Новини одним рядком:
25-29 липня – концертний тур митців «Підтримаємо своїх» (Одеса, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Дніпропетровськ)
27 липня – благодійний концерт за участю бардів і кобзарів у Києві
28 липня – презентація книги-вірша Ред'ярда Кіплінґа «Хлопчина незухвалий» у книгарні "Є" (Київ, Лисенка, 3)
31 липня – благодійний поет. вечір Євгена Рибчинського “Не треба покірно схиляти голів" у Маріїнському парку в Києві
2 серпня – «Іспанський день у Харківському Літмузеї»
8-10 серпня – фестиваль Захід 2014 в Родатичах біля Городка на Львівщині
9 серпня – «Англійський день у Харківському Літмузеї»
Іван Малкович
Військо
1
Звучить як міт: відважне військо
жило в лісах цих під землею
і напувало з фляг австрійських
дубів коріння – власну стелю.
Плекало волею ці звори,
а звіра – кров’ю – щоб напився,
щоб гордими лишались гори
й хоч хтось в цім світі не скорився…
2
- Я не вірю в повернення війська –
наше військо в землі і в світах,
і ніяка тривога синівська
не збере його знову під стяг.
Наша нація в чварах сконає…
- Я не хочу це чути! Брехня!
Не над нами калина палає,
не над нами реве вороння…
Герої
1
Кривоносові-Симчичу
Прийшли посушитися. Ніч.
Юні, худі, брудні.
Пообступали піч,
лічать кулі і дні.
Перепрілого листя
запах лишили – й нема…
О Батьківщино терниста,
мабуть буде зима.
2
Юлькові
Їх оточили зненацька –
пси і чужі голоси…
Доле, журбо вояцька,
Хмару цю пронеси.
Не пронесла. Не зуміла.
Здатись кричали в імлі…
Горді, лягли на міни
на ще вкраїнській землі.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Володимир-Волинський – Сергій Шишкін
Дякую! А ми робимо акцію в рамках фестивалю "Володимир" http://slovopravdy.com.ua/index.php/home-2/448-brendy-volyni-na-pidtrymku-51-i-bryhady
Суми – сайт КАП «Булат»
http://www.bulatclub.com/frm/index.php?t=1602
Поездка делегации Украины автобусом в Беларусь - отменяется.
Київ – Валерій Гладунець
27 липня 2014 року
Початок о 16:00
Благодійний концерт для військових армії, національної гвардії та добровольчих батальйонів України
Приймаються добровільні пожертви:
- кошти
- продукти (консерви, сухарі, вода.)
- ліки
- засоби гігієни (господарське мило, зубна паста та щітка)
- одяг (шкарпетки, білизну)
- гумове взуття
- поліетиленові плащі
- книги
- дитячі малюнки та листи з побажаннями нашим захисникам
Участь у концерті беруть:
Кобзарі, лірники та барди :
- Тарас Компаніченко
- Микола Товкайло
- Леся Рой
- Грицько Лук’яненко та Неля Франчук
- Василь Лютий
- Едуард Драч
- Анатолій Сухий
Та інші..
Письменники, поети та читці :
Сергій Саєнков
Сергій Пантюк
Гурти:
- «Бурса Фольклору»,
- «Варйон»,
- «Телері»,
Та інші..
Організатори:
Мистецьке об’єднання «Глечик»
Фонд Оборони України
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
Молодіжна інформаційна спільнота «Сіль»
Адреса: вул. Лаврська, 19 (колишня Івана Мазепи, 29), Київ-15, 01015
Тел. 093 639 58 04, 067 799 24 30.
Львів – сайт http://afishalviv.net/event/ua/11801_estival-zahid-2014/
Фестиваль “Захід 2014”
8-10 серпня 2014 року у Львівські області відбудеться фестиваль “Захід 2014”.
Фестиваль ЗАХІД – одна з найбільших та найпотужніших мистецьких подій країни. Фестиваль проводиться з 2009 року на Львівщині та вже кілька років поспіль - в Родатичах біля Городка.
Цьогорічний фестиваль буде п'ятим по рахунку та обіцяє вразити не лише рівнем поведенням та унікальним лайн-апом, а й серйозною соціальною складовою.
Під час фестивалю будуть присутні представники А21 з правозахисною програмою по боротьбі з торгівлею людьми та представники Amnesty International з правозахисною програмою. Окремо варто зазначити, що про свою присутність на фестивалі оголосили представники батальйону АЗОВ - кожен із учасників події зможе дати добровільні внески на підтримку батальйону.
Харків – Світлана Зайцева
Добрий день, Петро! Надсилаю вірш.
ОРЛУШЕ
и всем россиянам, сохранившим совесть
(http://gordonua.com/publications/Rossiyskiy- poet-Orlusha-o-katastrofe-Boeing-Sbili- te-kto-malchika-raspyal-mezhdu-KVNom- i-reklamoy-32477.html)
Сколько грязи вылилось на вас,
сколько ненависти и злословья –
оттого, что в этот страшный час
за страну у вас болеет совесть!
Братья, не терявшие лица,
вы сейчас в своей стране – изгои.
Всякий может с интернет-крыльца
лить на вас словесные помои.
Им не стыдно, свято веря в ложь,
посылать сынов своих на бойню,
братскую страну пустить под нож,
где падет безвинно сбитый Боинг.
Стали все мы жертвами войны.
Кто расстался с жизнью, кто – с мозгами.
Режиссер войны – кумир страны,
а для вас – на шее тяжкий камень.
И в историю России он
пишет кровью новую страницу.
Будет над страною суд времен.
Оправдают
только ваши лица.
Київ – Юлія Гай (фрагменти із кількох листів)
Прес-анонс
Запрошуємо взяти участь у концертному турі «Підтримаємо своїх»
Друзі, запрошуємо Вас долучитися до концертного туру українських артистів «Підтримаємо своїх», який організовує компанія «Euromedia». Цей тур спрямований на те, щоб підтримати бойовий дух тих, хто зараз захищає нашу Неньку Україну.
Протягом липня в рамках туру вже було зіграно кілька концертів: у військових гарнізонах Гончарівське, Десна та в місті Ізюм (Харківська область). Наступні міста, де відбудуться концерти: Одеса (25 липня), Миколаїв (26 липня), Херсон (27 липня), Маріуполь (28 липня).
Транспорт, проживання, харчування – безкоштовно.
Кількість місць обмежена. Акредитація за тел.. (067) 291-07-00
Артисти вночі йшли пішки 12 км, щоб дати концерт у Миколаєві
***Тоня Матвієнко, Арсен Мірзоян, Володимир Ткаченко, Павло Табаков пішки добирались до Миколаєва
Українські співаки, які наразі їздять із концертним туром "Підтримаємо своїх", змушені були йти пішки вночі до міста Миколаєва, щоб дати концерт для Національної гвардії.
Повертаючись з Одеси, де артисти туру "Підтримаємо своїх" дали два концерти (для особового складу військово-морських сил та Національної гварді), під Миколаєвом, де мав відбутись наступний концерт, було перекрито рух. Кажуть, що це матері миколаєвських військових перекрили міст, таким чином висловлюючи свою позицію.
Щоправда, коли артисти оминаючи нічні затори підійшли до мосту, то відзначили, що ця нічна тусовка не зовсім була схожою на простест матерів. Але рух паралізовано, тому довелось йти пішки далі. Адже, у Миколаєві на артистів чекали бійці Національної гвардії, яким так само, як і іншим захисникам України потрібна моральна підтримка.
До туру "Підтримаємо своїх" долучились Руслана та ВВ
Концертний тур "Підтримаємо своїх" продовжується містами України. Спеціально для того, щоб підтримати маріупольських захисників та мирних мешканців Донбасу до туру приєднується Руслана. Адже, у Маріуполі - це перший концерт після його звільнення. 28 липня співачка разом зі своїми шоубізнесовими колегами виступить на аеродромі та площі Театральній.
Руслана зізналась, що вже готова поділитись з бійцями та мешканцями Маріуполя своєю шаленою енергією та підтримати бойовий дух захисників України. Також до туру "Підтримаємо своїх" доєднається Міністр культури України Євген Нищук.
А вже 29 липня у м. Дніпропетровськ до туру приєднається легендарний український гурт ВВ. Нагадаємо, наразі триває друга фаза концертного туру "Підтримаємо своїх", який проходить у Одесі (25 липня), Миколаєві (26 липня), Херсоні (27 липня), Маріуполі (28 липня), Дніпропетровську (29 липня). У ньому беруть участь такі артисти, як Марія Бурмака, ВВ, Руслана, Злата Огневіч, Анастасія Приходько, Марія Яремчук, Володимир Ткаченко, Тоня Матвієнко, Арсен Мірзоян, Павло Табаков, Юлія Лорд , Дмитро Оскін, Геннадій Попенко, Ейва, Андрій Kishe, Марія Чеба, гурти Тарута, Куку Шанель, Без Обмежень та Пара Нормальних.
https://www.youtube.com/watch?v=C0Ggy63NU8k
МІЖНАРОДНИЙ МАРШ СОЛІДАРНОСТІ ПРОТИ ТЕРОРИЗМУ
Київ, 27 липня 2014 року спільнота іноземців, які проживають в Україні, їхні родини, друзі та громадяни України, прагнучи справедливого розслідування катастрофи літака «Малайзійських авіаліній» та покарання винних, виходять на марш, щоб висловити свою солідарність з родинами загиблих та виступити проти світового тероризму.
Зустріч відбудеться біля посольства Королівства Нідерландів в Україні, де представники мусульманської громади та християнських церков очолять молитву, проведуть пам’ятну службу і зачитають 298 імен загиблих. Очікується участь посла Королівства Нідерландів, який виступить з промовою, а також посла Малайзії і співачки Руслани.
Після цього учасники зібрання пройдуть маршем до Європейської площі, несучи прапори своїх країн.
Початок заходу об 11:30, адреса: посольство Королівства Нідерландів в Україні, Контрактова площа, 7.
Сторінка маршу у Facebook: International Solidarity Flag March Against Terrorism
https://www.facebook.com/events/338165036338527/permalink/339410576213973/
Контактна особа:
Тетяна Вахненко
067-355-65-44
пост-реліз - Марш проти тероризму
Фото: https://www.dropbox.com/sh/96vjd0gv2sol8v6/AACJbUFmQLpYzVfQtCsvslRma#/
У мовній радіопрограмі прозвучала пісня-жарт гурту Ot Vinta, де у музик свій погляд на проблему тероризму. Упорядник
Міцні, засмальцьовані руки
Міцні, засмальцьовані руки,
А м'язи тверді, наче дуб.
На білій, як день вишиванці
Блищить український тризуб!
В очах крижана недовіра,
Як глобус блищить голова.
Давно не гуляла сокира
По вулицях міста Москва!
Ви навіть його не турбуйте,
Бо раптом піде щось не так,
Не заздрю тому хто скуштує
Завзятий козацький гопак!
Міцні, засмальцьовані руки,
А м'язи тверді, наче дуб.
На білій, як день вишиванці
Блищить український тризуб
Харків – Літературний музей
Серпень у Літмузеї
Щопонеділка та щосереди, 19.00 – Клуб фольклорного співу.
2 серпня, 12.00 – «Іспанський день у Літмузеї»
9 серпня, 12.00 – «Англійський день у Літмузеї»
16 серпня, 12.00 – «Японський день у Літмузеї»
17 серпня, 16.00 – Рестораційний день (докладніше згодом)
23 серпня, 12.00 – «Український день у Літмузеї»
Постійні експозиції
«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Постійна експозиція Харківського Літмузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
«Апокриф»: тексти та долі українських письменників ХХ століття
Експозиція «Апокриф» в унікальних експонатах представляє епізоди творів та доль українських літераторів ХХ століття – модерністів та представників Розстріляного відродження, учасників діаспорних мистецьких угрупувань та шістдесятників, а також «дев’яностників», «позадесятників» та «двотисячників».
Виставки
«Гарячий тур довкола світу: видатні твори дитячої літератури» (триватиме до 24 серпня)
Діти зазвичай мріють про подорожі. А найкращий час для захопливих мандрівок – канікули. Виставка (своєрідний фантастичний портал – спосіб переміщення у просторі й часі) запропонує здійснити подорож навколо світу у реальні країни Європи, Азії, Америки, Австралії, Африки та дізнатися про місцевих письменників, їхні твори для дітей. Побачити, які хатки на даху стокгольмських будинків надихнули Астрід Ліндгрен поселити в них Карлсона, або погуляти у парку «Пазлвуд», завдяки якому існує літературне Середзем’я Толкієна.
Книга відкриє можливість подорожувати не тільки в реальні країни – кінцевим пунктом призначення можуть бути Нарнія або Муммідол, Країна Див або Небутляндія, і ще безліч художніх світів, що зʼявилися завдяки письменникам. Через книгу відвідувачі здійснюватимуть і мандрівки в часі – до дніпровських плавнів часів Запорізької Січі або в лицарську Європу.
Адреса: м. Харків, вул. Фрунзе, 6 (ст. м. «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова»).
Вартість вхідного квитка до музею – 10 грн. 50 коп. (для учнів та студентів – 5 грн. 50 коп.),
екскурсії чи інтерактивної програми – від 15 до 45 грн. Довідки за телефоном 706-25-79.
Слідкуйте за подіями в Літмузеї на сторінках http://www.facebook.com/groups/lit.museum/ та
http://vk.com/litmuzey_club
Київ – Ольга Єрмак
10 причин поїхати на Sziget навіть в останню хвилину
Фестиваль Sziget відкриває двері 11 серпня, вже менше ніж через місяць! Квитки розпродаються з рекордною швидкістю, але все ще не пізно наважитись. Якщо ти належиш до тих, хто довго вирішує, ось майже повна картинка чому Sziget повинен стати у топі твого списку фестивалів 2014 року.
- 1. Повна програма
Sziget має все, що потрібно справжньому фестивалю протягом 7 днів: відомі зірки на головних сценах, мистецтво, веселощі та сотні різних заходів по всьому острову. Протягом дня можна розслабитися і відпочити на пляжі Sziget Beach, створити свої власні сувеніри на одному з арт-майданчиків на території фестивалю, або просто присвятити свій час пригодам у Будапешті! Вечірки починаються опівдні й тривають до самого сходу сонця! Сплануй свій графік найкращого тижня 2014 року, використовуючи мобільний додаток Sziget і впевнись, що ти нічого не пропустиш!
Завантажуй мобільний додаток тут: http://szigetfestival.com.ua/mobileapp
- 2. Дешевий громадський транспорт
Sziget-Budapest Citypass – це спеціально розроблений абонемент для відвідувачів фестивалю Sziget (сігетців) для більш зручного знайомства з Будапештом. Він включає громадський транспорт, безкоштовний проїзд на Sziget-човні, безкоштовний вхід до знаменитих купалень та подальші знижки, вхід до музеїв, до Будапештського зоопарку та багато іншого. На додаток – безкоштовний проїзд від аеропорту ім. Франца Ліста до фестивалю Sziget. Крім того, є знижка на квитки на оглядове колесо столиці Угорщини Sziget Eye Belváros та на власне оглядове колесо фестивалю.
Більш детальна інформація: www.youtube.com/watch?v=jFJCrvo4fP0
та www.szigetfestival.com.ua/info/sziget-budapest_citypass
- 3. Безкоштовні дзвінки
Festfone – це мобільний сервіс, що допомагає сігетцям залишатися на зв’язку зі своїми друзями на фестивалі безкоштовно! Він також надає можливість не втрачати зв'язок з друзями та родиною вдома, ділитися всім, що відбувається протягом фестивалю за досить невисокою ціною. Різні види телефонів та мобільних тарифів доступні від досить недорогих моделей до смартфонів.
Більш детальна інформація: www.youtube.com/watch?v=IJ9_mJLvLl4
- 4. Легка парковка
Знайти місце, щоб припаркуватися у великому місті – це завжди проблема. Організатори Sziget розробили декілька паркінг-пропозицій на острові та найближчих околицях для тих, хто збирається подорожувати на Sziget автомобілем. Також є автобуси, які курсують від території фесту до місця парковки. Sziget повністю підтримує ідею carsharing, що є чудовим способом зекономити гроші, зберегтим навколишнє середовище та зустріти нових друзів вже дорогою на фестиваль!
Більш детальна інформація: http://szigetfestival.com/_/info/parking
- 5. Намети на місці
Sziget пропонує спеціальний пакет для тих, хто планує скористатися наметом, але не хотів би весь час перейматися його встановленням та спорядженням для кемпінгу. Після користування кемпінг-спорядженням є можливість повернути його та отримати певну частину від сплаченої ціни назад.
Більш детальна інформація: http://szigetfestival.com/accommodation#campingset
- 6. Страхові пакети
Сігетці можуть обирати з двох страхових пакетів, щоб убезпечити себе, тому у випадку будь-яких неочікуваних обставин вони вже будуть мати готовий вихід з такої ситуації в своїх руках. Це вірний вибір у випадку, якщо хтось має відмінити свою поїздку з особливих причин, у разі виникнення будь-яких питань щодо здоров’я, яких-небудь проблем з багажем, або у випадку будь-якої іншої проблеми чи біди.
Більш детальна інформація:http://szigetfestival.com/_/info/insurance
- 7. Камери схову
Зберігати свої цінні речі в надійному місці – добрий спосіб зосередитися на найважливішій справі цього тижня: вечірках. Сігетці мають можливість забронювати місце у камері схову та приїхати, коли все вже буде організовано.
Більш детальна інформація: http://szigetfestival.com.ua/ticket
- 8. Афтепаті: B.my.Lake
Якщо ти все ще відчуваєш потребу у додаткових вечірках після тижня у режимі нон-стоп на фестивалі Sziget, то величезне афтепаті чекає тебе на озері Балатон. B.my.Lake – це триденний андеграунд-електро-фестиваль, що минулого року отримав категорію «Кращий новий фестиваль» на European Festival Awards. 130 діджеїв на пляжі найбільшого озера центральної Європи, з 18 по 21 серпня 2014 року. Комбіновані квитки все ще доступні, щоб потішити себе одразу двома фестивалями. І тобі навіть не доведеться думати як туди дістатися, так як Sziget пропонує трансфер в обидва кінці!
Більш детальна інформація: http://szigetfestival.com.ua/info/b.my.lake_-__sziget_
- 9. Різноманіття варіантів проживання
Не хочете жити у кемпінгу, але хочете відвідати всі дні фестивалю? Не турбуйтеся. Є величезна кількість зручних варіантів проживання у Будапешті. Це місто справді має широкий вибір готелів, хостелів і квартир, щоб запропонувати вам. Потрібно просто озирнутися навколо і знайти найбільш зручне місце для вас і ваших друзів!
Більш детальна інформація: http://www.booking.com/city/hu/budapest.html?aid=381754&lang=en&label=sziget-navitab-en
+1: Разом на Острів Свободи
Цього року Sziget відбудеться вже 22-й раз! Від початку на фестивалі було встановлено принципові цінності, які ніколи не змінювалися: свобода і толерантність, любов і різноманіття, загорнуті в музику та мистецтво, якими насолоджуються сігетці з усього світу! Весь острів перетворюється в особливий світ, який ви ніколи не відчуєте у повсякденному житті. Настав час прийняти це рішення вже зараз!
Послухайте цьогорічний гімн Sziget! https://www.youtube.com/watch?v=IeX0qbVQzGg
Всього 7 днів залишилося, щоб придбати квиток за зниженою ціною!
Більше інформації і квитки: www.szigetfestival.com.ua
Київ – сайт національної радіокомпанії http://www.nrcu.gov.ua/ua/1325/
"Добридень", 28 липня 2014 року. Початок о 14.10. Ведуча: Аліна Акуленко.
Історія має властивість повторюватися, й інколи до болю дивно, чому ми й досі не навчилися вчитися на помилках минулого, але вміло їх повторюємо й повторюємо…
Утім, програма «Добридень» буде присвячена іншій – позитивній – історії: досвіду, який український перекладач Володимир Чернишенко та лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк запозичили у відомого англійського письменника Редьярда Кіплінга.
Отож, 1899 року під час англійсько-бурської війни Редьярд Кіплінг вирушив до Південної Африки Там він познайомився із побутом солдатів і навіть деякий час подорожував з обозом. Саме тоді й виникла ідея написати вірш, щоб у такий спосіб зібрати кошти на потреби військових. Так з’явився на світ вірш «Хлопчина незухвалий». Його видали як книжечку-метелик, усі прибутки від продажу якої йшли на потреби військових та їхніх родин. Британію сколихнули численні благодійні концерти, на яких виконувалася пісня, написана на вірш Кіплінга, чи не у кожному містечку читці декламували «Хлопчину незухвалого», збираючи гроші у створений Кіплінгом фонд. Загалом «Хлопчина» зібрав чверть мільйона фунтів. Це була найбільша благодійна книжкова акція всіх часів, яку якщо не перевершити, то бодай повторити спробують українці. Уміння жертувавати на благодійність нам не позичати, переклад українською «Хлопчини незухвалого» також зроблено, однойменну пісню створено. Що далі – ось про це й дізнаєтеся у культурологічній програмі «Добридень» від перекладача Володимира Чернишенка та лідера гурту «Тінь Сонця» Сергія Василюка.
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
«Книжка одного вірша»
Тернополяни повторили благодійний проект, започаткований Ред’ярдом Кіплінгом,
щоб зібрати кошти для сімей загиблих у зоні АТО
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/knizhka-odnogo-virsha
Тамта Ґуґушвілі
Газета “День”, 24 липня, 2014
Багато ілюстрований один вірш в одній книжці — такий задум першим реалізував Ред’ярд Кіплінг, який наприкінці ХІХ століття, під час англо-бурської війни, видав таку книжку. «Ми готували проект до сторіччя Першої світової війни. Там, власне, були ці тексти Р. Кіплінга. Коли до Тернополя приїхав перекладач Володимир Чернишенко і прочитав ці вірші на презентації, в нас одразу виникла ідея повторити проект видатного англійця», — розповідає «Дню» куратор проекту «Книжка одного вірша» Ганна ОСАДКО.
«Це був вірш «Хлопчина незухвалий», який має свою передісторію. 1899 року Кіплінг відвідав Південну Африку в час англійсько-бурської війни. Там він познайомився із побутом солдатів, деякий час подорожував із обозом. Ідея написати вірш для збору коштів на потреби військових привела до появи на світ «Хлопчини незухвалого» — вірша, який з’явився друком того ж року в «Дейлі Мейл» і одразу звернув на себе увагу. Незабаром вірш було видано у вигляді книжечки-метелика, всі прибутки від продажу якої йшли на потреби військових та їхніх родин. Загалом за час популярності «Хлопчини» він зумів зібрати чверть мільйона фунтів. Це була найбільша благодійна книжкова акція всіх часів — на сьогоднішні гроші прибутки Кіплінга, спрямовані на благодійність, склали б 10—15 мільйонів фунтів стерлінгів. Усі ці кошти було перераховано на побутові потреби армії та родин», — розповідає Ганна Осадко.
Тернопільські видавці вирішили повторити цей благодійний проект. Вірші переклав Володимир Чернишенко, до слова, — дописувач «Дня». У виданні «Хлопчина незухвалий» збережено оригінал ілюстрацій, який був на книжці Р. Кіплінга. На його основі Ганна Осадко та Ростислав Крамар створили ще дві — вони «переодягли» хлопчину спочатку у форму вояка Другої світової війни, а згодом додали спорядження й одяг сучасного українського вояка. Камуфляж, національні візерунки, «Герої не вмирають»... Ідея оформлення полягає в тому, що протягом століть світ так і не навчився запобігати війні, минуло понад сто років після видання першої «Книжки одного вірша» — і змінилося лише місце та час проведення воєнних дій... У ХХІ столітті знову збирають гроші для сімей загиблих військових, цього разу — українських солдатів.
Друга книжка — вірш «Діти» — присвячується солдатам, які загинули в Першій світовій війні. Ред’ярд Кіплінг присвятив цей вірш пам’яті загиблого сина і тисячам загиблих молодих військових.
«У той час Кіплінг працював у відділі пропаганди. Задовго то цього він попереджав, що британська армія не готова до війни. Якби його слова були почуті, то багатьох жертв можна було уникнути: «Наша мудрість хвалена їх звела в могилу». Джон Кіплінг, єдиний син письменника, палав бажанням піти на фронт. Оскільки слабкий зір не дозволяв йому отримати чин, то ладен був служити рядовим. Тоді його батько, Ред’ярд Кіплінг, домовився зі своїм другом лордом Робертсом про офіцерський чин для Джона. Це зберегло хлопцю життя ще на рік, поки він вчився. У день, коли йому виповнилося вісімнадцять, Джон поїхав до Франції. А за кілька тижнів він зник безвісти — у Лооській битві, своїй найпершій... Батько був настільки вражений, що покинув роботу у відділі пропаганди й пішов працювати в Комісію військових поховань. Письменник до кінця життя шукав могилу сина, але, на жаль, так і не знайшов», — розповідає Ганна Осадко.
«Ми вирішили надавати адресну допомогу, а не перераховувати кошти на загальний рахунок. Побачили в Інтернеті інформацію, що хлопець із Дрогобича 12 липня загинув у зоні АТО, в нього залишилася маленька донечка. Ми вирішили саме цій родині допомогти зібраними коштами. Історія понад сторічної давнини повторюється, тепер уже — у нас, як колись у Британії, солдати та їхні родини потребують допомоги суспільства. І так само, як і тоді, митці не стоять осторонь», — каже Ганна Осадко. П’ять гривень із кожного проданого примірника планують перерахувати на потреби сім’ї загиблого українського військового.
Обидві книжки з’явилися в тернопільських книгарнях 24 липня. 28 липня планується представлення видань. До цього проекту з благодійних мотивів долучився співак Сергій Василюк, який створив композицію на слова Р. Кіплінга і познайомить з нею на її презентації.
Наклад кожної з книжок — тисяча примірників. Ганна Осадко зазначає: якщо українці підтримають цей проект, книжки видаватимуть повторно, й надалі допомагатимуть родинам українських військових, які захищають батьківщину.
«Одеська вулиця» співає українські пісні
(газета “Голос України” від 26.07.2014)
http://www.golos.com.ua/Print.aspx?id=344046
Щосуботи біля колонади Воронцовського палацу, звідки відкривається мальовничий краєвид на затоку, збираються сотні одеситів, щоб підхопити українську пісню. Співати городяни люблять і вміють. А пісні про Одесу українською мовою завжди мають небувалий успіх у слухачів.
Традиція вуличних пісень отримала назву «Одеська вулиця». Її активістів запросили в гості жителі сусіднього Іллічівська, які прагнуть запровадити таку традицію в себе в місті. Голос «вулиці» Віталій Мойса та соліст групи «Друже Музико» Максим Трубніков зірвали в іллічівців бурхливі оплески. А підспівували їм сотні мешканців міста, розповідає наш власкор В’ячеслав ВОРОНКОВ.
V Літшкола видасть колективну збірку
http://litakcent.com/2014/07/28/v-litshkola-vydast-kolektyvnu-zbirku/
11-16 серпня в Карпатах уп’яте відбудеться Літня літературна школа. Відомі письменники та видавці поділяться секретами успіху в літературі з авторами-початківцями. Після Літшколи у видавництві «Електрокнига» окремою книгою видадуть найкращі твори учасників проекту.
Альманах з творами учасників V Літшколи – спільний проект «Центру літературної освіти» та видавництва «Електрокнига». Книга вийде відразу в двох “агрегатних станах” – друкованому та електронному.
На практичних заняттях Літшколи учасники під кураторством лекторів зможуть розробити концепцію видання, візуальне оформлення, формат, промо-кампанію, шляхи просування.
«Це буде справді колективний творчий продукт. Учасники братимуть участь у всіх етапах створення книги, продумування концепції, формату, оформлення тощо. Також автори відточуватимуть власну майстерність під час творчих занять під кураторством відомих письменників, і тексти, які увійдуть до колективного альманаху, пройдуть експертне оцінювання лекторів, будуть удосконалені», – поділилися в «Центрі літературної освіти».
За словами організаторів, таке видання є важливим для творчого становлення і початку літературної діяльності молодих письменників.
Нагадаємо, ювілейна V Літня літературна школа відбудеться 11-16 серпня в Карпатах (с. Микуличин, Івано-Франківська область). Програма Літшколи містить 32 годин лекційних та практичних занять. Лекції читатимуть досвідчені та професійні письменники, директори видавництв, літературознавці та критики, а саме: Тарас Прохасько, Мар’яна Савка, Юрій Винничук, Маріанна Кіяновська, Олег Лишега, Ростислав Семків, Антон Санченко, Завен Баблоян та Ірина Вікирчак. Іноземний гість-лектор – Юстина Чеховська (Польща). Також учасники виконуватимуть творчі завдання і братимуть участь у літературних вечорах.
Як взяти участь у Літшколі?
Щоб взяти участь у проекті, потрібно заповнити реєстраційну анкету. Прийом заявок триває до 25 липня включно. Відбір 60 учасників (30 поетів і 30 прозаїків) здійснюють на конкурсній основі. Кожен учасник сплачує організаційний внесок – 1500 грн (у вартість входить навчання, проживання у котеджі, 3-разове харчування, трансфер з Івано-Франківська і назад, роздаткові матеріали, екскурсії тощо).
Детальніше про Літшколу читайте за посиланням: http://goo.gl/KwPimF
Як влада виховувала літераторів
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=342876
Газета “Голос України” від 19.07.2014
До 80-ї річниці створення Національної спілки письменників України
У 1934 році відбувся І Всеукраїнський з’їзд письменників, який проголосив створення Спілки радянських письменників України. Відтоді починає свою історію громадська творча організація, що об’єднує професійних літераторів.
Однак ще задовго до того в Україні виникла низка творчих організацій, породжених національно-культурним піднесенням. Це спілка селянських письменників «Плуг» (1922—1934); спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), Вільна академія пролетарської літератури — ВАПЛІТЕ (1925—1928), Всеукраїнська спілка пролетарських письменників — ВУСПП (1927—1932), об’єднання «Пролітфронт» (1930—1931). У цей час Україна дізналася про творчість майбутніх класиків — Остапа Вишні, Івана Дніпровського, Миколи Куліша, Юрія Смолича, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Михайла Ялового, Юрія Яновського та багатьох інших.
На початку 1930-х років українізація згорталася, зникали творчі організації. Постановами Центральних комітетів ВКП(б) від 23 квітня 1932 р. «Про перебудову літературно-художніх організацій» та КП(б)У від 5 травня 1932 р. «Про літературні організації» остаточно ліквідовувалися всі об’єднання літераторів. Це був вирішальний крок до підпорядкування радянській ідеологічній системі художнього слова в Україні. Залишалося створити єдину, керовану та контрольовану, організацію українських літераторів, підпорядковану Спілці письменників СРСР. Вона повинна була нести в український народ радянські ідеї та прославляти радянську дійсність.
Очолив СРПУ письменник Іван Кулик, згодом репресований (1937). Надалі головою правління спілки був драматург Олександр Корнійчук (1938—1941, 1946—1953). Від організації вимагали дотримання чіткої ідеологічної лінії, продиктованої компартійною системою. Спілка була складовою цієї системи, а її члени — гвинтиками в тоталітарній машині. Будь-які відхилення від регламентованого мислення розцінювалися як зрада, а інакомислячих клеймили «ворогами народу» й знищували морально, а часто й фізично.
У таких складних умовах змушені були виживати та пристосовуватися талановиті літератори. На долю багатьох із них випали переслідування, заборона творів. Загинули В. Вражливий, О. Досвітній, Г. Епік, М. Куліш, С. Пилипенко, М. Яловий...
У роки війни спілка проводила активну діяльність. Об’єднане Українське державне видавництво за період війни видало 900 назв книжок. Ці твори, пронизані патріотизмом і любов’ю до України, породжували віру в перемогу над окупантами, підсилювали національні почуття українців та їхню впевненість у кращому майбутньому.
Однак одразу після війни почалася нова хвиля боротьби з українським патріотизмом, що кваліфікувався як «буржуазний націоналізм». Спілка письменників стала заручником у цій ідеологічній боротьбі, від неї вимагали максимальної самокритики. Гонінь зазнали Олександр Довженко за кіноповість «Україна в огні», Максим Рильський за поему «Мандрівка в молодість», Юрій Яновський за роман «Жива вода». Львівських письменників Петра Карманського, Михайла Рудницького, Андрія Патрус-Карпатського було звинувачено в націоналізмі та виключено зі складу СРПУ. В 1951 р. жорсткій критиці піддано написаний ще в 1944 році вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», а саме правління Спілки радянських письменників України було звинувачене в «неналежній пильності» та «ненаданні йому принципової партійної оцінки». Зупинився цей процес, який загрожував повтором національної трагедії періоду репресій 1930-х років, лише зі смертю Сталіна.
Хрущовська десталінізація позначилася й на діяльності Спілки письменників України, очолюваної тоді Миколою Бажаном (1953—1959). Почали з’являтися нові імена та нові твори. Надалі спілка, очолювана Олесем Гончарем (1959—1971), вела активну роботу з реабілітації репресованих письменників, поновлення їх у правах, видання їхніх творів тощо.
Особливою віхою в історії організації можна вважати період кінця 1980-х — початку 1990-х років. У той час спілка, очолювана Юрієм Мушкетиком, стала одним із центрів національно-визвольного руху. Серед спілчан були представники Народного Руху України (проект його програми газета «Літературна Україна» опублікувала в лютому 1989-го ). 16—19 квітня 1991 року відбувся Х з’їзд Спілки письменників України, який заявив про відокремлення української спілки від Спілки СРСР та початок самостійного існування.
В серпні 1991-го почалася нова сторінка в історії організації. Її очолювали Юрій Мушкетик (1991—2001), Володимир Яворівський (2001—2011), Віктор Баранов (з 2011 р. понині). В країні зросло нове покоління літераторів, з’явилися нові твори, позбавлені ідеологічної заангажованості, притаманної радянській добі.
Далі подаються витяги з документів із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, що стосуються історії Спілки письменників України.
Витяг із довідки ЦК КП(б)У «Про окремі факти проявів націоналізму в літературі, критиці, театрі...» 14 серпня 1933 р.
[...] Щодо української пролетарської критики, то треба відзначити таке. Фронт цей найслабкіший. Критиків у нас на Україні кілька чоловік. Перші роки з активізацією хвильовизму проти нього в основному боролися кілька товаришів. [...]
Але на сьогоднішній день ці критичні сили не впорюються зі своїми завданнями. Критика не проробила відповідно до настанов партії цілої низки завдань, що перед нею стоїть. У працях нашої марксистської критики є елементи впливу націоналістичної критики, вони потребують нового дослідження і переоцінки. [...]
Разом з активністю письменників, які виконували замовлення націоналістів, активізувалася і націоналістична критика. Тут переважали зубри націоналізму на чолі з Єфремовим, Грушевським, Дорошкевичем, Филиповичем, Зеровим, Ніковським, котрі теоретично узаконювали й обґрунтовували гасла шумськизму-хвильовизму, українського фашизму. [...]
Продукція української буржуазної критики, для стороннього ока підфарбованої радянізацією, надзвичайно велика, в десятки раз більша від критики пролетарської.
Літературно-критичні праці Грушевського, Єфремова, Дорошкевича — це десятки томів. Усі передмови до творів українських дореволюційних письменників написані виключно представниками цієї школи. Антології, хрестоматії, різні альманахи, збірки, редагування творів старих українських письменників — це все було на відкупі у цих критиків.
Нині сектор літератури і мистецтва зайнявся вивченням і оцінкою цього колосального доробку націоналістичних критиків, як і перевіркою праць всього критичного фронту. [...].
Витяг із довідки Спілки радянських письменників України про становище в спілці, надісланої першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову. 17 вересня 1945 р.
[...] Выдвигают положение о том, что украинская литература до настоящего времени никогда не была в более тяжелом положении, так как сейчас писатель не уверен — может ли он писать и будет ли его произведение напечатано; на Украине создана двойная цензура — кроме Главлита существует еще комиссия Политбюро, которая решает судьбу любого произведения.
Нечего и говорить, что о членах комиссии Политбюро в среде писателей можно услышать весьма нелестные отзывы. Многие из них считают некомпетентными судить о художественных качествах произведения и решать его судьбу.
Кроме того, среди значительной части писателей идут разговоры о том, что если в Союзе писателей и дальше будут комиссары (намек на тов. Поликарпова в Москве и Золотоверхого в Киеве), то надо решительно ставить вопрос о ликвидации Союза писателей вообще, так как создавшаяся атмосфера не способствует развитию литературы, а тормозит его.
Действительно, атмосфера в Союзе писателей в настоящее время не совсем нормальная. Объясняется это тем, что значительная часть писателей за последние два года почти ничего из своих произведений не увидела в печати. Многие жалуются, что даже во время эвакуации, в Уфе, печаталось больше книг, чем сейчас. С другой стороны, усиление требований к писателям, совершенно неизвестных раньше и полностью отсутствовавших во время войны, вызывает возбужденное состояние у многих из них.
Витяг із постанови Політбюро ЦК КП(б)У «Про перевірку виконання Спілкою радянських письменників України рішення ЦК ВКП(б) про журнали «Звєзда» і «Ленінград». 7 жовтня 1947 р.
[...] Серйозним недоліком в роботі СРПУ є те, що рішення ЦК ВКП(б) про журнали «Звєзда» і «Ленінград» в Спілці радянських письменників України були сприйняті формально. Було поставлено питання про необхідність ліквідації серйозних недоліків та помилок в роботі письменників, було проведено ряд зборів, були виступи письменників та не лише письменників, а й керівних працівників. Зовні наче б всі елементи критики та самокритики було дотримано, однак насправді все це носило характер формальний, добросердний.
Насправді серйозні недоліки та помилки і Спілки письменників в цілому, і окремих письменників не були піддані гострій більшовицькій критиці. [...].
Неправильні відносини, які склалися між письменниками протягом багатьох років, носили приятельський характер, призводили до замазування недоліків. У зв’язку з цим у Спілці письменників України серйозна, принципова більшовицька критика була замінена приятельською критикою, що фактично створювало в середовищі письменників обстановку добросердя, притуплювання пильності та примирення до рецидивів українського націоналізму в літературі. Обивательські відносини переросли фактично у відносини політичного примирення до націоналізму, до ворожих буржуазних проявів у літературі. [...]
Витяг із листа групи творчої та наукової інтелігенції України до Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва, голови Ради Міністрів СРСР А. Косигіна та голови Президії Верховної Ради СРСР М. Підгорного з протестом проти політичних процесів. Квітень 1967 р.
Уважаемые товарищи! Обращаемся к вам по вопросу, глубоко волнующему различные круги советской общественности.
На протяжении нескольких последних лет в Советском Союзе проводятся политические процессы над молодыми людьми из среды творческой и научной интеллигенции. [...]
Многие факты говорят о том, что проводимые в последние годы политические процессы становятся формой подавления инакомыслящих, формой подавления гражданской активности и социальной критики, совершенно необходимой для здоровья всякого общества. Они свидетельствуют об усилившейся реставрации сталинизма, от которой столь энергично и мужественно предостерегают И. Габай, Ю. Ким и П. Якир в своем обращении к деятелям науки, культуры и искусства СССР. На Украине, где нарушение демократии дополняются и обостряются извращениями в национальном вопросе, симптомы сталинизма проявляются ещё более явно и грубо.
Мы считаем своим долгом выразить глубокую тревогу по поводу происходящего. Мы призываем Вас использовать свой авторитет и свои полномочия в том направлении, чтобы органы суда и прокуратуры строго соблюдали советские законы и чтобы возникающие в нашей общественно-политической жизни трудности и разногласия разрешались в идейной сфере, а не отдавались компетенции органов прокуратуры и госбезопасности.
[Підписалось 139 осіб].
Публікацію підготувала начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, кандидат історичних наук Світлана Власенко.