Новини одним рядком:
13 квітня – севастопольці, бард Володимир Губанов і гуморист Едуард Угулава у Сімферопольській бібліотеці ім. Франка
19 квітня – творчий вечір Марини Тимофійчук у Меморіальному музеї В. Івасюка у Чернівцях
20 квітня – фестиваль бард-рокової пісні "БАРД-ЗНА ЩО!" у Черкасах
23 квітня 1977 року в Сумах уперше проведено концерт бардів, де виступили представники київського КСП та двоє сумчан
23 квітня – концерт гурту "Самі Свої" "етновівторки" в клубі "Бліндаж" (Мала Житомирська 15)
25 квітня – бард Володимир Губанов і поет Олександр Федосєєв у бард-кафе «Кукабара», Севастополь, вул. Гоголя, 21
26 квітня – гурт “ТаРута” презентує новий альбом «EthnoLab», Львів, "Дзиґа" (вул. Вірменська,35)
27 квітня – концерт Кирила і Ксені Стеценків “СКРИПКОВЕ ДЕРЕВО РОДУ” у Національній філармонії України в Києві
27 квітня – концерт і майстер-клас бандуриста Георгія Матвіїва у 1-й музичній школі, Миколаїв, вул. Адміральська, 11
30 квітня – гурт “ТаРута” презентує новий альбом «EthnoLab» у Полтаві
1-4 травня – проект-фестиваль “Бардландія” біля села Лучисте в Криму
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Чернівці – Марина Тимофійчук
Друзі і поціновувачі української пісні!!!
Запрошую вас на мій творчий вечір. Власні авторські пісні, пісні на слова Олени Теліги ("Танґо"), Миколи Бучка ("Твоєї усмішки вино"), народна пісня "Сивий коню" - все виключно українською мовою і виконуватиму виключно в акустичному варіанті - гратиму на роялі Володимира Івасюка.
19 квітня, 14.00, Меморіальний музей В. Івасюка m-pavliuk.vkursi.com
Ось запис однієї з пісень, що звучатимуть на вечорі.
PS: запис в домашніх умовах на 115-літньому роялі.
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=7Ax6Q0tpSZw
Приходьте насолодитись мистецтвом наживо.
Черкаси – Костянтин Павляк
Повідомляю, що 20 квітня у Черкасах відбудеться другий благодійний фестиваль слов"яномовної рок-бардівської та бард-рокової пісні "БАРД-ЗНА ЩО!". Початок о 16.58.
Сайт заходу http://bardrock.at.ua
Серед учасників - Соловєй Мукусєв, Валентин Терлецький (Запоріжжя), Кока Черкаський, Сергій Сер Шишкін (Володимир- Волинський) та інші.
Київ – Кирило Стеценко (молодший)
Дякую, отримав! 27.04.13 гратиму свій сольний концерт “СКРИПКОВЕ ДЕРЕВО РОДУ” в Колонній Залі ім. Миколи Лисенка, в Національній філармонії України. Концерт присвячено 130-річчю К. Г. Стеценка. У програмі візьмуть участь моя донька Ксеня Стеценко (скрипка), Олена Бражник (сопрано), Камерний хор "КИЇВ" та концертмейстер Наталя Строчан. Прозвучать твори Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Віктора Косенка, Левка Ревуцького, Мирослава Скорика та Кирила Стеценка (молодшого). Вхід за запрошеннями, які можна буде отримати в касі філармонії (Володимирський узвіз, 2).
Best regards,
KYRYLO STETSENKO
+38063 6 174 274, +38067 7 577 577, +38095 27 254 27
stetsmail@gmail.com
Суми – Артем Соколов
XXV фестиваль «Булат»
пресс-релиз
11-14 апреля 2013 года в Сумах состоялся XXV международный фестиваль авторской песни и песенной поэзии «Булат».
На 25-ом юбилейном фестивале "Булат" были представлены ровно 25 городов Украины. Всего 6 государств - Украина, Россия, Беларусь, Казахстан, Ирак, Танзания (Франция и Молдова не доехали), 38 городов, более 200 участников.
В рамках фестиваля проведено 16 концертов:
• концерт украинской авторской песни
• 8 благотворительных концертов в учебных заведениях, общественных организациях, на предприятиях города Сумы,
• костровой конкурс-концерт туристской песни,
• бард-дискотека,
• концерт-открытие «С днём рождения, Булат»,
• конкурсный концерт,
• концерт юмористической песни,
• гала-концерт,
• концерт песен В.С. Высоцкого,
В конкурсе фестиваля приняли участие 80 конкурсанта. В конкурсном концерте выступили – 40. Жюри и руководители творческих мастерских фестиваля отметили высокий уровень конкурса и организации фестиваля. По мнению многих гостей - юбилейный "Булат" получился особенно добрым и тёплым.
Среди номинантов фестиваля есть представители Сумщины. Сумчанка Ирина МИХНО стала дипломантом фестиваля в номинации «Поэты». В той же поэтической номинации одним из двух лауреатов стала Ольга БРАЖНИК из Белополья. Полина КОРОБЕЙНИК из Сум стала лауреатом в номинации "Исполнители".
В конкурсе фестиваля традиционно отметились воспитанники молодёжной студии клуба "Булат". Дуэт в составе Ивана ГРИЦАЯ и Даниила ГАПОНЮКА стал обладателями приза "Надежда" - специального приза жюри. Тот же приз "Надежда" и ещё один приз "Надежда костра" получил студиец Вадим ТАРАНЮК.
В конкурсе-мистификации "Любимцы муз" сумский поэт Игорь КАСЬЯНЕНКО получил звание "Вице-любимец Эвтерпы" (тому, кто в качестве исполнителя презентовал лучшие стихи конкурса-мистификации), а другой сумский поэт - Валерий АКУЛИНИН - звание "Вице-любимец Мельпомены" (автору самых хитовых стихов конкурса-мистификации).
Из новинок фестиваля – обучающие мастер-классы, мастер-класс Ирен РОЗДОБУДЬКО "Как написать бест-селлер", конкурс-мистификация "Любимцы муз".
В день закрытия фестиваля гости и организаторы заложили новую традицию - Фестивальную аллею в городском парке им. Кожедуба. По замыслу, на этой аллее будут высаживать деревья участники сумских международных фестивалей, таких как "Органум", "Бах-фест", "Джаз-фест", "Слобожанская фантазия", "Сурми Украины". И первые деревья были высажены участниками фестиваля "Булат".
РЕЗУЛЬТАТЫ
Конкурса XXV фестиваля авторской песни «Булат»
Номинация «ПОЭТЫ»
Лауреат – ДЕМЕНЧУК Катя, Минск, Беларусь
Лауреат – БРАЖНИК Ольга, Белополье, Сумская обл.
Дипломант – МИХНО Ирина, Сумы
Номинация ««АВТОРЫ МУЗЫКИ»»
Лауреат – Дуэт ДАЦЫК Игорь и АЛЕКСЕЕВА Наталья, Истра, Россия
Дипломант – ВОРОТЫНЦЕВА Ольга, Днепропетровск
Дипломант – АНТОНОВ Сергей, Минск, Беларусь
Номинация «ИСПОЛНИТЕЛИ»
Лауреат – КОРОБЕЙНИК Полина, Сумы
Дипломант – АДАМЕНКО Вероника, Харьков
Приз "Надежда" – ТАРАНЮК Вадим, Сумы
Номинация «ЗА ЛУЧШЕЕ ИСПОЛНЕНИЕ ПЕСЕН В. ВЫСОЦКОГО»
Спецприз – АНТОНОВ Владимир, Запорожье
Номинация «АВТОРЫ»
Дипломант – МЕЗЕЦКИЙ Вадим, Минск, Беларусь
Дипломант – ДЕМЧУКОВ Анатолий, Одесса
Номинация «АВТОРИ ПІСЕНЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ»
Лауреат – ЗАХАБУРА Валентина
Номинация «АНСАМБЛИ И ДУЭТЫ»
Лауреат – Дуэт МЕЗЕЦКИЙ Вадим и АНТОНОВ Сергей, Минск, Беларусь
Приз "Надежда" – Дуэт ГАПОНЮК Даниил и ГРИЦАЙ Иван, Сумы
РЕЗУЛЬТАТЫ
Конкурса туристской песни
Победители исполняют песню на конкурсном концерте
1 АНТОНОВ Сергей + МЕЗЕЦКИЙ Вадим (Минск) 1 место
песня на выбор
2 ЗАХАБУРА Валентина (Киев) 2 место
песня на выбор
3 МЕДЮХ Зиновий (Стрый) 3 место
«Люди идут по свету» (украинский вариант)
4 ТАРАНЮК Вадим (Сумы) спецприз «Надежда костра»
«Атланты»
«ЛЮБИМЦЫ МУЗ 2013»
Конкурс-мистификация
в рамках XXV международного фестиваля авторской песни "Булат"
НАГРАЖДАЮТСЯ
ШЕЛЕПОВ Игорь (Севастополь)
За победу в номинации «Любимец Эвтерпы 2013», присуждаемой за лучшие стихи
ЗАХАБУРА Валентина (Киев)
За победу в номинации «Любимец Мельпомены 2013», присуждаемой за лучшее чтение стихов
КАСЬЯНЕНКО Игорь (Сумы)
За получение звания «Вице-любимец Эвтерпы 2013», присуждаемого тому, кто в качестве исполнителя презентовал лучшие стихи КМ «Любимец муз 2013»
АКУЛИНИН Валерий (Сумы)
За получение звания «Вице-любимец Мельпомены 2013», присуждаемого автору самых хитовых стихов КМ «Любимец муз 2013».
Севастополь – сайт www.sevbardafisha.narod.ru/
В БАРД-КАФЕ ВЫСТУПЯТ ВЛАДИМИР ГУБАНОВ И АЛЕКСАНДР ФЕДОСЕЕВ
25 апреля в севастопольском бард-кафе «Кукабара» (ул.Гоголя,21, через дорогу напротив СевНТУ) выступят Владимир Губанов и Александр Федосеев. Начало выступления в 19.00, вход свободный.
Выступление поэтов – «поющего» В.Губанова и «читающего» А.Федосеева – будет состоять из двух отделений по 30-35 минут каждое с перерывом на 10-15 минут. Как сообщил СевБАРД-АФИШЕ один из участников грядущего сейшна – В.Губанов, на этом выступлении он споет в основном новые песни, во втором отделении, возможно, обратится к произведениям прошлых лет. Что касается А.Федосеева, то он предпочел не разглашать своей программы. Но, безусловно, она будет традиционно состоять из «зажигательных» стихов, хотя, не исключено, что А.Федосеев обратится и к вполне «мирной» лирике. Поэтому просим публику сохранять спокойствие. (Вполне возможно, что во время выступления А.Федосеева возле бард-кафе будет дежурить «Скорая помощь».)
Владимир Губанов – севастопольский бард, автор поэтических сборников «Песни севастопольских дворов» и «Речитатив», а также ряда авторских CD-альбомов.
Александр Федосеев – член Союза писателей Украины, известный крымский поэт, творчеству которого свойственны не только удивительный лиризм, но и редкие для поэтов ирония, а иногда – сарказм и искрометный юмор. Автор нескольких сборников стихов, последний из них – «Месяц Миндаль».
Книги В.Губанова и А.Федосеева вышли в свет благодаря муниципальной Программе поддержки и развития русского языка и русской литературы в г.Севастополе.
Зрителям рекомендуем приходить в бард-кафе пораньше, чтобы занять столики – количество мест, как показал опыт прошедшего в «Кукабаре» «стартового» выступления, ограничено.
Начало выступления, повторяем, в 19.00. Вход свободный. Пока свободный…
Благое дело
В ПАМЯТЬ О ЗАМЕЧАТЕЛЬНОМ БАРДЕ
Одному из победителей II Фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава» будет вручена премия им. Сергея Яцуненко.
Оргкомитет II Фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава» учредил премию им. Сергея Яцуненко, сообщила пресс-служба приближающегося фестиваля. Напомним, фестиваль «Золотая Балаклава» пройдет в Балаклаве с 19 по 21 апреля.
Премия им. Сергея Яцуненко на гала-концерте будет вручена одному из победителей этого песенного форума. «Тем самым мы приобщим людей к творчеству ушедшего из жизни Яцуненко и одновременно воздадим уважение его таланту», – цитирует пресс-служба заявление президента «Золотой Балаклавы» заслуженного артиста АР Крым барда Сергея Курочкина. Именно по инициативе С.Курочкина учреждена данная премия.
Вернемся к недавнему печальному событию: 5 апреля на 58 году жизни умер известный бард Сергей Яцуненко.В понедельник 8 апреля С.Яцуненко был захоронен на одном из кладбищ Симферополя.
Последними выступлениями С.Яцуненко считается его участие в I Фестивале авторской песни «Золотая Балаклава», состоявшемся в апреле 2012г.
Ура!
В СЕВАСТОПОЛЕ ВОЗРОЖДАЕТСЯ БАРД-КАФЕ
Вечером 10 апреля в Севастополе возобновило свою работу бард-кафе. В «стартовом» выступлении приняли участие не только ведущие барды, но и лучшие поэты города-героя.
Как уже сообщалось, действовавшее весной и летом 2012 года арт-кафе «ГоголяXXI» (ул.Гоголя,21) переименовано в кафе «Кукабара». После достигнутой договоренности с теперешными владельцами этого заведения 10 апреля и прошло «пробное», или, как его назвали организаторы, «стартовое» выступление бардов и поэтов.
«Стартовали» весьма успешно. Публики собралось, как и бывает обычно в севастопольском бард-кафе, – мест не хватало.
Вокальные произведения исполнили В.Губанов, С.Таран, Е.Силин, В.Плесцов, И.Шелепов. Стихи читали А.Федосеев, М.Виргинская, С.Кевич, А.Баскаков, В.Фесенко.
Итогом встречи стала договоренность о том, что 25 апреля в 19.00 в кафе «Кукабара» состоится «парный» вечер двух авторов, имена которых станут известны в ближайшие дни. Вход на их выступление будет свободный.
Следите за рекламой на сайте СевБАРД-АФИША.
Дніпропетровськ – розсилка МА «АртВертеп»
http://artvertep.com/
Миколаїв / Концерт та Майстер-клас бандуриста Георгія Матвіїва
27 КВІТНЯ 16:00
ул.Адмиральская, 11 (Первая музыкальная школа, Большой Зал)
ВХОД ТОЛЬКО ПО ПРИГЛАСИТЕЛЬНЫМ
27 апреля в 16:00 состоится концерт и мастер-класс солиста Европейского Джазового Оркестра, бандуриста-новатора, композитора, лауреата более 30-ти международных академических и джазовых конкурсов, преподаватель Одесской Национальной Музыкальной Академии им. Неждановой.
Почти 10 лет назад Георгий уехал из родного города Николаева. За это время им было издано три авторских альбома с композициями для бандуры соло и в ансамбле с разными инструментами. В ходе написания своей музыки музыкант также изобрел целый ряд новейших приёмов игры на бандуре.
На концерте 27 апреля вы услышите авторские композиции Георгия (импрессионизм, джаз, блюз и т.д.), а также каверы на мировые джазовые (и не только) хиты.
После концерта Георгий проведёт мастер-класс по новейшим приёмам игры на бандуре, а также ответит на интересующие публику вопросы.
Там же можно будет приобрести авторские диски и нотные сборники композитора.
Адрес: ул.Адмиральская, 11 (Первая музыкальная школа, Большой Зал)
ВХОД ТОЛЬКО ПО ПРИГЛАСИТЕЛЬНЫМ.
По вопросам приобретения пригласительных звоните: тел. 063 146 16 64 (Алла)
Львів – підготувала Оксана КОПАК
Цілющий рок «Воанергесу»
Учасники українського гурту «Воанергес» – музиканти, які люблять Бога, Україну та українців, тому їхня музика українська й духовна. Зібрались вони ще у 1998 році у м. Києві і з того часу відроджують дух старовинного кобзарсько-лірницького та театрально-вертепного мистецтва сучасними засобами, а також пробують відтворити уявну музичну атмосферу трипільської, скіфської та праслов'янської епох. Якби тоді був рок, то він мав би бути схожим на їхній, воанергесівський. Учасники гурту постійно сприймають і враховують зворотну реакцію слухачів, продовжують писати нові пісні і вдосконалюють їх звучання. Детальніше, більше і краще – на сайті http://voanerges.net/
У 2001 р. був записаний перший альбом «Истоки», у 2004 р. видано другий CD з назвою «Вертепно». В 2006 хлопці підписали контракт із Comp music/EMI records на видання 5 альбомів: 2006 -"Злата Врата", 2008 - "Гай Да Маки", 2011 - "Бугай Boogie". Їхній четвертий за рахунком альбом із цього списку – "Цілющий рок древнього Києва" уже вийшов в Україні цього року і став популярним у нас та за кордоном.
Та я заземляюсь на Боже Ім'я, -
Щезла гріхів статична електрика.
Я - вже не я, плоть - не моя.
Звуку нового воанергетика!
(із пісні «Воанергетика»)
Сучасний склад гурту. П'ятеро професійних музик-співаків: Роман Макогон (Скіф): клавіші, сопілки, тилинка, зозулька, бугай, дрючок inF, спів, електроліра-воанергетор. Валерій Огороднік (Лад): гітара, дримба, зозулька, деркач, спів. Геннадій Бень (Сармат): труба, флюгельгорн, ріжок, сопілка, зозулька, дрючок inB, спів. Вадим Соколик: бас-гітара, спів. Валентин Янківський (Дум): барабани.
Вже не співпрацюють із гуртом : Андрій Усков (бас-гітара, спів), Олексій Мельченко (бас-гітарист), Владислав Пономаренко (бас-гітара, спів, музика, тексти, саундпродюсування), Наталя Ковтуненко (вокал) та інші. З 1998 року склад гурту відносно незмінний, окрім басистів. Спочатку був Олексій Мельченко (він перейшов в «ВВ»). А з 2001 по 2005 рік з колективом працював відомий в Україні та за її межами бас-гітарист, композитор та аранжувальник Влад Пономаренко (Смак). Завдяки йому «Воанергес» виріс професійно та утвердився стилістично. Після нього прийшов Андрій Усков, який приніс у гурт також багато технічних ідей. З 2008 року на бас-гітарі грає Вадим Соколик.
Брате, встань, вийми з піхов Слово-меч, бий вражину!
Богу - слава, серцю - втіха, за Русь-Україну, за душі в руїнах!
(із пісні «За Русь-Україну»)
Ідеологія і стиль музики. Об’єднані спільною (етнічною) платформою сучасного музичного руху і сміливими експериментами з такими гуртами, як «Гайдамаки», «Перкалаба», «ВВ», «Мандри», «ДахаБраха», «ДримбаДаДзига», «Бурдон» тощо, які отримали визнання широких кіл слухачів і критиків, учасники гурту «Воанергес» у своїх пошуках рухаються не по горизонталі, а вглиб – до коренів. Крок за кроком вони у своїх композиціях намагаються відтворювати звучання давньоукраїнської музики. Роблячи це, збираючи по крихтах автентичне звучання обрядових пісень часів Київської Русі. Очевидно, не існує складнішого завдання, ніж спроба реставрувати справжнє звучання зниклого фольклору. І не просто відтворити первісні дух і форму, а й інтегрувати усе це на цілковитий модерний ґрунт арт-року.
Учасник гурту Сармат говорить: «Ми точно знаємо, що наша музика далеко не гірша за ту, яка звучить в українському інформ-просторі. Більше того, ми впевнені, що наша музика робить людину кращою, глибшою. Взагалі-то ми робимо доволі серйозну музику, до якої більшість людей, на жаль, не звикла, але віримо, що українці – це мудрий поміркований народ, який, зрештою, перестане слухати пісні про «сіськи-піськи», а зверне увагу на цікаві тексти, незвичні, але рідні мелодії. Ми обрали реставровану нами музику Київської Русі на зламі епох, тобто – дохристиянську і музику Русі похрещеної. Нам цікаво зрозуміти, як Русь язичницька стала християнською, цікаво, як люди тоді розуміли світ та його цінності».
З братом воза змайстрували –
Світ хотіли врятувати.
Подолали перевали,
Але світ сховався в чати.
(із пісні «Диваки»)
Географія виступів. «Воанергес» регулярно виступає у Києві та в різних містах України та закордоном. Брав участь у фестивалях «Білі ночі» (Крим), «Мазепа-фест» (м.Полтава), «Білий ангел» (м.Славутич), "Етноленд" (Москва), "SOS" (Польща), "Interceltico de Sendim" (Португалія).
Вислови про себе і музику.
Скіф: « Вірю, що завдяки нашій музиці люди у містах згадають, що вони – українці, а українці у селах згадають, що вони – люди».
Сармат: «"Воанергес" для мене – справа життя; хочу, щоб Україна змінилась і прикладаю всі зусилля, щоб нова українська пісня звучала у всьому світі та несла духовне тепло й любов в кожне серце».
Дум: «Мрію, щоб через музику "Воанергесу" більше блудних синів повернулись до Батька, і світ став кращим».
Давно вже не чув я віршів та пісень,
Щоб духом за вухо у гори завести.
Звучать три хвилини й живуть один день
FM-ні пробіркові треки і тексти.
(із пісні «В’язень»)
Олександр ЄВТУШЕНКО – про новий диск етно–рокового гурту «Воанергес». Серед багатьох нині сущих в Україні етно–рокових гуртів є лише одна формація, мелос якої великою мірою є уявним... Ідеться про великий концептуальний експеримент, мета якого — реконструкція звучання давньоукраїнського фольклору. Оскільки не збереглося жодних оригінальних зразків живої музики тієї сивої давнини, залишається лише один шлях — власне інтуїтивне прозріння духовної культури тієї епохи. Втім учасники київського гурту «Воанергес» (у перекладі з біблійного першоджерела «сини грому») пішли іще далі — пропоновані ними архаїчні форми вони нанизують на цілком сучасні ритми арт–року. Що характерно, музика «синів грому» спирається на власні авторські тексти, іноді написані старослов’янською мовою, а по суті в них фігурують справжні реалії і мотиви нашого часу.
Музичні експерименти «Воанергес» тривають протягом десяти років і увінчалися нещодавно виданим альбомом під красномовною назвою «Цілющий рок Древнього Києва». Духовик і вокаліст групи Геннадій Бень зізнався, що матеріал нового альбому дійсно має цілющі властивості, адже кілька разів він приїздив на репетиції майже геть хворим, з високою температурою, а після репетицій хворобливий стан зникав сам собою...
Думки прихильники гурту
Професор Джон Холдер, Кембриджський Університет, Англія: "Будучи професійним художником, я також вже більше піввіку вважаю себе напівпрофесійним музикантом. Я вважаю «Воанергес» найцікавішим гуртом з колишнього Радянського Союзу. Дух новаторства, який ми обожнюємо у нас в Англії, – ось що для мене «Воанергес»! Мені подобається мова, мені подобається їхня музика і мені до вподоби ідея відновлення та використання древніх інструментів в ХХІ столітті! Вони мов би знаходять для себе друге дихання в руках цих українських хлопців. Я дуже сподіваюсь побачити шоу "Воанергес" наживо якомога швидше у Великобританії. Хлопці, всього найкращого! Слов'янський рок - це круто!"
Mr. Юджин Гербер, продюсер: "Гурт «Воанергес» народився у серці Європи – Україні і став відомий за її межами за свою музичну сміливість та унікальність саунду. Часто використовувана на ТБ та інших медіа, музика «Воанергес» несе в собі святотаїнство словянської культури завдяки використанню української та старословянської мов, а також старовинних музичних інструментів, які були виготовлені на замовлення гурту за древніми технологіями. Рок, джаз, ф’южн і здорова частка старовини роблять саунд «Воанергеса» несподіваним навіть для меломанів та неповторним для професіоналів. Для всіх, хто думає, що вони вже все чули, - послухайте «Воанергес»… на всяк випадок!"
Мaрія Еклунд, диригент, Стокгольм, Швеція: "Я не часто слухаю музику такого стилю, та, почувши "Воанергес", я купила компакт-диск, і він став моєю улюбленою розвагою в автомобілі. І кожен раз, слухаючи його, чую щось для себе нове. У музиці "Воанергес" є загадка та містика, і, звичайно, бездоганний музичний смак. Удачі вам, хлопці!"
Київ – сайт http://festivali.org.ua/
«Бардландия» на Демерджи — 2013
1 мая — 4 мая 2013
Проект «Бардландия» проводит фестиваль авторской песни в Крыму у подножия горы Южная Демерджи.
Фестиваль проводится с целью популяризации авторской песни.
К участию приглашаются авторы, исполнители и любители авторской песни.
Гости фестиваля: Дмитрий Долгов (Киев), Ольга Ганберг (Выборг), Александр Вербицкий (Москва), Наталья Соболева (Днепродзержинск), Ольга Артеменко, Николай Ютушуй, Татьяна Домиловская (Киев), Юлия Саборанская (Харьков), Яна Гершаник (Днепропетровск), трио "Провинция", Ольга Юсупова, Светлана Яворская, Наталья Гершаник (Симферополь).
Художественный руководитель: Павел Гребенюк
Организатор фестиваля: проект «Бардландия»
тел: +38050 888 9712
+38067 7088 414
+38 050 2327787
e-mail: paul_gr@mail.ru
natashasha@list.ru
Программа
МИР ТРУД МАЙ ДЕМЕРДЖИ
1 мая
09:00 — Заезд и поселение на турбазе «Долина привидений».
16:00 — Торжественное открытие фестиваля.
20:00 — Концерт. Все работы хороши...
2 мая
День экскурсий. Горы, море, квадрациклы, лошади.
10:00 — Второмайская демонстрация на вершину Южной Демерджи.
16:00 — Концерт Дмитрия Долгова.
20.00 — Чайхана (юмористический концерт).
3 мая
10:00 — Экскурсия на крепость Фуна. Выезд к морю.
17:00 — Концерт трио «Провинция»
20:00 — Барддискотека
4 мая
11:00 — Заключительный концерт. Торжественное закрытие фестиваля.
Программа фестиваля будет корректироваться.
Проживание
Турбаза «Долина Привидений» расположена в Крыму у подножия горы Южная Демерджи в с. Лучистое (Большая Алушта).
Проживание в деревянных домиках или в палатках. Комнаты 3х и 4х-местные.
Стоимость проживания в каменном доме 90гр с чел в сутки, в деревянном домике 70 гр с чел. в сутки, доп. место 50%
Палатки — 25 гривен с чел. в сутки.
Питание на территории базы. Комплекс: 3х-разовое питание — 100гр;
Отдельно:
Завтрак — 30гр — 9:00
Обед — 40гр — 14:00
Ужин — 30гр — 19:00
По вопросам поселения и питания тел. 050 888 9712; 067 70 88 414; 099 425 27 90 Наталья
Как доехать
Расположение турбазы «Долина Привидений» на интерактивной карте Крыма:
http://www.qrim.ru/map/dolina_privideny
Поезд
От Привокзальной площади железнодорожного вокзала г. Симферополь отходят маршрутки, автобусы, троллейбусы в направлении Ялты, Алушты. Необходимо доехать до остановки Лучистое. Влево отходит дорога, до Лучистого 4 км. На повороте можно дождаться автобус, который ходит из Алушты (от автовокзала) в Лучистое каждые 40 минут. Выходить на первой остановке, перед селом Лучистое. Сразу за остановкой тропинка вверх, по ней доходите до озера. Турбаза «Долина привидений» на берегу озера.
Автомобиль
По трассе Москва — Харьков — Ялта. На 693 километре (после Кутузовского фонтана) поворот налево. До Лучистого 4 км. При въезде в с. Лучистое с левой стороны дороги указатель: Ранчо «Золотая подкова». По указателям до ранчо, т/б «Долина Привидений» рядом, чуть ниже.
От трассы до Лучистого (4км) можно заказать машину (30гр). Звонить 050 654 0613 — Вика
Рубрика – «Дискусійний клуб»
КИЇВ - Рибін Анатолій
Знову й знову фестиваль "Булат" впевнено підтверджує свій імідж найяскравішого бардівського феста в Україні, вкотре закріплює свої позиції серед найкращих в СНД і у світі,.. бо впевнено дотримується, хай і неписаних, законів жанру, що має свій формат...
І хай тільки спробує хтось тьохнути, що це не так...
Формат, виявляється, є дишлом гнучким і сам може вирішувати, якому птахові в ньому тьохкати можна, а якому не бажано, щоб не вилетіти з нього.
А щоб у ньому лишатись, достатньо просто не тьохкати, а бути слухняним (тобто, слухати і, головне, мовчати, себто, не тьохкати без дозволу).
Бо тільки слухняним пташеняткам дозволяють пташки й жучки високого польоту інколи потьохкати поряд з собою.
Оце і є формат насправді... гнучкий, як дишло...
Дозволили ж пташки щиросерді вперти у цей формат сповідь двох випадкових геїв...
То чому ж не знайшлося місця у цьому клятому форматі для двох запрошених самим же форматом натуралів...
Знову й знову хтось каже:
"Ми вільні, живемо на своїй землі,..
А дівчата у нас такі сексопільні...
І нам заздрять на світі усі".
Тільки воля,.. хіба то воля,
Коли впала вона нам як лантух з небес,
А з краси дівчат чи багато зиску,
Коли не відчувають вони у собі принцес...
Знову й знову весна буяє,
Тільки смуток у серці живе,
Але ж серце,.. воно відчуває,
Так просто волю ніхто не дає
Нам лантух з небес не треба,
А принцеси наші одного дня збагнуть,
За для чого дав їм Господь таку вроду,
І не треба іти їм у далеку путь
Є на рідній землі і моря, і гори,
Є безкраї степи й густі ліси,
Хай стулять пельки не щиросерді друзі,
Ми й самі вже давно збагнули,
Як розквісти для наших принцес сади.
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Хто не знає бандури?
Сьогодні в Музеї шістдесятництва відкриють виставку традиційних музичних інструментів України
(газета «Україна молода» від 16 квітня 2013 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2257/164/80369/
Ярослава МУЗИЧЕНКО
Важко уявити козака–бандуриста, який би скакав на коні з сучасною 16–кілограмовою бандурою при боці. Справді, сучасний варіант цього суто українського музичного інструмента в радянські часи було модифіковано майже «до невпізнання». На ньому стали грати Баха і Бетховена, утім питомо українська традиційна музика зазвучала інакше. Який вигляд має справжня бандура і як на ній грають — можна дізнатися на виставці, що відкривається сьогодні в Музеї шістдесятництва, що на вулиці Олеся Гончара, 33. Тут представлено понад 50 інструментів різних часів і конструкцій — кобзи, бандури, гуслі, колісні ліри.
Як розповів братчик Київського кобзарського цеху, який бере активну участь в організації виставки, архітектор Іван Кушнір, інструменти на виставку взято переважно з приватних колекцій. Один iз таких інструментів, виготовлених майстром Андрієм Кабалюком, дивом вижив у «сумні сімдесяті» — наступного дня після того, як він закінчив роботу і забрав інструмент із майстерні, майстерню розгромили «невідомі». «Це були тихі брежнєвські 1970–ті, коли нишком за всіма слідкували і всім «гайки прикручували», — каже Іван Кушнір.
Найстаріший інструмент виставки, якому вже понад 100 років, імовірно, належав відомому художнику Георгію Нарбуту. Виготовив його, мабуть, відомий майстер Олександр Корнієвський. Також представлено інструменти майстра Василя Сніжного. Один iз них передав на виставку художник Василь Перевальський.
Також буде показано творчість братчиків Київського кобзарського цеху — бандури, кобзи, гуслі шоломовидні та криловидні — від 1990–го до сьогодні. Науковці дослідили, що кобза–лютня мігрувала зі Сходу на Захід через Україну. А от гуслі — прямі прародичі бандури. Вони побутували на українських теренах з часів Київської Русі і протрималися, вірогідно, до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця–гусляра.
«Шістдесятництво тісно пов’язане з кобзарсько–лірницькою традицією, — розповідає Іван Кушнір. — Микола Будник, світлої пам’яті пан–майстер Київського кобзарського цеху, і Микола Товкайло, нинішній цеховий голова — шістдесятники. Я вже не кажу про Георгія Ткаченка та інших митців, які сповідували чимало модернового в архітектурі чи живописі. Шістдесятники, до того ж, усіляко підтримували тогочасних майстрів музичних інструментів». Пан Кушнір зазначає, що сучасні майстри, часто літні люди, теж могли б активно творити, якби їх трохи підтримати — морально і матеріально.
Виставка триватиме до 26 травня. За цей час відбудеться низка концертів і виступів сучасних бандуристів і лірників, зокрема Тараса Компаніченка, Юрія Фединського, Михайла Хая.
Хома Брут, його брат і Панночка (до 125-річчя від дня народження поета Володимира Нарбута)
(газета «Голос України» від 13 квітня 2013 року)
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=287345
Володимир Іванович Нарбут — поет-акмеїст, народився 2 (14 н. с.) квітня 1888 року на родовому хуторі Нарбутівка Глухівського повіту. У 1906-му закінчив Глухівську гімназію, де його однокласниками були старший брат Георгій Нарбут (засновник української книжкової графіки, ректор Української академії мистецтв) та Юрій Шапорін (композитор, автор опери «Декабристи»). А молодші друзі по гімназії — Федір Ернст (мистецтвознавець) та Віктор Романовський (видатний історик). Життя і творчість цих діячів культури є предметом активного дослідження студентів історичних та філологічних напрямів Навчально-наукового інституту гуманітарної освіти Глухівського національного педуніверситету імені Олександра Довженка.
По закінченні гімназії навчався у Санкт-Петербурзькому, а згодом у Київському університетах. Увійшов до літературного об’єднання «Цех поетів», а потім до гурту акмеїстів, очолюваного М. Гумільовим.
За своє життя підготував п’ятнадцять поетичних збірок, встиг видати тринадцять (частина досі не знайдена). Під час Першої світової війни займався журналістикою. У 1916—1917 рр. на батьківщині видавав газету «Глухівськая жизнь». Пізніше у Харкові став організатором УкРОСТА (згодом — РАТАУ), а в Москві — видавництва «Земля і фабрика».
Прожив нелегке життя. В новорічну ніч на 1918-й Володимир Нарбут на своєму хуторі зазнав нападу бандитів, був тяжко поранений. Згодом переслідувався денікінською контррозвідкою. У час терору 1937-го отримав п’ять років таборів. Вірогідно, у 1938-му — знищений (за деякими свідченнями — утоплений у морі). У 1956 році реабілітований.
Співвідношення великої і малої батьківщини, особистого і суспільного яскраво втілено Володимиром Нарбутом у вірші «Левада». Тут надзвичайно цікаво переплетено складні багатовекторні образи.
ЛЕВАДА
«Ой, левада несравненная
Украинския земли!
Что мне Рим?
И что мне Генуя,
Корольки и короли?
В косовицу (из-за заработка)
В панские пойду дома.
Спросит девушка у парубка:
— Кто вы?
— Брут.
— А звать?
— Хома.
Усмехнется темно-розовым
Ртом — и спрячется
в дверях.
И уйду Хомой-философом,
Весельчак и вертопрах.
.........................................
Сколько кочек!
Их не трогали,
Их не тронут косари:
Пусть растут,
как и при Гоголе...
Ты со мной поговори,
Украина!
Конским волосом,
Бульбой был бунчук богат...
Отчего же дочка голосом
Кличет маму из-за хат.
................................
Украина!
Ты не та уже,
Все кругом в тебе не то...
На тебе — очипок: замужем!
Пусто молоко: снято!..
Как же быть Хоме
с левадою,
Парубку: косить траву?..
Бурсаком на горб я падаю —
В лунном бреде, наяву.
Подыму полено медленно,
Стану бить по масти
ведьминой —
От загривка до бедра...
В Глухове, в Никольской,
гетмана
Отлучили от Петра...
А теперь — играй ресницами
Перед свежим женским
ртом
Там, за бойней,
за резницами,
Где мелкопоместный дом.
А теперь — косою, жаркою
От песка (с водой лохань),
Парубок, по травам шаркаю.
Подле — реченька Есмань...»
......................................
1910
Дослідники зазвичай вважають, що тут описано Нарбутівку. Згадують побіжно й Глухів, бо у вірші фігурує глухівський Миколаївський храм. Можна припустити, дослідники творчості поета не бували ні в Глухові, ні в Нарбутівці. Бо у «Леваді» є образи, які можна тлумачити і у суспільно-історичному, і у побутово-біографічному планах. Тобто тут переплетені і географія, і біографія. Наприклад:
«Там, за бойней,
за резницами,
Где мелкопоместный дом».
Це таки не Нарбутівка, а Глухів: тоді від старого гетьманського міста збереглися вже тільки «різниці», де торгували м’ясом, а раніше на цій площі обирали гетьманами Скоропадського, Апостола й Розумовського. А згаданий «мелкопоместный дом» — це будинок Бєловських, що стоїть поблизу, на території колишнього Дівочого монастиря. Є у вірші й інші орієнтири — «Подле — реченька Есмань...» Під валом старої глухівської фортеці, на залишках якої стоїть будинок Бєловських, протікає річка Єсмань. Саме в час написання вірша, після закінчення Глухівської гімназії, Марія Бєловська — муза старшого брата Володимира — Георгія (художника), на його пропозицію руки і серця дала непевну відповідь. І брат-поет вирішив помститися за брата-художника.
Володимир робить себе дійовою особою вірша: «Кто вы?», — «Брут», — «А звать?» — «Хома». Отже, якщо Нарбут-молодший (за Гоголем) —Хома Брут, то Марія Бєловська — Панночка-відьма!
В. Нарбут вживає термін «мелкопоместный дом» як іронічне приниження Бєловських: мовляв, ви — «міщани в дворянстві», а от ми, Нарбути, маємо родовий маєток ще з часів самого гетьмана Мазепи.
Саме належність до старовинного роду дає йому право казати: «Что мне Рим? И что мне Генуя...» Так само легко він переходить на «ти» й з Україною — як представник старого шляхетського стану цієї землі:
«Украина!
Ты не та уже,
Все кругом в тебе не то...
На тебе — очипок: замужем!
Пусто молоко: снято!»
Звісно, він чудово знав: очіпок — ознака жінки, яка одружена законно.
Але далі у поета раптом виникає: «Пусто молоко: снято!» Хто псує молоко, відомо — відьма. Це знов знущальний натяк на відьму-панночку Марію Бєловську. Але не тільки: вершки з молока знімає відьма-імперія, проти якої звучить оця репліка:
«В Глухове, в Никольской,
гетмана Отлучили от Петра...»
Якого гетьмана? Відомо ж — гетьмана Івана Мазепу анафемствували саме в Глухові у 1708 році. Слово «анафема» означає «переведення на вище». Церква ж цим обрядом знімає з себе відповідальність за анафемствованого. А той, у чиїх руках ключі від раю та пекла — св. апостол Петро, вершить суд над душами померлих, і, отже, анафемствований перебуває поза церковною системою. Над ним має владу тільки Бог. Тож ідеться про апостола Петра, а не московського царя Петра.
Двозначним є і образ бульби — золотої кулі, що вивершувала бунчук — символ бойової звитяги гетьмана: «Бульбой был бунчук богат...»
Це явне посилання на славну історію України.
У 1920-му, тримаючи в руках книжку Гумільова «Огненный столп» та свою — «В «Огненных столбах», Володимир Нарбут сказав: «Нам всім горіти вогняними стовпами, але якій вітер розвіє наш попіл?»
Віктор Заїка, депутат Глухівської міської ради, викладач Глухівського національного педуніверситету.
Сумська область.
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт