Новини одним рядком:
5 червня – відкриття виставки "Весілля: ХХ століття" у Сумській муніципальній галереї (вул. Соборна, 27)
5 червня – відкриття виставки живопису Віктора Бабка у Сумській муніципальній галереї (вул. Соборна, 27)
6-11 червня – 9-й міжнародний фестиваль авторської пісні (АП) «Петербурзький акорд» в С-Петербурзі, Росія
10 червня – авторський концерт Рибіна Анатолія у Києві в бібліотеці по вул. В.Житомирській, 4
15 червня – день народження Віктора Морозова, автора пісень, перекладача
15-17 червня – фестиваль АП „Лісова фієста” у лісі біля Боярки під Києвом
16 червня – день народження Марії Бурмаки, автора пісень
21 червня – день народження Тараса Чубая, автора пісень
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи присилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Сумська муніципальна галерея запрошує взяти участь у відкритті виставок:
05,06 о 17-00 1-й зал
"Весілля: ХХ століття" Фотографія та рушники із колекцій С. Гуцана та В. Панасюка.
05.06 о 17-00 2-й зал
Бабко Віктор Васильович Суми. Живопись.
Бабко Віктор Васильович народився у 1932 р. в селі Рогань Харківської області.
У 1956 р. закінчив Харківське державне художнє училище.
З 1960 р. до 1980 р. працював художником у Сумському обласному товаристві художників.
Учасник багатьох обласних, республіканських і всесоюзних художніх виставок.
Протягом 70-х і 80-х років у м. Суми неодноразово проходили його персональні виставки.
Роботи зберігаються в художніх музеях м. Суми і м. Лебедин, в інших музеях України, а також у приватних колекціях в Італії, Німеччині, Швеції.
Автор першої діорами у музеї партизанської слави в Спадщанському лісі, який відкривав особисто С.А. Ковпак.
Оформлював одну з перших експозицій у будинку-музеї А.П. Чехова у м. Суми, де досі зберігаються його пейзажні роботи.
Два великі пейзажі – «Вечір на Пслі» і «Яблуневий сад» протягом багатьох років були візитівкою старого залізничного вокзалу до його зруйнування. 4 пейзажі прикрашали вітальню у центральному корпусі лікарні ЛСУ і декілька робіт – холи і кабінети у 1-й міській лікарні.
Автор настінних розписів у Сумському будинку природи та багатьох інших художніх робіт.
Київ – Дмитро Долгов
Добрый день, Петре.
Шлю информацию о Петаккорде для бюллетеня ссылка на эту страницу
http://www.bardschool.kiev.ua/events_20.rdr
С1986 года началась Всесоюзных фестивалей авторской песни. Эти фестивали явились естественным результатом развития движения Клубов самодеятельной песни (КСП), охватившего практически всю страну.
К сожалению, история этих фестивалей оказалась короткой. Было проведено лишь три Всесоюзных фестиваля (Саратов, Таллинн, Киев) Желание возродить эту традицию и побудило клубы самодеятельной песни Петербурга поддержать предложение Юрия Кравцова о проведении в городе на Неве регулярного Международного Фестиваля Авторской Песни «Петербургский аккорд».
И вот уже прошло восемь Фестивалей. Представители 150 городов из семнадцати стран стали их участниками и гостями.
В 2012 году в Петербурге опять соберутся люди, влюбленные в авторскую песню. Ждать осталось совсем немного.
Участник №1 Театр поэтической песни «LaShanson» (Суми)
Сергей Городничий – гитара, вокал;
Оксана Скоробагатская – гитара, клавишные, вокал;
Виктор Сыроватский – гитара, вокал;
Яна Шифрина – флейта, сопилка, вокал;
Песни:
Иерусалим. Н.Вотинцева
Баллада о книжных детях. В.Высоцкий
Рождественская. В.Завгородний
Участник №2 ЕЛЕНА КАСЬЯН, автор (Львов)
Песни:
Варежка
Пускай не ты
Ты меня переписываешь опять
Участник №3 ЮЛИЯ САХНО, автор (Симферополь)
Песни:
Восемь у осени
Песня про коня
Калипсо
Участник №4 ДЕНИС ГОЛУБИЦКИЙ, автор (Киев)
Песни:
А всего-то августа… (Женская песня)
Алупка
Хрупкая музыка
Участник №5 АЛЕКСАНДРА СКОРУК, автор (Суми)
Песни:
UNLIMITED ACCESS TO MUSE
Все меняется
Девушка красиво поёт; Андреевский спуск; GIRL SINGS; KIEV /09.07.2010/
Участник №6 ДМИТРИЙ МАКЛЯКОВ, автор (Харьков)
Песни:
Совсем другое кино
На TV
Участник №7 ОЛЬГА АРТЕМЕНКО (Киев)
Песни:
Далеко-далеко
Королева Анна
Кто варит варенье
Участник №8 ПАВЕЛ ГРЕБЕНЮК, автор (Симферополь)
Песни:
Песенка о Балаклаве
Франция. Осень.
Участник №8 СВЕТЛАНА ФИЛИМОНОВА, автор (Южноукраинск, Николаевской области)
Песни:
Зоряні сади
Амур
Разговор со смертью
Проживание участников: С-Петербургский Гуманитарный университет профсоюзов
адрес: ул.Фучика, д.15 (вход с Бухарестской улицы).
проезд от:
м. "Волковская": 20 мин. пешком, авт.: 54, 59, 74, 76, 91; трам. 25; маршрутка К139
м. "Пл. Восстания": авт.: 54, 59, 74, 76, 91
м. "Лиговский пр.": авт.: 54, 59, 74, 76, 91; трам.: 25, 49
м. "Купчино": авт.: 54, 74; трам.: 25, 43, 45; тролл. 39; маршрутки: К59,К139,К250
м. "Московская": авт. 59; трам. 45
м. "Электросила": авт. 29; трам. 43; тролл.: 36, 39; маршрутки: К59, К135, К250
м. "Московские ворота": трам. 43, маршрутки: К59, К250
Автовокзала: авт.: 29, 74, 76
Телефон штаба Фестиваля: 740-38-75 (с 05 июня !)
Київ – розсилка сайту http://festivali.org.ua/
Фестиваль авторской песни «Лесная фиеста»
Положение
1. Общие сведения.
1.1. Фестиваль имеет статус всемасштабного.
Для участия в фестивале приглашаются разномасштабные авторы и исполнители отовсюду.
1.2. Цели фестиваля:
- популяризация авторской песни;
- содействие творческому росту авторов и исполнителей;
- открытие новых имен среди талантливой молодежи;
- возрождение и поддержка лучших традиций Киевских лесных фестивалей авторской песни;
- объединение творческих сил для дальнейшего сотрудничества.
1.3. Задачи фестиваля.
"Лесная фиеста" - ежегодный лесной фестиваль авторской песни. Проводится клубом авторской песни "Дом" с 1996 года как продолжение традиции киевских лесных песенных слетов.
На фестивале отсутствует конкурс, поскольку главная задача "Лесной фиесты" - праздник песни и дружеского общения, построение модели общества, в котором превалирует доброжелательная, творческая и непринужденная атмосфера человеческих отношений, создание условий для повышения уровня мастерства для каждого желающего. На мастерских рассматривается полностью творчество каждого автора во всех его ипостасях.
1.4. Организаторы
Организатором фестиваля является киевский клуб авторской песни "Дом" при поддержке Вишневского городского туристического клуба "Романтик". Общее руководство подготовкой и проведением "Лесной фиесты", решение административных и финансовых вопросов возлагается на оргкомитет фестиваля. Председатель - Александр Крамар +3 8 067 78 456 05.
2. Условия проведения фестиваля.
Участие в фестивале могут принять все желающие без ограничений возраста, вледания языками и гражданства.
На фестивале работают творческие мастерские (их ведут признанные авторы-исполнители), прохождение которых является обязательным условием участия в гала-концерте для всех выступающих. На творческих мастерских участники получают возможность небинарного тактичного общения с мастерами, возможность повышения уровня своего мастерства.
На территории палаточного лагеря, помимо комлагеря и сцены, отводятся места для стоянок гостей фестиваля. Туристическим снаряжением (палатки, спальники, карематы, питание и т.д.) оргкомитет не обеспечивает. Расходы, связанные с проездом, проживанием и питанием, несут участники или командирующие организации. Будем вам признательны, если вы проследите за санитарным состоянием на территории своей стоянки.
Санитарный взнос: от 30 грн. Семьям и студентам при наличии безналичности возможны скидки.
3. Место и время проведения фестиваля.
Фестиваль проходит в третьи выходные дни июня (в 2012 году 15-17 июня) в условиях палаточного лагеря под городом Боярка Киевской области (большая поляна в лесу, недалеко - озеро).
Как добраться из Киева на своих двух (ногах)
- Либо от станции метро "Святошин" (выходить наверх от конца поезда метро) на маршрутных такси № 367 (ст. м."Святошин" - ж/д станция Боярка) до конечной остановки на ж/д станции в Боярке. Ехать 45 минут. Далее на маршрутном такси, идущем на Забирье (это может быть маршрутное такси № 369), или через Забирье на Княжичи (ходит один раз в час, но, если наберется полный автобус, то до поворота на Фиесту отвезёт). Попросить водителя остановиться возле указателя с надписью "Фестиваль "Лесная фиеста"" (5 минут езды). Дальше налево по ходу автобуса через луг до ручья по повешенным нами указателям и маркерам. За ручьем стоит палаточный городок фестиваля. Маршрутное такси № 369 часто также ходит От "Святошина".
- Либо от киевского ж/д вокзала, ул. Пестеля (за универмагом "Украина", где конечная трамвая №1, переход к ж/д платформам)" на маршрутном такси № 368 (Киев, ж/д вокзал - ж/д станция Боярка) до конечной остановки на ж/д станции в Боярке. От ж/д станции в Боярке на указанных выше маршрутных такси.
- Либо от Проспекта Победы от Цирка на маршрутном такси № 720 (Киев - ж/д станция Боярка) до конечной остановки на ж/д станции в Боярке. От ж/д станции в Боярке на указанных выше маршрутных такси № 369 или № 7.
- От Киева электропоезда в направлении на Фастов до станции Боярка (около получаса езды). От ж/д станции в Боярке на указанных выше маршрутных такси № на Забирье или, через Забирье на Княжичи.
Как добраться из Киева автомобилистам
Ехать на Боярку нужно от Окружной дороги – поворот на Вишневое возле "АвтоЗАЗ". До Боярки ехать по главной дороге. В Боярке нужно доехать до ж/д станции "Боярка" (обратите внимание именно до станции "Боярка"), дальше в том же направлении доехать до ж/д переезда и, не переезжая его, повернуть направо (дорога на Заборье). Ехать до первого поворота налево – это поворот на Малютинку. Проехав около 1,5 км нужно будет сворачивать в лес направо по дороге-просеке. Место поворота в лес будет обозначено табличкой-указателем с надписью "Лесная Фиеста".
После поворота в лес дорога будет промаркирована до самой фиестовской поляны (ехать минут 10-15 неспешно).
Программа проведения фестиваля.
пятница
8.00 - 20.00 Заезд, размещение и обустройство стоянок.
22.00 - 23.30 Концерт-открытие фестиваля. На сцене мастера и гости фестиваля.
Песенные костры.
суббота
11.00 - 15.00 Творческие мастерские.
13.00 - 15.00 Работает турмаршрут.
15.30 - 17.00 Детский концерт
17.00 - 19.00 Концерт по итогам мастерских.
22.00 - … Гала-концерт. Песенные костры.
воскресенье
12.00 - 13.30 Концерт хорошего настроения от гостей и приятных открытий фестиваля.
Отъезд гостей фестиваля.
В программе фестивале наверняка будут изменения!!! Но в целом все заявленные мероприятия произойдут.
Настоящее положение является приглашением на фестиваль. В программе фестиваля возможны изменения.
Наш электронный адрес: http://www.festfiesta.com/, www.clubdom.org.ua. E-mail: kspdom@mail.ru
Київ – розсилка сайту http://festivali.org.ua/
Всеукраинское объединение деятелей авторской песни продолжает формировать делегацию Украины для поездки на фестиваль авторской песни «ПЛАТФОРМА 135 км» (старый Грушинский) http://135km.org/ (Мастрюковские озера, Самара, Россия).
Предварительный состав делегации Украины /по состоянию на 4 июня/:
Гефтер Вадим (Донецк) - президент ВОДАПу
Добровольский Игорь (Сумы) - руководитель делегации
Кандыбей Валерий (Сумы) -комендант палаточного лагеря
Алексеева Алёна (Запорожье)
Хоменко Сергей (Киев)
Шаханова Светлана (Черновцы)
Прудников Андрей (Аскания -Нова)
Колесниченко Юрий (Запорожье)
Евтушенко Владимир (Киев)- шеф повар
Мараховская Зоя (Сумы) -повар
Якубовский Павел (Сумы)
Бондаренко Анна (Киев)
Гершаник Анатолий (Днепропетровск)
Гершаник Вера (Днепропетровск)
Бабич Юлия (Аскания-Нова)
Акулинин Валерий (Киев)
Ворожейкин Антон ( Луганск)
Пашкова Людмила (Черновцы)
Торопова Евгения (Сумы)
Морозкин Александр (Рубежное)
Морозкина Лариса (Рубежное)
Бебех Александр (Одесса)
Спивак Евгений (Сумы)
Макляков Дмитрий (Харьков)
Семичёва Наталья (Донецк)
Рыжковский Сергей (Донецк)
Шевченко Ольга (Днепропетровск)
Торяник Юлия (Харьков)
Дориченко Оксана (Винница)
Борозенцев Леонид (Винница)
Скорук Александра (Сумы)
Петренко Игорь (Славянск)
Школа Наталья (Сумы)
Паламаренко Михаил(Сумы)
Ищенко Оксана (Сумы)
Щербина Ольга (Владимир-Волынский)
Лутохина Александра (Киев)
Профатилов Валерий (Сумы)
Ворох Александр (Киев)
Ботвиновский Сергей (Киев)
Ботвиновская Виктория (Киев)
Волошин Сергей (Мариуполь)
Коваленко Ольга (Киев)
Приглашаю Вас совершить сие путешествие.
Ответы на вопросы:
- Почему фестиваль называют "Старый Грушинский"?
Вы найдете на сайте http://135km.org/38
Среди почетных гостей фестиваля:
Вадим Егоров, Михаил Щербаков, Юлий Ким, Концертный проект «Норд-Ост», Валерий и Вадим Мищуки, Александр Мирзаян, Елена Фролова, Дмитрий Богданов, Константин Тарасов, Борис Бурда, Владимир Туриянский, Тимур Шаов и его команда, Лидия Чебоксарова и Евгений Быков, Андрей Козловский, Ольга Чикина, Владимир Васильев, Анатолий Киреев, Григорий Данской, Ксения Полтева, Сергей Труханов, Валентин Вихорев и другие...
Условия бард-тура (с 4 июля – 9 июля 2012 года):
- стоимость проезда на комфортабельном автобусе - 800,00 гривен, по маршруту: Сумы – таможенный пост Суджа, Курской области (40км от Сум) - Самара, Мастрюковские озера – Сумы
- оплата за питание - 200,00 гривен
Делегация Украины формируемся по поданным заявкам.
На территории фестивальной поляны, делегации Украины будут выделены места для обустройства палаточного городка, хозяйственной зоны и организации питания.
Для этого заранее выезжает на фестиваль – президент ВОДАПУ Гефтер Вадим.
Повара, которые включены в состав делегации, обеспечивают на фестивале - 3 разовое питание.
Принимаются личные пожелания в случае диетического питания и т.д.
Везём с собой холодильник, микроволновую печь, тенты, обеденные столы.
Барды Украины принимают участие в гостевых концертах, конкурсе (по желанию), на свободных площадках Старого Грушинского фестиваля.
Список представителей делегации Украины, в ближайшее время, будет выслан всем кто ответит согласием, и подаст заявку.
Все новости, рекомендации, дополнения также будут приходить к Вам в индивидуальном порядке, лично каждому.
Что необходимо от Вас?
1. Ваши паспортные данные, Ф.И.О, номер серии, кем выдан и когда, прописка, дата и год рождения.
2. Этот же паспорт Вы будете предъявлять на таможенной границе.
Приглашение Оргкомитета фестиваля «Платформа 135 км» будет выслано на всю делегацию Украины.
3. Обязательно иметь с собой следующие туристические принадлежности:
- палатку,
- коврик /каремат/,
- спальный мешок,
- кружку,
- миску,
- ложку,
- стульчик раскладной,
- фонарик
- персональную аптечку (при необходимости)
- зонтик или накидку от дождя
Общий сбор в г. Сумы - 4 июля (среда), в 12.00 на 2-м этаже зала ожидания ж.д. вокзала.
Выезд делегации Украины на комфортабельном автобусе в 13.00.
В связи с постоянным изменением расписания движения поездов происходит и временная корректировка общего сбора в г.Сумы.
Просьба не опаздывать!
Обратный выезд (воскресенье) с фестивальной поляны «Старого Грушинского фестиваля» - 8 июля, в 14.00-16.00.
Подтвердите Вашу поездку на Старый Грушинский фестиваль в составе делегации Украины , своим согласием, самым срочным образом! :)
Количество мест в комфортабельном автобусе MAN уже ограничено, по состоянию на 4 июня 2012 осталось 9 свободных мест.
Сообщите Ваш размер, для изготовления футболки делегации Украины.
С нетерпением жду ответа!
До скорой встречи!!!
С уважением,
Руководитель делегации Игорь Добровольский
Просьба сообщить о нашей поездке поклонникам жанра авторской песни и всем тем, кто давно мечтал увидеть легендарную Песенную Гору своими глазами.
Заявки направлять на эл.адрес:
dobro@chereda.net
Добровольскому Игорю
контактный телефон 050 327-17-46
Київ – Мистецьке Об’єднання «Остання Барикада»
ЗВЕРНЕННЯ
громадських діячів і громадських організацій
до Голови Верховної Ради України, народних депутатів України
щодо розгляду у ВРУ законопроекту «Про засади державної мовної політики»
Законопроект народних депутатів України С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики» спрямований на підрив статусу української мови як державної та її витіснення з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України.
Більшість його ключових положень в своїй основі явно суперечать Конституції України, рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України та ґрунтуються на свавільному тлумаченні Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов. Спроби запровадження в Україні статусу мов і порядку їх застосування, не передбачених ст. 10 Конституції України, слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу України.
В разі ухвалення і втілення у життя цього законопроекту ще більшого масштабу набудуть порушення мовних прав українців та представників інших національних меншин України, може розпочатися процес її федералізації, виникне серйозна загроза цілісності держави.
Одне з ключових положень законопроекту передбачає застосування заходів, спрямованих на використання регіональних мов або мов меншин, за наявності 10 відсотків носіїв регіональної мови на певній території (п. 3 статті 7). Однак критерій визначення кількості носіїв регіональних мов є довільним. Такого критерію немає в жодному міжнародно-правовому акті. Це зроблено з однією метою – забезпечити використання переважно російської мови поряд або замість української як державної на більшій частині території України.
Така кількісна «процедура» порушує права більшості мовців, для яких не буде реалізовано їхнє право визнавати себе і бути одномовними, зберігаючи власну ідентичність. Зокрема, це стосується норми обов’язкового вивчення двох мов у закладах освіти всіх рівнів (п. 7 статті 20). Крім того, право на освіту будь-якою регіональною мовою навряд чи може бути реалізоване на рівні вищої освіти (п. 2 статті 20). Напевне, цей пункт законопроекту стосується передусім російської мови. Якщо ж ні, то він суттєво обмежує реальні права представників більшості національних меншин, мови яких на сьогодні не мають достатньої комунікативної потужності для здобуття ними вищої освіти.
Попри декларації про рівні права всіх мовців, «недопущення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками» (пп. 1, п.2 статті 5) законопроект закладає норму про функціональну нерівність мов, відповідно до якої мови слід використовувати «з урахуванням стану кожної мови» (пп. 3, п.2 статті 5), що суперечить духові та букві «Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», на яку покликаються автори.
Принципово неприйнятною є стаття 3 законопроекту, в якій «право мовного самовизначення» сформульоване поза контекстом статусу української мови як державної мови. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові акти, що визначають стандарти захисту прав людини, включно з рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють право мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав цей принцип також відсутній.
Тверда конституційна норма «забезпечення всебічного розвитку й функціонування української мови в усіх сферах життя на всій території України» розмита положеннями про «регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української як державної, регіональних мов або мов меншин, та інших мов, якими користується населення країни» (стаття 2). Таке «забезпечення української мови» може здійснюватися тільки «зі створенням можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин» (пп. 2, п.2 статті 5).
Для цього використовується «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов». Але в Законі України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» її положення застосовуються лише до мов національних меншин в Україні, які визначені у вичерпному переліку. Судді Конституційного Суду України Дмитро Лилак і Віктор Шишкін в окремих думках (Рішення КСУ щодо конституційності частин четвертої і п’ятої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 17-рп/2011 від 13.12.2011 р.) підкреслили, що термін «регіональна мова» не є конституційно-правовою категорією, тому такі мови фактично не існують на території України. Йдеться тільки про «мови національних меншин». На їхню думку, будь-яке обмеження статусу української мови руйнує конституційний лад держави і суперечить національним інтересам України. Змінювання меж функціонування державної мови є змінюванням конституційного ладу України, а це право згідно з частиною третьою статті 5 Конституції України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органом або посадовими особами.
З огляду на викладене закликаємо вас відмовитися від прийняття цього антиконституційного документа, який суперечить національним інтересам України і загрожує громадянському мирові в нашому спільному домі – Україні.
Головний редактор газети «Наша віра»,
Лауреат Національної премії України
імені Тараса Шевченка Євген Сверстюк
Президент Українського ПЕН-центру Мирослав Маринович
Координатор програми Харківської
правозахисної групи Василь Овсієнко
Виконавчий віце-президент
Конгресу Національних Громад України Йосиф Зісельс
Голова Мистецького об’єднання «Остання барикада»,
Народний депутат України Олесь Доній
Голова Київського благодійного фонду імені
О. Гірника «Українським дітям – українське
слово», Народний депутат України Юрій Гнаткевич
Професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко
Професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», Надзвичайний
і Повноважний Посол України Володимир Василенко
Старший науковий співробітник Інституту
української мови НАН України Оксана Данилевська
Голова Київської міської організації
товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Роман Круцик
Голова Координаційної ради з питань захисту
української мови при Київській міській
організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса Тарас Марусик
Народний депутат України 1-го скликання,
правозахисник Олесь Шевченко
Українські громадські діячі, письменники, музиканти та журналісти за українську мову!
30 травня, 11:30 год., Інформаційне агентство «УНІАН», м. Київ, вул. Хрещатик 4
Прес-конференція з ініціативи створення «Комітету по захисту української мови» та акцій проти русифікації мовного законодавства України
Нинішня влада, проваливши свою соціальну політику і опинившись перед виборами з невтішними рейтингами, вирішила зцементувати своє «російсько-націоналістичне» ядро черговим законом про звуження сфер вжитку української мови. Думаючи лише про виборчі рейтинги ця влада готова порушувати Конституцію і готова нанести підступний удар по українській мові.
Українські громадські діячі, письменники, музиканти та журналісти виступають з рішучим осудом таким українофобським планам та проводять прес-конференцію.
Під час прес-конференції будуть озвучені:
- Звернення громадських діячів і громадських організацій до Голови Верховної Ради України, народних депутатів України щодо розгляду у ВРУ законопроекту «Про засади державної мовної політики»
- Презентація соціальних відео-роликів від громадських діячів, митців та журналістів щодо української мови
- Інформація щодо громадських акцій проти русифікації, які відбудуться 5 червня біля ВРУ
- Ініціатива по створенню «Комітету по захисту української мови»
Учасники прес-конференції:
1. Олесь Доній, голова Мистецького об’єднання “Остання Барикада», народний депутат
2. Ніна Матвієнко, народна співачка України
3. Юрій Стець, генеральний продюсер 5-го каналу, народний депутат
4. Василь Шкляр, письменник, лауреат Національної премії ім.Т.Г.Шевченка
5. Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу «ТВі»
Пряма трансляція прес-конференції відбудеться на «5 каналі»
Для зв’язку: (044) 244 0555
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
«Ополячена й покалічена»: у РФ по-сусідськи коментують закон про мовну політику
(газета „Голос України” від 7 червня 2012 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=258674
Віктор ТИМОШЕНКО
У Росії політики й експерти коментують законопроект про мовну політику, який ухвалено в першому читанні Верховною Радою України.
Приміром, перший заступник думського комітету у справах СНД Дмитро Саблін вважає, що «законопроект про підвищення статусу російської мови — це передвиборний хід «Партії регіонів». На його думку, «і пропрезидентська партія, і всі інші використовують його як можливість добитися політичних дивідендів перед виборами».
Дмитро Саблін вважає, що «законопроект потрібно було ухвалювати відразу після виборів президента, тому що він відповідає інтересам половини населення країни, що говорять російською мовою як своєю рідною».
Натомість, «великий друг України» екс-депутат Костянтин Затулін у своїх коментарях доходить до відвертих образ. Усіх, хто бажає залишити українську мову державною, він називає «хворими людьми», а тих, хто за російську, — патріотами України. На його думку, Україну розколюють ті, хто намагається дотримуватися букви й духу Конституції, а не ті, хто «проблему» російської мови використовує у своїх політичних цілях.
У Росії відбулася й потужна ідеологічна підтримка законопроекту Колесніченка-Ківалова. Опубліковано сотні статей, книжок, знято «наукові» фільми із проблем російської мови в Україні.
Російський публіцист Олексій Орлов у книзі «Українська матриця. Перезавантаження» на 490 сторінках «доводить», що «українська мова була штучно створена на основі російської», що «це — ополячена й покалічена російська».
Усі ці навколонаукові нісенітниці, а по суті — ідеологічне варварство, численні антиукраїнські центри в Росії на кшталт Інституту країн СНД, який очолює Костянтин Затулін, використовують для розпалення міжнаціональної ворожнечі, нагнітання проблем у відносинах України й Росії. Причому часом створюється враження, що державні чиновники керують цим процесом.
У самій Росії місяць тому вищі судові інстанції закрили дві найпотужніші українські культосвітні організації.
До слова, до воєнного 1941 року на Кубані було більше тисячі шкіл, де всі предмети викладалися українською мовою, а в Краснодарі був педагогічний інститут, який готував учителів для українських шкіл.
Сьогодні в Росії, де проживає найбільша у світі українська діаспора (це понад два мільйони українців), немає жодної української школи, немає газет, журналів, книг, телебачення українською мовою.
Москва.
Будителька народної свідомості
(газета „Голос України” від 2 червня 2012 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=258304
Володимир ВИТВИЦЬКИЙ
Минуло 140 років з дня народження Костянтини Малицької — письменниці, педагога, редактора, громадсько-просвітницької діячки, авторки слів відомої пісні «Чом, чом, чом, земле моя...»
Якось Дмитро Павличко сказав, що коли б Степан Руданський написав лише поетичні слова до популярної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну», уже як автор цього твору він назавжди увійшов би до когорти класиків нашої літератури. Те саме стосується і Костянтини Малицької (літературні псевдоніми Віра Лебедова й Чайка Дністрова).
Лише за вірш «Чом, чом, чом, земле моя», написаний на зорі минулого століття, який став поетичною основою однойменної пісні, маємо доземно вклонитися перед цим самобутнім талантом.
Донька греко-католицького священика з села Кропивник, що неподалік від прикарпатського Калуша, вона за професією і покликанням була вчителькою, віддавала себе цілком дітям. Працювала у школах Галича, в селі Лужани на Північній Буковині та найдовше — у древньому Львові, де і завершився її життєвий шлях у 1947 році.
Творчість К. Малицької доволі різногранна: це і поезії, і прозові образки та оповідання, і статті з суспільно-політичної та просвітительської проблематики, і педагогічні роздуми, і спогади з пережитого, і листування з відомими людьми того часу... Вона багато зробила для розвитку дитячої літератури і як письменниця, і як редактор популярного дитячого журналу «Дзвінок». Сільські діти — щирі, працелюбні, добродушні — головні персонажі її дитячих оповідань. Письменниця з любов’ю, добрим знанням психології подає їх дитячий світ, формування характерів, зокрема — патріотичних почуттів. Виховання молоді на кращих народних традиціях — ось основна ідея, яку стверджує своєю літературною творчістю К. Малицька. Педагогічно-дидактичний зміст мають збірники її нарисів «Мати» (1902 р.) та «З трагедій діточих душ» (1907 р.). Писала вона і п’єси для шкільної сцени.
Індивідуальний стиль письменниці, як слушно зауважують дослідники її творчості, випливає з української літературної традиції — поєднання романтизму з раннім неокласицизмом і в культурі побудови текстів опирається на традиції Ю. Федьковича, І. Франка, В. Стефаника, Г. Хоткевича, С. Яричевського, прикметною ознакою яких є активне запровадження місцевого мовлення, проте не в якості атрибуту екзотичного спрямування, а органічного способу виявлення самоідентичності. Костянтина Малицька, за словами чернівецьких науковців Оксани Івасюк і Валентини Бузинської, стала будителькою народної свідомості, як і багато письменників її покоління. Перфектне володіння кількома мовами, глибоке знання класичної та сучасної філософії й літератури, зрештою, майстерне володіння секретами дидактики давало змогу їй відчувати себе органічно як у царині публіцистики, так і в рамках художнього, епістолярного та наукового стилів, і в кожному з них демонструвати добірний смак, вишукану інтелектуальну інтелігентність.
У 1903 році життєві обставини приводять К. Малицьку у мальовниче припрутянське село Лужани, де вона вчителює. Тут, на Північній Буковині, вона знайомиться з Ольгою Кобилянською, товаришує з Євгенією Ярошинською, підтримує дружні стосунки з багатьма релігійними, політичними і літературними діячами. Зокрема, з редактором щоденної газети «Буковина» Ярославом Весоловським, який мав значний вплив на її становлення як письменниці. Саме тут, у краю смерек та гірських потоків, і написаний нею у 1904 році вірш «Чом, чом, чом, земле моя...», який композитор Денис Січинський поклав на музику:
Чом, чом, чом, земле моя,
Так люба ти мені,
Так люба ти мені?
Чом, чом, чом, земле моя,
Чарує так мене
Краса твоя?
Треба сказати, що на початку 70-х років минулого століття ця популярна у минулому на західноукраїнських землях пісня отримала друге дихання. І сталося це завдяки Буковинському ансамблю пісні і танцю та його художньому керівнику Андрію Кушніренкові. Як і могутньому таланту Дмитра Гнатюка, до речі, родом з Мамаївців, які межують з Лужанами — відтоді ця пісня зайняла провідне місце в його концертному репертуарі.
Цікавий факт з біографії письменниці. У ніч з 17 на 18 лютого 1915 року в окупованому російськими військами Львові заарештували Костянтину Малицьку — їй інкримінували агітацію за самостійну Україну. А це наші поневолювачі завжди вважали чи не найбільшим злочином. Протримавши більше трьох місяців за гратами, її етапом відправили у забуте Богом і людьми сибірське поселення Пінчуга Єнісейської губернії. Але навіть там, у засланні, вона зуміла провести Шевченківський вечір, стала засновницею 16 українських шкіл, зокрема й у Красноярську. «...Серед політичного заколоту годі було дожидати, поки уряд подбає за українську школу, — постановлено заснувати її власними фондами. З поміччю прийшла жертвеність ідейного, патріотичного подружжя Михайла і Катерини Антонових, колишніх політичних засланців, що на ту ціль віддали свою хату на передмісті Николаївки, взяли на себе паливо, світло та прохарчування учительки. І так постала в Красноярську перша українська народна школа ім. Котляревського, а я була першою в ній учителькою», — написала згодом К. Малицька у своїх спогадах. Чим не добрий приклад для нинішніх «малоросів», які навіть у незалежній Україні відвертаються від рідного слова, від рідної школи.
Літературні твори К. Малицької час від часу потрапляли на сторінки періодики в новітній Україні, ставали предметом дослідження вітчизняних науковців.
Але лише торік їх уперше зібрано під однією обкладинкою у солідному томі «Твори», які благословив до читача видавничий дім «Букрек» (Чернівці). А доклали до цього чимало часу й інтелектуальних зусиль науковці тамтешнього університету ім. Юрія Федьковича Валентина Бузинська та Оксана Івасюк, які упорядкували твори, спорядили їх примітками та науковим редагуванням і, звісно, ґрунтовною передмовою. А побачила світ ця книга за сприяння Чернівецької обласної держадміністрації та Чернівецької обласної ради.
В Інтернеті знайшов два вірші поета. Упорядник.
Марш соколів
Соколи, соколи,ставаймо в ряди,
Нас поклик "Борімось!" взиває.
В здоровому тілі здорові душі
Де сила, там воля вітає.
Як славно бувало, козацькі сини,
Боролись до смерти,загину,
Боротись будемо, Соколи всі ми,
За нашу святу Україну! Як ну!
Гей, хлопці-молодці, як мур всі тверді,
Погляньте на стяг наш угорі:
"Усі за одного, один за усіх!"
Сіяє на нашім прапорі.
Доволі ходили в ярмах вже діди,
Доволі згинали нам спину,
Лиш смілим завзяттям поставлять сини
Вільну, самостійну Вкраїну!
Січ в поході
Сурма грає, в ряд ставай! |
Як ударить дзвін тривогу, |
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт