Бюлетень №26 (564) - 2019 рік
Новини одним рядком.
29 червня – “Конотопська битва”: 360-річчя перемоги козаків і кримських татар над московітами (Шаповалівка-Конотоп)
30 червня - 3-6 липня – мистецький фестиваль «ART ПАНОРАМА» у Білій Церкві за участі поетів-бардів
30 червня – концерт бандуристки Катерини Трачук і піаністки О.Погодіної, Львів, вул.. Котлярська, 8, кав’ярня «Штука»
5-7 липня – фестиваль нескореної Nації Холодний яр 2019, Суботів на Черкащині
5-7 липня – VІІІ фестиваль авторської пісні "На Голубых озерах", с. Олешня, Ріпкінського району, Чернігівської обл.
8 липня – день народження Олега Ольжича (Кандиби), українського поета, громадського діяча (роки життя:1907-1944)
Іван Малкович
Конотоп
Знову коні палають в степу,
гриви зфашкують раптом,
і грімкоче глухе туп-тупу
Трахтемирівським трактом.
З грив на гриви стрибає вогонь –
сто пожеж чвалом скаче.
Пішаницею їм удогонь
понад степом хтось плаче:
“Боже! – чути волання крізь дим, –
я не прошу потопу,
лиш дозволь моїм коням гнідим
досягти Конотопу…”
Олекса Стефанович
Олегові Ольжичу
Перед силою сил
Став як і кожен:
«Ольжич єси?»
–– Так, Боже.
«Одведи.
Знаєш, куди»
Підійшов до тебе, як брат,
Тільки крилат
І не вдягнеш у кров.
І повів на сповиту у гуд
Багряную хмару,
Де чекали лави з-під Крут
І Базару.
Сайт https://www.facebook.com/pg/atofest/posts/
Пісні, народжені в АТО поделился(-ась) публикацией.
Восени 2019 року, в Карпатах, Благодійна організація «Творча Криївка» відкриває літературну резиденцію для воїнів-ветеранів війни та діючих військовослужбовців та добровольців.
Запрошують майбутніх українських Ремарків і Гемінгвеїв реалізувати свої літературні таланти в умовах, найкращих для розкриття власного творчого потенціалу та знайомства з власними можливостями– в колі однодумців та відомих українських письменників, чиї лекції допоможуть удосконалити унікальний стиль кожного учасника.
Не зволікайте - приєднуйтесь до творчої військової спільноти.
До 1 серпня триває конкурсний відбір її учасників, бажаючі можуть заповнити анкету ось тут:
https://docs.google.com/…/1qt4ryb22FbQv3XjBJtmpaZ…/viewform…
Для реалізації проекту потрібні кошти.
Кампанія по збору триватиме до 5 серпня, підтримати проект фінансово можна за посиланням:
Сайт https://www.poglyad.tv/u-bilij-tserkvi-vidbudetsya-mystetskyj-festyval-art-panorama-programa-festyvalyu/
У Білій Церкві відбудеться мистецький фестиваль «ART ПАНОРАМА»
(програма фестивалю)
Олександр Чернишенко 26.06.2019
Відповідне рішення за поданням відділу культури і туризму міської ради затвердили члени Білоцерківського міськвиконкому. Про це повідомили у Білоцерківській міській раді.
Фестиваль відбудеться у Білій Церкві з 30 червня по 6 липня 2019 року. Заходи розважальної програми розділені на 4 напрямки: музика (виступи ансамблів та гуртів), театр «Лялька-фест», Art-толока (виставки-продаж книжкової продукції, декоративно-ужиткового мистецтва, майстер класи) та Talk-майдан (прес-конференція та зустрічі письменників міста та області). У рамках фестивалю буде проводитися святкування Івана Купала.
Перший мистецький фестиваль «ART ПАНОРАМА» об’єднає різні жанри і різні види мистецтва в Білій Церкві: рок-, поп-, фолк- та неймовірна класична музика, книжковий форум, літературний лекторій, майстер-класи народних ремесел, дитячі лялькові театрі, різноманітні перфоменси та аутентичні обряди.
Були визначені також місця проведення заходів під час фестивалю: територія на Торговій площі, вул. Леся Курбаса, територія комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка», центральний пляж, приміщення комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківський будинок органної та камерної музики», комунальний заклад Київської обласної ради «Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. Саксаганського».
Програма фестивалю:
МУЗИКА. ГРАНДИ МИСТЕЦТВА
Open Air. Сцена біля БРУМу
30 червня
До Дня молоді
21:00 Проект LETAY
4 липня КОРДОНИ НАШІ ВКАЖЕ ПІСНЯ
19:00 Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України
та комбат Маруся – Руслана Лоцман
20:00 Тарас Компаніченко та гурт “Хорея козацька”
20.30 Гурт LUIKU
21:00 Рок-гурт року БEZ ОБМЕЖЕНЬ
5 липня ХВИЛЮ ТРИМАЙ!
19:00 Dudu Band
19:30 Uлія Лорd
20:00 Рок-гурт YURCASH
20:30 ManSound
21:00 Рок-гурт СКАЙ
Класика для всіх. Органний зал
3 липня
18:00 ВІД БАХА ДО БІТЛЗ
Київський квартет саксофоністів у складі:
Юрій Василевич /сопрано-саксофон/
Михайло Мимрик /альт-саксофон/
Олександр Москоленко /тенор-саксофон/
Сергій Гданський /баритон-саксофон/
та
Сергій Хмельов /перкусія/
В’ячеслав Полянський /фортепіано/
4 липня 18:00 ПРОГУЛЯНКА & ЗАГУБЛЕНЕ ТАНГО
Назарій Пилатюк /скрипка/
Антон Сапіга /гітара/
Дмитро Таванець /фортепіано/
у супроводі Ансамблю класичної музики ім.Б.Лятошинського,
диригент – Богдан Пліш
5 липня 18:00 НАВКОЛО СВІТУ ЗА 80 ХВИЛИН
Квартет баяністів ім.М.І.Різоля у складі:
Олексій Коломоєць /І баян/
Олег Шиян /ІІ баян/
Ігор Саєнко /баян-баритон/
Роман Молоченко /баян-контрабас/
На Івана Купала. Центральний пляж.
6 липня 17:00 Дитяча концертно-ігрова програма
18:30 У НІЧ НА КУПАЛА
Зірки української естради Анжеліка Рудницька, Ілларія, Кіра Мазур, Марія Кононова, Джонич / гурт GG “ГуляйГород”, фольк-гурт “Рожаниця”
Обряд прикрашання купальського дерева / Купальські хороводи / Дефіле у вінках від Надії Козаченко / Купання Марени / Запалення Купальського вогнища
ТЕАТР. ЛЯЛЬКА-ФЕСТ
Обласний музично-драматичний театр імені П.К.Саксаганського
4 липня 10:00 ЗОЛОТЕ КУРЧА
12:00 ЯЗИКАТА ХВЕСЯ
Житомирський академічний обласний театр ляльок
5 липня 10:00 КАЗКА З ЧАРІВНОЇ СКРИНІ
12:00 ЗЛИДНІ
Рівненський академічний обласний театр ляльок
6 липня 10:00 ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК
12:00 ЖИРАФА І НОСОРІГ, АБО ЧАРОДІЙ МАРАБУ
Херсонський академічний обласний театр ляльок
ART-ТОЛОКА
Open Air. Парк ім.Т.Шевченка
4 – 6 липня 10:00 – 18.00 Письменники Білої Церкви та Київщини / Дитяча та юнацька література / Краєзнавча література / “Час змін інформ” / видавництво Сергія Пантюка / видавництво Івана Андрусяка / “Український пріоритет” Володимира Шовкошитного / “Ярославів Вал” Михайла Слабошпицького / видавництво “Рік” газета «День» / видавництво Старого Лева / видавництва “Апріорі”, “Тера Інкогніта”, “Свічадо”, “Піраміда”, “Коло”, “Тріада +”, “Астролябія”, “Урбіно”, “Літопис” / видавництво Івана Андрусяка “Фонтан казок”.
Мальовані тарелі. Сергій Денисенко / Кераміка, скульптура. Леся Денисенко / Писанкарство. Леся Турукіна / Петриківський розпис. Лариса Мансурова / Вироби з кукурудзи. Олена Рущак / Опішнянська кераміка. Юрій Пошивайло/
Вироби з соломи. Ірина Білай / Вироби ковалів / Яворівська іграшка. Галина Шумило / Хусткування. Віра Олеш, Оля Береза / Повстяні вироби. Ніна Безп’ята / Виставка етноодягу. Євгенія Коцур / Лялька – мотанка. Ганна Москаленко / Бодіарт. Романна Федорів
Майстер-класи:
Витинанки. Світлана Рак / Малювання на склі. Володимир Рак
Безпрограшна книжкова лоторея. Олександр Брацлавець
TOLK-МАЙДАН
Open Air. Парк ім.Т.Шевченка. Сцена на фонтані
4 липня 11:00 Відкриття, прес-конференція
11:30 Письменники Білої Церкви та Київщини
До 100-річчя Віктора Міняйла / Особливості нового мовного правопису / 72 окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців в літературі / Фонд Павла Глазового. Модератор – Анатолій Гай
13:30 Світ книжкової мініатюри. Зібрання Юрія Кривенди
14:00 Краєзнавча література. Олександр Пшонківський
14:30 Нове прочитання «Енеїди» Котляревського. Микола Кульчицький
15:00 Творчість Анастасії Рак і школа народного живопису Володимир Рак
15:30 Книга – український пріоритет. Володимир Шовкошитний
16:00 Поезія війни і любові. «Рядки з передової». Сергій Пантюк
16:30 Як написати жіночий роман, який би читали чоловіки? Юлія Матту
17:00 Літ-угрупування 90-х. Іван Андрусяк
17:30 Білоцерківська література від Другої світової до сьогодення. Володимир Іванців, літ-студія «Заспів». Модератор Кость Климчук
18:15 Нові слова в старому місті. Молодіжне літ-об’єднання «Зухвалі романтики». Модератор Кость Климчук
19:00 Біла Церква – місто музики й митців. Кость Мордатенко, Олександр Дмитренко.
5 липня 11:00 Брифінг модераторів книжкової толоки. Любов Хомчак і Людмила Зіневич
11:30 Кожна дитина – художник. Катерина Немира / Презентація музичного альбому «Пальчики». Галина Гущак-Міколяш
12:00 Січові стрільці в культурному й духовному вимірі українців. Петро Шкраб’юк, Дмитро Білий
12:30 Тайнопис вишивки. Марія Чумарна
13:00 Поетичний калейдоскоп. Галина Фесюк, Мар’яна Сало, Світлана Ковальчук, Дзвенислава Чабан-Леус, Олесь Дяк
13:45 Кожне сільце має своє слівце. Людмила Зіневич / Портрет українця: ментальний вимір. Тамара Андрійчук
14:15 Український народний живопис у ХХ сторіччі. Володимир Рак
14:45 Жінка – відьма: гендерні аспекти магічних уявлень українців. Оксана Терещенко
15:15 Чернігівська літературно-музична візитівка. Модератор Ганна Арсенич-Баран.
15:45 Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець. Наталя Коцюбинська
16:15 Мазепа й Білоцерківщина. Сергій Павленко
16:45 Українське козацтво в історії України та Європи. Сергій Леп’явко
17:15 Слово на сторожі України. Зеновій Суходуб
17:30 Поети-барди Марічка Гев та Олександр Смик. Модератор Галина Фесюк
6 липня 11:00 Світ дитячої поезії. Мирослава Милян-Данилевська, Любов Відута, Люба Пікас, Галина Гущак – Міколяш
11:30 Знайомство з явищем і книгою. Батяр зі Львова – Андрій Аркан / Я і мій Дон Жуан – Марія Ткачівська
12:00 Виховання гідності й самоповаги – родинна педагогіка. Марія Чумарна
12:30 Від вигадки до успіху: презентація проекту «Перодактиль». Ірина Кузьменко
13:00 Сміх – то наше всьо. Письменники-гумористи Оксана Карнага, Іван Гентош, Ігор Борщик, Василь Лило
13:30 Слово на захист любові. Зоряна Кіндратишин, Ольга Романишин, Марія Пак, Ольга Береза, Марічка Васько, Світлана Левицька, Василь Щерб’юк
14:15 Приватна колекція Василя Габора
14:45 Простір свободи й відповідальності. Зеновій Суходуб, Петро Шкрабюк, Юлія Курташ-Карп, Лана Перлулайнен
15:15 Поетичнй релакс. Мистецька спілка «Або»: Галина Ясніцька, Ксенія Чикунова, Андре Ільїн, Денис Прокидянчик
15:45 Читання як елітарний процес. Оксана Кришталева, Остап Осмир, Кость Мордатенко. Модератор Тетяна Пилипець.
16:30 Що нового в новому правописі. Микола Зубков
17:15 Час. Люди. Долі. Надія Мориквас, Марія Ткачівська, Оксана Лозова, Галина Фесюк
17:45 Образ жінки в сучасній українській літературі. Людмила Когут, Катерина Немира, Люда Пуляєва
18:15 Усе на світі – таїна. Поетичне прощання
Організатор – Національна спілка композиторів України за сприяння міністерства культури України та Білоцерківської міської ради.
Вхід на всі заходи абсолютно вільний і безкоштовний.
Сайт http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2296
Положение
VІІI Международного фестиваля авторской песни "На Голубых озерах"
5,6,7 июля 2019 года в с. Олешня, Репкинского района, Черниговской области.
Организатор фестиваля "Благотворительный фонд им.Софии Русовой"
Задачи фестиваля
VІІI Международный фестиваль на "Голубых озерах" проводится с целью развития, популяризации и пропаганды лучших достижений в жанре авторской песни, сохранения и развития традиций, выявления и поддержки одаренной творческой молодежи; эстетического и культурного воспитания молодежи, повышения профессионального мастерства любительских коллективов и отдельных исполнителей; расширения культурных связей и обмена опытом работы между участниками из разных стран. Основным заданием фестивалю является привлечение молодежи к песенному и поэтическому творчеству, пропаганда здорового образа жизни.
Основные положения
В фестивале участвуют авторы - исполнители, самодеятельные композиторы, поэты, любительские коллективы, представители любительских объединений и клубов, исполнители, которые работают в жанре авторской песни. До участия в конкурсе приглашаются все желающие(без возрастных ограничений). Конкурсанты участвуют в творческих мастерских. Выбор творческой мастерской осуществляется участниками конкурса самостоятельно. Каждый участник может участвовать в конкурсе только в одной номинации. Участие в 2-х номинациях только по решению жюри. В конкурсных выступлениях не позволяется использование фонограмм и электронно-музыкальных инструментов.
Конкурсные выступления участников происходят в следующих номинациях:
- автор-исполнитель(автор текстов и музыки)
- лучший исполнитель(исполнитель песен и музыки других авторов)
- авторская поэзия( поэт - исполнитель)
- коллективные исполнения: дуэты, трио, группы(конкурсанты, которые являются авторами слов и музыки, или лишь музыки)
Награждение. Лауреаты фестиваля награждаются дипломами и подарками. Предусмотрен главный приз - Гран-при.
Порядок представления документов
I этап - отборочный.
Для участия в фестивале необходимо подать заявку на адрес оргкомитета до 27 июня 2018 г.:
-анкета-заявка: https://drive.google.com/open?id=1nHcBjVp9ZiVUMDEg_FdAviqAQO2EVFjE
Адрес для подачи заявок : е-mail: annanich@ukr.net
Контактный телефон:
(093) 119-16-47 – Анна, исполнительный директор
(093) 912-51-11 Иван, директор фестиваля
сайт: ozera.cn.ua, rusova.at.ua
Условия пребывания
Фестиваль не является коммерческим. Вступительные взносы не предусмотрены. Финансовое обеспечение фестиваля осуществляется за счет источников не запрещенных действующим законодательством.
Проезд участников за счет отправляющей стороны или за собственный счет. Для участников фестиваля, друзей и гостей отведено место на берегу большого Голубого озера для размещения палаточного городка. Палаточный городок находится на территории проведения фестиваля в охраняемой, огражденной территории, обустроенной освещением, питьевой водой, местом для организованного питания, дровами, специально отведенными местами для костра, туалетами, контейнерами для мусора, автостоянкой для транспорта..
Организационный комитет может предоставить в аренду необходимо туристическое снаряжение и домики для проживания (за предыдущей договоренностью и заявкой). Ознакомится с более детальной информацией и прайс-листом на дополнительные услуги вы можете на сайте ozera.cn.ua
На территории палаточного городка для участников и гостей будут работать пункты питания, ресторан, гриль-бар, летнее кафе. На территории проведения фестиваля работает только мобильный оператор "Лайф"
Сроки и место проведения фестиваля :
Данный фестиваль проводится раз в году в первые выходные июля. VIIІ международный фестиваль состоится 5-7 июля 2019 года в с. Олешня, Репкинского района, Черниговской области. Фестиваль проводится в живописной местности, в туристическом комплексе Голубые озера - уникального места отдыха, известных чистотой и целебной силой воды, окруженным хвойным лесом (60 км от г. Чернигов, 60 км. от г. Гомель)
05.07 в 18.00 от Красной площади (драмтеатр) будет отправляться автобус для участников и гостей фестиваля к месту проведения мероприятия.
Доехать к месту проведения фестиваля также можно следующим путем
Чернигов - Горностаївка(к станции Грибова Рудня) каждый день в 8:24 и 21:28
Программа проведения VІII Международного фестиваля авторской песни на "Голубых озерах".
5 июля
с 09.00 до 20.00 - Заезд, регистрация и размещение участников и гостей фестиваля в лагере.
17.00 -18.00- Организационное совещание.
20.00- Церемония торжественного открытия. Выступления учасников и гостей фестиваля.
23.00 – Концертно-танцевальная программа посвященная VІII международному фестивалю авторской песни и празднику «Ивана Купала» на Голубых озерах
6 июля
11.00-13.00- Творческие мастерские(прослушивание конкурсантов), мастер-классы.
13.00-14.00 - Обед.
15.00-17.00- Творческие мастерские
17.00-18.00- Подведение итогов творческих мастерских
18.30-20.00- Конкурсные выступления участников фестиваля по номинациям.
20.00-22.00- Церемония награждения. Гала – концерт лауреатов и гостей фестиваля
22.00-23.00- Театрализованная фольклорная программа "Купальская ночь на Голубых озерах".
23.00 - Песни у костра.
7 июля
10.00 – 11.00 – Экскурсия в усадьбу Софии Русовой, с посещением музея и усыпальницы родителей Софии в которой находиться чудотворная икона Смоленской Божией матери
11.00- 13.00 - Выступление бардов блоками
13.00-14.00 - Активный отдых. Проведение туристических и спортивных соревнований.
14.00-15.00-Обед
Активный отдых.
Разъезд участников по желанию.
Оргкомитет
Сайт https://www.facebook.com/events/889841654688749/
МиСиСоль 2019
Организаторы: Танюша Воронова и еще 2
с 18:00 18 июл. до 14:00 UTC+03 21 июл.
Дениши Скальный Массив
Сайт https://www.facebook.com/groups/misisol/permalink/1157747311091014/
Танюша Воронова
Вспомним историю феста?
Отрывок из статьи к десятилетию фестиваля (автор Bison Bison):
"...1-й Житомирский областной открытый фестиваль авторской песни у костра проходил в рамках туристского слёта и мало чем отличался от конкурсов туристской песни на других туристских соревнованиях («Полесская осень», «Мемориал Николая Степаненко», «Экстрим-марафон»…).
НО! Впервые организаторами была построена сцена и места для сидения зрителей. Специально были приглашены известные в Житомире исполнители песен под гитару: Л. Данилюк (Люда Рогузько), С. Колядюк , К. Гулюк (Костя Гай), К. Куликов, З.Мерцедина, С. Солёный, В. Маршалов, а также В. Канюка (Малин), Н. Булат (Коростень), В. Борисяк (Лука) и другие. Ранее (до «Ми-Си-Соль») пели участники и организаторы туристских соревнований – те, кто умел держать в руках гитару, – а все остальные подпевали: кто знал слова песни и даже те, кто их не знал. Теперь пели исполнители, а остальные – в основном слушали.
2-й фестиваль также был привязан к соревнованиям (экстрим-марафону), хотя, как выразились некоторые организаторы «Ми-Си-Соль», «ещё надо разобраться, кто к кому был привязан». Многие участники марафона, судьи, организаторы соревнований участвовали и в фестивале; а барды и их дети, наоборот, принимали активное участие в воскресном конкурсе «Папа, мама, я – туристская семья». Кстати, конкурс этот долго сохранялся на «Ми-Си-Соль», пока не переродился в концерт авторской песни для детей в последний день фестиваля.
Впервые обособлено, так сказать, независимо, «сам по себе», состоялся лишь 3-й Житомирский областной открытый фестиваль авторской песни у костра в 2004 году. Проходил он в неблагоприятных погодных условиях: под проливным дождём с градом. Градины, величиной с фасолину, били стёкла в автомобилях. «Спонсорський узвіз» превратился в мутный поток воды, редко кому удавалось спуститься вниз, удержавшись на ногах. Большинство тех, кто пытался спуститься по нему, падали и съезжали вперёд ногами прямо в «командирскую палатку», которую заливало как сверху, так и снизу. Именно после 2004-го года секретариат фестиваля перенесли подальше, за кухню, там, где и нам, и гостям фестиваля привычно видеть его сейчас.
Эти три года, на наш взгляд, следует отнести к периоду становления, когда совершенствовалась организация «Ми-Си-Соль», формировался костяк команды: мы учились на своих ошибках, но, как признаются теперь организаторы, в основном «варились в собственном соку». Состав участников фестиваля ограничивался преимущественно житомирскими авторами (плюс обычно два-три представителя области и ещё двух-трёх – из других городов).
«Крёстными родителями» нашего «Ми-Си-Соль» смело можно назвать Марину и Николая Реу из Москвы. Большую помощь в становлении фестиваля оказали Татьяна Новгородова (Шляконова) и Георгий Жуков, Александр Ходаковский и Алексей «Бизон» (Житомир), Вадим Волков (Ровно), Владимир Гамма и Игорь Завгородний (Новоград-Волынский), многие туристы из Коростеня.
Для дальнейшего развития фестиваля необходим был какой-то толчок.
Таким толчком, можно сказать, внешним стимулом, послужили, с одной стороны, поездки организаторов «Ми-Си-Соль» на другие фестивали: «Звуки поэзии» (Винница, 2004), «Лесная фиеста» (Боярка, 2005) и «Славутич» (2005). Участие в них позволило не только набраться опыта, но и оценить мероприятие взглядом участников и зрителей. С другой стороны, развитию процесса благоприятствовало участие в нём «гостей фестиваля» – известных исполнителей бардовской песни, организаторов клубов авторской песни и песенных фестивалей из других городов: Ровно, Винницы, Москвы, Кишинёва, Чернигова, Воронежа, Черновцов, Киева, Минска, Харькова, Симферополя.....
Сайт https://uk-ua.facebook.com/groups/OdessaBardSongs/permalink/674868042948770/
II Фестиваль авторской песни «Нота», проходящий в Одессе с. Красносёлка на территории респарка «Академия отдыха» собрал около 150 участников из 17 населённых пунктов Украины. Были представлены города:
Днепр, Доброслав Одесской обл., Запорожье, Киев, Луганск-Львов, Мукачево, Николаев, Одесса, Полтава, Сумы, Ужгород, Харьков, Херсон, Хуст Закарпатской обл., Черновцы, Черкассы, Черноморск.
31 мая после открытия фестиваля прошел концерт Мастеров и Гостей фестиваля, - Мастера фестиваля: трио «Акварель» (г.Днепр) - Славинская Виктория, Бережная Ольга, Бережной Максим, Чайка Юрий (Харьков), Ворох Александр (Одесса), Ланда Вадим (Одесса), Морозовская Ирина (Одесса), Легонькова Ирина (Харьков), Галахова Оксана (Сумы), Фурсов Михаил (Одесса), Артёменко Ольга (Одесса), Лесовикова Ольга (Одесса).
Гости фестиваля: Ворожейкин Антон (Харьков), Пятаева Ольга (Хуст), Деменчук Игорь (Черновцы), группа «Рок-н-ролл на поляне» Ищук Алексей, Кобец Николай (Киев), Кошутский Юрий (Киев), Мостовая Любовь (Одесса), Нестеров Сергей (Одесса), Никитченко Сергей (Одесса).
Затем в уютной обстановке состоялся неформальный концерт у костра «Спел две три песни...» (гитара по кругу).
1 июня не протяжении всего дня работали творческие мастерские, где авторы, исполнители, поэты могли пообщаться с Мастерами, получить советы. По итогам работы мастерских вечером состоялся концерт «Если звёзды зажигаются, значит это кому-нибудь нужно...»
В концерте приняли участие:
поэты: Карраско-Касьяненко Наталья (Одесса), Домущи Генриетта (Одесса), Сорокина Анастасия (Днепр), Герасимова Елена (Днепр), Потеряйко Наталья (Одесса);
авторы: Вадюла Олег (Одесса), Мостовая Любовь (Одесса), Кузнецов Алексей (Одесса), Демчуков Анатолий (Одесса), Кошутский Юрий (Киев), Максименко Юрий (Николаев), Зацепина Наталья (Киев), Луцык Константин (Черкассы), Безушко Яна (Одесса);
композиторы: Коваленко Оксана (Мукачево);
исполнители: Головань Марина (Киев), Толмачева Лидия (Днепр), Скибицкая Жанна (Одесса), а также Мастера фестиваля.
Параллельно с мастерскими на протяжении дня работала сцена «Бард-эстафета» - минисольные концерты, где авторы, исполнители, поэты могли поделиться своим творчеством со зрителями.
А также в этот день прошли дискуссия на тему: «Давай с тобой поговорим...» - разговор о социальном значении авторской песни, ведущий беседы был Юрий Чайка;
мастер-класс «Гитарное мастерство», ведущий Бережной Максим (преподаватель гитары), мастер-класс по вокалу, ведущая Галахова Оксана.
Также ко дню защиты детей в этот день состоялся замечательный концерт «Все мы родом из детства», открыли этот концерт дети, которые вместе с руководителем детской площади — Ириной Кравчиной, подготовили и исполнили песни, а подхватили эстафету у детей трио «Акварель».
Фестивальный день завершил концерт-чайхана «Одесские истории».
В рамках фестиваля был проведен фотоконкурс «Я не уставая фотографирую эту жизнь...»
В фотоконкурсе приняли участие 19 человек не только из Украины, а и США (Нью-Йорк), Германия (Бохум, Дюссельдорф), Израиль (Хайфа).
Изюминкой фестиваля было подведение итогов фотоконкурса, где были показаны все фотоработы участников, а также представлены фотоработы победителей.
2 июня состоялся концерт «Забытых песен отголоски».
Заключительным концертом фестиваля был концерт, посвященный 85-летию Юрия Визбора «Нас исполняют судьбы, как по нотам...» и закрытие фестиваля.
Также на фестивале работала «Детская площадка, была организована выставка детских рисунков, где дети рисовали песни, и работал «Музыкальный киоск», где все желающие могли приобрести диски, книги, сборники бардов.
Київ – сайт http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245494415
Фестивальна феєрія "Пісенного драйву 2019"
25.06.2019
20–23 червня у «фортеці біля моря» — м. Очаків на Відкритий фестиваль пісенної творчості зібралися найкращі аматорські голоси України. Як це було та хто став переможцем — далі.
Організатори та мета заходу
Уже вп’яте організаторами Відкритого фестивалю пісенної творчості «Пісенний драйв» є Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.
Захід спрямований на розвиток і популяризацію вокального мистецтва, відкриття нових імен талановитих виконавців, композиторів і поетів, підвищення виконавської майстерності конкурсантів та сприяння творчій самореалізації, збагаченню репертуару, обміну досвідом.
Про учасників
У цьому пісенному вернісажі взяли участь понад 70 учасників (А це понад 500 співаків і музикантів!). Діти і дорослі змагалися та виборювали призові місця, відкривали у фестивальній галактиці нові таланти та імена. Співаки та музиканти представили різні куточки України — 11 областей: Вінницьку, Волинську, Житомирську, Запорізьку, Закарпатську, Кіровоградську, Одеську, Полтавську, Херсонську, Чернігівську і, звичайно, Миколаївську.
Виступали відповідно до вікових категорій та у певних номінаціях:
• «Солісти-вокалісти»;
• «Вокальні ансамблі та гурти»;
• «Вокальні ансамблі. Малі форми»;
• «Фольклорні колективи»;
• «Гурти народних музик та акомпаніатори»;
• «Поети-композитори».
Колорит фестивальних днів
Програма фестивалю, окрім конкурсної програми, була насичена різноманітними заходами. А саме: майстер-класами від членів журі — Тетяни Буркацької, Лідії Остапчук, Ольги Янушкевич та заслуженої артистки естрадного мистецтва України Ірини Зіміної-Яценко; вечорами відпочинку «Вільний мікрофон» за участю Валентини та Олега Сук (Миколаївська область); годинами бардівської та авторської пісні за участю Броніслава Котвицького (Волинська область) і Віктора Коваленка (Миколаївська область); круглими столами за участю членів журі та керівників колективів.
Конкурсанти могли не лише відпочити на березі Чорного моря, а й познайомитися з однодумцями та особисто поспілкуватися з кожним членом журі, аби отримати корисні поради.
І місце
...
Віктор Коваленко, Миколаївська область — номінація «Поети-композитори».
Народний вокальний ансамбль «Любисток», Вінницька область — номінація «Поети-композитори».
Ірина Федорук, м. Вінниця — номінація «Поети-композитори».
Рубрика – «ЗМІ про митців»
Кінорежисер Олександр Денисенко: "У деяких фільмах імена славетних українців
спаплюжено так, ніби ці картини робили диверсанти з РФ"
https://www.umoloda.kiev.ua/number/3474/164/134644/
26.06.2019
Валентина САМЧЕНКО
Досвідчений Олександр Денисенко — режисер красивого і змістовного фільму «Тарас. Повернення», який показує незаштампованого Шевченка і російську жорстокість. Митець стверджує, що його стрічку, за півтора року не випустивши у прокат, просто «поклали на полицю».
Чи не відбувається це тому, що створені іншими за фінансової підтримки Держкіно історичні фільми пан Олександр фахово характеризує: «самодіяльної якості, імена славетних українців спаплюжено так, начебто ці картини робили диверсанти, заслані з РФ у кінематограф України»?
Довіряв лише польському шляхтичу Мацею Мостовському
— Пане Олександре, розкажіть історію фрази Сергія Параджанова, з яким вам пощастило спілкуватися: «Який великий лірик був Тарас Шевченко, а з нього зробили пса на ланцюгу».
— Цю фразу я почув від дружини Сергія Параджанова Світлани Іванівни Щербатюк, котра була поряд із Сергієм Йосиповичем у лікарні до останніх хвилин його життя. Світлана Іванівна та й сам Параджанов добре знали мене, бо я був однокласником їхнього сина Сурена і часто їздив з Суреном і дядьком Сергієм світами, коли вчився у школі. То вони мене брали до Грузії, то до Вірменії. Тому Світлана Іванівна переповіла мені, як завершував свій земний шлях наш великий український кінорежисер. І в останній день, за кілька годин до смерті, так розповідала пані Світлана, Параджанов, що був майже весь час без тями, опритомнів, знову спалахнув, як смолоскип, а він за життя відзначався вмінням горіти, ясніти, розсипатися енергією творення. Так от, Сергій Йосипович прийшов до тями і, долаючи біль, раптом сказав цю фразу: «Яким великим ліриком був Тарас Шевченко, а ми зробили з з нього пса на ланцюгу!»
— Часто останнім часом Шевченка подають епатажним: із шинами, на байку, сучасним супергероєм. У вашому фільмі «Тарас. Повернення» він харизматичний і трохи дивакуватий — в якого закохуються жінки і якому можуть пробачати природню принциповість навіть наділені владою чоловіки. Як виник такий образ?
— Я створював образ Тараса Шевченка з його рефлексій, сенсів, почуттів, які міг віднайти в листах, Щоденнику, спогадах сучасників. Шевченко часто відмовчувався, та й що він міг сказати п’яній російській офіцерні?
З усіх офіцерів у Новопетровському укріпленні він довіряв лише польському шляхтичу Мацею Мостовському, котрий повстав проти царя в 1830-му, потрапив у полон, був розжалуваний у солдати з правом вислуги, засланий до Новопетровського форту, де за двадцять років дослужився до штабс-капітана артилерії. От лиш йому Шевченко і довіряв найбільше. З рештою він мало спілкувався. Він не любив узагалі говорити російською. Це було неприродньо для нього.
А п’яне і жорстоке офіцерство форту зневажав і насміхався з нього. Звідси і замкнутість, бо ж він рядовий, солдат, якого за будь-який непослух чи посмішку можуть запроторити до карцеру, побити чи покарати шпіцрутенами на смерть.
Скеля, яку малював Шевченко, обплутана асфальтовою дорогою і складами сучасного порту
— Органічний у фільмі виконавець головної ролі. Як його знайшли?
— Шукали довго. Був оголошений народний кастинг. Деякі кандидати на роль приїздили самі з різних міст. Деяких ми вибирали, запрошуючи на проби.
І десь за місяць, коли ми вже зовсім зневірилися, що знайдемо Шевченка, і кастинг-директорка пожбурила на стіл стос світлин з усіма акторами-чоловіками від 30 до 50 років, я помітив світлину артиста з Молодого театру, що в Києві, — Бориса Орлова. Вказав на нього пальцем і сказав: «Ось Шевченко!»
— «Тарас. Повернення» — справді красивий фільм. Як обирали локації для зйомок?
— Ми відразу з оператором Олександром Кришталовичем, художником-постановником Ігорем Філіпповим та продюсером Володимиром Філіпповим домовилися, що будемо шукати натуру на Мангистау поряд з містом Форт Шевченко, колишнім Новопетровським укріпленням. Але, звісно, там усе за майже два століття змінилося. Скеля Монах, яку малював Шевченко, вже обплутана асфальтовою дорогою і складами великого порту, який збудували за останні кілька десятків років. Тому ми були змушені шукати натуру далі в пустелі.
Я прив’язував пошук натури до тих кіномізансцен, які збирався втілити в кадрі. Отже, точно знав, чого хотів. Врешті довелося від’їхати від міста Форт Шевченко на добрих 100-200 км. За вимірами пустелі — це добрих 400-600 км. Цивілізованою дорогою. А нам їздити доводилося бездоріжжям, у шалену спеку, в хмарах пилюки. Це важке випробування. Та й сама пустеля — це жахіття, де щокроку на вас чигає чи каракурт, чи скорпіон, чи змія.
— За півтора роки фільм так і не вийшов у прокат. Ви переконуєте, що його Держкіно фактично поклало на полицю. Юридично пропонувати прокатникам й оргкомітетам кінофестивалів може лише компанія-виробник? Ви особисто пробували це робити? Голова Держкіно Пилип Іллєнко переконує: «Держкіно ще 01.11.2018 року передало ліцензію на розповсюдження фільму компанії «ІнсайтМедіа», а також підтвердило готовність фінансово підтримати прокат».
— Зі слів продюсера Володимира Філіппова, Держкіно профінансувало компанію «ІнсайтМедіа» на прокат і показ фільму «Тарас. Повернення» 200000 грн. За такі малі кошти картину можна показати лише в двох-трьох кінотеатрах і зробити дуже бідну зовнішню рекламу. Я вже не кажу про виготовлення трейлерів чи реклами для телебачення, чи про розміщення її на тих же каналах.
Я не є правовласником фільму. За умовами Держкіно, правовласником будь-якого фільму, який фінансує Держкіно, є компанія-виробник, тобто у випадку фільму «Тарас. Повернення» всі авторські немайнові й майнові права і сам фільм з усіма зисками від прокату до кінця існування світу належить одноосібно лише компанії ТОВ «ІнсайтМедіа» Продюсерський центр, генеральним продюсером якого є Володимир Філіппов. Але за півтора роки цією компанією фільм було показано аж 5 разів на громадських переглядах. Жоден фестиваль у світі про цей фільм нічого не знає досі, оскільки «ІнсайтМедіа» на жоден фестиваль фільм «Тарас. Повернення» досі за півтора року не подала.
Про майданові комедії і серйозні жанри
— Періодично виникають кулуарні розмови про те, що треба «дружити» з чиновниками Держкіно, навіть ділитися з ними фінансами, щоб отримати від них лояльність до своїх творів. Вам натякали на таку «дружбу»? Ви оприлюднювали інформацію, що фільм Держкіно прийняло в грудні 2017-го згідно з актом здачі, який вам Держкіно не дало підписати; як режисер-постановник ви не були ознайомлені з кошторисом фільму, вам «ІнсайтМедіа» не давало його.
— Корупція — бридка справа, особливо для митця. Якщо митець в такий спосіб досягає своєї реалізації в кіно, то він не митець. Я лише знімаю фільми, пишу сценарії, прозу, п’єси. Мене цікавить тільки художнє і духовне. Тому я не знаю про факти корупції в Держкіно.
Я можу лише сказати, що деякі сценарії, що виграють пітчинги Держкіно, дуже посередні, і виграються вони переважно одними і тими ж великими продакшнами. Себто, якщо взяти результати пітчингів і порахувати, скільки грошей пішло на ту чи іншу кінокомпанію, які у нас у свій час виникали як продуценти російських серіалів, то можна побачити чітку тенденцію, що щороку отримують одні й ті ж саме такі великі кінокомпанії. Себто, Держкіно, з одного боку, забороняє російські серіали, а з іншого — тим компаніям, які ці серіали роблять або є дочірніми підприємствами таких компаній, виділяє державні багатомільйонні кошти на продукування фільмів. Причім, Держкіно традиційно живить компанії новими коштами на нові фільми, не прийнявши фільми попередні і не бачачи, а що ж та чи інша компанія зняла за бюджетні 20-30 млн грн, які Держкіно дало їй на попередній фільм.
Більше того, Держкіно влаштовує щопітчингу принизливий іспит режисерам і сценаристам, ставлячи перед ними вимоги, щоб вони вдесяте довели, що мають вищу освіту в галузі кіно, а з продюсерів навіть папірця за 4 класи початкової освіти не просять.
Що ж до непрозорості діяльності Держкіно, то можу підтвердити, що «ІнсайтМедіа» позбавило мене можливості попрацювати над режисерським сценарієм, оскільки в режисерському періоді до роботи над фільмом не були прикріплені ні оператор-постановник, ні супервайзер із комп’ютерної графіки, ні художник із костюмів, ні композитор, ні майстер трюків, ні... — цей список може бути нескінченним. Це, безумовно, було зроблено для того, щоб не було видно витрат на фільм, бо режисерський сценарій є засадничим документом, за яким обраховується кошторис. Відповідно, кошторису фільму я в очі не бачив. Акт здачі фільму за грудень 2017 р., який приймала експертна комісія по ЮУТУБу, себто кожен член комісії десь вдома чи в дорозі (ви можете собі таке уявити?!), передивлявся фільм.
У результаті мені навіть акта прийняття фільму Держкіно не показали, а я ж, як режисер-постановник, неодмінно маю його підписувати. Якщо той акт є, то я не знаю, чий там підпис. Я вважаю це грубим порушенням з юридичної та фільмо-виробничої точки зору. Про що написав рекомендованого листа в Держкіно, Мінкультури та ТОВ «ІнсайтМедіа» Продюсерський центр у грудні 2018 року, на який не отримав логічної відповіді. Держкіно та Мінкультури відписалися, щоб я звертався за поясненнями до «ІнсайтМедіа».
— Ви критично відгукуєтеся про сучасні справді неідеальні фільми, зокрема, про Крути, Петлюру, які фінансувалися Держкіно. Чи не є це причиною того, що не просувають «Тарас. Повернення»?
— Вибачте, я українець і я також глядач, тож хочу бачити на екрані не «прицюцькуватих» персонажів із клеєними бородами і пластмсовими очима з дешевої оперетки, які носять імена великих українців, а серйозних, геніальних персонажів. Це що — антиукраїнська провокація? І якщо на ці фільми держава витрачає по 40 чи 50 млн грн, то ми й маємо побачити на екрані на ці кошти серйозне кіно. А так ці фільми, про які ви говорите, — самодіяльної якості, імена славетних українців спаплюжено так, начебто ці картини робили диверсанти, заслані з РФ у кінематограф України. І чомусь про це всі мовчать, наче перед викинутим на заюрмлену площу чумним трупом. Усі тікають і від відповідей, і з кінотеатрів. Я цього не розумію. А де та комісія, яка такий сценарій приймала і призначала такого режисера? Де Громадська рада при Держкіно? Де Спілка кінематографістів?
Через це у нас і заміщують серйозні й важливі жанри для українського народу майданові комедії. І я б не мав нічого проти наших сучасних комедій на екрані, якщо б розвивалися серйозні історичні, драматичні, трагедійні, романтично-мелодраматичні жанри. А цього немає. То чому я, як громадянин України, патріот і кінематографіст із понад 50-річним стажем, не маю права про це сказати? Я вважаю це своїм обов’язком.
— У березні 2018 року КСД видало ваш роман «Тарас. Повернення», в якому багато сюжетних ліній, сцен і персонажів, що не ввійшли у фільм. На сайті видавництва нині пропонують лише електронний варіант книжки. Чи можна очікувати на додатковий тираж?
— «Тарас. Повернення» — це лише перша частина (доволі скорочена, як і сам фільм) мого роману-трилогії «Три душі, три ворони, три лірники». Перша частина більша втричі за фільм і там є все, що вирізали продюсери або не дали мені зняти. Видавався роман «Клубом Сімейного Дозвілля» під прокат фільму у березні 2018 року. Саме тоді продюсер Філіппов планував початок прокату фільму. Але прокату вже більше року немає і навряд чи буде. Оскільки мій уже давно готовий фільм досі не був поданий компанією-правовласницею «ІнсайтМедіа» на жоден фестиваль, навіть на український, навіть на позаконкурсний показ. Було лише 5 громадських напівзакритих показів у необлаштованих для кінопоказу приміщеннях. І все. Більше фільм не показують продюсери громадськості і не випускають у прокат. Саме тому про продажі роману не може йтися, бо фільм закритий для глядачів. А в 2020-му він буде закритий і для фестивалів за давністю виробництва, бо зданий Держкіно у грудні 2017 року.
— На черговий пітчинг Держкіно ви подаєте сценарій «Страшної Помсти», який написали з класиком української літератури і кіно покійним Іваном Федоровичем Драчем. Про що це кіно? Чому вам погрожують зняти проект із конкурсу?
— Оскільки прем’єри фільму «Тарас. Повернення» не було і серйозні продюсерські компанії не мають можливості побачити фільм, я змушений був податися на пітчинг зі «Страшною Помстою», написаною у співавторстві з Іваном Федоровичем кілька років тому, все з тим самим продюсером В. Філіпповим. Позаяк я постійно порушую питання з прокатом і показом фільму «Тарас. Повернення» українському загалу, це викликає у пана Філіппова роздратування, і він загрожує мені зняти «Страшну Помсту» з пітчингу. На що я йому сказав, щоб він про своє рішення поставив до відома спадкоємців Івана Драча: вдову пані Марію Драч та його доньку Мар’яну. Я ще не цікавився, чи він це зробив. І якщо він так зробить, а Держкіно погодиться з ним і зніме фільм із конкурсу, я матиму право оскаржувати це рішення, оскільки дозволу йому на це не давав.
Тим більше, що ми з Іваном Федоровичем знайшли дуже цікаве драматургічне вирішення вічної історії Миколи Гоголя на екрані. Ми всю фантастичну історію, викладену в Гоголя, де нащадки роду братовбивці козака Петра відбувають страшну помсту, накладену на них Господом Богом, ніби пропустили через взаємини головних героїв: сотника Данила Бурульбаша та його дружини Катерини, котра якраз і є нащадком грішника Петра. Але в фіналі з’ясовується, що й сам її чоловік — сотник Данило є також нащадком, але нащадком козака Івана, якого колись лихий Петро вбив за те, що польський король подарував Іванові половину України, бо він подолав турецького султана. І в нас вийшла дуже напружена психологічно і видовищна історія, а головне — це справжній історико-фентезійний хорор. Такого жанру в Україні ще не було.
У відомої поетки є вірш на тему повернення поета. Упорядник
Ліна Костенко
ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА
Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі –
після таких років такої самоти! –
овацію таку йому зробили друзі! –
коли він увійшов.
І він не зміг іти.
Він прихилився раптом до колони.
Сльоза, чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте… із каторги в салони…
не зразу усміхнеться чоловік…