Новини одним рядком:
5 липня - 31 серпня – «Літній літературний лекторій» у видавництві «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21)
7 липня – презентація вистави «Блокпост Україна» за віршами Бориса Гуменюка, Київ, вул. Алма-Атинська, 109
16 липня – зустріч з Liya Chernyakova (Мілуоки, США) у Гринівській гостиній в Києві
16 липня – концерт-візитка фестивалю авторської пісні “МІ-СІ-СОЛЬ”, Житомир, Обласна бібліотека ім.Ольжича
17-19 липня – фестиваль авторської пісні “МІ-СІ-СОЛЬ”, с.Денеші на Житомирщині
18-19 липня – поетичний фестиваль “Підкова Пегаса” у Вінниці
19 липня - 7 серпня – табір бардів на Кінбурнській косі в Чорному морі
21 липня – 70 років Сергію Цушку, поету з Києва
23-26 липня – 13-й міжнародний зліт клубів авторської пісні «Поющий остров» на острові Хортиця в Запоріжжі
25 липня – презентація програми Арсена Мірзояна «Мій Висоцький», Київ, «Caribbean- Club»
Микола Вінграновський
* * *
Останній міст проплив удалині,
Колеса змащено росою голубою -
І Київ на Богдановім коні
Пливе навстріч дніпровою водою...
Вже серце під колесами петля!..
Упало серце! Де тому причина!
Вже чуть, як обертається Земля,
І обертається з Землею Україна...
Красо моя! Вкраїночко моя!
Ну, що мені робити - я не знаю!
То прилечу, то знову відлітаю,
А день за днем і гасне, і сія...
Твоє обличчя світле, як надія,
Пахкими пальцями торкнув я уночі,
І кров свою змішав я із твоєю,
Як зерно із землею по весні.
Тоді ти стала мною, Батьківщино,
А я тобою на світанні став -
І свої очі я відкрив крізь тебе...
Ти поселила в серці мій народ,
Ти освітлила думку мою часом
І в мову українки сповила.
Тебе дивлюсь я серцем і думками,
Тебе люблю я всесвітом, і людством,
І соняхом у золотому сні,
І сивиною вченого-мислителя,
І на стерні горошком польовим.
Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства - з стрілками життя
На цифрах смерті - звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
Чи радістю я звернений до тебе!..
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Київ – Анна Калита
Бардовские мероприятия на июль.
1 июля - и всё оставшееся лето - бард-лагерь Хортица (Запорожье) - - https://www.facebook.com/groups/726566277454787
По 5грн/чел/сут со своей палаткой, или по 25грн/чел/сут, если без снаряжения.
3-5 июля - фестиваль на Голубых озерах под Черниговым. Подробнее тут https://www.facebook.com/groups/599706293412785/permalink/940097539373657/?__mref=message_bubble
3 - 19 июля Конференция по вопросам авторской песни и поэзии. Бардовский лагерь «У мора в Одессе 2015» Сроки: Ждем в Одессе. Положение на сайте http://www.maslab.od.ua/
16 июля - Liya Chernyakova (Милуоки, США) в Гриновской гостиной
18-19 июля – Подкова Пегаса - поэтический фестиваль в Виннице https://www.facebook.com/events/844229319004846/
17-19 июля – МИ-СИ-СОЛЬ – Житомирский фестиваль АП Информация есть на https://www.facebook.com/groups/misisol/permalink/372716942927392/
19 июля - 7 августа Барлаг Кинбурн-2015
Цена: в процессе обсуждения с местным начальством (надеемся на прежнюю цену - 20 грн/чел/сут)
https://www.facebook.com/bardkinburn?fref=ts
22 июля - спектакль "Владимир Высоцкий. Иноходец" в Доме Офицеров, начало 19-00, билеты 80-300 грн.
Дніпропетровськ – сайт МА «АртВертеп» http://artvertep.com/poster/9343/1/25189.html
Київ / «Літній літературний лекторій» (Оксана Забужко, Ірена Карпа, Любко Дереш, Катерина Бабкіна, Лариса Денисенко, Анатолій Дністровий, Богдана Матіяш, Володимир Арєнєв, Антон Санченко, Ірина Шувалова та ін.)
05 ЛИПНЯ - 31 СЕРПНЯ
внутрішній дворик видавництва «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21).
З 7 липня по 31 серпня у Києві триватиме «Літній літературний лекторій». Відомі письменники для усіх охочих розвиватися влітку проведуть 15 лекцій на різноманітні літературні теми. Організатор – «Центр літературної освіти».
Обов’язкова попередня реєстрація.
«Літній літературний лекторій» – це можливість зайнятися власним розвитком, із користю провести літо, почути улюблених письменників і відкрити багато нового на теми літератури, письменницької майстерності, книговидання, літературної критики тощо.
Лектори: письменники Оксана Забужко, Ірена Карпа, Любко Дереш, Катерина Бабкіна, Лариса Денисенко, Анатолій Дністровий, Богдана Матіяш, Володимир Арєнєв, Антон Санченко, Ірина Шувалова, екс-головред Esquire Ukraine Олексій Тарасов, журналістка і перекладачка Ірина Славінська, директор «Видавництва Старого Лева» Микола Шейко, літературознавці Ростислав Семків та Сергій Іванюк (Оксеник).
У програмі – 15 лекцій від 15 письменників, видавців, літературознавців і критиків.
Лекторій буде цікавий усім, хто цікавиться власним літературним розвитком (авторам, видавцям і редакторам, перекладачам, журналістам, культурним менеджерам, читачам і всім, хто любить літературу і книги). Можливе відвідування як всього лекторію (абонемент), так і окремих лекцій, які Вас цікавлять найбільше.
Як відвідати лекторій?
Щоб стати слухачем «Літнього літературного лекторію», потрібно заповнити реєстраційну анкету. Ви можете відвідувати як весь лекторій, так і окремі лекції (наразі йде реєстрація лише тих, хто хоче придбати повний абонемент).
Вартість однієї лекції – 70 грн.
Вартість абонементу на всі 15 лекцій – 500 грн (економія – 50 %). Кількість абонементів обмежена.
Детальна програма:
7 липня (вівторок)
«Як стати письменником»
Ірена Карпа
9 липня (четвер)
«Кінець Льодовикового періоду. Творча інтуїція і «розморожування» творчого потенціалу особистості»
Любко Дереш
14 липня (вівторок)
«Як натренувати письменницький «нюх» і спостережливість»
Лариса Денисенко
16 липня (четвер)
«Як написати фантастику, цікаву не тільки фанам?»
Володимир Арєнєв
21 липня (вівторок)
«Як писати публіцистику»
Олексій Тарасов
23 липня (четвер)
«Гроші та література: як і на чому заробляти письменнику в Україні»
Антон Санченко
28 липня (вівторок)
«Письмо і гілетичний ресурс автора»
Анатолій Дністровий
29 липня (середа)
«Міжнародні можливості для письменників. Як отримати літературні гранти, стипендії та резиденції»
Ірина Шувалова
4 серпня (вівторок)
«Пошук власної мови. Спокій і довіра письма»
Богдана Матіяш
6 серпня (четвер)
«Як писати для дітей і підлітків»
Сергій Іванюк
13 серпня (четвер)
Тема уточнюється
Катерина Бабкіна
18 серпня (вівторок)
«Як зробити успішне видавництво в Україні»
Микола Шейко
20 серпня (четвер)
«Як написати сучасний роман»
Оксана Забужко
27 серпня (четвер)
«Що (не) пишуть про сучасну українську літературу в сучасних українських медіа»
Ірина Славінська
31 серпня (понеділок)
«Англійська література: від провінційності до величі та стабільності. Імена і тренди»
Ростислав Семків
*** У програмі можливі зміни (лише на краще).
Дати проведення: з 7 липня по 31 серпня (початок усіх лекцій о 19:30).
Місце: внутрішній дворик видавництва «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21).
Контактна особа: Мар’яна Хемій (093-767-43-81)
Київ – Євген Романенко
Любий друже! Люба подруго!
Сьогодні маю для тебе ось таку новину - вже післязавтра, 9 липня, гурт "ТаРута" закриватиме головну сцену найбільшого фольклорного фестивалю в Європі «Euroradio Folk Festival». Цим виступом київський гурт відкриває свої липневі гастролі у Європі.
Детальна інформація у доданих файлах. Маю надію, що ця новина стане тобі у пригоді!
--
Щиро,
Євген "Їжак" Романенко,
керманич Етно-Рок Фундації "ТаРУТА".
Офіційна сторінка: www.taruta.com.ua
Ел. скринька: yizhak.evgen@taruta.com.ua
Особовий: + 38 097 528 2411
Особовий: + 38 093 981 2108
«ТаРута» - один з хедлайнерів цьогорічного «Euroradio Folk Festival»
Київський WorldMusic гурт «ТаРута» репрезентуватиме сучасну українську культуру на XXXVI міжнародному фестивалі «Euroradio Folk Festival». Найбільший фольклорний фестиваль Європи цьогоріч відбувається у польському Кракові з 8 до 12 липня. Українські етро-рокери «ТаРута» закриватимуть другий день фестивалю, 9 липня. Виступати «тарутянам» доведеться перед багатотисячною європейською публікою у найновішому та найбільшому концерт-холі Кракова - ICE Kraków.
Організатором даного фестивалю є Європейська мовна спілка (EBU) - одна з найбільших асоціацій національних телерадіокомпаній у світі. Кожного року фестиваль змінює свою локацію. Минулоріч у Швейцарії сучасний український фольклор репрезентували європейцям хлопці та дівчата з гурту «Фолькнери». Для музикантів цей фестиваль важливий ще й тим, що всі учасники «Euroradio Folk Festival» потрапляють у ротацію європейських радіостанцій, що є організаторами і партнерами даного свята музики. А їхні виднограї (музичне відео) транслюватимуться в європейській мережі телевізійного мовлення «Eurovision», що разом з «Euroradio» і утворює «Eurovison Broadcasting Union» (EBU).
Виступом у Кракові гурт «ТаРута» розпочне черговий етап своїх європейських гастролей. Тож вже наступного дня, 10 липня, їх можна буде наживо почути у Варшаві, 11 липня у Вільнюсі, а 12 у Каунасі на фестивалі „Senamiestis gyvai“.
Київ – розсилка сайту http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2220
ПОЛОЖЕННЯ
про Житомирський фестиваль авторської пісні ім. Олександра Щиріна
«МІ-СІ-СОЛЬ»
І. Загальні положення.
Житомирський фестиваль авторської пісні ім. Олександра Щиріна «МІ-СІ-СОЛЬ» (далі - фестиваль) проводиться один раз на рік у липні місяці.
Організаторами фестивалю-конкурсу є Житомирський міський спортивно-туристичний клуб "Полісся" та управління культури та управління по облдержадміністрації.
Місцем проведення фестивалю-конкурсу є мальовничий куточок лісу на березі ріки Тетерів, поблизу с. Денеші.
Організатори фестивалю облаштовують для виконавців захищену від дощу імпровізовану сцену, освітлення та підсилення звуку тощо.
Метою та завданням фестивалю-конкурсу є:
- затвердження та продовження традицій неформального розвитку самодіяльної пісенної та поетичної творчості, започаткованих засновником та незмінним директором фестивалю Олександром Олександровичем Щиріним;
- патріотичне виховання молоді та підняття національної гідності;
- популяризація авторської пісні та пісенної творчості;
- консультативно-методична допомога самодіяльним авторам та виконавцям, створення умов для їх виступів зі своїми музичними творами перед слухачами;
- зміцнення зв’язків між клубами авторської пісні, окремими авторами-виконавцями;
- знайомство аматорів авторської пісні з творчістю відомих виконавців авторської пісні;
- залучення населення до здорового стилю життя, пропаганда спортивно-туристських традицій скеледрому «Денеші»;
- становлення та укріплення міжнародних культурних зв’язків.
ІІ. Умови та порядок проведення фестивалю.
До участі у фестивалі-конкурсі запрошуються солісти або групи виконавців як аматори, так і музиканти-професіонали. Вік учасників необмежений.
Фестиваль є конкурсним. Конкурс виконавців проводиться за номінаціями:
• краща патріотична пісня;
• краща туристична пісня;
• краща авторська пісня (текст і музика написані виконавцем);
• краща пісня, написана на слова іншого автора;
• кращий виконавець (виконання пісень інших авторів);
• кращий наймолодший учасник.
Організатори можуть запровадити й інші номінації, про які буде оголошено додатково.
Репертуарні вимоги до конкурсантів:
1. Участники конкурсу готують 3-4 пісні або поетичні твори мовою, зрозумілою для слухачів (українська, російська, польська тощо).
2. Музичний супровід здійснюється власними акустичними інструментами.
3.Умовою випуску учасника на головну сцену є гуманістична спрямованість творів та належний творчій рівень, що визначається попереднім прослуховуванням у творчих майстернях. Тривалість виступу до 15 хвилин.
4. Реєстрація учасників фестивалю-конкурсу – у дні проведення заходу 17.07.2014 р. з 18-00 до 21-00 та 18.07.2014 р. з 10-00 до 14-00
5. Анкету-заявку на участь в конкурсній програмі учасники заповнюють при реєстрації.
6. Проїзд та харчування учасників фестивалю здійснюються за рахунок відряджуючої сторони або за власний рахунок. З собою потрібно мати бівачне спорядження (намет або тент, спальник, каремат, ліхтарик тощо) та запас харчів для проживання в польових умовах. Для почесних гостей фестивалю передбачене харчування. На території санаторію «Дениші» є кафе та магазин.
III. Журі фестивалю-конкурсу.
1. Для прослуховування конкурсантів та визначення переможців фестивалю-конкурсу створюється журі (не менше 5 осіб), до складу якого входять відомі виконавці авторської пісні та члени оргкомітету.
2. Журі конкурсу прослуховує конкурсантів і визначає переможців, керуючись критеріями оцінювання:
- відповідність репертуару конкурсантів жанру;
- поетичність текстів;
- збереження традицій фестивалю;
- самобутність виконавців;
- виконавська майстерність;
- сценічна культура.
3. Виступи конкурсантів оцінюються за 10-ти бальною системою.
4. Рішення журі конкурсу є остаточним і оскарженню не підлягає.
IV. Визначення та нагородження переможців конкурсу.
За підсумками конкурсних прослуховувань журі визначає переможців I, II, III місця у наступних номінаціях:
• краща авторська пісня (текст і музика написані виконавцем);
• краща пісня, написана на слова іншого автора;
• кращий виконавець (виконання пісень інших авторів);
• краще виконання патріотичної пісні;
• краще виконання туристичної пісні;
• кращий наймолодший учасник тощо.
Переможці конкурсу нагороджуються дипломами та призами. Всі інші учасники фестивалю нагороджуються дипломами за участь.
Кращі авторські твори будуть транслюватимуться в радіо програмах FM-станцій, телеканалах м. Житомира та ввійдуть до компакт-диску «МІ-СІ-СОЛЬ 2015». Організатори фестивалю будуть сприяти оформленню необхідних документів для захисту авторських прав виконавців.
Громадські та інші організації, спонсори та глядачі мають право встановлювати спеціальні призи та премії учасникам фестивалю. Всі нагороди погоджуються з журі фестивалю-конкурсу.
V. Фінансування фестивалю-конкурсу.
Фінансування фестивалю здійснюється за рахунок коштів, передбачених Управлінням культури Житомирської обласної державної адміністрації на проведення мистецьких заходів та коштів Житомирського міського спортивно-туристського клубу «Полісся» та спонсорської допомоги.
Інформація про фестиваль розміщено на сайтах:
http://www.misisol.ucoz.ua/, https://www.facebook.com/groups/misisol/
http://www.festivali.org.ua/
Організатори залишають за собою право вносити доповнення в умови проведення фестивалю-конкурсу до його початку.
Адреса фестивалю:
Житомирский р-н, с.Денеші (20км від Житомира, асфальтова дорога).
Орієнтир - санаторій «Денеші», 400м від греблі, нижче за течією, лівий берег р.Тетерів
Їхати:
- від Житомирского з/д вокзалу маршрутним таксі №109 до греблі у с.Денеші;
- від автовокзалу "Житній ринок” автобусом до с.Денеші, потім пройти 1,5 км пішки в напрямку санаторія " Денеші”.
ПРОГРАМА
фестивалю авторської пісні ім. Олександра Щиріна
«Мі-сі-соль»
16.07.2015 (четвер)
•18-00 – 20-00 – концерт-візитка за участю житомирських бардів та почесних гостей фестивалю (місце проведення – Обласна бібліотека ім.Ольжича)
17.07.2015 (п’ятниця)
•10-00 – 21-00 - заїзд та реєстрація учасників фестивалю, їх розміщення, знайомства, вивчення місцевості та інше
•17-00 – 18-30 – концерт-візитка за участю житомирських бардів та почесних гостей фестивалю (місце проведення – санаторій «Денеші»)
•з 22-00 - вечірня програма біля багаття за участі гостей та багаторічних учасників фестивалю
18.07.2015 (субота)
•10-00-14-00 - реєстрація учасників фестивалю та їх розміщення, попереднє прослуховування учасників фестивалю та творчі майстерні
•10-00-11-00 - концерт у Денешівському дошкільному дитячому домі
•10-00-17-00 - фестивальний ярмарок (книжки, диски, вироби ручної роботи тощо)
•11-00-12-00 - поетичний майданчик
•15-00-20-00 - на Великій сцені відкриття фестивалю, за участю лауреатів минулих років, гостей та членів журі; виступи конкурсантів; дитячий блок
• 21-00 - лірико-гумористичний концерт біля вогнища
19.07.2015 (неділя)
•6-00 - купання, екскурсії до Тригірського монастиря та розвалин замку Терещенка, огляд скеледрому
•10-00 - заключний концерт: дитячий блок, нагородження лауреатів, виступи гостей і членів журі та закриття Фестивалю «Мі-сі-соль 2015»
•13-00 - прощання-обійми, згортання наметового містечка та прибирання території.
Запоріжжя – сайт http://z-city.com.ua/
В Запорожье на "Поющем острове" соберутся барды
Z-City
Запорожский городской клуб авторской песни «Островок» приглашает горожан и гостей города на традиционный, 13-й, Международный слет клубов авторской песни «Поющий остров». Он пройдет с 23 по 26 июля на острове Хортица в формате туристического лагеря.
Свое участие в работе фестиваля подтвердили клубы Харькова, Одессы, Кировограда, Кривого Рога, Днепропетровска, Днепродзержинска, Энергодара и Запорожья. В программе фестиваля проведение выставки мастеров декоративно-прикладного искусства Запорожского творческого объединения «Вдохновение».
Программа слета:
23 июля (четверг) - 18-00 – 21-00 - концерт открытия фестиваля в парке «Дубовая роща»
24 июля (пятница) - Туристический пляж острова Хортица (рядом с профилакторием комбината Запорожсталь, внизу ресторана «Козачье подворье»)
10-00 - заезд и размещение участников слета на Поляне
18-00 – 18-15 - торжественное открытие 13-го фестиваля «Поющий остров»
18-15 - 20-00 – концерт «Свободный микрофон»
20-00 – 22 -00 - концерт веселой песни “Чайхана»
22-00 - 1-00 – песни у костров
25 июля (суббота)
15-30 - 17-00 – концерт Запорожского городского клуба авторской песни "Островок"
17-00 – 18-00 – концерт детской песни
18-00 – 19-00 - концерт «Авторская песня в театре и кино»
19-00 - 20-00 – концерт туристской песни
20-00 - 22-00 – концерт клубов авторской песни из разных городов
22-00 - 23-30 – концерт «Памяти ушедших бардов»
23-00 - 2-00 – пеcни у костров
26 июля (воскресение)
10-00 – 11-00 - акция для всех участников слета - «Уберем Хортицу»
Телефоны для справок: 066-737-93-82, 096-360-88-08 e-mail: suprun_56@mail.ru
Київ – Юлія Гай
Арсен Мірзоян готує концерт пам’яті Висоцького
Арсен Мірзоян готує програму під назвою «Мій Висоцький», присвячену відомому музиканту. Ідея реалізувати цей проект в українського артиста виникла давно, але саме зараз він зрозумів, що прийшов час діяти.
«Це своєрідна містика, чи магія, - зізнається Арсен Мірзоян. - Висоцький співав «Корабли постоят и ложатся на курс, но они возвращаются сквозь непогоду, не пройдёт и полгода, и я появлюсь». Так ось між датою народження та датою смерті Володимира Семеновича рівно півроку. І так виходить, що кожні півроку його згадують концертами, вечорами пам’яті. Коли ми вирішили зробити музичну програму «Мій Висоцький», то зрозуміли, що вона має бути презентована 25 липня через півроку після народження маестро».
До цього проекту Арсен разом зі своїми музикантами підходять з усією серйозністю. Адже, працювати над роботами класика велика відповідальність. Український артист зізнається, що в програмі «Мій Висоцький» буде менше креативу, а більше ностальгії, бо композиції Володимира Висоцького в першу чергу - це емоції.
«Я познайомився з творчістю Володимира Семеновича ще в дитинстві, - згадує Мірзоян. – Тоді в нас вдома ще був старий програвач і почали з’являтись вініли. Вони були коротенькі, ми їх слухали, вивчали напам’ять. Згодом я співав почуті пісні під гітару в дворі. Співаю їх і досі в колі друзів. А тепер ще й заспіваю на концерті пам’яті».
Для українського музиканта концертна програма «Мій Висоцький» особлива. Адже, вже багато років Мірзоян ставиться до творчості Висоцького з великою повагою. Навіть портрет Володимира Семеновича для афіші музичної програми «Мій Висоцький» намалював сам.
Презентація програми «Мій Висоцький» відбудеться 25 липня у «Caribbean- Club». До неї увійдуть такі знакові композиції, як «Еще не вечер», «07», «Корабли», «Песня о друге» та багато інших.
https://www.youtube.com/watch?v=mQ_sQB-QrIA
Резерв столів — за тел: 067 224-41-11
вул. Симона Петлюри, 4
Акредитація ЗМІ
Юлія
067 588 88 68
067 291 07 00
sarafan.pr@gmail.com
www.saraffan.net
Володимир-Волинський – Сергій Шишкін
Дякую! Ось 1ч. відео з вечірки.
Трохи розумувань і трохи музики http://hromadske.volyn.ua/serhij-shyshkin-sam-sobi-styl/
Сергій Шишкін: «Сам собі стиль»
Волинський джазовий бард-піаніст Сергій Шишкін відсвяткував свій день народження благодійною вечіркою «Днюха патріота». Усі зібрані кошти (5 тисяч 300 гривень) музикант вирішив віддати на розвиток Креативного простору «Озерний вітер», де буде незабаром відкритий центр позашкільної освіти для дітей (у першу чергу дітей бійців АТО та переселенців).
Подія відбулася у п’ятницю, 26 червня. Журналісти «Громадського. Волинь» скористались нагодою та поспілкувались із Сергієм Шишкіним не тільки про згадану вечірку, а й вцілому про розвиток сучасної української музики та роль мистецтва під час війни. Музикант зазначає, що за останні роки в музиці для нього особисто змінились пріоритети.
«Тематика стала більш зосереджена, а заходи, які сам ініціюю, або беру участь, орієнтовані на підтримку. Якщо до сьогодні ці заходи були спрямовані на підтримку армії, то сьогодні нарешті акція на підтримку чогось креативного. Коли з’явилися люди, які зініціювали цей простір, який потім і назву цю чудову отримав «Озерний вітер», то в мене душа просто заспівала: «О! Воно». А потім і виникла ідея, що я буду робити на свій день народження. Ну я ж і Олега Покальчука знаю ще з вісімдесятих років. Олег був одним з перших українських бардів, кого я почув, коли вирішив, що мені це цікаво і я буду в тому гроні шукати своє місце», говорить Сергій Шишкін.
«В мене не було так – а от з сьогоднішнього дня я граю те, а от із завтрашнього дня – там те, якась нова течія граю її. Мені цікаво навколо джаз-року, якщо говорити про музичну складову. По-перше, там гармонія, по-друге, там ритміка, по-третє, там де-не-де можна докластися в плані імпровізації. В мене немає чіткої ритмічної структури, бо мені вже цікаво і паузу зробити, і потягнути, те що притаманно академічній музиці. В мене жорстка ритмічна структура де-не-де є, але так, щоб в квадраті сидіти і крок вліво, крок вправо, то мені це вже нецікаво. Я от думав, купа стилів міняються і мені що в кожен в’їжджати? Та я давно сам собі стиль».
Більшу частину свого життя Сергій Шишкін живе у Володимирі-Волинському, адже там народився. Проте, нарікає, що з розвитком змістовної української музики у містечку складна ситуація. «Я хотів щоб у Володимирі щось було, щоб проявився якийсь молодняк. Якщо їм нема куди рухатись, то про що говорити. Я багато їх переконував почніть їздити на «Тараса Бульбу» (рок-фестиваль, що проходив раніше щорічно у місті Дубно Рівненської обл. – авт.). Ви тут сидите, самі себе уявляєте невідомо ким, що ви вже дійшли рівня. Рівень у порівнянні пізнається. Пройдіть відбіркові етапи, вийдіть на велику сцену, може вам щось й проясниться. І почали їздити, почали їздити масово. Проте, «Тараса Бульбу» вже не проводять» – зауважує Шишкін.
Але, музикант каже, що в розвитку сучасної української музики є позитивні тенденції, але є й перепони. «В різних інтерв’ю я читаю, що пішов рух. Люди почали їздити в тури, почали заробляти чесну копійку. Я знаю, що там золоті злитки не валяються і часом одного імені і пісень під напівфанерку малувато. Хтось там мінімальними складами пробує прокачати публіку, але в людей грошей малувато. Вижити дуже важко. Хоча зараз гарний шанс для старту молодих. В цілому, я мало людей знаю, хто може просто вижати з музики. Все рівно є ще щось дотичне чи не дуже. Крім того в мене є друзі із менеджменту і першого ешелону, які багато що знають в плані розкладу. Якщо, скажімо, російська музика на теренах конкретно підтримувалась певними структурами, не тільки «Газпромом», але й пивами і всяким таким, то я не бачу таких тенденцій в Україні… Немає глобально таких людей, які відстьогують десятки сотні тисяч, так щоб ті музиканти могли експериментувати і забезпечити рівень. Ну от «Океан Ельзи» може собі це дозволити і то, їм то МТСом дорікнуть, то ще чимось. Дорікнути у нас завжди є кому. Не вчіть жити, допоможіть матеріально. Ну, а раз війна, то допомагають туди. А митцям що, подітися, а потім воно якось само відтвориться?… В мене у Володимирі громадські організації кажуть, що війна і ми всі маємо співчувати. А якщо весело, якщо радість, то це вже аморально, то ми грішні. Просто люди не розуміють, що те, що вони пропонують, це нав’язати глобальний посттравматичний синдром. От коли вже нічого не хочеться і всі потухли. От так має бути, бо там війна і хлопці гинуть. Ну заради чого вони там гинуть? Щоб ми тут потухли?» – каже музикант.
Рубрика – “Поетична сторінка”
Игорь КАРАМНОВ
ПУСТЬ НАМ СПОЮТ МЕНЕСТРЕЛИ !
14 июля – День взятия Бастилии
Вот он Майдан по-парижски –
сад у Пале-Руаяль,
здесь и все речи,
и – миски,
мысль: не к оружью пора ль?
Спор с Тюильри – не игрушки,
отдан приказ: быть войскам,
чтоб нас опять взять на мушку –
так по душе королям,
так по душе власть держащим –
нас по всем тюрьмам сажать,
чтоб нам не жить в настоящем,
в будущем – только роптать.
Нет! Мы довольно терпели!
Хватит!
Идём в арсенал!
Пусть нам споют менестрели
про революций запал!
Эх, а потом – к самой страшной
крепости,
ныне – тюрьме…
Или мы будем, как раньше:
храбрыми только в уме?
12 июля 2015 г.
Рубрика – «ЗМІ про культуру»
Скальди, ваґанти та інші...
Рядки середньовічних поетів в українській інтерпретації
(газета «Україна молода» від 07 липня 2015 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2676/164/93887/
Наталя ТУРАК
Вечір-мандрівка у середньовічні Ісландію, Шотландію та Ірландію провели минулого тижня у київському літературно-меморіальному музеї-квартирі Миколи Бажана. Гостям музею розповідали про середньовічних європейських письменників, а родзинкою вечора була їхня поезія, вперше перекладена українською мовою.
У музейних стінах звучала середньовічна європейська лірика в українських перекладах Олени О’Лір та Ольги Смольницької: мужня поезія скальдів — староісландських дружинних співців (зокрема Еґіля Скаллаґрімссона і Торіра Льодовика). В Норвегії та Ісландії у XI—XIII століттях дуже популярною була поезія скальдів — один iз найоригінальніших видів творчості в усій світовій літературі. Мистецтво складання віршів було популярним. Їх створювали чоловіки і жінки, знатні особи і бонди, імпровізували на бенкетах, на тинзі, в зимові вечори на посиденьках, під час переїздів по морю. Життєлюбні пісні ваґантів — мандрівних поетів та інтелектуалів, що послуговувалися латиною («Сповідь» Архіпоета Кельнського та інші твори зі збірки «Карміна Бурана»), шотландські та ірландські народні балади. «Поезія вагантів — органічна частина середньовічної клерикальної літератури і культури. Водночас вона тісно пов’язана з середньовічною народною сміховою культурою, найвищим проявом якої були карнавальні свята. Як і карнавал, поезія ваґантів творить разом зi світом жорстокої повсякденності особливий, «другий», сміховий світ, що вивернуто на зворотний бік подібністю першого. У цих віршах є їхнє братерство, описується як своєрідний «орден» зi своїм життям. Розміри і строфіка духовних співів використовуються для вихваляння безтурботного життя, веселого проведення часу в шинку за грою в карти, для оспівування достоїнств і чарівності коханої, для викриття жадібності і лицемірства високопоставлених церковників», — розповідають «УМ» організатори вечора. Висміюючи ці та інші вади, ваґанти все ж прагнуть до очищення світу від гріха. На продовження теми — вірші Редьярда Кіплінґа на нордичні й кельтські мотиви. Більшість означених поезій уперше перекладені українською мовою.
Незважаючи на розбіжності двох епох, рими бриніли у голові ще довго після закінчення вечора. Доповнювалась картина легким музичним супроводом, від якого, скомпоновано зi словами, бігали мурахи по шкірі. Музичне наповнення мандрівки — у виконанні Надії Боянівської (бандура) і Василя Лютого (кобза). Провідником маршруту захопливої подорожі став заслужений діяч мистецтв України, режисер Київського театру поезії «Мушля» Сергій Архипчук.
У Києві покажуть виставу «Блокпост Україна» за віршами Бориса Гуменюка
Із сайту http://hromadskeradio.org/2015/07/07-3
7 липня о 18.00 за адресою вул. Алма-Атинська, 109, відбудеться вистава «Блокпост Україна» за віршами Бориса Гуменюка. У студії режисер, художній керівник театру «Дзеркало»
Василь Шандро: Що це за вистава? Та коли і де можна буде переглянути її?
Володимир Петранюк: Відбудеться громадський перегляд вистави «Блокпост Україна» за поезією Бориса Гуменюка. Я довго шукав матеріал, щоб відгукнутись якимсь чином на те, що відбувається на Донбасі. Я боявся братися за перо, тому що не знав, що можна писати. Я не воював в АТО, тому не відчував права писати. Мені підказав матеріал Микола Коханівський, командир батальйону «ОУН». Доторкнувшись до поезії Гуменюка, я був шокований: це був той матеріал, який я шукав. Тільки кров, вибухи і кулі могли зрушити з місця ці правила. Ми почали з поезії робити виставу. У результаті вийшла вистава «Блокпост Україна».
Василь Шандро: Це певний метафоричний хід такий?
Володимир Петранюк: Блокпост став символом нашої боротьби. Слово мало уживане до цих подій, так само як і це паскудне слово АТО, яке мене дратує. Блокпост — символ того, що ми знаходимось на Рубіконі. Багато сторіч Україна є блокпостом: між варварами і Європою.
Василь Шандро: Чи відчували ви небезпеку у тому, аби не використовувати затягані прийоми із радянських вистав про війну?
Володимир Петранюк: Це спокуса. Якби адміністрація замовила, то я б мабуть і втрапив би до цієї пастки. А так це був рух моєї душі, наших спільних бажань і болі, то я опирався спокусі. Я маю досвід, але я старався забути його. Я шукав давні наші традиції. Я їх шукав в наших піснях і думах, кобзарських думах. Ми знайшли спільний образ із художницею Валентиною Кузьмічовою. Червоне і чорне. Червоне, то любов, а чорне, то журба. Це і є образ нашої вистави. І величезний рушник, розшитий хрестами. У повному сенсі слова «хрестами», червоними і чорними.
Василь Шандро: Чи буде автор на допрем’єрному показі?
Володимир Петранюк: Обіцяв. Я запрошую слухачів. Платити за вхід не треба. За адресою вул. Алма-Атинська 109, Центр культури та мистецтв Дніпровського району. 0 18.00.
Василь Шандро: Театр поза політикою. Але те, що ми маємо, це результат того, що ми нікуди не влазили. Ви погодитесь з цим?
Володимир Петранюк: До певної міри. Є моральні речі, які перемішуються з розумінням політики. Наприклад, національна зорієнтованість. Це політична складова чи моральний обов’язок? Бог і Україна понад усе – це політичне гасло чи моральне? Мені здається, це духовні гасла. Якщо деякі партії використовують це для свого піару, то це не значить, що це політика.
Василь Шандро: А хто варвари в Україні: працівники прокуратури, які говорять українською чи рівненські добувачі бурштину? Чи не вони наш найбільший ворог?
Володимир Петранюк: Це малоросійство. Нищення землі та збагачення за рахунок руйнування свого краю – це малоросійство. Немає значення якою мовою людина розмовляє. Ця розмова зараз не на часі. Людина по своїх ділах оцінюється, як сказано у Біблії. І прокурори, і бурштинові крадії це мої особисті вороги. Вони більші вороги, ніж ті, які зараз з нами воюють. Мені зрадники в уряді гірші, ніж найстрашніший сепаратист. Тому що вони тут, як вампіри. Це малороси. Це виродки нашого роду. Це відповідь на запитання. Вони гірші за сепаратистів та російських окупантів.
Анастасія Багаліка: Чи важко пояснити людям, які не були на війні, війну мовою вистави?
Володимир Петранюк: Важко. Але якщо ти знайшов той золотий ключ, яким відкривається скриня, то глядач твій. Мені сказали в Сєверодонецьку дівчата з управління культури і заступниця губернатора, що якщо б наш театр їздив регулярно всі роки, то, можливо, у нас не було б війни.
Василь Шандро: Ви для себе зруйнували стереотипи про український Схід, які панують?
Володимир Петранюк: Зруйнував. Я думав, що їду на зворотній бік місяця. А там виявились нормальні люди, як у мене на Русанівці, які говорять українською мовою та суржиком.
Василь Шандро: Чи даєте ви якісь відповіді своєю виставою?
Володимир Петранюк: Я не даю гоїтися рані. Люди вже ходять по гламурних нічних клубах, ніби нічого не відбувається, а зараз під час, так званого, Мінського миру все одно вбивають. Наша вистава присвячена Василю Кіндрацькому, який загинув під час перемир’я . Відповідь полягає у тому, що не можна бути байдужим, що не можна зачинятися в маленькій хатині.
Василь Шандро: Михайло Слабошпицький, літературознавець, сказав, що це поезія, яка межує з брутальністю. Це виняток для української літератури поки що.
Володимир Петранюк: Завдяки поетиці, згладжується брутальність Гуменюка. Але ця брутальність – це біль. Коли в тебе забирають вишиванку і виривають серце, то який ти мусиш бути? Українці і так досить лагідні. Нас обзивали «бандерівцями» та «бандюками», а ми все сподівалися, що це жарт.
Пропоную вірш Бориса Гуменюка. Упорядник
* * *
Ми лежали в холодній землі
Ми сто років сиділи у схроні
Я пропав би в цій повній імлі
Якби не твої долоні
Ми забули свої голоси
Ми ставали схожі на тишу
Я що ночі у бога просив
Щоб мене не залишив
Ми були глухі і німі
Якби не твої губи
Які у цій повній пітьмі
Шепотіли мені «любий»
Я дивився в очі землі
В її чорне люстерце
Я вже бачив там свою смерть
Якби не твоє серце
Ми лежали на вогкому дні
Нас їли наші могили
Ти крізь ніч озивалась мені
Говорила мені "милий"
Ми довго сиділи в землі
Ми втратили очі
Ми спали на битому склі
Вічного дня як ночі
Ми вийшли зі своїх могил
Ми розправили крила (плечі)
Ми потужним помахом крил
Залишили свої могили (повертаємось в гнізда лелечі)
Ми вийшли зі своїх темниць
Ми хочемо сонця і волі
Ми кажемо вам усім:
Доволі доволі доволі!
Літо 2014р. Маріуполь, Азов.