Новини одним рядком:
23 травня – день народження Василя Жданкіна, автора пісені, переможці 1-го фестивалю „Червона рута-1989”
24 травня – концерт „Закриття сезону” в КАП „Арсенал” у Києві
24 травня – моноспектакль Олега Рубанського „Прощальний ужин” у Сумській муніципальній галереї (вул. Соборна, 27)
26 травня – фестиваль "Рутенія" пам’яті Костя Єрофеєва у Києві
29 травня – відкриття виставки живопису дітей „Суми – місто моє” у Сумській муніципальній галереї (вул. Соборна, 27)
30 травня – першому голові севастопольського КАП „Ахтіар” Олександру Петрову виповнилось б 60 років
9 червня – 50 років Ігорю Петренку, автору пісень із Стаханова
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи присилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Дніпропетровськ – МА «АртВертеп»
http://artvertep.com/poster/9422/3/19887.html
Львів / У Львові концерт етно-рок фундації «ТаРУТА»
29 ТРАВНЯ 20:00
арт-каварня "Квартира 35" (вул. Вірменська, 35. "Дзиґа", 2-ий поверх)
40 грн.
У Львові концерт етно-рок фундації «ТаРУТА»
29 травня, вівторок, о 20:00 у Етноклубі Набутків відбудеться виступ відомого world-music гурту «ТаРУТА» .
Київські етно-рокери підготували для львівської публіки акустично-ксилофонічний концерт. МузИки обіцяють презентувати багато пісенних новинок на слова всесвітньоневідомого поета Юрка ВовкоГона, що ввійдуть до майбутньої аудіо-збірки гурту, а також старі, перевірені часом тарутянські хіти!
Місце: арт-каварня "Квартира 35" (вул. Вірменська, 35. "Дзиґа", 2-ий поверх)
Вхід: 40 грн., для членів Етноклубу та «Jazz Club.Lviv» - 20 грн.
«ТаРУТА» є лауреатом ХХ ювілейного фестивалю «Червона Рута», а її керманич Євген Романенко - переможцем тієї ж «Червоної Руту» 2005 року в жанрі «Акустична музика».
Репертуар колективу побудовано на основі авторських пісень Євгена «Їжака», гармонійно поєднаних з автентичними мелодіями Київщини, Полісся та Полтавщини. Особливістю «Етно-Рок Фундації «ТаРУТА» є те, що вона може представляти свою творчість не в одному музичному напрямку, а в трьох: автентичний спів, акустична музика та етно-рок.
Етно-Рок Фундація «ТаРУТА» була створена у Києві восени 2007 року автором та виконавцем, лауреатом загальнонаціонального пісенного фестивалю «Червона Рута» в жанрі акустичної музики Євгеном «Їжаком» (Романенко) та співаками етно-ватаги «Гуртоправці» Данилом Данилейком, Оленою Копєйкіною та Олександрою Стражник. Оригінальне поєднання українських народних мелодій з сучасними «гітарними» ритмами створює абсолютно нове, унікальне музично-сценічне дійство, основне завдання якого – донесення до сучасної молоді української пісенної спадщини.
Склад:
Євген «Їжак» Романенко – спів, акустична гітара (автор музики та слів).
Олена Романенко – народний спів (збирач фольклору).
Тарас Козак – барабани, перкусія, ксилофон.
Євгеній Наумов – гітара електрична та акустична.
Олександр Атамась – гітара басова.
Приходьте! Буде акустично-драйвово!!!
Володимир-Волинський – Сергій Шишкін
Планую виступ в Києві 26.05 на фестивалі "Рутенія" ім. Костя Єрофеєва, що кілька років поспіль організовує Григорій Лук’яненко.
Також 13.06 в рамках культурної програми ЄВРО 2012 планую ширший виступ на фестивалі "Україна - Музика - Європа", ініційованому Олександром Єгоровим. Сподіваюсь показати новий проект ... ))
http://ume.kievmusic.com.ua/
С 8 по 19 июня 2012 года, ежедневно, во время проведения Чемпионата Европы по футболу “EURO-2012” в «Салливан Рум Киев» на улице Прорезная, 8, пройдет музыкальный фестиваль «Украина – Музыка – Европа». Маститые и знаменитые команды со всей Украины, наравне с молодыми и начинающими артистами покажут киевлянам и гостям столицы свои программы в стилях: этно, фольк, джаз, брит-поп, соул, рок, рок-н-ролл и других направлениях современной музыкальной украинской культуры. Уникальность данного мероприятия в том, что практически все коллективы являются творческим авангардом. Сам факт живого выступления этих групп на одной сцене в рамках нашего уникального фестиваля, уже является значимым событием в культурной жизни как столицы, так и всей Украины. я украинских поклонников и почитателей творчества своих кумиров, равно как и для футбольных болельщиков, прибывших в Киев на “EURO-2012” из разных стран Европы, это возможность стать участниками фееричного и незабываемого праздника Украинской Музыки.
Концертные и другие шоу-программы, BTL-акции, конкурсы, квесты, продажа сувенирной продукции фестиваля и многие другие мероприятия будут реализованы как в концертном зале «Салливан Рум Киев», рассчитанном на 500 зрителей, так и на открытой площадке перед клубом на улице Прорезная, 8, которая находится в самом центре официальной Фан-зоны одной из двух столиц “EURO-2012”.
Київ – розсилка сайту http://festivali.org.ua/
Информация о фестивале "Чатырдаг": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=1940
Информация о фестивале "Новая Эпоха": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=1939
Київ – ZAPASKA
ZAPASKA SUMMER 2012
Цього літа ZAPASKA запрошена на найбільші фестивалі Чехії та Словачини.
На Pohoda festival український дует ділитиме сцену з Yann Tiersen, Femi Kuti, Lou Reed, Kasabian та іншими зірками світової альтернативи.
У Празі концерт відбудеться на одному з островів на річці Влтаві, неподалік Карлового мосту http://www.unitedislands.cz/. На поважному українському фестивалі Артполе Zapaska представить нову спільну програму з чернівецькими построкерами BeBoBul. Наводимо список концертів на літо 2012, який з часом буде доповнюватись. Сподіваємось на розміщення цього повідомлення, або його частини, у ваших персональних блогах та ЗМІ!
2/06 Noc Kultury w Lublinie, PL
21/06 Kabinet múz, Brno, CZ
23/06 United Islands, RADIO 1 CLUB STAGE, Praha, CZ
26/06 Zach's Pub, Plzeň, CZ
27/06 Die Veränderbar, Dresden, DE
04/07 Спільний концерт Longital і Zapaska, Bratislava, SK
06/07 Boskovice Festival, Boskovice, CZ
07/07 Bažant Pohoda, Trencin, SK
13/07 Арт Поле, спільний сет Zapaska+BeBoBul, Уніж, UA
03/08 Beseda u Bigbítu, Tasov u Veselí nad Moravou, CZ
04/08 Tramtamtydamtuda Fest, Příbram, CZ
Черкаси – Костянтин Павляк
Доброго дня, шановний пане Петро!
У суботу 19 травня в Черкасах відбувся перший бард-роковий фестиваль "БАРД-ЗНА ЩО".
Здійснилася давня мрія багатьох бардів, котрих не пропускали і "різали" на традиційних бардівських фестивалях, що проводяться в Україні. Фестиваль проходив без патронату будь-кого з чиновників, без зайвої помпезності та без конкурсної програми. Просто, можна сказати, "для своїх". Виступали як напівакустичні-напівелектричні гурти, так і сольні виконавці чи дуети "гітара+скрипка". Скрипка останнім часом стає дедалі популярнішою саме у жанрі бард-року. Однією з умов участі у фестивалі було виконання пісні іншого черкаського барда чи автора. Особливо тепло публіка та колеги вітали на сцені черкаського співака Сергія Гранта (у дуеті зі скрипалем) та львів'янина Андрія Бочко. Фестиваль тривав більше чотирьох годин, з 17 до майже 22 години. Місцем проведення був клуб колишньої Черкаської тютюнової фабрики, де у часи СРСР був осередок черкаських неформальних музик. Під час володіння фабрикою іноземними інвесторами клуб для пересічних черкащан був зачинений. І от тепер тут став діяти Черкаський міський будинок культури, куди знову відчинені двері усім жителям міста.
Пісню Олега Короля виконує Кока Черкаський: http://www.youtube.com/watch?v=7ZeqY9kbQj0&feature=relmfu
Попросив Костянтина прислати вірші пісень, що звучали на фестивалі. Упорядник.
Сільський блюз
(музика і слова Олега Короля)
Тиха ніч. Теплий світ.
І тобі (or not to be) тільки-но 15 літ…
Пригорнись до мене, люба, пригорнись…
Ми з тобою разом підемо кудись…
В тиху ніч спить село.
Птах нічний сонно стріпує крило.
Ми з тобою разом йдемо до ставка,
Не лякайсь, кохано, то ж моя рука…
Сільське кохання…
Захриплий тенор солов`я.
Сільське кохання…
Струнка німфеточко моя…
Сільське кохання, де нам постелені поля…
Сільське кохання, ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,
Ля-ля-ля-ля…
Светер мій геть зіпрів,
В ніч таку я давно тебе хотів…
Хай над нами зорі сяють досхочу,
У твою м`яку безодню я лечу…
Не ридай… I love you, my crazy…
Тож знімай білу блузочку свою…
Ще до ранку ціла вічність, не спіши,
Тільки ж матері нічого не кажи…
Суботній вечір (рок-н-рол)
я зняв обидві шкарпетки,
пиво відкоркував,
і так свій суботній вечір почав!
увімкнув телевізор,
пульт у ліву руку взяв,-
як то добре, що цей вечір настав!
Ти поїхала в Крим, а я залишився тут,
У тебе там все добре,
І у мене все зер гут!
я сиджу на дивані,
чорне пиво дудлю,
як же я такі суботні вечори люблю!
перемикую канали,
зупиняюсь на кіні,
бо прокляті серіали
в печінках сидять мені!
попиваю добре пиво,
підгризаю сухарі,
не дістануться вам мої нирки,
чорні лікарі!
ПРИСПІВ:
я п’ю, а воно - не кінчається
як одне кіно скінчиться-
я на інше перемкну,
все одно я сам без тебе,
моя мила, не засну.
Аж до самого до ранку
Буду мучити себе,
І звідки в мене стільки пива-
Хай нікого не гребе!
Дивна любов
Сам не знаю, як тебе знайшов
І дивну цю любов.
Ти прийшла, неначе з моїх снів-
Я так тебе хотів!
Я тебе у мріях малював,
Мон шер, май світ, май лав,
А ти ж ввірвалась у моє життя -
І немає вороття!
Ти мовчиш, а я ж тебе люблю,
Хоч в тебе серце з кришталю!
Мені заздрить кожен супермен:
Тіло твоє виліпив Роден.
А ти ж мені не кажеш "так" чи "ні",
Ну які вже тут пісні?
А ти ж із мене висмокчеш всю кров:
От така "любов"!
Чорний Кіт
1.Я – кіт, чорний кіт,
Провісник усіх ваших бід.
Як стежечку перейду –
Жди лиха або біду.
Я кіт, чорний кіт,
Мене всім боятися слід.
З’являюсь то тут, то там,
Про лихо сповістити вам.
Приспів.
У кожного з котів
Дев’ять є життів,
А в мене – й поготів !
Київ – Мистецьке Об’єднання «Остання Барикада»
ШЕВЧЕНКОВІ ЧИТАННЯ!
22 травня – історія та невмирущий символ для українців.
Перепоховання Тараса Шевченка стало подією для України ХІХ століття, спонукавши українців до відкритої маніфестації своїх поглядів.
В 60-70 роки біля пам’ятника Шевченка саме 22 травня патріотична молодь читала вірші та виголошувала промови.
Тож нині на часі відродити давню і добру традицію!
Мистецьке об’єднання «Остання Барикада», Об’єднання «Своя правда», фонд «Моя Україна», Всеукраїнська асоціація фестивалів влаштовують 22 травня о 19.00 біля пам’ятнику Тарасу Шевченка «Шевченкові читання» !
Відомі письменники, музиканти, журналісти, політики та громадські діячі прийдуть та прочитають свій вірш Тараса Шевченка, свого Шевченка!
Учасники «Шевченкових читань»:
1. Тарас Федюк-поет, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка
2. Іван Малкович – письменник, директор видавництва «АБАБАГАЛАМАГА»
3. Марія Бурмака – співачка, телеведуча каналу ТВ.
4. Микола Княжицький, генеральний директор каналу ТВІ
5. Юрій Стець, народний депутат , генеральний продюсер 5-го каналу
6. Соломія Вітвицька, телеведуча каналу 1+1
7. Роман Чайка – музикант, журналіст 5-го каналу
8. Ірина Геращенко, народний депутат
9. Олег «Фагот» Михайлюта, музикант, гурт «Танок на Майдані Конго»
10. Сашко Лірник (Олександр Власюк) – казкар, музикант, мультиплікатор
11. Олександр Ірванець-поет, драматург
12. Олесь Доній, народний депутат, голова Мистецького Об’єднання «Остання Барикада»
13. Світлана Поваляєва – поетка, письменниця
14. Олександр Бригинець – поет, депутат Київради
15. Сергій Пантюк – поет, письменник, Секретар Спілки Письменників України
16. Василь Шкляр - письменник, автор бестселеру "Залишинець Чорний Ворон", громадський діяч
17. Йосип Зісельс – громадський діяч, дисидент
18. Євген Сверстюк - громадський діяч, політв’язень
19. Василь Овсієнко – політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху
20. Ніна Матвієнко - видатна українська співачка, народна артистка України
21. Анжеліка Рудницька – співачка, заслужена артистка України
22. Артем Полежака – поет-слемер, співак та шоумен
23. Ірена Карпа – письменниця, співачка, журналістка
P.S. Того ж 22 травня , о тій же 19.00 і теж біля пам’ятника Шевченка –в м.Одесі одеські філії МО «Остання Барикада» та Об’єднання «Своя правда» спільно з: молодіжне крило ГО "Інтелектуальний форум, "ВМГО "Мовний ренесанс""теж проведуть «Шевченкові читання»
Якщо ти шануєш Україну, якщо ти визнаєш велич Шевченка, якщо ти хочеш бути у колі однодумців-прийди 22 травня о 19.00 до пам’ятника Шевченку
Інформаційний партнер: 5-й канал
Для довідок: тел. (044) 244 0555
24 травня о 17:00 в Національній парламентській бібліотеці України (вул. Грушевського, 1) «Грані-Т» та мистецьке об’єднання «Остання барикада» презентують подарункове видання поеми німецького сатирика XV століття Себастіана Бранта «Корабель дурнів». 23 травня в арт-ґалареї бібліотеки почне діяти виставка ілюстрацій до цієї книжки одного з найвідоміших сучасних українських художників-графіків Юрія Чаришнікова.
Як і попередні проекти «Граней-Т» і Юрія Чаришнікова («Записки сумасшедшего» і «Петербургские повести» Миколи Гоголя), нове видання «Корабля дурнів» є ідеальним поєднанням тексту (в майстерному перекладі Феофана Скляра) та ілюстративного ряду. Німецький учений, юрист, доктор обох прав, талановитий представник літератури раннього німецького гуманізму Себастіан Брант (1458—1521) надрукував 1494 року в Базелі сатиричну поему з дивною назвою «Корабель дурнів». Цій книзі судилося стати незабаром найбільш читабельною не тільки в Німеччині, а й далеко за її межами. У своїй сатирико-дидактичній поемі «Корабель дурнів» він дає в руки людям дзеркало, щоб вони впізнавали самих себе поміж дурнів і, набираючись розуму, ставали кращими. Прагнучи одним махом покінчити з пороками, цими плодами недоумкуватості, автор у поемі будує корабель, на який садовить дурнів, тобто всілякі персоніфіковані дурощі, й везе їх у країну Наррагонію — Дурляндію. І все те, за його ж таки словами, робить він «задля користі й доброго повчання», «задля... заохочення до мудрості й... викорінення дурості та в ім’я виправлення роду людського».
«Мене приваблює тема ненормальності, – пояснив Юрій Чаришніков своє захоплення поемою Себастіана Бранта. – Усі ці божевільні, ідіоти… Вони тому й притягальні, що існують в інших, відмінних від нашого станах»
http://www.grani-t.com.ua/ukr/news/1563/
Севастополь – сайт http://www.sevbardafisha.narod.ru/
СЕРГЕЙ ШИШКИН ВЫСТУПИЛ В БАРД-КАФЕ «ГОГОЛЯ XXI»
Вечером 15 мая в полностью заполненном посетителями бард-кафе «Гоголя XXI» выступил с концертом патриарх бардовского движения Севастополя Сергей Шишкин. Прозвучали произведения, как именитых бардов, так и бардов «севастопольской прописки».
«Это был не концерт, а нечто большее! Лично у меня сложилось впечатление, будто я побывал в компании верных и надежных друзей. Стоило закрыть глаза, и мне представлялось, что я сижу у туристского костра или нахожусь на кухне у моих хороших, повторюсь, друзей. Огромное спасибо Сергею за прекрасный вечер, который он мне подарил!», – сказал о выступлении С.Шишкина в интервью Севастопольской БАРД-АФИШЕ один из слушателей.
С.Шишкин сразу же создал в бард-кафе великолепную (так и просится слово – «дружескую») атмосферу. Полились знакомые с 60-х годов песни: Юрий Визбор, Александр Городницкий, Дмитрий Кимерфельд, Вадим Егоров, Олег Митяев, Сергей Никитин… Не обошел стороной Сергей и творчество своих земляков, прозвучали песни Александра Петрова, братьев Александра и Владимира Губанова. В ходе выступления С.Шишкин отвечал на вопросы слушателей, остроумно комментировал звучавшие в бард-кафе реплики, любезно выполнял просьбы исполнить ту или иную песню.
Прекрасным дополнением к бард-сэйшну служили выходившие к микрофону Дмитрий Футерман и Владимир Сиволобов. Старательно музицируя (один – на губной гармонии, другой – на гитаре), они неплохо украсили выступление солиста. Особенно выделился в этом качестве Владимир Шишкин – симферопольский однофамилец Сергея, лидер известного бардовского трио «Провинция». Специально приехав в Севастополь на выступление соратника по жанру, В.Шишкин исполнил вместе с ним несколько бардовских «коронок».
«Сольник» был украшен еще одним прекрасным пассом. В завершении песенного действа друзья преподнесли С.Шишкину торт с зажженными свечами. Конечно, многие из посетителей кое-чего не знали, но друзья-то всегда начеку и ничего не забывают: в эти дни у Сергея был день рождения…
Отрадно, что появившаяся в Севастополе новация – выступление поющих поэтов в бард-кафе – привлекает немало поклонников жанра авторской песни. Отметим одну важную особенность состоявшегося события. Руководство кафе «Гоголя XXI» высоко оценило прошедший месяц назад «стартовый» концерт севастопольских бардов и приобрело для лучшего восприятия их песен профессиональную звукоусилительную аппаратуру. Теперь голоса поющих поэтов хорошо слышны не только на дальних столиках кафе, но и даже… на улице. Проходившие мимо «Гоголя XXI» люди останавливались, заинтересованно прислушивались к звукам гитары и тут же заходили в кафе.
Следующий БТВ на «Гоголя XXI» (напомним: БТВ – это Бардовский Третий Вторник каждого месяца) будет посвящен творчеству севастопольского автора-исполнителя Евгения Силина. Выступление барда состоится 19 июня в 19.00. Для большей надежности рекомендуем следить за рекламой на сайте Севастопольская БАРД-АФИША.
30 мая 2012 года – в этот день севастопольскому поющему поэту Александру Петрову (30.05.1952 - 08.05.1999), лидеру «первого набора» Клуба авторской песни «Ахтиар» и его первому председателю исполнилось бы 60 лет.
Александр Петров – один из самых ярких представителей авторской песни Севастополя и Крыма. Есть немало ценителей «поющей поэзии», которые уверенно считают А.Петрова бардом №1. Трудно не согласиться с мнением этих людей. Стихи А.Петрова доказывают их утверждение.
К сожалению, очень мало сведений о жизни и творчестве Александра Петрова. Известно, что стихи и песни он начал писать в 60-е годы, во время учебы в Севастопольском приборостроительном институте. Осенью 1979г. А.Петров участвовал в организации Севастопольского клуба авторской песни «Ахтиар», стал его лидером, энергично сплотив вокруг себя авторов, исполнителей и энтузиастов бардовского движения. Благодаря его энергии и требовательности к культивируемым в «Ахтиаре» вокальным произведениям, в 80-е годы этот клуб высоко котировался среди подобных объединений Крыма. А.Петров проводил неустанную работу по активизации движения авторской песни, участвуя в организации всех проходивших на полуострове фестивалей и конкурсов. В 1982г. Александр Петров стал лауреатом Минского фестиваля авторской песни, его произведения высоко оценил Юрий Визбор. В 1984г. А.Петров отошел от руководства клубом. В 1998г. А.Петров возобновил посещение клуба, исполняя на его заседаниях, проходивших в Матросском клубе ЧФ РФ, свои новые произведения. Весной 1999г. А.Петров участвовал в очередном фестивале авторской песни «Ахтиара», по всей видимости, это было его последнее выступление перед публикой. 8 мая 1999г. А.Петрова не стало.
Усилиями энтузиастов выпускалась ограниченным тиражом аудиокассета «Награда» с песнями А.Петрова. К сожалению, записи песен этого автора сохранились в очень малом количестве (по всей видимости, в единичном), а некоторые его произведения и вовсе утрачены.
Редакция сайта «Севастопольская БАРД-АФИША» искренне надеется, что опубликованные на его виртуальных страницах стихи А.Петрова, именно в эти дни, когда их автору исполнилось бы 60 лет, привлекут наибольшее внимание. Дополнительно сообщаем, что на сайте "СтихиЯ" www.stihiya.org находится более 20 аудиозаписей песен А.Петрова. Их можно не только послушать, но и скачать.
Также сообщаем, что в Интернете, на ресурсе YouTube размещены четыре слайд-клипа на песни Александра Петрова: «Русская социальная», «Прохожие, прохожие, прохожие…», «Любимая, моя мечта…» и «Осень». Эти видеоматериалы в связи с 60-летием А.Петрова представляются (особенно часто в течении нескольких последующих дней) на сайте «Севастопольская БАРД-АФИША».
Суми – Юрій Ош (Геннадій Костенко)
Диявол
На дачі так перевтомився,
що аж усе тепер болить…
Мабуть, тому мені приснився
диявол, що вночі не спить.
Він так улесливо дивився
і просто в очі зазирав.
Та я давно з тим зором звикся,
бо він дитинство в мене вкрав.
Усе живе тоді ховалось,
щоб не потрапити в той зір,
і людям в ті роки здавалось,
за ними стежить хижий звір…
І от з тим зором я зустрівся,
хоч не насправді, уві сні.
Диявол начебто стидився,
що натворив у дні страшні.
Він виправдовувався зором
за те, що сіяв чорний страх,
людей морив голодомором
і нищив їх у таборах.
У піддавки я з ним не грався,
слова і зір – пусте рядно,
і зазирнути намагався
йому у душу, аж на дно.
Та з’ясувалося невдовзі –
душі в диявола нема,
хоч би в якій не був він тозі,
взамін душі у нього тьма.
Севастополь – Катерина Лагода
* * *
Я думаю, що варто те сказати
Ти вчив у серці не тримати слів
За руку візьмеш й поведеш за північ
Під зорями в країні дивних снів.
Так хочеться тобі все розповісти
Притиснувшись до сильного плеча
Як діти бавитись, не думати про завтра,
Бо завтра прийде в ролі палача.
Вже котрий день спокійний сон покинув
Я лиш пишу, складаю з слів букет
І думаю за що ще тобі вдячна?
Щоб написати, як справжній поет.
В житті не так багато справжніх друзів
Між них ще менше справжніх почутті.
Ти ділиш серце, віриш у майбутнє
Немов у нім не буде ворогів.
І дійсно – вже не час ля розтавання
Не місце сліз, лиш віра та любов.
Нехай наповнить серце до останку
Щоб ти повірив в щастя земне знов.
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Три дні джазу у Львові
Із 1 до 3 червня відбудеться Міжнародний фестиваль Alfa Jazz Fest
http://www.day.kiev.ua/228861
Юрій РУДНЄВ
Його хедлайнерами стануть: Кассандра Вілсон, Джон Маклафлін, Джино Ваннеллі, Джон Патітуччі, Рішар Бона і Кенні Гарретт. Концерти відбуватимуться на двох сценах у центрі міста (на Площі Ринок і на площі біля Палацу Потоцьких) та на головній сцені в Парку культури ім. Б. Хмельницького. У перший день фестивалю зіграє квінтет альт-саксофоніста Кенні Гарретта, добре відомого як своїми сольними роботами, так і завдяки співпраці з багатьма зірками джазу. У другій частині концерту зі своїм новим проектом виступить камерунський бас-гітарист і вокаліст Рішар Бона. Другий фестивальний день подарує слухачам зустріч із вокалісткою Кассандрою Вілсон. Вона — одна з найяскравіших джазових співачок сучасності, композитор, продюсер, володарка двох премій Grammy і виступить в Україні вперше. Потім на сцену вийде видатний гітарист Джон Маклафлін разом із бендом The 4th Dimension. У заключний день фестивалю на головній сцені виступить тріо славнозвісного басиста Джона Патітуччі, до списку сценічних і студійних партнерів якого входить практично вся джазова «еліта» сучасності. Завершувати концертну програму буде неодноразовий номінант Grammy, популярний канадський співак Джино Ваннеллі, який працює в стилях соул, поп-рок, джаз і фанк.
Під час фесту вперше буде вручено міжнародну музичну премію Alfa Jazz Fest Award ім. Едді Рознера, переможцем якої стане легендарний джазовий музикант, чия діяльність суттєво вплинула на розвиток джазу. Отже, на львівських сценах виступатимуть найкращі американські, європейські та українські музиканти. Так, 1 червня на сцену на Площі Ринок вийдуть два знаменитих українських вокальних секстети — кияни ManSound та львів’яни «Піккардійська терція». Загалом на двох сценах у місті відбудеться 15 концертів. Протягом трьох днів відбудуться джем-сешни, пройде благодійний пробіг, в якому зможуть взяти участь учасники й гості фестивалю. Знаковою подією для справжніх шанувальників джазу стане візит до Львова спеціального гостя фестивалю — головного спеціаліста відділу музики Бібліотеки Конгресу США Леррі Еппелбаума, 3 червня в готелі «Леополіс» він читатиме лекцію. За день до початку концертної програми в арт-кав’ярні «Квартира 35» відбудеться майстер-клас славетного Рішара Бона, а творчим куратором фестивалю є Олексій Коган.
«Поезію Стуса треба пропагувати одночасно з його біографією»
(газета „Голос України від 26 травня 2012 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=257596
Ліна КУЩ
Стусівські читання «Пресвітлої дороги свічка чорна» всьоме відбулися в Донецьку. Такі конференції щоразу по-новому відкривають особистість відомого поета і правозахисника, чиє дитинство та юність пройшли в шахтарському краї. Поета не балували повноцінними виданнями. Тим цінніші свідчення ровесників та наукові доповіді під час читань, що їх регулярно організовують Всеукраїнський благодійний фонд ветеранів МВС, управління культури і туризму облдержадміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека та регіональна організація Національної спілки краєзнавців України.
Заступник директора з науково-видавничої діяльності Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко сказав: «Якось до мене прийшли русисти із Франції. Показав їм раритетні твори Шевченка, Лесі Українки — не зацікавило. Тоді показав збірку Василя Стуса, трохи більшу за захалявну книжечку, і захалявну книжку Шевченка. Кажу: поезія Шевченка стала причиною його десятирічного заслання. Але через десять літ поет повернувся і видав «Кобзар». А Стус був засуджений на 22 роки і не повернувся. І не привіз захалявної книжечки. Надруковані пізніше вірші вилучено з архівів КДБ. Гадаю, поезію Стуса треба пропагувати одночасно з його біографією».
Вчений розповів, як разом із сином поета Дмитром Стусом та літературознавцем Михайлиною Коцюбинською починав збирати твори поета для шеститомника. Накопичували матеріал багато років. А повного зібрання творів Стуса досі немає.
Привернули увагу виступи доктора педагогічних наук, професора Катерини Приходченко, завідувачки кафедри філології Донецького інституту соціальної освіти, кандидата філологічних наук Наталії Майбороди, завідувачки музейного фонду Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру Тамари Пішванової, голів міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександра Гросова та регіональної організації Валерія Романька, завідувачки канадсько-українського бібліотечного центру Людмили Мочалкової. Незмінним ініціатором збереження документів, матеріалів, свідчень, пов’язаних із життям Стуса на Донеччині, є голова правління обласного благодійного фонду Василя Стуса Олег Федоров.
Як писала наша газета, торік керівник благодійного фонду звернувся до місцевої влади із проханням прийняти в подарунок експонати Донбаського історико-літературного музею Василя Стуса (Горлівка). Музей існував на приватні кошти, але нині його власник Олег Федоров не в змозі далі сам вести справу. Музеєві запропонували одну з кімнат обласної бібліотеки. Це приміщення також оглянули гості читань, серед яких був і онук Івана Франка, член правління Національної спілки краєзнавців України Роланд Франко.
«Мене запросили сюди, щоб допомогти вирішити питання з переведенням музею з Горлівки до Донецька, — пояснив Р.Франко. — Може, треба було підготувати окреме приміщення. Але якщо вже вирішено музей розташувати тут (у бібліотеці. — Авт.), то треба, щоб це був музей, який відтворює всі історичні процеси, які проходили перед тим, як Україна стала державою. А Василь Стус, щоб Україна стала незалежною, віддав своє життя».
Донецьк.
Вірші Василя Стуса доповнять статтю. Упорядник.
* * *
Поет – мов дзвін, акумулятор тиші,
він гомоном виповнюється плавно,
як крапля меду, гук його державний
спадає благодатно з-під узвиш.
Ширяє лотоками німоти
жадання – безголосе й безтелесе,
допоки крила випростає меса,
щоб випурхнути з темені в світи.
Неначе дзвін – поезія. Гуде
і само наростає аж до повні,
жадання улягаються гріховні,
і стеблами молитви обрій жде,
що перейде крізь страстотерпця тіні
пророк, свого цураючись лиця,
в передчуванні віщого кінця
само офіри й самовоскресіння.
* * *
Нахиляюсь у тиші над віршем,
ніби мати над немовлям.
Добрий день, мій хороший, вір же,
вір губам моїм і словам.
Вір, що я тебе не помічу,
коли в груди ввійдеш крадькома.
Вір, я злого тобі не зичу
в мене ж зла за душею нема?
Вір же, викоханий в любові,
що заловлений під абажур,
ти в ночах нахопився на повені
карооких юначих зажур.
Хай на очі впаде золотаве
Слово. Ніби зоря, упаде.
З хвилі скинеться і плавниками
в груди вдарить і в горло ввійде.
Слово, слово, достиглий смут мій.
Слово, слово. Вечірній див.
Не заради осмут осудних,
не для буднів. Не для надій.
Слово
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим…
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка – не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готові…
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
* * *
Нема кайданів, щоб твій дух здушили,
таких немає в світі гільйотин,
котрі б убили душу, геть зболілу –
так, як за матір’ю боліє син.
А мати моя – правда, справедливість,
добро, любов і усміх на лиці.
Ми й карані пробудемо щасливі –
то сльози радості, що на щоці
горять і тьмяно світять перламутром,
лише відрада у моїх очах.
Ото мій шлях – по межових стовпах,
де протирає очі світле Утро –
весна твоїх високих благостинь,
веселка усеспільної спільноти.
Даруй же світові свої щедроти
і радо – згинь, вщасливлений – загинь.
Бо ти не сам. Бо ти ланцюг живого,
бо ти бажання вистражданий край.
Карай мене, мій Боже. Слава Богу,
що зглянувся на мене. І – карай.
Бо це ж бо – найповинніша повинність:
не зраджуючи правду і добро,
їм принести без чорних заборол
свою любов, одяку і дитинність.
Збагни ж нарешті – вільний, вільний ти.
Так тільки люблячи, з нас кожен вільний.
Душі розспіваної сині ріллі
ряхтять од ніжності і ліпоти.
* * *
Забудься. Стань. І зачекай мене
на самоті в такому велелюдді,
де спогади стовбичать, наче судді,
і пам’ять чвалом праліта жене.
Забудься. Стань. Я надійду. Нехай
ми в дві руки хиткі прогорнем тіні,
там ти стоїш у білому одінні,
рожевлячи собою небокрай.
Пильнуй — от-от я вихоплюсь на світ
і вирину із тьми правікової,
де синій глід осіннього достою
пильнує тишу мовчазних воріт.
Не доторкай мене. Забудься. Стань.
Коли б ти знав, як тяжко не згнівити
оцих небес і смертний трунок пити
на безголоссі й німоті розстань.
Затям. Ти тільки спиш. Забудься. Стань.
Коли б знаття — як тяжко прогортати
цей присмерк літ! Лише не смій питати,
бо заламає горло мить вагань.
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт