Новини одним рядком:
27 квітня – концерт Марії Бурмаки із програмою «Нове та краще» у київському Royal pub (вул. Коцюбинського, 39)
1 травня – день народження українського співака Василя Зінкевича, соліста гурту “Смерічка”
9-12 травня – Міжнародний етно-джазовий фестиваль «Флюгери Львова»
15-19 травня – 3-й фестиваль авторської пісні «Сьома струна», м.Львів, «Рок-клуб «888-Джоні-Рокер» (вул.Личаківська, 3)
17-19 травня – 9-й фестиваль авторської пісні (АП) та поезії “Острів” імені Довлєта Кєлова в Києві
17-19 травня – відкритий фестиваль АП та поезії “Співучі вітрила”, Дніпропетровськ, табір ім.В.Терешкової (масив Придніпровськ)
18 травня – концерт Олександра Іванова (Росія) у малій залі київського КАП “Арсенал”
18-19 травня – 1-й Чернігівський обласний фестиваль авторської пісні “Ескіз”
19 травня – концерт грузинського квінтету “Урмулі” у великій залі Музичної академії ім. П.Чайковського в Києві
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Київ – Ольга Єрмак
ТаРута презентувала новий альбом «EthnoLab»
Концерт-презентація «EthnoLab» – нового альбому гурту ТаРута – відбувся у дружній, майже сімейній атмосфері, у день релізу на лейблі «Сomp Music/EMI». Жива етнічна лабораторія з душею і характером відіграла двогодинну програму у київському арт-пабі «Бочка» – з потужністю року і мелодійністю етно.
Десять музикантів, скрипка і ксилофон, лірика і перець, електронні біти і класичне українське жіноче багатоголосся. Не зважаючи на пізню годину, в клубі було багато дітей, які разом із чарівними дівчатами стрибали, танцювали і співали хором. Музикантам було замало сцени і вони грали під нею – в концерті і записі альбому взяли участь піаніст-віртуоз Роман Коляда і гітарист Ростислав Мамадлоіков. Це був вечір музики поза межами одного жанру, повен оплесків та вигуків, взаємної вдячності і цікавих гостей, серед яких пританцьовував поет Володимир Цибулько і захоплено слухав актор Дмитро Лінартович, виконавець головної ролі у фільмі Михайло Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».
У підтримку альбому вийшов новий кліп режисера Тараса Химича та художника-ілюстратора Юрка Журавля на веснянку ТаРути «Бором-бором» − казковий, героїчний, напівмальований, в якому добро перемагає зло. Тепер альбом «EthnoLab», результат дворічного експерименту ТаРути, можна придбати у музичних магазинах, мережі книгарень «Є» і на концертах гурту.
ТаРута – «Бором-Бором» youtube.com/watch?v=dGksEXNOTFI&feature=youtu.be
taruta.com.ua | youtube.com/user/TheTaRUTA
facebook.com/TaRUTAband|vkontakte.ru/tarutaband
Музична подія, на яку давно чекали в Україні!
В Київ знову їдуть грузинські музиканти – «Квінтет Урмулі»!
В Україні тбіліські віртуози виступатимуть вже втретє. Цього разу вони братимуть участь у Міжнародному вокально-хоровому конкурсі-фестивалі “Victoria”, який пройде з 14 по 17 травня, 18 травня виступатимуть на заключному концерті П`ятої Міжнародної Пасхальної Асамблеї, а 19 травня дадуть сольний концерт у Великій залі Консерваторії ім.П.І.Чайковського.
Під час сольного концерту 19 травня «Квінтет Урмулі» виконає композиції, що вже полюбилися публіці, і твори з нового альбому, які українці ще не чули.
Музикантів, які цього року відзначають 20 річницю створення свого колективу, критики називають «віртуозами Тбілісі». Вже з перших виступів «Урмулі» стали улюбленцями публіки, насамперед завдяки своєрідному баченням грузинської музичної культури й неймовірною майстерністю виконання творів.
Коли глядачі бачать, як музиканти під час виконання однієї композиції кілька разів міняються між собою інструментами, або як один із «Урмулі» - Давід Джимшиташвілі – виконує неймовірно складну і темпоровану мелодію одночасно на двох саламурі (духовий інструмент, грузинська сопілка), и при цьому обдві саламурі ведуть різні партії, ніхто не лишається байдужим.
У репертуарі «Квінтету Урмулі»— народні мелодії, які сягають часів середньовіччя, в аранжуванні керівника «Урмулі» Нугзара Кавтарадзе, міські тбіліські романси, пісні, написані самим музикантами, і ще багато різноманітних за жанрами композицій.
Варто зазначити, що при святій вірності грузинським традиціям, уся музика у виконанні «Квінтету Урмулі» звучить несподівано сучасно і актуально. Більше того, музична мова, якою володіють музиканти, зрозуміла в усіх без винятку країнах. Недаремно грузинських віртуозів знають у різних країнах світу - з великим успіхом вони виступали в Німеччині, Австрії, Франції, Швейцарії, Іспанії, Канаді, Польщі та ін. А після концертів у Києві музиканти відправляються на гастролі до Великої Британії.
Ансамбль грає на унікальних народних музичних інструментах ручної роботи, які поширені в різних куточках Грузії. Так, саламурі, пандурі, дудуки — інструменти, які репрезентують музичну культуру східної Грузії, а чонгурі, чунірі, чібоні — західної частини країни.
