Новини одним рядком:
7 серпня – благодійний проект для дітей-біженців із Східних областей у Національному музеї народної арх.. і побуту Пирогово
8 серпня – доброчинний концерт для українських військових, київська кіностудія ім. Олександра Довженка (пр.Перемоги, 44)
9 серпня – день народження Валерії Білоус, поета із Харкова
16 серпня – день народження Ольги Роляк, поета і співзасновниці фестивалю “Гоголівка” у Ніжині
16-17 серпня – фестиваль до 200-ї річчя Тараса Шевченка «Ше.Fest», с. Моринці Звенигородського району Черкаської обл.
16-17 серпня – фестиваль «Ольвія» археологічний заповідник «Ольвія», с. Парутине, Очаківський р-н, Миколаївська обл.
19 серпня – творчий вечір "Дідове літо" до 60-річчя Володимира Шинкарука у Житомирському обласному театрі
22-24 серпня – фестиваль авторської пісні “Автограф”, табір “Олімпійські надії” у с.Соснівка Полтавського району
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Житомир – Володимир Шинкарук
Привіт, брате Петре! Попри всі проблеми, проводжу творчий вечір "Дідове літо", буде багато нового - книга вибраної прози, драматургії і перекладів "Якщо ми любимо", новий СД тощо.
Житомирський обласний академічний музично-драматичний театр. 19 серпня.
ДІДОВЕ ЛІТО
І небо похмуре, і хмари густі,
Пожовкли дерева і трави, і квіти…
Підходить найкраща пора у житті,
Її я назвав би – дідове літо!
Ніхто і ніщо у душі не шкребе,
Лиш радість – безмежна і щастя – без краю:
В онуках своїх впізнавати себе
І знати напевно – смерті немає!
* * *
Я хочу тільки
такої долі
Для себе
й своєї країни –
Щоб руки в усіх
були в мозолях.
Руки,
а не коліна!
* * *
Долі, кулями роздерті,
Біль, що в серці не затих…
І сьогодні наші мертві
Неспокійні за живих…
* * *
Час печалі… Вічності хвилина…
Пам'ять серця – сльози із очей…
На коліна стала Україна,
Згадуючи втрачених дітей.
НЕБЕСНА СОТНЯ
Їх нелюд-снайпер
відіслав на небо…
Всі, як один,
вони тепер у Бога.
Ні почестей, ні слави їм
не треба,
Вони життя поклали
не для цього.
Їх очі дивляться на нас
з пітьми безодні,
Що там попереду –
чи щастя, чи руїна?..
Найкращий пам’ятник Небесній сотні –
Єдина і щаслива Україна!
Ми присягаємо їм в вірності
й любові.
У них уже своє
небесне братство.
…Та хтось на їх святій невинній крові
Будує і кар’єру, і багатство…
Сайт http://pro-vincia.com.ua/novini/news_kultura/14126-16-17-serpnya-v-morincyah-prohoditime-shefest-programa-festivalyu.html
16-17 серпня на Батьківщині Тараса Шевченка – в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області – відбудеться Перший всеукраїнський фестиваль до 200-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка «Ше.Fest».
У програмі дводенного фестивалю: музичні виконавці, «просвітницька» галявина, мистецькі перформанси, майстер-класи з різних галузей народного господарства, театральні постановки, фільми про Тараса Шевченка, програма для дітей, українські народні танці, ярмарок, екскурсії та наметове містечко.
Пісні на слова Шевченка виконуватимуть Тінь Сонця, Веремій, Шпилясті Кобзарі, Транс-формер, Фолькнери, Хочу ЩЕ!, Друже Музико, PoliКарп, PIANO, Теорія Простору, Х.О. (Христина Халімонова), CANFLY, АПОКРИФ та інші.
Лекції про Кобзаря читатимуть: актори Ірма Вітовська (серіал «Леся + Рома», фільми «Залізна сотня», «Богдан-Зиновій Хмельницький») та Дмитро Лінартович (фільм «Той, хто пройшов крізь вогонь»); лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк; казкар Сашко Лірник; поетеса Анастасія Дмитрук (авторка віршу «Никогда мы не будем братьями», що став символом Євромайдану); художник, арт-директор «Українського Тижня» Андрій Єрмоленко; співробітники Національного музею Тараса Шевченка в Києві й Національного музею-садиби Тараса Шевченка в с. Моринці та інші. Окрім того, на гостей фестивалю чекають поетичні батли та театральне прочитання «Кобзаря».
На фестивалі проводитимуться майстер-класи з малювання, різноманітні мистецькі перформанси та виставка картин художника Андрія Єрмоленка.
На любителів театру чекають постановки про життя та творчість Шевченка: рок-опера «Міф» (театральна трупа історичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка) та вистава «Живий Шевченко» (автор сценарію – Галина Яблонська).
Також пройдуть покази документальних і художніх фільмів, відеоматеріалів і короткометражок ХХ і ХХІ ст.
На галявині «Машина часу» відбуватимуться майстер-класи з різних галузей народного мистецтва (гончарство, соломоплетіння, ліщиноплетіння, ковальська справа, бондарство та ін.), українських народних танців і співів, заплітання коси та вистригання джури.
На території фестивалю працюватиме народний ярмарок, де гості зможуть придбати сувеніри з символікою образу Тараса Шевченка. На маленьких гостей чекають народні ігри, хороводи, розповіді казок від Сашка Лірника та багато іншого.
Гості Ше.Festу зможуть відвідати село Моринці, де Тарас Шевченко провів перший рік свого життя; село Шевченкове, в якому зростав, здобував першу освіту, де поховані його батьки; село Будище, де письменник козачкував у маєтку пана Енгельгарда.
Фестиваль – благодійний: на ньому пройде аукціон із продажу картин та збір коштів на підтримку військовослужбовців в зоні АТО, а саме – на придбання тепловізора для черкаських військових, які проходять службу в прикордонній заставі Свердловського району Луганської області.
Організатори заходу: Молодіжна інформаційна спільнота «Сіль» (soli.com.ua), Молодіжна громадська організація «Мистецька Платформа» (artplatform.org.ua), Моринська сільська рада Звенигородського району Черкаської області (moryntci.com.ua), Мегамарш у вишиванках (megamarsh.in.ua), Мистецьке обєднання «Глечик».
Київ – МО "ОsтаNNя Барикада"
Мистецьке об'єднання "Остання Барикада" видало другу платівку, яка є частиною антології сцени Майдану – «МУЗИЧНА СОТНЯ» під назвою «Грудень». Антологія складатиметься із 4-х дисків кожен з яких символізуватиме собою один місяць української революції починаючи з листопада по лютий місяць. Перший диск «МУЗИЧНА СОТНЯ - Листопад" вийшов місяць тому.
Дякуємо усім гуртам та виконавцям, які відзначилися громадянською позицією та у складний час були разом зі своєю нацією!
До диску «МУЗИЧНА СОТНЯ – Грудень» увійшли наступні виконавці:
1. Опіум – Гарний час для початку
2. КораЛЛі – Небеса за нас
3. Kozak system – Брат за брата
4. Fahot – Моя зброя
5. Арсен Мірзоян – Капронові банти
6. The Stylacja (Польща) - Typ
7. Брати Капранови – Пиво на ніч (Кобза-реггі)
8. Софія Федина – Не плач, мамо!
9. Ляпіс Трубєцкой (Білорусь) - Воины света
10. Maleo Reggae Rockers (Польща) – Revolution. na krawedzi
11. Телері – Гімн ті тушок
12. Dakh Doughters – Рози
13. Qarpa – Рамка для сонця
14. Рутенія – Відважне військо
15. Орест Лютий – Мій друже, Ковалю
16. Ot Vinta – Ой, та розвивайся старий дубе
17. Biplan (Литва) – Amore
18. Тоня Матвієнко – Мавка
19. Фолькнери – Єврогойдалка
20. Анжеліка Рудницька – Країно моя
З питань придбання диску звертатись:
тел.(044) 244 05 55, e-mail: ostannya@gmail.com, http://ostbar.com.ua/
Суми – Юрій Ош (Геннадій Костенко)
ТИША
Тиша… Та інде зривають мости
нині над тихою синню річок,
землю застелюють чорні хрести,
сонце не тьмарить жалобних свічок.
Отже, здається, навколо все снить,
з ранку до вечора тиша мовчить
і не прокинеться аж до весни,
спокій на небі удень і вночі.
Тільки насправді ця тиша не спить,
начебто вже вона гострить ножа.
Може, ось-ось зашумить через мить –
і розірветься у мене душа.
«П’ЯТА КОЛОНА»
Коли у тебе чи в сусіда,
бува, появиться в сім’ї
одна малесенькая гнида,
неначе вуха ЗМЇ, –
до вас лукавая планида
простягне щупальці свої.
Отак і будь-яка «колона»,
живе що здавна серед нас,
хай навіть п’ята, може, она,
у нинішній тим більше час, –
немов отруйна беладона
чи справжня гнида без прикрас.
* * *
Мов щось зламалося в мені.
Не знаю, як, коли це сталось.
Я був народ у сиві дні –
від нього й краплі не зосталось.
Таку життєву маю путь –
жив-був колись напроти раю,
тепер межи очі плюють,
а я лиш мовчки утираюсь.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Думки свої, а не чужі
бог знає звідки узялися.
Але так хочеться в душі,
щоб я сьогодні помилився.
ВЕРЮ
Ты вёл себя порою мудро,
как подобает мудрецу,
и было солнечное утро
Тебе под стать, всегда к лицу.
И вдруг Тебя как подменили –
взорвался мирный террикон,
и очернили сонмы «гнили»
лазурно-чистый небосклон.
Под видом правды и прогресса
Ты приютил врага, Донбасс,
он на Твоей груди пригрелся
в такой крутой, тревожный час.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Но как донбассовец я верю
в простую истину одну:
восполнишь сызнова потерю,
не опорочишь седину.
* * *
Ничто не тревожит око.
Лишь песня солиста звенит,
что в небе парит высоко.
И солнце минуло зенит.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Когда я в степи широкой
целую один синеву,
не чувствую одинокость,
хотя одинок наяву.
Київ – розсилка сайту Фестивально-концертний Портал http://festivali.org.ua/
Выложена радиопередача с Алексеем Нежевцом, записанная 3 года назад: http://www.bardradio.net/progs/paz/2011_04_20_nezhevets.php (ещё нигде не публиковалась)
Информация о фестивале "Автограф": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2154
ПОЛОЖЕНИЕ
о ХVI всеукраинском открытом Фестивале авторской песни и поэзии
“Автограф – 2014” памяти Виталия Шевченко.
I. Организаторы.
Полтавская областная общественная организация “Ассоциация деятелей движения авторской и туристической песни “Аква вита” при поддержке небезразличных людей.
ІІ. Цель проекта:
- создание условий для развития творчества молодежи;
- популяризация авторской песни;
- выявление новых талантливых авторов и исполнителей авторской песни;
- установление творческих и дружеских связей между молодежью Полтавской области, разных регионов Украины и зарубежья;
- сохранение и развитие традиций Фестивалей авторской песни в Украине;
- профилактика антисоциальных явлений в молодежной среде, содействие социальной адаптации молодежи;
- содействие развитию творческого потенциала клубов авторской песни и поэзии Полтавской области и Украины, творческих коллективов и отдельных авторов.
ІІІ. Участники.
Участниками фестиваля могут быть авторы-исполнители собственных песен, исполнители, поэты.
IV. Финансирование фестиваля.
Организаторы несут затраты на оплату пребывания на фестивале оргкомитета, гостей, оплату проезда и проживание жюри, аренды аппаратуры, изготовление печатной продукции, призового фонда, канцтоваров, транспорта, и т.п. Оплата пребывания на фестивале участников осуществляется за их собственные или спонсорские средства.
V. Срок и место проведения.
Фестиваль проводится 22-24 августа 2014 года в с. Сосновка Полтавского района в спортивно-оздоровительном лагере "Олимпийские надежды".
VI. Условия и порядок проведения.
Участники фестиваля будут проживать в палаточном лагере, поэтому должны иметь с собой туристическое снаряжение (есть варианты – ниже). Затраты на проезд и проживание - за счет участников, спонсоров или организаций, которые их командируют. По прибытии на место проведения фестиваля участники должны зарегистрироваться в оргкомитете, при желании поставить палатку, уплатить организационный сбор администрации лагеря (10 грн) на обустройство территории, а по окончании фестиваля - привести в порядок территорию своей стоянки и сдать ее представителю оргкомитета. Будет организованно лоточную торговлю. Есть стационарные туалеты, умывальники, летний душ, спортивная площадка. Речка в 2 минутах ходьбы. Можно будет получить постель – 10 грн. и койко-место в стационарных лагерных палатках на 4 человека – 10 грн. Костры на территории лагеря разводить запрещается. Для этого есть масса мест на берегу реки Коломак. Там же будет организован большой фестивальный костер.
Фестиваль - конкурсное мероприятие. Конкурс проходит в 2 тура:
1-й тур - творческие мастерские (отборочное прослушивание);
2-й тур - конкурсный концерт.
Участники конкурса должны представить на прослушивание в творческих мастерских тексты своих песен или стихов в 2-х экземплярах.
Лауреаты и дипломанты Фестиваля определяются в следующих номинациях:
1. Гран-при фестиваля
2. Лучший автор исполнитель
3. Лучший коллектив
4. Лучший поэт
5. Лучший композитор
6. Лучший исполнитель
7. Дебют фестиваля
8. Приз зрительских симпатий
9. Лучший украиноязычный автор-исполнитель
10. Приз надежды.
Победителям в каждой из номинаций присуждаются звания лауреатов фестиваля и вручаются призы и дипломы лауреатов. Кроме того, оргкомитет, жюри, спонсоры могут вводить специальные призы, вносить коррективы в номинации.
VII. Критерии оценивания участников:
- Качество текста.
- Оригинальность музыкального решения.
- Артистичность.
- Мастерство исполнения.
- Вокал.
VIII. Оргкомитет, жюри.
Для проведения фестиваля создается оргкомитет.
Для проведения конкурсной и творческой части фестиваля оргкомитет приглашает жюри, в которое входят известные барды. Жюри проводит творческие мастерские и определяет лауреатов и дипломантов фестиваля.
Как к нам добираться?
Поворот на с.Верхолы находится между 351 и 352 километром автотрассы Киев – Харьков (в 7 километрах от Полтавы в сторону Харькова).
Для едущих по этой автодороге: лучше всего сойти на повороте на с.Верхолы и бодро преодолеть полтора – два километра асфальтированной дороги до самого лагеря.
Для прибывших в город: добраться до Центрального рынка и от него доехать до Верхолов автобусом или маршруткой, после чего так же бодро прогуляться по лесу 300 метров.
Если вы собираетесь посетить наш Фестиваль группой и заранее нам об этом сообщите, то мы приложим максимум усилий, чтобы встретить вас.
Программа Фестиваля:
Пятница, 22: 8.00 - 20.00 - заезд участников и гостей Фестиваля, регистрация, обустройство палаточного городка, поселение, ознакомление с планом проведения Фестиваля;
20.00 – 23.00 - концерт-представление команд городов, клубов АП, членов жюри и гостей Фестиваля
Суббота, 23: 00.00 - ... - фестивальные костры;
10.00 – 15.00 - творческие мастерские, отбор участников конкурс-ного концерта;
15.00 – 17.30 - спортивно-массовые мероприятия;
18.00 – 21.00 - конкурсный концерт;
23.00 - ... - “Чайхана”.
Воскресенье, 24: 10.00 -12.00 - обустройство территории, подготовка к гала-концерту Фестиваля;
12.00 – 14.00 - гала-концерт.
Все справки по вопросам организации фестиваля можно получить по телефонам:
+38-050-4056871 – Зосимов Сергей и +38-095-0916424 – Бардина Юлия.
Информация организаторов: начиная с ХVI фестиваль «Автограф», и пока у нас хватит сил и возможностей его проводить, будет называться «Всеукраинский открытый Фестиваль авторской песни и поэзии “Автограф ” памяти Виталия Шевченко».
Виталий Шевченко 13 лет был генеральным спонсором нашего фестиваля, большим ценителем авторской песни, хорошим другом и человеком с большой буквы. 30 апреля 2014 года на 47-м году жизни перестало биться его сердце. Но душа его живет в с.Сосновка на берегу Коломака и в нашей памяти.
Ніжин – Олександр Гадзінський
Добий день, пане Петре!
Одержав літопис, прочитав. Зачепили за живе і позиція, і вірш О. Воронцова.
Згоден із Вашою оцінкою і таких поглядів, і таких творів.
Написав відповідь цьому барду. Якщо вважаєте, що вона достойна, - опублікуйте.
З повагою - Олександр
О. Воронцову
Хто це скаржиться так понуро
В дні, коли запитує правда:
Твою совість біда не зігнула?
На чиєму ти боці, барде?
"Я був осторонь праздников жизни,
Песни пел у період безчасся,
В українській бардовской пісні
Принимал кой-какое участье.
Но вот гибнут от чьей-то бомбы
Украинские люди и дети...
Я сижу в подвале под домом,
Бо ховаюсь от тех и от этих.
Пули мне помогли. И осталось
Ампутировать лишнее різко:
Навсегда мой викресліть адрес
Изо всех украинских списков."
То ж який ти сознательний, барде,
І куди твоя з льоху дорога,
І чого твоє творчество варте,
Коли зрада кричить із нього?
Чи нічого тобі не боліло,
Коли взявся ти, барде, співати
Не для тих, що і душу, і тіло,
А - із того кінця барикади?
Я не цинік. Не голос сумління.
Але хочу сказати, барде:
Не пробачить тобі Україна
Боягузтва, пихи і зради.
Рубрика – «Фронтова лірика»
Киянин Сергій Цушко у відповідь на розсилку літопису написав:
Дякую!
Нинішня спека – від вітру зі Сходу, від ненависті до ла-ла-ланосіїв, од відчуття провини перед тими, хто постійно в зоні небезпеки...
Сподіваюся, Ви не поминули добірки Бориса Гуменюка в останньому номері "Літ. України". Позамежове!
У газеті "Літературна Україна" №28 (5557) від 31 липня 2014 року на сторінках 1, 8-9 надруковано вірші та замальовки киянина Бориса Гуменюка “Але хто тобі повірить, солдате...”
Про автора у “ЛУ” написано таке: “Письменник із Тернополя Борис Гуменюк – один із добровольців, що з кінця червня служить у батальйоні “Азов”, ініціатор створення батальйону “Азов-Січ”. Дорога до цього кроку почалася ще з початку подій Революції гідності, коли він “весь Майдан пропустив через себе”. Він був одним із тих, хто перебував у приміщенні НСПУ, коли письменницьку будівлю громив “Беркут”, брав участь у протистояннях зі спецпідрозділом. Від початку свого перебування в “Азові” Борис Гуменюк веде своєрідний он-лайн щоденник, в якому повідомляє про новини з місця бою, а також публікує вірші. Уривки цього щоденника і фронтову лірику письменника пропонуємо увазі читачів.”
Оскільки на сайті газети подається тільки зміст номера, то для літопису розшукав дещо в Інтернеті, а щось набрав сам. Обсяг творів автора у газеті значний, тому вибрав перший, середній і останній твори.
Упорядник
“Але хто тобі повірить, солдате...”
Борис ГУМЕНЮК
* * *
Стара шовковиця під Маріуполем
За свій більш ніж столітній вік
Ще не бачила стількох хлопчиків
Які галасливою ватагою обступили її стару з усіх боків
Жадібно пригорщами обривали її стиглі ягоди
Нагинали додолу гілля закрутили стару в танці
А якесь найменше хлопча видряпалось на самий вершечок
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Хлопчаки реготали вилазили одне одному на плечі
Вимащували соком перестиглих ягід руки і обличчя
Іноді зумисне
Щоб бути схожим на героїв голлівудських фільмів
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Десь за обрієм запрацювали чотири міномети
Кумедно так “раз-два-три” “раз”
Наче юнак стукає умовним сигналом у вікно до дівчини
(якби то були не міномети було б так кумедно)
Зграя чорних круків (з боку сонця – скривавлених) з криком здійснялася в небо
Хоча можливо то так кричало ошмаття зораної вибухами землі
Хлопчаки в одну мить облишили стару шовковицю
Покинули її саму ні в сих ні в тих кружляти в танці
Щоб вже в наступну мить перетворитися на суворих чоловіків
(Від блиску їхньої зброї і обладунків стару зболіли очі)
Щоб вже третьої миті розчинитись там де до неба кричала земля
І небо здригалось за обрієм
залишилась стара шовковиця сама
стоїть край битого шляху виглядає своїх хлопчаків
ніхто до неї не приходить
ніхто не рве її перестиглих ягід які осипаються додолу
і розтікаються наче криваві сльози
там де лежали кулемет автомати СВД каски бронежилети
поволі почала підніматися приталована трава
тільки гілля пам’ятає їхні руки
тільки стара порепана кора пам’ятає їхні босі ноги
а коли на небі сходить місяць
стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина
тягнеться до неба головою
намагається заглянути за небокрай
чомусь так самотньо і тривожно їй
де ви хлопці?
* * *
Я цього не бачив. Ніхто цього не бачив.
Їхній підрозділ ніс бойове чергування на околиці Маріуполя. Надійшла інформація, що з боку ватників рухається велика колона вантажівок, бронетехніки без опізнавальних знаків. Армійці передали по рації. Попросили підсилити і прикрити їхній фланг з боку моря, якщо що.
Вони саме патрулювали приватний сектор, коли пролунав постріл. Власне, не було ніякого пострілу. Бійця повело у різні боки і він тихо приліг на землю, наче перепочити. Мабуть, тварюка працювала з глушником.
Пораненого бійця евакуювали. Тварюка поцілила йому збоку, в місце, яке не захищене бронежилетом. Зараз в одній з лікарень Запорізької області лікарі борються за його життя.
В кишенях заплямованого кров’ю одягу, який довелося розрізати ножем, щоб швидко добратися до рани і зупинити кровотечу, поряд з дрібними грошима, пластмасовою вервицею і пластмасовим Ісусом знайшли оцей списаний аркуш.
Я не знаю імені цього чоловіка, навіть не знаю, скільки йому років.
Цей списаний аркуш з кишені пораненого бійця – можливо, його перша літературна спроба, можливо, у майбутньому великого поета (тільки б залишився живий!) – розірвав мені душу.
То нехай і вам розірве.
Ми лежали в холодній землі
Ми сто років сиділи у схроні
Я пропав би в цій повній імлі
Якби не твої долоні
Ми забули свої голоси
Ми ставали схожі на тишу
Я що ночі у бога просив
Щоб мене не залишив
Ми були глухі і німі
Якби не твої губи
Які у цій повній пітьмі
Шепотіли мені «любий»
Я дивився в очі землі
В її чорне люстерце
Я вже бачив там свою смерть
Якби не твоє серце
Ми лежали на вогкому дні
Нас їли наші могили
Ти крізь ніч озивалась мені
Говорила мені "милий"
Ми довго сиділи в землі
Ми втратили очі
Ми спали на битому склі
Вічного дня як ночі
Ми вийшли зі своїх могил
Ми розправили крила (плечі)
Ми потужним помахом крил
Залишили свої могили (повертаємось в гнізда лелечі)
Ми вийшли зі своїх темниць
Ми хочемо сонця і волі
Ми кажемо вам усім:
Доволі доволі доволі!
Літо 2014р. Маріуполь, Азов.
* * *
«Жодного сну за усю війну».
Хотілося написати з пафосом заримувати
Але хто тобі повірить солдате
Якщо ти в риму з пафосом
Говоритимеш про війну.
Для пафосу потрібне підвищення
Трибуна чи табуретка
Бо не скажеш своєму товаришу
Який після нічного бою
Ледве волочить ноги і кулемета
Обвішаний кулеметними стрічками
Розгрузкою бронежилетом
Дай вилізу тобі на плечі
Мені треба прочитати вірша.
(Поети найкраще пишуть вірші
Стоячи на могилах поетів.
Якщо під ногою немає підходящої могили поета
Згодиться могила батька могила матері
Розрита могила.)
Те що можуть собі дозволити поети
Добровольцю не до лиця.
Як ти напишеш з пафосом про вчорашнього беркутівця
Який добровольцем прийшов у ваш батальйон
І каже – хлопці я усе розумію ви мене ненавидите і є за що
Не женіть мене хочу бути вам братом
Хочу кров'ю змити свою ганьбу.
Коли їхній підрозділ потрапив у засідку
Закінчилися набої і усі довкола вже були мертві
Залишився лише він і майданівець Павло.
Вони подивилися один одному в очі обнялися
Пробач мені брате
І ти пробач мені брате
Один затиснув в руці гранату
Інший висмикнув чеку.
В риму працюють автомати кулемети і гранатомети
Тутутуууу тататаааах бах!
Але в цьому немає поезії
Немає поезії коли один гине інший вбиває
Нема пафосу в простріленій голові
Бачу навіть Канстантін Сімонов
Ні чорта не розумів про війну
Куди вже мені.
Як писати про хлопця
Якому осколком пропороло живіт
Надвоє як скальпелем рівненько
Він біг і кишки просто вивалилися на землю
Намоталися на ноги на берці
Він сів ще живий в агонії до стіни приперся
Запихає кишки назад в черевну порожнину
«Допоможіть хлопці»
А як ти йому допоможеш
А писати - як.
Але я хотів про сон
Я не хотів про війну.
Сьогодні сталося щось незвичне
Принаймні зі мною – вперше
Я заснув за кермом.
Проспав відрізок дороги
Між Биківнею і Броварами
Не пам'ятаю як проїхав
І вперше за усю війну
Приснився сон
Приходить до мене хлопець
Той якого тяжко поранили на околиці Маріуполя
Юний поет-воїн
Який жодного разу не встиг вистрілити у бік ворога
І написав одного-єдиного вірша
Про землю схрон і любов.
Вірша який – так сталося –
Поповнив мій рукописний архів.
Я не вижив – каже – така доля
Але у мене все гаразд.
Оце – моя дівчина
Правда гарна
Її вбили в лютому в Маріїнському парку
Перев'язувала пораненого
А потім щоб приховати втопили в Дніпрі.
Батьки досі не знають що вона була на Майдані
Батьки досі думають що вона поїхала вчитися до Польщі
Не знаємо як їм повідомити
Єдиний шлях – сон і ви.
Одружуємося
Так – одружуємося
Вона погодилася вийти за мене заміж
Не дивуйтеся
У нас тут все так само як у вас.
Ну – майже так.
Юрій Вербицький буде їй за посадженого батька
Михайло Жизневський буде моїм дружбою
Устим Голоднюк у нас тут ангел
Старий Андрей Шептицький як сина його полюбив.
Ви там надрукували мого вірша
Дякую
Не дивуйтеся ми вас бачимо
Вірш так собі
У мене тут ще є зо два десятки
Ці – кращі
Написалися коли лежав без свідомості в лікарні
Деякі з’явилися вже тут.
І протягує мені зошита
Скриплять гальма
Я не встиг прочитати жодного рядка
З того тонкого учнівського зошита
Сон відлітає
Броварський світлофор.
Повернися хлопчику
Прийди в мій сон
Прошу кожного разу коли лягаю спати
Що ти хотів нам усім сказати
Що там було
В тому тоненькому учнівському зошиті
Що.