Новини одним рядком:
20 червня – Європейські Дні Сонця, Київ, Європейське Містечко під Аркою Дружби Народів, велика сцена
6 липня – «Купальські віршолюбики» у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини вул. Терещенківська, 5
14-15 липня – 3-й всеукраїнський пісенно-поетичний турнір “Рицарі слова” у Дебальцеве
20-22 липня – 4-й відкритий фестиваль авторської пісні «Сіверський акорд-2012» у м. Новгород–Сіверський
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи присилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Київ – Людмила Таран
Шановні друзі та колеги,
невже не стане нас аж 1500 душ, аби передплатити оновлений часопис СУЧАСНІСТЬ?
Лиш за такого накладу видання перестає бути збитковим.
Коли не ми - то хто? Цей нібито банальний вислів нагадує: без нашої підтримки багато чого україномовного не зможе існувати.
Вартість передплати - 108 грн. на півріччя. Індеkс - 74459.
З повагою - Людмила Таран (не є ані працівником редакції, ані членом наглядової ради).
Київ – Валерій Гладунець
Європейські Дні Сонця – 2012
в Україні
Запрошуємо на підсумкову акцію
Найдовший день року - День літнього сонцестояння.
Вітаймо Сонце – разом з переможцями Всеукраїнського конкурсу «Сонячний караван», експертами та піонерами сонячної енергетики з України та світу, з етно-рок гуртом "PoliKarp"
Тиждень сталої енергетики ЄС,
20 червня, з 18 до 20.00.
Київ, Європейське Містечко під Аркою Дружби Народів, велика сцена.
Європейські Дні Сонця - міжнародна кампанія, спрямована на промоцію використання сонячної енергії. Вперше акції було проведено в Австрії у 2002 році, відтоді, зважаючи на позитивні відгуки учасників та преси, заснована загальноєвропейська кампанія. В Україні Дні Сонця відбуваються вдруге. В рамках кампанії пройшли тематичні уроки та лекції в освітніх закладах, дні відкритих дверей та екскурсії, конкурси та демонстраційні заходи, - загалом понад двадцять акцій в 6 областях України. У кампанії беруть участь освітні заклади та комерційні кампанії, громадські організації та звичайні громадяни, творчі колективи та засоби масової інформації.
Призерами проведеного в рамках кампанії конкурсу «Сонячний караван» (для школярів та їхніх батьків, які дбають про безпечне та яскраве майбутнє) стали мешканці Севастополя, Львова, Буковини, Гуцульщини та Києва. Вони отримують призи від найбільшої в Україні компанії з виробництва сонячної енергії Activ Solar, представництва ОБСЄ та, звичайно, - футбольні сюрпризи від Євро-2012.
купить чехол для планшета huawei
Партнери Європейських Днів Сонця – 2012 в Україні:
Національний проект «Енергія природи» Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України
Державне агентство з енергоефективності
Координатор проектів ОБСЄ в Україні
Фонд Східна Європа
Міжнародна група компаній Activ Solar
Приватна компанія «Екопром»
Українська енергетика
Координатор в Україні – МБО «Зелене досьє»
Контакти: ecoweek@bg.net.ua; nadiyka@mail.ru; 067 9641529 begin_of_the_skype_highlighting 067 9641529 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 067 9641529 begin_of_the_skype_highlighting 067 9641529 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting, 050 4468036.
Київ – МО «ОsтаNNя Барикада»
«Купальські віршолюбики» разом із
«Гранями-Т» та МО «ОsтаNNя Барикада»
Із думкою про малечу, яка не поїхала до бабусь-дідусів, у дитячі табори чи у відпустку разом із батьками, видавництво «Грані-Т» та МО «ОsтаNNя Барикада» влаштовують літні, а точніше – купальські «Віршолюбики»! 6 липня об 11:00 вірші «гранівських» поетів читатимуть для дітей відомі «барикадівці» Світлана Поваляєва, Олесь Доній, Ксенія і Павло Коробчуки, Яна Конотоп та Фагот (Олег Михайлюта). Запрошуємо всіх маленьких і великих віршолюбиків!
Віршолюбик – це така професія, опанувати яку може будь-хто і в будь-якому віці. Віршолюбиками вже стали художниця Марися Рудська, народний депутат Олесь Доній, режисер Сергій Архипчук, журналісти Юлія Банкова, Ірина Ванникова, Марічка Падалко, письменники Іван Андрусяк, Сергій Пантюк, Світлана Поваляєва та мисткиня Анжеліка Рудницька.
Цього ж разу до вже знаних віршолюбиків Олеся Донія та Світлани Поваляєвої приєднаються журналіст Яна Конотоп, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» Фагот (Олег Михайлюта) та креативно-поетичне подружжя Коробчуків. І читатимуть вони поезії Юрка Бедрика, Лесі Мовчун, Сергія Пантюка, Леоніда Сороки, Михаїла Яснова, Андрея Хадановіча, Грицька Чубая, Романа Скиби та Томаса Стернза Еліота.
На уважних і активних маленьких віршолюбиків традиційно чекають книжкові подарунки від «Граней-Т».
Реєстрація за телефоном: 095 3173224 begin_of_the_skype_highlighting 095 3173224 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 095 3173224 begin_of_the_skype_highlighting 095 3173224 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting (Тетяна)
6 липня 11:00
Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини
вул. Терещенківська, 5
Дебальцеве – Олександр Морозов
ТРЕТИЙ ВСЕУКРАИНСКИЙ ПЕСЕННО - ПОЭТИЧЕСКИЙ ТУРНИР «РЫЦАРИ СЛОВА»
Время проведения:14-15 июля 2012 г.
город Дебальцево, Донецкая область, Украина
Учредители:
- Межобластной творческий союз «Рыцари слова»
- Дебальцевское городское литературное объединение им. В. Н.Сосюры;
- Дебальцевский городской отдел культуры;
- Луганская паланка им. Степана Горы.
В программе фестиваля
14 июля
8.00 -10 30 Заезд гостей и участников. Регистрация. ( Дебальцево. Школа искусств. Холл 1 этажа.).
9-00- 10-00. Концерт почётных гостей турнира, лауреатов прошлых лет. (Дебальцево. Школа искусств. Малый зал).
10.00-10-30. Посещение литературно-исторического музея. Проведение акции "Подари книгу библиотеке" (Литературно-исторический музей, Центральная городская библиотека)
10-30. Трансфер в Светлодарск.
11-00-11-30. Поселение в гостиницу. Размещение в палаточном городке. Общение.
12.00-13.00 Торжественное открытие турнира. Концерт членов жюри, метров жанра и почётных гостей. (ДК Светлодарск)
13-00 – 13-30. Посещение Картинной галереи г. Светлодарск.
13.30 - 16. 30 Работа творческих мастерских. ( Поэтическое ристалище( Гражданская, философская любовная и пейзажная лирика). Струною тонкою и голосом негромким ( Авторская песня) . Степные рыцари - казаки.( Стихи и песни о казаках, казачестве) ( ДК Светлодарск)
17. 00 - 17-30 Фестивальный кулеш (Палаточный городок у водохранилища)
18-00 - 20-00 Конкурсная программа. (ДК)
20-00-21-00 Свободный микрофон.
21-00 - … Свободное общение. Обмен книгами, дисками, адресами.
Общение у костра. Гитара по кругу. (Палаточный городок у водохранилища)
15 июля
9.00- 9-30 Завтрак. Светлодарская уха. (Палаточный городок у водохранилища)
9.50 -12.00 Галла концерт лауреатов и дипломантов турнира. Подведение итогов турнира. Награждение победителей. (Большой зал дворца культуры)
12-30 Закрытие фестиваля. Трансфер гостей и участников турнира в г.Дебальцево.
Питание: Организаторы обеспечивают двухразовое горячее питание (Фестивальный кулеш и Светлодарская уха) При себе имть кружку, ложку, миску.
Проживание: 2 варианта: В гостинице, либо в своих палатках в палаточном городке.
Во время проведения турнира будет организована продажа книг и дисков участников турнира.
Оргвзнос 55 грн.
Условия конкурса. Номинации.
1. Рыцарь слова. Поэтическая номинация 3 мастерские:( Гражданская-философская лирика, любовная-пейзажная лирика, духовная лирика): участники читают стихотворения только собственного сочинения. (Обязательно наличие распечатанных текстов, которые предоставляются членам жюри )
2. Рыцарь слова. Номинация авторская песня: допускается исполнение песен других авторов, приветствуется авторство стихов ( и/или музыки).
Пение под фонограмму исключается. Инструмент - гитара.
3. Рыцарь слова. Казаки - степные рыцари. Стихи и песни о казаках, казачестве собственного сочинения.
Внимание! Отбор участников на конкурс производится только в творческих мастерских! Стихотворения на конкурс предоставляются в печатном виде.
В этом году впервые для жителей зарубежья, которые не могут приехать на турнир проводится заочный конкурс-отбор в поэтической номинации. Для участия в котором они должны выслать 3 стихотворения по адресу morozovlit@rambler.ru до 25 июня. В случае победы – автор получает диплом лауреата в электронном виде.
Если участник заочного конкурса приезжает на турнир и становится лауреатом – он получает диплом, и предусмотренные призы.
Обязательно согласуйте до 25 июня свой приезд с организаторами. Количество мест в гостинице ограничено.
Контакты организаторов:
morozovlit@rambler.ru
тел. +3 -095- 467-8-466
Дополнительным бонусом для победителей в номинациях лично от меня, помимо призов будет возможность бесплатной публикации в четвёртом томе серии "Творческие силы Украины +" (Международном сборнике современной поэзии и малой прозы), который выйдет в свет в октябре этого года.
Александр Морозов. Президент межобластного творческого союза «Рыцари слова», руководитель Дебальцевского городского литературного объединения им. В.Н. Сосюры, ("Крёстный отец" турнира "Рыцари слова".)
Київ – сайт http://festivali.org.ua/
Четвертий відкритий фестиваль авторської пісні на Чернігівщині «Сіверський акорд 2012»
«Україна. Чернігівська обл., м. Новгород – Сіверський» 20,21,22 липня,
1. Організатори:
фестиваль авторської пісні «Сіверський акорд 2012» проводиться за ініціативи громадської організації " МедіатоР ".
2. Співорганізатори:
Н- Сіверська державна адміністрація, Новгород - Сіверський відділ культури
2. Мета фестивалю:
- збереження та розвиток традицій, прищеплення любові до рідного краю, популяризація авторської пісні, естетичне та культурне виховання молоді;
- організація змістовного відпочинку та оздоровлення молоді;
- зміцнення дружніх зв’язків туристів;
- залучення широкого кола громадськості та творчої інтелігенції до збереження, примноження та популяризації надбань національної культури в світі;
- налагодження ділових зв’язків у культурній та духовній сферах з іншими країнами;
- розвиток туристичної галузі в м. Новгород-Сіверський.
3. Учасники:
учасниками фестивалю можуть стати всі бажаючі, хто небайдужий до авторської пісні , поезії та туризму. Вік учасників і гостей не обмежений.
4. Фінансування проекту.
4.1. Джерелом фінансування фестивалю є добровільні внески і спонсорська допомога.
4.2. Витрати на відрядження несуть учасники або організації, що підтримують їх приїзд.
5. Терміни і місце проведення:
Фестиваль авторської пісні «Сіверський акорд 2012» відбудеться за будь-якої погоди. Місце розташування: Україна, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський на березі річки Десна. Орієнтир: Спасо–Преображенський монастир, пам`ятник Ярославні. Дата проведення :20,21,22 липня , 2012 р.
6. Умови і порядок проведення.
6.1. Фестиваль є культурно-творчим, рекламним засобом, який проводиться у формі змістовних, художньо-насичених вистав за участю провідних авторів, виконавців і творчої молоді, інших художніх спрямувань.
6.2. Фестиваль проходить у два етапи. Перший - творчі майстерні (відбіркове прослухування). Проведення конкурсної частини фестивалю покладається на журі та керівників творчих майстерень, склад яких затверджує оргкомітет фестивалю. Другий етап - конкурсний концерт.
Номінації Фестивалю:
а) автор-виконавець (конкурсант є автором слів і музики);
б) співана поезія (конкурсант є лише автором музики);
в) виконавець в жанрі авторська пісня і співана поезія (конкурсант не є автором текстів і музики);
г) колективне виконання: дуети, тріо, гурти (конкурсанти є авторами слів і музики, або лише музики).
6.3. Переможці конкурсу (гран-прі) нагороджуються дипломами та головним призом фестивалю.
6.4. Учасники проживають в польових умовах і повинні мати при собі повний набір туристського спорядження - намети, спальники, казанки, примуси (не обов`язково, э можливість палити вогнища), продукти харчування. Також учасники мають можливість проживання в міських готелях, які знаходяться в 15 хвилинах від табору (за свій рахунок).
6.5. Для всіх учасників фестивалю встановлюється посильний реєстраційний внесок у розмірі 20 гривень.
6.6. Виконання творів авторами допускається тільки на акустичних інструментах, фонограми та електроінструменти не використовуються.
6.7. Учасники і гості приймаються за умов належного виконання санітарно-екологічних вимог: не смітити на території табору та навколо, викидати сміття суворо в місцях спеціально призначених, природні потреби справляти тільки в туалетах, розташованих біля табору.
6.8. Додаткові послуги: гості фестивалю будуть мати можливість орендувати палатки, спальники та туристичне знаряддя (ціни доступні ) Також будуть організовані екскурсійні маршрути по місту.
7. Оргкомітет фестивалю:
- Кошевий Олег Миколайович - голова орг. комітету, організатор фестивалю, голова правління громадської організації «МедіатоР» 063 156 19 91 begin_of_the_skype_highlighting 063 156 19 91 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 063 156 19 91 begin_of_the_skype_highlighting 063 156 19 91 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting, 095 041 30 66 begin_of_the_skype_highlighting 095 041 30 66 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 095 041 30 66 begin_of_the_skype_highlighting 095 041 30 66 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting E-mail: shyko1@i.ua;
- Бочарнікова Діна Олександрівна - координатор фестивалю 093 926 51 13 begin_of_the_skype_highlighting 093 926 51 13 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 093 926 51 13 begin_of_the_skype_highlighting 093 926 51 13 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting;
8.Проїзд до місця проведення фестивалю з інших регіонів:
1: з м. Чернігів маршрутним авто з головного автовокзалу;
2: ж/д станція «Терещенська», електропоїзд на Новгород-Сіверський-Семеновку
3: з м. Шостка маршрутним авто з головного автовокзалу.
9. Почесні гості фестивалю:
10. Заявки від бажаючих авторів виконавців надійшли з таких міст -
11. Програма фестивалю:
День перший - п'ятниця - 20 липня:
11 -00 - 20-00 - заїзд учасників і гостей фестивалю, реєстрація і розміщення; виставка робіт художників і митців Сіверщини.
17:00 – зустріч гостей та відомого автора-виконавця(ців) .
19:00 – 22:00 - відкриття фестивалю, «парад міст» (представлення піснею), виступи почесних гостей.
23:00 – вогнища, знайомства, пісні.
День другий – субота - 21 липня
13-00 - 14-00 - блочний виступ виконавців від авторських клубів, продовження виставки художників та митців Сіверщини.
11-00 -13-00, 14:00- 16:00— творчі майстерні (прослухування конкурсантів визнаними майстрами авторської пісні).
16-00 - 18-00 - підведення підсумків роботи творчих майстерень, відбір учасників для конкурсного концерту.
19-00 – 21:00 – конкурсний концерт.
22:00 – гумористична розважальна програма «ВеселУха».
День третій – неділя - 22 липня
11.00 -15.00 - нагородження лауреатів фестивалю. Концерт лауреатів та почесніх гостей фестивалю.
15-30 – урочисте відплиття переможців і почесних гостей.
Фото з першого фестивального сплаву http://www.radikal.ru/USERS/oleg777/splav-po-r--desna?pg=1
Наше гарне місто http://www.radikal.ru/users/oleg777/novgorod---severskij
ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ, ФЕСТИВАЛЬ ЩЕ ТЬЛЬКИ НАБИРАЕ ОБЕРТІВ, БАЖАЮЧІ ПІДТРИМАТИ У ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПИТАННЯХ, ДЗВОНІТЬ НА НОМЕР 0950413066 begin_of_the_skype_highlighting 0950413066 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 0950413066 begin_of_the_skype_highlighting 0950413066 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting або 0631561991 begin_of_the_skype_highlighting 0631561991 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting 0631561991 begin_of_the_skype_highlighting 0631561991 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting, ТАКОЖ ПРОХАННЯ ВІДОМИХ АВТОРІВ АВТОРСЬКОГО РУХУ, ЯК ЩО Є БАЖАННЯ ПРИЙНЯТИ УЧАСТЬ, ДЗВОНІТЬ НА ЦІ Ж НОМЕРИ. ВСІМ ВІДОМИМ ХТО ВЖЕ ПРИЇЗДИВ ДО НАС ЧЕСТЬ І ХВАЛА. З ПОВАГОЮ, ГОЛОВА ОРГ КОМІТЕТУ ОЛЕГ КОШЕВИЙ
Київ – МО «ОsтаNNя Барикада»
«Всеукраїнський Комітет на захист української мови»
«Список 300»
«Всеукраїнський Комітет на захист української мови» проводить прес-конференцію: «Список 300». Ініціативи на захист української мови.
1.Буде оприлюднений «список 300»: 300 провідних діячів з різних сфер життя: літератури, музики, культури, політики, науки , які долучаються до створення «Всеукраїнського Комітету на захист української мови».
2.Будуть оприлюднені ініціативи на захист та розвиток української мови від «Всеукраїнського Комітету на захист української мови»
Місце проведення: УНІАН, м.Київ, вул.Хрещатик 2.
Дата і час проведення: 27 червня 2012р. 14.30-15.30
Пряма трансляція: 5-ий канал, 14.30-15.00
Учасники: Василь Шкляр, Олесь Доній, Юрій Стець, Василь Овсієнко, Дмитро Капранов
До «Списку З00» увійшли:
- Колишні політв’язні: Микола Горбаль, Микола Кульчинський, Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Степан Хмара, Олесь Шевченко
- Письменники та видавці: Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Віктор Баранов, Юрій Винничук, Іван Драч, Богдан Жолдак, Олександр Ірванець, Брати Капранови, Олег Короташ,Андрій Любка, Іван Малкович, Сергій Пантюк, Світлана Поваляєва, Артем Полежака, Василь Шкляр та інш.
- Журналісти і телеведучі: Соломія Вітвицька, Микола Княжицький Вахтанг Кіпіані, Яна Конотоп, Андрій Куликов, Юрій Макаров, Дмито Лиховій, Мустафа Найем, Осман Пашаєв, Сергій Притула, Сергій Рахманін, Юрій Стець,Тетяна Цимбал, Роман Чайка,Тетяна Чорновіл, Артем Шевченко, Ольга Фреймут та інш.
- Режисери, актори та діячі культури: Сергій Архипчук, Богдан Бенюк, Ірма Вітовська, Василь Вовкун, Маркіян Іващишин, Лариса Кадирова, Раїса Недашківська, Євген Нищук, Світлана Олешко, Сергій Проскурня, Кирило Стеценко, Ірина Сливінська, Віктор Придувалов та інш.
- Політики: Олесь Доній, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Вячеслав Кириленко, Юрій Луценко, Андрій Павловський, Андрій Парубій, Тарас Стецьків, Віктор Терен, Микола Томенко, Володимир Філенко, Рефат Чубаров, Володимир Яворівський та інш.
- Громадські діячі та активісти: Катерина Аврамчук, Степан Барна, Олена Білозерська, Олександр Бригинець, Катерина Гладка, Ігор Гузь, Ольга Годованець, Іван Кішка, Володимир Кухар,Ігор Луценко, Айдер Муджаба, Дмитро Потєхін,Анастасія Розлуцька, Олег Слабоспицький, Олександр Солонтай, Таміла Ташева, Олександр Черненко та інш.
- Історики,науковці та викладачі: Вячеслав Брюховецький, Володимир Вятрович, Павло Гай-Нижник, Олексій Гарань, Владислав Гриневич, Ігор Лосєв, Андрій Окара, Максим Стріха, Леонід Фінберг та інш.
- Музиканти і співаки: Михайло Барбара (гурт «Мертвий півень»), Марія Бурмака, Анатолій Весклярський, Юрко Журавель (гурт «От вінта»), Саша Кольцова, Мирослав Кувалдін, Іван Леньо (гурт «Козак систем»), Олег Михайлюта «Фагот» (гурт «Танок на Майдані Конго»), Антін Мухарський, Леся Рой (гурт «Телері»), Анжеліка Рудницька, Тарас Петриненко, Андрій Середа (гурт «Кому вниз»),с естри Тельнюк, Валерій Харчишин (гурт «Друга ріка»), Тарас Чубай (гурт «Плач Єремії») та інш.
До комітету увійшли представники із різних областей та міст України: Сумської, Одеської, Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської, Львівської, Івано-Франківської, Черкаської, Волинської, Тернопільської, Автономної республіки Крим, м. Севастополь, м. Київ та інш., а також представники із інших країн: Чехія, Франція, Росія, США, Німеччина, Канада та інш.
Голова оргкомітету: Олесь Доній
Для зв’язку: (044) 244 0555 begin_of_the_skype_highlighting (044) 244 0555 end_of_the_skype_highlighting begin_of_the_skype_highlighting (044) 244 0555 begin_of_the_skype_highlighting (044) 244 0555 end_of_the_skype_highlighting end_of_the_skype_highlighting
Київ – розсилка Сергія Хоменка
Информация о бардлагере "Песчаное" (Крым) в 2012 году: http://peschanoe.org.ua/news/
Севастополь – сайт http://www.sevbardafisha.narod.ru/
В бард-кафе ВЫСТУПИЛ ЕВГЕНИЙ СИЛИН
19 июня в севастопольском бард-кафе «Гоголя XXI» свое творчество представил Евгений Силин.
Свое появление перед публикой севастопольский бард Евгений Силин начал с песни «Лишь потому, что я живу в Крыму» ушедшего из жизни 16 июня нынешнего года Валентина Стрельникова. В дальнейшем первое отделение бард-кафешного сэйшна было построено на песнях 60-х годов известных авторов-исполнителей В.Высоцкого, А.Городницкого, В.Берковского, Ю.Кукина и Б.Окуджавы. Также в первую часть своего выступления Е.Силин включил стихотворение о войне В.Третьякова и свою песню о подводниках, спаровав ее с песней Ю.Визбора на такую же тему. Уместно напомнить читателям Севастопольской БАРД-АФИШИ, что свою молодость и зрелые годы севастопольский бард провел на Севере в качестве офицера подводного флота.
Вторая часть выступления Евгения Силина целиком состояла из его авторских произведений. Посетители бард-кафе тепло приняли его лирику, туристические напевы, серьезные философские песенные размышления, и наградой барду были щедрые аплодисменты слушателей.
Следующий сэйшн в бард-кафе «Гоголя XXI» состоится ровно через месяц 17 июля в 19.00, и будет построен на творчестве московского поэта Льва Болдова (Это будет его первое полномасштабное выступление в Севастополе!) и севастопольского барда Владимира Губанова. В настоящее время Л.Болдов проживает в Ялте, и чтобы выступить в бард-кафе, специально приедет для этого в Севастополь. Что безусловно, скажется на условиях посещения кафе любителями поэзии. По всей видимости, вход на выступление Л.Болдова и В.Губанова будет платный. Следите за рекламой.
УМЕР СЕВАСТОПОЛЬСКИЙ БАРД ВАЛЕНТИН СТРЕЛЬНИКОВ
16 июня на 74-м году жизни перестало биться сердце севастопольского барда Валентина Стрельникова.
Ушел из жизни человек, без которого не мыслимо начало Севастопольского Клуба авторской песни «Ахтиар». В начале 80-х без Валентина Алексеевича невозможно было представить любое выступление активистов «Ахтиара». Без его теплых, добрых и по-детски непосредственных песен не проходила ни одна бардовская тусовка тех лет. Когда ахтиарцам нужно было собраться, обсудить клубовские дела или просто так встретиться, на вопрос «Где?», звучала привычная фраза: «Встречаемся у Валентина». А это значит, что в тесноватой однокомнатке в одном из закоулков улицы Гоголя бардов ждал уют, тепло и благодушие ее хозяина – Валентина Стрельникова. И всегда – угощение. И никому и никогда не было тесно в квартире Валентина, где мирно уживались картины, фортепьяно, обязательная гитара, необозримые залежи книг и горы поделок из дерева. Какие у Валентина кипели споры!, какие истины открывались!, какие песни звучали! А потом в жизнь Валентина вошла Наташа – такая же милая и добрая, как и он. И вот теперь… Скорбим, друзья.
Суми – сайт КАП “Булат”
http://www.bulatclub.com/frm/index.php?t=1484&p=7773#pp7773
Артем Соколов
ПРОГРАММА
МЕЖДУНАРОДНОГО БАРД-ФЕСТИВАЛЯ «ЧЁРНЫЙ ПЕСОК»
22 июня, пятница
13:00 – 15:30 – Приезд участников и размещение в гостиницу
16:00 – Рабочая встреча участников
17:00 – Открытие фестиваля
17:10 – «Мои песни» – визитка барда
Каждый участник исполняет по две авторские песни
19:00 – «Смехомуза» – сатирические песни и пародии
Звучат авторские песни по указанной теме
20:00 – «Мир большой» – популярные бардовские песни
Участники поют песни других бардов на болгарском либо на другом языке
21:00 – Ужин
23 июня, суббота
09:30 – Культурная программа
11:00 – Свободное время
13:00 – Обед
13:30 – Свободное время
16:30 – Подготовка к концертам
17:00 – «Перо и струна» – песни на стихи других поэтов.
Участники исполняют песни на стихи других поэтов. Гости могут исполнять свои песни
18:00 – «Полёт» – концерт на свободную тему
Звучат песни по выбору авторов
19:00 – «Лучшее» – заключительный концерт и закрытие фестиваля
Звучат лучшие песни фестиваля
21:00 – Коктейль для участников и гостей
24 июня, воскресение
Отъезд
День первый
Знакомство с болгарскими бардами началось за несколько дней до фестиваля. Поскольку прибыли мы раньше, осваиваться нам помогал Христо Граматиков. Большое ему за это спасибо – его советы оказались полезными, многое после общения с ним стало понятнее.
Сама Болгария с ходу произвела впечатление приветливой страны. Возможно, ещё и потому, что Поморие – маленький и спокойный курортный городишко. Знакомые буквы на вывесках (в Болгарии пользуются кириллицей), много понятных названий, кое-что выхватываешь из речи – в общем, ощущение, что ты за границей, минимальное. Многое здесь так же запросто, как и у нас. К примеру, Бургасский аэропорт – это просто «дежа вю» – полное ощущение «совка». Но в этой простоте есть определённая прелесть – ощущение чего-то родного и близкого. И люди. В большинстве своём приветливые, простые и понятные. Памятен эпизод, когда у местной жительницы мы попросили помощи по транспорту. Она не только ответила нам, что знала сама, но и переспросила у соседей, после чего объяснила всё нам. В общем, как-то оно по-родному что ли. Хотя и Европа тоже чувствуется. В машинах все пристёгивают ремни безопасности, в городе я не видел мусора – народ привык пользоваться урнами. Несколько подправляют впечатление местные цыгане. Ловя их лукавые взгляды, понимаешь, что стоит тебе немного зевнуть и у тебя обязательно что-то попрут.
Впрочем, вернёмся к фестивалю. Бард-фестиваль «Чёрный песок» («Черният пясък») – назван так в честь одной из достопримечательностей – песка на местных пляжах. Песок богат кварцем, поэтому он не то, чтобы чёрный, но карамельный, даже почти коричневый. Основной вдохновитель фестиваля – Христо Граматиков, много организационной работы делает Светлана Стоянова.
Фестиваль не конкурсный и (внимание) закрытый. Да-да, закрытый. Это значит, что попасть на него в качестве выступающего можно только по приглашению. Согласитесь, несколько неожиданно. Ещё одна особенность – фестиваль маленький. Бардов набралось с десяток. Зрителей до 30, включая случайных. Наверное, непросто проводить фестиваль летом в курортном городке. Притом, что основная аудитория клуба «Круг бардов» (одного из организаторов фестиваля) находится в Бургасе (достаточно большом городе неподалёку) – а это 100-150 человек. Своей публики в Помории у фестиваля (да что там – у жанра) практически нет. Стоит отметить, что фестиваль поддерживается местными властями – и на организационном и (что немаловажно) на финансовом уровне. Хотя, по признанию организаторов, после смены власти убеждать в пользе и нужности мероприятия стало труднее. (Ох, уж эти смены власти)
О болгарском бардовском движении в целом тоже создаётся впечатление немногочисленности. Но тем большее уважение вызывают люди, так бережно хранящие традиции жанра. В большинстве своём, люди эти зрелые – им за 40 (ну, может, чуть младше). Был на фестивале и молодой болгарский автор Антон Костадинов. Как мне объяснили, большая редкость для Болгарии – молодой бард, да ещё и говорящий/поющий по-русски. В большинстве своём болгарские барды русскоговорящие. Ну, то есть не только русскоговорящие, болгарским, разумеется, тоже владеют. Но к русскому какое-то повышенное внимание что ли. Об этом чуть позже.
Формат фестиваля – несколько небольших тематических концертов подряд. Каждый из приглашённых авторов-исполнителей исполняет по две песни на каждом концерте. В этом году концерты проходили в кафе, то есть на площадке под навесом в центре города. С одной стороны, есть плюсы – так можно привлечь дополнительную публику, праздно шатающуюся по улицам города. С другой стороны, жанр всё-таки тяготеет к камерному общению. Да и выступать в кафе перед зрителями, потягивающими всякого рода напитки, не каждому приятно. Так или иначе, это выбор организаторов – наверняка у них гораздо больше факторов, влияющих на выбор формата и времени проведения, чем мы с вами можем предположить.
В концертах звучало много песен на русском языке. Понятно, что на русском (и украинском) языке пели Игорь Жук и ваш покорный слуга. Но также на русском пели и болгарские барды – в их исполнении звучали Окуджава, Кукин, Высоцкий, Городницкий, а кроме того Игорь Корнелюк (да-да, именно та песня из «Бандитского Петербурга») и ДДТ. Что ещё интересно, так это то, что зрители подпевали. Причём, опять же, как на болгарском, так и на русском.
Вообще, к середине концертного марафона первого дня у меня сложилось ощущение, что к русскому языку в Болгарии какое-то особенное отношение. Быть может, не у всех. Однако, совершенно чётко заметно, что люди старшего поколения сносно понимают и говорят по-русски, а вот молоденькие продавщицы в супермаркетах уже нет. Я понимаю, что практически советское прошлое, что идеология и так далее, но это не всё. Русский язык сохраняют здесь до сих пор – уже через два с лишним десятка лет после того, как Болгария перестала быть шестнадцатой республикой. Ощутимо, что за песни на русском языке в Болгарии держатся. Как будто они, эти песни, некий ориентир в творчестве бардов. Ощущение это во мне росло и крепло вплоть до конца фестивального дня. А после заключительного концерта подошёл один из зрителей и сказал буквально следующее: «Спасибо Вам за русский язык. Для многих из нас русский язык – это интеллект и интеллигентность. Уважающие себя болгары обязательно держат в доме книги на оригинальном русском языке». Вот так вот! Ей Богу, не вру! Было приятно ощущать к себе повышенное внимание только потому, что ты являешься носителем русского языка.
Да вот ещё что. Болгарским бардам присуща некая социальность. Один из примеров. В Болгарии пытались принять закон позволяющий приватизировать (или что-то в этом роде) леса и горные участки. А граждане такое положение вещей не приняли. На акции протеста вышла молодёжь – аполитичная (!), но не безразличная к судьбе страны. И об этом пели песню на фестивале. То есть песню эту сначала написали (тоже факт социальной ответственности) и теперь поют. Причём, похоже, что знают эту песню очень хорошо. Нужно было видеть, с какой проникновенностью барды пели эту песню. Я не особенно вникал в текст, но мне показалось, что в песне не было политики или фанатизма – а было небезразличие, была социальная ответственность. В общем, меня это тронуло.
Пока всё. Отпишусь по итогам второго дня. Завтра у нас по плану экскурсия в древнефракийскую гробницу, в музей соли, а также три концерта и after-party – ну, посиделки то есть. ))
День второй
На экскурсию в древнефракийскую гробницу я, увы, не попал – приболел ребёнок и мы остались в гостинице сражаться с недугом. Зато на концертах второго дня и немножко на посиделках я побывал.
По сути, второй день фестиваля мало отличался от первого. Тоже концерты, те же исполнители (хотя нет, были и новые), немного другая тематика концертов и, соответственно, песни.
Должен сказать, что формат нон-стоп концертов – штука немного утомительная. И для выступающих, и для зрителей. И это обсуждалось на собрании участников после окончания фестиваля. Беседа получилась довольно содержательной. К своей чести, организаторы беспристрастно выслушали впечатления всех участников, среди которых были и интересные предложения. Каким будет третий фестиваль «Чёрный песок» в Помории, будет известно через год. Наверняка, в нём найдётся место и чему-то новому.
Вообще, фестиваль интересен и сам по себе. Пока это небольшой фестиваль, неконкурсный. Места попеть хватает всем. Плюс неповторимая атмосфера маленького курортного города. Плюс достаточно интеллигентный (хоть и немногочисленный) зритель. И что ещё немаловажно, так это поддержка властей. Поэтому отпускать такую возможность никак нельзя. Честно говоря, мне трудно представить, каких трудов стоит организаторам выбивать организационную помощь и финансирование в условиях гораздо меньшей популярности жанра, чем у нас на Украине.
Кстати о песнях. Во второй день фестиваля к уже упомянутым ранее представителям отечественного (русскоязычной) жанра добавился ещё и Михаил Круг – вольный перевод его песни «Девочка Пай» исполнял самый молодой участник фестиваля – Антон Костадинов. Вообще же кроме болгарского и русского (кстати, официальных языков фестиваля) в концертах звучал ещё турецкий и стилизации местных диалектов.
Что ещё хотелось бы отметить, так это внимание со стороны организаторов. Я постоянно чувствовал их ненавязчивую заботу. Я знал, что в любую минуту могу обратиться к ним с любым вопросом. И от этого было как-то спокойно и уютно. Ну, а о русском языке я уже говорил в отзыве по первому дню. Для меня это стало настоящим откровением и одним из основных впечатлений от фестиваля.
Да вот ещё что. Живка и Явор Георгиеви очень тепло вспоминают фестиваль «Булат», много рассказывают о нём своим болгарским друзьям-бардам. И они передавали самые тёплые приветы всем сумчанам и особо Алле Титаренко и Проне Прокоповне. ))
Вот вроде бы и всё о фестивале. Позже нарою ссылок на фото и ещё что-нибудь интересное.
А пока
Довиждане, България!
Благодаря за фестивал!
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Катеринина пісня
(газета „Голос України” від 27 червня 2012 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=260555
В’ячеслав КУЦЕНКО
У Богданівці відбувся літературно-мистецький захід, присвячений пам’яті великої художниці Катерини Білокур. Вітчизняні ЗМІ цю акцію проігнорували.
У селі Богданівка, що в Яготинському районі на Київщині, вперше відбувся літературно-мистецький захід «Катеринина пісня» — вшанування пам’яті народної художниці України Катерини Білокур (її не стало 10 червня 1961 року). Цього дня Богданівка стала яскравим осередком українства: душевні пісні, автентичні танці, показ колекції національного одягу. Все це дійство з портрета, встановленого на сцені, споглядала Катерина...
Численні гості та шанувальники таланту майстрині поклали квіти до могили художниці, запалили свічку, сказали добре слово. Потім у меморіальному музеї-садибі Катерини Білокур відбулася екскурсія. Багато хто з відвідувачів уперше переступив поріг цього дому. Завідувач музею Ольга Шаповал оповідала сторінки біографії великої художниці так, наче разом з нею сама переживала злети і падіння складної долі.
На «Катеринину пісню» завітало чимало відомих людей, для яких Катерина Білокур стала символом епохи і народного таланту. Серед тих, хто відкривав для широкого загалу феномен Білокур, — відомий дослідник і письменник Микола Кагарлицький. Саме він підняв із напівзабуття Катерину, а великому світові відкрив Богданівку, де вона народилася. Своїми цікавими тридцятилітніми дослідженнями життя та творчості богданівської майстрині Микола Феодосійович збагатив скарбницю української культури і цим заслужив щиру повагу. У Богданівці його зустріли стоячи, оплесками.
— Катерина Білокур сама навчилася і писати, і малювати, — розповідає Микола Кагарлицький. — Художниця інтуїтивно йшла до вдосконалення і досягла його. Коли 1954 року всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо побачив на міжнародній виставці в Парижі картини Катерини Білокур, то назвав її геніальною і додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї». Коли я почав читати її листи, відкрив для себе велику духовну особистість. Проста сільська жінка, живучи в Богданівці, не переступаючи порога рідного обійстя, за своєю духовністю не поступалася найвидатнішим людям світу».
Концертну програму відкрили земляки Катерини Василівни — богданівський фольклорний колектив «Берегиня», яким керує Надія Слабковська. «Катерина Василівна не могла жити без української пісні. Нині ми намагаємося відтворити улюблені пісні нашої землячки та донести його до нинішнього покоління», — сказала керівник колективу.
Окрасою «Катерининої пісні» став виступ самобутніх фольклорних колективів Київщини «Вишиванка», союзу українок України «Перевесло», співочого гурту «Димерські баламути», колективу Аркадіївської ЗОШ.
Завітали на мистецьке свято й відомі в Україні майстрині-рукотворниці — Тамара Негода, Надія Федірко, художниця Тетяна Бердник. Вони кажуть, що давно не бачили такої палітри витворів національної культури, яка була представлена у Богданівці.
Оперний тенор народний артист України Ігор Борко тут раніше не був: «Про Катерину Білокур уперше почув у Парижі, під час гастролей, її там добре знають. Добре, що відбуваються такі заходи, але, гадаю, їх замало».
Українські телеканали, як і представники друкованих ЗМІ, це свято проігнорували. У Богданівці не було жодної телекамери. На жаль, такі події не вписуються у нинішній формат телевізійників. Як би там не було, а літературно-мистецьке свято у Богданівці започатковане. Сподіваємося, що наступного року фестиваль вдасться провести на обласному, а то й на всеукраїнському рівні, з гідним висвітленням у вітчизняних ЗМІ.
Мало Малковича
(газета „Голос України” від 23 червня 2012 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=260274
Віталій ЖЕЖЕРА
Нещодавно в столичному театрі імені Франка показано прем’єру вистави «Райськеє діло» — варіації за «Вертепчиками» Івана Малковича, постановка Андрія Приходька.
Цей режисер не так давно поставив у Львові «Лісову пісню» і зробив це блискуче, легко розв’язав ті вузли, що раніше нікому не піддавалися, — так сміливо й актуально Лесю Українку за останні сто років у театрі ще не ставили. Наша газета тижнів зо три тому писала про ту львівську виставу Приходька. Й ось тепер, перед прем’єрою у франківців, у повітрі висіла інтрига — невже Приходько знайшов сценічний ключ і до поезії Малковича?
Після прем’єри ентузіазму поменшало. Річ у тім, що Приходько, здається, й не збирався переводити словесні метафори Малковича в метафори суто сценічні. Натомість він зробив простіше: узяв і ніби випустив усну книгу віршів улюбленого поета. Вона озвучена чудовими піснями вертепників і прикрашена гарними картинками (окремі мізансцени майже буквально нагадують знамениті ілюстрації до деяких книжок Малковичевого видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»).
Звісно, може бути й так. Але при тім важко позбутися враження, що в цій добре ілюстрованій виставі малувато Малковича.
Герой усього дійства — наївний Іван, який ніяк не може відшукати Україну в Україні. Його грає Богдан Бенюк. Він виходить на сцену з глядацької зали — так, як міг би вийти будь-хто з нас. Мабуть, так воно й задумано — що той Іван і є одним із нас. Тобто не простодушний Іван з Малковичевих віршів, а інший простодушний Іван, у сіренькому костюмчику, з вудкою і транзистором. Отже, таким чином, цей Іван за походженням — більше з прози, а не з поезії. Хоч він і промовляє ті самі слова, що й Іван з віршів — але він інший Іван, із тих Іванів, що просто люблять читати вірші Малковича. Ось саме звідси й народжується деяке відчуття неповноти сподівань. Бо ти прийшов подивитися поезію Малковича, а тобі показують, по суті, тебе самого, нехай навіть і у виконанні неперевершеного Бенюка.
Бенюк читає вірші так проникливо й ніжно, що часом здається — то він сам їх написав. Щоправда, інколи враження відчутно псує те, що й Бенюк, і всі інші виконавці в цій виставі озброєні мікрофонами. Й через те часто камерна поезія звучить зовсім не камерно, а так, ніби це читають вірші не Малковича, а, скажімо, Ірванця — також непоганого поета, але зовсім іншого.
А от вертепники співають чудово, це справді поезія в чистому її вимірі, але саме це й викликає дивно-несподівані ревнощі. Думаєш собі: ах як шкода, що вони співають не вірші Малковича!
Втім, можливо, наші сподівання (а отже, й розчарування) трохи завищені. Адже більшість глядачів звикли сприймати театр на рівні сказаного, а не показаного, й вони будуть втішені, бо почують усе, що чекають почути. А також побачать Богдана Бенюка в чудовій компанії артистів, зайнятих у цій виставі, — Лариси Руснак, Олени Медведєвої, Ксенії Вертинської, Василя Мазура, Володимира Абазопуло-молодшого та інших.
Пропоную твори Івана Малковича із збірки “Вірші на зиму”. Упорядник
Буколіка з євшаном
З гір – з гостини – вертають вони, і лошиці несуть молодиць: у жінок під серцями сини, і лошата – в лошиць.
Будуть знову коні й мужі однакові бачити сни, будуть гризти ночей коржі й нюхати євшани.
Будуть гнати скажено овець, вірних травити псів, що каганчиками язиків світять шлях навпростець.
Западуться сімсот стежин, ззайчатіють вовки, як летітимуть до дружин коні і пастухи.
У хатках, що присипав сніг, у стаєньках – стократ цілуватимуть риси свої у синів і лошат. |
намарні люди
я ще один із тих що обманулись і відізвавшись із копальні хромосомів піддався легкодухо на життя
покинув рай імлавої копальні де – мов жива роса – тріпоче купно невидиме зерно людей (у щільниках незримих)
прийшов – зацвів – зів’яв – і шусть у землю
скрізь у землі ледь глибше за картоплю розлігся наголяся перед Вишнім однаковісінький кістковий інвентар (немов єдина на землі доцільність – кістки вирощувати власні)
банальні ієрогліфи людей мов сірнички дитячою рукою поскладані . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
намарні люди котрих навіть Бог не в змозі пригадати на обличчя |
Кубанщина
Дух – скомороха поборов:
летить наохляп з пісні кляпом,
гуде свавільно-вільна кров,
ледь захаращена кацапом.
Від лаврських бань – до русскіх бань
ця кров не рідшала й не гусла.
Човенці чалять на Кубань
дух прямувати в рідні русла.
Бо саме час, бо днина пізня,
бо український шлях
потах…
Кордони наші вкаже пісня
і черепи в очеретах.
* * *
При цих деревах, в цім ладу,
в поривах духу, руху впертих
десь притулитися в саду
і хоч би трішечки померти.
Бо вірші – що? – якби хотів
сказати ними стан цей чистий,
то ніжні жилочки рядків
потріскали б від туску й тиску.
Бо як печально знати все ж
в кассандриній трагічній тиші,
що в цім саду ти не помреш
і вічних віршів не напишеш.
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт