Новини одним рядком:
7 серпня – бард Ігор Мисько виступав з нагоди 75-ї річниці утворення Чернівецької області, Чернівці, парк Юрія Федьковича
15 серпня – VII-й фестиваль поезії та авторської пісні “Відкриті небеса”, Київ, Гідропарк, арт-кафе ”Очеретяний кіт”
15 серпня – сольний концерт барда Тараса Квітика, м. Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 10, Biblioteka
15-16 серпня – фестиваль «Голосіївська криївка», галявина у НПП Голосіївський, вул. Генерала Родимцева (м. Київ)
19-20 серпня – 1-й фестиваль ім. Володимира Шинкарука «Пісенний Спас», м. Житомир, Літня естрада міського парку культури
20 серпня – проект психологічної допомоги вимушеним переселенцям "Включи себя в жизнь" у Харківському літмузеї
29-30 серпня – фестиваль патріотичної пісні та поезії “Загартовані вогнем”, Центральний парк м. Коростень (Житомирщина)
Володимир Шинкарук
ДРУЗЯМ
Всіх, кого я любив і знав,
Всіх, хто завжди у мене вірив,
Я покличу у світлий зал,
І доземно вклонюся щиро.
Я вклонюсь за сердець тепло,
За даровані щастя й сили,
За повагу і за добро,
Що життя моє освятили.
Я до літа свого дожив,
І мене проводжають в осінь
Ті, кого я колись любив,
І кого я люблю ще й досі.
Хай спливають за днями дні
У тривозі і у напрузі,
Хай лиш в радості, а не в журбі
Пізнаються друзі.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Житомир-Київ – Ірина Шинкарук
ПРЕС-РЕЛІЗ
Всеукраїнська культурно-мистецька акція «Фестиваль «Пісенний Спас»
м. Житомир, Літня естрада міського парку культури і відпочинку,
19-20 серпня 2015 р.
Всіх, кого я любив і знав,
Всіх, хто завжди у мене вірив,
Я покличу у світлий зал,
І доземно вклонюся щиро.
Поклонюсь за сердець тепло,
За даровані щастя й сили,
За повагу і за добро,
Що життя моє освятили.
Володимир Шинкарук
Житомирщина дала Україні цілу плеяду митців, які своєю пісенною творчістю прославляли та продовжують прославляти рідний край та загалом нашу державу. Чого варті імена Ніни Матвієнко, Івана Сльоти, Олександра Вацека, Володимира Шинкарука, Євгена Коваленка, Анатолія Говорадла, Юрія Градовського, Ірини Шинкарук! Серед них народні та заслужені артисти, діячі культури та мистецтв, Герої України. Це співаки, композитори, диригенти, науковці, громадські та державні діячі.
Особливе місце у цьому ряду посідає ім’я Володимира Шинкарука. Людина широкої душі та величезного таланту. Педагог, поет, письменник, автор і виконавець власних пісень. Володимир Федорович був прекрасним конферансьє та ведучим незліченної кількості заходів та дійств на житомирській та всеукраїнській сцені. Він стояв біля витоків фестивалю «Студентські струни», багато років віддав Житомирському державного університету імені Івана Франка, без нього неможливо було уявити Українську лігу КВН. І скрізь він був стриманим і скромним, проявляючи найкращі якості своїх колег, а сам при цьому своїм найголовнішим здобутком називав свою родину.
Він дуже любив життя і цінував людей, з якими зводила його доля. На жаль, важка хвороба півроку тому забрала його від нас. Передчуваючи це, на своє 60-ліття, на свій останній День народження, 19 серпня 2014 року, він зібрав усіх друзів в Житомирському музично-драматичному театрі, запросивши на творчий вечір «Дідове літо». А 14 січня 2015 цей же театр не зміг вмістити усіх бажаючих потрапити на вечір пам’яті Володимира Шинкарука. Тоді участь у творчих вечорах узяли як відомі житомиряни, так і зірки української естради, які люблять і шанують талант Володимира Федоровича.
Рідні, друзі, колеги та шанувальники вирішили підтримати традицію спілкування різних поколінь митців і започаткувати в Житомирі 19 серпня щорічний фестиваль імені Володимира Шинкарука із символічною назвою «Пісенний Спас». Оргкомітет фестивалю очолила донька Володимира Шинкарука – заслужена артистка України Ірина Шинкарук. Відкриття цьогорічного фестивалю відбудеться в реконструйованому літньому театрі міського парку культури та відпочинку Житомира – тепер це критий естрадний майданчик європейського рівня на 1800 посадкових місць.
З 16:00 в міському парку культури та відпочинку почнуть діяти виставки та майстер-класи, о 19:00 розпочнеться концертна програма.
20 серпня планується виступ учасників фестивалю в Житомирському госпіталі та перед бійцями 95-ї Житомирської аеромобільної бригади.
Оргкомітет фестивалю планує зробити фестиваль всеукраїнським, традиційним, щорічним. Починаючи з 2-го фестивалю планується започаткувати низку конкурсів для молодих виконавців у кількох жанрах: популярна музика, авторська пісня, конферанс, поезія. До програми фестивалю планується також включити різного роду майстер-класи, презентації, виставки, що тематично пов’язані з фестивалем та народним святом Яблучний Спас.
До організації фестивалю долучилися:
Міністерство культури України,
Житомирська обласна державна адміністрація,
Житомирська обласна рада,
Житомирська міська рада,
ГО «Студентський клуб».
Участь у фестивалі зголосилися взяти:
Народні артисти України
Ні́на Матвіє́нко
Тарас Петриненко
Валентина Степова
Мар'ян Гаденко
Анотолій Гнатюк
ВІА Кобза
Юрій Градовський та ансамбль «Древляни»
Тріо «Болеро» та Віктор Губанов
Заслужені артисти України
Анатолій Говорадло
Володимир Тала́шко
Анжелі́ка Рудни́цька
Тетяна Піскарьова
Олександр Войтко (Ростислав)
Артем Кондратюк
Олександр Воєвуцький
Василь Жданкін
Гурт «Друга ріка»
КВН команда «Дівчата з Житомира»
Василь Зверев
Олександр Смик
Квартет «Ретро»
Академічна хорова капела «Орея» (худ. кер. заслужений діяч мистецтв Олександр Вацек),
Академічний хореографічний ансамбль «Сонечко» (худ. кер. – народні артисти України Тетяна та Михайло Гузуни) та низка молодих виконавців.
Ведуча - Заслужена артистка України Ірина Шинкарук
Київ – Ігор Жук
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10206511925669003&set=gm.492309964267712&type=1&action_history=null&pnref=story
15 серпня – VII-й фестиваль поезії та авторської пісні “ВІДКРИТІ НЕБЕСА”
Київ, Гідропарк, арт-кафе ”Очеретяний кіт”
Список учасників від Eduard Drach Фестиваль "Відкриті небеса" 15.08.2015
1 Яблонська Оксана 17.00 — 17.05
2 Юрій Рудницький 17.05 — 17.15
3 Сергій Пантюк 17.15 — 17.20
4 Анна Багряна 17.20 — 17.25
5 Неля Франчук 17.25 — 17.35
6 Євгенка Чугуй 17.35 — 17. 40
7 Олексій Бик 17.40 — 17.50
8 Іван Сергієнко 17.50 — 17.55
9 Іолана Тимочко 17.55 — 18.00
10 Гурт Ворождень 18.00 — 18.10
11 Володимир Осипенко 18.10 — 18.15
12 Сашко Лірник 18.15 — 18.25
13 Злата-Зоряна Паламарчук 18.25 — 18.30
14 Леся Рой 18.30 — 18.40
15 Алла Миколаєнко 18.40 — 18.45
16 Короташ Олег 18.45 — 18.55
17 Анатолій Сухий 18.55 — 19.05
18 Олена Максименко 19.05 — 19.10
19 Олександр Музика 19.10 — 19.20
20 Володимир Самайда 19.20 — 19.30
21 Валя Заха-Бура 19.30 — 19.40
22 Юрій Херсонський 19.40 -- 19.50
23 Оксана Шафаревич 19.50 — 19.55
24 Юрій Строкань 19.45 — 20.00
25 Олег Романенко 20.00 — 20.05
26 Олег Король 20.05 — 20.15
27 Артем Полежака 20.15 — 20.20
28 Іван Малкович 20.20 — 20.30
29 Василь Лютий 20.30 — 20.40
30 Олеся Найдюк 20.40 — 20.50
31 Таня-Марія Литвинюк 20.40 — 20.45
32 Ігор Жук 20.45 — 20.55
33 Сергій Шишкін 20.55 - 21.05
34 Едуард Драч 21.05 - 21.15
Київ – сайт http://ep-ua.tv/novini/afisha-1/6923.html
15-16 серпня у столиці відбудеться фестиваль Голосіївська Криївка
15-16 серпня справжні патріоти збираються на фестивалі «Голосіївська криївка», повідомила прес-служба фестивалю. У програмі бесіди та зустрічі з цікавими людьми, поетами, істориками, громадськими діячами, воїнами УПА та АТО. Працюватимуть мистецький, волонтерський, козацький, військовий, дитячий майданчики.
На музичній сцені виступлять гурти "Веремій", "Тінь Сонця", "Вертеп", "Шпилясті Кобзарі", "Колір Ночі", "Мрія Життя", "Теорія Простору", "Грані", "Восьмий День" та Федерація бойового гопака. На кобзарську сцену запрошені Тарас Силенко, Тарас Компаніченко і гурт "Хорея Козацька".
На відвідувачів чекає шлях із перешкодами і вишколи від бійців АТО. На ярмарку будуть представлені вироби ручної роботи. На майстер-класах можна здобути цікавих та корисних вмінь - ліпити з глини, робити оберіги, плести маскувальні сітки. У наметі КіноСхрону передбачається перегляд відео патріотичного спрямування.
Підживитися гості зможуть стравами та напоями польової кухні. Бажаючі лишитися на ночівлю залишаються у наметовому містечку.
Два дні єднання для тих, хто живе з Україною в серці! Зона, вільна від алкоголю! Криївку знайти можна, відшукавши вказівники на Голосіївській площі. Ми не на асфальті, а у лісовому схроні!
На фестивалі працюватимуть:
Дві сцени:
- ВЕЛИКА Головна.
- мистецько-повстанська КРИЇВКА
Майданчики:
- козацький табір (козацьки розваги, майстер-класи)
- мистецький (майстер-класи, літературні читання, показ історичного та народного вбрання, написання листів, виготовлення сувенірів для бійців АТО та поранених)
- КіноСхрон (показ кіно та відео патріотичної направленності)
- вишколи для хлопців і дівчат від козаків та бійців АТО
- волонтерський
- дитячий майданчик з народними іграми, розвагами, майстер-класами
- ярмарок
- польова кухня від козаків
Місце проведення: галявина у НПП Голосіївський, вул. Генерала Родимцева (м. Київ).
Головна сцена
15.08. 2015 субота
18:00-18:30 «Мрія Життя»
18:50-19:20 «Теорія Простору»
19:30-20:00 «Колір Ночі»
20:20-21:00 "Шпилясті Кобзарі”
21:00-22:00 Веремій
16.08.2015 неділя
18:00-18:30 «Восьмий День»
18:40-19:20 «Грані»
19:30-20:00 «Вертеп»
20:10 — 21:00 Хорея Козацька
21:10-22:00 «Тінь Сонця»
Під час виступу гурту Тінь Сонця відбудеться показовий виступ Міжнародної федерації бойового гопака
Програма мистецько-повстанської Криївки
15 серпня
до 14:00 — дитяча програма
14:00 — відкриття мистецько-повстанської сцени, вступна лекція.
14:30 — реконструкція однострою та зброї УПА
15:00 — кобзарство (Тарас Силенко, Василь Жованик)
16:00 — зустріч ветеранів та героїв УПА за участі ветерана Другої Світової війни Теодора Дячуна, та ветерана ато Ярослава Люти, політична гутірка за участі Олега Тягнибока.
17:00 — виступ Василя Лютого
16 серпня
до 13:00 — дитяча програма
13:00 — фолк-виступи
14:00 — літературник
14:30 — лекція Романа Коваля тема: "Тяглість боротьби воїнів УНР, УПА та сучасної Російсько-Української війни”.
15:30 - "Музика воїнів” шотландська волинка, Євген Дудар
16:00 - "Жіноцтво від УПА до АТО” Ірина Цвіла, Алла Федорченко
17:00 — історична гутірка із провідним українським істориком та громадським діячем.
Учасники: Сашко Лірник, Тарас Силенко, Василь Жованик, Олег Тягнибок, ветерани УПА та АТО, Юрій Сиротюк, Василь Лютий, фольк-гурт "Занедбанці”, Юрій Руф, Ігор Бойчук, Ірина Цвіла, Дматро Лазуткін, Роман Коваль, Володимир В'ятрович, Євген Дудар.
Харків – Літературний музей
Друзі, запрошуємо вас на відкриту репетицію плейбек-театру в рамках проекту психологічної допомоги вимушеним переселенцям "Включи себя в жизнь", що відбудеться 20 серпня о 18.00 в садку Харківського літературного музею.
Організатор - громадська організація "Линия согласия".
Проект психологической помощи вынужденным переселенцам «Включай себя в жизнь» проведёт открытую репетицию плейбек-театра в Харьковском литературном музее
20 августа 2015 года с 18.00 до 20.00 в саду Харьковского литературного музея пройдет открытая репетиция плейбек-театра в рамках проекта «Включай себя в жизнь» общественной организации «Линия согласия» и цикла социокультурных мероприятий в выставочном пространстве «Будемо жити: світова література про війни ХХ – ХХІ століття» Харьковского літературного музея.
В мае 2015 года волонтёры-психологи из общественной организации “Линия согласия” презентовали проект “Включай себя в жизнь” - психологическую помощь переселенцам из зоны АТО по методике плейбек-театра. Международная практика показала, что плейбек-театр может предложить психологам первичную форму диалога, позволяющего находить общие темы с жертвами конфликтов, вызывать их на откровенный разговор: во время выступления зрители становятся рассказчиками историй, которые сразу же воплощаются актёрами на сцене. Для реализации проекта психологи пригласили коллектив плейбек-театра «Живое зеркало».
По словам руководителя плейбек-театра “Живое зеркало” Натальи Шевченко, чаще всего интерес вызывает уровень взаимодействия актёров, которые спонтанно, без подготовки показывают рассказанные зрителями истории. Организаторы приглашают увидеть «изнутри» процесс создания спектаклей плейбек-театра, познакомить с этой инновационной методикой широкую аудиторию, в особенности представителей творческих профессий, студентов, социально активных харьковчан. На открытой репетиции актёры покажут “кухню” театра, важность сплочённости, взаимодействия и спонтанности в процессе выступления. Гости же получат шанс проявить собственные творческие способности и даже обнаружить все эти качества в себе, даже если они до этого были “скрыты”. Актёры продемонстрируют особенности плейбек-театра и предложат зрителям попробовать себя “на сцене”. Открытая репетиция включает разминку - работу с телом, эмоциями и голосом, и непосредственно плейбек-игру, где зритель рассказывает историю, а актеры "здесь и сейчас" воплощают ее на сцене.
«В наше время от человека часто требуются гибкость реакций, быстрая смена подходов и способов для решения задач. Плейбек-театр развивает это, а ещё ощущение людей и пространства, способность выражать себя среди других, не мешая, а дополняя, усиливая, улучшая и себя, и других. Это на самом деле очень просто и захватывающе!», - считает координатор проекта Ольга Ладия-Щербакова.
Общественная организация «Линия согласия», координатор Ольга Ладия-Щербакова
т. 095-86-05-196; 067-577-47-09
https://www.facebook.com/events/461432997368169/
Харьковский литературный музей
ул. Фрунзе, 6 (ст. м. Пушкинская), т. 706 25 79
Вход свободный
Проект осуществляется при поддержке Агентства США по международному развитию USAID в рамках проекта «Украинская инициатива по укреплению гражданского доверия (UCBI)» для СМИ и представителей НГО.
Київ – розсилка сайту http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2225
ПОЛОЖЕНИЕ
о проведении 32 открытого фестиваля авторской песни и
песенной поэзии «Байда - 2015».
1. Общие положения.
Фестиваль проводится 4-6 сентября 2015 года в г. Запорожье, в "RANCHO" (Кафе на берегу Днепра) на территории базы отдыха "Алюминиевого комбината " о. Хортица. Статус – Открытый.
1.2. Задачи и цели фестиваля:
- содействие творческому росту авторов и исполнителей, поэтов;
- приобщение молодежи к поэтическому и песенному творчеству;
- популяризация украинской (исполняемой на украинском языке) авторской песни, как в Украине, так и за ее пределами;
дальнего зарубежья;
- обмен опытом между активистами КАП и творческих объединений;
1.3. Общее и творческое руководство проведением Фестиваля осуществляет
Оргкомитет Фестиваля.
1.4 Программа Фестиваля включает в себя:
- проведение концерта,
- выступления участников и гостей в рамках Фестиваля с концертами на предприятиях,
1.5. Организаторы фестиваля.
- Запорожская ячейка Всеукраинского объединения деятелей авторской песни.
Регистрация участников
Контакты для подачи заявок:
E-mail: sergiykuchma@yahoo.com (Кучма Сергей) +38-050-524-29-45
Срок подачи заявок до 31 августа 2015 года.
2. УЧАСТНИКИ ФЕСТИВАЛЯ «Байда – 2015»
2.1. Участниками Фестиваля являются:
- ведущие творческих мастерских,
- гости Фестиваля .
2.2. Для участия в конкурсе приглашаются авторы, исполнители песен, дуэты, ансамбли, поэты.
В фестивале могут принимать участие граждане Украины и граждане других стран,
подавшие заявки в Оргкомитет фестиваля – (форма заявки прилагается).
Возраст участников – не регламентируется.
2.3. Номинации: / 6 номинаций/.
- авторы стихов и музыки, - авторы музыки,
- исполнители-солисты, - вокальные дуэты,
- ансамбли, - поэты.
2.4. Информация – заявка о полном списочном составе делегации принимается Оргкомитетом Фестиваля не позднее 31 августа 2015 года.
2.5. Состав ведущих творческие мастерские, определяет Оргкомитет.
2.6. Творческие мастерские проводятся признанными мастерами в жанре авторской песни.
2.7. Оргкомитет имеет право пригласить других лиц, которые будут иметь статус гостей
Фестиваля.
2.8. Участие в конкурсе фестиваля происходит на добровольной основе, в соответствии
с условиями настоящего Положения.
2.9. К участию в конкурсе допускаются все желающие авторы и исполнители песен, чьё творчество относится к жанру авторской песни и поэзии.
Участие в конкурсе и концертах в неадекватном виде не допускается!
Исполнение и музыкальное сопровождение с использованием фонограмм НЕ ДОПУСКАЕТСЯ.
5. ДРУГИЕ МЕРОПРИЯТИЯ ФЕСТИВАЛЯ.
5.1. Мероприятия в рамках Фестиваля проводятся в соответствии с Программой, которая утверждается Организационным комитетом.
5.2. В рамках Фестиваля проводятся семинары, круглые столы, обсуждения вопросов развития жанра авторской песни, концерты гостей Фестиваля на площадках города и области.
5.4. Программой Фестиваля могут предусматриваться и другие мероприятия ("чайхана", выступления, видео, аудио записи и т.п.).
Участие в этих мероприятиях носит добровольный характер.
5.5. Организаторы Фестиваля оказывают содействие участникам Фестиваля в посещении ими экскурсионных объектов города, а также в проведении экскурсий, организации концертов.
6. ФИНАНСОВЫЕ УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ В ФЕСТИВАЛЕ
6.1. Расходы, связанные с организацией Фестиваля, несут его организаторы, спонсоры, частные лица, оказывающие материальную поддержку фестивалю.
6.2. Расходы на проживание и питание делегаций от регионов, расходы по приезду на фестиваль и отъезду с него несут члены делегаций.
6.3. Расходы на проведение концерта несут Оргкомитет фестиваля, спонсоры, частные лица.
6.4. Оргкомитет имеет право использовать, в том числе распространять, видео, аудио материалы, записанные во время мероприятий, проводимых в рамках Фестиваля без выплаты гонорара участникам.
6.5. Все участники фестиваля обязаны пройти единую регистрацию и внести фестивальный сбор .
7. Проживание участников
Оргкомитет назначает директора фестиваля, коменданта и ответственных за порядок и сопровождение мероприятий фестиваля, а также расселение участников и гостей.
7.1. Участники и гости фестиваля поселяются на территории «RANCHO» (Кафе на берегу Днепра) на территории базы отдыха "Алюминиевого комбината " о. Хортица . в палаточном городке, на специально отведённых для этого площадках, для чего иметь палатку и необходимые вещи;
б) в частном порядке аренда комнат на базе в гостиничном комплексе «ПЕКТОРАЛЬ» (061) 286 54 65,(099) 949 80 00
Бронировать номера нужно заранее .
7.2. Количество мест в палаточном городке - согласно предварительно поданным заявкам делегаций. Место установки палатки указывается комендантом Фестиваля.
7.4. При регистрации взимается фестивальный сбор в размере 50 грн.
7.5. Стоянка в 200м от лагеря. Неохраняемая. На данный момент ищем решение по круглосуточной охране. Поэтому желательно заранее предупредить о наличие транспорта.
8. Питание участников.
Питание участников самостоятельное приготовление пищи на собственных газовых горелках. На территории есть питьевая вода и возможность (с 8,00 до 23,00) купить мороженное, чай, кофе, вино, пиво, разнообразные готовые блюда, а так же уголь и дрова (есть аренда мангалов или можно привезти свой) :)))
Нет в продаже (совсем нет!!!) водки, виски… и сигарет, сигар, табака…!!!
На территории заповедника о. Хортица разведение костров запрещено!!!
Смотрите в социальных сетях на моей странице, а также в « в контакте» на страничке «RANCHO» Кафе на берегу Днепра фото с ценами.
9. Транспорт.
От вокзала "Запорожье 1 надо доехать до ост. Металлургов. Перейти на остановку в строну «Бабурки» и доехать до ост. Остров Хортица (первая остановка на острове. Водители подскажут) выйти на дорогу в сторону музея казачества и идти до поворота налево с указателем «Козацьке подвір’я» сворачиваем налево и движемся до «т»-образного перекрестка и поворачиваем налево. Через 15 метров (первый поворот направо) к въезду на территорию базы отдыха "Алюминиевого комбината и далее по указателям «На фестиваль».
С правого берега через «железный мост» по основной дороге до поворота с указателем «Козацьке подвір’я» сворачиваем направо и движемся до «т»- образного перекрестка и поворачиваем налево. Через 15 метров (первый поворот направо) к въезду на территорию базы отдыха "Алюминиевого комбината и далее по указателям «На фестиваль».
Если вы решите остановиться в в гостиничном комплексе «ПЕКТОРАЛЬ» (061) 286 54 65,(099) 949 80 00 адрес Улица: Дом Отдыха, 33 или поворот с указателем «ПЕКТОРАЛЬ» около ста метров после поворота на базу.
10. Заезд на базу с 14,00 04.09.15!-выезд с базы- 14,00 06.09.15!
Это означает, что все палатки должны быть к этому времени убраны и на территории «RANCHO» после 14,00 можно находиться за столиками с едой или напитками приобретенными в данном кафе. Либо на берегу абсолютно бесплатно.
11. P.S.
На территории проведения фестиваля категорически запрещены конфликты на темы: религии, политики, войн и другие - менее актуальные темы.
Все расходы за порчу имущества будет нести виновный в порче имущества.
Организаторы не несут ответственность за сохранность вещей. Времена тяжелые. Будьте бдительны!
Все новости будут дублироваться в «фейсбуке» группа «Фестиваль «Байда»
в «в контакте» группа «Фестиваль «Байда»
в «в контакте» и в « одноклассниках» на страницах Суровыкиной Елены (г.Запорожье)
Київ – сайт фестивалю “Червона рута”
http://chervonaruta.info/news/18_20_veresnja_mariupol_final_khiv_vseukrajinskogo_festivalju_chervona_ruta_2015/2015-08-05-41
18-20 вересня. Маріуполь. Фінал ХІV Всеукраїнського фестивалю Червона рута-2015
З 18 по 20 вересня 2015 року в м. Маріуполь відбудеться Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”.
Нині увага усього світу прикута до подій в Україні.
Маріуполь – чергова мета російської агресії. Це коридор суходолу для проникнення в анексований Росією Крим.
Сподівання агресора не тільки на економічне виснаження України, але й в першу чергу послаблення морально-психологічного стану військовослужбовців і цивільного населення в прифронтовому місті не справдилися.
Патріотизм громадян усієї України, захист українського війська, масштабний волонтерський рух, робота засобів масової інформації дає нагоду провести фестиваль «Червона рута» у Маріуполі.
Програма фестивалю «Червона рута»
Протягом трьох днів заходи пройдуть на центральній площі, парках та в концертних залах міста. Вони включатимуть проведення фінальних конкурсів, Гала-концертів нових переможців фестивалю, зірок української естради - лауреатів “Червоної рути” минулих років, концерту виконавців української діаспори з Канади, Америки, Австралії та Європи, концерту рок-гуртів Маріуполя та ін., супутні патріотично-виховні заходи.
Ці Заходи відвідають понад 50000 глядачів.
У фінальних конкурсах візьмуть участь 350 молодих виконавців – переможців відбіркових конкурсів 2014 року з усіх регіонів України, у т.ч. і Криму.
Змагання пройдуть відразу у шести найпопулярніших музичних жанрах (популярної, сучасної танцювальної, акустичної, рок, експериментальної музики, українського автентичного фольклору). Спеціально для участі у фестивалі молодими музикантами буде створено й виконано близько 300 нових пісень українською мовою.
Завдання, які виконає фестиваль «Червона рута»
Як завжди, «Червона рута» відкриє нові імена і виведе їх на велику сцену, залучить українську молодь до формування патріотичної свідомості засобами української масової музики, здійснить пряму трансляцію в ефірі українських та світових інформаційних мереж, створить нові музичні програми української масової музики та безкоштовно надасть їх телеканалам, радіостанціям України й за зарубіжжя.
Проведення фестивалю «Червона рута» викличе широкий резонанс в суспільстві, пожвавить інфраструктуру послуг міста, дасть можливість розширити зв’язки та спілкування мешканців Маріуполя з гостями фестивалю – відомими та починаючими музикантами, художниками, письменниками, кінематографістами, журналістами українських та зарубіжних ЗМІ, організаторами, глядачами з усіх регіонів України, сприятиме взаємообміну творчих сил, налагодженню динамічного спілкування в туристичній площині, створить привабливий клімат для охочого відвідування міста українськими громадянами та громадянами інших країн.
Закликаємо усіх зацікавлених осіб, установи, організації, підприємства різних форм власності долучитися до підготовки та проведення фестивалю «Червона рута» у Маріуполі. Слава Україні!
<a href="https://www.facebook.com/events/403635736507892/" target="_blank">Долучайтеся до події на Фейсбуці</a>, щоб отримувати найсвіжіші новини.
Для представників ЗМІ
Щоб долучитися до всеукраїнського прес-центру фестивалю та(або) отримати акредитацію на фінальні заходи ХІV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”, просимо заповнити формуляр-анкету: <a href="http://bit.ly/RutaPress" target="_blank">http://bit.ly/RutaPress</a>
Дирекція фестивалю «Червона рута»
01033, м. Київ - 33, а/с 50, тел. (044) 360-75-26, (067) 448-37-75, (095) 335-68-23
«Червона рута» в Маріуполі відбудеться за підтримки:
- Кабінету Міністрів України (доручення від 27.05.15р. № 21762/1/1-15)
- Міністерства культури України
- Міністерства інформаційної політики
- Міністерства оборони України
- Міністерства внутрішніх справ України
- Державного комітету телебачення і радіомовлення України
- Донецької обласної державної адміністрації
- Маріупольської міської ради
Сайт ХайВей http://h.ua/story/421296/
11 августа 2015
Через білорусчину до Бога. Білоруській бард Андрій Мєльнікав. Харківські зустрічі
На минулому тижні, у Харкові, відбувся концерт відомого білоруського барда Андрія Мєльнікава. Розказувати наскільки ця подія є незвичайною – що для культурного життя українського Харкова в цілому, що для білоруської діаспори нашого міста – я думаю цілковито зрозуміло читачам цього тексту.
Звичайно, у минулому – далекому чи близькому, Харків і його мешканці – не були позбавлені можливостей зустрічей з видатними білоруськими поетами та митцями. У створенні пам’ятника Великому Кобзарю Українського Народу – Тарасу Григоровичу Шевченко, приймав участь білоруській архітектор Лангбард. В Харкові читали свої вірші Янка Купала та Сергій Законнікав. У позаминулому, 2013 році, свої вірші з нової власної збірки «Ад сэрца да сэрца – дарога…» читала визначна поетеса білоруської діаспори в Україні Інна Снарская…. І ось, в цей ряд різних класиків білоруського мистецтва на Харківщині встав і білоруські митець з Гомелю, білоруській бард – Андрій Мєльнікав….
Як розповів на початку свого творчого вечора білоруської бардівської пісні, сам пан Андрій, що до білорусчини він прийшов у свої 20 років через кохання до білоруськомовної дівчини, одної з тих Білорусок з Великої Літери, що творили білоруське Адраджэнне (Відродження) 80-х… Під час розмови з паном Андрієм, навіть не вірилось що цьому моложавому чоловіку, з його ж слів, у цьому році виповнюється 50 років. Так само як і його другу – відомому білоруському митцю Алесю Пушкіну…Втім, як і Іна Снарская залишається такою самою молодою та чарівною, як і споконвічна білоруська мова, чи коли казати загалом –білорусчини в цілому… Можливо, це саме те що вирізняє та буде вирізняти поміж інших покоління учасників Білоруського Відродження, не дивлячись на те – на якій землі те відродження відбувалось. Тим більше, що у особі пана Мєльнікава Білоруське Відродження «отримало» нащадка російських козаків-старовірів, що жили у Білорусі вже майже 300 років… І ось, через долю та кохання він прийшов до Білоруської Мови, білорусчини…
У 1989 році Андрій Мєльнікав записав свої перші вісім пісень (пісні він писав ідо того – але раніше вони безпосередньо «йшли поміж люди», без посередництва технічних засобів). Цікаво, що записані ці пісні були на старий бабиновий магнітофон у квартирній «студії»… Запис на магнітній стрічці розійшовся далеко поза кола друзів, зазнаючи багато копіювань зі стрічки на стрічку. Новина про появу цього «альбому» з’явилася навіть у повсталій на той час недержавній пресі.
13 січня 1991 так само на квартирі він записав ще два альбоми – перший був присвячений ліриці та коханню. А ось інший, які мав назву «До останнього комісара» - було присвячено часам Громадянської війни на території колишньої Російської Імперії, у тому числі й відомій події у історії Білорусі тих часів – Слуцькому Збройному Повстанню…
Як і багато хто з діячів тогочасного білоруського Відродження цікавився подіями у літературному житті України, виписуючи газету «Літературна Україна», де і познайомився із віршами українського поета Івана Малковича, на один з яких створив пісню українською мовою – «Військо підземної церкви». Як на мене, звучала вона чудово, майже не відчувалось, те що у житті пан Андрій далеко від української мови…
Через декілька років з’явився професійно записаний альбом «Гэта Мы» з чудовою однойменною піснею… (пісня "Гэта Мы" у рок-обробці гурту "Новае Неба" і Касі Камоцкай) Альбом було створено у рамках групи «Colorado beatles», яка, на превеликий жаль, проіснувала не довго… На один з останніх концертів групи у 1997 році прийшов майбутній кандидат у президенти Республіки Білорусь, і майбутній же політв’язень – відомий вже тоді загальнонаціональний політик Микола Статкевіч.
Після цього була співпраця з відомою у Білорусі, але вже зачиненою, газетою «Навінкі» (пояснення для українського читача – у назві газети гра слів – це і зменшувальне від слова «навіны» біл. - «новини», і те що Республіканська клінічна психіатрична лікарня міститься у мікрорайоні «Новінкі»), і багаторічна дружба з вже згадуваним відомим білоруським митцем та художником Алесем Пушкіним.
По зрозумілих для громадян РБ, та тих громадян України що цікавляться внутрішньою політикою РБ під керуванням президента Лукашенко – творча діяльність у Білорусі для пана Мєльнікава доволі обмежена. Але я сподіваюсь що ті суспільні зсуви, зміни у свідомості влади та білоруського суспільства, які були викликані подіями в Україні, коли висвітлилась позитивна роль патріотизму в збереженні та забезпеченні незалежності України – все це піде на користь розвитку справжньої модерної культури та мистецтва у Білорусі. І що свою роль у цьому розвитку буде відігравати творчість справжнього патріоту Білорусі – пана Андрія Мєльнікава, одного з білоруських бардів сучасності!!!
Рубрика – «ЗМІ про митців»
Лев Венедиктов: "Киев с грустью отпускал Гуляева в Москву. Но у Юры просто не было выбора"
http://fakty.ua/204213-rezhisser-lev-venediktov-v-opere-trubadur-yure-nikak-ne-davalsya-ukrainskij-tekst-poetomu-on-vezde-nosil-s-soboj-zapisnuyu-knizhechku-stanet-za-kulisami-i-povtoryaet-slova
Таисия БАХАРЕВА, «ФАКТЫ», 11.08.2015
Легендарному баритону Юрию Гуляеву исполнилось бы 85 лет
Юрий Гуляев родился в российской глубинке, но всю жизнь называл себя украинским певцом. Две сцены — Донецкого и Киевского оперных театров — подарили ему признание и любовь зрителей. А он отдал им свой талант, мастерство и голос, который называли золотым. Юрий Гуляев блистал на сцене Киевского оперного театра во времена его расцвета — в шестидесятые годы. Спел все ведущие партии для баритона. Блистал в «Кармен», «Пиковой даме» и «Фаусте». Если бы не болезнь единственного сына, Гуляев не переехал бы в Москву. Артист стал петь в Большом театре, но роли получить там было сложно и в конце концов Гуляев стал больше выступать на эстраде.
«Я помню, как встретил Юру в Москве, — вспоминает режиссер Лев Венедиктов, проработавший в Национальном театре оперы и балета более 60-ти лет. — Гуляев был печален, вспоминал Киев и говорил, что лучшие годы его прошли на сцене нашего театра. Жалел о том, что ему пришлось уехать в Москву, но изменить положение вещей не мог. Знаю, что он еще хотел несколько раз спеть в спектаклях на нашей оперной сцене. Но, увы, слишком рано ушел из жизни»…
— Я знал Юрочку еще с тех времен, когда он был солистом Донецкого оперного театра, — вспоминает народный артист СССР Лев Венедиктов (на фото). — Конечно, он там блистал! Гуляев переехал в Донецк из Свердловска, где чуть больше года проработал в оперном театре. Украина его сразу полюбила, для многих Гуляев навсегда так и остался украинским певцом. Всесоюзная слава пришла к Юре, когда он еще работал в Донецке. Это был конец пятидесятых годов, когда популярность обрели всевозможные фестивали студентов. В 1959 году в Вене состоялся очередной Всемирный фестиваль молодежи и студентов. Юра как баритон представлял Советский Союз. Успех у него был потрясающий, домой вернулся с золотой медалью, полученной на соревнованиях вокалистов. Это означало, что зеленый свет в творчестве ему обеспечен.
— Когда Гуляева пригласили в Киевский оперный театр?
— Это случилось в 1960 году. Гуляев приехал в Москву на Декаду украинской культуры как солист Донецкого оперного театра. После концерта украинскую делегацию пригласили на Воробьевы горы в дом к Никите Хрущеву. Там собралось все правительство страны, включая Ворошилова, Брежнева, Буденного. Было большое застолье, артистам, понятно, там надо было выступать. Что вы, это почиталось за большую честь! Юра Гуляев взял баян, и аккомпанируя себе, пел романсы. Инструмент не выпускал из рук целый вечер. От его бархатного баритона все были в восторге. Никита Хрущев в том числе. В то время Киевским оперным театром руководил зять Никиты Сергеевича Виктор Гонтарь. Переговорив с тестем, Гонтарь пригласил Гуляева к себе.
— Те, кто присутствовал на его концерте, вспоминают, что на сцене Юрий Гуляев был неотразим.
— Ему не надо было показывать какие-то актерские таланты. Достаточно было выйти на сцену, взять первые ноты, отбросить вьющиеся волосы со лба — и зрители были очарованы. К тому же Юра был невероятно красив — высокий, стройный, с пронзительным взглядом и доброй, располагающей к себе улыбкой. Он просто пел сердцем, так, как чувствовал. Природная теплота его голоса завоевывала зрителей сразу. Помню, на одной из Декад в Москве Никита Хрущев через своих помощников передал, что хочет услышать песню «Из-за острова на стрежень» в исполнении Гуляева. И вот идет заключительный концерт, Юра поет: «Выходили расписные Стеньки Разина челны…» В правительственной ложе сидел Никита Сергеевич и, рассказывали, смахивал слезу. После выступления Гуляева воцарилась полная тишина, а потом зал взорвался аплодисментами, зрители повскакивали со своих мест.
— Надо признать, что директору Киевского оперного театра Виктору Гонтарю удалось собрать на сцене поистине золотой актерский состав.
— Это была кульминация развития нашего театра. В 60—70-е годы прошлого столетия Киевская опера располагала такими силами, которых не было ни у кого в Советском Союзе. Даже Большой театр нам завидовал. Мы всегда имели тройной состав исполнителей одного уровня. Надо отдать должное Виктору Гонтарю, он был очень опытным администратором. Прекрасно разбирался в искусстве, обладал, что называется, нюхом на талантливых людей. Гонтарь понимал, что их надо чем-то удерживать, поэтому в театре певцы постоянно ездили на всевозможные конкурсы, фестивали, в зарубежные поездки.
Тогда на нашей сцене блистали Белла Руденко, Дмитрий Гнатюк, Евгения Мирошниченко, Константин Огневой, Анатолий Соловьяненко, Евгений Третьяк, Юрий Гуляев… Неповторимое время. Я работаю в театре с 1954 года, но подобного состава больше не было. Гонтарь знал, чем привлечь актеров, никогда не являвшихся состоятельными людьми. В то время, пользуясь связями, Виктор получил более тридцати квартир в центре Киева специально для актерского состава. Как только Юра Гуляев переехал из Донецка в Киев, он тут же заселился в роскошную квартиру на улице Пушкинской. Любил приглашать к себе домой друзей. Все располагались в большой комнате, где стоял рояль и Юра музицировал.
— Говорят, у него был абсолютный слух.
— Юра рассказывал, что музыкальный слух у него от мамы. Она любила музыку и неплохо пела. Правда, после школы Гуляев поступил в медицинский институт. Это было в Свердловске. Но понял, что без музыки жить не сможет. Пошел в консерваторию, потом был принят в Свердловский оперный театр, а затем переехал в Украину. Юра был очень музыкален и сам писал замечательные песни. Мне очень нравилась «Желаю вам!» на стихи Роберта Рождественского. Одно время я руководил еще и ансамблем Киевского военного округа. Юра как-то мне позвонил: «Лев, я написал несколько песен. Приди послушай, может, что-то понравится…» Я взял три композиции, которые очень долго были в репертуаре ансамбля.
— Несмотря на то, что Юрий Гуляев родился и вырос в России, его называли украинским певцом.
— Знаете, я всегда поражался умению Юры быстро учиться. Он действительно был русским человеком, выросшим в глубинке. Но когда пел на украинском, никакого акцента не чувствовалось. Я дирижировал спектаклем «Трубадур», где был занят Гуляев. Юра долго трудился над украинским текстом, он ему не давался. Поэтому он придумал такую хитрость — везде носил с собой записную книжечку. Станет за кулисами во время перерыва и повторяет слова. А как он пел «Як тебе не любити, Києве мій!» Лучше него этого никто не сделал!
— Говорят, Юрий Гуляев был любимым исполнителем Игоря Шамо — одного из авторов гимна Киева.
— Они дружили, ведь практически одновременно начинали свою карьеру. А песня «Як тебе не любити, Києве мій!» впервые прозвучала на торжественном концерте, посвященном вручению Киеву ордена Ленина в 1962 году. Ее исполнили уже известный тогда оперный певец Константин Огневой и его молодой коллега Юрий Гуляев. Успех был оглушительный, буквально через несколько дней хит распевал весь Киев.
— Как в Киевском оперном театре отнеслись к приходу в труппу молодого, подающего большие надежды солиста?
— При всех театральных интригах, когда в нашем театре появлялся талант, завистники были бессильны. Гуляев в своем исполнении был неповторим. Это понимали все. Плюс природная широта души Юры. На него невозможно было злиться. Гуляеву было достаточно улыбнуться, и человек, находившийся рядом, буквально таял. К тому же певец был очень прост в общении, сердечный. Знаете, такой любимец театра. Юра любил шумные компании, веселье, общение. Его не интересовали ни охота, ни рыбалка. Достаточно было компании друзей. Мы часто ездили с ним на гастроли, бывали в разных странах мира. Юра всегда выглядел с иголочки, правда, по магазинам ходить не любил. Если видел то, что ему нравилось, мерял и тут же покупал, не раздумывая. Он был достаточно обеспеченным человеком, но ко многим бытовым вещам относился спокойно. Его единственной страстью были машины. Первую, по-моему, он купил, еще работая в Донецком оперном театре. Это был «Москвич». Потом Гуляев ездил только на «Волгах». Причем всегда только сам за рулем.
— Кто же решал в его семье бытовые вопросы?
— Всем занималась жена Юры Лариса. Гуляев был очень востребован, часто находился в разъездах. К тому же ему надо было зарабатывать деньги на лечение сына Юрочки. С его рождением в семье случилась страшная трагедия — малыш был тяжело болен, инвалид с детства. Гуляев обожал своего ребенка и прилагал все силы для того, чтобы поднять мальчика на ноги. В те годы врач, который лечил Юру-младшего, жил в Москве. Поэтому Гуляев и принял решение туда переехать. Кстати, семье таки удалось выходить мальчика. Он поступил в университет и сейчас там даже преподает. Переехав в Москву, Гуляев сразу был принят в Большой театр. Ему дали квартиру в центре столицы, последовали и все сопутствующие блага. Киев отпускал Юру с грустью. Конечно, мы в театре понимали, что у него просто не было выбора. К тому же тогда в нашем театре была достаточно сильная группа баритонов.
— В Москве Гуляев получил признание?
— Юра ведь не просился в Большой. Они сами взяли его с огромной охотой. Хотя в результате получилось, что свои лучшие оперные спектакли он спел именно на сцене Киевского оперного театра. В то время в Большом работали замечательные артисты и многим приходилось по несколько лет стоять в очереди за главной ролью. Юра был далек от каких-то интриг, поэтому в Москве он больше пел на эстраде, ездил с концертами по стране. Когда мы виделись с ним в столице СССР, он признавался, что очень скучает по Киеву. Говорил: «Но иначе я не решил бы вопрос с ребенком». Уверен, если бы не эта беда, Юра бы никогда не уехал из Киева и его творческая жизнь сложилась бы иначе. Мне кажется, намного счастливее. Хотя… Думаю, ему не в чем было себя упрекать. В конце концов, он спел все значительные оперные партии, был любим, востребован. Да и вообще, сетовать на судьбу было не в характере Юры. Я вот сейчас о нем вспоминаю, и у меня на лице появляется улыбка. Жаль, что он так рано ушел из жизни…
— Ведь ему было всего 55 лет.
— Разве это возраст?! Но Юра всегда жил, что называется, по полной программе. Не жалея себя ни эмоционально, ни физически. Его жизнь закончилась трагически. Это случилось в Москве. Юра пытался выехать из гаража, машина не заводилась… Он полез под капот — и тут схватило сердце, инфаркт. Он умер в одно мгновение. Для всех это стало огромным ударом… Прошло почти 30 лет, а такой баритон, певец с удивительной харизмой до сих пор не родился…