Новини одним рядком:

24 березня – помер Анатолій Перерва, поет із Харкова (його вірші у повідомленні Антоніни Тимченко)

26 березня – Всеукраїнський арт-проект «Віршень» – український поетично-музичний фестиваль у Здолбунівській бібліотеці

29 березня-3 квітня – фестиваль “Акорди Хортиці” у Запоріжжі

30 березня – Інтерв'ю в ТВОЄ МІСТО - "Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто."

31 березня – бард-кава з Юрієм Гусаруком та Валентиною Захабурою + ВЕСНА, Київ, вул. Басейна, 12, Серф-кафе FreeGen
4 квітня – майстер-клас з писанкарства у Харківському ЛітМузеї

6 квітня – день народження Едуарда Драча, автора пісень із Києва

7 квітня – день народження поета Василя Голобородька, лауреата Шевченківської премії

10 квітня – концерт Георгія Матвіїва, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 57б, Дім освіти та культури «Майстер Клас»

до 10 квітня – прийом заявок на творчий конкурс авторської колискової пісні «Ой ходить сон коло вікон…» в Умані

 

 

 

 

Василь Голобородько

 

ЩО НАПИСАНО МІЖ РЯДКАМИ

 

Пригадай, брате, післявоєнні уроки з каліграфії,

арифметики та української мови,

що тоді писалося на сторінках книжок,

на берегах газет,

між друкованих рядків.

 

Пригадай, брате, як рядки надрукованих літер

і літери кольору розчавлених ягід бузини,

виведених твоєю дитячою рукою,

творили метафори поезії післявоєнного дитинства:

два рядки біжать сторінкою з каліграфії

двома полозками санчат,

один ще новий, бо фарбований у чорну фарбу,

а другий аж сяє небесною блакиттю –

залюбки ти з’їжджаєш, брате, із пагорба стігла

морозним ранком,

коли і ґава – ворона в бобці –

хукає на замерзлі пазурі.

 

Згадай, брате, розв’язану задачу,

поряд із віршем на книжковій сторінці,

яку неписьменна мати сприймала за малюнок ставка:

тільки там берег був синій,

а вода ставкова чорна.

 

Пригадай, брате, як ти вчиш вірша

у темній хаті перед розчиненою грубкою,

що на розгорненій сторінці освітлює жаром

літери, що палають полум’ям,

а посеред кімнати мати рятує меншого брата з ополонки:

посадила над чавуном

зі звареною картоплею “у мундирах”,

накрила ковдрою –

менший брат тихенько хлипає носом,

але голосніше крекче під ковдрою.

 

Пригадай, брате, і розкажи мені, щоб я записав,

а той, хто це прочитає, зрозумів,

що написано між рядками цього вірша.

 

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії

Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net,  bardlit@i.ua

 

Харків – Літературний музей

Квітень у ЛітМузеї

 

Щочетверга (12, 19, 26 квітня), 18.00 — Клуб співу в ЛітМузеї

4 квітня, 17.00 — Майстер-клас з писанкарства

11 квітня, 18.00 — Відкриття вуличної бібліотеки «Книжкова клюмба у ЛітМузеї». Буккросинг

12 квітня, 18.00 — Клуб співу в ЛітМузеї. Співаємо «Христос Воскрес!» українською, арамейською, латинською,  грецькою, турецькою, грузинською, арабською, англійською та французькою мовами

16 квітня, 18.00 — «Великодні традиції: що було першим — кролик чи яйце?»

23 квітня, 18.00 — Програма «Історія книги: від сувою до e-texty»

24 квітня, 15.15 — засідання Харківського історико-філологічного товариства

 

У розкладі можливі зміни, слідкуйте за новинами на нашій сторінці у фб

https://www.facebook.com/litme.ua/?fref=ts, а також на сайті ЛітМузею http://litme.com.ua/

 

Виставки

 «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»

Постійна експозиція Харківського ЛітМузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.

 

Адреса: м. Харків, вул. Багалія, 6 (ст. м. «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова»).

 

Вартість вхідного квитка до музею – 20 грн (для учнів та студентів – 15 грн ),
екскурсії чи інтерактивної програми – 100 грн.

Довідки за телефоном: 057 766 03 60, 050 14 95 818.

 

 

Умань (Черкащина) – сайт http://udpu.org.ua/news.php?readmore=3345

 

ТРИВАЄ ТВОРЧИЙ КОНКУРС АВТОРСЬКОЇ КОЛИСКОВОЇ ПІСНІ

«ОЙ ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН…»

 

Увага! Оголошується творчий конкурс авторської колискової пісні «Ой ходить сон коло вікон…», який проводитиметься в читальному залі №1 бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини з 12 березня по 10 квітня 2018 року в рамках святкування Міжнародного дня сну.

 

Умови конкурсу:

• участь у конкурсі – безкоштовна;

• вік учасників – необмежений;

• учасником може стати будь-який громадянин України, незалежно від місця проживання;

• на конкурс приймаються авторські колискові пісні, які написані лише українською мовою;

• учасник конкурсу може подати лише одну колискову пісню;

• роботи, що не відповідають умовам конкурсу, не розглядаються;

• кожний учасник конкурсу разом із текстом колискової пісні має надіслати інформацію про себе, а саме: ПІП, вік автора, контактний телефон та електронну адресу;

• для участі потрібно написати власну колискову пісню та надіслати її у електронному вигляді на електронну пошту бібліотеки: library@udpu.edu.ua (з підписом «На конкурс»).

 

 

Харків – Антоніна Тимченко

 

Прошу подати до бюлетеню таку інформацію:

 

За два тижні до свого 69-ліття помер на Харківщині відомий український поет, тонкий глибокий лірик і автор чудових  гумористичних віршів Анатолій Перерва.

Перерва Анатолій Антонович (12 квітня 1949 р. – 24 березня 2018 р.) народився в с. Вербівці Балаклійського району Харківської області. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Обирався відповідальним секретарем Харківської обласної письменницької організації. Працював заступником директора з наукової роботи Харківського літературного музею.

Автор поетичних збірок: «Живіть, жита», «Голоси криниць», «Серед білого дня», «На зламі літа», «Соло і голос віщодощів», «Чистий четвер», «Полювання без ліцензії», «Невимовне», «Перевесло слова і сльози», «Небесна ясність».

«Перед дверима хати, якої нема» – так називається розділ останньої з названих книг. Тут, на землі, душа поета вже не має хати, притулку; вона вирушає до небесної ясності, до Господа, лишаючи нам пронизливі вірші:

 

* * *

 

Чорні хмари розхитують хату,

А капуста рипить, наче сніг.

Мою душу журну й пелехату

Усе важче підбити на сміх.

 

Чую маму, живу і здорову,

Що відром за дверима гримить.

Посадити б часник до Покрови

І відчути — коротшає мить!

 

То нічого, що холод знадвору

Входить, наче непроханий гість

Що не чути пташиного хору —

Груба смачно дрівця уже їсть!

 

Мої клени вже відзолотіли.

А ця осінь — найменше із лих.

І тепло розлилося по тілу,

Наче думка про внуків малих.

 

* * *

 

Все, що ми за вік надбали,

Вже, не варте ні гроша.

Цінностей зосталось мало —

Тільки стомлена душа.

 

Час, мов месник лиховісний,

Чуб знімає, наче скальп.

І в ломбард уже не візьмуть

Ветхий наш домашній скарб.

 

Жни, що змолоду посіяв:

Хата, яблуня, сини...

Вкоротити б вік пенсійний

Влітку або восени.

 

Але ж доля править в зиму,

В світі певності катма.

І Чорнобиль Хіросіму,

Мовби маму, обійма.

 

Манну ждав із неба всує —

З неба сіється труха.

Вкотре хату ремонтую.

Жаль, що яблуня всиха...

 

* * *

 

Які вітри! Яка зима — непередбачена і дика!

Після морозу — дощ і твань, і знов — кайдани крижані,

І в небі просвіту нема, і не повернеш Еврідіки,

І душу рвуть чужі слова, неначе зграя кажанів.

Дай, Боже, прихистку усім, хто вірує і не маліє.

Можливо, й справді судний день уже настав чи настає.

Лише б до краю донести важку вагу свого сумління,

Коли смеркають небеса, коли повітря не стає...

 

* * *

 

Впадаю в дитинство, як море впадає в Дніпро,

Впадаю за Вами, буденна моя й празникова.

Іще не списалось моє цибулине перо,

Ще брівки тонкої не стерлась щаслива підкова.

 

Уже павутинка бринить, наче лезо ножа —

Не зранились тільки б! Чи встигнуть загоїти рани.

Можливо, на щастя чужа ви, а, може, — на жаль.

Чужа — як дружина, і, наче коханка, — жадана.

 

Можливо, у серпні, а може, у жовтні скажу:

Ця крапля — остання, і я її всотую радо.

Я вже перед Вами, як скошене жито, лежу.

А ви не жалійте врожаю, що вижив під градом...

 

* * *

 

Дай, Боже, вмерти легко, уві сні,

Мов одпливти у далеч невідому.

Дозвольте безтілесному мені

На себе взяти ваші біль і втому.

 

Все важче промовлятися словам,

І дійсність западає в підсвідомість.

Нехай без мене легше буде вам,

Залишиться мій добрий світ натомість.

 

...І сядуть, як ведеться, за столи

І слухать мене буде їх незмога.

Хтось мовить, мов зітхне: — Не вберегли...

Неначе можна вберегти від Бога.

 

І потім до останньої з осель

Я попливу, мов із гостей — додому.

І тільки десь за тридев’ять земель

Раптово зойкне жінка невідома.

 

* * *

 

Пелюстки обсипаються з віт,

Диха північ морозом на грушу.

Не чіпайте брудними мій світ

І не лізьте із приписом в душу.

 

В хаті нишпорить хижий хазар,

Ліліпутики правлять укази.

Дим із бовдура пихка до хмар,

І собаки валують до сказу.

 

А мені ж іще порати сад,

Вимітати сміття із етеру,

Де ніяк моссовіт і моссад

Не поділять площини і сфери.

 

Втім, яка вже різниця тепер,

Коли цвіт оббивають морози...

І закінчивсь мій Чистий четвер —

Тітка-муза волочить до прози.

 

А морози відступлять колись,

І обпалить натомість засуха...

О, як синьо всміхається вись —

Вічний прихисток нашого духу!

 

https://kharkiv-nspu.org.ua/…/uplo…/2013/11/pererva_2013.pdf

Книга Анатолія Перерви "Небесна ясність"

 

 

Запоріжжя – сайт https://ztv.zp.ua/u-zaporizhzhi-trivaye-festival-akordi-hortitsi/

 

У Запоріжжі триває фестиваль «Акорди Хортиці»

30.03.2018

 

У Запорізькій обласній філармонії вчора ввечері урочистим концертом відкрився заключний етап XVIIІ Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячого та юнацького виконавського мистецтва «Акорди Хортиці». До урочистостей приєдналися директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко, запорізькі артисти та митці.

Як зазначила директор конкурсу-фестивалю Віра Мартиненко, за роки існування конкурсу в ньому взяли участь понад 7 тисяч юних музикантів з Австрії, Вірменії, Грузії, Китаю, Сербії, Чехії, США, Великої Британії, Японії, Литви, а також з усіх куточків України. Кількість учасників конкурсу постійно зростає.

Цього року на фестиваль було подано близько тисячі заявок, з них на заключний етап конкурсу пройшли близько 800 учасників. У фестивалі-конкурсі беруть участь юні музиканти з усієї України, Литви, Білорусі, Великої Британії, Румунії, Італії, Сербії.

Як зазначив Владислав Мороко, мета фестивалю-конкурсу – збагачення культурних здобутків народу України, розвиток культурних зв’язків, духовне збагачення, творчий ріст молодих талантів з різних країн світу, обмін досвідом з питань педагогіки та виконавства.

Творчий марафон розпочався наприкінці січня, коли стартував І (відбірковий) тур конкурсу-фестивалю «Акорди Хортиці». Журі І туру прослухало номінантів з усіх регіонів України, Литви, Англії, Білорусі в номінаціях «Струнні інструменти», «Народні інструменти», «Духові та ударні інструменти», «Сольний спів», «Вокальні ансамблі», «Інструментальні ансамблі», «Фортепіано», «Фортепіанні ансамблі» тощо. Найбільш цікавою та складною виявилася боротьба в унікальній номінації «Соліст з оркестром». Цього року надійшло 124 заявки від конкурсантів, які змагалися за право виступити з академічним симфонічним оркестром Запорізької обласної філармонії. Пощастило 23 молодим виконавцям.

Запорізькі учні шкіл естетичного виховання, як і завжди, активно взяли участь в «Акордах Хортиці». На І тур запорізькі школи надали понад 220 заявок на всі номінації конкурсу. Приблизно 190 учнів запорізьких шкіл успішно пройшли відбір до фіналу конкурсу.

Вже третій рік поспіль володар Гран-прі одержить грошову винагороду у розмірі 10000 грн. Юні таланти отримають нагороди, дипломи, подарунки, заохочувальні призи та почесне право виступити на гала-концерті.

До складу журі цього року увійшли відомі представники музичних кіл, з якими в рамках конкурсу відбудуться творчі зустрічі.

.Запоріжців та гостей міста запрошують на концерти конкурсу-фестивалю «Акорди Хортиці» в концертному залі ім. М. І. Глинки Запорізької обласної філармонії: 31 березня та 2 квітня о 18.00 – виступи конкурсантів у номінації «Соліст з оркестром»; 3 квітня о 13.00 – церемонія нагородження та гала-концерт переможців.

 

 

Луцьк – сайт https://volynonline.com/lutska-z-kontsertom-priyidut-zapalni-muzikanti-z-unikalnoyu-programoyu/

 

До Луцька з концертом приїдуть запальні музиканти з унікальною програмою

 

З нагоди Великодня торгово-розважальний центр “ПортCity” дарує неймовірний концерт для постійних відвідувачів. «Шпилясті кобзарі» виступлять 13 квітня на арені розваг “GeneratorCity”.

Про це повідомляє прес-служба ТРЦ “ПортCity”.

До Луцька з концертом приїздять запальні музиканти з унікальною програмою. «Шпилясті кобзарі» – гурт з шести бандуристів. На автентичних інструментах вони виконують кавери на відомі зарубіжні та українські хіти.

У Луцьку вони виступлять 13 квітня о 19:00 на арені розваг “GeneratorCity”. Вхід – вільний.

 

 

Дніпропетровщина - сайт http://www.mis.dp.ua/news/tag/%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96

 

Кам’янчан запрошують взяти участь у конкурсі поезії та авторської пісні

 

2018 рік у Дніпропетровській області оголошено роком державної мови. У зв’язку з цим за ініціативою комунального підприємства «Центр народної творчості «Дивокрай» Дніпропетровської обласної ради» оголошено конкурс поезії та авторської пісні «Степові струни».

Конкурс проводиться за номінаціями: поезія, перфоманс, авторська пісня. Вік учасників – від 12 до 45 років. До участі запрошуються поети, автори-виконавці своїх пісень у супроводі гітари або фортепіано, поетичні колективи, які присвячують свої твори Україні, родині, любові до своєї малої батьківщини – села чи міста, ідеї миру, підтримки, допомоги один одному.

Більш детально ознайомитись з умовами конкурсу можна за посиланням http://litcentr.in.ua/news/2018-05-05-7949 .

Свої поетичні твори, тексти перфомансу, авторські пісні та анкету учасника надсилати до 5 травня 2018 року на електронну адресу divo2015@ua.fm.

 

 

Сайт http://upc.kpi.ua/?lang=uk

 

Вертинський / Романс довжиною в життя

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас 26 квітня 2018 р. на захід, який організовується Art Business Academy – творчий вечір “Романс довжиною в життя”, присвячений історії життя та творчості Олександра Вертинського.

На творчому вечорі Ви дізнаєтесь про багатогранний талант кумира естради першої половини 20-ого сторіччя. Ви послухаєте його найкращі пісні у запису, а також у живому виконанні. Також поціновувачі таланту Маестро зможуть переглянути документальний фільм, присвячений його життю, та поспілкуватись з відомим бардом та знавцем творчості Вертинського – Олегом Рубанським.

 

 

Сайт http://www.tn-express.dp.ua/node/2949

 

У Павлограді стартує фестиваль «Пісенний дивоцвіт-2018»

 

Протягом квітня-травня у Павлограді відбудеться традиційний міський фестиваль-конкурс вокального мистецтва «Пісенний дивоцвіт-2018». Про це повідомляє прес-служба виконкому.

 

Метою фестивалю є розвиток вокального мистецтва, популяризація традицій пісенності нашого народу, виховання сценічної культури юних співаків, виявлення та підтримка обдарованих, талановитих вокалістів міста, впровадження новітніх форм музичного естрадного мистецтва. Взяти участь у фестивалі-конкурсі можуть всі охочі павлоградці віком від 5 років. Виступи учасників будуть розподілені за номінаціями: вокальний ансамбль;  соліст-вокаліст; авторська пісня; пісня на слова павлоградських авторів; пісні, присвячені рідному краю, українській землі;  пісні присвячені миру в нашій країні; зірка он-лайн.

Підставою до участі у конкурсі є письмова заявка, яку треба подати в МКДЦ «МИР» до 10 квітня 2018 року за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 61, (тел.206019, 204845).

Конкурсні перегляди проводитимуться 18,19 квітня 2018 року о 14.00 в МКДЦ «Мир». А от грандіозний гала-концерт відбудеться 9 травня.

 

 

Сайт http://n-slovo.com.ua/2018/...

 

ДАВАЙ СПОЁМ, НЕ ОСТАВЛЯЯ ПЕСЕН НА ПОТОМ!»

22.03.2018

 

Минулого тижня у конференц-залі Будинку профспілок відбувся концерт талановитого запорізького автора-виконавця, лауреата кількох конкурсів та міжнародних фестивалів авторської пісні та пісенної поезії Олега Швидкого.

Нашій увазі він представив програму під назвою «Моя Окраина». У неї увійшли авторські (на власні вірші та на слова інших авторів) пісні різних років та різних напрямків – міський романс, босанова, блюз, рок-н-рол, джаз, бард-рок. В авторських композиціях дуже вдало, органічно були переплетені ліричність та експресія, а зміна образів і настроїв підтримувала інтерес слухачів протягом всієї програми.

Так, вдячні кропивничани із захватом слухали кожну пісню Олега Швидкого. І не шкодували раз по раз вигукувати «браво!». Насправді все було неперевершено: і його манера виконання, і бездоганна техніка гри на гітарі, і тематична добірка пісень, діапазон якої був доволі широким – від патріотичних до туристичних, а музичність і відвертість знайшли відгук у кожному серці.

Концерт, організований клубом авторської пісні «Байгород», за традицією завершився чайханою, в якій із задоволенням взяв участь і наш гість.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

 

 

Дніпро – сайт http://dniprograd.org/2018/03/31/mechi-y-bulavi-taras-kompanichenko-proviv-bezkoshtovniy-kontsert-u-dnipri_66350

 

Мечі й булави: Тарас Компаніченко провів безкоштовний концерт у Дніпрі

 

Вчора, 30 березня, у дніпровському кінотеатрі “Супутник” заслужений артист України Тарас Компаніченко провів безкоштовний концерт для гостей презентації епічного фільму “Посттравматична рапсодія". Про це з місця події повідомляє кореспондент Дніпрограда.

Усі представлені пісні — із збірки саундтреків до художнього фільму та однойменної п’єси Дмитра Корчинського. Композиції створені протягом останніх чотирьох років під впливом різноманітних подій, які пережив автор споглядаючи на долю України. Вони, як і події фільму та п’єси, охоплюють та передають дух різноманітних історичних епох в українському контексті — від битви на Калці у 1224 році і до Іловайської трагедії у 2014 році.

“До фільму увійшли не всі твори, використані у театральній виставі. Натомість ми вирішили влаштувати їм закадрове звучання і оформити в окремий диск. Отже, музика до п’єси, артефакти і новотвори звучать як самодостатня збірка, що має окрему мистецьку цінність”, - зазначають видавці збірки.

Варто зазначити, що диск із саундтреками до фільму “Посттравматична рапсодія” дніпряни мали змогу придбати за добровільний внесок безпосередньо після прем’єри. Усі зібрані кошти підуть на закупівлю медичного обладнання для добровольчих підрозділів на фронті. Гості кінотеатру із неабиякою ініціативою розкупили збірки та значно поповнили бюджет медичних добровольчих загонів.

Як зазначив сам Тарас Компаніченко, йому було приємно виступати у Дніпрі і він пообіцяв обов’язково повернутися до міста із повноцінною концертною програмою.

Автор: Антон МОРОЗ

 

 

Сайт https://24tv.ua/15_rokiv_na_stseni_yak_zapalyuvali_legendarni_tin_sontsya_u_kiyevi_n943242

 

Футбольна візитка, "розігрів" Усика і гімн АТО:

як легендарні "Тінь Сонця" запалювали у Києві

25 березня

 

Флагмани українського патріотичного року – потужний фолк-метал гурт "Тінь Сонця" – святкують ювілей. 24 березня понад 600 фанів разом з улюбленими музикантами вжарили на тригодинному концерті в столичному клубі "Атлас".

З їх музикою сміло йдуть до бою – стають на футбольне поле, бійцівський ринг і, без перебільшення, на барикади. Пісня "Козаки" була обрана візитівкою Національної збірної з футболу на Євро-2016, під неї виходив на ринг Олександр Усик, а "Меч Арея" стала неформальним "гімном АТО" серед військовослужбовців ЗСУ.

Їх пісні не так часто можна почути на телеканалах чи радіохвилях. Однак "Тінь Сонця" вважають одним з найбільш концертуючих українських рок-гуртів, бо грали ледь не на всіх відомих українських фестивалях, давали всеукраїнські турне, підтримували благодійні акції і не раз їздили на фронт.

Як і у 2003-му у львівських "Барвах", столичний концерт відкривав одіозний рокер на прізвисько "Чорт":

15 років тому я був з ними. Хто був на тому концерті? Ого, скільки аксакалів! Але й нових прихильників чимало. Зараз ви почуєте дуже багато знайомого, доброго. І звісно будуть сюрпризи.

"Прискоримо прихід весни, взявшись за руки і ведучи разом із нами "Кривий танець", – розпочав фронтмен Сергій Василюк.

Поєднання автентичної бандури й гітарного саунду, глибокі мотивуючі тексти і щирий драйв змусили фанів розчинитись у живому танці.

Прозвучали і старі композиції з ранніх альбомів "Над диким полем", "Полум'яна Рута", так і з новіших "Танець Серця", "Грім в ковальні Бога" та "Буремний край". Сергій Василюк заспівав і кілька сольних композицій із "Схованого обличчя", зокрема глибоколіричну "Вишневий садок".

Серед гостей – чимало давніх друзів і колег по сцені. Бандурист, автор пісні "Меч Арея" Живосил Лютий виконав думи. Доброволець-правосекторівець, поет та музикант Олекса Бик заспівав спільно з Сергієм Василюком "Янголів у камуфляжі" – хіт соціально-мистецького проекту "Пісні війни".

"Останні ночі без тебе" гурт виконав із Наталією Вєтровою – вокалісткою, співавторкою проекту "Зачарований світ". З бандуристом та засновником "Шпилястих кобзарів" Ярославом Джусем заспівали народної "Там, де Ятрань круто в'ється". А далі бандурист потішив віртуозним "Запорізьким маршем".

Окрім пісень, лунали і анекдоти з передової. Казкар, колишній учасник гурту "Вій" Сашко Лірник зачитав писане для бійців на фронті.

"Пам'ятаю їх (музикантів гурту – ред) маленькими. Ще тоді відчув народження нового потужного українського колективу. І зараз моя душа тішиться", – сказав він.

Концертний зал був переповненим. Серед прихильників творчості гурту – чимало активістів та військових. Особливістю є те, що власники УБД можуть безкоштовно відвідувати виступи. Між гучних оплесків чулися патріотичні гасла, майоріли синьо-жовті стяги, виднілася патріотична символіка.

Волонтер Олександр Юрков називає себе однодумцем гурту. У 2014-му вони разом організовували патріотичний фестиваль в Ізмаїлі.

"Тінь Сонця" надихає на боротьбу! Це особливо важливо під час війни. Подивіться, це перший захід, де хлопців більше, ніж дівчат. Їх музика потрібна українцям. Це перший гурт, який у 2015-му виступив повним складом в АТО не акустично, а з усім обладнанням. Хлопці дали повноцінний концерт у батальйоні "Київ 12", а далі – на площі в Кураховому, –
каже Юрков.

Іван Василюк – менший брат лідера гурту. Говорить, що для нього "Тінь Сонця" завжди є чимось більшим, ніж просто музикою.

Добре пам'ятаю, як мої старші брати Сергій та Олексій записували перші пісні на касетний магнітофон. Родинні зв'язки в поєднанні з музикою дають емоції, які важко передати словами. Знаєте, наприклад, пісня "Козаки" – для когось просто крутий рингтон на мобільному, а от хтось під "Меч Арея" йшов у бій на Сході. Бачу, що погляд у публіки дорослішає. Люди йдуть не просто тусити на концерті, а сприймати і читати код, який їм передає виконавець. Це важливо!
– акцентує Василюк.

Концерт тривав більше трьох годин. На завершення виконали легендарну "Козаки" та "Дикі гуси" – пісню з першого альбому, написану 15 років тому.

Друзі, музика – неймовірна сила, яка робить нас дійсно сильнішими. Це наша мрія, яку ми несемо усі ці 15 років, щоб така музика робила непереможними нас, об’єднувала і загартовувала. Ми щасливі, що ми знову тут. До нових зустрічей!
– фінальні слова Сергія Василюка.

Ювілейний тур "Тіні Сонця" містами України продовжується. Позаду – Кропивницький, Житомир, Луцьк, Львів, Івано-Франківськ та Київ. На часі – зустріч із Миколаєвом, Одесою, Дніпром та Харковом.

 

 

Рівненщина – сайт http://zdolbun.gov.ua/u-zdolbunovi-startuvav-vseukrayinskyj-art-proekt-virshen/#more-28002

 

У Здолбунові стартував Всеукраїнський арт-проект «Віршень»

26.03.2018

 

Сьогодні на Рівненщині стартував Всеукраїнський арт-проект «Віршень» – український поетично-музичний фестиваль, заснований письменником, видавцем і громадським діячем Сергієм Пантюком. Мету фестивалю його натхненники визначають так: «Популяризація української поезії, авторської пісні та небанальної музики, творча допомога талановитим авторам, які мешкають поза столицею, формування в Україні єдиного мистецького простору, сприятливого для творчого розвитку кожної особистості, яка прагне творити вітчизняну культуру».

До Здолбунівської районної бібліотеки для дітей та юнацтва завітали відомий поет, письменник, журналіст, громадський діяч і видавець, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, автор багатьох поетичних та прозових творів  Сергій Пантюк та громадська діячка, поетеса, журналістка, краєзнавець, композиторка, виконавець пісень, етно-рок-співачка, голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України  Ірина Баковецька-Рачковська.

Тепла, майже домашня атмосфера панувала у залі під час зустрічі. Сергій Пантюк запропонував представити власну поезію нашим талановитим землякам. Свої вірші читали: Є. Крохмалюк, С. Гірняк, Т. Павлова. Вірші з дебютної збірки поезій представила Іванна Голуб. Вірші читала відома рівненська поетеса Анна Лимич.

Цікавим та оригінальним було звучання поезії у авторському виконанні Ірина Баковецької-Рачковської.

Нову збірку власної поезії «Про100 вірші» представив Сергій Пантюк. Під час невимушеної бесіди охочі ставили запитання, з відповідей на які більше дізнались про творчість поета.

Також після заходу можна було придбати книги авторів з автографами й зробити селфі на згадку.

 

 

Cайт  http://www.vinrda.gov.ua/news/ostanni-novyny/vidbuvsia-kontsert-prysviachenyi-90-richchiu-z-dnia-narodzhennia-serhiia-bashtana

 

Відбувся концерт присвячений 90-річчю з дня народження Сергія Баштана

 

26 березня у залі Стрижавської дитячої музичної школи відбувся концерт присвячений 90-річчю з дня народження Сергія Баштана - українського бандуриста, композитора та педагога. Цікаву лекцію підготувала викладач бандури Дзипетрук Тетяна Григорівна, вона ж і була ведучою концерту. У концерті приймали участь учні-бандуристи: Анна Гедзь, Альона Кравець, Анастасія Голензовська, Марія Тинько, Софія Іванова та інструментальний ансамбль викладачів школи. 

Сергій Баштан - це видатний український бандурист, педагог, композитор, Народний артист України. За своє життя славетний кобзар створив близько 90 збірок творів для бандури, працював у Національній музичній академії ім.П.І.Чайковського. Серед учнів Баштана відомі музиканти: Петро Чухрай та Роман Гриньків. На превеликий жаль, митець не дожив до свого 90-річчя всього лише 11 днів. 

 

 

Сайт https://nedelya.info/news/item/7602-bayan-bandura-domra

 

Баян, бандура, домра

Среда, 21 марта 2018

 

Глухівська школа мистецтв потішила призовими місцями на всеукраїнському конкурсі

 

  Перший Всеукраїнський конкурс юних виконавців на народних інструментах «Віртуози Сумщини» пройшов минулого тижня в обласному центрі. Хоч цього року захід організували вперше, участь узяли уже 172 музиканти з 11 областей країни. Глухівські вихованці школи мистецтв повернулися з призовими місцями: баяністи Олексій Володський (ІІ місце), Олександр Фурса (ІІІ місце), бандуристи Кирило Єременко (ІІ місце), Андрій Бичан (ІІІ місце), гітарист Євген Назаров (дипломант). Наймолодшим серед учасників виявився наш домрист Анатолій Мироненко. Він посів ІІ місце та узяв участь у майстер-класі доцента кафедри народних інструментів Національної музичної академії України Владислави Білоус, а також виступив на гала-концерті.
  До речі, як відзначила директор школи мистецтв Анна Мироненко, бандуристи вперше виїхали на конкурс такого рівня, та уже вибороли призові місця, в чому велика заслуга викладача класу бандури Валентини Великосвят.

Аліна Степанова

 

 

Київ – сайт https://don.kievcity.gov.ua/news/7363.html

 

У Голосієві відбувся районний етап ХІІ Міського фестивалю-конкурсу

авторської пісні та співаної поезії молодих авторів та виконавців

26 березня 2018

 

20 березня 2018 року в Будинку дитячої та юнацької творчості відбулося чудове свято. Всі, хто завітав у цей день до актової зали закладу позашкільної освіти, мали можливість зануритися в світ пісенної творчості.

Конкурс авторської пісні та співаної поезії в цьому році був поширений номінацією «Виконавець», зі сцени разом із піснями, створеними учнівською молоддю, лунали зразки класичної бардівської пісні, які написані відомими авторами цього жанру.

Пісні юних авторів дарували нам спогади про перше кохання, звертали увагу на красу рідної природи та відтворювали події нашого сьогодення.

За підсумками оцінювання членів журі місця розподілялись наступним чином:

Гран-прі – Рижикова Наталія, Коровіна Аліка, учениці 11 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 165 міста Києва. І місце – Бабанська Марія, Саллям Салех – учні 11 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 85 міста Києва.

ІІ місце – Піріч Дар`я, Гончаренко Любов, Ткач Адам – учні 8 класу ліцею «Голосіївський» № 241 міста Києва.

ІІІ місце – гурт «Milk bucket» школи І-ІІІ ступенів № 108 міста Києва.

Інші учасники конкурсу відзначені заохочувальними номінаціями:

«За продовження традицій авторської пісні» - Пустова Мирослава, учениця 10 класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови № 260 міста Києва.

«За найяскравіше втілення сценічного образу» - гурт «4 Moon» гімназії № 59 імені О.М. Бойченка міста Києва.

«За творчу ініціативу» - Сіліч Тимофій, Кисельов Анатолій, учні 10 класу школи І-ІІІ ступенів № 132 міста Києва.

 

 

Київ – сайт http://school306.com.ua/про-школу/новини/372-фестиваль-авторської-пісні-та-співаної-поезії-молодих-авторів-і-виконавців.html

 

Фестиваль авторської пісні та співаної поезії молодих авторів і виконавців

у Деснянському районі

 

20 березня 2018 року у гостинній залі школи І-ІІІ ступенів № 249 Деснянського району міста Києва відбувся районний етап ХІІ Міського фестивалю авторської пісні та співаної поезії молодих авторів і виконавців.

У конкурсі взяли участь представники десяти закладів освіти Деснянського району міста Києва.

Фестиваль-конкурс проходив у двох вікових категоріях.

Журі відмітило високій рівень поезії та виконавську майстерність усіх учасників конкурсу.

За рішенням журі були визначені переможці конкурсу:

молодша вікова категорія

І місце – Пономаренко Анна, учениця школи І-ІІІ ступенів № 306 за пісню «Повертайся, тато» (художній керівник Анікіна Надія Петрівна);

ІІ місце – Зайцева Анастасія, учениця спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 23 з поглибленим вивченням англійської мови за пісню «Танець сну»;

ІІІ місце – колектив «Anima» школи І-ІІІ ступенів № 263 за пісню «Моя Україна»; Джевага Вероніка, учениця школи І-ІІІ ступенів № 249 за пісню «Мамине серце».

 

 

Миргород (Полтавщина) – сайт  http://myrgorod.pl.ua/news/juni-kobzari-ukrajiny

 

Юні кобзарі України

2018-03-29

 

У місті над Десною на древній Чернігово–Сіверській землі відбувся VІ Всеукраїнський відкритий огляд-конкурс юних бандуристів «Кобзарська юнь України», що проходив на базі музичної школи № 1 ім. С.В. Вільконського. Представником від Миргородської дитячої музичної школи ім. А.П.Коломійця був учень 3 класу Скрипник Антон (викладач Явтушенко Н.В., концертмейстер Кириченко М.Б.), який достойно виступив і отримав диплом ІІІ ступеня. Вітаємо бандуриста з перемогою і бажаємо подальших творчих здобутків.

Цей конкурс в Україні єдиний для хлопців-бандуристів. Тож творчі програми були представлені юнаками з Рівненьської, Волинської, Полтавської, Київської, Сумської та Чернігівської областей.

У конкурсних прослуховуваннях брали участь окремі виконавці – учні початкових спеціалізованих музичних навчальних закладів, середніх спеціалізованих музичних шкіл, кобзарських шкіл і студій, студенти І-ІІ курсів музичних училищ та ансамблі бандуристів.

Учні музичних шкіл з великою увагою слухали програми студентів та їх виконання класичної і сучасної музики на бандурі. Цікаво також було почути Чернігівський зразковий ансамбль бандуристів «Соколики», який складається з хлопців і налічує близько 45 учнів.

Членами журі конкурсу були провідні майстри мистецтва України:

- голова правління Національної спілки кобзарів України, професор, народний артист України Єсипок В.М.;

- доцент Львівської Національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, декан оркестрового факультету, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, Заслужений артист України Лазуревич Т.М.;

- заступник директора з методичної роботи та міжнародних перспектив Львівської середньої спеціалізованої музичної школи ім. С.А. Крушельницької, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, Заслужений артист України Созанський О.О.;

- викладач-методист Чергінівського музичного коледжу ім. Л.М.Ревуцького, Заслужена артистка України Борщ Р.М.;

- викладач-методист Волинського коледжу культури і мистецтв ім. І.Ф.Стровінського, Заслужений працівник культури України Петрик Т.П.

Ю.А. Величко,

завідувач відділу народних інструментів

 

 

Рубрика – «ЗМІ про митців»

 

Кіномеморіал: у Києві презентували стрічку про добровольця

батальйону ОУН Василя Кіндрацького

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3291/164/121813/

Тарас ЗДОРОВИЛО

27.03.2018

 

Документальне кіно — цінне тим, що залишає в історії візуальну картинку сьогодення для нащадків.

Позитивною тенденцією наразі в Україні стало відродження документалістики.

Одним із останніх доробків вітчизняних кіномитців став «Кіндрат» — 54-хвилинна стрічка про Василя Кіндрацького, який брав участь у Революції гiдності, а в листопаді 2014 року вступив до лав добровольчого батальйону ОУН.

Воював на Донеччині, а за декілька днів до своєї загибелі на позиції «Шахта» від осколка танкового снаряда 52-річний Кіндрацький встановив 25 травня 2015 року де­р­­жавний прапор i прапор ОУН на вежі шахти у селі Водяне, з якої було видно Донецьк і яка постійно обстрілювалася противником. 

Змалювати портрет Героя взявся його бойовий побратим, доброволець, тернопільський письменник і поет (автор книг «Вірші з війни» та «Блокпост») Борис Гуменюк, який був ініціатором картини й написав сценарій. Назвою фільму про Василя Кіндрацького став його позивний «Кіндрат».

Нещодавно в Києві відбулася прем’єра стрічки, хоча з допрем’єрними показами знімальна група вже побувала зі своїм дітищем на батьківщині Василя: в Коломийському районі, в селі Струпків на Івано-Франківщині (де народився герой фільму) і в райцентрі Миколаїв на Львівщині, де він жив і певний час був мером цього містечка.

«Василь був моїм побратимом, з яким разом воювали півроку — з осені 2014-го по травень 2015 року, але залишилося таке враження, що ми з ним ще не про все поговорили, — розповідає Борис Гуменюк. — Хотілося дізнатися про нього трохи більше, тому довелося їхати на його батьківщину, аби розпитати у найближчих людей: дружини, дітей, батьків, однокласників, одногрупників про Василя. Навзаєм їм було цікаво послухати мене, бо я розповів їм про останні місяці життя «Кіндрата»: про те, де і як він воював і як загинув... Усе це відображено в цій документальній стрічці».

За фахом Василь був журналістом, адже свого часу закінчив Львівський університет (факультет журналістики), й у хвилини дозвілля на війні він знімав на камеру.

Після його смерті ця камера залишилася в побратима, й коли Борис «перегнав» на комп’ютер увесь відзнятий «Кіндратом» матеріал, то побачив, що там є півгодини хороших зйомок.

Тож і вирішив, що цю хроніку повинні побачити люди, а для цього необхідно запросити фахового, професійного режисера, який би допоміг зняти початок і кінець майбутнього фільму. Із цією пропозицією звернувся до Юрія Пупиріна, який і став режисером картини. 

«Чому фільм саме про Василя Кіндрацького? Вважаю, що це борг усієї культури, й треба створювати кіномеморіал — історію кожного бійця, який поклав своє життя за країну, — продовжує розповідь сценарист. — Ми намагалися в цьому фільмі піднятися до рівня узагальнення, бо в історії «Кіндрата» можна побачити історію кожного бійця й історію кожної родини, що втратила воїна. Думаю, що в найближчі десятиліття український кінематограф ще залишатиметься в боргу перед молодими хлопцями й чоловіками, які загинули на цій війні».

Найважчим для Бориса Гуменюка виявилося опитувати родину, особливо, коли розмовляв із тринадцятирічною дівчинкою й десятирічним хлопчиком, які втратили на війні тата Василя й розповідають про нього, сподіваючись, що батько ще повернеться... 

«Знімаю я з 2014 року — це мій п’ятий і найтяжчий фільм, не дуже типовий для мене, адже до цього знімав авторське кіно, а ця стрічка — була за сценарієм мого товариша Борі Гуменюка, й це вже було незвично, — каже режисер фільму Юрій Пупирін. — А по-друге, я добре не знав «Кіндрата», хоча бачив його на війні тричі, й коли він загинув, було важко включити свої відчуття, щоб зробити цей фільм на повну силу. 

І, на перший погляд, фільм простий, але на його створення пішло десь рік часу. На жаль, із тих, хто потрапив у кадри фільму, — десятеро вже загинуло: наймолодшому було 19 років, а найстаршому — за 60, i через це також було згодом дуже важко монтувати фільм...»

На думку режисера, зараз обиватель не те що не хоче бачити картини про війну, а люди просто не розуміють, що там узагалі відбувається, особливо, коли йдеться про побут на фронті. Коли Пупирін уперше потрапив на «передок», то був у шоці від того, як телевізійна чи газетна картинка кардинально відрізнялася від реальності. 

«Фільм складається з трьох елементів: відео «Кіндрата» — важлива частина стрічки, яка передає дух війни, другою складовою були інтерв’ю, які відбиралися не за критерієм інформативності, а за критерієм почуттів, i третім елементом була наша подорож до людей й у різні місця, пов’язані з героєм фільму, — веде далі пан Юрій. — Зйомки тривали недовго: чотири дні наприкінці січня 2017 року ми проїхалися по рідних і стільки ж часу на початку лютого — знімали на місцях, де воював і загинув «Кіндрат»: Піски, Шахта «Бутівка», Тоненьке». 

Творці фільму хочуть цьогоріч проїхатися з фільмом по всіх обласних центрах і там, де чекатимуть на цей фільм, а найближчим часом виставлять його на YouTube. Фільм зроблено на гроші побратимів «Кіндрата», які скинулися на благородну справу.