Члени квінтету — справжні універсали: кожен із музикантів грає на усіх можливих інструментах, демонструючи віртуозну техніку виконання. Крім того, «Урмулі» співають найскладніші для виконання твори — пісні у стилі традиційної для Грузії поліфонії. Репертуар ансамблю репрезентує духовну й музичну культуру всіх регіонів країни.
Окремої розмови заслуговують ті композиції, де всі музиканти грають лише на дудукі (унікальний інструмент, звучання якого може змінюватися від ніжної сопілки до хрипкого саксофона). Техніка гри на цьому інструменті потребує спеціальної дихальної гімнастики, яку треба опановувати не менше року!
Кожного року музиканти дивують глядачів новими сюрпризами. Так, нещодавно, для участі у Міжнародному фестивалі волинок, художній керівник «Квінтету Урмулі» Нугзар Кавтарадзе збирав з усієї Грузії волинки — вони називаються «чібоні» — і підготував спеціальну програму, в якій музиканти грали лише на самих волинках. До цього чібоні, які поширені в усій Грузії, але мають деякі регіональні відмінності, ніколи не звучали разом у складі ансамблю. Але програма на чібоні у виконанні «Квінтету Урмулі» вчинила справжній фурор!
Своє ім`я квінтет взяв від «урмулі» — загальної назви грузинських аробних (одноголосних) пісень, що виконувалися візниками, котрі їздили на арбі (аробниками). Для урмулі було характерне чергування речитативу й багато орнаментованої мелодики, імпровізаційність, а кожна строфа починалася у високому регістрі, після чого мелодія спускалася до тонічного устою.
Чернівці – сайт пам’яті Володимира Івасюка
http://www.ivasyuk.org.ua/
З долоні аркуша мелодія бринить…
http://www.ivasyuk.org.ua/news.php?lang=uk
Доторкнутися до творчості молодої, талановитої композиторки, авторки та виконавиці власних творів Марини Тимофійчук змогли всі, хто завітав 19 квітня до Меморіального музею Володимира Івасюка. Зустріч не була випадковою — 10 років тому Марина стала переможницею VI конкурсу імені Володимира Івасюка «Мандрівний музика» серед юних композиторів. Її пісня «Вогонь» ввійшла в «Золоту п’ятірку кращих авторських пісень Європи» 2008 року. Вона частий гість багатьох музейних заходів, дипломант фестивалю «Червона рута» 2009 року. Деякі цікаві моменти творчого життя Марини Тимофійчук були представлені на виставці «Коли мелодія стрічається зі словом».
Марина з трепетом ділилася своїми думками та схвильовано розповідала, що саме з конкурсу «Мандрівний музика» розпочалася активна праця над власними піснями. Марина Тимофійчук не лише артистично та натхненно виконала власні твори, а також пісні на вірші Олени Теліги та Миколи Бучка, українську народну пісню «Сивий коню» та пісню, яка вже давно ввійшла в Золотий фонд української естради — «Нестримну течію» Володимира Івасюка.
За характером свого музичного обдарування Марина — тонкий, пристрасний та проникливий лірик. І мелодика її пісень ллється із самого серця. Композиторка використовує досвід фольклорного наповнення української пісні та користується при цьому поліфонією пластів, яка практикується в різних жанрах і формах сучасної музики. Але разом з тим, вже має свій особистий стиль, який притаманний лише їй, Марині Тимофійчук. Адже її пісні створенні на основі активного переосмислення набутих знань і вражень. Своєрідність її стилю визначається органічним поєднанням народних музичних джерел з сучасними формами художнього мислення, сполучення емоційності з мудрою раціональністю. Вона, як творча особистість, прагне збагнути естетичну сутність нових музичних засобів.
Кожне свято обов’язково має здивувати своєю неповторністю та дивовижними сюрпризами. Такими сюрпризами стали три прем’єрні пісні Марини Тимофійчук: ексцентрична «Я без рамок, без обмежень», лірична «Твої слова викрадають мій спокій» та зворушливо-елегійна «Мама», яка, безперечно, зможе стати напрочуд популярною. Багато пісень, які звучали цієї днини у родинному помешканні Івасюків давно вже є хітами: «Осінній джаз», «Тиша», «Вогонь», «Кішка», «Танго». Допомагав Марині акомпанувати на роялі Володимира Івасюка молодий, талановитий піаніст Віталій Лис.
Щирими оплесками та квітами радо вітали Марину Тимофійчук її батьки, друзі, чоловік, маленькі синочки — Андрійко та Максимко, депутат Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк, композитори Лариса Бережан та Віктор Рурак.
Безперечно, творчий доробок Марини Тимофійчук, позначений розмаїттям тематики й змісту, настроїв і почуттів, жанрів і форм, є внеском талановитої композиторки в сучасну українську музику, продовженням традицій, започаткованих композитором Володимиром Івасюком. Тож хочеться щиро побажати справжній українській авторці емоційних та барвистих творів, яскравого натхнення, щирих прихильників та визнання її таланту у світовій музиці.
Олена Логінова, молодший науковий співробітник Меморіального музею Володимира Івасюка.
P.S. Від упорядника: У бюлетені №2 (116) за 2009 рік на сторінці 11 опубліковано вірш Марини Тимофійчук “Мандрівний музика”, присвячений Володимиру Івасюку.
Київ – Олександр Ворох
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА ОХОРОННОЇ КУЛЬТУРНОЇ
СПАДЩИНИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ В М.КИЄВІ
ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ШКОЛА ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВ
9-й Фестиваль авторської пісні та поезії
“Острів” імені Довлєта Кєлова
Київ, 17-19 травня 2013 р.
Програма
Фестиваль сучасного акустичного музично-поетичного мистецтва,
історії київської авторської пісні та поезії,
традицій творчого спілкування в концертних залах та на природі біля багаття.
Проводиться щорічно в середині травня.
Місця проведення: 17 травня з 18.30: ШКОЛА ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВ
(вул. Челябінська, 7-в) /там же 7, 13, 14 травня з 18.30 – творчі майстерні*/
18 травня з 17.00: ШКОЛА ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВ
(вул. Челябинська, 7-в)
19 травня з 12.00: Жуків Острів, галявина біля каналу
з 17.30: Бібліотека ім. Наталі Забіли для дітей ЦБС Голосіівського р-ну м.Києва (просп.. Науки, 4)
П’ятниця, 17 травня, 18.30: ШКОЛА ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВ /Великий зал/
(вул.Челябінська, 7-в; ст. М «Лівобережна»)
Відкриття Фестивалю, представлення Почесних гостей «Острова».
В циклі «Сторінки пам’яті видатних киян» – програма «Пісні, витоки і проза Олександра Вертинського» за участі майстрів музично-поетичного мистецтва з Києва та інших міст
(Вхід вільний)
Субота, 18 травня, 14.00: КАП «АРСЕНАЛ», ЦТХТ «ПЕЧЕРСЬК»
(вул. Московська, 3)
Авторський концерт Олександра ІВАНОВА (м. Москва)
Субота, 18 травня, 17.00: ШКОЛА ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВ /Великий зал/
(вул. Челябінська, 7в; ст. М «Лівобережна»)
Велика концертна програма. Виступи учасників оргкомітету, київських
майстрів музично-поетичного мистецтва, Почесних гостей Фестивалю з інших міст**
(Вхід вільний)
Неділя, 19 травня, 12.00 – 15.30: «ЖУКІВ ОСТРІВ» – пісенний пікнік на Жуковому острові
Місце: галявина біля каналу, де традиційно збирав своїх друзів для творчого спілкування на природі керівник КАП «Арсенал» Довлєт Кєлов, і де проводились перші фестивалі його імені. На Інтернет-сайтах, що вказані нижче, розміщено план місцевості та маршрут руху до місця заходу. Крім того, об 11.00 на кінцевій зупинці маршрутного таксі N412, масив Корчувате, біля дамби Жукова острова призначений збір всіх бажаючих для колективного походу до місця заходу.
Транспорт до Жукова острова:
- 1. Маршр. таксі №412 (пл. Л.Толстого – вул. Червоноармійська – ст. М «Либідська» – Московська пл. – пр. Науки – Корчувате)
- 2. Маршр. т. №193 (М «Видубичі» - Корчувате)
- 3. Маршр. т. №193-Д (Ленінградська пл. – Березняки – міст Патона – Корчувате)
- 4. Автобус №20 (М. «Либідська» – Корчувате)
Від дамби Жукова острова до місця - пішохідний маршрут по маркіруванню. Йти біля 30 хв
Неділя, 19 травня, 17.30: БІБЛІОТЕКА ім. НАТАЛІ ЗАБІЛИ. МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ
(просп. Науки, 4; ст. М «Деміївська») «Літературно-музичний Салон»
Заключний творчий вечір фестивалю «Острів-2013»
Виступи Почесних гостей з інших міст **
В числі учасників фестивальних концертів – поети та автори-виконавці пісень з Києва та інших міст: О.Алексєєва (м.Запоріжжя), О.Артеменко, Т.Бобровський, В.Вербицький, В.Войцеховський, О.Ворох, Д.Голубицький, В.Гутковський, Д.Долгов, І.Жук, О.Зарахович, О.Іванов (м. Москва), В.Каденко, А.Калита, І.Карпинос, Ю.Кіркін (м.Кишинів), С.Колесніков, А.Лємиш, С.Льовін, В.Новіков, О.Рєзнік (м. Кишинів), О.Рябінська, В.Семенов, Т.Сердечний (м.Коростень), О.Стоянов, І.Труфанова, С.Черепанов, О.Школьна, О.Школьний, М.Ютушуй …
На «Острові-2013» творчі майстерні (майстер-класи) не є відбірковим етапом для участі у фестивальних конфертах, а мають на меті допомогти авторам-виконавцям, що бажають підвищити свій творчий рівень. Однак майстри можуть приймати рішення про включення до фестивальної програми найбільш підготовлених учасників майстер-класів. (Зокрема, 18 травня з 11.00 на Андріївському узвозі буде проходити концерт учасників фестивалю «Острів»). До участі у роботі творчих майстерень запрошуються всі охочі – поети, автори та виконавці пісень, що відносять свою творчість до жанру Авторської пісні – без вікових та мовних обмежень. Головними оціночними критеріями у роботі майстрів з авторами пісень та віршів є художній рівень творів, зміст, що базується на загальнолюдських моральних цінностях, виконавська майстерність. Усім, хто бажає взяти участь в роботі творчих майстерень, пропонується представити на розгляд до 3-х пісень або 4-х віршів. Оргкомітет пропонує учасникам (на їхній розсуд) додатково до своїх авторських або виконавських програм підготувати вірші та пісні О.Вертинського, С.Каца, Д.Кєлова, О.Короля, А.Шаргородського та інших київських авторів.
Творчі майстерні будуть проводитися 7, 13 та 14 травня з 18.30 до 21.00 за адресою: вул. Челябінська, 7-в; Школа Джазового та Естрадного Мистецтв. Клас 19 (другий поверх, праве крило). Їхати: ст. М «Лівобережна»; житл. масив «Лівобережний». Від метро - 10 хв. пішки або їхати дві автобусні зупинки до зуп. «Поліклініка». А № 42, 87, 95, 108; Маршр. № 87, 503, 542, 599…
На фестивалі «Острів» традиційно присуджуються спеціальні призи. Серед них – виконавська премія імені Семена Каца – «За високий рівень виконання пісень Семена Каца. Цей приз може бути присуджений будь-якому учаснику фестивалю «Острів». (Премія присуджується щорічно виконавцям пісень С.Каца. Може присуджуватись поетам, журналістам, авторам відеокліпів до пісень С.Каца, а також за організаційну та іншу діяльність, пов’язану з популяризацією творчості С.Каца).
Ведучі творчих майстерень:
Тимур Бобровський, Олександр Ворох, Сергій Льовін, Сергій Черепанов, Олександр Школьний …
Інна Труфанова (керівник майстерень)
** Іногородні Почесні гості Фестивалю:
Олена Алексєєва (м. Запоріжжя), Олександр Іванов (м. Москва), Юліан Кіркін (м. Кишинів), Олена Рєзнік (м.Кишинів), Тимофій Сердечний (м. Коростень)
Організатори: Школа Джазового та Естрадного Мистецтв, творчий проект «Літературно-музичний Салон Олега Рубанського», проект Олександра Вороха «Тут і зараз», ГО «Мистецька ліга», Бібліотека ім. Наталі Забіли для дітей ЦБС Голосіївського р-ну, КАП «Дом», КАП «Арсенал»
Інформаційна та організаційна підтримка: Інтернет-сайти http://ostrov.bardy.org/; http://www.rubanski.at.ua/; http://www.js.kiev.ua/; http://www.festivali.org.ua/; http://www.clubdom.org.ua/; http://www.wellphoto.com.ua/; журнал «Джаз», Всеукраїнський фестиваль «Зимові джазові зустрічі пам’яті Є.Дергунова», фонд С.Каца, ГО «Громадська рада «Андріївський узвіз» http://soviart.com.ua …
Оргкомітет та актив Фестивалю: Я.Антонюк, Т.Бобровський, О.Браунер, В.Воробйов, Т.Драгенко, Е.Зубкова, А.Калита, С.Льовін, І.Задонцева, З.Логвиненко, Р.Луголообі, Г.Макаренко-Дергунова, Л.Музиченко, Г.Растовецька, А.Рибін, А.Рубанська, О.Стоянов, О.Труфанов, І.Труфанова, Г.Філоненко, О.Школьний, О.Ешке …
Голова оргкомітету Петро Полтарєв – музикознавець, директор ШДЕМ
Арт-директор фестивалю, прес-аташе Олександр Ворох
Президент Фестивалю Олег Рубанський
Оргкомітет Фестивалю «Острів» відкритий для пропозицій щодо підтримки та співпраці – з приватними особами і структурами, держустановами – при взаємній щирості, конструктивності, відсутності кон’юнктури та справедливому ставленні до всіх учасників фестивальних проектів.
Телефони для довідок: (044) 517-61-88; +38-095-808-81-03, +38-050-415-10-57, (044) 525-64-96 (бібл.).
Довідки письмово: vorokh@ukr.net ; rubanski@ukr.net
Дніпропетровськ – через Ольгу Золотухіну (Миколаїв)
ПОЛОЖЕНИЕ
об открытом Фестивале авторской песни и поэзии “Співучі вітрила ”
I. Организаторы.
- Днепропетровская общественная организация “Бард Арт Клуб”;
- Днепропетровский городской яхт-клуб крейсерских яхт;
- Днепропетровский крейсерский клуб «Днiпро»;
- и при поддержке небезразличных людей…
ІІ. Цель проекта:
- создание условий для развития творчества молодежи;
- популяризация авторской песни;
- выявление новых талантливых авторов и исполнителей авторской песни;
- установление творческих и дружеских связей между авторами Днепропетровска, разных регионов Украины и стран СНГ;
- сохранение и развитие традиций Фестивалей авторской песни в Украине;
ІІІ. Участники.
Участниками фестиваля могут быть авторы-исполнители собственных песен, композиторы, исполнители, поэты.
IV. Финансирование фестиваля.
Организаторы несут затраты на оплату пребывания на фестивале оргкомитета, гостей, аренды аппаратуры, изготовление печатной продукции, призового фонда, канцтоваров, транспорта, и т.п.
Оплата пребывания на фестивале участников осуществляется за их собственные или спонсорские средства.
V. Срок и место проведения.
17-19 мая, на территории оздоровительного лагеря им. В.Терешковой, Днепропетровск, левобережье, район жилмассива «Приднепровск».
VI. Условия и порядок проведения.
Участники фестиваля будут проживать в палаточном лагере (по желанию - в корпусах, 2-4 местные номера, 67 грн\сут.), поэтому должны иметь с собой туристическое снаряжение и продукты питания. Двух суточное пребывание на фестивале включает в себя, кроме концертной программы – катание на яхтах и катамаранах, уникальное фаер-шоу. Работает цивилизованный пляж, буфеты, горячие душевые. Затраты на проезд и проживание - за счет участников, спонсоров или организаций, которые их командируют. По прибытии на место проведения фестиваля участники должны зарегистрироваться в оргкомитете, уплатив регистрационный сбор 60 грн. – по системе «Всё включено»( палаточный лагерь).
.
Как добираться?
Фестиваль проводится в г. Днепропетровске, на левом берегу Днепра, в районе жилмассива «Приднепровск», оздоровительный лагерь им. В. Терешковой.
От ж/д или автовокзала ( с площади Островского). Любым маршрутным такси, идущим через Новый мост на Ж/М «Приднепровск» - остановка «Дом ветеранов». Маршрутки: № 35,
Со стороны Запорожского шоссе: маршрутки № 18, 135, 134. Остановка – лагерь Терешковой.
Въезд автомобилей – непосредственно на территорию лагеря.
Фестиваль - конкурсное мероприятие. Конкурс проходит в 2 тура:
1-й тур - творческие мастерские (отборочное прослушивание);
2-й тур - конкурсный концерт.
Лауреаты и дипломанты Фестиваля определяются в следующих номинациях:
1. Гран-при фестиваля
2. Лучший автор исполнитель
3. Лучший коллектив
4. Лучший поэт
5. Лучший композитор
6. Лучший исполнитель
7. Дебют фестиваля
8.Конкурс на лучшую песню команды яхты.
9. Приз зрительских симпатий
Победителям в каждой из номинаций присуждаются звания лауреатов фестиваля и вручаются призы и дипломы лауреатов. Кроме того, оргкомитет, жюри, спонсоры могут вводить специальные призы.
VII. Критерии оценивания участников:
- Качество текста.
- Оригинальность музыкального решения.
- Артистичность.
- Мастерство исполнения.
- Вокал.
VIII. Оргкомитет, жюри.
Для проведения фестиваля создается оргкомитет.
Для проведения конкурсной и творческой части фестиваля оргкомитет назначает и приглашает жюри, Жюри проводит творческие мастерские и определяет лауреатов и дипломантов фестиваля.
Программа Фестиваля:
Пятница, 17 мая:
14.00 - 20.00 - заезд участников и гостей Фестиваля, регистрация, обустройство палаточного городка, поселение, ознакомление с планом проведения Фестиваля;
19.00 – 23.00 - концерт-представление команд городов, клубов АП, членов жюри и гостей Фестиваля
Суббота, 18 мая:
00.00 - ... - фестивальные костры;
12.00 – 15.00 - творческие мастерские, отбор участников конкурсного концерта, прогулки на крейсерских яхтах по Днепру;
18.00 – 22.00 - концерт конкурсантов и гостей фестиваля;
23.00 - ... - “Чайхана” (юмористический театрализованный концерт).
Воскресенье, 19 мая:
10.00 -13.00 - обустройство территории, свертывание лагеря;
Все справки по вопросам организации фестиваля можно получить по телефонам:
095 277 49 99 Бойко Сергей
099 761 65 19 Сергей Рудь
050 451 40 06, Александр Сочан
063 34 91 442 Бучинский Владимир
063 75 38 506 Бобко Наталья
067 53 93 352 Попенко Олег
097 228 59 36 Павел Иванов
Київ – fiesta-club.net <koncert@fiesta-club.net>
6 июня в Киеве в Доме офицеров встречайте Дину Рубину с литературным концертом!
Заказ билетов по тел.044-331-23-64, стоимость 120 - 350 грн. http://fiesta-club.net/
Дина Рубина – имя культовое, писатель космического масштаба, автор более 40 книг, переведенных на многие языки, лауреат многих литературных премий.
Ее концерты имеют оглушительный успех в Москве и Амстердаме, Питере и Иерусалиме, Вашингтоне и Берлине. И вот теперь Дина Рубина впервые выступает в Украине с большим концертом из двух отделений. Это будет концерт-калейдоскоп, концерт-феерия.
Жанр литературного концерта позволяет окунуться в причудливые миры Дины Рубиной. Ее тексты в авторском исполнении – это невероятное единство тончайшего – во всех нюансах и оттенках! – русского языка, неповторимого стиля, юмора – до слез, и пронзительной мудрости разговора о жизни. Поэтому приезд Дины Рубиной в Киев – это подарок не только читателям и поклонникам, но и всем любителям сочного слова, яркого чувства, сильной мысли.
Рубрика – «Дискусійний клуб»
КИЇВ - Рибін Анатолій (пісня «Знову й знову» на моїй сторінці в www.bards.name)
Важко повірити в те, що такий знаний бардівський поет, як І.Жук, не помітив чи не зміг помітити у вирваних ним із контексту словах іронію і певний сарказм щодо нашого сьогодення. Невже навіть таким метрам, як І.Жук, треба пояснювати, що в даному контексті означають вирази:
„…А дівчата у нас такі сексапільні…
…І нам заздрять у світі усі…“
„А з краси дівчат чи багато зиску,
Коли не відчувають вони у собі принцес…“
„Хай стулять пельки не щиросерді друзі,
Ми й самі вже давно збагнули,
Як розквісти для наших принцес сади“
Звичайно, дієслово „розквісти“ потребує більш обережного вживання у сенсі доконаного чи недоконаного виду… Але той, хто надто обережний - дітей не народжує…
Якби шановний І.Жук був не тільки поетом-самородком, а ще й спромігся б почитати трохи книжок з мовознавства, а не тільки з шкільної граматики, то він би знав, що слово поза контекстом значення конкретного не має, а тим паче значення емоційного.
З точки зору поезії цей опус не шедевр!!!... Але ж дискусія розпочалася тільки через твердження поважних фестивальних майстрів, що у даному тексті нема жодного натяку на раціональне зерно з точки зору сьогодення… І це попри те, що присутні на прослуховуванні конкурсанти вітали цей текст гучними схвальними оплесками. Але пиха поважних майстрів просто паралізувала їхню здатність до адекватного сприйняття реальної ситуації.
Я вдячний незаангажованим слухачам, котрі своїми оплесками показали, що раціональне зерно у цьому тексті все-таки є… І не треба приплітати до горезвісної „сексапільності наших дівчат“ і до ще більш горезвісної „щиросердості наших друзів“ ім“я Господнє всує у вигляді «ГУЛАГУ», «Самвидату» і «справжньої свободи». Це зовсім інша опера…
Щоправда «справжня свобода» все ж таки восторжествувала у вигляді сповіді двох геїв на фестивальній сцені!!!!!
Завдяки «справжній свободі» формат деяких українських бардфестивалів нагадує вже дишло, яким шановні керівні майстри крутять, як циган сонцем.
Але якщо в фестивальний дишлоформат не вписуються якісь, навіть видатні, тексти українських бардів, котрі пишуть російською мовою, то вони з цими текстами можуть знайти втіху та відраду хоча б на бардфестах в Росії.
Якщо ж ти в Україні натикаєшся своїми українськими текстами на дишлоформатне прослуховування шанованих майстрів, котрі розуміються на «справжній свободі», то тоді просто не переймайся…
З повагою, Рибін Анатолій
Київ – Олександр Воронцов
Здравствуйте, уважаемый Петр.
Донеслась до меня информация об очередном скандале на очередном фестивале очередной авторской песни. Долго молчал по поводу всей той фигни, которая происходит в этом спорном жанре, но уже настолько достали эти "мэтры" и "киломэтры", патриархи и мастодонты, .…. (тут про блуд – упорядник), что молчать уже просто нет сил. И без мата писать об этом – тоже.
Поэтому извините, буду называть вещи своими именами.
Прежде чем оценить произошедшее, напомню о себе.
В составе группы "Джонатан Свифт" я, Александр Воронцов, как лидер группы, вокалист и автор песен, стал лауреатом фестиваля "Булат" в 2000 году. А до этого мы были лауреатами многих фестивалей АП. Но постоянно сталкивались с несправедливым, на мой взгляд, обсуждением и осуждением нашего творчества. Пока в 2001 году на киевском фестивале АП тот же Чайка имел смелость так же безапелляционно судить о том, чего наше творчество достойно, а чего нет. Как оказалось, фестивалей авторской песни мои песни достойны не были. Поэтому я плюнул и больше в этих фестивалях наша группа не участвовала. Позднее, переехав в Киев и переименовав группу – после прихода в нее киевских музыкантов – в "Праздник святого Йоргена" (вот наш сайт http://www.yorgen.net), мы еще семь лет играли в столице и за ее пределами, записали много новых песен, но никогда не играли их на фестивалях авторской песни. Лишь однажды мы играли на фестивале "Лесная фиеста" и то лишь потому, что нас пригласил организатор этого фестиваля, Саша Крамар, за что ему большое спасибо.
Кто потерял от нашего отсутствия на фестивалях авторской песни? Думаю, мы, как музыканты, точно ничего не потеряли. Я, правда, сольно пару раз пытался посетить некоторые фестивали, но впечатление у меня осталось самое паршивое. Потому что, по моему мнению, авторская песня в Украине деградирует. Может где-то на тех фестивалях, где я не был, положение с ней обстоит лучшим образом, но то, что я слышал, меня крайне расстроило – ничего нового нет, перепевки старого, повторы и копирование не самых лучших образцов тех самых кило-мэтров, которые сегодня заседают во всех жюри и которые правят бал.
Причем, несмотря на то, что в жюри многих АП сидят вполне достойные авторы-исполнители, такие, как Шухрад Хусаинов или Александр Мирзоян, на выходе от их судейства и жюрения получается пшик. И я, несколько раз сидя на отборочных, например, на одном из фестивалей "Эсхар", с удивлением отметил, что в конкурсном концерте участвовали, на мой взгляд, намного менее, скажем так, интересные конкурсанты, нежели в отборочных прослушиваниях. И я считаю, что косность мышления, ограниченность и тупое чванство мешают развиваться авторской песне, как в целом, так и в Украине, в частности. Поэтому молодежь, которая могла бы обогатить авторскую песню, идет в рок, фолк, в другие жанры, в попсу, в конце-концов, где доминируют деньги, связи в большей степени, нежели в АП. И что самое прикольное, в мире шоу-бизнеса некоторые авторы добиваются большего, нежели в мире авторской песни.
Я, если честно, давно плевать хотел с высокой колокольни на мнения всяких там "авторитетов". Вероятно, поэтому и получал несколько раз афронт на подобных прослушиваниях". Точнее, от-слушиваниях, ибо слушать многие кило-мэтры не умеют, увы. А разбор стихов, как старого "Запорожца", на детали – это мерзко и показывает низкий уровень самих судей. Ибо что может быть более маразматическим, чем разбор стихотворения на составляющие? Придраться можно к кому угодно, к Бродскому, Маяковскому, Пастернаку… Я как-то выдал стихи Бродского за свои ради хохмы и прочел одному такому "кило-мэтру". И этот чудак на букву "м" стал, ничтоже сумняшеся, тут же разбирать гениальные стихи по косточкам, громя и синтаксис, и пунктуацию гениального поэта. Я тогда не признался ему, что сжульничал, потому что дураку нет смысла говорить, что он дурак – все равно не поймет. Не буду называть его фамилию, не буду позорить заслуженного и облауреаченного…
У меня особо не болит душа за судьбы украинской интеллигенции. И я иногда делаю вылазки на такие фестивали, чтобы просто проверить свои новые песни на зрителя, на слушателя. Однако, как оказалось, до слушателя еще надо суметь дойти, для чего необходимо пройти "колизей" мэтров и кило-мэтров. А это весьма затруднительно бывает… И нет смысла порой тратить время, деньги – на поездки – и нервы. Тем более, что есть интернет, можно сливать все туда, чем я в данное время и занимаюсь – пишусь в студии, потом буду монтировать и представлять слушателям. Конечно, в интернете "знатоков" тоже хоть отбавляй, но там хоть сразу ясно, кто есть ху. И никто не прикрывается своими регалиями.
Впрочем, я считаю, что судить о творчестве любого человека можно – и нужно – безо всяких скидок на опыт, награды, положение и авторитет. И не судить – а, скорее, высказывать мнение. По возможности, тактично и аргументировано.
Что я, если попросят, стараюсь делать.
Хотя считаю, что судить должны зрители.
И устраивать мастер-класс по написанию стихов, на мой взгляд, глупо. Потому что поэт либо есть, либо его нет. Жизнь научит его писать, если он уже создан для того, чтобы писать. А если не дано – то и не будет он писать никогда.
Отвечая на поставленные вопросы.
1. Чи була потреба заднім числом аналізувати у бюлетені вірш А.Рибіна, чи це спроба розправи із опонентом?
Не было, но это не расправа, а, скорее, очередная попытка самоутвердится, показать себя выше и круче, в общем, типичный пример слабого человека возвысится путем унижения другого человека.
2. Достатність рівня літературознавчої компетентності члена журі І.Жука (фізика за освітою) у критичному аналізі вірша.
Неважно, кто по образованию Жук, но уровень его анализа весьма невысок.
Могу утверждать это, как пишущий поэт, а так же журналист и редактор с 19-летним стажем. Вместо грамотного разбора сей критик в каждой строчке продемонстрировал попытку унизить автора. "Отже, автор – чи свідомо, чи з недбальства, чи просто у результаті недостатньо глибокого вивчення мови, якою пише, створив літературний твір з численними орфографічними і синтаксичними помилками, що просто не відповідає вимогам до творів, поданих на творчий конкурс фестивалю".
Но это не говорит о том, что процитированные стихи являются удачными с точки зрения поэзии. И если Жук не прав по форме, то, как я считаю, он прав по сути – данные стихи не являются образцом поэтического мастерства. Но, возможно, автор и не ставил перед собой такую задачу?
3. Чому на вашу думку І.Жук звинуватив автора пісні у плагіаті ідей додавши: “який в принципі не повинен бути надрукований в літературному виданні, і тут компетентний упорядник "Бюлетеня" просто зробив милосердний виняток для
автора, опублікувавши його вірш у повному обсязі”?
Здесь ответ предельно прост – хз.
4. Чи є у листі А.Рибіна претензія до лауреата фестивалю АП “Булат-2013” у номінації “Автори пісень українською мовою” (Валентини Захабури), чи це бажання його візаві посварити конкурсантів і контролювати середовище АП.
Никиких претензий в небольшом письме, да еще и написанном эзоповым языком, я не увидел. И не понял, кто там геи, а кто натуралы…
5. Ваші побажання організаторам фестивалю АП “Булат-2013” у доборі “майстрів” щоб уникати конфлікту із конкурсантами, бо аналогічний випадок за участю І.Жука відбувся 2008 року.
Мои пожелания я отчасти высказал.
Но кто таких, как я, будет слушать?
"Быть может, скоро вымрут все
Кто чтил равненье
Кто пел, писал и даже пил
Прямолинейно…"
А есть и идеи.
1. Проводить на фестивалях АП дискуссии – у костра ли, в зале, на сцене – неважно. Вот для таких вот тем нужен, как никогда, открытый микрофон. Чтобы отвергнутые жюрями" конкурсанты могли высказать свое мнение и сыграть – ДЛЯ УЧАСТНИКОВ И ЗРИТЕЛЕЙ – свои "неправильные" песни. На самом фестивале необходимо сделать альтернативную сцену, или альтернативный конкурс, где могли бы выступить те, чьи песни получают неоднозначные оценки.
2. Ввести в жюри альтернативное жюри – из участников. Как отобрать? Очень просто – жеребьевка. Перемешать фамилии участников и вытащить одного в жюри. Откажется – второго по списку или третьего. Не думаю, что участники будут против.
3. Перестать ставить искусственные преграды – это формат, а вот это не формат. У АВТОРСКОЙ ПЕСНИ НЕТ ФОРМАТА! Авторская песня – это хорошая поэзия прежде всего. А не детские сопли про солнышко, верных друзей, романтику путешествий и паруса-тайгу-горы-реки-сплавы-палатки. И не женские или мужские страдания по поводу неразделенной любви. Впрочем, Джон Леннон как-то сказал, что у песен есть всего две темы – девочка бросила мальчика и мальчик не любит девочку. Все остальное - 0 вариации. И где-то он таки прав…
Лично мне плевать, возмущаю я кого-то или нет, будет кто-то после этого, как всегда, злого письма критиковать уже лично меня или нет. Глупые люди всегда опускаются до личности критика, не понимая сути происходящего. Помните, как у Паниковского – "А ты кто такой?" Поэтому готов предоставить новым злопыхателям очередной повод.
Вот мои впечатления про конкурсные фестивали авторской песни – в стихах.
Спасибо, кстати, жюри за прекрасный всплеск в творчестве, который они мне подарили.
Потому что лично для меня все эти фестивали – возможность зарядится энергией, подпитаться, глотнуть свежего воздуха.
Ведь я слушаю на мастерских тех, кто МНЕ нравится и получаю удовольствие от прослушанного даже если члены жюри не рекомендуют это творчество считать творчеством.
***
Вот я пришел на новый суд
Но суд не Божий
Здесь судят нас не по уму
Скорей, по роже
Сейчас начнут обрывки фраз
Искать и комкать
И выраженье моих глаз
На перековку
И перестраивать меня
В формат баяна
Хотя я флейта, но играть
Они не станут
У них всегда своя игра
Не наш – на вылет
За то, что ты не так летишь
И душу вынут
Потом подробно разберут
Измерят крылья
И скажут – вот тебе маршрут
Не сказкой – былью
А то, что я на небесах
Уже пригрелся
Им ни к чему, у них коньяк
Давно согрелся
И алкогольные пары
Несут не хуже
Им крылья больше не нужны!
И наши души
на этот суд нести не смей
Ведь не в формате
Иди и пой, точнее, пей
В своей палате
А раз в песочницу пришел,
Причем, в чужую
Лепи, как судьи, куличи
Под мастерскую
И будут там тебя учить
Держать равненье
И бытие, и питие,
Точнее, пенье
Дозируй лишь по образцу
Святой иконы
Неважно, что там за лицо,
Ты бей поклоны!
А синкопированный нерв
Не нужен судьям
Им важно четко разложить
Порыв по сути
И, если резвый, приземлить,
Затмив собою
Не всем пока разрешено
Плыть.
Над землею.
А я на облако смотрю
На то, что справа
Смотрю и думаю:
Ну как
Оно не право
Ему положено парить
Чуть-чуть построже
Пора его на суд тащить.
Но суд не Божий.
И там построить все подряд
Аккорды, строки,
Все мысли, образы, слова,
Грехи, пороки,
Кастрюли с супом и борщом,
И умывальник
Не сметь выпячивать живот
Раз не начальник
И не мочалок командир –
До дыр замылят
И поэтический сор – в тир
Из грязи с пылью
Лепи свой новый колобок
Зови стихами
Читай. И пой,
Но сам с собой
Раз ты не с нами…
И продолжается отбор
Ползущих в небо
Я думал – будет разговор
А вы все – немы!
Но не умею я мычать
Слова жгут горло
Не смог, простите, промолчать
Уж слишком гордый
И вы в песочнице своей
Судите строго
И тех, кто вышел из яслей –
Пинком с порога
Быть может, скоро вымрут все
Кто чтил равненье
Кто пел, писал и даже пил
прямолинейно
Кто в рот смотрел вам и дерзать
Не смел ни грамма
И вот тогда сместится вниз
Вся диаграмма
Пойдет рождаемость к нулю
Еще крылатых
Все больше будет, кто привык
Жить на попятных
И наконец настанет час,
Искал – обрящешь
И будут выбирать певцов
Среди шипящих
А набирать в полет из тех
Кто прыгнет выше
Успех? Наверное, успех…
Но кто услышит,
Мои негромкие слова,
Мои аккорды
Давно уже прошла молва
Что слишком гордых
Не надо близко подпускать
К святым поленьям
Ведь не умеют падать ниц…
Мне жаль колени
И расшибать не стану лоб
И вы не спорьте
Я проиграл забег в стихах
В словесном спорте.
Александр Воронцов, он же Никита Шмелев, он же Святой Йорген, он же Йорик.
(Перечислены мои псевдонимы в журналистике – как автора и театрального критика, а так же мои имена в среде музыкантов и поэтов, кому интересно, могут погуглить).
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт