаштовують акцію на підтримку української армії за участі Василя Голобородька та Івана Малковича.
Голобородько, який з великими труднощами виїхав із захопленого Луганська, та Малкович читатимуть свої вірші, а музичний колектив "Luna Ensemble" та молодий дует скрипалів "Two Violins" виконають твори барокової та класичної спадщини.
Відеоряд вечора створила талановита художниця Іванка Яковина.
Під час ярмарку до і після концерту можна буде придбати книжки українських видавництв та різноманітні твори художників.
Також активісти запрошують написати слова підтримки нашим захисникам.
Мінімальний благодійний внесок заходу - від 50 грн. Усі зібрані кошти будуть перераховані на підтримку Української армії.
Захід пройде у домі освіти і культури "Майстер Клас" о 18.30.
Пропоную невеличкі вірші поетів. Упорядник
Василь Голобородько
ТЕПЛІ СЛОВА
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово Дунай,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово коровай,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово Змій –
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із диханням.
КОЛІР ТИРАНІЇ
Не помилімось, братове,
вважаючи, що тирани
полюбляють лише якусь певну барву.
Тирани з’являються
під усіма кольорами веселки.
Не використаний
ніким із тиранів колір
уможливлює іще за життя
перефарбуватися.
Невичерпні варіанти
поєднання кольорів
відкривають новітнім тиранам
безкінечну перспективу.
Іван Малкович
КУБАНЩИНА
Дух – скомороха поборов:
летить наохляп з пісні кляпом,
гуде свавільно-вільна кров,
ледь захаращена кацапом.
Від лаврських бань – до русскіх бань
ця кров не рідшала й не гусла.
Човенці чалять на Кубань
дух прямувати в рідні русла.
Бо саме час, бо днина пізня,
бо український шлях
потах…
Кордони наші вкаже пісня
і черепи в очеретах.
Сайт https://soundcloud.com/the-solar-machine/68m5zemm7qnv
Орест Криса
Бійцям української армії, добровольцям що боронять нашу країну присвячується.
Хай Бог Вас береже.
Нам не страшно ні жити, ні вмерти
Нам не страшно ні жити, ні вмерти
журба не для нас, ми завзяті та вперті …
Все змінилось і змінилися ми, чуєш друже, чи ні?
Були тихі та радісні дні, а зараз ми на війні.
Кожен з нас своє щастя шукав, кожен щось мріяв собі.
А зараз у нас єдина мета, у всіх нас мрії одні.
Нам не страшно ні жити, ні вмерти
журба не для нас, ми завзяті та вперті …
Не страшно вмерти, страшно жити в пусту, не людям і не собі.
Не страшно з ворогом битись в бою, страшно без бою піти.
Не страшно коли поруч брат, що прикриє спину в бою,
хоч ми такі різні, але захищаємо єдину країну свою.
Нам не страшно ні жити, ні вмерти
журба не для нас, ми завзяті та вперті …
Любі, рідні, моліться за нас, моліться що ночі, що дня.
Доля всміхнеться не кожному з нас. Когось прийме сира земля.
Щасливе майбутнє ми відстоїмо, в бою не здригнеться рука.
І в мирні часи згадають не раз відважних бійців імена.
Нам не страшно ні жити, ні вмерти
журба не для нас, ми завзяті та вперті …
Київ – "Підтримаємо Своїх" <pidtrymajemo.svoih@gmail.com>
Мистецька акція "Подаруй посмішку" для дітей зі Слов’янська у Пущі-Водиці
У суботу, 23 серпня, в Українському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення для постраждалих від аварії на ЧАЕС, що у Пущі-Водиці, відбудеться черговий проект благодійної ініціативи "Подаруй посмішку".
Зараз там мешкає близько 50 дітей зі Слов'янська та регіону віком від 8 до 12 років. Більше половини з них - сироти, зокрема такі, що живуть у прийомних сім'ях чи дитбудинках сімейного типу.
Громадська ініціатива "Подаруй посмішку" проведе для цих діток, а також дітей-чорнобильців, які зараз перебувають у диспансері, кількагодинну мистецьку акцію. Вона розпочнеться о 17.00 виступом Діми Кадная. Також діти візьмуть участь у конкурсі декоративно-прикладних композицій. Окрім того, на них чекає танцювально-розважальна програма.
Довідка:
Громадська ініціатива «Подаруй посмішку» відбувається в рамках проекту "Підтримаємо своїх". Під час цього проекту відомі українські артисти, серед яких Руслана, Олег Скрипка, Марія Бурмака, Злата Огневіч, Антоніна Матвієнко, Марічка Яремчук, Анастасія Приходько та багато інших дають концерти для підтримки бойового духу захисників України.
Довідкова інформація та акредитація ЗМІ: 0965468429, 0676740723. Прохання акредитуватися до 16 години 22 серпня. Транспортування забезпечується від м. Мінська.
Суми – сайт КАП «Булат»
http://www.bulatclub.com/
Булатовцы взорвали Славутич
Очень успешной можно считать поездку делегации клуба "Булат" на фестиваль авторской песни "Славутич", который проходил 15-17 августа 2014 года в Черниговской области.
Трофеи булатовцев на фестивале:
Ансамбль: Ваня Грицай, Даня Гапонюк, Ксюша Музыка - диплом в номинации "Надежда фестиваля".
Лена Борозенец - дипломант в номинации "Поэты".
Саша Козинец - лауреат в номинации "Исполнитель".
Паша Якубовский - гран-при фестиваля за его авторские песни.
17 августа 2014 не стало Паши Матвейко, участника трио "Свояси" (Москва). Произошло это неожиданно и очень быстро - обширный инсульт…
Скорбим и соболезнуем родным и близким. Светлая память.
Київ – розсилка сайту Фестивально-концертний Портал http://festivali.org.ua/
Информация о фестивале "Байда": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2160
ПОЛОЖЕНИЕ
о проведении 31 открытого фестиваля авторской песни и
песенной поэзии «Байда - 2014».
1. Общие положения.
Фестиваль проводится 5-7 сентября 2014 года в г. Запорожье, на территории базы отдыха "Лист" (В Интернете "Виктория-Лист" ул. Чубанова, 2Ж) . Статус – Открытый фестиваль авторской песни и песенной поэзии.
1.2. Задачи и цели фестиваля:
- раскрытие новых творческих дарований в жанре авторской песни;
- содействие творческому росту авторов и исполнителей, поэтов;
- приобщение молодежи к поэтическому и песенному творчеству;
- популяризация украинской (исполняемой на украинском языке) авторской песни, как в Украине,
так и за ее пределами;
- укрепление гуманитарных и творческих контактов со странами ближнего и дальнего зарубежья;
- обмен опытом между активистами КАП и творческих объединений;
1.3. Общее и творческое руководство проведением Фестиваля осуществляет
Оргкомитет Фестиваля.
1.4 Программа Фестиваля включает в себя:
- прослушивание и отбор участников конкурса, а также работу творческих мастерских
- проведение конкурсного концерта,
- организацию семинаров и круглых столов;
- выступления участников и гостей в рамках Фестиваля с концертами на предприятиях,
в учреждениях и организациях, высших учебных заведениях и школах г. Запорожья.
1.5. Организаторы фестиваля.
Все участники фестиваля обязаны пройти единую регистрацию и внести фестивальный сбор в размере 30 грн.
- Запорожская ячейка Всеукраинского объединения деятелей авторской песни.
Регистрация участников
Контакты для подачи заявок:
E-mail: sergiykuchma@yahoo.com (Кучма Сергей) +38-050-524-29-45
Срок подачи заявок до 31 августа 2014 года.
2. УЧАСТНИКИ ФЕСТИВАЛЯ «Байда – 2014»
2.1. Участниками Фестиваля являются:
- участники конкурса (конкурсанты),
- члены жюри конкурса и ведущие творческих мастерских,
- гости Фестиваля .
2.2. Для участия в конкурсе приглашаются авторы, исполнители песен, дуэты, ансамбли, поэты.
В фестивале могут принимать участие граждане Украины и граждане других стран,
подавшие заявки в Оргкомитет фестиваля – (форма заявки прилагается).
Возраст участников – не регламентируется.
2.3. Номинации: / 6 номинаций/.
- авторы стихов и музыки,
- авторы музыки,
- исполнители-солисты,
- вокальные дуэты,
- ансамбли,
- поэты.
2.4. Информация – заявка о полном списочном составе делегации принимается Оргкомитетом Фестиваля не позднее 31 августа 2014 года.
2.5. Состав жюри фестиваля, а также состав ведущих творческие мастерские, определяет Оргкомитет.
2.6. Творческие мастерские проводятся признанными мастерами в жанре авторской песни.
2.7. Оргкомитет имеет право пригласить других лиц, которые будут иметь статус гостей
Фестиваля.
2.8. Участие в конкурсе фестиваля происходит на добровольной основе, в соответствии
с условиями настоящего Положения.
2.9. К участию в конкурсе допускаются все желающие авторы и исполнители песен, чьё творчество
относится к жанру авторской песни и поэзии.
Участие в конкурсе и концертах в неадекватном виде не допускается!
Исполнение и музыкальное сопровождение с использованием фонограмм НЕ ДОПУСКАЕТСЯ.
5. ДРУГИЕ МЕРОПРИЯТИЯ ФЕСТИВАЛЯ.
5.1. Мероприятия в рамках Фестиваля проводятся в соответствии с Программой, которая
утверждается Организационным комитетом.
5.2. В рамках Фестиваля проводятся семинары, круглые столы, обсуждения вопросов развития
жанра авторской песни, концерты участников конкурса и гостей Фестиваля на площадках города и области.
5.4. Программой Фестиваля могут предусматриваться и другие мероприятия ("чайхана", выступления, видео, аудио записи и т.п.).
Участие в этих мероприятиях носит добровольный характер.
5.5. Организаторы Фестиваля оказывают содействие участникам Фестиваля в посещении ими
экскурсионных объектов города, а также в проведении экскурсий, организации концертов.
6. ФИНАНСОВЫЕ УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ В ФЕСТИВАЛЕ
6.1. Расходы, связанные с организацией Фестиваля, несут его организаторы, спонсоры, частные лица, оказывающие материальную поддержку фестивалю.
6.2. Расходы на проживание и питание делегаций от регионов, расходы по приезду на фестиваль и отъезду с него несут члены делегаций.
6.3. Расходы на проведение концерта несут Оргкомитет фестиваля, спонсоры, частные лица.
6.4. Оргкомитет имеет право использовать, в том числе распространять, видео, аудио материалы, записанные во время мероприятий, проводимых в рамках Фестиваля без выплаты гонорара участникам.
7. Проживание участников
Оргкомитет назначает директора фестиваля, коменданта и ответственных за порядок и сопровождение мероприятий фестиваля, а также расселение участников и гостей.
7.1. Участники и гости фестиваля поселяются на территории база отдыха "Лист" (В Интернете "Виктория-Лист" г.Запорожье, ул. Чубанова, 2Ж)
а) в палаточном городке, на специально отведённых для этого площадках, для чего иметь палатку и необходимые вещи;
б) есть 10 мест в домиках (2х-3х местные комнаты) оплата согласовывается с организаторами в частном порядке.
в) в частном порядке аренда комнат на базе «Виктория» (базы «Лист» и «Виктория» находятся на одной территории.
7.2. Количество мест в палаточном городке или поселения в корпусах - согласно предварительно поданным заявкам делегаций. Место установки палатки указывается комендантом Фестиваля.
7.4. При регистрации взимается фестивальный сбор – 30 грн.
8. Питание участников.
Питание участников самостоятельное приготовление пищи на собственных газовых горелках. На территории есть доступ к электричеству, питьевая вода и возможность (с 8,00 до 22,00) купить мороженное, чай, кофе и пиво, а так же уголь и дрова :))) Ближайший магазин -4км.
9. Транспорт.
От вокзала "Запорожье 1" – 4 км. Ориентир - зона отдыха "Волна" (возле детской железной дороги). Городской транспорт туда не ходит, информацию по нашему транспорту выложим позже. Еще - просьба сообщать о времени приезда, чтобы мы могли спланировать транспорт.
10. Заезд на базу с 14,00 05.09.14!- выезд с базы 14,00 07.09.14!
11. Как добраться до фестиваля "Байда" от ж/д вокзала "Запорожье1" на машине или пешком:
http://maps.yandex.ua/?rtext=4...z=13&l=map
Все новости будут дублироваться в «фейсбуке» группа «Фестиваль «Байда» https://www.facebook.com/events/321580701349857/,
в «фейсбуке» на страничке Сергея Кучмы
в «в контакте» и в « одноклассниках» на страницах Суровыкиной Елены (г.Запорожье)
Київ – Ольга Єрмак (розсилка прес-служби "Sziget Festival Україна")
415 000 сігетців – разом!
Цього року фестиваль Sziget привернув увагу рекордної кількості людей – 415 000. Усі перепустки були розпродані вже до початку фестивалю, а у четвер на острові було зафіксовано аншлаг у 85 000 фанів!
Цього року фестиваль Sziget проходив з 11 по 18 серпня, на тиждень пізніше у порівнянні з минулим роком, і привернув увагу найбільшої кількості відвідувачів за всю історію фестивалю. Karoly Gerendai, головний організатор Sziget додав: «Створити сильний міжнародний лайн-ап було досить непросто в останні кілька років, але ми також поставили собі за мету зробити Sziget місцем із надзвичайними візуальними ефектами, а також надалі покращувати сервіси обслуговування. Цьогорічний Sziget однозначно був більш привабливим для відвідувачів, ніж будь-коли раніше, і ми отримали величезну віддачу як з боку фанів, так і з боку тих, хто працював на фестивалі. Якщо вони щасливі, то і ми щасливі, тому ще раз хотілося б подякувати усім, хто прийшов!»
Острів Свободи
Sziget стартував у далекому 1993 році із зустрічі невеликої компанії друзів, які мріяли про великий фестиваль. Перш ніж був створений оригінальний концепт і фестиваль розвинувся, не було проведено жодного аналізу ринку та професійних досліджень. Це особливе ставлення справді зробило фестиваль унікальним та забезпечило прозорий продаж квитків, а також надало можливість Sziget існувати протягом довгого часу.
Концепція «Острова Свободи» зробила акцент на головній ідеї та унікальності цієї події. Тимчасова республіка була створена зі своїми власними правилами та цінностями, власним суспільством, власним паспортом, на віддаленій території зеленого острова в оточенні великого мегаполіса.
Рекордна кількість відвідувачів
Sziget 2014 подолав новий рубіж: тижневі квитки на фестиваль були розпродані вже до його початку, в той час як кількість відвідувачів побила всі рекорди у 415 000 фанів, які відвідали Острів протягом семи днів. Найбільш відвідуваним днем був четвер 14 серпня із загальною кількістю у 85 000 сігетців, які відривалися на величезному острові – в цей день він був максимально заповненим. Sziget 2014 гостинно прийняв фанів з 87 країн та виконавців з 41 країни світу.
Річниці
Sziget 2014 також відсвяткував важливі річниці: 45 років фестивалю Woodstock, 25-річчя падіння Берлінської стіни та створення Кубіка Рубіка 40 років тому угорським винахідником Ерньо Рубіком. Було організовно багато тематичних програм, включаючи локацію Rubik Sziget – маленький центр пригод. Новостворена сцена Europe Stage, що була особливо зосереджена на берлінській музиці, та кілька інших заходів програми також були присвячені падінню Берлінської стіни. Дух Woodstock було пробуджено подіями на Campfire, де сігетці могли відчути свободу та єднання культури хіппі пізніх 60-х.
Розвиток інфраструктури та сервісів
Окрім непоборного бажання зробити фестиваль своєрідною арт-подією з особливими декораціями, скульптурами та іншими інсталяціями, що будуть оточувати сігетців на кожному куточку Острова, Sziget також робить великий вклад у розвиток звичайних необхідних сервісів, таких як туалети, душові, фудкорт, тощо. Покращені кемпінги та VIP-кемпінги стали більш популярними цього року, ніж будь-коли раніше, в той час як фестиваль запропонував нові послуги на території Острова, нові місця для парковки, фестивальні мобільні телефони, страхові пакети і навіть акцію «Green Festival Bag», яка закликала відвідувачів фестивалю залишати острів як можна чистішим.
Шоу в прямому ефірі та мобільний додаток для смартфонів
Sziget 2014 транслював шоу з трьох сцен на 2-х окремих каналах протягом усіх 7 днів. Разом у программі прямого ефіру виступив 61 гурт і кілька мільйонів глядачів приєдналися до перегляду цих концертів онлайн. Мобільний додаток Sziget також став досить популярною особливістю цього року, надаючи зручні для користувачів послуги, такі як огляди різних програм, особистий розклад концертів, інтерактивну мапу Острова, сторінку з інформацією про музичних виконавців, тощо. Кількість завантажень мобільного додатку зросла удвічі у порівнянні з минулим роком, що разом склало близько 65 000 завантажень у 2014 році.
Веселощі у форматі нон-стоп
Гарно провести час на Острові вдалося не тільки сігетцям, але й самим виконавцям, які мали можливість відчути смак Угорщини – скуштувати угорський національний напій палінку, попрактикуватися в угорській мові та дізнатися як грати на національних угорських інструментах. Так Skrillex спробував зіграти на цитрі, а The Klaxons скуштували деякі цікаві напої. Це та інше можна побачити на відео Sziget з бекстейджу за посиланням:
www.youtube.com/playlist?list=PLRGLrixvgE7qqrfnXCmsP-CbUF2p9kd_4
Вже скоро ми покажемо вам повні історії з усього фестивалю!
Aфтерпаті на озері Балатон
Організатори спробували створити концептуальний фестиваль та переконати фанів залишитися в Угорщині як можна довше. Саме тому фестиваль B.my.Lake став офіційним афтерпаті Sziget 2014. Триденний фестиваль електронної музики запросив понад 130 діджеїв та відбудеться на пляжі одного з найбільших озер Центральної Європи, озері Балатон, з 18 по 21 серпня.
Sziget 2015
Організатори Sziget вже озвучили дати Sziget 2015. Сігетці з усього світу зможуть насолодитися тижнем веселощів з 10 по 17 серпня наступного року.
Більш детальна інформація про Sziget: www.szigetfestival.com.ua
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
«Щоб серцем бути молодим»
Відомий бард і педагог Володимир Шинкарук напередодні свого 60-річчя розповів про щастя бути дідом, секрети творчого довголіття і свою вину за недовчене покоління
(газета «Україна молода» від 19 серпня 2014 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2512/164/88947/
Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО
Володимир Шинкарук — давній друг нашої газети. Друзі жартома називають його «Фендеровичем» — чи то за співзвучність із Федоровичем, чи то за маркою гітари Fender — мрії багатьох музикантів. Хоча гітара — далеко не єдина пристрасть Володимира Шинкарука: він і глибокий лірик, і яскравий ведучий концертів та радіопрограм, і талановитий педагог, улюбленець багатьох студентів Житомирського університету ім. І. Франка. Сам він жартома називає себе «багатостаночником» і єдине, на що постійно скаржиться, — на хронічну нестачу часу, щоб зреалізувати все задумане.
Сьогодні Володимир Шинкарук святкує своє 60-річчя. На сцені Житомирського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Кочерги зберуться три покоління талановитої родини Шинкаруків: сам ювіляр, його дочка, відома співачка, заслужена артистка України Ірина Шинкарук, та п’ятирічний онук Єгор, який уперше спробує свої сили в ролі ведучого такого відповідального концерту. Напередодні свята ми розговорилися з Володимиром Федоровичем про життя і творчість.
«Найбільша насолода — це онуки»
— Володимире Федоровичу, шістдесят років — це що за вік?
— Ще не знаю (сміється). Мені поки що ще 59. От коли виповниться шістдесят — тоді скажу. Як на мене, його можна охарактеризувати чотирма словами: це вік, коли все знаєш, все вмієш, все хочеш і все можеш. Оце я зараз переживаю такий період.
— Отак одразу — і все? І все ж — із розмаїття — ваших уподобань, до чого зараз більше лежить душа: до науки чи до сцени, до філософії чи до гумору?
— Ну, гумор, насправді, — це річ дуже серйозна. А щодо того, до чого більше лежить душа, то скажу, що до всього потроху. Література і музика у моєму житті завжди тісно перепліталися. Як колись казав Горький: «Якщо праця — насолода, життя — щастя. Якщо праця — обов’язок, життя — рабство». Так от, мені і заняття музикою, і заняття літературою, і наукові дослідження приносять насолоду. А якщо приносить насолоду те, чому ти віддав півжиття, то ти з величезним ентузіазмом берешся то за одне, то за друге. І цей потік безконечний — отримуєш насолоду і робиш справу.
— І все ж: яка справа приносить найбільшу насолоду?
— Спілкування з онуками. Іринка мене ощасливила вже двічі. Можливість доторкнутися до формування зовсім юної особистості, відкривати для них світ і відчувати, що це твоє продовження. Ми з дружиною стали набагато мудрішими навіть у порівнянні з тим часом, коли у нас самих були діти.
— Тобто варто чекати продовження талановитої династії Шинкаруків?
— Можливо. Принаймні Єгор для мене відкрився як талановитий артист, який читає дідові вірші напам’ять. Це — найбільша радість і натхнення, які я отримав за найближчі роки. Я обом хлопцям — і Єгорку, і Вітьку, присвятив свою пісню, і тепер вони як просять заспівати, то я співаю по черзі: спочатку одну, тоді іншу.
Роман «Тренер» написати змусили шанувальники
— І багато нових пісень з’явилося за останній час?
— Багато. І написалося багато, а ще більше просто розшукалося в архівах. Деякі з них були написані ще в 70-ті роки, але зберегли свою актуальність. От зовсім недавно мені прислали пісню «Тиша на кордоні», написану бозна-коли, і я навіть забув про її існування. А вона, виявляється, й досі актуальна у виконанні Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби.
— І ці можна буде почути?
— Звичайно. І на концерті, і так. Разом iз моїми друзями — прекрасним гітаристом Олександром Крайновим, клавішником Костею Цибізовим, звукорежисером Ігорем Новицьким (він, на жаль, рано пішов із життя, тож його справу продовжив Крістіан Крайнов) ми записали новий диск «Щоб серцем бути молодим», який буде презентовано на ювілейному вечорі. Про себе я його називаю: «Забуте й згадане». Там традиційно будуть присутні три лінії: лірична, філософська і гумористична.
— А що потрібно для того, щоб серцем бути молодим? Ваш рецепт?
— Любити життя і людей. У цьому секрет і вічної молодості, і творчого довголіття.
— Ну і, мабуть, творити попри все?
— А творче життя не зупиняється й на хвилину, бо я не можу зупинитися. Це вже інерція — коли я бачу, що мої друзі, моя родина, всі, хто любить мистецтво, вимагають чогось нового. От мій перший прозовий роман «Тренер» спочатку був чи то оповіданням, чи повістю. Але велика кількість слухачів і тих, хто мене знає, почали вимагати: «Ви написали маленьку сумну повість «Тренер» на 17 сторінок. Там нічого не ясно. От би цікаво було розгорнути». І я розгорнув.
— До речі, про роман. А були іще спроби працювати у великих жанрах?
— Поки що — були у середніх. Я зараз працюю над iще одним романом, але, доки робота триває, я про це поки що говорити не буду. Зате закінчив кілька великих драматургічних робіт — написав п’єсу «Княгиня» і переклав одразу три п’єси, які прийняті до постановки Житомирським обласним музично-драматичним театром. Це — поетичний переклад п’єси італійського драматурга XVIII ст. Карло Гоцці «Король-олень», п’єса російського драматурга Григорія Горіна «Чума на ваші дві родини» і переклад п’єси американського драматурга Біла Манофа «Сич і кішечка». Це все — поетичні переклади. До речі, до ювілею планується вихід одразу двох книг — книга вибраної прози, куди ввійде роман «Тренер» (я його трішки доопрацював) і мої оповідання. І книга драматургії, куди увійшло три мої оригінальні п’єси і три переклади.
— Перекладаєте з оригіналів?
— Не зовсім. За умовою Комітету авторських прав, переклади на мови колишніх республік СРСР робляться з російських перекладів. Так от, переклад Гоцці на російську робило подружжя Блох, а я з нього зробив український варіант. Але я все одно добивався, щоб у нашому університеті імені Франка викладачі робили мені підрядкові переклади сумнівних місць саме з оригіналу.
«Як викладач беру на себе вину за покоління, яке ми недовчили»
— Нині ми переживаємо непростий час: новий Майдан, тепер війна на сході. У багатьох відбулася переоцінка цінностей. Чи впливає це на творчість?
— Дуже впливає. Нині усі живуть стрічкою новин і переживаннями за долю України і тих, хто зі зброєю в руках відстоює її незалежність. За останні півроку в мене в поезії активно зазвучала патріотична тема. З’явилися вірші і про Майдан, і про війну на сході. От зовсім недавно до мене звернулися студенти з проханням дозволити розмістити мій вірш «Небесна сотня» на банері, а банер поставити в холі університету на знак особливої шани до тих, хто загинув на Майдані. Я радію, що цей вірш певний час лідирував в інтернеті. Ось ці рядки:
Їх нелюд-снайпер відіслав на небо,
Всі як один вони тепер у Бога.
Ні почестей, ні слави їм не треба —
Вони життя поклали не для цього.
Їх очі дивляться на нас, як з неба зорі,
Що там попереду: чи щастя, чи руїна.
Найкращий пам’ятник
Небесній сотні —
Єдина і щаслива Україна.
— Зараз питання єдиної і щасливої України набуло ще більшої актуальності. Як реагувати на це?
— Жоден художник не може бути байдужим до того, що оточує його. Інакше він — не художник. Звичайно, на це реагуєш. І дуже шкода, що проливається кров. Дуже шкода. Серце розривається від болю. І від почуття вини. Я як викладач беру вину на себе, що десь ми недовчили це покоління, десь не пояснили, не народили покоління вчителів, які можуть вести за собою покоління учнів. І тут треба множити зусилля, щоб нічого подібного більше ні в нашій історії, ні в історії людства не повторилося.
— А з бійцями спілкуєтеся?
— Спілкуюся. Передусім — з бійцями нашої 95-ї Житомирської аеромобільної бригади. Мені надзвичайно приємно було дізнатися, що Ясинувата днями була взята саме зусиллями нашої бригади. Коли ми проводжали бригаду на АТО, виступав наш найпопулярніший дитячий танцювальний колектив «Сонечко», і були зібрані значні кошти на підтримку цієї бригади. Щойно приїхав із зони АТО наш спільний друг і родич Руслан Волинець, який розповідає, що там відбувається насправді. Під Слов’янськом втратив здоров’я мій племінник Борис Сога, якого оперували і змушені були комісувати. Тому я бачу і знаю про ті події не лише з екранів телевізорів. Насправді це все дуже страшно.
— Зараз багато музикантів їздять на схід чи по госпіталях, виступають перед бійцями. Ви там були?
— На сході — ні. А от по Житомирському гарнізону добре знають і мене, і мою гітару.
«Не треба мені мій ювілей перетворювати на репетицію похорону»
— Повернімося до вашого ювілейного концерту. Кого, крім вас та Ірини, ще можна побачити на сцені?
— Найближчі друзі й родичі. Усіх сюрпризів розкривати не буду, бо які це тоді сюрпризи? Але деякі імена назву. Головною особою будуть мої пісні. Співатиму я, буде співати народний артист України Юрій Градовський — йому дуже подобається моя пісня «60-та зупинка», виступлять переможець конкурсу «Голос країни» Артем Кондратюк, Іринина хрещена, моя кума, Ніна Матвієнко. Приїде вітати мене моя студентка, а нині відома телеведуча Наталка Мосійчук, буде читати мої вірші.
— А ще — ведучим концерту буде п’ятирічний Єгор Селіванов, який так талановито читає дідові вірші. Чия ініціатива була запросити на цю роль саме його?
— А вгадайте з трьох разів! Ювілейний концерт буде називатися «Дідове літо», я є його режисером, та й потрібно ж було додати якусь родзинку. Сам концерт запланований так, що там не буде жодного офіційного виступу. Я одразу сказав, що не треба мені мій ювілей перетворювати на репетицію похорону. Потім на фуршеті під чарку можна буде говорити все, хто що про мене думає. А на сцені — зась.
— А багато людей буде?
— Наш найбільший зал, який розрахований на 960 місць, на жаль, не вмістить усіх, кого я хотів би бачити. Вперше висловили бажання приїхати до мене на творчий вечір мої однокласники. Я навчався в трьох школах: у селі Червоне Андрушівського району на Житомирщині, а також у Теофіполі та Красилові на Хмельниччині, і з усіх трьох шкіл мої однокласники приїдуть на мій творчий вечір. У мене дуже багато талановитих однокласників: делегацію з Теофіполя очолить Людмила Коханець, заслужена журналістка, завiдуюча відділом газети «Голос України».
— На завершення — ще одне цікаве запитання: ніколи не рахували, скільки пісень було написано за цей час?
— Так мені ж іще тільки шістдесят! От буде вісімдесят — тоді сяду і порахую. А нині головне — щоб пісні народжувалися, щоб вони звучали і щоб їх співали. Решта — минуще.
Під Слов’янськом
Дев’ять грамів в серце…
Булат Окуджава
Нерви зав’язані морським вузлом,
Чужі голоси в тумані.
Земля — ось вона, під животом,
А до неба лиш — дев’ять грамів.
Зариваюся в землю зеленим кротом.
Кола в очах багряні.
Життя, мов повітря, розлите кругом.
А до смерті лиш — дев’ять грамів.
Поцілили все-таки в лівий бік.
Подих — як зойк останній.
Постріл смертельний серце обпік.
До безсмертя лиш — дев’ять грамів.
ДОСЬЄ «УМ»
Володимир Шинкарук — автор і виконавець власних пісень, ведучий і режисер, професор Житомирського державного університету ім. І. Франка, член Національної спілки письменників України.
Як автор і виконавець є переможцем багатьох музичних фестивалів і конкурсів, виступав із концертами у Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Франції, США. Автор кількох поетичних збірок, роману «Тренер», пісенних альбомів «Дім для душі», «Колір тиші», «Перекоти-НЕБО». Лауреат багатьох пісенних фестивалів, володар Всеукраїнської премії ім. І. Огієнка. Заслужений працівник культури України.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Одружений: дружина Людмила — за фахом учитель математики, донька Ірина — заслужена артистка України, син Федір — головний економіст державного підприємства «Національний туристичний офіс». Має двох онуків — Єгора та Віктора.
«Захід-2014!: музика, що єднає
На Львівщині вшосте відбувся фестиваль сучасного мистецтва
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/zahid-2014-muzika-shcho-iednaie
Газета “День”, 22 серпня, 2014
Уже традиційно одна з головних музичних подій мистецького літа проходила у селі Родатичі (Львівська область). Протягом трьох днів – драйв, спілкування з цікавими людьми і, звичайно ж, багато музики…
Цьогоріч, за приблизними підрахунками, на «Захід» прибуло більше 20 тисяч людей, які ще за день до офіційного відкриття форуму почали заповнювати територію бази відпочинку Чарівна долина.
Загалом на трьох сценах – Main Stage, Rock Stage та Keep Calm Stage – виступило більше 50 виконавців. Серед них – гурти з України, США, Молдови, Білорусії, Австрії, Норвегії, Угорщини, Німеччини та Росії. Також на «Заході-2014» було чимало музикантів, які вже не дають концерти або планують згодом покинути сцену. Наприклад, Роллікс, Clawfinger та Тостер.
На головній сцені відіграли: Кораллі, Rocky Leon, Брати Гадюкіни, Anti-Flag, Noize MC, Zdob ?i Zdub, Скрябін, ТНМК, Тартак, Карна, Воплі Відоплясова. На рок-сцені - Caliban, Ektomorf, Роллікс, Тостер, Тінь Сонця, Фліт, Jinjer, Skinhate, Ratbite, Sciana, Molfa, The Crawls, Bandurband, Blood Brothers, Latur, Серцевий напад. На Keep Calm Stage - Flunk, Крихітка, the Retuses, Qarpa, Один в каное, The ВЙО, Фіолет, Vivienne Mort, Плесо, Гич Оркестр, Acloneofmyown, Maiak, Lakeway, My Atlas. Також після першої ночі на місці рок-сцени працювала Art-stage. Тут виступили Dakh Daughters, Illusions, Zapaska та DrumТиатр.
Хедлайнером фестивалю став білоруський панк-рок гурт Ляпіс Трубецкой. Це був один із останніх виступів музикантів, адже, як відомо, вже з вересня гурт планує припинити своє існування.
Ольга, 20 років, м. Рівне:
- Цього року я вже вдруге на фестивалі «Захід!. Мені сподобалось насамперед, тим, що сюди запросили більше рок-виконавців, адже я прихильниця саме такої музики. Отримала багато позитивних вражень і драйву.
Добре також, що було чотири сцени – музика на будь-який смак. Людині не потрібно чекати по кілька годин до виступу улюбленого виконавця, а просто обрати, на якій сцені вона хоче бути. Сподобалась також і атмосфера. Тут люди привітніші, ніж в повсякденному житті. Коли ти танцюєш на концерті і випадково когось штовхнеш – тобі й слова не скажуть, так само ти сприймаєш, коли штовхають тебе…
Хельмут, 30 років, Австрія:
- Мені подобаються українські фестивалі. Двічі я був на «Коктебель Джаз фесті» і захотів спробувати відвідати якийсь новий захід. Друзі порадили мені «Захід». Цей фору значно більший, ніж в Коктебелі. Приємно здивувало те, що почув багато відомих мені груп, серед моїх улюблених – Caliban та Ektomorf . Також мені сподобався білоруський Ляпіс Трубецкой. Під час їх виступу панувала неймовірна атмосфера, усі підспівували та танцювали.
Я приїхав із друзями з Івано-Франківська, але вони вже поїхали, бо не дуже люблять жити в кемпінгах. Це мене не надто засмутило, оскільки я познайомився з багатьма іншими людьми і знайшов нових друзів.
Я ще побував у Харкові, Дніпропетровську і Запоріжжі. Зустрічав військових, подивився ваші новини. Зараз для важкі часи, але життя продовжується і проводяться хороші фестивалі – і це радує.
Проблема західних фестивалів у тому, що вони дуже комерціалізовані, мають багато спонсорів. Виходить, що головна їх мета – реклама, а не музика. На цьому фесті також є спонсори, але все не так нав’язливо.
Вероніка, 22 роки, м. Київ:
- Цьогорічний фестиваль досить різноманітний по складу гуртів, які виступають – багато тих, кого не було минулого року – Qarpa, Vivienne Mort, Dakh Daughters.
Досить цікаво розташовані наметові містечка і сцени. Поруч озера, де завжди можна охолодитись, адже черги у душі – досить великі. В порівнянні з минулим роком, я гадаю, цього разу набагато більше відвідувачів.
Багато хто нарікав, що фестиваль сьогодні – не на часі. Але, з іншого боку – людям дуже важко знаходитися під постійним потоком негативної інформації. В них може бути емоційний зрив. І фестиваль в цьому плані – дуже корисна річ. Тут можна дати волю своїм емоціям …
Ігор, 23 роки, м. Мінськ, Білорусь:
- На «Заході» я вперше, але приїхав з друзями, які уже тут кілька разів бували. Мені дуже цікаво було послухати українську автентичну музику. До цього я чув багато українських гуртів, зокрема ВВ і Тартак. Але коли їх слухаєш наживо – це зовсім інші враження, якісно новий рівень.
Люди тут – дуже привітні та позитивні. Ми часто ходимо із білоруським прапором – до нас підходять, вітають з тим, що ми приїхали, знайомляться. Інколи плутають наш прапор із польським, але, в основному, всі знають, що ми – з Білорусі. Я тут знайшов багато нових друзів.
Музика об’єднує людей, нації. Яскравим прикладом цього був виступ Ляпіса Трубецкого. Коли не просто всі люди єднаються, а єднаються кілька різних націй – і білоруси, і українці, і поляки. Це вражає.
Знаєте, коли я їхав сюди, батьки, говорили, що потрібно залишатись вдома. Вони вірять в ті страшилки, що показують їм російські ЗМІ. Ми ж з друзями розуміємо, що це все – просто маячня! Після «Заходу» я ще б із задоволенням поїхав в Україну на інший фестиваль, та й сюди наступного року обов’язково повернусь.